Рішення № 91216566, 31.08.2020, Господарський суд Київської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"31" серпня 2020 р. м. Київ Справа № 911/1921/20

Господарський суд Київської області у складі судді Колесника Р.М., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження, без повідомлення (виклику) сторін, матеріали справи за позовом

комунального підприємства теплових мереж «Бориспільтепломережа» (08301, Київська обл., м. Бориспіль, вул. Київський шлях, буд. 41-а, код 13712452)

до

фізичної особи-підприємця Каліна Володимира Миколайовича ( АДРЕСА_1 , код НОМЕР_1 )

про стягнення заборгованості

03.07.2020 до Господарського суду Київської області надійшла позовна заява комунального підприємства теплових мереж «Бориспільтепломережа» (далі по тексту - Підприємство/позивач) про стягнення з фізичної особи-підприємця Каліна Володимира Миколайовича (далі по тексту - ФОП Калін В.М./відповідач) заборгованості за договором на постачання та споживання теплової енергії від 15.10.2005 № 139 в розмірі 9554,33 гривень.

В обґрунтування позову позивач посилається на те, згідно умов договору від 15.10.2005 № 139 ним за період з жовтня 2019 року по квітень 2020 року відповідачеві було поставлено теплову енергію на загальну суму 9554,33 гривень, що підтверджується актами здачі-прийняття робіт, однак, в порушення умов договору відповідач за отриману теплову енергію не розрахувався, внаслідок чого утворилася стягувана сума заборгованості у розмірі 9554,33 гривень.

Ухвалою Господарського суду Київської області від 06.07.2020 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі № 911/1921/20. Ухвалено розгляд справи здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін та без проведення судового засідання. Цією ж ухвалою: встановлено відповідачу строк для подання клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням учасників справи та відзиву на позовну заяву із додержанням вимог ст. 165 Господарського процесуального кодексу України - п`ятнадцять днів з дня вручення ухвали.

Ухвалою Господарського суду Київської області від 04.08.2020 клопотання відповідача про продовження строку на подання відзиву задоволено та продовжено відповідачу строк для подання відзиву до 15.08.2020.

Однак, станом на 01.09.2020 відповідач процесуальним правом на подання відзиву не скористався, клопотання про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін не заявив.

Враховуючи те, що відповідач не скористався наданими йому процесуальними правами, а наявних у матеріалах справи доказів достатньо для правильного вирішення спору, внаслідок чого справа може бути розглянута за наявними у ній матеріалами відповідно до ч. 2 ст. 178 Господарського процесуального кодексу України.

Згідно з ч. 4 ст. 240 Господарського процесуального кодексу України у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.

Дослідивши наявні в матеріалах справи докази, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні дані, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

ВСТАНОВИВ:

15.10.2005 Підприємством (теплопостачальна організація) та ФОП Каліним В.М. (споживач) укладено договір на постачання та споживання теплової енергії № 139 (надалі - договір), відповідно до умов якого теплопостачальна організація зобов`язана забезпечувати надійне постачання обсягів теплової енергії для об`єктів, перерахованих у додатку 1 даного договору; розпочинати та закінчувати опалювальний сезон згідно розпорядження органів місцевого самоврядування; при зміні тарифів на теплову енергію повідомляти споживача письмово або в засобах масової інформації; відпускати кількість теплової енергії «Споживачу» для опалення та вентиляції в залежності від температури зовнішнього повітря, а для гарячого водопостачання по затвердженому графіку, а споживач зобов`язаний вчасно, згідно п. 3.3. даного договору, проводити розрахунки з «Теплопостачальною організацією» за використану теплову енергію (пункти 1.1., 2.3.).

Згідно підпункту 3.2.1 пункту 3.2. договору, нарахування за використану теплову енергію проводиться по 20 число кожного місяця, останні 10-11 опалювальних днів будуть включені до розрахунків в наступному місяці.

Пунктом 3.3. договору передбачено, що даний договір являється підставою для проведення взаємних розрахунків. Розрахунки по даному договору проводяться на основі рахунків, що виписуються теплопостачальною організацією споживачеві для оплати на протязі 3 днів з моменту отримання даних документів.

У відповідності до пунктів 7.1, 7.2 договір набирає чинності з моменту його підписання і діє з 15.10.2005 до 15.10.2006. Договір вважається щорічно пролонгованим, якщо за місяць до закінчення його дії не надійде заяви однієї із сторін про розірвання цього договору.

На виконання умов договору позивач поставив відповідачу теплову енергію на загальну суму 9554,33 гривень, що підтверджується долученими до матеріалів справи актами здачі-прийняття робіт (надання послуг), а саме: від 31.10.2019 № 00АВ-001870 на суму 248,89 гривень; від 30.11.2019 № 00АВ-002275 на суму 1792,91 гривень; від 31.12.2019 № 00АВ-002865 на суму 2365,07 гривень; від 31.01.2020 № 00АВ-000362 на суму 2038,17 гривень; від 29.02.2020 № 00АВ-000830 на суму 1618,92 гривень; від 31.03.2020 № 00АВ-001266 на суму 1204,46 гривень; від 30.04.2020 № 00АВ-001659 на суму 285,91 гривень.

З метою оплати відповідачем вартості теплової енергії позивачем було виставлено рахунки-фактури: від 31.10.2019 № 00АВ-000996 на суму 248,89 гривень; від 30.11.2019 № 00АВ-001209 на суму 1792,91 гривень; від 31.12.2019 № 00АВ-001494 на суму 2365,07 гривень; від 31.01.2020 № 00АВ-000170 на суму 2038,17 гривень; від 29.02.2020 № 00АВ-000404 на суму 1618,92 гривень; від 31.03.2020 № 00АВ-000626 на суму 1204,46 гривень; від 30.04.2020 № 00АВ-000824 на суму 285,91 гривень.

Зі змісту вказаних рахунків слідує, що останні разом з актами здачі-прийняття робіт (надання послуг) були вручені контролером Підприємства ОСОБА_1 , що підтверджується підписами контролера та датами про вручення на відповідних рахунках.

З долученого до матеріалів справи опису вкладення у цінний лист № 0830103882810 від 25.06.2020 вбачається, що позивач додатково скерував на адресу відповідача вказані вище акти здачі-прийняття робіт (надання послуг) та рахунки-фактури.

Згідно відомостей з офіційного сайту ПАТ «Укрпошта» поштове відправлення за № 0830103882810, яким позивач направляв відповідачу акти здачі-прийняття робіт (надання послуг) та рахунки-фактури, не вручено під час доставки з відміткою «інші причини».

Позивач стверджує, що відповідач, в порушення договірних зобов`язань, свій обов`язок щодо оплати отриманої теплової енергії не виконав, внаслідок чого за відповідачем обліковується заборгованість в розмірі 9554,33 гривень, що стало підставою для звернення позивача із розглядуваним позовом до суду.

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що вимоги позивача підлягають задоволенню з огляду на наступне.

За змістом ст.ст. 11, 509, 627 Цивільного Кодексу України та ст. 179 Господарського кодексу України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, зокрема, з правочинів. Зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Майново-господарські зобов`язання між суб`єктами господарювання виникають на підставі договорів. Сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору.

Статтею 1 Закону України «Про теплопостачання» визначено, що теплова енергія - це товарна продукція, що виробляється на об`єктах сфери теплопостачання для опалення, підігріву питної води, інших господарських і технологічних потреб споживачів, призначена для купівлі-продажу.

Відповідно до ч. 1 ст. 275 Господарського кодексу України за договором енергопостачання енергопостачальне підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду (далі - енергію) споживачеві (абоненту), який зобов`язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується.

Згідно із ч.ч. 6, 7 ст. 276 Господарського кодексу України розрахунки за договорами енергопостачання здійснюються на підставі цін (тарифів), встановлених/визначених відповідно до вимог закону. Оплата енергії, що відпускається, здійснюється відповідно до умов договору. Договір може передбачати попередню оплату, планові платежі з наступним перерахунком або оплату, що проводиться за вартість прийнятих ресурсів.

Відповідно до ч. 1 ст. 175 Господарського кодексу України, майнові зобов`язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України, суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Згідно з приписами статей 525, 526 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Частиною 1 ст. 530 Цивільного кодексу України закріплено, що якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Згідно ч. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Як вже зазначалося судом, на підтвердження виконання своїх зобов`язань за договором позивачем надано акти здачі-прийняття робіт (надання послуг), які підписанні тільки позивачем. При цьому, акти здачі-прийняття робіт (надання послуг) 25.06.2020 направлені на юридичну адресу відповідача цінним листом, що підтверджується відповідним описом вкладення у цінний лист № 0830103882810 та накладною ПАТ «Укрпошта».

Суд зазначає, що днем пред`явлення вимоги кредитором слід вважати день, у який боржник одержав надіслану йому вимогу, а в разі якщо вимогу надіслано засобами поштового зв`язку і підприємством зв`язку здійснено повідомлення про неможливість вручення поштового відправлення, то днем пред`явлення вимоги є дата оформлення названим підприємством цього повідомлення.

Таким чином, матеріалами справи підтверджується належне виконання позивачем взятих на себе зобов`язань за договором.

Відповідач правом на подання відзиву на позов не скористався, доказів належного виконання своїх зобов`язань за договором та сплати коштів за отриману теплову енергію не надав, доказів мотивованої письмової відмови від підписання актів або заперечень щодо обсягів отриманої теплової енергії також не надано.

Враховуючи викладене вище, суд вважає доведеним факт існування простроченої заборгованості відповідача перед позивачем у сумі 9554,33 гривень, а вимога позивача про стягнення з відповідача існуючої заборгованості є обґрунтованою, матеріалами справи підтверджена, відповідачем не спростована та належить до задоволення.

За встановлених судом обставин, суд приймає рішення про стягнення з фізичної особи-підприємця Каліна Володимира Миколайовича на користь комунального підприємства теплових мереж «Бориспільтепломережа» 9554,33 гривень боргу.

Витрати позивача по сплаті судового збору в розмірі 2102,00 гривень, суд у відповідності до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України відносить на відповідача.

Керуючись ст.ст. 4, 12, 13, 73-80, 86, 129, 232, 233, 236-238, 240, 241, 252 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позов комунального підприємства теплових мереж «Бориспільтепломережа» задовольнити в повному обсязі.

Стягнути з фізичної особи-підприємця Каліна Володимира Миколайовича ( АДРЕСА_1 , код НОМЕР_1 ) на користь комунального підприємства теплових мереж «Бориспільтепломережа» (08301, Київська обл., м. Бориспіль, вул. Київський шлях, буд. 41-а, код 13712452) 9554,33 гривень боргу та 2102,00 гривень судового збору.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. Апеляційна скарга може бути подана до Північного апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня складення повного тексту рішення у відповідності до ст.ст. 256, 257 Господарського процесуального кодексу України та з урахуванням підпункту 17.5 пункту 17 частини 1 Розділу XI «Перехідні положення» цього Кодексу.

Повний текст рішення складено та підписано 31.08.2020.

Суддя Р.М. Колесник