Рішення № 91223744, 31.08.2020, Черкаський окружний адміністративний суд

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

31 серпня 2020 року справа № 580/3049/20

м. Черкаси

Черкаський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Гаврилюка В.О.,

розглянувши за правилами загального позовного провадження у письмовому провадженні адміністративну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю “Селекційний племзавод “Золотоніський” до відділу примусового виконання рішень управління забезпечення примусового виконання рішень у Черкаській області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) про визнання неправомірною та скасування постанови,

встановив:

Товариство з обмеженою відповідальністю “Селекційний племзавод “Золотоніський” (далі – товариство, позивач) подало позов, в якому просить визнати неправомірною та скасувати постанову заступника начальника відділу примусового виконання рішень управління забезпечення примусового виконання рішень у Черкаській області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Фесенко Яни Миколаївни (далі – відділ ДВС, відповідач) від 30.06.2020 про відкриття виконавчого провадження № 62438426 з примусового виконання постанови № 50340824, виданої 18.03.2016 головним державним виконавцем ВПВР УЗПВР у Черкаській області Горбатюк В.П. про стягнення з товариства з обмеженою відповідальністю “Селекційний племзавод “Золотоніський” на користь держави виконавчого збору у розмірі 981149,84 грн.

В обґрунтування позовних вимог зазначено те, що оскаржуваною постановою відкрито виконавче провадження з виконання постанови про стягнення виконавчого збору, яка не підлягає виконанню. Виконавець не забезпечив фактичне виконання рішення у повному обсязі у зв`язку із чим не мав права пред`являти постанову про стягнення виконавчого збору до виконання. Вказана постанова не відповідає вимогам до виконавчого документу, встановлених законом, та пропущено строк для її пред`явлення до виконання. Тому постанова про відкриття виконавчого провадження з виконання постанови про стягнення виконавчого збору має бути скасована.

Ухвалою судді Черкаського окружного адміністративного суду від 19 серпня 2020 року заяву товариства про вжиття заходів забезпечення позову задоволено частково: вжито заходи забезпечення адміністративного позову у справі № 580/3049/20 шляхом зупинення дії постанови заступника начальника відділу примусового виконання рішень управління забезпечення примусового виконання рішень у Черкаській області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) від 30.06.2020 про відкриття виконавчого провадження ВП № 62438426 до набрання законної сили рішенням суду у даній справі.

Ухвалою судді Черкаського окружного адміністративного суду від 21 серпня 2020 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у адміністративній справі, вирішено розгляд справи проводити за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче судове засідання у справі на 31.08.2020.

28 серпня 2020 року представник позивача подав клопотання про розгляд справи без його участі.

31 серпня 2020 року до суду надійшов письмовий відзив на адміністративний позов, в якому відповідач просив в задоволенні позову відмовити повністю, зазначивши при цьому, що державний виконавець діяв в межах чинного законодавства.

31 серпня 2020 року відповідач подав клопотання про відкладення судового засідання на іншу дату.

Відповідно до частин 1, 3 статті 268 Кодексу адміністративного судочинства України у справах, визначених статтями 273 - 277, 280 - 283, 285 - 289 цього Кодексу, щодо подання позовної заяви та про дату, час і місце розгляду справи суд негайно повідомляє відповідача та інших учасників справи шляхом направлення тексту повістки на офіційну електронну адресу, а за її відсутності - кур`єром або за відомими суду номером телефону, факсу, електронною поштою чи іншим технічним засобом зв`язку. Неприбуття у судове засідання учасника справи, повідомленого відповідно до положень цієї статті, не перешкоджає розгляду справи у судах першої та апеляційної інстанцій.

Враховуючи наведене, усною ухвалою Черкаського окружного адміністративного суду від 31 серпня 2020 року, занесеною до протоколу судового засідання, закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті в порядку письмового провадження відповідно до частини 9 статті 205 Кодексу адміністративного судочинства України.

Розглянувши матеріали адміністративної справи, повно, всебічно, об`єктивно дослідивши надані у справі докази, надавши їм юридичну оцінку, суд дійшов до такого висновку.

Суд встановив, що 29 лютого 2016 року головним державним виконавцем відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Черкаській області винесено постанову про відкриття виконавчого провадження № 50340824 з виконання наказу № 925/949/15, виданого 28.01.2016 Господарським судом Черкаської області про стягнення з ТОВ “Селекційний племзавод “Золотоніський” на користь ТОВ “МИР-СЕМ” коштів у сумі 9811498,36 грн.

18 березня 2016 року державним виконавцем відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Черкаській області прийнято постанову про стягнення з боржника – ТОВ “Селекційний племзавод “Золотоніський” виконавчого збору у розмірі 981149,84 грн у виконавчому провадженні № 50340824.

30 червня 2020 року заступник начальника відділу примусового виконання рішення управління забезпечення примусового виконання рішень у Черкаській області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) у ВП № 50340824 прийняв постанову про закінчення виконавчого провадження (фактичне виконання в повному обсязі рішення згідно з виконавчим документом) у відповідності до п. 9 частини 1 статті 39, статті 40 Закону України “Про виконавче провадження”.

30 червня 2020 року заступник начальника відділу примусового виконання рішення управління забезпечення примусового виконання рішень у Черкаській області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) прийняв постанову про відкриття виконавчого провадження № 62438426 з виконання постанови № 50340824, виданої 18.03.2016 про стягнення з ТОВ “СП “Золотоніський” на користь держави виконавчого збору у розмірі 981149,84 грн.

Позивач вважає постанову про відкриття виконавчого провадження № 62438426 від 30 червня 2020 року неправомірною у зв`язку з чим звернулося до суду з відповідним позовом.

Під час вирішення спору по суті суд зазначає таке.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Як зазначено у частині першій статті 28 Закону України від 21.04.1999 № 606-XIV “Про виконавче провадження” (далі - Закон № 606-XIV) (який діяв на час винесення відповідачем постанови про стягнення виконавчого збору), у разі невиконання боржником рішення майнового характеру у строк, встановлений частиною другою статті 25 цього Закону для самостійного його виконання, постановою державного виконавця з боржника стягується виконавчий збір у розмірі 10 відсотків суми, що підлягає стягненню чи поверненню, або вартості майна боржника, що підлягає передачі стягувачу за виконавчим документом. У разі невиконання боржником у той самий строк рішення, за яким боржник зобов`язаний особисто вчинити певні дії або утриматися від їх вчинення, виконавчий збір стягується в розмірі шістдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з боржника - фізичної особи і в розмірі ста двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з боржника - юридичної особи. У зазначених розмірах виконавчий збір стягується з боржника також у разі повернення виконавчого документа без виконання за письмовою заявою стягувача та у разі виконання рішення про звернення стягнення на предмет іпотеки та виконання боржником рішення після закінчення строку для самостійного його виконання, зокрема шляхом перерахування коштів безпосередньо на рахунок стягувача. Постанова про стягнення виконавчого збору може бути оскаржена в десятиденний строк у порядку, встановленому цим Законом. Виконавчий збір стягується незалежно від вчинення державним виконавцем заходів примусового виконання, передбачених цим Законом.

Відповідно до частини другої статті 28 Закону № 606-XIV виконавчий збір не стягується за виконавчими документами про конфіскацію майна, стягнення періодичних платежів, накладення арешту на майно для забезпечення позовних вимог, стягнення виконавчого збору, витрат, пов`язаних з організацією та проведенням виконавчих дій, штрафів, накладених відповідно до вимог цього Закону, за виконавчими документами, які підлягають негайному виконанню, а також у разі перерахування коштів стягувачу у випадку, передбаченому частиною другою статті 27 цього Закону, та у разі виконання рішень у порядку, встановленому Законом України “Про гарантії держави щодо виконання судових рішень”.

Згідно з частиною третьою статті 28 Закону № 606-XIV постанова про стягнення виконавчого збору виноситься під час першого надходження виконавчого документа державному виконавцю. Під час наступних пред`явлень до виконання виконавчого документа державному виконавцеві виконавчий збір стягується в частині, що не була стягнута під час попереднього виконання.

Розмір фактично стягнутого з боржника виконавчого збору державний виконавець зазначає у виконавчому документі (частина четверта статті 28 Закону № 606-XIV).

Постанова про стягнення виконавчого збору надсилається боржнику не пізніше наступного робочого дня після її винесення і може бути оскаржена до суду в десятиденний строк (частина восьма статті 28 Закону № 606-XIV).

05 жовтня 2016 набрав чинності Закон України від 02.06.2016 № 1404-VIII “Про виконавче провадження” (далі – Закон № 1404-VIII).

Згідно з частиною першою статті 1 Закону № 1404-VІІІ виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

У частині першій статті 5 Закону № 1404-VІІІ зазначено, що примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та у передбачених цим Законом випадках на приватних виконавців, правовий статус та організація діяльності яких встановлюються Законом України “Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів”.

За приписами частини п`ятої статті 26 Закону № 1404-VІІІ виконавець не пізніше наступного робочого дня з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження, в якій зазначає про обов`язок боржника подати декларацію про доходи та майно боржника, попереджає боржника про відповідальність за неподання такої декларації або внесення до неї завідомо неправдивих відомостей.

У постанові про відкриття виконавчого провадження за рішенням, примусове виконання якого передбачає справляння виконавчого збору, державний виконавець зазначає про стягнення з боржника виконавчого збору в розмірі, встановленому статтею 27 цього Закону.

За приписами пункту шостого частини п`ятої статті 27 Закону № 1404-VIII встановлено, що виконавчий збір не стягується за виконавчими документами про стягнення заборгованості, що підлягає врегулюванню відповідно до Закону України “Про заходи, спрямовані на врегулювання заборгованості теплопостачальних та теплогенеруючих організацій та підприємств централізованого водопостачання і водовідведення за спожиті енергоносії”, а також згідно з постановами державних виконавців, винесеними до набрання чинності цим Законом.

Згідно з частинами першою, другою статті 27 Закону № 1404-VІІІ виконавчий збір - це збір, що справляється на всій території України за примусове виконання рішення органами державної виконавчої служби. Виконавчий збір стягується з боржника до Державного бюджету України.

Відповідно до частини другої статті 74 Закону № 1404-VІІІ рішення, дії чи бездіяльність виконавця та посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання рішень інших органів (посадових осіб), у тому числі постанов державного виконавця про стягнення виконавчого збору, постанов приватного виконавця про стягнення основної винагороди, витрат виконавчого провадження та штрафів, можуть бути оскаржені сторонами, іншими учасниками та особами до відповідного адміністративного суду в порядку, передбаченому законом.

Відповідно до пункту 7 Розділу ХІІІ Закону № 1404-VІІІ, виконавчі дії, здійснення яких розпочато до набрання чинності цим Законом, завершуються у порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом. Після набрання чинності цим Законом виконавчі дії здійснюються відповідно до цього Закону.

Як свідчать матеріали справи, 29 лютого 2016 року відкрито виконавче провадження ВП № 50340824 про примусове виконання наказу Господарського суду Черкаської області № 925/949/15, виданого 28.01.2016, а 18 березня 2016 року прийнята постанова про стягнення з боржника виконавчого збору у вказаному виконавчому провадженні у розмірі 981149,84 грн.

Вказане виконавче провадження було відкрито на час дії Закону України від 21.04.1999 № 606-XIV “Про виконавче провадження”.

Як встановлено судом, постанова про стягнення виконавчого збору у виконавчому провадженні № 50340824 прийнята до 05.10.2016 (до набрання чинності Закону № 1404-VІІІ), а постанова про відкриття виконавчого провадження № 62438426 про стягнення виконавчого збору у розмірі 981149,84 грн – 30.06.2020, тобто після набрання чинності Законом № 1404-VІІІ.

На підставі викладеного, суд дійшов висновку, що з урахуванням пункту 6 частини п`ятої статті 27 Закону № 1404-УІІІ у відповідача були відсутні законодавчо встановлені підстави для відкриття виконавчого провадження зі стягнення виконавчого збору на підставі постанови, що була прийнята у відповідності до Закону № 606-XIV.

Аналогічного висновку дійшов Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду 23 січня 2020 року у справі № 808/751/17.

Відповідно до частин 1, 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

За вказаних обставин, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку, що викладені в позовній заяві доводи позивача є обґрунтованими, а вимоги такими, що належить задовольнити.

Під час вирішення питання про розподіл судових витрат, суд враховує таке.

Згідно статті 132 Кодексу адміністративного судочинства України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: на професійну правничу допомогу; сторін та їхніх представників, що пов`язані із прибуттям до суду; пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертиз; пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; пов`язані із вчиненням інших процесуальних дій або підготовкою до розгляду справи.

Відповідно до частини 1 статті 139 вказаного Кодексу при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Зважаючи на те, що позовні вимоги товариства з обмеженою відповідальністю “Селекційний племзавод “Золотоніський” підлягають задоволенню, то всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань відділу примусового виконання рішень управління забезпечення примусового виконання рішень у Черкаській області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ).

Враховуючи викладене, керуючись статтями 9, 14, 73-77, 139, 242 – 246, 271, 272, 287, підпунктом 15.5 пункту 15 частини 1 розділу VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

вирішив:

Адміністративний позов задовольнити повністю.

Визнати протиправною та скасувати постанову заступника начальника відділу примусового виконання рішень управління забезпечення примусового виконання рішень у Черкаській області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Фесенко Яни Миколаївни від 30.06.2020 про відкриття виконавчого провадження № 62438426 з примусового виконання постанови № 50340824, виданої 18.03.2016 головним державним виконавцем ВПВР УЗПВР у Черкаській області Горбатюк В.П. про стягнення з товариства з обмеженою відповідальністю “Селекційний племзавод “Золотоніський” на користь держави виконавчого збору у розмірі 981149,84 грн.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань відділу примусового виконання рішень управління забезпечення примусового виконання рішень у Черкаській області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) на користь товариства з обмеженою відповідальністю “Селекційний племзавод “Золотоніський” судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 14717 (чотирнадцять тисяч сімсот сімнадцять) грн 25 коп.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку апеляційного оскарження, а у разі апеляційного оскарження - з моменту проголошення судового рішення суду апеляційної інстанції. Апеляційна скарга може бути подана до Шостого апеляційного адміністративного суду через Черкаський окружний адміністративний суд у строк, встановлений статтею 287 Кодексу адміністративного судочинства України з урахуванням вимог пункту 3 розділу VI Прикінцеві положення Кодексу адміністративного судочинства України.

Учасники справи:

1) позивач – товариство з обмеженою відповідальністю “Селекційний племзавод “Золотоніський” (19723, Черкаська область, Золотоніський район, с. Піщане, вул. Шевченка, 61, код ЄДРПОУ 33418504);

2) відповідач – відділ примусового виконання рішень управління забезпечення примусового виконання рішень у Черкаській області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) (18028, м. Черкаси, пр-т Хіміків, 50).

Рішення складене у повному обсязі та підписане 31.08.2020.

Суддя В.О. Гаврилюк