Рішення № 91219728, 25.08.2020, Нікопольський міськрайонний суд Дніпропетровської області

Справа № 182/4844/19

Провадження № 2/0182/1601/2020

Р І Ш Е Н Н Я

Іменем України

25.08.2020 року м. Нікополь

Нікопольський міськрайонний суд Дніпропетровської області у складі:

головуючого судді - Багрової А.Г.

за участю

секретаря судового засідання - Снєгульської В.М.,

представника відповідача - Карлаш І.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Нікополя в порядку спрощеного позовного провадження в режимі відеоконференції цивільну справу за позовом Публічного акціонерного товариства Комерційний Банк „ПриватБанк" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості.

Представник позивача - адвокат Тільний Є.В., що діє на підставі договору про надання правової допомоги (а.с.131-134 том 2)

Представник відповідача - адвокат Карлаш Іван Анатолійович, що діє на підставі ордеру серія АН № 1010329 від 12.03.2020 року (а.с.221 том 1)

Заяви по суті справи.

Позивач звернувся до суду з позовними вимогами до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості у розмірі 400000 грн. за кредитним договором №б\н від 29.03.2018 року, а також судові витрати в розмірі 6000 грн(а.с.46-49).

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що ОСОБА_1 звернувся до банку 29.03.2018 року та отримав кошти в розмірі 400000 грн. у вигляді встановленого кредитного ліміту на картковий рахунок, підписавши Анкету заяву про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг. У зв`язку з невиконанням своїх зобов`язань щодо повернення кредитних коштів у відповідача перед банком виникла заборгованість станом на 28.05.2019 року в розмірі 482795 грн., яка складається з 400000 грн. - заборгованість за кредитом, 82795 грн. заборгованість по процентам за користування кредитом. Кредитодавець має право на свій розсуд вимагати від боржника будь-яку частину суми заборгованості, а тому просить суд стягнути заборгованість за кредитом в розмірі 400000 грн.

Представник відповідача подав відзив на позовну заяву, вважає позовні вимоги безпідставними, оскільки анкета заява не містить дані щодо надання відповідачу кредитного ліміту, його розмірі, строку кредитування тощо. Анкета заява не є кредитним договором, а тому за відсутності укладеного кредитного договору задоволення позову є неможливим. Крім того, як вбачається з уточненого позову, банк зазначає, що Анкета заява була підписана 29.03.2018 року та посилається на цю дату як на дату укладення кредитного договору. Разом з тим, Анкета заява взагалі не датована, вона не містить дати її складання чи підписання. Таким чином, кредитний договір є не тільки неукладеним, не можна навіть встановити, коли була підписана Анкета заява. Як зазначається в позові, банк використовував Умови, Правила та Тарифи для збільшення кредитного ліміту до 400000 грн. У зв`язку з тим, що Умови, Правила та Тарифи не є частиною кредитного договору, збільшення кредитного ліміту також є незаконним. Щодо розрахунку заборгованості, яким обґрунтовується ціна позову, то він є некоректним та не може бути використаний, так як банк списував з рахунку відповідача кошти за обслуговування картки, проценти за користування кредитом, проценти за несанкціонований овердрафт тощо, які не могли бути застосовані. Просить суд відмовити в задоволенні позову (а.с. 223-226).

Представник позивача подав відповідь на відзив (а.с.6-21, 40-78 том 2), де зазначає, що ОСОБА_1 на підстави Анкети заяви отримав 400000 грн. у вигляді встановленого кредитного ліміту на картковий рахунок. Підписавши Анкету заяву відповідач ознайомився та був згодний з Умовами та Правилами надання банківських послуг, в тому числі з Умовами та Правилами обслуговування по платіжним карткам, розташованими на сайті банку, Тарифами банку, які разом із заявою складають Договір банківського обслуговування. Окрім цього в заяві зазначено, що відповідачу було надано для ознайомлення Умови та правилами в письмовому вигляді, що підтверджується власним підписом в заяві відповідача. Таким чином зміст кредитного договору зафіксовано в декількох документах: в заяві Позичальника, Умовах та Правилах надання банківських послуг та Тарифах. Між сторонами були здійснені всі необхідні дії, які вказують на вчинення двостороннього кредитного договору. На підставі поданої відповідачем заяви було відкрито картковий рахунок № НОМЕР_1 - ключем до карткового рахунку є пластикова картка, яку отримав відповідач та мобільний телефон, який вказав відповідач в Заяві. За допомогою встановлених ключів карткового рахунку відповідачу надано можливість здійснювати дистанційне обслуговування. Таким чином, Банк забезпечив позивальнику можливість доступу до карткового рахунку різними можливими шляхами, зокрема за допомогою Карти та фінансового телефону, на який приходить динамічний пароль. Відповідно до виписки по рахунку вбачається активне використання відповідачем кредитного рахунку починаючи з 11.06.2017 року: розрахунки у торгівельній мережі, зняття готівки в банкоматах, поповнення кредитного рахунку. Окрім того, анкета заява містить дату підписання її відповідачем 29.03.2018 року. Таким чином, оскільки відповідач знімав кредитні кошти, потім частково погашав заборгованість за договором і знову користування кредитними коштами, то твердження щодо не знання тарифів, умов та правил не відповідають дійсним обставинам справи. Враховуючи викладене, просить суд позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.

Інших заяв та клопотань по суті справи учасниками справи не подавалось.

Процесуальні дії у справі.

Позовна заява надійшла до суду 11.07.2019 року.

Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями головуючим по справі визначено суддю Рибакову В.В.(а.с.40)

Ухвалою від 17.07.2019 року позовну заяву залишено без руху для усунення недоліків (а.с.41-42)

26.11.2019 року постановлено ухвалу , якою цивільну справу передано за територіальною підсудністю на розгляд до Ленінського районного суду Дніпропетровської області (а.с.92-93).

09.01.2020 року суддею Ленінського районного суду м. Дніпропетровська по справі відкрито провадження та постановлено розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження з повідомлення (викликом) сторін (а.с.102-103).

20.03.2020 року ухвалою Ленінського районного суду м. Дніпропетровська цивільну справу передано за територіальною підсудністю до Нікопольського міськрайонного суду (а.с.230-231).

15.04.2020 року справа надійшла до Нікопольського міськрайонного суду Дніпропетровської області(а.с.235)

Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 15.04.2020 року головуючим по справі визначено суддю Багрову А.Г.(а.с.236).

21.04.2020 року справу прийнято до провадження (а.с.237)

27.04.2020 року задоволено клопотання представника відповідача про проведення судового засідання в режимі відеоконференції (а.с.239)

15.05.2020 року судом постановлено ухвалу , якою заяву представника позивача про проведення судового засідання в режимі відеоконференції повернуто без розгляду (а.с.249-250).

20.05.2020 року розгляд справи відкладено за клопотанням представника позивача (а.с.29-30 том 2)

22.05.2020 року задоволено клопотання представника відповідача про проведення судового засідання в режимі відеоконференції (а.с.34-35 том 2).

18.06.2020 року судом постановлено ухвалу , якою відмовлено представнику позивача про проведення судового засідання в режимі відеоконференції з використанням власних технічних засобів (а.с.83 том 2).

24.06.2020 року представником позивача подано клопотання про розгляд справи без його участі (а.с.88 том 2).

25.06.2020 року в судовому засіданні задоволено клопотання відповідача та витребувано докази (а.с.91-92 том 2), оголошено перерву.

26.06.2020 року задоволено клопотання представника відповідача про проведення судового засідання в режимі відеоконференції (а.с.95-96 том 2).

20.07.2020 року до суду надійшли письмові пояснення представника позивача щодо витребуваних доказів (а.с.109 -136 том 2).

25.08.2020 року представник позивача в судове засідання не з`явився, представник відповідача в судовому засіданні проти задоволення позовних вимог заперечував та просив відмовити, оскільки позовні вимоги є безпідставними.

Судом встановлено.

Між сторонами виникли правовідносини щодо стягнення заборгованості за кредитним договором, які врегульовані книгами четвертою, п`ятою ЦК України, тому суд при розгляді справи та ухваленні рішення бере до уваги саме на ці норми права.

Відповідно до частин першої, другої статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Частиною першою статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

У статті 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти . Позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики (частина перша статті 1048 ЦК України).

Частиною другою статті 1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (стаття 1055 ЦК України).

Згідно із частиною першою статті 633 ЦК України публічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов`язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв`язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо). Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги.

За змістом статті 634 цього Кодексу договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

Як вбачається з матеріалів справи, 29.03.2018 року ОСОБА_1 підписав Анкету-заяву про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг у Приватбанку (а.с.18).

ОСОБА_1 підписуючи Анкету-заяву письмово був ознайомлений з умовами кредитування, надання банківських послуг, тарифами та правилами користування платіжною карткою. Своїм особистим підписом він підтвердив, що згоден з тим, що ця анкета-заява разом з пам`яткою клієнта, правилами надання банківських послуг, а також тарифами складають між банком та ним договір про надання банківських послуг. ОСОБА_1 зобов`язався виконувати вимоги умов та правил користування надання банківських послуг, а також регулярно ознайомлюватися з їх зміною на сайті ПАТ КБ "ПриватБанк" -www.privatbank.ua. ( а.с.18).

ОСОБА_1 була надана кредитна картка N НОМЕР_1 , яка перевипускалась (а.с.50).

Старт карткового рахунку за кредитною карткою відбувся 04.02.2016 року, кредитний ліміт - 100000 грн. 17.05.2018 року(встановлення кредитного ліміту), кредитний ліміт 300000 грн. - 21.05.2018 року (збільшення кредитного ліміту), кредитний ліміт 400000 грн. - 18.10.2018 року (збільшення кредитного ліміту) .

Таким чином, встановлено, що відповідач за позовом на власний розсуд визначився у виборі контрагента та визначенні умов спірного договору.

Отже, зазначений кредитний договір між сторонами було укладено в спосіб подання письмової згоди відповідача на надання йому Банком відповідної платіжної картки. Вказані дії сторін не суперечать загальним засадам цивільного законодавства щодо способу укладання договору, а відтак породжували відповідні договірні зобов`язання для сторін по справі.

Згідно викладено, суд дійшов до висновку, що підписанням анкети-заяви про приєднання до умов та правил надання банківських послуг ПАТ КБ "ПриватБанк" позичальник погодився з умовами та правилами надання банком послуг, які разом з цією заявою, зразками підписів складають змішаний договір банківського рахунку і кредитного договору. Приєднання до умов та правил надання банківських послуг є укладенням договору з банком.

Отже, безпідставними є доводи представника відповідача, що між сторонами взагалі не було укладено кредитного договору в належній (письмовій) формі.

Саме по собі посилання на неознайомлення з умовами та правилами надання банківських послуг не може бути підставою для визнання неукладеними кредитних правовідносин.

Перевіривши зміст кредитного договору судом не встановлено, що він суперечить ЦК України та іншим актам законодавства.

Як вбачається з матеріалів справи особи, які вчиняли правочин мали необхідний обсяг цивільної дієздатності.

Також судом встановлено, що договір вчинено у формі, яка встановлена законом, кошти за договором ОСОБА_1 отримав , розраховувався коштами в торгівельній мережі, знімав кошти в банкоматі, здійснював платежі на погашення кредитних зобов`язань, що підтверджується випискою по рахунку (а.с. 52-87).

Встановлено, що прийняті на себе зобов`язання за вказаним кредитним договором ПАТ КБ "ПриватБанк" виконало своєчасно і повністю, надававши кредиті ресурси в повному обсязі. У свою чергу, взяті на себе зобов`язання ОСОБА_1 належним чином не виконував, у зв`язку з чим у нього утворилась заборгованість.

Станом на 28.05.2019 року утворилася заборгованість, яка складається з наступного: заборгованість за кредитом у розмірі 400000 грн.; 82795 грн. заборгованість по відсоткам за користуванням кредитом (а.с.38-39).

Кредитодавець має право на свій розсуд вимагати від боржника будь-яку частину суми заборгованості, а тому просить суд стягнути заборгованість за кредитом в розмірі 400000 грн.

Так, з наданого банком розрахунку заборгованості вбачається, що банк визначив заборгованість за кредитом (тіло кредиту) у розмірі 400000 грн.

Суд звертає увагу, що укладений між сторонами кредитний договір від 29.03.2018 року у вигляді анкети-заяви, підписаної сторонами, не містить строку повернення кредиту (користування ним).

Таким чином, враховуючи, що фактично отримані та використані позичальником кошти у добровільному порядку ПАТ КБ "ПриватБанк" не повернуті, а також вимоги частини другої статті 530 ЦК України за змістом якої, якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання в будь-який час, що свідчить про порушення його прав, суд погоджується, що він вправі вимагати захисту своїх прав через суд - шляхом зобов`язання виконання боржником обов`язку з повернення фактично отриманої суми кредитних коштів.

Отже, вимоги ПАТ КБ "ПриватБанк" про стягнення основної заборгованості за кредитом (тіло кредиту) підлягають задоволенню в розмірі 400000 грн.

Відповідно до статті 141 ЦПК України з відповідача підлягають також стягненню на користь позивача понесені судові витрати в розмірі 6000,00 грн.

Керуючись ст.ст. 10,12,76-81,141, 258, 263 , 265, 354ЦПК України, суд -

УХВАЛИВ:

Позовну заяву Комерційний Банк „ПриватБанк" до ОСОБА_1 про стягнення боргу задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства Комерційний Банк „ПриватБанк" заборгованість за кредитом у розмірі 400000 (чотириста тисяч) грн..

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства Комерційний Банк „ПриватБанк" понесені судові витрати у розмірі 6000 грн. 00 коп.

На рішення може бути подана апеляція до Дніпровського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його повного складення через Нікопольський міськрайонний суд.

Повне рішення складено 31.08.2020 року.

Дані про учасників справи.

Позивач - Акціонерне товариство Комерційний банк „ПриватБанк"(скорочена назва - ПАТ КБ „ПРИВАТБАНК") - місце знаходження : 01001, м. Київ, вул. Грушевського, буд.1Д, код ЄДРПОУ 14360570.

Відповідач - ОСОБА_1 - ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , місце проживання - АДРЕСА_1 .

Суддя: А. Г. Багрова