Рішення № 91217035, 26.08.2020, Господарський суд Харківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під`їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

________________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"26" серпня 2020 р.м. ХарківСправа № 922/4359/19 (922/114/20)

Господарський суд Харківської області у складі: судді Усатого В.О.

при секретарі судового засідання П`ятак А.С.

від позивача - не направив уповноваженого представника до судового засідання, про час та місце судового засідання повідомлений належним чином;

від ІП "Малахіт" - адвокат Тетеріна І.В. (ордер № 00014 від 26.08.2020, свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю № 1793 від 26.09.2012);

від ТОВ фірма "Ідалія" - не направив уповноваженого представника, про час та місце судового засідання повідомлений належним чином,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Господарського суду Харківської області справу

за позовом ФО ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю фірма "Ідалія" , Іноземного підприємства "Малахіт" про визнання недійсним договору в межах справи про банкрутство ТОВ фірма "Ідалія"

ВСТАНОВИВ:

13.01.2020 ОСОБА_1 звернувся до Господарського суду Харківської області з позовом до ТОВ Фірми "Ідалія", ІП "Малахіт" про визнання недійсним договору оренди обладнання від 01.09.2014 № 81/14, укладеного між ТОВ Фірмою "Ідалія" та ІП "Малахіт" (т.1, а.с. 1-68).

В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на те, що між відповідачами укладений договір оренди обладнання від 01.09.2014 №81/14, який, на його думку, є фіктивним, оскільки на виконання цього договору ІП "Малахіт" не було передано майно у користування ТОВ Фірми "Ідалія".

На думку позивача дійсними цілями укладення договору було штучне створення підстав для виведення коштів з ТОВ Фірми "Ідалія" на користь ІП "Малахіт" та створення штучної заборгованості орендаря. Позивач вважає, що директор ТОВ Фірми "Ідалія" протягом 2013-2018 років діяла недобросовісно, всупереч інтересам товариства, на користь власних інтересів та одного з учасників цього товариства, у зв`язку з чим на загальних зборах учасників ТОВ Фірми "Ідалія" 30.11.2018 прийнято ряд рішень, якими надано оцінку недобросовісним діям директора ОСОБА_2 та вирішено вжити відповідні дії, направлені на захист порушених прав товариства. При цьому, в обґрунтування свого права на звернення до суду з посиланням на статтю 4 ГПК України, статті 88,167 ГК України, статті 116, 215 ЦК України, статті 5, 10 Закону України "Про господарські товариства", позивач зазначає, що він є учасником цього товариства, а з системного аналізу цих норм права вбачається, що оскільки набуття товариством зобов`язань перед третіми особами та укладання відповідних договорів належить до діяльності товариства, право на управління якою гарантоване учаснику товариства, учасник товариства може оспорити договір, вчинений господарським товариством, якщо обґрунтовує відповідні вимоги порушенням його корпоративних прав.

До суду від ІП "Малахіт" надійшов відзив (вх. 2579 від 03.02.2020) на позовну заяву, в якому вважає, що у позивача відсутнє право на оскарження договору, укладеного товариством.

До суду від ТОВ фірма "Ідалія" надійшов відзив (вх. 3922 від 14.02.2020), в якому не погоджується з вимогами позивача, викладеними у позові, та просить відмовити у його задоволенні. Відзив підписано директором ТОВ фірма "Ідалія" ОСОБА_2

30.03.2020 ТОВ Фірмою "Ідалія" подано до Господарського суду Харківської області заяву про закриття провадження у справі з тих підстав, що спір не підлягає вирішенню у порядку господарського судочинства (т.1, а.с. 239).

Ухвалою Господарського суду Харківської області від 30.03.2020 (суддя Лаврова Л.С.) закрито провадження у справі на підставі того, що даний спір не підлягає вирішенню в господарських судах України.

Постановою Східного апеляційного господарського суду від 02.06.2020 задоволено апеляційну скаргу ОСОБА_1 та скасовано ухвалу Господарського суду Харківської області від 30.03.2020 у справі № 922/114/20 в частині закриття провадження у справі та направлено справу в цій частині для продовження розгляду до суду першої інстанції.

10.06.2020 після закінчення апеляційного провадження справа № 922/114/20 надійшла до Господарського суду Харківської області.

Відповідно до протоколу передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 11.06.2020 визначено склад суду для розгляду справи: головуючий суддя Усатий В.О.

Судом встановлено, що в провадженні Господарського суду Харківської області розглядається справа про банкрутство ТОВ фірма "Ідалія" № 922/4359/19.

Так, ухвалою Господарського суду Харківської області від 03.06.2020 відкрито провадження у справі про банкрутство ТОВ фірма "Ідалія". Введено процедуру розпорядження майном Товариства з обмеженою відповідальністю фірма "Ідалія", м. Харків (61044, м. Харків, проспект Московський, 257, ідентифікаційний код: 33122269) на строк, визначений частиною другою статті 44 Кодексу України з процедур банкрутства.

Призначено розпорядником майна Товариства з обмеженою відповідальністю фірма "Ідалія", м. Харків (61044, м. Харків, проспект Московський, 257, ідентифікаційний код: 33122269) арбітражного керуючого Васіна Євгена Євгеновича (свідоцтво про право на здійснення діяльності арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора) № 1433 від 18.07.2013).

Відповідно до ч. 2 статті 7 Кодексу України з процедур банкрутства : господарський суд, у провадженні якого перебуває справа про банкрутство, в межах цієї справи вирішує всі майнові спори, стороною яких є боржник.

Відповідно до частини 14 статті 32 ГПК України, у разі зміни складу суду на стадії підготовчого провадження розгляд справи починається спочатку, за винятком випадків, передбачених цим Кодексом.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що справа підлягає призначенню до розгляду у підготовчому провадженні в межах справи про банкрутство ТОВ "Ідалія". Ухвалою Господарського суду Харківської області від 15.06.2020 справу вх. 922/114/20 призначено до розгляду в підготовчому засіданні.

Ухвалою Господарського суду Харківської області 14.07.2020 відкладено підготовче засідання у справі на 05.08.2020.

До початку судового засідання 05.08.2020 від позивача надійшла заява (вх. 2908 від 05.08.2020), в якій повідомляє суд про неможливість прибути для участі в судовому засіданні та просить суд: провести підготовче засідання за його відсутності; закрити підготовче засідання та призначити справу для розгляду по суті.

ІП "Малахіт" не направило до судового засідання 05.08.2020 уповноваженого представника, про причини неявки суд не повідомило.

До судового засідання прибув представник ТОВ фірма "Ідалія", який пояснив, що не заперечує проти закінчення підготовчого провадження та переходу до розгляду справи по суті.

Розглянувши матеріали справи та враховуючи те, що відповідачами подані відзиви на позов, також суд враховує встановлений процесуальним законом строк проведення підготовчого провадження, суд дійшов висновку про те, що завдання підготовчого провадження виконане. Тому, вважає за можливе закінчити підготовче провадження та призначити справу до розгляду по суті.

Ухвалою Господарського суду Харківської області від 05.08.2020 закрито підготовче провадження та призначено справу до розгляду по суті на 07.08.2020.

До судового засідання 07.08.2020 сторони не направили уповноважених представників. Зважаючи на неявку представників сторін до судового засідання та відсутності у суду відомостей щодо отримання копії ухвали про призначення справи до розгляду по суті ОСОБА_1 та ІП "Малахіт", суд дійшов висновку відкласти розгляд справи по суті.

Ухвалою Господарського суду від 07.08.2020 відкладено розгляд справи по суті на 26.08.2020.

До суду від ІП "Малахіт" надійшли додаткові письмові пояснення щодо позовних вимог ОСОБА_1 про визнання недійсним договору оренди обладнання.

ІП "Малахіт" вважає, що укладення договору оренди обладнання № 81/14 від 01.09.2014 між ТОВ фірма "Ідалія" та ІП "Малахіт" жодним чином не впливає на право ОСОБА_1 на участь в управлінні діяльністю ТОВ фірма "Ідалія", а лише створює фінансово-господарські відносини між ТОВ фірма "Ідалія" та ІП "Малахіт". Вважає, що в даному випадку відсутнє порушене право позивача, що є самостійною підставою для відмови у задоволенні позовних вимог.

В обґрунтування своєї позиції посилається на висновки Великої Палати Верховного Суду у справі № 905/2559/17, викладені у постанові від 15.10.2019.

В судове засідання 26.08.2020 позивач та ТОВ фірма "Ідалія" не направили уповноважених представників.

Судом враховано строки розгляду справи, встановлені процесуальним законом, та те, що розгляд справи по суті відкладався, сторонами подані всі пояснення, відзиви, заперечення та докази, на підтвердження своєї позиції у справі; сторони належним чином та завчасно повідомлені про час та місце судового засідання, отже, мали достатньо часу та можливості у разі такої потреби забезпечити участь представників у судовому засіданні. Крім того, явка представників сторін до судового засідання не визнавалась судом обов`язковою.

Зважаючи на вищевикладене, суд дійшов висновку про можливість розгляду справи за відсутності представників ОСОБА_1 та ТОВ фірма "Ідалія".

В судовому засіданні представник ІП "Малахіт" пояснила, що вважає, що позивачем не доведено наявність порушеного права у зв`язку з укладенням оспорюваного ним договору оренди, тому просить суд відмовити у задоволенні позовних вимог.

Заслухавши пояснення представника ІП "Малахіт" та розглянувши вимоги, викладені у позовній заяві, докази на їх підтвердження, заперечення відповідачів на позов, суд зазначає про наступне.

01.09.2014 Іноземним підприємством "Малахіт" - орендодавець та Товариством з обмеженою відповідальністю фірмою "Ідалія" - орендар укладено договір оренди № 81/14, відповідно до якого в оренду надається обладнання з метою забезпечення торгівельної діяльності.

Відповідно до п. 1.2 Договору майно, що орендується, передається на строк до 31.12.2015. Термін дії оренди може бути скорочений або продовжений за згодою сторін та оформлюється додатковою угодою.

Розділом 5 Договору сторони узгодили розмір орендної плати та порядок розрахунків. Так, сторонами передбачено, що розмір орендної плати вказується в актах виконаних робіт та сплачується орендарем в безготівковому порядку на безготівковий рахунок орендодавця.

Договір укладено з боку ТОВ фірма "Ідалія" директором ОСОБА_2 з боку ІП "Малахіт" директором ОСОБА_2

Сторонами складено та підписано акт приймання - передачі обладнання від 01.09.2019 до договору оренди № 81/14.

Як вбачається з матеріалів справи та вказує позивач, станом на дату укладення оспорюваного позивачем Договору 01.09.2014 учасниками ТОВ фірма "Ідалія" були ОСОБА_1 (позивач) з часткою у розмірі - 33%; ОСОБА_3 з часткою у розмірі -33 % та ОСОБА_4 з часткою у розмірі 33 %.

Учасниками ІП "Малахіт" станом на 01.09.2014 є ЛІЛІТ ІНК бенефіціарним власником якого є ОСОБА_1 .

Звертаючись з позовом у даній справі, позивач стверджує про те, що договір укладено з удаваними цілями, відмінними від змісту договору.

Позивач наполягає на тому, що ОСОБА_2 , яка підписувала договір як керівник ТОВ фірма "Ідалія" діяла недобросовісно та в супереч інтересам товариства.

Позивач посилається на те, що рішенням загальних зборів товариства від 19.03.2019 визнано, що діями ОСОБА_2 завдано значних збитків ТОВ фірма "Ідалія".

Окрім того, рішеннями загальних зборів товариства від 30.11.2018 також надано оцінку недобросовісним діями ОСОБА_2 .

Своє право на звернення до суду з вимогами про визнання недійсним зазначеного договору оренди обладнання позивач обґрунтовує наступним:

ОСОБА_1 є учасником ТОВ фірма "Ідалія".

Позивач вказує на те, що оскільки набуття товариством зобов`язань перед третіми особами та укладення відповідних договорів належить до діяльності товариства, право управління якого гарантоване учаснику товариства, учасник товариства може оспорити договір, вчинений господарським товариством, якщо обґрунтує відповідні позовні вимоги порушенням його корпоративних прав.

Надаючи оцінку та правову кваліфікацію обставинам, викладеним у позовній заяві та вимогам позивача, суд зазначає про наступне.

Відповідно до статей 509, 510 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу, зокрема з договорів та інших правочинів. Сторонами у зобов`язанні є боржник і кредитор.

Згідно зі статтями 92, 97 ЦК України юридична особа набуває цивільних прав та обов`язків і здійснює їх через свої органи, які діють відповідно до установчих документів та закону. Управління товариством здійснюють його органи. Органами управління товариством є загальні збори його учасників і виконавчий орган, якщо інше не встановлено законом.

Відповідно до статті 98 ЦК України загальні збори учасників товариства мають право приймати рішення з усіх питань діяльності товариства, у тому числі і з тих, що належать до компетенції інших органів товариства. Рішення загальних зборів приймаються простою більшістю від числа присутніх учасників, якщо інше не встановлено установчими документами або законом.

Згідно зі статтею 116 ЦК України учасники господарського товариства мають право у порядку, встановленому установчим документом товариства та законом, брати участь в управлінні товариством у порядку, визначеному в установчому документі; брати участь у розподілі прибутку товариства і одержувати його частину (дивіденди).

З наведених норм права вбачається, що за договором, укладеним товариством, права та обов`язки набуває таке товариство як сторона договору. При цьому, правовий стан (сукупність прав та обов`язків) безпосередньо учасників цього товариства жодним чином не змінюється.

Повноваження діяти від імені юридичної особи є можливістю створювати, змінювати, припиняти цивільні права та обов`язки юридичної особи (стаття 239 ЦК України). Таке повноваження не належить до корпоративних прав учасника юридичної особи.

Відповідно до частини 2 статті 4 ГПК України юридичні особи та фізичні особи - підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

Пунктом 3 частини 1 статті 20 ГПК України господарські суди розглядають справи у спорах, що виникають з корпоративних відносин, в тому числі у спорах між учасниками (засновниками, акціонерами, членами) юридичної особи або між юридичною особою та її учасником (засновником, акціонером, членом), у тому числі учасником, який вибув, пов`язані зі створенням, діяльністю, управлінням або припиненням діяльності такої юридичної особи, крім трудових спорів.

Відповідно до частин першої та другої статті 203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності.

Підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п`ятою та шостою статті 203 цього Кодексу. Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна зі сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин) (стаття 215 ЦК України).

Згідно зі статтею 167 Господарського кодексу України (далі - ГК України) корпоративні права - це права особи, частка якої визначається у статутному капіталі (майні) господарської організації, що включають правомочності на участь цієї особи в управлінні господарською організацією, отримання певної частки прибутку (дивідендів) даної організації та активів у разі ліквідації останньої відповідно до закону, а також інші правомочності, передбачені законом та статутними документами.

Під корпоративними відносинами маються на увазі відносини, що виникають, змінюються та припиняються щодо корпоративних прав. Участь у Товаристві майном і узгодження між учасниками спільного управління ним наділяє учасника корпоративними правами, а тому відносини щодо цих прав мають характер корпоративних правовідносин (частини перша, третя статті 167 ГК України).

Відповідно до частини першої статті 10 Закону України "Про господарські товариства" учасник товариства має право, зокрема, брати участь в управлінні справами товариства в порядку, визначеному в установчих документах.

Тобто, якщо учасник (акціонер) господарського товариства обґрунтовує позовні вимоги про визнання недійсним договору порушенням останнім у ході статутної діяльності корпоративних прав такого учасника (акціонера), то цей спір належить до юрисдикції господарських судів.

Оскільки позивач має частку у статутному фонді Товариства, посилається на порушення його корпоративного права на управління Товариством, отже, обґрунтовує позовні вимоги порушенням своїх корпоративних прав, спір належить до юрисдикції господарських судів.

Відповідно до статті 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Отже, при зверненні до суду, позивач повинен довести наявність порушеного права чи інтересу, за захистом якого він звертається до суду.

Суд звертає увагу на те, що звертаючись з відповідним позовом щодо оспорювання правомірності договорів, укладених товариством, учасник товариства повинен навести та довести, яким чином оспорюваним правочином порушуються його корпоративні права.

Однак, позивачем не наведено та не доведено чим саме оспорюваний ним правочин порушує його корпоративні права.

Відсутність порушеного права є самостійною підставою для відмови в позові.

Також суд зазначає, що у п. 6.12 Постанови Великої Палати Верховного Суду від 15.10.2019 у справі № 905/2559/17 викладено наступне: "6.12. Велика Палата Верховного Суду також бере до уваги усталену практику Європейського суду з прав людини, відповідно до якої акціонер (учасник) юридичної особи, навіть мажоритарний, не може розглядатись як належний заявник, якщо йдеться про порушення прав юридичної особи (див., зокрема, рішення від 20 травня 1998 року у справі "Кредитний та індустріальний банк проти Чеської Республіки" (Credit and Industrial Bank v. the Czech Republic), заява № 29010/95; рішення від 18 жовтня 2005 року у справі "Терем ЛТД, Чечеткін та Оліус проти України" (Case of Terem LTD, Chechetkin and Olius v. Ukraine), заява № 70297/01, пункти 28-30; рішення від 21 грудня 2017 року у справі "Фельдман та банк "Слов`янський" проти України", заява № 42758/05, пункт 30). При цьому навіть у разі, якщо юридичну особу було ліквідовано, Європейський суд з прав людини розглядає справи за заявою саме такої юридичної особи, допускаючи її представництво в особі акціонера (учасника), якщо юридична особа не може брати участь у справі в особі своїх органів (рішення від 21 грудня 2017 року у справі "Фельдман та банк "Слов`янський" проти України», заява № 42758/05, пункт 1 резолютивної частини).

Аналогічні правові висновки, викладені у Постановах Великої Палати Верховного Суду у справі № 916/2084/17 від 08.10.2019; 910/10647/18 від 07.07.2020.

Відповідно до п. 6 статті 13 Закону України "Про судоустрій та статус суддів" висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, враховуються іншими судами при застосуванні таких норм права.

Крім того, суд вважає за необхідне зауважити на тому, що рішення загальних зборів від 19.03.2019 та 30.11.2018, на які посилається позивач в обґрунтування своїх тверджень про те, що директор ОСОБА_2 діяла всупереч інтересів товариства та на власну користь, визнані недійсними в судовому порядку.

Так, постановою Східного апеляційного господарського суду від 26.05.2020 у справі №922/333/19 залишено без змін рішення Господарського суду Харківської області від 29.05.2019 у справі №922/333/19 про визнання недійсними рішень загальних зборів учасників ТОВ фірми "Ідалія" від 30.11.2018, оформлені протоколом №30/11/18 від 30.11.2018, у тому числі і про звільнення з посади директора ОСОБА_2 та про обрання директором товариства ОСОБА_5 .

Постановою Верховного Суду від 11.08.2020 залишено без змін рішення Господарського суду Харківської області та постанову Східного апеляційного господарського суду від 26.05.2020 у справі № 922/333/19.

Крім того, постановою Східного апеляційного господарського суду від 14.04.2020 у справі №922/2277/19 визнано недійсними рішення загальних зборів учасників Товариства з обмеженою відповідальністю фірми "Ідалія" від 19.03.2019, оформлене протоколом №19/03/19 від 19.03.2019. Постановою Верховного Суду від 11.08.2020 залишено без змін постанову Східного апеляційного господарського суду від 14.04.2020.

Також, суд зауважує на тому, що як встановлено судом у справі №922/333/19, учасник ТОВ фірми "Ідалія" ОСОБА_1 25.10.2018 передав 32% статутного капіталу ТОВ фірми "Ідалія" на користь ТОВ "Нова-Ідалія" за актом приймання-передачі частини частки у статутному капіталі ТОВ фірми "Ідалія" та володіє 1% статутного капіталу ТОВ фірми "Ідалія".

Зважаючи на вищевикладене, позивачем ОСОБА_1 не наведено та не доведено належними та допустимими доказами порушення оспорюваним договором оренди від 01.09.2014 № 81/14, укладеним між ТОВ фірмою "Ідалія" та ІП "Малахіт", його корпоративних прав учасника товариства.

З урахуванням недоведеності позивачем наявності порушеного права, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні позовних вимог.

Враховуючи те, що суд дійшов висновку про відмову у задоволенні позовних вимог, судові витрати у вигляді сплаченого позивачем судового збору за звернення з позовом у даній справі покладаються на позивача.

Керуючись ст. ст. 7, 8 Кодексу України з процедур банкрутства, ст. ст. 129, 232-233, 237-238, 240 ГПК України, суд -

ВИРІШИВ:

Відмовити у задоволення позовних вимог ОСОБА_1 .

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене безпосередньо до Східного апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня складання повного тексту рішення відповідно до ст.ст. 256, 257 Господарського процесуального кодексу України та з урахуванням п.п. 17.5 п.17 Перехідних положень Кодексу.

Учасники справи можуть одержати інформацію по справі зі сторінки на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет за веб-адресою http://court.gov.ua/.

Повне рішення складено "31" серпня 2020 р.

Суддя В.О. Усатий