Постанова № 9124090, 12.04.2010, Вінницький окружний адміністративний суд

ВІННИЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 квітня 2010 р.           Справа № 2-а-539/10/0270

Вінницький окружний адміністративний суд в складі

Головуючого судді Воробйової Інни Анатоліївни,

при секретарі судового засідання: Колодійчуку Олександрові Вікторовичу <Довідник >

за участю:

представника позивача : Горобець Юлії Сергіївни

у відсутності відповідача

розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи

за позовом: Управління Пенсійного фонду України у Шаргородському районі Вінницької області

до: Державного підприємства "Мурафський кар'єр", с. Мурафа Шаргородського району

про: стягнення заборгованості

Обставини справи:

Управління Пенсійного фонду України у Шаргородському районі Вінницької області звернулось до Вінницького окружного адміністративного суду з позовними вимогами про стягнення з Державного підприємства "Мурафський кар'єр" 55539 грн. 49 коп. недоїмки по внескам на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування з урахуванням пені та штрафу.

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідач у строк визначений Законом не в повному обсязі сплатив суму страхових внесків на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування, розмір яких позивачем визначено самостійно, внаслідок чого виникла недоїмка в сумі 49125 грн. 71 коп. За несвоєчасну сплату платежів до Пенсійного фонду платнику нараховано штраф (в сумі 495,03 грн.) та пеню ( в сумі 5918,75 грн.).

Представник позивача позовні вимоги підтримала в повному обсязі, просила їх задовольнити з підстав наведених в адміністративному позові.

Відповідач в судові засідання не з’являвся хоча про час та місце судового засідання був повідомлений завчасно та належним чином доказом чого є реєстри відправлення кореспонденції від 22.02.2010 року та від 18.03.2010 року. А тому, суд вважає, що вжив всі залежні від нього заходи для повідомлення відповідача належним чином про час і місце розгляду судової справи з його участю для реалізації ним права судового захисту своїх прав та інтересів.

Згідно з пунктом 3 частини 1 статті 128 КАС України суд відкладає розгляд справи в разі неприбуття в судове засідання відповідача, який не є суб’єктом владних повноважень. Зазначена стаття не передбачає наслідків повторного неприбуття в судове засідання такого відповідача, проте визначає дії суду у разі неприбуття відповідача –суб’єкта владних повноважень.

Таким чином, виходячи з принципу рівності сторін, у разі повторного неприбуття в судове засідання відповідача, який не є суб’єктом владних повноважень та належним чином повідомлений про дату, час і місце судового розгляду, справу може бути вирішено за його відсутності.

Відповідно до вимог статті 122 КАС України адміністративна справа має бути розглянута і вирішена протягом розумного строку, але не більше двох місяців з дня відкриття провадження у справі, якщо інше не встановлено цим Кодексом.

За таких обставин, враховуючи, що відповідач двічі не прибув в судове засідання, суд вважає за можливе розглянути справу без участі відповідача відповідно до положень статті 128 КАС України.

Заслухавши пояснення представника позивача, розглянувши подані матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд, -

ВСТАНОВИВ :

Державне підприємство "Мурафський кар'єр" є юридичною особою і зареєстроване Шаргородською районною державною адміністрацією 09 червня 1994 року (рішення № 77), що стверджується довідкою Вінницького обласного управління статистики № 2505 від 19 червня 2001 року (а.с.6). Як вбачається із заяви (а.с. 4) Державне підприємство "Мурафський кар'єр" зареєстроване платником страхових внесків на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування в управлінні Пенсійного фонду України у Шаргородському районі Вінницької області.

Згідно статті 1 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” (далі - Закон) страхувальниками є роботодавці та інші особи, які відповідно до цього Закону сплачують страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування.

Страховими внесками є кошти відрахувань на соціальне страхування та збір на обов’язкове державне пенсійне страхування, сплачені згідно із законодавством, що діяло раніше; кошти, сплачені на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування відповідно до цього Закону.

Згідно частини 3 статті 18 Закону, страхові внески є цільовим загальнообов’язковим платежем, який справляється на всій території України в порядку, встановленому цим Законом.

Відповідно до пункту 6 статті 20 Закону страхувальники зобов'язані сплачувати страхові внески, нараховані за відповідний базовий звітний період, не пізніше ніж через 20 календарних днів із дня закінчення цього періоду. У разі недостатності у страхувальника коштів для здійснення в повному обсязі виплати заробітної плати (доходу) та одночасної сплати відповідних авансових платежів, виплата зазначених сум та сплата страхових внесків здійснюється в пропорційних розмірах .

З матеріалів справи вбачається, що всупереч вимог статті 20 Закону, відповідачем порушено строки сплати внесків до Пенсійного фонду України, в зв’язку з чим, виникла заборгованість в сумі 49125,71 грн., що підтверджується розрахунками сум страхових внесків на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування за жовтень, листопад та грудень 2009 року(а.с. 7-9), та карткою особового рахунку (а.с. 19-24).

Відповідно до статті 106 Закону за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) страхувальниками страхових внесків, у тому числі донарахованих страхувальниками або територіальними органами Пенсійного фонду, накладається штраф залежно від строку затримки платежу.

Одночасно, на суми своєчасно не сплачених (не перерахованих) страхових внесків і фінансових санкцій нараховується пеня в розмірі 0,1 відсотка зазначених сум коштів, розрахована за кожний день прострочення платежу.

Керуючись даними положеннями Закону позивачем прийняті рішення (№334 від 02.12.2009 року, № 14 від 12.01.2010 року), якими застосовано до відповідача штрафні санкції в сумі 495,03 грн. та 5918,75 грн. пені., які останнім не сплачені.

Згідно пункту 3 статті 106 Закону, територіальні органи Пенсійного фонду за формою та в строки, визначені правлінням Пенсійного фонду, надсилають страхувальникам, які мають недоїмку, вимогу про її сплату. Протягом 10 - ти робочих днів із дня одержання вимоги про сплату недоїмки страхувальник зобов'язаний сплатити суму недоїмки та суми фінансових санкцій.

Відповідачу була виставлена вимога №Ю-1 від 02.10.2010 року (а.с.25) про сплату заборгованості, однак, боржником, в порушення вимог Закону, протягом 10 робочих днів після її отримання заборгованість не погашена.

В судовому засіданні позивачем надано акт звірки взаємних розрахунків від 01.04.2010 року, підписаний обома сторонами, яким відповідач фактично підтверджує заборгованість перед позивачем.

Статтею 23 Закону встановлено, що спори, які виникають із правовідносин за цим Законом, вирішуються органами Пенсійного фонду та в судовому порядку.

Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до статті 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні (стаття 86 КАС України).

На підставі викладеного, враховуючи, що позов підтверджений матеріалами справи, не спростовується відповідачем, тому підлягає задоволенню.

Оскільки спір вирішено на користь суб'єкта владних повноважень, звільненого від сплати судового збору, а також за відсутності витрат позивача - суб'єкта владних повноважень, пов'язаних із залученням свідків та проведенням судових експертиз, судові витрати (судовий збір) стягненню з відповідача не підлягають.

Керуючись ст.ст. 70, 71, 79, 86, 94, 128, 158, 162, 163, 167, 255, 257 КАС України, суд -

ПОСТАНОВИВ :

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з Державного підприємства "Мурафський кар'єр" (вул. Зарична, 1, с. Мурафа, Шаргородський район, Вінницька область23500, р/р 26007301151356 в Промінвестбанк м. Жмеринка, МФО 302322, код ЄДРПОУ 00371943) на користь управління Пенсійного фонду України у Шаргородському районі Вінницької області (вул. Леніна, 222, м. Шаргород, Вінницька область, 23500, р/р 25603323711203 ВАТ "Ощадний банк України", МФО 302076, ЄДРПОУ 24900872) 49125,71 грн. (сорок дев'ять тисяч сто двадцять п'ять грн. 71 коп.) недоїмки по стаховим внескам на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, 495,03 грн. (чотириста дев'яносто п'ять грн. 03 коп.) штрафу та 5918,75 грн. (п'ять тисяч дев'ятсот вісімнадцять грн. 75 коп.) пені.

Відповідно до ст. 186 КАС України постанова може бути оскаржена протягом 10 днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до ст. 160 цього Кодексу - з дня складення в повному обсязі шляхом подачі заяви про апеляційне оскарження. Якщо постанову було проголошено у відсутності особи, яка бере участь у справі, то строк подання заяви про апеляційне оскарження обчислюється з дня отримання нею копії постанови. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. При цьому апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження , якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження. Заява про апеляційне оскарження та апеляційна скарга подаються до суду апеляційної інстанції через суд , який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Відповідно до ст. 254 КАС України постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений цим Кодексом, постанова або ухвала суду першої інстанції набирає сили після закінчення цього строку.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Повний текст постанови оформлено: 13.04.10

Суддя           Воробйова Інна Анатоліївна

12.04.2010