Ухвала суду № 91219272, 17.08.2020, Ладижинський міський суд Вінницької області

Справа № 135/993/20

Провадження № 2-о/135/39/20

У Х В А Л А

про залишення заяви без руху

17.08.2020 м. Ладижин Вінницька область

Суддя Ладижинського міського суду Вінницької області Волошина Т.В., ознайомившись із заявою ОСОБА_1 про встановлення факту належності правовстановлюючих документів,

ВСТАНОВИЛА:

13 серпня 2020 року до Ладижинського міського суду Вінницької області надійшла заява ОСОБА_1 , в якій вона просить встановити факт належності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки с. Осіївка Бершадського району Вінницької області правовстановлюючих документів: посвідчення громадянина, який постійно проживає на території зони посиленого радіоекологічного контролю (категорія 4) серії НОМЕР_1 , яке видане на ім`я « ОСОБА_1 » 30.09.1993 Вінницькою облдержадміністрацією; диплома НОМЕР_2 про закінчення Заболотненського середнього професійно - технічного училища №31 за професією «електромонтер сільської електрифікації і зв`язку», виданого 18.07.1985 р. реєстраційний №617, на ім`я « ОСОБА_2 »; трудової книжки НОМЕР_3 , виданої 09.01.1992 на ім`я « ОСОБА_1 » (на російській мові), надалі виправленої на ім`я « ОСОБА_1 ».

Однак, пред`явлена заява підлягає залишенню без руху за наступних підстав.

Частиною першою статті 293 ЦПК України визначено, що окреме провадження — це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.

Згідно з ч. 3 ст. 294 ЦПК України справи окремого провадження розглядаються судом з додержанням загальних правил, встановлених цим Кодексом, за винятком положень щодо змагальності та меж судового розгляду. Інші особливості розгляду цих справ встановлені цим розділом.

Суд розглядає в порядку окремого провадження справи про встановлення фактів, якщо: згідно із законом такі факти породжують юридичні наслідки, тобто від них залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян; чинним законодавством не передбачено іншого порядку їх встановлення; заявник не має іншої можливості одержати або відновити загублений чи знищений документ, який посвідчує факт, що має юридичне значення; встановлення факту не пов`язується з наступним вирішенням спору про право, до такого висновку прийшла Велика Палата Верховного Суду у постанові від 30 травня 2018 року справа № 761/16799/15-ц.

Перелік юридичних фактів, що підлягають встановленню в судовому порядку, наведений у ст. 315 ЦПК України.

На підставі ч. 2 ст. 315 ЦПК України у судовому порядку можуть бути встановлені також інші факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення.

Відповідно до п. 2 постанови Пленуму Верховного Суду України від 31 березня 1995 року №5 «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення» в порядку окремого провадження розглядаються справи про встановлення фактів, якщо: згідно з законом такі факти породжують юридичні наслідки, тобто від них залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян; чинним законодавством не передбачено іншого порядку їх встановлення; заявник не має іншої можливості одержати або відновити загублений чи знищений документ, який посвідчує факт, що має юридичне значення; встановлення факту не пов`язується з наступним вирішенням спору про право.

Діючим законодавством визначено позасудовий порядок вирішення спору щодо внесення виправлень до правовстановлюючого документу.

Однак, заявником не надано доказів, що підтверджують звернення до установ, посадові особи яких заповнювали та видавали правовстановлюючі документи з метою усунення/виправлення розбіжностей у написанні персональних даних, та відповіді про неможливість виконання цими установами відповідних дій.

Разом з тим, відповідно до ч. 4 ст. 177 ЦПК України до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Розмір та порядок сплати судового збору врегульовано Законом України «Про судовий збір». Так, згідно зі ст. 4 цього Закону, за подання до суду фізичною особою заяви у справах окремого провадження, ставка судового збору встановлюється в розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 420 грн 40 коп.

Відповідно до ч. 3 ст. 6 вказаного Закону у разі коли в позовній заяві об`єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру.

Як вбачається з поданої заяви, заявником заявлено три вимоги немайнового характеру: факт належності правовстановлюючого документа, а саме: посвідчення громадянина, який постійно проживає на території зони посиленого радіоекологічного контролю; факт належності правовстановлюючого документа – Диплома НОМЕР_2 про закінчення Заболотненського середнього професійно — технічного училища №31 за професією «електромонтер сільської електрифікації і зв`язку» та факт належності правовстановлюючого документа – трудової книжки НОМЕР_3 , при цьому сплачено судовий збір лише за одну з таких вимог в розмірі 420 грн 40 коп., що підтверджується відповідною квитанцією.

А тому, заявнику необхідно сплатити та надати до суду оригінал квитанції про сплату судового збору в розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 420 грн 40 коп. ще за дві вимоги немайнового характеру (840 грн 80 коп.), перерахованого до бюджету (отримувач коштів: УК у м. Ладижині/м. Ладижин/22030101 Код отримувача: (код за ЄДРПОУ): 35878997. Казначейство України (ел. адм. подат.) IBAN: UA 188999980313191206000002008. Код класифікації доходів бюджету: 22030101) або докази звільнення від його сплати.

Крім того, частиною 5 ст. 95 ЦПК України передбачено, що учасник справи, який подає письмові докази в копіях (електронних копіях), повинен зазначити про наявність у нього або іншої особи оригіналу письмового доказу. Учасник справи підтверджує відповідність копії письмового доказу оригіналу, який знаходиться у нього, своїм підписом із зазначенням дати такого засвідчення.

Згідно з ч. 4 ст. 95 ЦПК України копії документів вважаються засвідченими належним чином, якщо їх засвідчено в порядку встановленому чинним законодавством.

Порядок засвідчення копій документів визначений п.п.5.26, 5.27 Національного стандарту України Державної уніфікованої системи документації, Уніфікованої системи організаційно розпорядчої документації Вимоги до оформлювання документів (ДСТУ 4163-2003, затвердженого наказом Держспоживстандарту України від 07.04.2003 року №55. За вказаним нормативно-правовим актом, відмітка про засвідчення копії документа складається: зі слів "Згідно з оригіналом"; назви посади; особистого підпису особи, яка засвідчує копію, її ініціалів та прізвища; дати засвідчення копії, яка проставляється нижче підпису.

Проте, в порушення вимог цивільного процесуального законодавства до заяви додані не засвідчені належним чином копії письмових доказів (для вручення заінтересованій особі) зокрема, копії паспорта, копії ідентифікаційного коду, копії Чорнобильського посвідчення НОМЕР_4 , копії свідоцтва про народження заявника, копії свідоцтва про укладення шлюбу НОМЕР_5 , копії диплома НОМЕР_2 від 18.07.1985, копії трудової книжки НОМЕР_3 , виданої 09.01.1992.

Отже, заявнику слід подати до суду засвідчені копії документів для вручення заінтересованій особі із проставленням на лицьовому боці у верхньому правому куті першого аркуша документа відмітки – "Копія", у лівому нижньому куті документа – "Згідно з оригіналом", а також засвідчити їх особистим підписом із зазначенням ініціалів та прізвища та дати засвідчення копії, яка проставляється нижче підпису.

Згідно з ч. 1 ст. 185 ЦПК України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, постановляє ухвалу, в якій зазначаються підстави залишення заяви без руху, про що повідомляє позивача і надає йому строк для усунення недоліків, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали.

В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

За таких обставин заява підлягає залишенню без руху, оскільки подана з порушенням вимог ст. 318 ЦПК України, а саме, заявнику необхідно усунути описані вище недоліки.

Керуючись ст.ст.185, 260 ЦПК України, суддя

ПОСТАНОВИЛА:

Заяву ОСОБА_1 про встановлення факту належності правовстановлюючих документів — залишити без руху, надавши заявнику строк для усунення недоліків заяви протягом десяти днів з дня вручення ухвали про залишення без руху.

Роз`яснити, що якщо не будуть усунуті недоліки заяви у строк, встановлений судом, заява буде вважатись неподаною і повернеться.

Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення, якщо інше не передбачено ЦПК України.

Ухвали, що постановлені судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, набирають законної сили з моменту їх підписання суддею (суддями).

Ухвала оскарженню не підлягає.

Заперечення на ухвали, що не підлягають оскарженню окремо від рішення суду, включаються до апеляційної скарги на рішення суду.

Суддя