Рішення № 91222207, 31.08.2020, Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

31 серпня 2020 року справа №320/3542/20

Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Кушнової А.О., розглянувши у порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Комунального підприємства Броварської міської ради Київської області "Броваритепловодоенергія" про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити певні дії,

Суть спору: до Київського окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_1 з позовом до Комунального підприємства Броварської міської ради Київської області "Броваритепловодоенергія", в якому позивач просить суд:

- визнати протиправними дії Комунального підприємства Броварської міської ради Київської області "Броваритепловодоенергія" (ідентифікаційний код 13711949) щодо відмови у наданні ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) скан-копій документів, у яких міститься інформація про загальну суму коштів, виплачених у період з 01.01.2019 по 31.12.2019 керівнику Комунального підприємства Броварської міської ради Київської області "Броваритепловодоенергія" та усім його заступникам (у разі їх наявності), зокрема: основний оклад, щомісячна премія; матеріальна допомога; основна щорічна відпустка; надбавка за секретність; лікарняні за перші п`ять днів; лікарняні після п`яти днів; за ранг державного службовця; премія за підсумками року; надбавка за вислугу державного службовця; надбавка за високі досягнення у праці; заробітна плата за час перебування у відпустці; за сумлінну безперервну працю в органах державної влади; зразкове виконання трудових обов`язків та інші, передбачені діючим законодавством України виплати;

- зобов`язати Комунальне підприємство Броварської міської ради Київської області "Броваритепловодоенергія" (ідентифікаційний код 13711949) надати ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) скан-копії документів, у яких міститься інформація про загальну суму коштів, виплачених у період з 01.01.2019 по 31.12.2019 керівнику Комунального підприємства Броварської міської ради Київської області "Броваритепловодоенергія" та усім його заступникам (у разі їх наявності), зокрема: основний оклад, щомісячна премія; матеріальна допомога; основна щорічна відпустка; надбавка за секретність; лікарняні за перші п`ять днів; лікарняні після п`яти днів; за ранг державного службовця; премія за підсумками року; надбавка за вислугу державного службовця; надбавка за високі досягнення у праці; заробітна плата за час перебування у відпустці; за сумлінну безперервну працю в органах державної влади; зразкове виконання трудових обов`язків та інші, передбачені діючим законодавством України виплати;

- стягнути на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) за рахунок Комунального підприємства Броварської міської ради Київської області "Броваритепловодоенергія" (ідентифікаційний код 13711949) сплачений ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) за подання даної позовної заяви судовий збір у розмірі 840,80 грн.;

- стягнути на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) за рахунок Комунального підприємства Броварської міської ради Київської області "Броваритепловодоенергія" (ідентифікаційний код 13711949) витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 10000,00 грн., які ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) має сплатити у зв`язку з розглядом справи за даним позовом, докази розміру яких будуть подані до закінчення судових дебатів у справі за даним позовом або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду у справі за даним позовом.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 30.04.2020 відкрито провадження в адміністративній справі №320/3542/20, постановлено розгляд справи здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без проведення судового засідання та без виклику сторін по справі.

Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач зазначив про те, що 11.02.2020 ОСОБА_1 засобами поштового зв`язку надіслав Комунальному підприємству Броварської міської ради Київської області "Броваритепловодоенергія" запит на отримання публічної інформації від 11.02.2020 №2 щодо загальної суми коштів, виплачених у період з 01.01.2019 по 31.12.2019 керівнику Комунального підприємства Броварської міської ради Київської області "Броваритепловодоенергія" та усім його заступникам (у разі їх наявності), зокрема: основний оклад, щомісячна премія; матеріальна допомога; основна щорічна відпустка; надбавка за секретність; лікарняні за перші п`ять днів; лікарняні після п`яти днів; за ранг державного службовця; премія за підсумками року; надбавка за вислугу державного службовця; надбавка за високі досягнення у праці; заробітна плата за час перебування у відпустці; за сумлінну безперервну працю в органах державної влади; зразкове виконання трудових обов`язків та інші, передбачені діючим законодавством України виплати.

Проте, відповідач листом від 26.02.2020 №01-531 відмовив позивачу у наданні запитуваної інформації з тих підстав, що статтею 13 Закону України «Про доступ до публічної інформації» КП "Броваритепловодоенергія" визнано розпорядником інформації лише стосовно інформації щодо умов постачання товарів, послуг та цін на них, тому КП "Броваритепловодоенергія" відмовляє у задоволенні запиту у зв`язку з невідповідністю його предмета вимогам Закону України «Про доступ до публічної інформації».

Позивач не погоджується з відмовою відповідача, оскільки запитувана ним інформація є публічною, зокрема, є інформацією, стосується використання відповідачем бюджетних коштів, що становить суспільний інтерес (суспільно необхідною інформацією), а Комунальне підприємство Броварської міської ради Київської області "Броваритепловодоенергія" є її розпорядником.

Ухвала Київського окружного адміністративного суду від 30.04.2020 про відкриття провадження в адміністративній справі №320/3542/20 отримана відповідачем 12.05.2020, що підтверджується поштовим повідомленням за штрихкодовим ідентифікатором 0113332249907.

Відповідач не скористався правом подати письмовий відзив на позовну заяву ані в строк, встановлений судом, ані в строк, передбачений Законом України від 18.06.2020 №731-ІХ "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо перебігу процесуальних строків під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)" (протягом 20 днів з дня набрання чинності цим Законом, а саме по 06 серпня 2020 року включно).

Відповідно до частини п`ятої статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

Учасники справи з клопотанням про розгляд справи у судовому засіданні до суду не звертались.

З урахуванням викладеного, розгляд справи судом здійснено у порядку письмового провадження за наявними у ній матеріалами та доказами.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши усі фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

в с т а н о в и в:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , є громадянином України, паспорт серії НОМЕР_2 , виданий Дніпровським РУ ГУ МВС України в м. Києві 28 жовтня 2011 року (а.с.7).

З матеріалів справи вбачається, що позивач засобами поштового зв`язку направив на адресу Комунального підприємства Броварської міської ради Київської області "Броваритепловодоенергія" запит на отримання публічної інформації від 11.02.2020 №2, в якому просив направити на його електронну адресу M.Vezunchik@bigmir.net скан-копії документів, в яких міститься інформація про загальну суму коштів, виплачених у період з 01.01.2019 по 31.12.2019 керівнику Комунального підприємства Броварської міської ради Київської області "Броваритепловодоенергія" та усім його заступникам (у разі їх наявності), зокрема: основний оклад, щомісячна премія; матеріальна допомога; основна щорічна відпустка; надбавка за секретність; лікарняні за перші п`ять днів; лікарняні після п`яти днів; за ранг державного службовця; премія за підсумками року; надбавка за вислугу державного службовця; надбавка за високі досягнення у праці; заробітна плата за час перебування у відпустці; за сумлінну безперервну працю в органах державної влади; зразкове виконання трудових обов`язків та інші, передбачені діючим законодавством України виплати (а.с.9).

Комунальним підприємством Броварської міської ради Київської області "Броваритепловодоенергія" листом від 26.02.2020 №01-531 було відмовлено у задоволенні запиту позивача, оскільки предмет запитуваної ОСОБА_1 інформації не відповідає вимогам Закону України "Про доступ до публічної інформації", а КП Броварської міської ради Київської області "Броваритепловодоенергія" у розумінні статті 13 Закону України "Про доступ до публічної інформації" є розпорядником інформації лише стосовно інформації щодо умов постачання товарів, послуг та цін на них (а.с.10).

Не погоджуючись з відмовою відповідача від 26.02.2020 №01-531 у наданні відповідної інформації, позивач звернувся з даним позовом до суду про визнання протиправними дій щодо відмови у наданні інформації та зобов`язання вчинити певні дії, з приводу чого суд зазначає таке.

Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з наступного.

Відносини щодо створення, збирання, одержання, зберігання, використання, поширення, охорони, захисту інформації регулюються Законом України "Про інформацію" від 02.10.1992 року №2657-ХІI (далі - Закон №2657).

Згідно з ч.1 ст.1 Закону №2657 інформація - будь-які відомості та/або дані, які можуть бути збережені на матеріальних носіях або відображені в електронному вигляді.

Відповідно до ч.5 Закону №2657 кожен має право на інформацію, що передбачає можливість вільного одержання, використання, поширення, зберігання та захисту інформації, необхідної для реалізації своїх прав, свобод і законних інтересів.

Реалізація права на інформацію не повинна порушувати громадські, політичні, економічні, соціальні, духовні, екологічні та інші права, свободи і законні інтереси інших громадян, права та інтереси юридичних осіб.

Частинами 1-2 ст.7 Закону №2657 визначено, що право на інформацію охороняється законом. Держава гарантує всім суб`єктам інформаційних відносин рівні права і можливості доступу до інформації.

Ніхто не може обмежувати права особи у виборі форм і джерел одержання інформації, за винятком випадків, передбачених законом.

Суб`єкт інформаційних відносин може вимагати усунення будь-яких порушень його права на інформацію.

Частиною 2 ст.29 Закону №2657 передбачено, що предметом суспільного інтересу вважається інформація, яка свідчить про загрозу державному суверенітету, територіальній цілісності України; забезпечує реалізацію конституційних прав, свобод і обов`язків; свідчить про можливість порушення прав людини, введення громадськості в оману, шкідливі екологічні та інші негативні наслідки діяльності (бездіяльності) фізичних або юридичних осіб тощо.

Порядок здійснення та забезпечення права кожного на доступ до інформації, що знаходиться у володінні суб`єктів владних повноважень, інших розпорядників публічної інформації, та інформації, що становить суспільний інтерес, визначається Законом України "Про доступ до публічної інформації" від 13.01.2011 року №2939-VI (далі - Закон №2939).

Відповідно до ст.1 Закону №2939 публічна інформація - це відображена та задокументована будь-якими засобами та на будь-яких носіях інформація, що була отримана або створена в процесі виконання суб`єктами владних повноважень своїх обов`язків, передбачених чинним законодавством, або яка знаходиться у володінні суб`єктів владних повноважень, інших розпорядників публічної інформації, визначених цим Законом.

Публічна інформація є відкритою, крім випадків, встановлених законом.

Статтею 3 Закону №2939 визначено гарантії забезпечення права на доступ до публічної інформації. Так, відповідно до підпункту 1 пункту 1 статті 3 Закону - право на доступ до публічної інформації гарантується обов`язком розпорядників інформації надавати та оприлюднювати інформацію, крім випадків, передбачених законом.

Згідно з ч.1 ст.6 Закону №2939 інформацією з обмеженим доступом є: 1) конфіденційна інформація; 2) таємна інформація; 3) службова інформація.

Відповідно до ч.5 ст.6 Закону №2939 не може бути обмежено доступ до інформації про розпорядження бюджетними коштами, володіння, користування чи розпорядження державним, комунальним майном, у тому числі до копій відповідних документів, умови отримання цих коштів чи майна, прізвища, імена, по батькові фізичних осіб та найменування юридичних осіб, які отримали ці кошти або майно. При дотриманні вимог, передбачених частиною другою цієї статті, зазначене положення не поширюється на випадки, коли оприлюднення або надання такої інформації може завдати шкоди інтересам національної безпеки, оборони, розслідуванню чи запобіганню злочину.

Кожна особа має право: 1) знати у період збирання інформації, але до початку її використання, які відомості про неї та з якою метою збираються, як, ким і з якою метою вони використовуються, передаються чи поширюються, крім випадків, встановлених законом; 2) доступу до інформації про неї, яка збирається та зберігається; 3) вимагати виправлення неточної, неповної, застарілої інформації про себе, знищення інформації про себе, збирання, використання чи зберігання якої здійснюється з порушенням вимог закону; 4) на ознайомлення за рішенням суду з інформацією про інших осіб, якщо це необхідно для реалізації та захисту прав та законних інтересів; 5) на відшкодування шкоди у разі розкриття інформації про цю особу з порушенням вимог, визначених законом (ч.1 ст.10 Закону №2939).

Частиною 3 ст.10 Закону №2939 визначено, що розпорядники інформації, які володіють інформацією про особу, зобов`язані: 1) надавати її безперешкодно і безкоштовно на вимогу осіб, яких вона стосується, крім випадків, передбачених законом; 2) використовувати її лише з метою та у спосіб, визначений законом; 3) вживати заходів щодо унеможливлення несанкціонованого доступу до неї інших осіб; 4) виправляти неточну та застарілу інформацію про особу самостійно або на вимогу осіб, яких вона стосується.

Згідно з ч.1 ст.12 Закону №2939 суб`єктами відносин у сфері доступу до публічної інформації є: 1) запитувачі інформації - фізичні, юридичні особи, об`єднання громадян без статусу юридичної особи, крім суб`єктів владних повноважень; 2) розпорядники інформації - суб`єкти, визначені у статті 13 цього Закону; 3) структурний підрозділ або відповідальна особа з питань доступу до публічної інформації розпорядників інформації.

Відповідно до ч.1 ст.13 Закону №2939 розпорядниками інформації для цілей цього Закону визнаються:1) суб`єкти владних повноважень - органи державної влади, інші державні органи, органи місцевого самоврядування, органи влади Автономної Республіки Крим, інші суб`єкти, що здійснюють владні управлінські функції відповідно до законодавства та рішення яких є обов`язковими для виконання; 2) юридичні особи, що фінансуються з державного, місцевих бюджетів, бюджету Автономної Республіки Крим, - стосовно інформації щодо використання бюджетних коштів; 3) особи, якщо вони виконують делеговані повноваження суб`єктів владних повноважень згідно із законом чи договором, включаючи надання освітніх, оздоровчих, соціальних або інших державних послуг, - стосовно інформації, пов`язаної з виконанням їхніх обов`язків; 4) суб`єкти господарювання, які займають домінуюче становище на ринку або наділені спеціальними чи виключними правами, або є природними монополіями, - стосовно інформації щодо умов постачання товарів, послуг та цін на них.

Частиною 2 ст.13 Закону №2939 визначено, що до розпорядників інформації, зобов`язаних оприлюднювати та надавати за запитами інформацію, визначену в цій статті, у порядку, передбаченому цим Законом, прирівнюються суб`єкти господарювання, які володіють:1) інформацією про стан довкілля; 2) інформацією про якість харчових продуктів і предметів побуту; 3) інформацією про аварії, катастрофи, небезпечні природні явища та інші надзвичайні події, що сталися або можуть статися і загрожують здоров`ю та безпеці громадян; 4) іншою інформацією, що становить суспільний інтерес (суспільно необхідною інформацією).

На розпорядників інформації, визначених у пунктах 2, 3, 4 частини першої та в частині другій цієї статті, вимоги цього Закону поширюються лише в частині оприлюднення та надання відповідної інформації за запитами (ч.3 ст.13 Закону №2939).

Згідно з ч.1 ст.14 Закону №2939 розпорядники інформації зобов`язані, зокрема, надавати та оприлюднювати достовірну, точну та повну інформацію, а також у разі потреби перевіряти правильність та об`єктивність наданої інформації і оновлювати оприлюднену інформацію.

Відповідно до ч.1 ст.19 Закону №2939 запит на інформацію - це прохання особи до розпорядника інформації надати публічну інформацію, що знаходиться у його володінні.

Частиною 2 ст.19 Закону №2939 визначено, що запитувач має право звернутися до розпорядника інформації із запитом на інформацію незалежно від того, стосується ця інформація його особисто чи ні, без пояснення причини подання запиту.

Запит на інформацію може бути індивідуальним або колективним. Запити можуть подаватися в усній, письмовій чи іншій формі (поштою, факсом, телефоном, електронною поштою) на вибір запитувача (ч.3 ст.19 Закону №2939).

Згідно з ч.1 ст.19 Закону №2939 розпорядник інформації має надати відповідь на запит на інформацію не пізніше п`яти робочих днів з дня отримання запиту.

Відповідно до ч.1 ст.22 Закону №2939 розпорядник інформації має право відмовити в задоволенні запиту в таких випадках: 1) розпорядник інформації не володіє і не зобов`язаний відповідно до його компетенції, передбаченої законодавством, володіти інформацією, щодо якої зроблено запит; 2) інформація, що запитується, належить до категорії інформації з обмеженим доступом відповідно до частини другої статті 6 цього Закону; 3) особа, яка подала запит на інформацію, не оплатила передбачені статтею 21 цього Закону фактичні витрати, пов`язані з копіюванням або друком; 4) не дотримано вимог до запиту на інформацію, передбачених частиною п`ятою статті 19 цього Закону.

Отже, особа має право звернутись до юридичних осіб, що фінансуються з державного, місцевих бюджетів, бюджету Автономної Республіки Крим, із запитами про надання публічної інформації.

Надання юридичною особою, що фінансується з державного, місцевих бюджетів, бюджету Автономної Республіки Крим, як розпорядником публічної інформації відповідної інформації є безпосереднім обов`язком розпорядника.

Як зазначено вище, обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач зазначив про те, що відповідач протиправно відмовив позивачу у наданні запитуваної ним інформації, оскільки така інформація є публічною інформацією, зокрема, інформацією, що стосується розпорядженням бюджетних коштів та становить суспільний інтерес (суспільно необхідною інформацією).

Відповідач у листі від 26.02.2020 №01-531 зазначає, що предмет витребуваної позивачем у запиті від 26.02.2020 інформації не відповідає вимогам Закону України "Про доступ до публічної інформації", а КП Броварської міської ради Київської області "Броваритепловодоенергія" у розумінні статті 13 Закону України "Про доступ до публічної інформації" є розпорядником інформації лише стосовно інформації щодо умов постачання товарів, послуг та цін на них.

Як зазначає Вищий адміністративний суд України у своєму Пленумі "Про практику застосування адміністративними судами законодавства про доступ до публічної інформації" від 29.09.2016 № 10 відповідно до частини першої статті 13 Закону № 2939-VI публічна інформація - це відображена та задокументована будь-якими засобами та на будь-яких носіях інформація, що була отримана або створена в процесі виконання суб`єктами владних повноважень своїх обов`язків, передбачених чинним законодавством, або яка знаходиться у володінні суб`єктів владних повноважень, інших розпорядників публічної інформації, визначених цим Законом.

Визначальним для публічної інформації є те, що вона заздалегідь зафіксована будь-якими засобами та на будь-яких носіях та знаходилась у володінні суб`єктів владних повноважень, інших розпорядників публічної інформації.

Пунктом 2.4 Постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України "Про практику застосування адміністративними судами законодавства про доступ до публічної інформації" від 29.09.2016 № 10 зазначено, що відповідно до частини 1 ст. 63 Господарського кодексу України (далі - ГКУ) залежно від форм власності, передбачених законом в Україні можуть діяти підприємства таких видів, як, зокрема, комунальне підприємство, що діє на основі комунальної власності територіальної громади.

Унітарне підприємство створюється одним засновником, який виділяє необхідне для того майно, формує відповідно до закону статутний капітал, не поділений на частки (паї), затверджує статут, розподіляє доходи, безпосередньо або через керівника, який призначається (обирається) засновником (наглядовою радою такого підприємства у разі її утворення), керує підприємством і формує його трудовий колектив на засадах трудового найму, вирішує питання реорганізації та ліквідації підприємства. Унітарними є державні, комунальні підприємства, підприємства засновані на власності об`єднання громадян, релігійної організації або на приватній власності засновника (частина 4 ст. 63 ГКУ).

Комунальне унітарне підприємство утворюється компетентним органом місцевого самоврядування в розпорядчому порядку на базі відокремленої частини комунальної власності і входить до сфери його управління (ч. 1 ст. 78 ГКУ).

Орган, до сфери управління якого входить комунальне унітарне підприємство, є представником власника - відповідної територіальної громади і виконує його функції у межах, визначених цим Кодексом та іншими законодавчими актами (ч. 2 ст. 78 ГКУ).

Згідно ч.3 ст. 78 ГКУ майно комунального унітарного підприємства перебуває у комунальній власності і закріплюється за таким підприємством на праві господарського відання (комунальне комерційне підприємство) або на праві оперативного управління (комунальне некомерційне підприємство).

Відповідно до ч.1 ст. 140 ГКУ джерелами формування майна суб`єктів господарювання є, зокрема, грошові та матеріальні внески засновників; доходи від реалізації продукції (робіт, послуг); доходи від цінних паперів; капітальні вкладення і дотації з бюджетів та інше.

Відтак у силу ч.5, ст. 6 Закону №2939-VI доступ до інформації щодо розпорядження комунальним підприємством комунальним майном, зокрема, інформація про використання коштів, розподіл доходів від надання послуг (продукції, товарів), виплати заробітної плати працівникам, використання вкладів та дотацій з бюджетів, інші витрати та прізвища, імена, по батькові фізичних осіб та найменування юридичних осіб, які отримали ці кошти або майно, може бути обмежено лише за умов, передбачених ч.5 ст. 6 Закону №2939-VI.

У цьому контексті така інформація є суспільно необхідною, а комунальні підприємства є її розпорядниками відповідно до пункту 4 частини 2 статті 13 Закону №2939-VI.

Згідно з п.6.4 Постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України "Про практику застосування адміністративними судами законодавства про доступ до публічної інформації" від 29.09.2016 №10 при визначенні того, чи є суспільний інтерес в отриманні інформації, суди повинні враховувати таке.

З урахуванням положень частини другої статті 29 Закону України від 2 жовтня 1992 року №2657-XII "Про інформацію" предметом суспільного інтересу вважається інформація, яка свідчить про загрозу державному суверенітету, територіальній цілісності України; забезпечує реалізацію конституційних прав, свобод і обов`язків; свідчить про можливість порушення прав людини, введення громадськості в оману, шкідливі екологічні та інші негативні наслідки діяльності (бездіяльності) фізичних або юридичних осіб тощо.

Перелік видів інформації, що може бути предметом суспільного інтересу, не є вичерпним.

З огляду на характер суспільно необхідної інформації законодавство не надає вичерпного визначення цього поняття. Гнучкість законодавства в цьому аспекті виправдано надає судам можливість визначати, чи є конкретна інформація суспільно необхідною, з врахуванням індивідуальних обставин справи.

Таким чином, оцінюючи конкретну інформацію на предмет наявності суспільного інтересу до неї, суди повинні застосовувати певні критерії.

Так, наприклад, інформація може вважатись суспільно необхідною, якщо її поширення сприяє, зокрема, дієвому контролю за надходженням та витрачанням публічних коштів, розпорядженням державним або комунальним майном, розподіленням соціальних благ; запобіганню розтраті, привласненню публічних коштів і майна, запобіганню незаконному особистому збагаченню публічних службовців; виявленню фактів введення громадськості в оману.

Як вбачається зі змісту запиту на інформацію від 11.02.2020 №2, предметом запиту позивача є інформація про загальну суму коштів, виплачених у період з 01.01.2019 по 31.12.2019 керівнику Комунального підприємства Броварської міської ради Київської області "Броваритепловодоенергія" та усім його заступникам (у разі їх наявності), зокрема: основний оклад, щомісячна премія; матеріальна допомога; основна щорічна відпустка; надбавка за секретність; лікарняні за перші п`ять днів; лікарняні після п`яти днів; за ранг державного службовця; премія за підсумками року; надбавка за вислугу державного службовця; надбавка за високі досягнення у праці; заробітна плата за час перебування у відпустці; за сумлінну безперервну працю в органах державної влади; зразкове виконання трудових обов`язків та інші, передбачені діючим законодавством України виплати.

Згідно з п. 1.3 Статуту Комунального підприємства Броварської міської ради Київської області "Броваритепловодоенергія", затвердженого Рішенням Броварської міської ради Київської області №1572-58-06 від 24.09.2015 (далі - Статут) Підприємство є унітарним підприємством, що належить до комунальної власності м. Бровари, підпорядковується Броварській міській раді Київської області (далі - Власник) або уповноваженому нею органу (а.с.11-21).

Пунктом 2.3 Статуту передбачено, що Підприємство діє на принципах повного господарського розрахунку та самостійності.

Згідно з п.4.1 Статуту управління Підприємством здійснюється відповідно до даного Статуту на основі поєднання прав Власника щодо господарського використання комунального майна і принципів самоврядування трудового колективу.

Відповідно до п. 5.3 Статуту майно Підприємства є комунальною власністю територіальної громади м. Бровари і закріплюється за ним на праві господарського відання (комунальне комерційне підприємство).

В даному випадку запитувана інформація згідно запиту позивача від 11.02.2020 №2 стосується використання коштів Комунальним підприємством Броварської міської ради Київської області "Броваритепловодоенергія", тобто є публічною в розумінні ст.1 Закону №2939, а відповідач є розпорядником вказаної публічної інформації згідно зі ст. 13 Закону №2939.

Запитувана інформація (або, принаймі, її частина) має бути у розпорядженні відповідача, а у випадку її відсутності він міг би повідомити про це позивача.

Таким чином враховуючи вищенаведене, суд дійшов висновку про те, що запитувана позивачем інформація стосувалась використання коштів, що свідчить про те, що запитувана інформація становить суспільний інтерес та є в розумінні Закону №2969 публічною інформацією, а відповідно, відповідач є її розпорядником.

Відповідно до пункту 1 статті 10 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року (далі - Конвенція) кожен має право на свободу вираження поглядів. Це право включає свободу дотримуватися своїх поглядів, одержувати і передавати інформацію та ідеї без втручання органів державної влади і незалежно від кордонів. А згідно з пунктом 2 цієї статті здійснення цих свобод, оскільки воно пов`язане з обов`язками і відповідальністю, може підлягати таким формальностям, умовам, обмеженням або санкціям, що встановлені законом і є необхідними в демократичному суспільстві в інтересах національної безпеки, територіальної цілісності або громадської безпеки, для запобігання заворушенням чи злочинам, для охорони здоров`я чи моралі, для захисту репутації чи прав інших осіб, для запобігання розголошенню конфіденційної інформації або для підтримання авторитету і безсторонності суду.

Тобто стаття 10 Конвенції має на меті гарантувати вільний обіг ідей та відомостей у суспільстві. Вона гарантує не лише право на передання інформації, але також право громадськості отримувати її. Більше того, визнане на національному рівні право на отримання інформації може бути підставою для реалізації права, гарантованого статтею 10 (див. mutatisрішення Європейського суду з прав людини від 17 лютого 2015 року у справі "Guseva v. Bulgaria", заява № 6987/07, § 36, 40; від 03 квітня 2012 року у справі "Gillberg v. Sweden", заява № 41723/06, § 93).

Реалізації вказаних прав не повинні перешкоджати органи держави, крім випадків втручання, передбачених пунктом 2 вказаної статті. Відмова державного органу у наданні інформації на запит є формою втручання у право на свободу одержувати інформацію. Тому таке втручання має розглядатися на предмет дотримання пункту 2 статті 10 Конвенції.

Отже, враховуючи те, що запитувана позивачем у запиті від 11.02.2020 №2 інформація є публічною, суд дійшов висновку про те, що відповідач необґрунтовано відмовив позивачу у наданні відповіді на запит про публічну інформацію.

Суд зазначає, що формулюючи позовні вимоги, позивач просить суд визнати протиправними дії Комунального підприємства Броварської міської ради Київської області "Броваритепловодоенергія" щодо відмови у наданні ОСОБА_1 скан-копій документів, у яких міститься інформація про загальну суму коштів, виплачених у період з 01.01.2019 по 31.12.2019 керівнику Комунального підприємства Броварської міської ради Київської області "Броваритепловодоенергія" та усім його заступникам (у разі їх наявності), зокрема: основний оклад, щомісячна премія; матеріальна допомога; основна щорічна відпустка; надбавка за секретність; лікарняні за перші п`ять днів; лікарняні після п`яти днів; за ранг державного службовця; премія за підсумками року; надбавка за вислугу державного службовця; надбавка за високі досягнення у праці; заробітна плата за час перебування у відпустці; за сумлінну безперервну працю в органах державної влади; зразкове виконання трудових обов`язків та інші, передбачені діючим законодавством України виплати.

Так, згідно з частиною першою статті 5 Кодексу адміністративного судочинства України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом, зокрема, визнання дій суб`єкта владних повноважень протиправними.

Частиною другою статті 245 Кодексу адміністративного судочинства України закріплено, що у разі задоволення позову суд може прийняти рішення, зокрема, про визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень.

Отже, оскільки відмовою відповідача як суб`єкта владних повноважень, порушені права, свободи та законні інтереси позивача, то вказана відмова підлягає оскарженню шляхом подання позову про визнання її протиправною.

При цьому, неправильне словесне вираження позивачем способу захисту порушеного права не є підставою для відмови в його захисті, оскільки правомірність вимог позивача підтверджується матеріалами справи, а відповідно до частини першої статті 6 Кодексу адміністративного судочинства України суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави.

Європейський суд з прав людини неодноразово у своїх рішеннях, аналізуючи національні системи правового захисту на предмет дотримання права на ефективність внутрішніх механізмів в аспекті забезпечення гарантій, визначених ст. 13 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, вказував, що для того, щоб бути ефективним, засіб захисту має бути незалежним від будь-якої вжитої на розсуд державних органів дії, бути безпосередньо доступним для тих, кого він стосується (див. рішення від 06.09.2005 р. у справі "Гурепка проти України" (Gurepka v. Ukraine), заява № 61406/00, п. 59); спроможним запобігти виникненню або продовженню стверджуваному порушенню чи надати належне відшкодування за будь-яке порушення, яке вже мало місце (див. рішення від 26.10.2000 р. у справі "Кудла проти Польщі" (Kudla v. Poland), заява № 30210/96, п. 158) (п. 29 рішення Європейського суду з прав людини від 16.08.2013 р. у справі "Гарнага проти України" (Garnaga v. Ukraine), заява № 20390/07).

З урахуванням вищевикладеного, позовна вимога підлягає задоволенню шляхом визнання протиправною відмови Комунального підприємства Броварської міської ради Київської області "Броваритепловодоенергія" у наданні публічної інформації, викладеної у листі від 26.02.2020 №01-531.

Щодо вимоги позивача про зобов`язання Комунального підприємства Броварської міської ради Київської області "Броваритепловодоенергія" надати ОСОБА_1 скан-копії документів, у яких міститься інформація про загальну суму коштів, виплачених у період з 01.01.2019 по 31.12.2019 керівнику Комунального підприємства Броварської міської ради Київської області "Броваритепловодоенергія" та усім його заступникам (у разі їх наявності), зокрема: основний оклад, щомісячна премія; матеріальна допомога; основна щорічна відпустка; надбавка за секретність; лікарняні за перші п`ять днів; лікарняні після п`яти днів; за ранг державного службовця; премія за підсумками року; надбавка за вислугу державного службовця; надбавка за високі досягнення у праці; заробітна плата за час перебування у відпустці; за сумлінну безперервну працю в органах державної влади; зразкове виконання трудових обов`язків та інші, передбачені діючим законодавством України виплати, суд зазначає таке.

Згідно з Рекомендацією № R (80) 2 Комітету Міністрів РЄ державам-членам стосовно реалізації адміністративними органами влади дискреційних повноважень, прийнятою Комітетом Ради Європи 11 травня 1980 року на 316-й нараді заступників міністрів, під дискреційним повноваженням слід розуміти повноваження, яке адміністративний орган, приймаючи рішення, може здійснювати з певною свободою розсуду - тобто, коли такий орган може обирати з кількох юридично допустимих рішень те, яке він вважає найкращим за даних обставин.

Отже, дискреційним повноваженням є повноваження, яке надає певний ступінь свободи адміністративному органу при прийнятті рішення, тобто, коли у межах, які визначені законом, адміністративний орган має можливість самостійно (на власний розсуд) обрати один з кількох варіантів рішення.

Суд, перевіряючи рішення, дію чи бездіяльність суб`єкта владних повноважень на відповідність закріпленим ч.3 ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України критеріям, не втручається у дискрецію (вільний розсуд) суб`єкта владних повноважень поза межами перевірки за названими критеріями.

Водночас, згідно з пунктом 4 частини другої статті 245 Кодексу адміністративного судочинства України у разі задоволення адміністративного позову суд може прийняти рішення про зобов`язання відповідача вчинити певні дії.

Відповідно до ч.4 ст.245 Кодексу адміністративного судочинства, у випадку, визначеному пунктом 4 частини другої цієї статті, суд може зобов`язати відповідача - суб`єкта владних повноважень прийняти рішення на користь позивача, якщо для його прийняття виконано всі умови, визначені законом, і прийняття такого рішення не передбачає права суб`єкта владних повноважень діяти на власний розсуд.

З урахуванням тієї обставини, що оскаржувана відмова відповідача в розглядуваній ситуації не ґрунтується на дискреційних повноваженнях, суд вважає за необхідне задовольнити позовну вимогу про зобов`язання Комунального підприємства Броварської міської ради Київської області "Броваритепловодоенергія" надати ОСОБА_1 скан-копії документів, у яких міститься запитувана інформація.

Згідно з ч.1 ст.9 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до ч.1 ст.77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин (ч.2 ст.77 Кодексу адміністративного судочинства України.

Відповідач, як суб`єкт владних повноважень, доказів, які б спростовували доводи позивача, не надав.

Системно проаналізувавши приписи законодавства України, що були чинними на момент виникнення спірних правовідносин між сторонами, зважаючи на взаємний та достатній зв`язок доказів у їх сукупності, суд дійшов висновку, що адміністративний позов підлягає задоволенню.

Відповідно до частини 1 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Під час звернення до суду позивачем сплачено судовий збір у розмірі 840,80 грн., що підтверджується платіжним дорученням від 23.04.2020 №175 (а.с.6).

Враховуючи задоволення позовних вимог, сума судового збору, яка підлягає стягненню на користь ОСОБА_1 за рахунок Комунального підприємства Броварської міської ради Київської області "Броваритепловодоенергія" становить 840,80 грн.

На підставі викладеного, керуючись статтями 243-246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

в и р і ш и в:

1. Адміністративний позов задовольнити повністю.

2. Визнати протиправною відмову Комунального підприємства Броварської міської ради Київської області "Броваритепловодоенергія" у наданні публічної інформації, викладену у листі від 26.02.2020 № 01-531.

3. Зобов`язати Комунальне підприємство Броварської міської ради Київської області "Броваритепловодоенергія" (ідентифікаційний код 13711949; місцезнаходження: 07400, Київська область, м. Бровари, вул. Грушевського, 3 А) надати ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 ) скан-копії документів, у яких міститься інформація про загальну суму коштів, виплачених у період з 01.01.2019 по 31.12.2019 керівнику Комунального підприємства Броварської міської ради Київської області "Броваритепловодоенергія" та усім його заступникам (у разі їх наявності), зокрема: основний оклад, щомісячна премія; матеріальна допомога; основна щорічна відпустка; надбавка за секретність; лікарняні за перші п`ять днів; лікарняні після п`яти днів; за ранг державного службовця; премія за підсумками року; надбавка за вислугу державного службовця; надбавка за високі досягнення у праці; заробітна плата за час перебування у відпустці; за сумлінну безперервну працю в органах державної влади; зразкове виконання трудових обов`язків та інші, передбачені діючим законодавством України виплати.

4. Стягнути з Комунального підприємства Броварської міської ради Київської області "Броваритепловодоенергія" (ідентифікаційний код 13711949; місцезнаходження: 07400, Київська область, м. Бровари, вул. Грушевського, 3 А) на користь ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 ) судовий збір в сумі 840,80 грн. (вісімсот сорок грн. 80 коп.).

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення .

У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.

Відповідно до підпункту 15.5 пункту 1 Розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи до або через Київський окружний адміністративний суд.

Дата складання повного тексту рішення - 31.08.2020.

Суддя Кушнова А.О.