Рішення № 91216565, 31.08.2020, Господарський суд Київської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"31" серпня 2020 р. м. Київ Справа № 911/910/20

Господарський суд Київської області у складі судді Колесника Р.М., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження, без повідомлення (виклику) сторін, матеріали справи за позовом

фізичної особи-підприємця Новіцького Вадима Геннадійовича ( АДРЕСА_1 , код НОМЕР_1 )

до

товариства з обмеженою відповідальністю «Агромонтажбуд» (09108, Київська обл., м. Біла Церква, вул. Леваневського, буд. 85-А, код 39106787)

про стягнення заборгованості

13.04.2020 до Господарського суду Київської області надійшла позовна заява фізичної особи-підприємця Новіцького Вадима Геннадійовича (далі по тексту - ФОП Новіцький В.Г./позивач) про стягнення з товариства з обмеженою відповідальністю «Агромонтажбуд» (далі по тексту - ТОВ «Агромонтажбуд»/відповідач) основної заборгованості в розмірі 205000,00 гривень, 16221,98 гривень 3% річних, 36961,50 гривень інфляційних втрат.

В обґрунтування позову позивач посилається на те, що в порушення умов договору поворотної фінансової допомоги від 05.08.2016 № 1/5-16, відповідач грошові кошти в повному обсязі не повернув, внаслідок чого утворилася стягувана сума заборгованості у розмірі 205000,00 гривень, що стало підставою для додаткових нарахувань та вимог про стягнення 3% річних та інфляційних втрат.

Ухвалою Господарського суду Київської області від 16.04.2020 позовну заяву ФОП Новіцького В.Г. прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі № 911/910/20. Ухвалено розгляд справи здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін та без проведення судового засідання. Цією ж ухвалою: встановлено відповідачу строк для подання клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням учасників справи та відзиву на позовну заяву із додержанням вимог ст. 165 Господарського процесуального кодексу України - п`ятнадцять днів з дня вручення ухвали.

Відповідач, який належним чином повідомлений про розгляд справи, що підтверджується долученим до матеріалів справи рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення з відміткою про отримання 27.04.2020 відповідачем ухвали про відкриття провадження від 16.04.2020 у справі № 911/910/20, відзив на позов не подав, клопотання про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін не заявив.

Згідно з ч. 2 ст. 178 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

Суд вважає, що у відповідності до ч. 5 ст. 252 Господарського процесуального кодексу України, справа може бути розглянута по суті за наявними в ній матеріалами.

Згідно з ч. 4 ст. 240 Господарського процесуального кодексу України у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.

Дослідивши наявні в матеріалах справи докази, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні дані, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

ВСТАНОВИВ:

05.08.2016 ФОП Новіцьким В.Г. (позикодавець/сторона 1) та ТОВ «Агробудмонтаж» (позичальник/сторона 2) укладено договір поворотної фінансової допомоги № 1/5-16 (договір), відповідно до умов якого:

- сторона 1 зобов`язується надати стороні 2 фінансову допомогу на поворотній основі грошовими коштами в сумі 250000,00 гривень, а сторона 2 зобов`язується використати її для ведення господарської діяльності та повернути фінансову допомогу у визначений даним договором строк (пункт 1.1.);

- сторона 1 має право вимагати від сторони 2 повернення суми фінансової допомоги у визначений договором строк (пункт 2.1.);

- сторона 1 надає суму фінансової поворотної допомоги стороні 2 одним або декількома платежами в строк до 31 серпня 2016 року. Сторона 2 повертає отриману суму поворотної фінансової допомоги одним або декількома платежами в строк до 05 серпня 2017 року (пункти 3.1., 3.2.);

- у випадку прострочення терміну виконання зобов`язання по поверненню коштів поворотної фінансової допомоги сторона 2 зобов`язана сплатити стороні 1 суму заборгованості з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час простроченого платежу (пункт 4.2.).

На виконання умов договору позикодавцем 05.08.2016 було перераховано на рахунок позичальника поворотну фінансову допомогу в розмірі 250000,00 гривень, що підтверджується долученою до матеріалів справи випискою банку по рахунку позивача за період з 31.03.2014 по 25.03.2020.

Позивач стверджує, що відповідач в порушення своїх договірних зобов`язань, грошові кошти у вигляді поворотної фінансової допомоги в повному обсязі не повернув, а тому станом на день звернення до суду із розглядуваним позовом заборгованість відповідача перед позивачем становить 205000,00 гривень.

Надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам, з урахуванням фактичних та правових підстав позовних вимог, суд дійшов наступних висновків.

За змістом ст.ст. 11, 509, 627 Цивільного Кодексу України та ст. 179 Господарського кодексу України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, зокрема, з правочинів. Зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Майново-господарські зобов`язання між суб`єктами господарювання виникають на підставі договорів. Сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору.

Відповідно до ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Укладений договір за своїм змістом є договором позики та є належною правовою підставою для виникнення у сторін взаємних прав та обов`язків, обумовлених цим договором.

Відповідно до ч. 1 ст. 175 Господарського кодексу України, майнові зобов`язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Згідно ст. 1046 Цивільного кодексу України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов`язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Частинами 1, 3 статті 1049 Цивільного кодексу України встановлено, що позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Якщо договором не встановлений строк повернення позики або цей строк визначений моментом пред`явлення вимоги, позика має бути повернена позичальником протягом тридцяти днів від дня пред`явлення позикодавцем вимоги про це, якщо інше не встановлено договором.

Позика вважається повернутою в момент передання позикодавцеві речей, визначених родовими ознаками, або зарахування грошової суми, що позичалася, на його банківський рахунок.

Частиною 1 ст. 530 Цивільного кодексу України закріплено, що якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

З наявної в матеріалах справи банківської виписки вбачається, що відповідач свій обов`язок щодо повернення грошових коштів у вигляді поворотної фінансової допомоги виконав частково, сплативши 01.11.2016 - 45000,00 гривень.

Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Згідно ч. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

У відповідності до пункту 3.2. договору сторона 2 повертає отриману суму поворотної фінансової допомоги одним або декількома платежами в строк до 05 серпня 2017 року. А тому, відповідно до приписів ч. 1 ст. 1049 Цивільного кодексу України та умов п. 3.2. договору строк повернення грошових коштів отриманих у вигляді фінансової допомоги у відповідача є таким що настав.

Відповідач в перебігу розгляду справи доводів позивача щодо наявності у відповідача заборгованості не спростував, доказів повернення грошових коштів у повному обсязі не надав, процесуальним правом на подання відзиву не скористався.

З огляду на встановлені судом обставини, суд вважає доведеним факт існування заборгованості відповідача перед позивачем в розмірі 205000,00 гривень, а вимога позивача про стягнення з відповідача існуючої заборгованості є обґрунтованою, матеріалами справи підтверджена та підлягає задоволенню.

Щодо вимог про стягнення інфляційних втрат та 3% річних.

Позивачем заявлено вимоги про стягнення з відповідача 16221,98 гривень 3% річних розрахованих за загальний період з 06.08.2017 по 25.03.2020 та 36961,50 гривень інфляційних втрат розрахованих за період з серпня 2017 року по лютий 2020 року.

За змістом ч 1 ст. 1050 Цивільного кодексу України якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов`язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлено договором або законом.

Перевіривши розрахунок позивача на предмет правильності та обґрунтованості, судом встановлено, що вірно розрахований розмір належних до стягнення з відповідача 3% річних становить 16221,98 гривень, а вірно розрахований розмір інфляційних втрат становить 40835,64 гривень.

Суд, ухвалюючи рішення, не вправі виходити за межі заявлених позовних вимог (ч. 2 ст. 237 Господарського процесуального кодексу України), відтак вимоги про стягнення відповідача 3% річних в розмірі 16221,98 гривень та інфляційних втрат в розмірі 36961,50 гривень підлягають задоволенню повністю в заявленому розмірі.

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що вимоги позивача підлягають задоволенню в повному обсязі.

А саме суд приймає рішення про стягнення з товариства з обмеженою відповідальністю «Агромонтажбуд» на користь фізичної особи-підприємця Новіцького Вадима Геннадійовича 205000,00 гривень основного боргу, 16221,98 гривень 3% річних та 36961,50 гривень інфляційних втрат.

Витрати по сплаті судового збору, у відповідності до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України покладаються судом на відповідача у повному обсязі.

Серед іншого, представником позивача у позовній заяві викладено попередній орієнтований розрахунок суми судових витрат, які позивач поніс і очікує понести у зв`язку із розглядом даної справи, який окрім суми сплаченого судового збору у розмірі 3872,77 гривень включає і витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 20000,00 гривень.

При цьому, докази щодо понесення судових витрат позивач має намір подати протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду.

Приписами частини 8 статті 129 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

З огляду на викладене вище, беручи до уваги заяву представника позивача, вирішення питання про відшкодування витрат на правничу допомогу може бути здійснено після надходження необхідних доказів із дотриманням наведених вище положень Господарського процесуального кодексу України.

Керуючись ст.ст. 4, 12, 13, 73-80, 86, 129, 232, 233, 236-238, 240, 241, 252 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позов фізичної особи-підприємця Новіцького Вадима Геннадійовича задовольнити повністю.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «Агромонтажбуд» (09108, Київська обл., м. Біла Церква, вул. Леваневського, буд. 85-А, код 39106787) на користь фізичної особи-підприємця Новіцького Вадима Геннадійовича ( АДРЕСА_1 , код НОМЕР_1 ) 205000,00 гривень основного боргу, 16221,98 гривень 3% річних, 36961,50 гривень інфляційних втрат та 3872,77 гривень судового збору.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. Апеляційна скарга може бути подана до Північного апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня складення повного тексту рішення у відповідності до ст.ст. 256, 257 Господарського процесуального кодексу України та з урахуванням підпункту 17.5 пункту 17 частини 1 Розділу XI «Перехідні положення» цього Кодексу.

Повний текст рішення складено та підписано 31.08.2020.

Суддя Р.М. Колесник