Рішення № 91232550, 31.08.2020, Шполянський районний суд Черкаської області

Справа № 710/123/20

Провадження № 2/710/153/20

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

31.08.2020 м. Шпола

Шполянський районний суд Черкаської області в складі:

головуючого - судді Побережної Н.П.,

за участі секретаря судового засідання – Харченко Л.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Шпола цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ майна подружжя,

ВСТАНОВИВ:

Описова частина

Короткий зміст позовних вимог

04.02.2020 до Шполянського районного суду Черкаської області надійшов даний позов, в якому позивач просить здійснити поділ майна подружжя, а саме житлового будинку з надвірними спорудами за адресою: АДРЕСА_1 , вартістю 85 930, 00 грн., та визнати за ОСОБА_1 право власності на Ѕ ідеальну частину житлового будинку з надвірними будівлями та спорудами АДРЕСА_1 ; визнати за ОСОБА_2 право власності на Ѕ ідеальну частину житлового будинку з надвірними будівлями та спорудами АДРЕСА_1 .

Аргументи учасників справи

Свій позов позивач мотивує тим, що з відповідачем перебувала в зареєстрованому шлюбі з 01.10.2005. Даний шлюб розірвано 27.01.2018. В період шлюбу, а саме 14.04.2006 був придбаний житловий будинок з надвірними будівлями, розташований за адресою: АДРЕСА_1 . Згодом сторони у 2016 році спільно побудували новий житловий будинок право власності на який зареєстрували 31.10.2016. Право власності було зареєстроване за ОСОБА_2 . Даний будинок є спільною сумісною власністю подружжя. Вартість вказаного будинку з господарськими будівлями становить 85 930,00 грн. Оскільки наразі шлюб між сторонами розірвано, домовленості між сторонами подружжя щодо поділу їх спільного майна не досягнуто, позивач бажає скористатися своїм правом та здійснити поділ майна подружжя, а саме житлового будинку з надвірними спорудами.

Інші процесуальні дії у справі.

Ухвалою Шполянського районного суду Черкаської області від 20.02.2020 було відкрито провадження у справі. Розгляд справи вирішено проводити за правилами загального позовного провадження.

Ухвалою Шполянського районного суду Черкаської області від 19.08.2020 було закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду.

У судове засідання представник позивача не з`явився, подав заяву про розгляд справи у його відсутність та вказав, що позовні вимоги підтримує у повному обсязі.

Відповідач в судове засідання не з`явився про дату, час, та місце розгляду справи був повідомлений належним чином.

Заходи забезпечення позову не застосовувались.

Мотивувальна частина

Фактичні обставини, встановлені судом.

Суд заслухавши пояснення позивача, дослідивши матеріали справи у їх сукупності, встановив наступне.

Згідно копії свідоцтва про шлюб серія НОМЕР_1 виданого 01.10.2005 року відділом реєстрації актів цивільного стану Шполянського районного управління юстиції у Черкаській області, ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , зареєстрували шлюб 01.10.2005 року, про що в книзі реєстрації шлюбів зроблено відповідний актовий запис за №110. Після реєстрації шлюбу прізвище дружини змінилося на ОСОБА_3 (а.с.13).

Відповідно до свідоцтва про розірвання шлюбу серія НОМЕР_2 від 14.02.2018 виданого відділом по Ангарському району та м. Ангарську в управлінні державної реєстраційної служби записів актів цивільного стану Іркутської області, шлюб між ОСОБА_2 та ОСОБА_4 припинений 27.01.2018 на підставі рішення мирового судді судового відділу №33 міста Ангарська і Ангарського району Іркутської області про розірвання шлюбу від 26.12.2017, про що складено актовий запис про розірвання шлюбу №137. Після розірвання шлюбу прізвище дружини змінилося на ОСОБА_5 . (а.с.19).

Згідно договору купівлі – продажу від 14.04.2006 року посвідченого державним нотаріусом Шполянської державної нотаріальної контори Курінним В.В., зареєстровано в реєстрі за № 806 продавець – ОСОБА_6 продав, а покупець ОСОБА_2 , купив житловий будинок з надвірними будівлями, що знаходиться по АДРЕСА_1 з надвірними будівлями. (а.с.14).

Згідно витягу з Державного реєстру правочинів № 2287732 від 14.04.2006 виданого Шполянською державною нотаріальною конторою, параметри запиту – номер правочину -1255726, найменування правочину – договір купівлі – продажу, відомості про документ – дата нотаріального посвідчення: 14.04.2006, номер у реєстрі нотаріальних дій: 806, документ посвідчено: Черкаська область, Шполянська державна нотаріальна контора, ОСОБА_7 , Бланки: ВСР 647450, предмет правочину – реєстраційний номер об`єкту у РПВН: 14392671, будинок, адреса: АДРЕСА_1 . Відчужувач – ОСОБА_6 , набувач – ОСОБА_2 . Дата державної реєстрації 14.04.2006, Шполянська державна нотаріальна контора. (а.с.15).

Згідно витягу про реєстрацію права власності на нерухоме майно виданого Шполянським виробничим підрозділом Черкаського обласного об`єднаного бюро технічної інвентаризації № 10679292 від 18.05.2006, ОСОБА_2 є власником будинку за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер: 14392671, номер запису 730 в книзі 3, дата прийняття рішення про реєстрацію права власності 17.05.2006 року. Підстава виникнення права власності – договір купівлі – продажу/806/ 14.04.2006/ Шполянська державна нотаріальна контора. (а.с.16).

Відповідно до будинкової книги для реєстрації громадян, які проживають в будинку АДРЕСА_2 , за даною адресою зареєстровані ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який зареєстрований з 21.03.2006 року, ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , яка зареєстрована ІНФОРМАЦІЯ_3 , ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_5 . (а.с.17-18).

Згідно технічного паспорту на садибний (індивідуальний) житловий будинок АДРЕСА_2 , виготовленого Комунальним проектно – виробничим архітектурно – планувальним підприємством «Облархбюро» «Черкаської обласної ради, 15.02.2016, інвентаризаційна справа №1005. За адресою: АДРЕСА_2 знаходиться житловий будинок загальною площею 66,1 кв.м., житловою площею 31,5 кв.м. Будинок складається із житлового будинку позначеного літерою А-1, прибудови позначеною літерою а1, літньої кухні Д, гаражу позначеного літерою Г, сараю позначеного літерою Е, погребу позначеного літерою п/д, колодязю позначеного літерою К, огорожі №1. (а.с.20-24).

За даними висновку про ринкову вартість об`єкта оцінки наданого ТОВ «Земельне бюро» ринкова вартість житлового будинку з надвірними спорудами, загальною площею 66,1 кв.м., що розташований за адресою: АДРЕСА_2 становить 85 930, 00 грн., без ПДВ. (а.с.25-27).

За змістом інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна від 04.02.2020 № 198851910 за ОСОБА_2 зареєстрований на праві приватної власності, житловий будинок, реєстраційний номер № 1070742771257, за адресою: АДРЕСА_1 , номер запису про право власності 17187277, дата, час державної реєстрації – 31.10.2016, підстава виникнення права власності – декларація, серія та номер : ЧК 142160891203, виданий 29.03.2016, видавник: Державна архітектурно – будівельна інспекція; технічний паспорт, серія та номер: інвентаризаційний 1005, виданий 15.02.2016, видавник: КП ВАПП «Облархбюро»; свідоцтво про право власності, серія та номер: індексний 37068771, виданий 02.05.2015, видавник: Реєстраційна служба Шполянського районного управління юстиції, державний реєстратор – приватний нотаріус Білоус Василь Пантелеймонович, Шполянський районний нотаріальний округ, Черкаської області. За ОСОБА_2 зареєстровано право власності на земельну ділянку площею 0,1 га, цільове призначення – для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), за адресою: АДРЕСА_2 , реєстраційний номер 629364771257, номер запису про право власності 9553942, дата державної реєстрації 28.04.2015, державний реєстратор – Шевченко Таїсія Борисівна, Шполянське районне управління юстиції, Черкаської області, підстава виникнення права власності – свідоцтво про право власності, серія та номер: НОМЕР_3 , виданий 02.05.2015, видавник: Державний реєстратор реєстраційної служби Шполянського РУЮ Шевченко Т.Б. (а.с.28-30).

Згідно квитанції до прибуткового касового ордеру б/н від 04.02.2020 ОСОБА_10 сплатила адвокату Степовій Х.О. дві тисячі гривень за договором про надання правничої (правової) допомоги від 27.01.2020 (а.с.31).

Мотиви, з яких виходить суд, та застосування норм права.

Згідно з ч. 3 ст. 368 ЦК України та ч. 1ст. 60 СК України майно, набуте подружжям за час шлюбу, належить дружині та чоловікові на праві спільної сумісної власності незалежно від того, що один з них не мав з поважної причини (навчання, ведення домашнього господарства, догляд за дітьми, хвороба тощо) самостійного заробітку (доходу). Вважається, що кожна річ, набута за час шлюбу, крім речей індивідуального користування, є об`єктом права спільної сумісної власності подружжя.

Конструкція норми статті 60 СК України свідчить про презумпцію спільності права власності подружжя на майно, яке набуте ними в період шлюбу. Разом із тим, зазначена презумпція може бути спростована й один із подружжя може оспорювати поширення правового режиму спільного сумісного майна на певний об`єкт, в тому числі в судовому порядку. Тягар доказування обставин, необхідних для спростування презумпції, покладається на того з подружжя, який її спростовує. Така правова позиція викладена постанові Верховного Суду України від 24 травня 2017 року у справі N 6-843цс17.

Відповідно до ч.1 ст.61 СК України об`єктом права спільної сумісної власності подружжя може бути будь-яке майно, за винятком виключеного з цивільного обороту.

Згідно з ч.3 ст.61 СК України якщо одним з подружжя укладено договір в інтересах сім`ї, то гроші, інше майно, які були одержані за договором є об`єктом права спільної сумісної власності подружжя. Крім того відповідно до ч.1 ст. 70 СК України у разі поділу майна, що є об`єктом права спільної сумісної власності подружжя, частки майна дружини та чоловіка є рівними, якщо інше не визначено домовленістю між ними або шлюбним договором.

Домовленості між сторонами відсутні, не укладався і шлюбний договір.

Відповідно до ст.69 СК України дружина і чоловік мають право на поділ майна, що належить їм на праві спільної сумісної власності, незалежно від розірвання шлюбу, за взаємною згодою.

В пункті 23 постанови Пленуму Верховного Суду України від 21.12.2007 № 11 «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя», роз`яснено, що вирішуючи спори між подружжям про майно, необхідно встановлювати обсяг спільно нажитого майна, наявного на час припинення спільного ведення господарства, з`ясовувати джерело і час його придбання. Спільною сумісною власністю подружжя, що підлягає поділу (статті 60, 69 СК, ч. 3ст. 368 ЦК), відповідно до частин 2, 3ст. 325 ЦК можуть бути будь-які види майна, за винятком тих, які згідно із законом не можуть їм належати (виключені з цивільного обороту), незалежно від того, на ім`я кого з подружжя вони були придбані чи внесені грошовими коштами, якщо інше не встановлено шлюбним договором чи законом.

Спільною сумісною власністю подружжя, зокрема, можуть бути: квартири, жилі й садові будинки; земельні ділянки та насадження на них, продуктивна і робоча худоба, засоби виробництва, транспортні засоби; грошові кошти, акції та інші цінні папери, паєнакопичення в житлово-будівельному, дачно-будівельному, гаражно-будівельному кооперативі; грошові суми та майно, належні подружжю за іншими зобов`язальними правовідносинами, тощо.

Як зазначив Верховий Суд у постанові по справі № 6-399цс17 від 05.04.2017 відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 57 СК України особистою приватною власністю дружини, чоловіка є майно, набуте нею (ним) за час шлюбу, але за кошти, які належали їй (йому) особисто. Належність майна до спільної сумісної власності подружжя визначається не тільки фактом придбання його під час шлюбу, але й спільною участю подружжя коштами або працею в набутті майна. Застосовуючи норму ст. 60 СК України та визнаючи право спільної сумісної власності подружжя на майно, суд повинен установити не тільки факт набуття майна під час шлюбу, але й той факт, що джерелом його набуття були спільні сумісні кошти або спільна праця подружжя.

Тобто статус спільної сумісної власності визначається такими чинниками, як час набуття майна та кошти, за які таке майно було набуте (джерело набуття).

Норму ст. 60 СК України застосовано правильно, якщо набуття майна відповідає цим чинникам.

Таким чином, у разі придбання майна хоча й у період шлюбу, але за особисті кошти одного з подружжя, це майно не може вважатися об`єктом спільної сумісної власності подружжя, а є особистою приватною власністю того з подружжя, за особисті кошти якого воно придбане. Тому сам по собі факт придбання спірного майна в період шлюбу не є безумовною підставою для віднесення такого майна до об`єктів права спільної сумісної власності подружжя.

Судом встановлено, що сторони перебували в зареєстрованому шлюбі з 01.10.2005, який було розірвано за рішенням суду 26.12.2017, що підтверджується копіями свідоцтва про шлюб та про розірвання шлюбу. (а.с. 13,19).

Згідно договору купівлі продажу - житлового будинку від 14.04.2006 посвідченого державним нотаріусом Шполянської державної нотаріальної контори, Курінним В.В., зареєстровано в реєстрі за №806, ОСОБА_2 придбав у приватну власність у ОСОБА_6 житловий будинок з надвірними будівлями, по АДРЕСА_2 (а.с.41). Факт належності відповідачу даного житлового будинку підтверджується також витягом про реєстрацію права власності на нерухоме майно (а.с. 16).

Станом на 15.02.2016 житловий будинок за адресою: АДРЕСА_2 , складався із житлового будинку позначеного літерою А-1, прибудови – літера а1, літня кухня – літера В, гараж – літера Г, сарай – літера Д, колодязь – літера К, погріб літера п/д, огорожа №2. (а.с.20-24). Вартість будинку становить станом на 27.01.2020 – 85 930,00 грн. (а.с.25-26).

Право власності на житловий будинок за адресою: АДРЕСА_1 , було зареєстровано за ОСОБА_2 31.10.2016, номер запису про право власності – 17187277, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна – 1070742771257, підстава виникнення права власності – декларація, серія та номер : ЧК 142160891203, виданий 29.03.2016, видавник: Державна архітектурно – будівельна інспекція; технічний паспорт, серія та номер: інвентаризаційний 1005, виданий 15.02.2016, видавник: КП ВАПП «Облархбюро»; свідоцтво про право власності, серія та номер: індексний 37068771, виданий 02.05.2015, видавник: Реєстраційна служба Шполянського районного управління юстиції, державний реєстратор – приватний нотаріус Білоус Василь Пантелеймонович, Шполянський районний нотаріальний округ, Черкаської області (а.с.28-29).

Згідно ч.5 ст. 12 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» відомості про речові права, обтяження речових прав, внесені до Державного реєстру прав, вважаються достовірними і можуть бути використані у спорі з третьою особою до моменту державної реєстрації припинення таких прав, обтяжень у порядку, передбаченому цим Законом.

Судом встановлено, що житловий будинок за адресою: АДРЕСА_1 було придбано 14.04.2006 року, а також зареєстровано в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 31.10.2016, у період перебування позивача та відповідача у шлюбі. Доказів того, що будинок за адресою: АДРЕСА_1 , купувався виключно за особисті кошти відповідача, матеріали справи не містять.

Позивач є громадкою Російської Федерації, що підтверджується паспортом (а.с.10-12).

Згідно ч.1 ст. 1 Конвенції про правову допомогу і правові відносини у цивільних, сімейних і кримінальних справах (укр/рос), від 22.01.1993 року, ратифікованою Україною 10.11.1994 року, громадяни кожної з Договірних Сторін, а також особи, що проживають на її території, користуються на територіях всіх інших Договірних Сторін у відношенні своїх особистих і майнових прав таким же правовим захистом, як і власні громадяни цієї Договірної Сторони.

За змістом ч.ч.1, 3 ст. 38 даної Конвенції право власності на нерухоме майно визначається за законодавством Договірної Сторони, на території якої знаходиться нерухоме майно. Питання про те, яке майно є нерухомим, вирішується відповідно до законодавства країни, на території якої знаходиться це майно. Виникнення і припинення права власності або іншого речового права на майно визначається за законодавством Договірної Сторони, на території якої майно знаходилося в момент, коли мала місце дія або інша обставина, що послужила підставою виникнення або припинення такого права.

Відповідно до ч.1 ст. 60 Закону України «Про міжнародне приватне право» правові наслідки шлюбу визначаються спільним особистим законом подружжя, а за його відсутності - правом держави, у якій подружжя мало останнє спільне місце проживання, за умови, що хоча б один з подружжя все ще має місце проживання у цій державі, а за відсутності такого - правом, з яким обидва з подружжя мають найбільш тісний зв`язок іншим чином.

Згідно ч.1 ст. 61 Закону України «Про міжнародне приватне право» подружжя може обрати для регулювання майнових наслідків шлюбу право особистого закону одного з подружжя або право держави, у якій один з них має звичайне місце перебування, або, стосовно до нерухомого майна, право держави, у якій це майно знаходиться.

Згідно ч.ч.2-4 ст. 65 СК України в редакції від 06.04.2006, яка діяла на дату укладання договору купівлі - продажу житлового будинку від 14.04.2006, при укладенні договорів одним із подружжя вважається, що він діє за згодою другого з подружжя. Дружина, чоловік має право на звернення до суду з позовом про визнання договору недійсним як такого, що укладений другим із подружжя без її, його згоди, якщо цей договір виходить за межі дрібного побутового. Для укладення одним із подружжя договорів, які потребують нотаріального посвідчення і (або) державної реєстрації, а також договорів стосовно цінного майна, згода другого з подружжя має бути подана письмово. Згода на укладення договору, який потребує нотаріального посвідчення і (або) державної реєстрації, має бути нотаріально засвідчена. Договір, укладений одним із подружжя в інтересах сім`ї, створює обов`язки для другого з подружжя, якщо майно, одержане за договором, використане в інтересах сім`ї.

За нормами сімейного законодавства умовою належності того майна, яке одержане за договором, укладеним одним із подружжя, до об`єктів спільної сумісної власності подружжя є визначена законом мета укладення договору - інтереси сім`ї, а не власні, не пов`язані з сім`єю інтереси одного з подружжя. Такий висновок міститься у Постанові Верховного Суду у справі № 314/3916/15-ц від 06.11.2019.

Згідно ст. 68 СК України розірвання шлюбу не припиняє права спільної сумісної власності на майно, набуте за час шлюбу. Розпоряджання майном, що є об`єктом права спільної сумісної власності, після розірвання шлюбу здійснюється співвласниками виключно за взаємною згодою, відповідно до Цивільного кодексу України.

Встановивши, що спірний житловий будинок було придбано подружжям під час шлюбу, відповідачем не спростовано презумпцію спільності права власності сторін на зазначений будинок.

Згідно ч.1 ст. 70 СК України, у разі поділу майна, що є об`єктом права спільної сумісної власності подружжя, частки майна дружини та чоловіка є рівними, якщо інше не визначено домовленістю між ними або шлюбним договором.

Частиною 3 ст. 70 СК України, за рішенням суду частка майна дружини, чоловіка може бути збільшена, якщо з нею, ним проживають діти, а також непрацездатні повнолітні син, дочка, за умови, що розмір аліментів, які вони одержують, недостатній для забезпечення їхнього фізичного, духовного розвитку та лікування.

Частино 2 ст. 372 ЦК України передбачено, що у разі поділу майна, що є у спільній сумісній власності, вважається, що частки співвласників у праві спільної сумісної власності є рівними, якщо інше не встановлено домовленістю між ними або законом. За рішенням суду частка співвласника може бути збільшена або зменшена з урахуванням обставин, які мають істотне значення.

Доказів про наявність підстав для відступлення від засад рівності часток подружжя не надано.

Згідно ч.3 ст.368 ЦК України майно, набуте подружжям за час шлюбу, є їхньою спільною сумісною власністю, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ч.1 ст.181 ЦК України, до нерухомих речей (нерухоме майно, нерухомість) належать земельні ділянки, а також об`єкти, розташовані на земельній ділянці, переміщення яких є неможливим без їх знецінення та зміни їх призначення.

Вимогами ч.2 ст. 183 ЦК України передбачено, що неподільною є річ, яку не можна поділити без втрати її цільового призначення.

Згідно ст. 187 ЦК України складовою частиною речі є все те, що не може бути відокремлене від речі без її пошкодження або істотного знецінення. При переході права на річ її складові частини не підлягають відокремленню.

Таким чином суд задовольняє позовну вимогу за про поділ житлового будинку повністю, виходячи з принципу рівності часток кожного з колишнього подружжя, проводить поділ спільного майна подружжя в частині яка стосується житлового будинку та визнає за кожною зі сторін право власності на Ѕ частину житлового будинку АДРЕСА_2 , загальною площею 66,1 кв.м, житловою площею 31,5 кв.м., та складається із житлового будинку літера «А-1», прибудови позначеною літерою –а1, літня кухня позначена літерою – Д, гараж позначеного літерою Г, сараю позначеного літерою Е, погребу позначеного літерою – п/д, колодязю позначеного літерою К, огорожі позначеної, 1.

До початку розгляду справи по суті позивач не змінив предмет або підставу позову та протягом усього часу розгляду справи не збільшив та не зменшив розмір позовних вимог, а тому суд розглянув цивільну справу в межах пред`явлених вимог і на підставі поданих сторонами доказів.

Відтак, виходячи з вище викладеного, суд приходить до висновку про задоволення позовних вимог повністю.

Оскільки позов задовольняється, суд стягує з відповідача на користь позивача судовий збір в розмірі 859,30 грн.

Керуючись ст.ст. 1, 38 Конвенції про правову допомогу і правові відносини у цивільних, сімейних і кримінальних справах (укр/рос), від 22.01.1993 року, ст.ст. 60, 61 Закону України «Про міжнародне приватне право», ст.ст. 179, 181-183, 187, 190, 357, 368, 372 ЦК України, ст.ст. 57, 60, 61, 69-71 СК України, ч.ч.5,6 ст. 13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», ст.ст. 12, 13, 76-81, 89, 141, 211, 263-265, ч.1 ст. 354 ЦПК України, суд -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

В порядку поділу майна подружжя визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , громадянкою Російської Федерації, зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_3 , паспорт громадянина Російської Федерації № НОМЕР_4 виданий ГУ МВД Росії по Іркутській області 10.04.2018, код підрозділу 380 - 007, інші відомості про особу суду не відомі, право власності на Ѕ частину житлового будинку з надвірними будівлями та спорудами, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 .

В порядку поділу майна подружжя визнати за ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянином Російської Федерації, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , інші відомості про особу суду не відомі, право власності на Ѕ частину житлового будинку з надвірними будівлями та спорудами, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 .

Стягнути з ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина Російської Федерації, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , інші відомості про особу суду не відомі, на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , громадянки Російської Федерації, зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_3 , паспорт громадянина Російської Федерації № НОМЕР_4 виданий ГУ МВД Росії по Іркутській області 10.04.2018, код підрозділу 380 - 007, інші відомості про особу суду не відомі, судовий збір в сумі 859,30 (вісімсот п`ятдесят дев`ять гривень 30 копійок).

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.

Рішення може бути оскаржене сторонами в апеляційному порядку до Черкаського апеляційного суду через Шполянський районний суд Черкаської області шляхом подання в 30-денний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Суддя Н.П. Побережна