Рішення № 91233466, 31.08.2020, Очаківський міськрайонний суд Миколаївської області

Очаківський міськрайонний суд Миколаївської області

Справа № 483/2088/19

Провадження № 2/483/188/2020

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

Іменем України

31 серпня 2020 року м. Очаків

Очаківський міськрайонний суд Миколаївської області у складі:

головуючого - судді Казанлі Л.І.,

за участю секретаря Гречки С.Є.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом акціонерного товариства комерційний банк «ПРИВАТБАНК» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -

В С Т А Н О В И В :

28 листопада 2019 року акціонерне товариство комерційний банк (далі - АТ КБ) «ПРИВАТБАНК» звернулося до суду із позовною заявою до ОСОБА_1 .. Свої вимоги позивач обґрунтовував тим, що 20 грудня 2014 року між ним та відповідачкою було укладено кредитний договір, відповідно до якого АТ КБ «ПРИВАТБАНК» надало відповідачці кредит в розмірі 9492 грн 70 коп. у вигляді встановленого кредитного ліміту на картковий рахунок, а остання була зобов`язана щомісячно сплачувати платіж в рахунок погашення кредиту та відсотків за його користування. Відповідачка не виконувала своїх зобов`язань зі сплати обов`язкового щомісячного платежу в рахунок повернення кредиту. Її заборгованість за вказаним договором станом на 07 листопада 2019 року складає 27 522 грн 17 коп.. Посилаючись на викладене, просив стягнути з відповідачки зазначену суму заборгованості за кредитним договором.

Особи, які беруть участь у справі, в судове засідання не з`явилися. Позивач надав до суду заяву про розгляд справи за відсутності його представника, в якій, крім цього, зазначив, що повністю підтримує позовні вимоги та не заперечує проти заочного розгляду справи. Відповідачка будучи належним чином повідомленою про час та місце розгляду справи у порядку, передбаченому ч. 2 ст. 130 ЦПК України, до суду не з`явилася, про причини своєї неявки не повідомила.

Суд на підставі ч. 1 ст. 280 ЦПК України, враховуючи згоду позивача і наявність достатніх даних для вирішення спору, вважає можливим ухвалити заочне рішення.

Дослідивши письмові докази, що є у справі, суд дійшов такого.

20 грудня 2014 року між АТ КБ «ПРИВАТБАНК» та ОСОБА_1 було підписано Генеральну угоду про реструктуризацію заборгованості і приєднанні до умов та правил надання продукту кредитних карт (а. с. 6). Заява позичальника разом з Умовами і правилами надання банківських послуг складає договір про надання банківських послуг.

За змістом наданого банком розрахунку заборгованості за кредитним договором від 20 грудня 2014 року, станом на 07 листопада 2019 року за ОСОБА_1 обліковується заборгованість у розмірі 27 522 грн 17 коп., з яких: 8 121 грн 59 коп. - заборгованість за кредитом, 5 546 грн 65 коп. - заборгованість за відсотками, а також сума пені - 13 853 грн 93 коп. (а. с. 31-32).

Відповідно до ст.ст. 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Частиною першою статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

За кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (ч. 1 ст. 1054 ЦК України).

Відповідно до ч. 1 ст. 1055 ЦК України кредитний договір укладається у письмовій формі.

Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (частина 2 статті 1055 ЦК України).

За змістом ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони (ч. 1 ст. 207 ЦК України)

З дослідженої судом заяви позивальника вбачається, що відповідачкою підписано лише заяву на отримання кредиту та Генеральну угоду про реструктуризацію заборгованості. При цьому, підписаний сторонами договір не містить умов щодо сплати пені та штрафу.

В той же час, долучений до позовної заяви витяг з умов та правил надання банківських послуг в Приватбанку не містить підпису відповідачки, а отже не може визнаватися кредитним договором.

При цьому суд зазначає, що підписана відповідачкою заява на кредитування, що містить посилання на умови та правила надання банківським послуг, не містить прив`язки до редакції умов та правил, а тому не дозволяє встановити, які саме умови мали на увазі сторони у 2014 році (рік укладення договору).

Отже, матеріали справи не містять доказу, що саме ці Витяг з Тарифів та Витяг з Умов розуміла відповідачка, ознайомилася і погодилася з ними, підписуючи заяву-анкету про приєднання до умов та Правил надання банківських послуг ПриватБанку, а також того, що вказані документи на момент отримання відповідачкою кредитних коштів взагалі містили умови щодо сплати неустойки (пені, штрафів) і саме в таких розмірах.

Відтак, за відсутності письмового договору про конкретні запропоновані відповідачці Умови та правила банківських послуг та відсутності в анкеті-заяві домовленості сторін про сплату пені та штрафів за несвоєчасне погашення кредиту, надані банком Витяг з Тарифів та Витяг з Умов не можуть розцінюватися як стандартна (типова) форма, що встановлена до укладеного із відповідачкою кредитного договору, оскільки достовірно не підтверджують вказаних обставин.

Аналогічну позицію висловила Велика палата Верховного суду у постанові від 03 липня 2019 року у справі № 342/180/17, зазначивши, що надані позивачем Правила надання банківських послуг ПриватБанку, з огляду на їх мінливий характер, не можна вважати складовою кредитного договору й щодо будь-яких інших встановлених ними нових умов та правил, чи можливості використання банком додаткових заходів, які збільшують вартість кредиту, чи щодо прямої вказівки про збільшення прав та обов`язків кожної із сторін, якщо вони не підписані та не визнаються позичальником, а також, якщо ці умови прямо не передбачені, як у даному випадку - в анкеті-заяві позичальника, яка безпосередньо підписана відповідачем і лише цей факт може свідчити про прийняття позичальником запропонованих йому умов та приєднання до запропонованого договору.

З урахуванням викладеного, а також того факту, що суду не надано письмового договору, підписаного відповідачкою, про те, що вона приймає умови щодо нарахуванням пені, а також зміну умов кредитування, суд дійшов висновку про необхідність часткового задоволення позовних вимог - стягнення з відповідачки суми заборгованості за тілом кредиту у сумі 8 121 грн 59 коп..

Позивачем сплачено в рахунок судового збору за звернення до суду із цим позовом 1 921 грн, що підтверджується відповідним платіжним дорученням. Відповідно до ст. 141 ЦПК України стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати, пропорційно до суми задоволених позовних вимог, а тому з відповідачки на користь позивача слід стягнути судові витрати у розмірі 566 грн 87 коп.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 12, 13, 259, 263- 265, 279-284ЦПК України, -

В И Р І Ш И В :

Цивільний позов акціонерного товариства комерційний банк «ПРИВАТБАНК» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 (зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ) на користь акціонерного товариства комерційний банк «ПРИВАТБАНК» (місцезнаходження: м. Київ, вул. Грушевського, 1-Д, ідентифікаційний код в ЄДРПОУ 14360570) в рахунок заборгованості станом на 07 листопада 2019 року за кредитним договором від 20 грудня 2014 року - 8 121 (вісім тисяч сто двадцять одну) гривню 59 копійок, а також 566 (п`ятсот шістдесят шість) гривень 87 копійок - в рахунок відшкодування судових витрат.

В задоволенні іншої частини вимог акціонерного товариства комерційний банк «ПРИВАТБАНК» - відмовити.

Рішення є заочним і може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідачки, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Відповідач, якому рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку для подання заяви про його перегляд, якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому заочного рішення суду.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення, воно може бути оскаржене відповідачкою в загальному порядку шляхом подання апеляційної скарги до Миколаївського апеляційного суду через Очаківський міськрайонний суд Миколаївської області протягом тридцяти днів з дня постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Рішення може бути оскаржене позивачем шляхом подання апеляційної скарги до Миколаївського апеляційного суду через Очаківський міськрайонний суд Миколаївської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому рішення суду.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом зазначених вище строків не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Головуючий: