Рішення № 91224005, 31.08.2020, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1Вн. №27/251

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

31 серпня 2020 року № 640/26316/19

За позовом ОСОБА_1

До Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві

Про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити дії

Суддя О.В.Головань

Обставини справи:

ОСОБА_1 звернулася до Окружного адміністративного суду м. Києва з позовом до Головного Управління Пенсійного фонду України в м. Києві про визнання протиправною бездіяльність Правобережного об`єднаного управління Пенсійного фонду України в м. Києві щодо не нарахування і не виплати пенсії відповідно до вимог ст. 8 Закону України "Про підвищення престижності шахтарської праці" та зобов`язання Головне Управління Пенсійного фонду України в м. Києві провести перерахунок та нарахування пенсії відповідно до вимог ст. 8 Закону України "Про підвищення престижності шахтарської праці" з 01.03.2016 року.

Ухвалою суду від 30.01.2020 року відкрито провадження по справі та призначено її до розгляду в порядку письмового провадження, згідно ст. 263 КАС України.

27.04.2020 року представником відповідача до суду подано відзив на позовну заяву.

Ознайомившись з матеріалами справи, суд, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в період з 23.06.1987 року по 23.08.1987 року (2 місяці, 1 день) та з 08.08.1989 року по 25.04.1997 (7 років, 8 місяців, 18 днів) року працювала на підземних роботах, зайнятість в яких дає право на пенсію за віком на пільгових умовах за Списком № 1 (код 1010100г) виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 11.03.1994 року № 162.

23.06.1987 року позивач була прийнята дільничним маркшейдером (код професії 1010100г-23183 за Списком № 1) на шахту ім. Леніна Виробничого об`єднання "Артемвугілля" на підставі наказу № 124к від 23.06.1987 року, що засвідчується записом в трудовій книжці.

23.08.1987 року позивача було звільнено у зв`язку з закінченням виробничої практики на підставі наказу № 155к від 24.08.1987 року.

08.08.1989 року ОСОБА_1 була прийнята дільничним маркшейдером пов`язаним з підземними роботами (код професії 1010100г-23183 за Списком № 1) на шахту "Кочегарка" Виробничого об`єднання "Артемвугілля" на підставі наказу № 173к від 08.08.1989 року.

На підставі наказу № 200 від 25.12.1995 року шахти "Кочегарка" на підприємстві було проведено атестацію робочих місця по умовам праці.

25.04.1997 року позивача було звільнено за ст. 40 КЗпП України у зв`язку з ліквідацією шахти на підставі наказу № 234к від 18.04.1997 року.

Крім трудової книжки, до матеріалів пенсійної справи було також додано зокрема такі докази на підтвердження факту зайнятості на підземних роботах та розмір заробітної плати:

- довідку про підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній № 1469 від 12.07.2012 року;

- довідку № 1470 від 12.07.2012 року;

- довідку про заробіток для обчислення пенсії № 1471 від 12.07.2012 року;

- довідку про заробіток для обчислення пенсії № 1472 від 12.07.2012 року;

Постановою Солом`янського районного суду міста Києва від 13.09.2017 року, залишеної без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 16.11.2017року, у справі № 760/8855/17 задоволено адміністративний позов ОСОБА_1 до Правобережного об`єднаного управління Пенсійного фонду України в місті Києві: визнано дії Правобережного об`єднаного управління Пенсійного фонду України в м. Києві щодо відмови у призначенні ОСОБА_1 пенсії за віком на пільгових умовах за Списком № 1 - протиправними; зобов`язано Правобережне об`єднане управління Пенсійного фонду України в м. Києві вжити дій щодо призначення та виплати ОСОБА_1 пенсії за віком на пільгових умовах за Списком № 1 з 01 березня 2016 року.

В березні 2018 року відповідно до вищевказаного судового рішення позивачу була призначена пенсія за віком на пільгових умовах за списком № 1 відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" з 01.03.2016 року у розмірі 1593,81 грн.

Відповіддю № 1098/02 від 25.04.2018 року Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві ОСОБА_1 було повідомлено про неврахування розміру заробітної плати при призначенні пенсії, посилаючись на неможливість підтвердження наявності первинних документів щодо факту роботи на підприємстві "Артемвугілля" та довідок про заробітну плату, у зв`язку з тим, що архівні документи підприємства знаходяться за адресою: АДРЕСА_1 , на території, яка тимчасово не підконтрольна українській владі.

Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 06.12.2018 року у справі №826/13579/18 визнано протиправною бездіяльність Правобережного об`єднаного управління Пенсійного фонду України в місті Києві щодо неврахування довідок, виданих на ім`я ОСОБА_1 про заробітну плату з 08 серпня 1989 року по 25 квітня 1997 року на шахті "Кочегарка" Виробничого об`єднання "Артемвугілля" при призначенні та виплаті пенсії з 01 березня 2016 року відповідно до рішення Солом`янського районного суду міста Києва від 13.09.2017 року у справі № 760/8855/17 і зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в місті Києві здійснити перерахунок пенсії ОСОБА_1 за віком на пільгових умовах за Списком № 1 з 01 березня 2016 року, яка призначена відповідно до рішення Солом`янського районного суду міста Києва від 13.09.2017 року у справі № 760/8855/17, із врахуванням довідок, виданих на ім`я ОСОБА_1 про заробітну плату з 08 серпня 1989 року по 25 квітня 1997 року на шахті "Кочегарка" Виробничого об`єднання "Артемвугілля".

27.09.2019 року позивач звернулася до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві з заявою щодо перерахунку пенсії із застосуванням норм Закону України "Про підвищення престижності шахтарської праці" від 02.09.2008 року № 345-VI щодо мінімального розміру пенсії у розмірі 80% моєї заробітної плати, але не менше як три розміри прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність.

22.11.2019 року листом №285644/03 Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві повідомило позивача про відмову в перерахунку пенсії із застосуванням норм Закону України № 345-VI у зв`язку з відсутністю необхідного пільгового стажу.

Позивач - ОСОБА_1 - вважає неправомірною відмову відповідача щодо не проведення перерахунку та не виплаті пенсії в належному розмірі, оскільки факт наявності необхідного пільгового стажу на підземних роботах встановлено постановою Солом`янського районного суду м. Києва від 13.09.2017 року у справі №760/8855/17, а право на застосування ст. 8 Закону № 345-VI щодо мінімального розміру пенсії у розмірі 80% заробітної плати, але не менше як три розміри прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність, підтверджене Окружного адміністративного суду міста Києва від 06.12.2018 року у справі № 826/13579/18.

Відповідач - Головне управління Пенсійного фонду України у м. Києві - проти задоволення позовних вимог заперечив з наступних підстав.

Відповідач зазначив, що дія ст. 1,8 Закону № 345-VI поширюється на працівників, передбачених пунктами "а", "б", "в", та не поширення наведених норм на працівників, передбачених пунктами "г", "д", "е" підрозділу 1 "Підземні роботи в шахтах, рудниках і копальнях на видобуванні корисних копалин в геологорозвідці, на дренажних шахтах, на будівництві, шахтах, рудників, копалень" розділу 1 "Гірничі роботи" Списку №1 виробництв, робіт, професій, посад і показників на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими та особливо важкими умовами праці, зайнятість в яких повний робочий день дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затвердженого постановою КМУ від 16.01.2013 р. №36.

Згідно з довідкою про підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній від 12.07.2012 р. №1469 позивач працювала за професією дільничний маркшейдер, яка передбачена пунктом "г" підрозділу 1 розділу 1 Списку № 1 постанови КМУ від 11.03.1994 № 162, що не дає права на мінімальний розмір пенсії шахтарям, які відпрацювали на підземних роботах (для жінок) не менше 7,5 років за Списком №1 у розмірі 80% середнього заробітку шахтаря, але не менше як три розміри прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність.

Проаналізувавши матеріали справи, суд дійшов висновку про те, що позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають до задоволення з таких підстав.

В силу вимог ч.2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Правовідносини, що виникли між сторонами, регулюються положеннями Закону України "Про пенсійне забезпечення" від 05.11.1991 р. № 1788-XII, Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" від 09.07.2003 р. № 1058-IV та Закону України "Про підвищення престижності шахтарської праці" від 02.09.2008 року №345-VI.

Відповідно до п. 2 р. ХV Прикінцевих положень Закону №1058-ІV пенсійне забезпечення застрахованих осіб, які працювали або працюють на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовам праці за списком №1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах або за вислугу років, які відповідно до законодавства, що діяло раніше, мали право на пенсію на пільгових умовах або за вислугу років, здійснюється згідно з окремим законодавчим актом через професійні та корпоративні фонди. До запровадження пенсійного забезпечення через професійні та корпоративні фонди особам, зазначеним в абзаці першому цього пункту, пенсії призначаються за нормами цього Закону в разі досягнення пенсійного віку та трудового стажу, передбаченого Законом №1788-XII.

П. 16 р. ХV Прикінцевих положень Закону №1058-ІV передбачено, що положення Закону №1788-XII застосовуються в частині визначення права на пенсію за віком на пільгових умовах і за вислугу років.

Ст. 1 Закону №345-VI визначено, що дія цього Закону поширюється на працівників, які видобувають вугілля, залізну руду, руди кольорових і рідкісних металів, марганцеві, уранові, магнієві (солі калієво-магнієві та солі магнієві) та озокеритні руди, працівників шахтобудівних підприємств, які зайняті на підземних роботах повний робочий день, та працівників державних воєнізованих аварійно-рятувальних служб (формувань) у вугільній промисловості - за Списком №1 виробництв, робіт, професій, посад і показників на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, зайнятість в яких повний робочий день дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затвердженим Кабінетом Міністрів України (далі - шахтарі), та членів їх сімей

Згідно зі ст. 8 Закону №345-VI мінімальний розмір пенсії шахтарям, які відпрацювали на підземних роботах не менш як 15 років для чоловіків та 7,5 років для жінок за списком №1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, встановлюється незалежно від місця останньої роботи, у розмірі 80 відсотків його заробітної плати (доходу), визначеної відповідно до статті 40 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", з якої обчислюється пенсія, але не менш як три розміри прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність. Для обчислення розміру пенсій за віком за кожний повний рік стажу роботи на підземних роботах до страхового стажу додатково зараховується по одному року.

Ст. 10 Закону №345-VI встановлено, що дія частини першої статті 7 і статті 8 цього Закону поширюється також на пенсіонерів, пенсія яким була призначена до набрання чинності цим Законом.

Фінансування додаткових витрат на виплату підвищеного розміру пенсії відповідно до статті 8 цього Закону здійснюється за рахунок коштів державного бюджету.

Аналізуючи вищезазначені положення законодавства, суд дійшов висновку, що основною умовою для виплати мінімального розміру пенсії шахтарям, які відпрацювали на підземних роботах 7,5 років для жінок за Списком №1, встановлюється незалежно від місця останньої роботи у розмірі 80% середньої заробітної плати шахтаря, але не менш, як три розміри прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність. Тобто статтею 8 цього Закону наявність права на мінімальну пенсію, не поставлено в залежність від часу роботи на підземних роботах.

Виплата такої пенсії відповідно до даної статі передбачає та встановлює лише сам факт відношення до Списку №1.

Постановою Солом`янського районного суду м. Києва від 13.09.2017 року у справі № 760/8855/17, залишеною без змін Ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 16.11.2017 року, встановлено, що стаж роботи позивача на підземних роботах складає 07 років 10 місяців.

Також, суд зазначає, що згідно зі ст. 62 Закону № 1788-XII основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Дана норма Закону № 1788-XII кореспондується також з положенням пунктів 1, 2 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 року №637, де, зокрема, передбачено, що основним документом, який підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.

Із аналізу наведених положень вбачається, що основним документом, який підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Натомість необхідність підтвердження трудового стажу іншими документами виникає лише у випадку відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній.

Відповідно до записів трудової книжки позивач у період з 23.06.1987 року по 23.08.1987 року (2 місяці 1 день) та з 08.08.1989 року по 25.04.1997 рік (7 років 8 місяців 18 днів) працювала на підземних роботах, що відноситься до пільгового стажу.

При цьому, оцінюючи доводи відповідача щодо підстав відмови у перерахунку позивачеві призначеної пенсії на підставі ст. 8 Закону №345-VI, суд зазначає наступне.

Як в тексті ст.1, так і в тексті ст.8 Закону №345 не міститься будь-яких застережень або обмежень, пов`язаних із застосуванням зазначених норм чинного законодавства України щодо поширення дії зазначених статей на працівників, передбачених пунктами "а", "б", "в", та не поширення наведених норм на працівників, передбачених пунктами "г", "д", "е" підрозділу 1 "Підземні роботи в шахтах, рудниках і копальнях на видобуванні корисних копалин в геологорозвідці, на дренажних шахтах, на будівництві, шахтах, рудників, копалень" розділу 1 "Гірничі роботи" Списку №1 виробництв, робіт, професій, посад і показників на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими та особливо важкими умовами праці, зайнятість в яких повний робочий день дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затвердженого постановою КМУ від 16.01.2013 р. №36.

Таким чином, суд дійшов висновку, що відповідач безпідставно відмовив позивачу в задоволенні його заяви щодо застосування при розрахунку розміру пенсії позивача гарантій, встановлених ст. 8 Закону №345-VI.

Згідно з ч. 2 ст. 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

З врахуванням викладеного дії відповідача щодо відмови у перерахунку пенсії не можуть бути визнані обґрунтованими.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст. ст., 241-246, 257-263, 295 КАС України, суд, -

ВИРІШИВ:

1.Позовні вимоги задовольнити.

2. Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві щодо відмови ОСОБА_1 у здійсненні перерахунку пенсії відповідно до ст.8 Закону України "Про підвищення престижності шахтарської праці" від 02.09.2008 року №345-VI.

3. Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві (04053, м. Київ, вул. Бульварно-Кудрявська, 16, код 42098368) здійснити перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , код НОМЕР_1 ) відповідно до ст.8 Закону України "Про підвищення престижності шахтарської праці" від 02.09.2008 року №345-VI з 01.03.2016 року з урахуванням раніше виплачених сум.

4. Присудити за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві (04053, м. Київ, вул. Бульварно-Кудрявська, 16, код 42098368) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , код НОМЕР_1 ) 1536,80 грн. судового збору.

5. Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

6. Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Суддя О.В. Головань

Повний текст рішення

виготовлено і підписано 31.08.2020 р.