Постанова № 9123920, 25.03.2010, Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

вул. Київська, 150, м. Сімферополь, Автономна Республіка Крим, Україна, 95493

ПОСТАНОВА

Іменем України

25.03.10Справа №2а-15053/09/12/0170 Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим у складі головуючої судді Котаревої Г.М. при секретарі Тарасовій О.М., розглянувши адміністративну справу

за позовом Кримської республіканської установи "Бахчисарайський історико-культурний заповідник"

до Республіканського комітету АР Крим з охорони культурної спадщини

про визнання неправомірним дій та скасування постанови

за участю:

представника позивача – Тітова Тетяна Іванівна, довіреність № 90 від 11.02.10;

представника відповідача – Вовк В'ячеслав Миколайович, довіреність № 1939 від 21.10.09;

Суть спору:Кримська республіканська установа "Бахчисарайський історико-культурний заповідник" (далі – позивач) звернувся до Окружного адміністративного суду АР Крим із адміністративним позовом до Республіканського комітету АР Крим з охорони культурної спадщини (далі – відповідач) із вимогами про визнання неправомірним дій посадових осіб Рескомітету АР Крим з охорони культурної спадщини про застосування до КРУ «Бахчисарайський історійко-культурний заповідник» фінансових санкцій в сумі 17000 грн.; визнання недійсним акт Рескомітету АР Крим по охороні культурної спадщини № 1 від 11.11.2009 року про порушення КРУ "Бахчисарайський історико-культурний заповідник" законодавства України в сфері охорони культурної спадщини; визнати недійсною Постанову Рескомітету АР Крим по охороні культурної спадщини від 16.11.2009 року про застосування до КРУ "Бахчисарайський історико-культурний заповідник" фінансових санкцій в сумі 17000 грн.

Позов мотивовано порушенням з боку відповідача при застосуванні фінансових санкцій вимог ст.ст. 44,46 Закону України «Про охорону культурної спадщини», відсутності в діях КРУ "Бахчисарайський історико-культурний заповідник" щодо здійснення робіт по благоустрою території «Поле Альмінського бою» порушення проекту благоустрою, та не встановлення факту заподіяння збитків пам’ятці .

          Ухвалою Окружного адміністративного суду АР Крим від 26.12.2009 року було відмовлено у відкритті провадження по справі у частині позовних вимог щодо визнання недійсним акту Рескомітету АР Крим по охороні культурної спадщини № 1 від 11.11.2009 року про порушення КРУ "Бахчисарайський історико-культурний заповідник" законодавства України в сфері охорони культурної спадщини.

Ухвалами Окружного адміністративного суду АР Крим від 26.12.2009р. відкрито провадження по справі, закінчено підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду.

Позивач в судовому засіданні позов підтримав в повному обсязі, надав пояснення по суті спору.

Відповідач проти позову заперечував, надав письмові заперечення від 16.02.2010 року (вих. № 249), відповідно до яких вважає прийняті рішення, що оскаржуються, законними та обґрунтованими.

Дослідивши матеріали справи та оцінивши докази по справі в їх сукупності, заслухавши представників сторін, суд

ВСТАНОВИВ:

Згідно з частиною 1 статті 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб’єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Відповідно до п.2 ч.1 ст.17 КАС України компетенція адміністративних судів поширюється на спори з приводу прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби.

Згідно з ч. 1 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб’єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Відповідно до ч. 2 ст. 2 КАС України до адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб’єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією або законами України встановлено інший порядок судового провадження.

Згідно зі ст. 3 КАСУ справою адміністративної юрисдикції є переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір, у якому хоча б однією зі сторін є орган виконавчої влади, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, суб’єктом владних повноважень є орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова особа чи службова особа, інший суб’єкт при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, у тому числі на виконання делегованих повноважень.

Пунктом 7 частини 1 статті 3 КАС України дано визначення суб’єктів владних повноважень, до яких належать орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа, інший суб’єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Відповідно до Положення про Республіканський комітет Автономної Республіки Крим з охорони культурної спадщини (далі - Рескомітет), затвердженого постановою Ради міністрів АР Крим від 11.07.2006 р. № 379 (далі – Положення № 379) є органом виконавчої влади АР Крим, підзвітним, підконтрольним та відповідальним перед Верховною радою АР Крим та Радою міністрів АР Крим.

Пунктом 2 Положення № 379 визначено, що Рескомітет є спеціально уповноваженим органом охорони культурної спадщини в АР Крим, який підконтрольний та підзвітний центральному органу виконавчої влади АР Крим в галузі охорони культурної спадщини в межах, визначених законом

Таким чином, Республіканський комітет Автономної Республіки Крим з охорони культурної спадщиниу відносинах з фізичними та юридичними особами, під час реалізації своїх завдань та функцій, встановлених законодавством України, є суб’єктом владних повноважень.

Позивач оскаржує дії посадових осіб Рескомітету щодо накладення фінансових санкцій та постанову про накладення на КРУ «Бахчисарайський історійко-культурний заповідник» від 16.11.2009 року фінансових санкцій за порушення Закону України «Про охорону культурної спадщини» при здійснені робіт на пам’ятці місцевого значення - «Поле Альмінського бою» в сілі Віліно, Вілінської сільської ради, Бахчисарайського району.

Отже, суд приходить до висновку, що зазначений спір має ознаки публічно-правового та підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства Окружним адміністративним судом.

Оцінюючи правомірність дій та рішень органу владних повноважень , суд керується критеріями, закріпленими у ст. 2 КАС України, які певною мірою відображають принципи адміністративної процедури, які повинні дотримуватися при реалізації дискреційних повноважень владного суб’єкта., встановлюючи чи прийняті (вчинені) ним рішення (дії) : 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5)добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до ст. 9 КАС України суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Ст.19 Конституції України встановлює, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов’язані діяти на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Оцінюючи правомірність оскаржуваних дій та рішення відповідача, суд дійшов висновку про наявність підстав для часткового задоволення позовних вимог у зв’язку із наступних підстав.

Закон України «Про охорону культурної спадщини» від 08.06.2000 р. № 1805-III (зі змінами та доповненнями) (далі - Закон), який регулює правові, організаційні, соціальні та економічні відносини у сфері охорони культурної спадщини з метою її збереження, використання об'єктів культурної спадщини у суспільному житті, захисту традиційного характеру середовища в інтересах нинішнього і майбутніх поколінь.

Охорона культурної спадщини складає систему правових, організаційних, фінансових, матеріально-технічних, містобудівних, інформаційних та інших заходів з обліку (виявлення, наукове вивчення, класифікація,державна реєстрація),запобігання руйнуванню або заподіянню шкоди, забезпечення захисту, збереження, утримання, відповідного використання, консервації, реставрації, ремонту, реабілітації, пристосування та музеєфікації об'єктів культурної спадщини (абз. 7 ч. 1 ст.1 Закону).

Позивач Кримська республіканська установа «Бахчисарайський історико-культурний заповідник » зареєстрований як юридична особа 27.12.1994 року (свідоцтво серії А00 № 571424), ідентифікаційний код – 02219582.

Відповідно до довідки з ЄДРПОУ, позивач є комунальною установою, до основного виду економічної діяльності позивача за КВЕД відноситься: діяльність музеїв та охорона історичних місць і будівель.

11.11.2009 року працівником відповідача було проведено перевірку дотримання законодавства в галузі охорони культурної спадщини «Поле Альмінського бою» в селі Віліно, Вілінської сільської ради, Бахчисарайського району КРУ "Бахчисарайський історико-культурний заповідник", за результатами якої складено акт №1 про порушення в сфері охорони культурної спадщини. Так, в акті зафіксовано, що на території пам’ятки організовано проведення робіт без дозволу органів охорони культурної спадщини, чим порушено ч. 1 ст. 26 Закону України «Про охорону культурної спадщини».

На підставі акту стосовно директора КРУ "Бахчисарайський історико-культурний заповідник" Петрова Є.В. було складено протокол від 11.11.2009 року про адміністративне правопорушення, передбаченого ст. 92 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

Відповідно до постанови про накладення фінансових санкцій від 16.11.2009 року за недодержання вимог щодо захисту, збереження, утримання, використання, реставрації, реабілітації пам'ятки місцевого значення - «Поле Альмінського бою» в селі Віліно, Вілінської сільської ради, Бахчисарайського району, до позивача згідно ч.3 ст. 44 Закону України «Про охорону культурної спадщини» було застосовано фінансові санкції в розмірі 17000 грн.

З’ясовуючи питання щодо наявності у відповідача повноважень з застосування фінансових санкцій судом встановлено наступне.

Згідно з п.п.4.1, 4.2. Положення Рескомітет здійснює реалізацію державної політики в галузі охорони культурної спадщини, спрямованої на збереження, використання об’єктів культурної спадщини в суспільному житті, захист традиційного характеру середовища в інтересах нинішнього та наступних поколінь; участь в межах своєї компетенції в формуванні та реалізації державної політики в галузі охорони культурної спадщини та координація діяльності органів виконавчої влади АР Крим в цієї галузі.

Відповідно до своїх завдань до повноважень Рескомітету віднесено:

-. Здійснення контролю за виконанням Закону України «Про охорону культурної спадщини», інших нормативно-правових актів з охорони культурної спадщини(п.5.1. Положення № 379);

- забезпечення захисту об’єктів культурної спадщини від загрози знищення, руйнування та пошкодження (п.5.6. Положення № 379);

- видача дозволу на проведення робіт на пам’ятках місцевого значення (крім пам’яток археології), їх територіях та в зонах охорони. (п.5.13. Положення № 379);

- застосування фінансових санкцій за порушення Закону України «Про охорону культурної спадщини» (п.5.19. Положення № 379).

В межах своїх повноважень Рескомітет має право здійснення нагляду за виконанням робі з консервації, реабілітації, реставрації та музеєфікації пам’яток місцевого значення (п.6.8. Положення № 379).

Вказані повноваження відповідача відповідають обсягу повноважень, визначеному в Законі.

Стаття 1 Закону визначає об'єкт культурної спадщини, як визначне місце, споруда (витвір), комплекс (ансамбль), їхні частини, пов'язані з ними рухомі предмети, а також території чи водні об'єкти, інші природні, природно-антропогенні або створені людиною об'єкти незалежно від стану збереженості, що донесли до нашого часу цінність з археологічного, естетичного, етнологічного, історичного, архітектурного, мистецького, наукового чи художнього погляду і зберегли свою автентичність (абз. 3 ч. 1).

Пам'ятка культурної спадщини (далі - пам'ятка) - об'єкт культурної спадщини, який занесене до Державного реєстру нерухомих пам'яток України (абз. 6 ч. 1 ст.1.).

«Поле Альмінського бою» в селі Віліно, Вілінської сільської ради, Бахчисарайського району взято під охоронну відповідно до рішення Виконавчого комітету Кримської обласної ради народних депутатів від 15.04.1986 р. № 164Ю та віднесено до місцевих пам’яток, розташованих на території АР Крим.

З огляду на викладене суд дійшов висновку про наявність у відповідача повноважень щодо здійснення нагляду та застосування санкцій за порушення законодавства про охорону культурної спадщини на пам’ятці місцевого значення.

Вирішуючи питання щодо правомірності дій відповідача з застосування до позивача фінансових санкцій судом встановлено.

Відповідно до абзацу 2 ч. 1 статті 26 Закону консервація,реставрація,реабілітація, музеєфікація, ремонт, пристосування пам'яток місцевого значення в АР Крим здійснюються за наявності письмового дозволу органу охорони культурної спадщини Ради міністрів Автономної Республіки Крим на підставі погодженої з ними науково-проектної документації.

Відповідно до абз. 3 частини 1 статті 44 відповідний орган охорони культурної спадщини накладає на юридичну особу, яка є власником або уповноваженим ним органом чи замовником робіт, фінансові санкції за недодержання вимог щодо захисту, збереження, утримання, використання, реставрації, реабілітації пам'яток, у тому числі тих вимог, що передбачені охоронними договорами, умисне доведення їх до стану руйнації - у розмірі від тисячі до десяти тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Рішення органу охорони культурної спадщини про застосування фінансових санкцій може бути оскаржено до суду.

Статтею 45 Закону передбачено, що фінансові санкції,передбачені статтею 44 цього Закону, накладаються керівником, заступниками керівника центрального органу виконавчої влади у сфері охорони культурної спадщини, керівником чи заступниками керівника органу охорони культурної спадщини Ради міністрів Автономної Республіки Крим, після розгляду матеріалів, які засвідчують факт правопорушення.

Про вчинення правопорушення, зазначеного у статті 44 цього Закону, особою, уповноваженою органом охорони культурної спадщини, складається акт. Керівник юридичної особи, стосовно якої складено акт, протягом трьох днів з моменту отримання акта може подати письмові пояснення до нього. Акт разом з іншими документами, що стосуються справи, у десятиденний термін з моменту складення акта надсилається посадовій особі, яка має право накладати фінансові санкції.

Рішення про накладення фінансових санкцій приймається протягом 10 днів після отримання документів, зазначених у частині другій цієї статті. Рішення про накладення фінансових санкцій оформлюється постановою, що надсилається юридичній особі, на яку накладено фінансові санкції.

Поряд з цим статтею 46 Закону передбачені підстави адміністративної відповідальності за невиконання законних вимог посадових осіб органів охорони культурної спадщини та порушення вимог цього Закону, а саме: за проведення ремонтних, реставраційних або реабілітаційних робіт на пам'ятці, вчинені без відповідного дозволу органу охорони культурної спадщини, якщо ці дії не тягнуть за собою кримінальної відповідальності.

Підставою для проведення перевірки позивача Рескомітетом була вимога прокуратури АР Крим від 03.11.2009р.(вих. № 7/1-2211вих./09) про проведення перевірки дотримання законодавства в галузі охорони культурної спадщини при здійснені будівельних робі на пам’яткці місцевого значення «Поле Альмінського бою» в селі Віліно, Вілінської сільської ради, Бахчисарайського району.

Прокурорською перевіркою відповідно до листа прокуратури Бахчисарайського району в АР Крим від 26.10.2009 р. (вих. № 5448) було встановлено, що замовником робі є КРУ "Бахчисарайський історико-культурний заповідник" на підставі контракту № 16/09/09-1 від 07.10.2009 р. з ТОВ «Стройпромгаз» на виконання робіт по капітальному ремонту елементів благоустрою меморіалу, відповідно до якого ТОВ «Стройпромгаз» були проведені роботу з демонтажу частини існуючої огорожі, здійснені будівельні роботи зі зведення фундаментів та стін двох споруд вхідної групи(музейне приміщення, каплиця), проведені інженерні комунікації.

Під час перевірки, яку було проведено головним спеціалістом відділу по інспектуванню та охороні об’єктів культурної спадщини Рескомітету Манаєвим О.Ю. було відібрано пояснення від директора КРУ "Бахчисарайський історико-культурний заповідник" Пєтровим Є.В., відповідно до яких початок робіт до отримання дозволу Рескомітету АР Крим з охорони культурної спадщини було пов’язано з сприятливими погодними умовами та бажанням закінчити всі «вологі» роботи будівельного циклу до зими.

Матеріали перевірки були розглянуті заступником голови Рескомітету та за їх результатами стосовно директора КРУ "Бахчисарайський історико-культурний заповідник" складено протокол про адміністративне правопорушення на підстав ст. 92 Кодексу України про адміністративні правопорушення» та до юридичної особи КРУ "Бахчисарайський історико-культурний заповідник" застосовані фінансові санкції (постанова від 16.11.2009 року) в вигляді штрафу в розмірі 17000 грн. за недодержання вимог щодо захисту, збереження, утримання, використання, реставрації, реабілітації пам'яток.

Позивач під час судового розгляду наполягав на тому, що відповідачем при прийнятті рішення про застосування фінансової санкції до КРУ "Бахчисарайський історико-культурний заповідник" не були враховані всі фактичні обставини, що мали значення для вирішення цього питання, а саме: наявність погодження робочого проекту благоустрою території меморіалу «Поле Альмінського бою», якій було виконано архітектурною майстернею «Berso», науково-методичною радою при Республіканському комітеті АР Крим з охорони культурної спадщини, витяг з протоколу якої від 04.09.2009 року № 10-09 досліджено судом.

Крім того, рішення про видачу дозволу на виконання робіт з благоустрою території меморіалу «Поле Альмінського бою» було прийнято відповідачем 23.11.2009 року (вих. № 2148) на підставі цього ж самого робочого проекту.

Також позивач наполягав на те, що умовою застосування фінансової санкції до юридичних осіб відповідно до ч. 3 ст. 44 Закону є наявність навмисного доведення до стану руйнації об’єкту культурної спадщини, проте ніякої загрози для об’єкту проведені роботи не несли.

Проте, суд не погоджується із позивачем з огляду на те, що заяву про отримання дозволу на виконання робіт з благоустрою території меморіалу «Поле Альмінського бою» позивачем було направлено до відповідача тільки 13.11.2009 року (вих.№ 1562), тобто після проведення перевірки.

Науково-методична рада, яка погодила проект робіт, діє на підставі положення, затвердженого наказом Рескомітету АР Крим з охорони культурної спадщини 31.10.2006 р. № 36, та відповідно до ст. 7 Закону, є постійно діючим колегіальним дорадчим органом для розгляду наукових рекомендацій та пропозицій щодо розроблення основних напрямів розвитку охорони культурної спадщини, обговорення найважливіших програм, проектів з питань охорони культурної спадщини

Відповідно до положення про Науково- методичну раду з питань охорони культурної спадщини при Рескомітеті АР Крим з охорони культурної спадщини зазначеному органу не було делеговано повноважень щодо видачі дозволу на здійснення консервації,реставрації,реабілітації, музеєфікації, ремонту, пристосування пам'яток місцевого значення в АР Крим.

Отже, рішення науково-методичної ради не можуть розглядатись як дозвіл органу охорони культурної спадщини на проведення робіт на пам’ятках культурної спадщини.

          Суд зазначає, що позивачем дійсно порушено вимоги Закону України “Про охорону культурної спадщини ” в частині здійснення робіт на меморіалі «Поле Альмінського бою» без отримання дозволу.

Суд звертає увагу на те, що у зв’язку з допущеними позивачем порушеннями, встановленими в судовому засіданні та зазначеними вище, суд вважає за необхідне постановити окрему ухвалу відносно керівництва КРУ "Бахчисарайський історико-культурний заповідник"

Таким чином, проаналізувавши матеріали справи, заслухавши пояснення сторін суд дійшов висновку про те, що відповідачем дотримано порядок застосування фінансових санкцій , визначений Законом.

Отже судом встановлено, що при проведені перевірки та розгляду ії результатів відповідач діяв в межах повноважень та у спосіб, визначений законом, у зв’язку із чим відсутні підстави для задоволення адміністративного позову в частині визнання неправомірним дій посадових осіб Рескомітету АР Крим з охорони культурної спадщини про застосування до КРУ «Бахчисарайський історійко-культурний заповідник» фінансових санкцій в сумі 17000 грн.

          Разом з тим, суд зазначає наступне.

           Згідно з ч.1 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб’єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

          Відповідно до ч. 3 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5)добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

          Прийняття рішень, вчинення дій суб'єктами владних повноважень передбачає, зокрема, до тримання необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на до сягнення яких спрямовані ці рішення (дії), є критерієм, який випливає з принципу пропорційності (адекватності). Дотримання прин ципу пропорційності особливо важливе при прийнятті рішень або вжитті заходів, які матимуть вплив на права, свободи та ін тереси особи. Метою дотримання цього принципу є досягнення розумного балансу між публічними інтересами, на забезпечення яких спрямовані рішення або дії суб'єкта владних повноважень, та інтересами конкретної особи. Принцип пропорційності зо крема передбачає, що:

-          здійснення повноважень, як правило, не повинно спри чиняти будь-яких негативних наслідків, що не відповідали б ці лям, які заплановано досягти;

-          якщо рішення або дія можуть обмежити права, свободи чи інтереси осіб, то такі обмеження повинні бути виправдані не обхідністю досягнення більш важливих цілей;

-          несприятливі наслідки для прав, свобод та інтересів особи внаслідок рішення чи дії суб'єкта владних повноважень, повинні бути значно меншими від тієї шкоди, яка могла б настати за від сутності такого рішення чи дії;

-          для досягнення суспільно-корисних цілей необхідно оби рати найменш “шкідливі” засоби.

          В силу викладеного можна зробити висновок , що принцип пропорційності має на меті досягнен ня балансу між публічним інтересом та індивідуальним інтересом особи, а також між цілями та засобами їх досягнення.

Відповідно до ст. 9 Конституції України чинні міжнародні договори, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, є частиною національного законодавства України. Такі міжнародні договори підлягають переважному застосуванню перед актами національного законодавства (ст. 19 Закону України „Про міжнародні договори України”).

Таким міжнародним договором у даному випадку є Конвенція про захист прав людини і основоположних свобод. Відповідно до ст. 1 Першого протоколу до названої Конвенції ніхто не може бути позбавлений свого майна інакше як в інтересах суспільства. Встановлено також виняток, відповідно до якого позбавлення майна держава може передбачити, якщо це необхідно для здійснення контролю за користуванням майном відповідно до загальних інтересів або для забезпечення сплати податків чи інших зборів або штрафів.

Відповідно до ст. 17 Закону України „Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини” суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського Суду з прав людини як джерело права. Це означає, що ст.1 Першого протоколу слід розуміти так, як вона розуміється в практиці Європейського Суду з прав людини.

Зокрема, у багатьох рішеннях Європейського Суду з прав людини під майном розуміється будь-який економічний актив. Наприклад, у справі „Джеймс та інші проти Сполученого Королівства” (1986 року) Європейський Суд з прав людини зазначив, що має бути обґрунтована пропорційність між застосованими заходами та переслідуваною метою, яку намагаються досягти шляхом позбавлення особи її власності.

          Як зазначено вище, під час розгляду справи позивачем вчинялися заходи оформлення належним чином документів для проведення робіт з благоустрою меморіалу «Поле Альмінського бою» в селі Віліно, Бахчисарайського району.

          Видача дозволу на проведення робіт відповідачем було здійснено на підставі робочого проекту, погодженого Науково-методичною радою при Рескомітеті з охорони культурної спадщини, без виправлень.

          Під час проведення перевірки, працівником відповідача не було встановлено фактів завдання шкоди проведеними роботами меморіалу «Поле Альмінського бою», а також фактів недотримання проектної документації, що підтверджено в судовому засіданні під час допиту свідка - головного спеціаліста відділу по інспектуванню та охороні об’єктів культурної спадщини Рескомітету Манаєва О.Ю.

За таких обставин, суд приходить до висновку, що незважаючи на порушення позивачем встановленого порядку проведення робіт на пам’ятці культурної спадщини, матеріалами справи не підтверджується нанесення позивачем будь-якої шкоди інтересам держави або суспільства.

          Крім того, суд враховує, що позивач є комунальною установою, отже сплата фінансових санкцій буде додатковим тягарем для місцевого бюджету.

В силу викладеного суд вважає, що зі застосування до позивача штрафних санкцій ще в більшому розмірі призведе до зростання негативних наслідків для позивача, що порушує принцип пропорційності.

На думку суду в умовах відсутності шкоди інтересам держави та суспільства чи загрози її завдання до позивача були застосовані явно неспіврозмірні фінансові санкції, наслідок чого на підставі ст. 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод з урахуванням практики Європейського Суду з прав людини , керуючись тим,що відповідно до Рішення Конституційного суду України № 15-рп/2004 від 02.11.2004 р. справедливість є вирішальним регулятором суспільних відносин, одним із вимірів права, суд приходить до висновку, що підлягають задоволенню вимоги по скасуванню постанови Рескомітету АР Крим по охороні культурної спадщини від 16.11.2009 року про застосування до КРУ "Бахчисарайський історико-культурний заповідник" фінансових санкцій в сумі 17000 грн.

У зв’язку зі складністю справи судом 25.03.2010 року проголошені вступна та резолютивна частина постанови, а 31.03.2010 року постанова складена у повному обсязі.

Керуючись ст.ст. 94,158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства, суд

ПОСТАНОВИВ:

1.Адміністративний позов задовольнити в частково.

2. Скасувати Постанову Рескомітету АР Крим по охороні культурної спадщини від 16.11.2009 року про застосування до КРУ "Бахчисарайський історико-культурний заповідник" фінансових санкцій в сумі 17000 грн.

3. В іншій частині позовних вимог відмовити.

У разі неподання заяви про апеляційне оскарження, постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України - з дня складення в повному обсязі.

Якщо постанову було проголошено у відсутності особи, яка бере участь у справі, то постанова набирає законної сили через 10 днів з дня отримання особою копії постанови, у разі неподання нею заяви про апеляційне оскарження.

Якщо після подачі заяви про апеляційне оскарження, апеляційна скарга не подана, постанова вступає в законну силу через 20 днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

Постанова може бути оскаржена в порядку і строки передбачені ст. 186 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя                                                   Котарева Г.М.