Рішення № 91222376, 31.08.2020, Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

31 серпня 2020 року м. Київ справа №320/3689/20

Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Басая О.В., розглянувши у порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Тарлев" до Київської митниці Держмитслужби про визнання протиправним та скасування рішення,

в с т а н о в и в:

До Київського окружного адміністративного суду звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю "Тарлев" (далі - позивач) з позовом до Київської митниці Держмитслужби (далі - відповідач), в якому просить суд визнати протиправним та скасувати рішення Київської міської митниці ДФС від 04 листопада 2019 року №UA100110/2019/000119/2 про коригування митної вартості товарів та Картки відмови у прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA100110/2019/01377.

Позовні вимоги обґрунтовуються тим, що при митному оформленні товару, який ввозився на територію України, позивачем було визначено його митну вартість за основним методом - за ціною договору (контракту). Цей показник було заявлено у митній декларації до якої додавалися усі необхідні документи для підтвердження ціни. Однак, на думку позивача, митний орган безпідставно не погодився із заявленою декларантом митною вартістю товару, визначеною за ціною договору (контракту), та незаконно прийняв рішення про коригування митної вартості товару із застосуванням резервного методу визначення митної вартості товару, що в свою чергу стало підставою для протиправного винесення Картки відмови у прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA100110/2019/01377.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 04.05.2020 відкрито провадження в адміністративній справі та призначено справу до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження у судовому засіданні з повідомленням сторін.

Відповідач позов не визнав, надав суду відзив на адміністративний позов, в якому зазначив, що під час митного контролю та митного оформлення позивачем було надано документи, при здійсненні аналізу яких виявлено відсутність усіх відомостей, які підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, містять розбіжності та не підтверджують всі числові значення складових митної вартості товарів чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Позивачем було подано до суду відповідь на відзив, в якій було викладено свої пояснення та аргументи щодо наведених відповідачем у відзиві заперечень та мотиви їх відхилення.

У судовому засіданні 16.06.2020 судом прийнято рішення про розгляд справи у порядку письмового провадження на підставі наявних доказів, про що постановлено протокольну ухвалу.

Розглянувши позовну заяву, відзив відповідача на позов та відповідь позивача на відзив, дослідивши докази та оцінивши їх у сукупності, судом встановлено наступне.

Між Wenzhou Chengyu Import and Export Co.Ltd (за контрактом - продавець) та ТОВ "ТАРЛЕВ" (за контрактом - покупець) 15 листопада 2017 року було укладено Контракт (зовнішньоекономічний договір) №11-2017, згідно предмету якого, продавець продає покупцю продукцію на підставі інвойсів сформованих на підставі замовлень покупця (т. 1, а.с. 48-52).

На виконання умов вказаного Контракту №11-2017 продавцем був поставлений товар - мотузка для мопів 30% поліестр,70% бавовна: 6#/4 ply скаладається з 4х ниток світло-сірий - 15908,80 кг; 2#/4 ply складається з 4х ниток вибілений - 971,70 кг, разом вагою 16880,5 кг загальною вартістю 17 880,00 доларів США за рахунком-фактурою (інвойсом) №2019CY08098 від 06.09.2019.

Позивачем 30 жовтня 2019 року в порядку електронного декларування було подано до Київської міської митниці ДФС митну декларацію №UA100110/2019/789724 (далі - ЕМД) з метою здійснення митного оформлення ввезеного на територію України товару, а саме: Мотузка для мопів 30% поліестр,70% бавовна: 6#/4 ply скаладається з 4х ниток світло-сірий - 15908,80 кг; 2#/4 ply складається з 4х ниток вибілений - 971,70 кг. Виробник - Wenzhou Chengyu Import and Export Co.Ltd; Торгівельна марка: DREAMLAND* Країна виробництва - CN; (далі - Товар) (т. 1, а.с. ).

Одночасно, з вказаною вище ЕМД позивачем (з урахуванням раніше поданих до попередньої митної декларації №UA100000/2019/873606 від 28.10.2019 (Графа 40 ЕМД)) було подано до митного органу перелік документів, що підтверджує заявлену митну вартість товарів, передбачених ч. 2 статті 53 Митного кодексу України (далі - МК України), а саме: зовнішньоекономічний контракт №11-2017 від 15.11.2017 р.; рахунок-фактура (Commercial Invoice) №2019CY08098 від 06.09.2019; пакувальний лист №2019CY08098 від 06.09.2019; прайс-лист б/н з 01.01.2019 по 31.12.2019; експортна декларація №310420190549432080 від 09.09.2019; довідку №28.10.19-02 від 28.10.2019 р.; договір на траспортно-експедиційне обслуговування №0111-122/18sm від 01.11.2018; рахунок-фактура №2215 від 28.10.2019; сертифікат походження №С193301AO1450043 від 16.09.2019; коносамент (bill of landing) №SZOW19090026 від 18.09.19;платіжне доручення в іноземній валюті від 06.08.2019 року №515; платіжне доручення в іноземній валюті від 01.10.2019 року №538; копія Експертного висновку Київської торгово-промислової палати №Ц-627 від 03.07.2019 р. (т. 1, а.с. 57-83).

Розглянувши подані позивачем документи для підтвердження заявленої у ЕМД митної вартості, митний орган направив позивачеві електронне повідомлення від 01.11.2019 року, у якому зазначив, що: ".....Під час проведення контролю за правильністю визначення митної вартості товарів, заявлених до митного оформлення за електронними митними деклараціями встановлено, що документи, подані для визначення митної вартості товару відповідно до частини 1 статті 53 Кодексу, містять розбіжності та не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.Так, відповідно до відомостей, зазначених у рахунку фактурі від 06.09.2019 №2019CY08098 оплата товару передбачає передоплату на товар, однак у платіжних дорученнях від 01.10.2019 №538(12792 USD) та від 06.08.2019 №515(5088 USD), наданих без відміток банку, відсутнє посилання на рахунок-фактуру, що не дає можливість ідентифікувати оплату з даною поставкою товару, також оплата відповідно до умов рахунку здійснюється частинами і передбачає оплату 30% на момент виробництва товару, тобто 5364 USD, що не відповідає сумам у платіжних дорученнях. Відповідно до коносамента від 18.09.2019 №SZOW19090026 перевізником є фірма "Shenzhen one world intl transport LTD", однак довідка про транспортні витрати та рахунок на оплату транспортно-експедиційних послуг видані ТОВ "Супрамарін". Відповідно до положень наказу Міністерства фінансів України від 24.05.2012 №599 "Про затвердження Форми декларації митної вартості та Правил її заповнення", до документів, які підтверджують вартість транспортування можуть належати: договір про надання транспортно-експедиційних послуг, рахунок-фактура (акт виконаних робіт (наданих послуг)) від виконавця договору (контракту) про надання транспортно-експедиційних послуг, що містить реквізити сторін, суму та умови платежу, інші відомості, відповідно до яких встановлюється належність послуг до товарів; банківський платіжний документ, що підтверджує факт оплати транспортно-експедиційних послуг; заявки на перевезення; акт виконаних робіт по наданню послуг з перевезення; калькуляція транспортних витрат, що містить відомості про маршрут перевезення, його протяжність у кілометрах до місця ввезення на митну територію України та по митній території України, розмір тарифної ставки на перевезення за одиницю виміру (вагу) товару за 1 кілометр маршруту. Надана до митного оформлення копія експортної декларації країни відправлення від 09.09.2019 №310420190549432080 має цифрову інформацію щодо вартості товару, а саме 17880, але в цьому документі не зазначено в якій валюті наведена ця інформація, а також вказана ціна за одиницю товару 1,0592 відрізняється від відомостей в рахунку-фактурі №2019CY08098. Також, цей документ надано до митного оформлення без перекладу, що суперечить вимогам ст.254 МКУ. У зв`язку з вищенаведеним, відповідно до статті 53 Митного Кодексу України необхідне подання протягом 10 календарних днів наступних додаткових документів (за наявності): 1) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 2) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс - листи) виробника товару; 3) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини. 4) банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) копію митної декларації країни відправлення (з перекладом) 5) за власним бажанням подати додаткові наявні документи для підтвердження заявленої митної вартості товару. - за бажанням декларанта інші наявні додаткові документи для підтвердження митної вартості товарів....." (т. 1, а.с. 84-85).

На вказаний запит представником позивача - декларант ОСОБА_1 (ПП "Ерай") 04 листопада 2019 року додатково було направлено митному органу наступні документи та пояснення, а саме: письмові пояснення б/н від 04.11.2019 року; додатково надано пояснення та міжнародні платіжні документи (SWIFT) з відмітками банку та проформу-інвойс №2019CY08098 від 05.08.2019, згідно якої здійснювалася перша частина попередньої оплати (30% від суми проформи), а також, пояснення, що друга частина оплати (баланс) - це сума, яка являє собою різницю між фактичною вартістю товару в інвойсі і першою частиною оплати; надав пояснення щодо перевізника, а саме вказав, що на підставі договору транспортного експедирування №0111-122/18sm від 01.11.2018 р., який був наданий з загальним пакетом документів, ТОВ "Супрамарін" надає ТОВ "Тарлев" транспортно-експедиторські послуги, пов`язані з організацією та забезпеченням перевезень вантажів ТОВ "Тарлев". На підставі вищевказаного договору, була надана довідка про транспортні витрати та рахунок на оплату транспортно-експедиційних послуг видані ТОВ "Супрамарін"; додатково було надано переклад експортної декларації. Вказано, що Ціна 1,059, яка вказана в експортній декларації - це середньозважена ціна за одиницю, виведена шляхом ділення загальної суми інвойсу 17880 USD на загальну кількість товару згідно інвойса 16880,5 кг. Вартість кожного артикулу вказана в комерційному інвойсі (т. 1, а.с. 86-87).

Київською міською митницею ДФС було відмовлено позивачу у митному оформленні задекларованого товару, у зв`язку з чим оформлено картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення UA100110/2019/01377 (далі - Картка відмови, т. 1 а.с. 46-47).

Підставою для відмови у митному оформленні було прийняте митним органом рішення про коригування митної вартості товарів від 04 листопада 2019 року №UA100110/2019/000119/2 (далі - Рішення), яким застосував резервний метод для визначення митної вартості Товару (т. 1, а.с. 44-45).

Київською міською митницею ДФС у графі 33 Обставини прийняття рішення та джерела інформації, що використовувалися митним органом для визначення митної вартості зазначено причини, через які митна вартість імпортованих товарів не може бути визначена за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції), а саме: "...Митна вартість імпортованих товарів, заявлених до митного контролю та митного оформлення за митною декларацією від 30.10.2019 №UA100110/2019/789724 не може бути визначена за ціною договору щодо товарів, які імпортуються (вартість операції) відповідно до частини 6 статті 54 та частини 2 статті 58 Митного кодексу України (далі - Кодекс) у зв`язку із тим, що документи, подані декларантом для підтвердження заявленої митної вартості товару відповідно до статті 53 Кодексу, містять розбіжності та не містять відомостей щодо числових значень складових митної вартості. За результатом аналізу наданих декларантом при митному оформленні митної декларації документів, встановлено що вони не містять всіх відомостей щодо складових митної вартості та містять розбіжності, а саме: 1) відповідно до відомостей, зазначених у рахунку фактурі від 06.09.2019 №2019СУ08098 оплата товару передбачає передоплату на товар, однак у платіжних дорученнях від 01.10.2019 №538(12792 USD) та від 06.08.2019 №515(5088 USD), наданих без відміток банку, відсутнє посилання на рахунок-фактуру, що не дає можливість ідентифікувати оплату з даною поставкою товару., також оплата відповідно до умов рахунку здійснюється частинами і передбачає оплату 30% на момент виробництва товару, тобто 5364 USD, що не відповідає сумам у платіжних дорученнях; довідка про транспортні витрати та рахунок на оплату транспортно-експедиційних послуг видані ТОВ"Супрамарін", однак відповідно до коносаменту від 18.09.2019 №SZOW19090026 перевізником є інша особа, а саме "Shenzhen one world intl transport LTD". Крім того, відповідно до положень наказу Міністерства фінансів України від 24.05.2012 №599 "Про затвердження Форми декларації митної вартості та Правил и заповнення", до документів, які підтверджують вартість транспортування можуть належати: договір про надання транспортно-експедиційних послуг, рахунок-фактура (акт виконаних робіт (наданих послуг)) від виконавця договору (контракту) про надання транспортно-експедиційних послуг, що містить реквізити сторін, суму та умови платежу, інші відомості, відповідно до яких встановлюється належність послуг до товарів; банківський платіжний документ, що підтверджує факт оплати транспортно-експедиційних послуг; заявки на перевезення; акт виконаних робіт по наданню послуг з перевезення; калькуляція транспортних витрат, що містить відомості про маршрут перевезення, його протяжність у кілометрах до місця ввезення на митну територію України та по митній території України, розмір тарифної ставки на перевезення за одиницю виміру (вагу) товару за 1 кілометр маршруту.

Надана до митного оформлення копія експортної декларації країни відправлення від 09.09.2019 №310420190549432080 має цифрову інформацію щодо вартості товару, а саме 17880, але в цьому документі не зазначено в якій валюті наведена ця інформація, а також вказана ціна за одиницю товару 1,0592 відрізняється від відомостей в рахунку - фактурі №2019CY08098. Також, цей документ надано до митного оформлення без перекладу, що суперечить вимогам ст. 254 МК.

Декларанту запропоновано надати до органу Державної фіскальної служби наступні додаткові документи:

1) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 2) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс - листи) виробника товару; 3) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.4) банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) копію митної декларації країни відправлення (з перекладом).

Декларанту також повідомлено, що він відповідно до положень частини 6 статті 53 Кодексу за власним бажанням може подати додаткові наявні у них документи для підтвердження заявленої ними митної вартості товару, зокрема, які підтверджують складові митної вартості. Процедуру консультації проведено. Декларантом додатково надано платіжний документ з відмітками банку та рахунок проформу від 05.08.2019 №2019СУ08098, однак відомості щодо даного рахунку-проформи відсутні в банківському платіжному документі, що не дає можливість ідентифікувати оплату з даною поставкою товару.

Декларантом додатково надано переклад митної декларації країни відправлення від 09.09.2019 №310420190549432080 відповідно до статті 254 Кодексу, однак в перекладі містяться розбіжності, а саме: відрізняється номер товарно-транспортної накладної (коносаменту) та судна, а також відсутні відомості щодо рахунку-проформи та рахунку-фактури відповідно до яких здійснюється поставка товару. Також, декларантом не надано запитуваних додаткових документів, що підтверджують вартість перевезення вантажу з урахуванням наявних розбіжностей. Висновок експерта, що подавався до митного оформлення раніше, прийнято до уваги митницею, але він не може бути підставою для визнання митної вартості, оскільки не відноситься до даної поставки та не містить відомостей щодо ціни на весь асортимент товару, відповідно до рахунку-фактури. Декларантом надісланий лист стосовно неможливості надання інших документів за митною декларацією.

Таким чином, причинами, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано є: - неподання декларантом всіх запрошених документів; - відсутність відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості та наявність розбіжностей у поданих до митного оформлення документах, що не дає можливості органу доходів і зборів перевірити декларування всіх складових митної вартості у повному обсязі. Разом з тим, митним органом проведеного порівняння рівня заявленої митної вартості з рівнями митної вартості ідентичних, подібних (аналогічних) товарів та з довідковою інформацією, та встановлено заниження заявленого рівня митної вартості, що суперечить поняттю дійсної вартості товару у розумінні статті VII Генеральної угоди з тарифів та торгівлі (ГАТТ 1947). За результатами проведеного порівняння встановлено, що у органу державної фіскальної служби наявна інформація щодо рівня митної вартості ідентичних товарів за вищими рівнями митної вартості. Положеннями частини 6 статті 54 Кодексу встановлено, що орган доходів і зборів може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом митною вартістю, якщо заявлені неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, або заявлені відомості містять розбіжності та не містять всіх складових митної вартості, необхідних при її обчислені, а також коли декларантом не подано документів згідно із переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах 2-3 статті 53 Кодексу, а також у разі відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості чи відомостей щодо ціни яка сплачена або яка підлягає сплаті. У зв`язку із зазначеним, керуючись положеннями вищезазначених статей Кодексу, використання заявленого декларантом рівня митної вартості неможливо. Виходячи з вищенаведеного, відповідно до положень статті 55 МКУ, здійснено коригування митної вартості товарів. Метод визначення митної вартості за ціною договору щодо ідентичних товарів не застосований у зв`язку з відсутністю вартості операції з ідентичними товарами, прийнятої органом доходів і зборів, з дотриманням умов, зазначених у статті 59 Кодексу. Метод визначення митної вартості за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів не застосований у зв`язку з відсутністю вартості операції з подібними (аналогічними) товарами, які продано на експорт в Україну і час експорту яких збігається з часом експорту оцінюваних товарів або є максимально наближеним до нього, та прийнятої органом доходів і зборів, з дотриманням умов, зазначених у статті 60 Кодексу. Метод визначення митної вартості на основі віднімання вартості не застосований у зв`язку з відсутністю ціни, за якою ідентичні або подібні (аналогічні) товари були продані в Україні не пов`язаному із продавцем покупцю відповідно до положень статті 62 Кодексу. Метод визначення митної вартості на основі віднімання вартості не може бути використаний у зв`язку з відсутністю даних, необхідних для проведення розрахунків. Метод визначення митної вартості товарів на основі додавання вартості (обчислена вартість) не застосований у зв`язку з відсутністю наданої виробником товарів, що оцінюються, або від його імені інформації про їх вартість з дотриманням умов, зазначених у статті 63 Кодексу. Митна вартість визначена із застосуванням резервного методу відповідно до статті 64 Кодексу з використанням способів, які не суперечать законам України і є сумісними з відповідними принципами і положеннями Генеральної угоди з тарифів і торгівлі, яка щонайбільшою мірою ґрунтується на раніше визнаних (визначених) органами доходів і зборів митних вартостях. Визначена митна вартість товару ґрунтується на інформації, яка міститься в зовнішніх джерелах та інформації яка міститься в спеціалізованому програмно-інформаційному комплексі Єдиної автоматизованої інформаційної системи ДФС України дозвіл на використання яких регламентовано пунктом 5 Методичних рекомендацій, затверджених наказом Державної фіскальної служби України від 11.09.2015 №689, митні декларації від 28.03.2019 №UA500010/2019/016015, від 28.08.2019 №UA100020/2019/374270, від 22.10.2019 №UA100210/2019/764509.".

У подальшому митним органом було надано згоду на випуск товарів у вільний обіг під гарантійні зобов`язання, шляхом сплати до державного бюджету сум податків і зборів згідно митної вартості, визначеної митним органом в повному обсязі.

Не погоджуючись із такими рішеннями Київської міської митниці ДФС, позивач звернувся до суду з даним позовом, вказавши відповідачем правонаступника - Київську митницю Держмитслужби.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з ст. 248 Митного кодексу України (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин, далі - МК), митне оформлення розпочинається з моменту подання органу доходів і зборів декларантом або уповноваженою ним особою митної декларації або документа, який відповідно до законодавства її замінює, та документів, необхідних для митного оформлення, а в разі електронного декларування - з моменту отримання органом доходів і зборів від декларанта або уповноваженої ним особи електронної митної декларації або електронного документа, який відповідно до законодавства замінює митну декларацію.

Декларування здійснюється шляхом заявлення за встановленою формою (письмовою, усною, шляхом вчинення дій) точних відомостей про товари, мету їх переміщення через митний кордон України, а також відомостей, необхідних для здійснення їх митного контролю та митного оформлення, зокрема, код товару згідно з УКТ ЗЕД; фактурна вартість товарів; митна вартість товарів та метод її визначення; суми митних платежів; спосіб забезпечення сплати митних платежів (у разі застосування заходів гарантування їх сплати) (стаття 257 МК).

Статтями 49, 50 МК визначено, що митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

При цьому, ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, - це загальна сума всіх платежів, які були здійснені або повинні бути здійснені покупцем оцінюваних товарів продавцю або на користь продавця через третіх осіб та/або на пов`язаних із продавцем осіб для виконання зобов`язань продавця (частина п`ята статті 58 МК).

Відповідно до статті 57 МК, визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний. Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції). Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.

Згідно з ч. 2 ст. 54 МК, контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється органом доходів і зборів шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу.

Зокрема, ст. 58 МК передбачено, що метод визначення митної вартості за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, застосовується у разі, якщо, зокрема, щодо продажу оцінюваних товарів або їх ціни відсутні будь-які умови або застереження, які унеможливлюють визначення вартості цих товарів. Метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов`язковою при її обчисленні. У разі якщо митна вартість не може бути визначена за основним методом, застосовуються другорядні методи, зазначені у пункті 2 частини першої статті 57 цього Кодексу.

Відповідно до ст. 53 МК, одночасно з митною декларацією декларант подає органу доходів і зборів документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.

Документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) копія імпортної ліцензії, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

Згідно з ч. 5 ст. 53 МК, забороняється вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті.

Зі змісту ч.ч. 1, 2 ст. 53 МК слідує, що законом визначений вичерпний перелік документів, що подається декларантом митному органу для підтвердження заявленої митної вартості товарів та обраного методу її визначення.

Дана норма кореспондується з положеннями ч. 3 ст. 318 МК, якою встановлено, що митний контроль має передбачати виконання органами доходів і зборів мінімуму митних формальностей, необхідних для забезпечення додержання законодавства України з питань державної митної справи.

Це також відповідає стандартним правилам, встановленим пунктами 3.16 та 6.2 Загального додатку до Міжнародної конвенції про спрощення та гармонізацію митних процедур, до якої Україна приєдналась згідно із Законом України від 15.02.2011 №3018-VI "Про внесення змін до Закону України "Про приєднання України до Протоколу про внесення змін до Міжнародної конвенції про спрощення та гармонізацію митних процедур", якими запроваджено стандартні правила: на підтвердження декларації на товари митна служба вимагає тільки ті документи, які є необхідними для проведення контролю за даною операцією та забезпечення виконання усіх вимог щодо застосування митного законодавства; митний контроль обмежується мінімумом, необхідним для забезпечення дотримання митного законодавства.

Разом з цим, якщо документи, зазначені у ч. 2 ст. 53 МК містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу органу доходів і зборів зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини (частини третя статті 53 МК).

Крім цього, відповідно до ч. 6 ст. 54 МК, орган доходів і зборів може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі: 1) невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості; 2) неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; 3) невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу; 4) надходження до органу доходів і зборів документально підтвердженої офіційної інформації органів доходів і зборів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.

Аналіз положень статті 53, частин першої, другої та п`ятої статті 54, статті 58 Митного кодексу України дає підстави для висновку, що митний орган при здійсненні контролю за правильністю визначення митної вартості зобов`язаний перевірити складові числового значення митної вартості, правильність розрахунку, здійсненого декларантом, упевнитись у достовірності та точності заяв, документів чи розрахунків, поданих декларантом, а також відсутності обмежень для визначення митної вартості за ціною договору, наведених у статті 58 Митного кодексу України та у випадках, встановлених цим Кодексом (якщо надані декларантом документи містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни) письмово запитувати від декларанта або уповноваженої ним особи встановлені статтею 53 цього Кодексу додаткові документи та відомості, якщо це необхідно для прийняття рішення про визнання заявленої митної вартості.

Водночас, повідомляючи декларанта про необхідність надати додаткові документи митний орган має обґрунтовувати свої вимоги щодо їх надання, узгоджуючи таке надання документів з правовою суттю правовідносин, які склалися між позивачем та його контрагентом.

Тобто, встановивши відсутність достатніх відомостей, що підтверджують задекларовану митну вартість товарів митний орган повинен вказати, які саме складові митної вартості товарів є непідтвердженими, чому з поданих декларантом документів неможливо встановити дані складові та які документи необхідні для підтвердження того чи іншого показника.

При цьому, митний орган повинен витребувати ті документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а не всі, які передбачені ст. 53 Митного кодексу України.

Такий висновок відповідає правовій позиції, висловленій Верховним Судом України у постановах від 31 березня 2015 року №21-53а15 та №21-127а15.

Приводом для витребування відповідачем від декларанта додаткових документів слугував висновок про відсутність у документах, приєднаних до ЕМД, всіх відомостей, які б підтверджували числові значення складових митної вартості, які були продубльовані і доповнені в оскаржуваному Рішенні.

Так митний орган посилається на те, що відповідно до відомостей, зазначених у рахунку фактурі від 06.09.2019 №2019CY08098 оплата товару передбачає передоплату на товар, однак у платіжних дорученнях від 01.10.2019 №538 (12792 USD) та від 06.08.2019 №515(5088 USD), наданих без відміток банку, відсутнє посилання на рахунок-фактуру, що не дає можливість ідентифікувати оплату з даною поставкою товару, також оплата відповідно до умов рахунку здійснюється частинами і передбачає оплату 30% на момент виробництва товару, тобто 5364 USD, що не відповідає сумам у платіжних дорученнях..... Декларантом додатково надано платіжний документ з відмітками банку та рахунок проформу від 05.08.2019 №2019СУ08098, однак відомості щодо даного рахунку-проформи відсутні в банківському платіжному документі, що не дає можливість ідентифікувати оплату з даною поставкою товару.

Відповідно до коносамента від 18.09.2019 №SZOW19090026, перевізником є фірма "Shenzhen one world intl transport LTD", однак довідка про транспортні витрати та рахунок на оплату транспортно-експедиційних послуг видані ТОВ "Супрамарін".

Надана до митного оформлення копія експортної декларації країни відправлення від 09.09.2019 №310420190549432080 має цифрову інформацію щодо вартості товару, а саме 17880, але в цьому документі не зазначено в якій валюті наведена ця інформація, а також вказана ціна за одиницю товару 1,0592 відрізняється від відомостей в рахунку-фактурі №2019CY08098. Також, цей документ надано до митного оформлення без перекладу, що суперечить вимогам ст.254 МКУ.... Декларантом додатково надано переклад митної декларації країни відправлення від 09.09.2019 №310420190549432080 відповідно до статті 254 Кодексу., однак в перекладі містяться розбіжності, а саме відрізняється номер товаро-транспортної накладної (коносаменту) та судна, а також відсутні відомості щодо рахунку-проформи та рахунку-фактури відповідно до яких здійснюється поставка товару....".

Згідно з ч. 3 ст. 53 МК, у разі якщо документи, які підтверджують митну вартість товарів, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу контролюючого органу зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) додаткові документи.

Суд не погоджується з висновками митного органу про те, що надані позивачем документи мають розбіжності у зв`язку з наступним.

Так, судом встановлено, що відповідно до умов Контракту №11-2017 від 15.11.2017 (п.2.3), покупець здійснює оплату за товар, що постачається на умовах передоплати 30% шляхом переказу грошових коштів на розрахунковий рахунок продавця, баланс 70% повинен буди здійснений після отримання копії коносамента. Комісійні банка на території покупця сплачує покупець, поза території покупця оплачує продавець.

Продавцем Wenzhou Chengyu Import and Export Co.Ltd у серпні 2019 року виставлено покупцю ТОВ "ТАРЛЕВ" на оплату проформу-інвойс. Загальна сума визначена у виставленій на оплату продавцем проформі №2019CY08098 від 05.08.2019 склала 16 960,00 доларів США (т. 1, а.с. 62).

Позивачем згідно платіжного доручення в іноземній валюті №515 від 06.08.2019 року було сплачено відповідно до проформи №2019CY08098 від 05.08.2019 на користь його іноземного контрагента 30% передоплати у розмірі - 5088,00 доларів США (т. 1, а.с. 53).

Позивачем надано пояснення, що загальна вага після виконання замовлення продавцем Wenzhou Chengyu Import and Export Co.Ltd відкоригувалася та склала: мотузки (mop yarn) 6#/4 ply - 15 908,80 кг, замість раніше замовленої - 15 000,00 кг, а вага мотузки (mop yarn) 2#/4 ply - 971,70 кг, замість раніше замовленої - 1000 кг.

Як встановлено судом, відповідно до рахунку-фактури (інвойсу) №2019CY08098 від 06.09.2019 вартість товару, що постачається, склала суму у розмірі - 17 880,00 доларів США, таке збільшення суми було викликане тим, як пояснив позивач, що відбулося корегування ваги замовленого товару (т. 1, а.с. 62).

Таким чином решта до сплати за товар 70% згідно інвойсу №2019CY08098 від 06.09.2019 - склала - 12 792,00 доларів США, з урахуванням 30% передоплати здійсненої 06.08.2019.

Відповідно до копії Коносаменту (bill of landing) №SZOW19090026 та платіжного доручення №538 позивачем 01.10.2019, здійснено оплату решти 70% товару у сумі - 12 792,00 доларів США (т. 1, а.с. 55).

Таким чином на момент подачі митної декларації №UA100110/2019/789724 від 30.10.2019 товар на суму 17 880,00 доларів США був повністю оплаченим позивачем.

З урахуванням викладеного суд приходить до висновку, що порядок оплати повністю відповідає умовам Контракту №11-2017 від 15.11.2017, платіжним дорученням, поданим під час митного оформлення товару, про що також наголошувалось у поясненнях декларанта.

Суд зазначає, що відповідно до п. 2.2 Положення про порядок виконання банками документів на переказ, примусове списання і арешт коштів в іноземних валютах та банківських металів і змін до деяких нормативно-правових актів Національного банку України, затверджене постановою Правління Національного банку України №216 від 28.08.2008, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 01.10.2008 за №910/15601, відповідно до якого платник заповнює реквізит "Призначення платежу" в іноземній валюті або банківських металах таким чином, щоб надавати повну інформацію про платіж та документи, на підставі яких здійснюється перерахування бенефіціару в іноземній валюті або банківських металів.

Отже, чинним законодавством України не встановлено обов`язку здійснювати посилання на інвойс чи проформу в банківському платіжному документі.

При цьому, у зазначених платіжних дорученнях №515 та №538 у рядку "50" як призначення платежу вказано товар та реквізити контракту №11-2017 від 15.11.2017 (т. 1, а.с. 53, 55).

Сама по собі відсутність у банківських документах посилання на інвойс чи проформу, за умови наявності вказівки на контракт та товари, які оплачуються не є підставою для висновку щодо недостовірності наданої позивачем інформації про митну вартість товару, а у сукупності з іншими документами, що стосуються поставки оцінюваного товару, і були подані ним для митного контролю, дозволяють ідентифікувати платіж з оцінюваним товаром.

Крім того, орган доходів та зборів, здійснюючи контроль правильності визначення митної вартості, повинен брати до уваги лише ті докази, які стосуються предмета доказування. У процедурах контролю за митною вартістю товару предметом доказування є ціна товару та інші складові митної вартості товару. В свою чергу, умови чи терміни оплати безпосередньо ціни товару не стосуються. У зв`язку з цим, відомості про умови чи терміни оплати товару не повинні братися органом доходів і зборів до уваги при контролі за митною вартістю, а відтак суперечності між цими відомостями не можуть бути підставою для твердження про наявність розбіжностей у даних про митну вартість товару.

Стосовно довідки про транспортні витрати суд зазначає, що на підставі Договору транспортного експедирування №0111-122/18sm від 01.11.2018, який був наданий позивачем під час митного оформлення, експедитор ТОВ "СУПРАМАРІН" надає ТОВ "Тарлев" транспортно-експедиторські послуги, пов`язані з організацією та забезпеченням перевезень вантажів ТОВ "Тарлев".

Так згідно з п.1.1. Договору №0111-122/18sm від 01.11.2018, у відповідності до цього договору експедитор (ТОВ "СУПРАМАРІН") зобов`язується за плату і за рахунок Клієнта (ТОВ "Тарлев") надати або організувати надання транспортно-експедиторських послуг, пов`язаних з організацією та забезпеченням перевезень експортно-імпортних і транзитних вантажів Клієнта, а також додаткових послуг, необхідних для доставки вантажу повітряним, морським і автомобільним транспортом відповідно з узгодженими заявками Клієнта.

Відповідно до п. 2.1.1. Договору №0111-122/18sm від 01.11.2018, експедитор вправі укладати договори і угоди з перевізниками, портами, складами, судноплавними / авія / ж/д компаніями/ їх агентами, експедиторськими та іншими організаціями, які є резидентами або нерезидентами України, для виконання своїх обов`язків за цим Договором. Представляти інтереси клієнта у взаємовідносинах з перевізниками, портами, лініями, терміналами, аеропортами, з/д станціями та іншими організаціями. (п.2.1.2 Договору).

Згідно з п. 2.1.5 Договору №0111-122/18sm від 01.11.2018, експедитор вправі обирати або змінювати вид транспорту, маршрут перевезення, порядок перевезення вантажу, а також порядок виконання транспортно-експедиторських послуг, діючи в інтересах клієнта.

Відповідно до коносамента від 18.09.2019 №SZOW19090026 та на виконання умов Договору №0111-122/18sm від 01.11.2018 ТОВ "Супрамарін" як перевізника, було залучено фірму "Shenzhen one world int'l transport LTD" (Китай). Перевезення товару здійснювалося у контейнері MRKU5252539.

На підставі вказаного договору надана довідка вих. №28.10.19 - 02 від 28.10.2019 про транспортні витрати та рахунок на оплату №2215 від 28.10.2019 транспортно-експедиційних послуг оформлені ТОВ "СУПРАМАРІН" (т. 1, а.с. 68).

Таким чином, доводи митного органу щодо наявності розбіжностей у документах, а саме стосовно того, що перевезення вантажу здійснював інший перевізник, ніж зазначено у довідці про транспортні витрати є такими, що не можуть визнаватися обґрунтованою підставою для відмови у визнанні заявленої митної вартості товару.

Щодо невідповідності цифрової інформації, зазначеної у експортній декларації від 09.09.2019 №310420190549432080, суд зазначає наступне.

У поданій до митного оформлення експортній декларації було зазначено про постачання продукції загалом, а саме MOP Yarn/пряжа з суміші бавовни та поліестеру/ діаметр 0,5 см вагою 16 880,5 кг, вартістю 17 880,00 доларів США та було вказано, що ціна за одиницю/загальна сума/валюта складають 1,0592/17880.0000/Долар.

Вказана в експортній декларації ціна на рівні 1,0592 - це середньозважена ціна за одиницю, виведена шляхом ділення загальної суми інвойсу 17 880 USD на загальну кількість товару згідно інвойса 16 880,5 кг.

При цьому вартість кожного окремого артикулу вказана в комерційному інвойсі №2019CY08098 від 06.09.2019, а саме mop yarn 6#/4 ply вагою 15 908,80 кг з ціною за одиницю виміру - 1,05 доларів США, загальною вартістю - 16 704,24 доларів США; mop yarn 2#/4 ply вагою 971,70 кг з ціною 1,21 доларів США, загальною вартість - 1 175,76 доларів США (т. 1, а.с. 62).

Таким чином загальна кількість та вартість товару збігається і не містить жодних розбіжностей, про що було також вказано у поясненнях декларанта від 04.11.2019.

Київська міська митниця ДФС підтвердила в оскаржуваному Рішенні те, що позивачем було надано переклад експортної декларації від 09.09.2019 №310420190549432080. Як встановлено судом, у вказаній декларації зазначено в якій валюті наведена інформація (т. 1, а.с. 66).

Окрім цього, як встановлено судом, відповідно до Контракту №11-2017 від 15.11.2017 продавець не зобов`язаний надати позивачу копію експортної декларації, що залишилося поза увагою митного органу.

Позивачем було надано суду лист-пояснення від ТОВ "СУПРАМАРІН" - експедитора, який надавав послуги ТОВ "ТАРЛЕВ" згідно договору транспортного експедирування №0111-122/18sm від 01.11.2018, щодо морського судна, яке здійснювало перевезення вантажу - морського контейнера MRKU5252539 (т. 1, а.с. 141).

Так, ТОВ "СУПРАМАРІН" повідомило, що під час експедирування контейнеру MRKU5252539 відбулась зміна морського судна MSC HAMBURG/ FT936W , в порту перевалки Порт Саїд на морське судно MSC DANIT 937W оскільки, судна морського перевізника Маерск з порту Нінгбо ходять непрямим сервісом.

Коносамент - це товаророзпорядчий документ, що видається морським перевізником вантажу його відправнику, що засвідчує прийняття вантажу до перевезення і містить зобов`язання доставити вантаж до пункту призначення і передати його одержувачу.

Разом з цим, ані декларація країни відправлення, ані коносамент не є документами, визначеними ч. 2 ст. 53 МК як документи, що підтверджують митну вартість товарів, а тому, на переконання суду, наявні розбіжності у них не могли бути підставою для витребування додаткових документів та подальшого коригуванню митної вартості.

Суд зазначає, що виявлені недоліки не можуть спростовувати заявлений позивачем рівень митної вартості товару, який підтверджується наданими належними та допустимими доказами, а саме: зовнішньоекономічний контракт №11-2017 від 15.11.2017; рахунок-фактура (Commercial Invoice) №2019CY08098 від 06.09.2019; міжнародні платіжні документи (SWIFT) з відмітками банку та проформу-інвойс №2019CY08098 від 05.08.2019; Пакувальний лист №2019CY08098 від 06.09.2019; Прайс-лист б/н з 01.01.2019 по 31.12.2019; Довідку щодо транспортних витрат №28.10.19-02 від 28.10.2019; Договір на транспортно-експедиційне обслуговування №0111-122/18sm від 01.11.2018; Рахунок-фактура №2215 від 28.10.2019; Сертифікат походження №С193301AO1450043 від 16.09.2019; Коносамент (bill of landing) №SZOW19090026 від 18.09.19 р.; Платіжне доручення в іноземній валюті від 06.08.2019 року №515; Платіжне доручення в іноземній валюті від 01.10.2019 року №538 ; Копію Експертного висновку Київської торгово-промислової палати №Ц-627 від 03.07.2019, оскільки останні не викликають сумнівів у достовірності визначеної позивачем митної вартості товару.

При цьому, відповідач, приймаючи оскаржувані рішення, не зазначив про наявність у поданих декларантом документах, які є обов`язковими в силу приписів статті 53 МК, певних розбіжностей щодо числових значень складових митної вартості товару (мотузки) чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за цей товар, а також ознак підробки.

Таким чином, правильність визначення позивачем митної вартості товару за ціною договору, а також об`єктивна можливість застосування першого методу не були спростовані відповідачем.

Згідно з ст. 54 МК, контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості. Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється митним органом шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу. Відповідно до частини 3 цієї ж статті за результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів митний орган визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 1 ст. 55 МК, рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається митним органом у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо митним органом у випадках, передбачених ч.6 ст. 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.

Згідно з п. 2 ч. 6 МК, митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, зокрема у разі неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у ч.ч. 2-4 ст.53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Стаття 57 МК передбачає, що визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України, здійснюється шляхом застосування таких методів: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.

Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції). Якщо основний метод не може бути використаний, застосовується послідовно кожний із перелічених у частині першій цієї статті методів. При цьому кожний наступний метод застосовується, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу. Методи на основі віднімання та додавання вартості (обчислена вартість) можуть застосовуватися у будь-якій послідовності на прохання декларанта або уповноваженої ним особи.

Як встановлено судом, за результатами проведеної перевірки, митну вартість товару скориговано та визначено за резервним методом відповідно до ст. 64 Митного кодексу України на підставі інформації, наявної у митного органу. Попередні методи не застосовувалися з наступних причин: "....Метод визначення митної вартості за ціною договору щодо ідентичних товарів не застосований у зв`язку з відсутністю вартості операції з ідентичними товарами, прийнятої органом доходів і зборів, з дотриманням умов, зазначених у статті 59 Кодексу. Метод визначення митної вартості за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів не застосований у зв`язку з відсутністю вартості операції з подібними (аналогічними) товарами, які продано на експорт в Україну і час експорту яких збігається з часом експорту оцінюваних товарів або є максимально наближеним до нього, та прийнятої органом доходів і зборів, з дотриманням умов, зазначених у статті 60 Кодексу. Метод визначення митної вартості на основі віднімання вартості не застосований у зв`язку з відсутністю ціни, за якою ідентичні або подібні (аналогічні) товари були продані в Україні не пов`язаному із продавцем покупцю відповідно до положень статті 62 Кодексу. Метод визначення митної вартості на основі віднімання вартості не може бути використаний у зв`язку з відсутністю даних, необхідних для проведення розрахунків. Метод визначення митної вартості товарів на основі додавання вартості (обчислена вартість) не застосований у зв`язку з відсутністю наданої виробником товарів, що оцінюються, або від його імені інформації про їх вартість з дотриманням умов, зазначених у статті 63 Кодексу. Митна вартість визначена із застосуванням резервного методу відповідно до статті 64 Кодексу з використанням способів, які не суперечать законам України і є сумісними з відповідними принципами і положеннями Генеральної угоди з тарифів і торгівлі, яка щонайбільшою мірою ґрунтується на раніше визнаних (визначених) органами доходів і зборів митних вартостях. Визначена митна вартість товару ґрунтується на інформації, яка міститься в зовнішніх джерелах та інформації яка міститься в спеціалізованому програмно-інформаційному комплексі Єдиної автоматизованої інформаційної системи ДФС України дозвіл на використання яких регламентовано пунктом 5 Методичних рекомендацій, затверджених наказом Державної фіскальної служби України від 11.09.2015 №689, митні декларації від 28.03.2019 №UA500010/2019/016015, від 28.08.2019 №UA100020/2019/374270, від 22.10.2019 №UA100210/2019/764509.".

Відповідно до ч. 2 ст. 55 МК, прийняте органом доходів і зборів письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити, крім іншого, наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом; обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої органом доходів і зборів, та фактів, які вплинули на таке коригування.

Згідно з п.2.1 Правил заповнення рішення про коригування митної вартості товарів, затверджених наказом Міністерства фінансів України №598 від 24.05.2012 р., посилання на використання цінової бази Єдиної автоматизованої інформаційної системи Держмитслужби у Рішенні допускається тільки при визначенні митної вартості відповідно до положень статей 59, 60 та 64 Кодексу з обов`язковим зазначенням номера та дати митної декларації, яка була взята за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів, з поясненнями щодо зроблених коригувань на обсяг партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов тощо. У випадку визначення митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням резервного методу (стаття 64 Кодексу) зазначаються докладна інформація та джерела, які використовувалися митним органом при її визначенні.

За результатами проведеної консультації, митну вартість товарів скориговано та визначено за резервним методом відповідно до ст. 64 Митного кодексу України, на підставі інформації, наявної у митного органу.

Зі змісту оскаржуваного Рішення слідує, що як джерело інформації стосовно визначення митної вартості товару були використані наступні митні декларації від 28.03.2019 №UA500010/2019/016015, від 28.08.2019 №UA100020/2019/374270, від 22.10.2019 №UA100210/2019/764509.

Суд звертає увагу, що відомості отримані з митних декларацій, раніше визнаних митним органом, мають лише допоміжний інформаційний характер при прийнятті митницею відповідних рішень та з об`єктивних причин не можуть містити усієї інформації, що стосується суб`єктів зовнішньоекономічної діяльності, товарів і умов їх продажу, тому такі дані не можуть мати більше значення, ніж надані декларантом первинні документи про товар. Розбіжність між рівнем заявленої декларантом митної вартості товару та рівнем митної вартості ідентичних або подібних товарів, митне оформлення яких вже здійснено, не є беззаперечним доказом для підтвердження висновку про недостовірність даних щодо заявленої декларантом митної вартості товару.

Між тим, як слідує з графи 33 оскаржуваного Рішення, у ньому зазначено лише дату та номер митної декларацій, на підставі якої здійснено коригування митної вартості, що не дає підстав вважати таке рішення обґрунтованим та мотивованим у контексті положень п.п. 2, 4 ч. 2 ст. 55 МК.

Таким чином, у рішенні про коригування заявленої митної вартості, крім номерів та дат митних декларацій, які були взяті за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів, митний орган повинен також навести пояснення щодо зроблених коригувань на обсяги партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов тощо та зазначити докладну інформацію і джерела, які використовувалися митним органом при визначенні митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням резервного методу.

Такого ж висновку дійшов Верховний Суд у своїх постановах від 19 червня 2018 року у справі №826/6346/16 (№К/9901/36092/18), від 31.01.2018 у справі №813/7272/13-а (К/9901/3036/18), від 02.03.2018 у справі №804/2997/17 (К/9901/4472/17).

При цьому, декларант наданими до митного оформлення документами повинен підтвердити числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводиться розрахунок такої. Даний обов`язок декларанта кореспондується із повноваженнями митного органу щодо перевірки (митного контролю) числового значення заявленої митної вартості. При цьому, митний орган має право витребувати додаткові документи у декларанта лише за умови, якщо вже надані документи не містять усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, яка була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Дослідивши наявні в матеріалах справи документи, що надавались позивачем митному органу, суд доходить висновку, що такі документи у сукупності чітко ідентифікують оцінюваний товар, не містять розбіжностей та містять дані, що піддаються обчисленню, і підтверджують митну вартість товарів за ціною договору.

Зважаючи на викладене, в даній справі митний орган не спростував дійсності поданих до митного оформлення основних документів, достовірності зазначених у них відомостей, контрактну ціну оцінюваних товарів, а також не довів об`єктивну неможливість перевірити вартість операції на підставі наданих позивачем документів.

Тому в даному випадку відповідач помилково прийшов до висновку про неможливість на основі поданих документів підтвердити складові частини митної вартості.

На підставі викладеного суд дійшов до висновку, що відповідачем не доведено обставин, які б викликали обґрунтовані сумніви в достовірності проведеного позивачем розрахунку митної вартості товарів за ціною договору, а інших обставин, які б впливали на рівень задекларованої позивачем митної вартості товарів не встановлено, тобто основні документи містили всі необхідні числові дані для визначення вартості, зазначеної в митній декларації.

Враховуючи, що декларантом під час проведення митного контролю, одночасно з поданням митних декларацій, відповідачу було подано всі необхідні документи, які відповідають вимогам ч.2 ст. 53 МК та чітко ідентифікують оцінюваний товар, не містять розбіжностей щодо даних, які підлягають обчисленню при визначені саме митної вартості товарів та підтверджують ціну товарів, вказану в контракті, суд, приходить до висновку про те, що рішення про коригування митної вартості товарів від 04 листопада 2019 року №UA100110/2019/000119/2 є протиправним та підлягає скасуванню.

Щодо позовних вимог про скасування картки відмови у прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA100110/2019/01377, суд зазначає наступне.

Згідно з ч. 6 ст. 54 МК, орган доходів і зборів може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі:1) невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості;2) неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари;3) невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу;4) надходження до органу доходів і зборів документально підтвердженої офіційної інформації органів доходів і зборів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.

Тобто, однією з підстав для відмови у прийнятті митної декларації є неправильність визначення декларантом митної вартості товарів.

Карткою відмови №UA100110/2019/01377 позивача повідомлено про відмову у митному оформленні (випуску) товарів у зв`язку з прийняттям рішення про коригування митної вартості від 04.11.2019 №UA100110/2019/000119/2.

Оскільки вказане рішення про коригування митної вартості не відповідає встановленим МК вимогам та визнається судом необґрунтованим, картку відмови №UA100110/2019/01377, винесену як наслідок коригування, слід також вважати протиправною та скасувати.

Таким чином, приймаючи до уваги викладене в сукупності, суд дійшов висновку про необґрунтованість картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA100110/2019/01377 та оскаржуваного рішення про коригування митної вартості від04 листопада 2019 року №UA100110/2019/000119/2.

Відповідно до ч. 3 ст. 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень суд перевіряє чи прийнято такі рішення на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, з використанням повноважень з метою, з якою це повноваження надано, обґрунтовано, тобто з урахуванням всіх обставин, що мають значення для прийняття рішення, безсторонньо (неупереджено), добросовісно, розсудливо, з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації, пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення, з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення, своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно з ч. 2 ст. 77 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідачем як суб`єктом владних повноважень не доведено суду правомірності оскаржуваних рішень.

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими, а тому позов підлягає задоволенню.

Згідно з ч. 1 ст. 143 КАС України, суд вирішує питання щодо судових витрат у рішенні, постанові або ухвалі.

Відповідно до ч. 1 ст. 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Позивачем при зверненні з адміністративним позовом до суду було сплачено судовий збір в розмірі 5882,30 грн, що підтверджується платіжними дорученнями №195586 від 28.04.2020 та №195587 від 28.04.2020, що міститься в матеріалах справи. Оскільки суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позову, відшкодуванню позивачу з Державного бюджету України за рахунок бюджетних асигнувань відповідача підлягають судові витрати у сумі сплаченого судового збору.

Керуючись статтями 9, 14, 73, 74, 75, 76, 77, 78, 90, 143, 242- 246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

в и р і ш и в:

Адміністративний позов задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати Рішення Київської міської митниці ДФС від 04 листопада 2019 року №UA100110/2019/000119/2 про коригування митної вартості товарів.

Визнати протиправним та скасувати Картку відмовив прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA100110/2019/01377.

Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Тарлев" (08130, Київська обл., Києво-Святошинський район, село Петропавлівська Борщагівка, вул. Авіаторів, буд. 64, код ЄДРПОУ 35415966) за рахунок бюджетних асигнувань Київської митниці Держмитслужби (03124, місто Київ, бульвар Гавела Вацлава, 8-А, код ЄДРПОУ 43337359) судові витрати у сумі 5 882 (п`ять тисяч вісімсот вісімдесят дві) грн 30 коп.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.

Відповідно до підпункту 15.5 пункту 1 Розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України, до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи до або через Київський окружний адміністративний суд.

Суддя Басай О.В.