Постанова № 9123921, 15.03.2010, Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

вул. Київська, 150, м. Сімферополь, Автономна Республіка Крим, Україна, 95493

ПОСТАНОВА

Іменем України

15.03.10Справа №2а-13594/09/12/0170 Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим у складі головуючої судді Котаревої Г.М. при секретарі Тарасовій О.М., розглянувши адміністративну справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Муніципальна аптека»

до Державної податкової інспекції в м. Феодосії АР Крим

про визнання нечинними рішень № 000772303 від 16 листопада 2009 року та № 0006782303 від 16 листопада 2009 року

за участю:

представника позивача – Герасімов Ілля Анатолійович, на підставі ухвали ГС в АРК віл 27.10.2009р.;

представника відповідача – Костіна Оксана Сергіївна, довіреність № 1 від 18.01.2010р.;

Суть спору: Товариство з обмеженою відповідальністю «Муніципальна аптека» (далі – позивач, ТОВ «Муніципальна аптека») звернулось до Окружного адміністративного суду АРК з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції в м. Феодосія АР Крим (далі – відповідач, ДПІ в м. Феодосія ) про визнання нечинним Рішення Державної податкової інспекції в м. Феодосія № 0006772303 від 16 листопада 2009р. про застосування до ТОВ «Муніципальна аптека» штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 17632,25 грн.; визнання нечинним Рішення Державної податкової інспекції в м. Феодосії № 0006782303 від 16 листопада 2009р. про застосування до ТОВ «Муніципальна аптека» штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 127,15 грн.

Позов мотивовано невірним застосуванням відповідачем при проведенні перевірки за дотриманням суб’єктами господарювання порядку проведення розрахунків за товари (послуги), вимог з регулювання обігу готівки, наявності торгових патентів і ліцензій, п. 2.6 Положення «Про ведення касових операцій у національній валюті в Україні», затвердженого Постановою Правління Національного банку України від 12.12.2004 року № 637, у зв’язку із тим, що невнесення запису до граф 3,4,5,6,7,8 книги обліку розрахункових операцій (далі –КОРО) не можу бути кваліфіковано як не оприбуткування готівки, проте до позивача було застосовано штрафні (фінансові) санкції саме за не оприбуткування готівки.

Ухвалами Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 25.11.09 відкрито провадження по справі, закінчено підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду.

У судовому засіданні представник позивача позов підтримав з підстав, зазначених в адміністративному позові та пояснив, що представниками відповідача за результатами проведеної документальної перевірки було складено акт від 09.11.2009р., відповідно до якого встановлені порушення, які не підтверджуються фактичними обставинами, та застосування штрафних(фінансових) санкцій №№ 0006782303 та 0006772303 від 16.11.2009 року суперечать Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій в сфері торгівлі, громадського харчування та послуг».

Представник відповідача проти позову заперечував, надав письмові заперечення від 22.01.2010 року (вих. №165/9/10-0)(а.с.21), в яких пояснив, що 09.11.2009 року працівниками ДПІ в м. Феодосія була проведена перевірка господарської одиниці, що належить позивачеві – аптечного пункту ТОВ «Муніципальна аптека», за результатами якої складено акт № 0762/01/11/23/31997363. Перевіркою встановлено порушення Закону України “Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг” № 265/95-ВР від 06.07.1995 року, п. 2.6 Положення «Про ведення касових операцій у національній валюті в Україні», затвердженого Постановою Правління Національного банку України від 12.12.2004 року № 637, та п.7.5. Порядку реєстрації та ведення книг обліку розрахункових операцій і розрахункових книжок, затвердженого наказом ДПА України від 01.12.2000р. № 614, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 05.02.2001 р. за № 106/5297, у зв’язку із чим до позивача було застосовано штрафні (фінансові) санкцій. Представник відповідача вважає, що оскаржувані рішення відповідають законодавству України та основані на достовірних фактах, отже є обґрунтованими та правомірними.

Під час судового розгляду сторони наполягали на своїх доводах та запереченнях на позовну заяву.

Дослідивши матеріали справи та оцінивши докази в їх сукупності, суд

ВСТАНОВИВ:

Згідно з частиною 1 статтю 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб’єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Відповідно до частини 2 статті 2 КАС України до адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб’єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією або законами України встановлено інший порядок судового провадження.

Відповідно до п. 1 частини 1 статті 17 КАС України компетенція адміністративних судів поширюється на спори фізичних чи юридичних осіб із суб’єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.

Пунктом 7 частини 1 статті 3 КАС України дано визначення суб’єктів владних повноважень, до яких належать орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа, інший суб’єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Частиною 1,3 статті 4 Закону України “Про державну податкову службу в Україні” від 04.12.1990 року № 509-ХІІ Державна податкова адміністрація України є центральним органом виконавчої влади. Державні податкові інспекції у районах, містах (крім міст Києва та Севастополя), районах у містах, міжрайонні та об'єднані державні податкові інспекції підпорядковуються відповідним державним податковим адміністраціям в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі.

Отже, органи державної податкової служби у відносинах з суб’єктами господарювання, під час реалізації своїх завдань та функцій, встановлених законодавством України, являються суб’єктами владних повноважень.

Відповідно до частини 3 статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб’єктів владних повноважень, адміністративні суди перевіряють, чи прийняті вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення; безсторонньо (неупереджено); добросовісно.

У відповідності до п.1, 2 ч.1 статті 11 Закону України “Про державну податкову службу в Україні”від 04.12.1990 р. № 509-XII (із змінами та доповненнями) (далі - Закон №509) органи державної податкової служби у випадках, в межах компетенції та у порядку, встановлених законами України, мають право здійснювати документальні невиїзні перевірки (на підставі поданих податкових декларацій, звітів та інших документів, пов'язаних з нарахуванням і сплатою податків та зборів (обов'язкових платежів) незалежно від способу їх подачі), а також планові та позапланові виїзні перевірки своєчасності, достовірності, повноти нарахування і сплати податків та зборів (обов'язкових платежів), додержання валютного законодавства юридичними особами, їх філіями, відділеннями, іншими відокремленими підрозділами, що не мають статусу юридичної особи, а також фізичними особами, які мають статус суб'єктів підприємницької діяльності чи не мають такого статусу, на яких згідно із законами України покладено обов'язок утримувати та/або сплачувати податки і збори (обов'язкові платежі), крім Національного банку України та його установ (далі - платники податків), а також здійснювати контроль за додержанням порядку проведення готівкових розрахунків за товари (послуги) у встановленому законом порядку; наявністю свідоцтв про державну реєстрацію суб'єктів підприємницької діяльності, ліцензій на провадження видів господарської діяльності, що підлягають ліцензуванню відповідно до закону, з наступною передачею матеріалів про виявлені порушення органам, які видали ці документи, торгових патентів.

Судом встановлено, що відповідно до плану –переліку суб’єктів господарювання на листопад 2009 р., затвердженого начальником ДПІ в м. Феодосії АР Крим, на підставі направлення № 1427 від 04.11.2009 року, направлення № 1428 від 04.11.2009 року посадовими особами ДПІ в м. Феодосії Костенко А.О. та Денісовою Г.В. було здійснено перевірку контролю за здійсненням розрахункових операцій в сфері готівкового та безготівкового обігу суб’єктами підприємницької діяльності на підставі Законів України від 04.12.1990 р. № 509-XII “Про державну податкову службу в Україні”, від 6 липня 1995 року № 265/95-ВР “Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг” (далі – Закон № 265/95-ВР), від 19 грудня 1995 року № 481/95-ВР “Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів” та інших нормативно – правових актів, які регулюють готівковий обіг в Україні, за результатами проведення якої складено акт перевірки № 0762/01/11/13/31997363 від 09.11.2009 року (надалі – акт перевірки) (а.с.28-29).

Відповідно до акту перевірки було встановлено не використання режиму попереднього програмування товару по найменуванню (товар було проведено через РРО по групам – «противірусні», «гумові вироби»); не оприбуткування готівки в КОРО № 01110042540/6, зареєстровану 23.04.2009р., в сумі 3526,45 грн. 22.07.2009р. ( в КОРО не заповнені графи 3,4,5,6,7,8); незабезпечення відповідності готівкових коштів на місце проведення розрахунків денному звіту РРО на суму 8,43 грн.

Акт перевірки без зауважень було підписано працівником позивача Бортніковою Н.П. 09.11.2009 року.

На підставі акту перевірки до позивача було застосовано штрафні (фінансові) санкцій № 0006782303 та № 0006772303 від 16.11.2009 року на суму 127,15 грн. та 17632,25 грн. відповідно, а саме:

-          За незабезпечення відповідності наявних коштів на місці проведення розрахунків сумі коштів, зазначених у денному звіті РРО (п.13ст.3 Закону № 265/95-ВР) на підставі ст.22 Закону в вигляді п’ятикратного розміру невідповідності – 8,43х5=42,15 грн.;

-          Проведення розрахункової операції через РРО без використання режиму попереднього програмування товару по найменуванню(п.11.ст.3 Закону № 265/95-ВР ) на підставі п.6 ст.17 Закону в вигляді п’яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян – 85 грн.;

-          Неоприбуткування наявних коштів у КОРО (п. 2.6 Положення «Про ведення касових операцій у національній валюті в Україні», затвердженого Постановою Правління Національного банку України від 12.12.2004 року № 637 (далі – Положення № 367) на підставі Указу Президента України від 12.06.1995р. № 436/95 «Про застосування штрафних санкцій за порушення норм регулювання обліку готівки» у вигляді 5-кратного розміру неоприбуткування – 3526,45 грн. х 5= 17632,25 грн.

Перевіряючи правомірність нарахування та стягнення позивачем фінансових санкцій за порушення п.2.6 Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого Постановою Правління Національного банку України від 15 грудня 2004 р. N 637, яке зареєстроване в Міністерстві юстиції України 13 січня 2005 р. за N 40/10320 на підставі Указу Президента України «Про застосування штрафних санкцій за порушення норм з регулювання готівки» № 436/95 від 12.06.1995 року за рішенням № 0006772303 від 16.11.2009 року судом встановлено наступне.

Положення №637 визначає порядок ведення касових операцій у національній валюті України підприємствами (підприємцями).

Відповідно до п.п. 2.6 п.2 Положення № 637 уся готівка, що надходить до кас, має своєчасно (у день одержання готівкових коштів) та в повній сумі оприбутковуватися.

Оприбуткування готівки в касах підприємств, які проводять готівкові розрахунки з оформленням їх касовими ордерами і веденням касової книги відповідно до вимог глави 4 цього Положення, є здійснення обліку готівки в повній сумі її фактичних надходжень у книзі на підставі прибуткових касових ордерів. У разі проведення готівкових розрахунків із застосуванням РРО або використанням РК оприбуткуванням готівки є здійснення обліку зазначених готівкових коштів у повній сумі їх фактичних надходжень у касовій книзі на підставі прибуткових касових ордерів. Суми готівки, що оприбутковуються , мають відповідати сумам, визначених у відповідних касових (розрахункових) документах.

Відповідно до п.3.2. Положення № 637 касові операції, що проводяться відповідно до Закону України “Про застосування реєстраторів розрахункових операції у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг” оформляються згідно з вимогами цього Закону.

У ст.1 Указу Президента України “Про застосування штрафних санкцій за порушення норм з регулювання обігу готівки” встановлено, що за не оприбуткування (неповне оприбуткування) у касах готівки до юридичних осіб застосовуються штрафні санкції у п’ятикратному розмірі неоприбуткованої суми.

Суд зазначає, що під час перевірки позивача відповідачем встановлено, що з 22.07.2009 року у позивача відсутні записи в КОРО в графах 3,4,5,6,7,8 розділу 2 про облік руху готівки та сум розрахунків за фіскальними чеками, про що зроблена запис в КОРО перевіряючими. В графі 2 відзначено, що номер Z-звіту за вказаний день - 2021, відповідно до якого сума готівки, проведена через РРО 22.07.2009 року склала 3526,45 грн..

Проте, проаналізувавши матеріали справи, надані позивачем докази,суд приходить до висновку, що неможна вважати суму у розмірі 3526,45 гривень такою, що була не оприбуткована виходячи з наступного.

Суд зауважує, що оприбуткуванням готівки в касах підприємств, які проводять готівкові розрахунки з оформленням їх касовими ордерами і веденням касової книги відповідно до вимог глави 4 цього Положення, є здійснення обліку готівки в повній сумі її фактичних надходжень у касовій книзі на підставі прибуткових касових ордерів.

Судом встановлено, що позивачем ведеться касова книга, оформлюються прибуткові касові ордера, а на момент перевірки сума у розмірі 3526,45 грн. була оприбуткована позивачем, що підтверджується наступним:

- приймання готівки в касу відповідно до вимог п.3.3. Положення № 637 проводилося за прибутковим касовим ордером № 1090 від 22.07.2009 року (а.с. 14),

- сума надходження готівки за 22.07.2009 року відображена в денному звіті касира (а.с.15)

позивачем відповідно до вимог п.7.5 Порядку реєстрації та ведення книг обліку розрахункових операцій і розрахункових книжок, затвердженого Наказом Державної податкової адміністрації України № 614 від 01.12.2000 року, фіскальні звітні чеки були підклеєні на відповідних сторінках КОРО, що було встановлено судом у судовому засіданні під час дослідження оригіналу КОРО.

Зазначені обставини не заперечуються й представником відповідача, а також свідком – Костенко А.О., працівник відповідача, який проводив перевірку.

Враховуючи вищевикладене, судом встановлено, що позивач надходження готівки в національній валюті відображає у касовій книзі з оформленням прибуткових касових ордерів, сума готівки, що оприбутковується і відображується в касовій книзі відповідає сумам, зазначеним у фіскальних чеках, які роздруковуються та зберігаються шляхом підклеювання в КОРО.

Таким чином, судом встановлено, що сума у розмірі 3526,45 гривень оприбуткована позивачем та була облікована в його податковому та бухгалтерському обліку.

Більш того, суд зауважує, що проведення суми у розмірі 2521,50 гривень через РРО, зазначення її в фіскальній пам’яті РРО, відображення на роздрукованих та збережених фіскальних звітах, робить неможливим ухилення позивача від сплати податків.

За таких умов стає зрозумілим, що припис п.2.6. Положення №637 щодо необхідності запису сум отриманої готівки у книзі обліку розрахункових операцій набуває суто формальне значення, що пов’язане з дотримання порядку її ведення.

Отже, суд зазначає, що відсутність запису отриманої позивачем готівки у розмірі 3526,45 гривень у КОРО, при наявності оприбуткування зазначених сум в касовій книзі позивача, означає виключно порушення позивачем порядку ведення КОРО, а не його ухилення від оподаткування зазначеної суми.

Судом встановлено, що до позивача застосовані фінансові санкції на підставі Указу Президента України “Про застосування штрафних санкцій за порушення норм з регулювання обігу готівки” № 436/95 від 12.06.1995 року.

Однак, суд зауважує, що зазначений Указ Президента України “Про застосування штрафних санкцій за порушення норм з регулювання обігу готівки” № 436/95 від 12.06.1995 року встановлює відповідальність за порушення порядку ведення операцій з готівкою у національній валюті, порушення суб'єктами господарської діяльності норм з регулювання обігу готівки, в тому числі встановлює застосування фінансових санкцій за неоприбуткування готівки у каси.

Суд зазначає, як встановлено вище, позивачем було порушено порядок ведення КОРО.

Суд зауважує, що відповідальність за порушення встановленого порядку використання КОРО встановлена Законом України “Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг” від 6 липня 1995 року № 265/95-ВР.

Отже, за таке правопорушення застосування Указу Президента України “Про застосування штрафних санкцій за порушення норм з регулювання обігу готівки” № 436/95 від 12.06.1995 року є необґрунтованим, у зв’язку із чим наявні підстави для задоволення позовних вимог щодо Рішення Державної податкової інспекції в м. Феодосія № 0006772303 від 16 листопада 2009р. про застосування до ТОВ «Муніципальна аптека» штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 17632,25 грн.

Щодо обґрунтованості застосування відповідачем штрафних(фінансових) санкцій за рішенням Державної податкової інспекції в м. Феодосії № 0006782303 від 16 листопада 2009р. у розмірі 127,15 грн., судом встановлено наступне.

Відповідно до підпунктів 11,13 ст.3 Закону № 265/95 Суб'єкти підприємницької діяльності, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг зобов'язані:

          11) проводити розрахункові операції через реєстратори розрахункових операцій з використанням режиму попереднього програмування найменування, цін товарів (послуг) та обліку їх кількості;

13) забезпечувати відповідність сум готівкових коштів на місці проведення розрахунків сумі коштів, яка зазначена в денному звіті реєстратора розрахункових операцій, а у випадку використання розрахункової книжки - загальній сумі продажу за розрахунковими квитанціями, виданими з початку робочого дня.

Під час проведення перевірки було встановлено, що працівником позивача було проведено через РРО розрахункову операцію з покупки товару на суму 35,40 грн. з видачею фіскального чеку № 2930 (а.с.34). При цьому, відповідно до зазначеного фіскального чеку програмування товару було здійснено не за найменуванням, а за групами товарів. Так, було придбано «Амізон» та маска-респіратор, проте відповідно до фіскального чеку було продано «противовірусні» препарати та «гумові вироби».

Даний факт підтверджується показанням свідка та фіскальним чеком № 2930.

Відповідно до п. 6 ст. 17 Закону № 265/95 за порушення вимог цього Закону до суб'єктів підприємницької діяльності, які здійснюють розрахункові операції за товари (послуги), за рішенням відповідних органів державної податкової служби України застосовуються фінансові санкції у розмірі п'яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян - у разі проведення розрахункових операцій через реєстратори розрахункових операцій без використання режиму попереднього програмування найменування, цін товарів (послуг) та обліку їх кількості.

Також перевіряючими було описано готівкові кошти, що були на місце проведення розрахунків, опис яких було підписано без зауважень працівником позивача Бортніковою Н.П. Відповідно до опису грошових коштів (а.с.35) сума коштів, яка знаходилась на місці проведення розрахунків, складала 4534,80 грн.

Проте відповідно до Х-звіту денного, роздрукованого під час проведення перевірки о 16:07, через РРО було проведено 4543,26 грн., у зв’язку з чим невідповідність сум готівки звіту РРО склала 8,43 грн.

Даний факт підтверджено Х-звітом РРО (а.с.34) та описом грошових коштів.

Відповідно до ст.22 Закону № 265/95 У разі невідповідності суми готівкових коштів на місці проведення розрахунків сумі коштів, яка зазначена в денному звіті, а у випадку використання розрахункової книжки - загальній сумі продажу за розрахунковими квитанціями, виданими з початку робочого дня, до суб'єктів підприємницької діяльності застосовується фінансова санкція у п'ятикратному розмірі суми, на яку виявлено невідповідність.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку про те, що матеріали справи не спростовують висновки акту перевірки, у зв’язку з чим Рішення Державної податкової інспекції в м. Феодосії № 0006782303 від 16 листопада 2009р. про застосування до ТОВ «Муніципальна аптека» штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 127,15 грн., є правомірним та обґрунтованим.

Таким чином, вимоги позивача щодо визнання нечинним зазначеного рішення не підлягають задоволенню.

Відповідно до частини 2 статті 11 суд може вийти за межі позовних вимог тільки в разі, якщо це необхідно для повного захисту прав, свобод та інтересів сторін чи третіх осіб. Приймаючи до уваги, що позивач невірно зазначив позовні вимоги про скасування (визнання нечинним) рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій, а не про визнання його протиправним та скасування, як це передбачено для актів індивідуальної дії, суд вважає можливим в цій частини вийти за межи позовних вимог, оскільки це необхідно для повного захисту прав та інтересів сторін по справі.

Таким чином, враховуючі вищевикладене, суд приходить до висновку, що позовні вимоги позивача підлягають частковому задоволенню шляхом визнання протиправним та скасування рішення Державної податкової інспекції в м. Феодосія № 0006772303 від 16 листопада 2009р. про застосування до ТОВ «Муніципальна аптека» штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 17632,25 грн.

Відповідно до частин 1,3 статті 94 КАС України, якщо адміністративний позов задоволено частково, судові витрати, здійснені позивачем, присуджуються йому відповідно до задоволених вимог з Державного бюджету України.

15.03.2010 року судом проголошені вступна та резолютивна частина постанови. Відповідно до ст.160 КАС України 22.03.2010 року постанова складена у повному обсязі.

Керуючись ст.ст. 94,158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства, суд

ПОСТАНОВИВ:

1.Адміністративний позов задовольнити в частково.

2. Визнати протиправним та скасувати Рішення Державної податкової інспекції в м. Феодосія № 0006772303 від 16 листопада 2009р. про застосування до ТОВ «Муніципальна аптека» штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 17632,25 грн.

3. В задоволені іншої частини позовних вимог відмовити.

4. Стягнути на користь ТОВ «Муніципальна аптека» (ідентифікаційний код 31997363, 98100, м. Феодосія, вул. Войкова, 17) з Державного бюджету України судовий збір в розмірі 1,70 грн.

У разі неподання заяви про апеляційне оскарження, постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України - з дня складення в повному обсязі.

Якщо постанову було проголошено у відсутності особи, яка бере участь у справі, то постанова набирає законної сили через 10 днів з дня отримання особою копії постанови, у разі неподання нею заяви про апеляційне оскарження.

Якщо після подачі заяви про апеляційне оскарження, апеляційна скарга не подана, постанова вступає в законну силу через 20 днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

Постанова може бути оскаржена в порядку і строки передбачені ст. 186 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя                                                   Котарева Г.М.