Рішення № 91215338, 19.08.2020, Господарський суд Тернопільської області

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

19 серпня 2020 року м. ТернопільСправа № 921/475/20

Господарський суд Тернопільської області

у складі судді Чопка Ю.О.

при секретарі судового засідання Коник М.М.

Розглянув справу

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "Газпромсервіс", вул. Галицька, 119, м. Рогатин, Рогатинський район, Івано-Франківська область, 77000

до відповідача: Головного управління Національної поліції в Тернопільській області, вул. Валова, 11, м. Тернопіль, Тернопільська область, 46001

про стягнення заборгованості в загальній сумі 97 074,71 грн.

За участю представників від:

Позивача: Паньківський Володимир Миколайович, керівник;

Окуневич Михайло Валентинович, адвокат

Відповідача: не з`явився

Суть справи:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Газпромсервіс" звернулося до Господарського суду Тернопільської області з позовною заявою до відповідача Головного управління Національної поліції в Тернопільській області про стягнення суми заборгованості в загальній сумі 97 074,71 грн., з яких: 62 693,64 грн основного боргу, 496,80 грн 3% річних, 2537,44 грн пені, 31 346,83 грн збитків за перевищення об`єму природного газу.

Згідно з пунктом 1 частини 5 статті 12 Господарського процесуального кодексу України справи, у яких ціна позову не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб є малозначними справами.

Частиною 1 статті 247 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що малозначні справи розглядаються у порядку спрощеного позовного провадження.

Відповідно до частини 1 статті 250 Господарського процесуального кодексу України питання про розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження суд вирішує в ухвалі про відкриття провадження у справі.

Ухвалою господарського суду Тернопільської області від 28.05.2019. позовну заяву прийнято судом до розгляду та відкрито провадження у справі. Справу призначено до розгляду на 12 червня 2019. Приймаючи до уваги малозначність справи в розумінні частини 5 статті 12 Господарського процесуального кодексу України, враховуючи ціну позову, характер спірних правовідносин та предмет доказування, господарським судом вирішено розгляд справи здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін, у зв`язку з чим надано відповідачу строк для подання відзиву на позовну заяву, а позивачу - для подання відповіді на відзив.

Позивач обґрунтовуючи позовні вимоги посилається на неналежне виконання відповідачем умов Договору про закупівлю природного газу за державні кошти № 3 від 14.01.2019.

Відповідач участь представника в судовому засіданні не забезпечив, водночас у поданому відзиві на позов №363/27/04-2020 від 31.07.2020 (вх.№5097 від 04.08.2020) проти позовних вимог заперечив та пояснив, що між сторонами дійсно був укладений Договір про закупівлю природного газу за державні кошти № 3 від 14.01.2019. Загальна вартість спожитого природного газу станом на 31.12.2019 року, становила 2 190 096,96 грн. У відповідності до п.5 ч.5 ст.36 Закону України "Про публічні закупівлі" та п. 10.2 Договору дія договору № 3 від 14.01.2019 була продовжена на наступний рік, в обсязі, що не перевищувало 20% від суми фактичного споживання в попередньому році. На підставі цього 20 січня 2020 року між сторонами укладено додаткову угоду № 3 на суму 438 019,39 грн. Однак, у зв`язку із зниженням ціни за одиницю товару з 10 299 грн. 59 коп. до 9 269 грн 63 коп. між сторонами укладено додаткову угоду №4 від 04 лютого 2020 року та відповідно відрегульовано суму з 438 019,39 грн до 394 216,97 грн. Зазначені кошти були сплачені повністю. Жодних інших договірних відносин між ТОВ "ГАЗПРОМСЕРВІС" та ГУНП в Тернопільській області в даний період не існувало. Проте не зважаючи на відсутність договірних відносин, позивач володіючи правом примусового обмеження (припинення) постачання газу в установленому законодавством порядку, не звернувся до Оператора ГРМ з дорученням на припинення газопостачання Управлінню.

Щодо відшкодування збитків просить суд врахувати, що у відповідності до Постанови НКРЕКП № 2196 від 30.09.2015 "Про затвердження Правил постачання природного газу", а саме п.2 р IV відшкодування збитків споживачем, що не є побутовим, постачальнику не здійснюється, якщо фактичний обсяг споживання в розрахунковому періоді відрізняється від підтвердженого обсягу природного газу не більше ніж на ±5 %. Вважає, що фактичний обсяг споживання в розрахунковому період відрізняється від підтвердженого обсягу природного газу не більше ніж на ±5 %, а тому відшкодуванню не підлягає.

Також вважає необґрунтованою позицію позивача стосовно визначення розміру пені відповідно до Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань". Також звертає увагу суду, що витрати на правову допомогу позивачем не підтверджені документально. Просить суд відмовити в позові.

Зважаючи на те, що неявка представника відповідача не перешкоджає всебічному, повному та об`єктивному розгляду всіх обставин справи, суд вважає за можливе розглянути справу за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників позивача, господарським судом встановлено наступне:

14.01.2019 між Товариством з обмеженою відповідальністю "ГАЗПРОМСЕРВІС", ЕІС-код як суб`єкта на ринку природного газу 56Х930000000790В (далі Постачальник) та Головним управлінням Національної поліції в Тернопільській області (далі Споживач), укладено договір про закупівлю природного газу за державні кошти №3 (далі Договір). Відповідно до Договору сторони взяли на себе зобов`язання: Постачальник постачає природний газ Споживачеві в обсягах і порядку, передбачених Договором для забезпечення потреб Споживача, а Споживач оплачує Постачальнику вартість газу і наданих послуг в розмірі, строках, порядку та на умовах, передбачених Договором (п.1.1. Договору).

Договірні обсяги постачання газу Споживачеві наводяться у додатку 2 до договору.

За підсумками розрахункового періоду Споживач до 05 числа місяця, наступного за розрахунковим, зобов`язаний надати Постачальнику копію відповідного акта про фактичний об`єм розподіленого природного газу споживачу за розрахунковий період, що складений між Оператором ГРМ/ГТС та Споживачем (п.3.6. Договору).

На підставі отриманих від Споживача даних та/або даних Оператора ГТС Постачальник протягом трьох робочих днів готує та надає Споживачу два примірники акта приймання-передачі природного газу за розрахунковий період, підписаних уповноваженим представником постачальника (п.3.7. Договору).

Споживач протягом двох днів з дати одержання акта приймання-передачі-природного газу зобов`язується повернути Постачальнику один примірник оригіналу акта приймання передачі природного газу, підписаний уповноваженим представником Споживача, або надати в письмовій формі мотивовану відмову від підписання акта приймання-передачі природного газу (п.3.8. Договору).

Пунктом 3.9. Договору сторони погодили, що Акти приймання-передачі газу є підставою для остаточних розрахунків Споживача з Постачальником.

Ціна за 1000 куб.м. природного газу з врахуванням ПДВ - 20% складає 10 299 грн 59 коп. (п.4.1. Договору).

Ціна договору з врахуванням ПДВ-20% становить: 2 909 636 грн (п.4.1.1. Договору).

Оплата вартості послуг з постачання газу здійснюється Споживачем на умовах щомісячної оплати виставленого Постачальником рахунку на поставлений газ (п.4.3. Договру).

Пунктом 10.1. Договору сторони погодили, що останній набирає чинності з дати його підписання уповноваженими представниками Сторін та скріплення їх підписів м печатками Сторін та діє в частині постачання природного газу з 01 лютого 2019 до 31 грудня 2019, а в частині проведення розрахунків - до повного виконання сторонами своїх зобов`язань.

У відповідності до ч.5 ст.36 Закону України "Про публічні закупівлі" дія договору може продовжуватися на строк, достатній для проведення процедури закупівлі на початку наступного року, в обсязі, що не перевищує 20% суми, визначеної в Договорі укладеного в попередньому році, якщо видатки на цю мету затверджено в установленому порядку (п. 10.2. Договору).

Додатковою угодою №1 від 13.12.2019 сторони погодили зменшити ціну договору на 719539,04 грн., та встановили ціну договору в розмірі 2 190 096,96 грн.

Додатковою угодою №2 від 28.12.2019 сторони домовились продовжити дію Договору №3 на строк, достатній для проведення процедури закупівлі на початку 2020 року в обсязі, що не перевищує 20 відсотків суми,визначеної в договорі.

Додатковою угодою №3 від 20.01.2020 на виконання ч.5 ст.36 Закону України "Про публічні закупівлі", п.10.2. Договору домовились продовжити дію Договору №3 на строк до 29.02.2020 (достатній для проведення процедури закупівлі на 2020 рік, в обсязі, що не перевищує 20 відсотків суми визначеної в договорі), що становить 438019,39 грн.

Додатковою угодою №4 від 04.02.2020 сторони погодили, що ціна газу за 1 000 м.куб становить 9 269,63 грн, у зв`язку з чим сума що не перевищує 20 відсотків суми визначеної в договорі становить (з урахуванням зміни ціни) 394 216,97 грн.

Дана додаткова угода набуває чинності з дати підписання та відповідно до ч.3 ст. 631 ЦК України поширює свою дію на відносини, що склалися між сторонами з 01.01.2020 і діє до 31.03.2020 включно, а в частині проведення розрахунків - до повного їх здійснення.

В обґрунтування своїх позовних вимог позивач зазначає, що на виконання умов Договору позивачем поставлено, а відповідачем прийнято у січні 2020 року природний газ у кількості 42,9тис. м.куб. на суму 397 667,04 грн, у лютому 2020 38,028 тис. м.куб. на суму 352 505,41 грн, у березні 2020 на суму 198 422,47 грн та 47 389,49 грн, квітні 2020 на суму 15 304,15 грн, що підтверджується Актами прийому-передачі природного газу №11 від 31.01.2020, №48 від 29.02.2020, №63 від 31.03.2020, №95 від 31.03.2020 та №118 від 30.04.2020.

Також на підтвердження факту поставки природного газу відповідачу позивач зазначає, що за даними ПАТ "Тернопільміськгаз" за Споживачем - Головним управлінням Національної поліції в Тернопільській області закріплено ЕІС код: 56ХS0001430K000Q. У березні 2020 року Споживач прийняв 323 м.куб. в квітні 0 м.куб., на підтвердження чого долучено лист №224 від 25.05.2020.

Відповідно до листа ДП "Кременецьке управління з постачання та реалізації газу" №315 від 15.05.2020 у період березень - квітень 2020 через ГРМ ДП "Кременецьке УПРГ" позивачем було здійснено поставку для потреб Головного управління Національної поліції в Тернопільській області 4380 м.куб газу, у березні 2020 в обсязі 4129 м.куб., у квітні 2020 251 м.куб.

Згідно листа ПрАТ "Тернопільгаз" №03/553 від 19.05.2020 повідомлено, що ним надано послуг з розподілу природного газу об`єктам Головного управлінням Національної поліції в Тернопільській області в березні 2020 - 22,066 тис. м.куб, а у квітні 2020 - 1400 тис. м.куб.

Також листом №03/659 ПрАТ "Тернопільгаз" повідомлено, що Головному управлінню Національної поліції в Тернопільській області присвоєно ЕІС код: 56ХS0001430K000Q та надано інформацію про фактичне споживання природного газу відповідачем.

Як стверджує позивач, та свідчать матеріали справи, відповідач взяті на себе зобов`язання щодо оплати поставленого природного газу належним чином не виконав, в результаті чого, станом на дату подання позовної заяви за ним рахувалась заборгованість в сумі 62 693,64 грн, яка виникла через допущення споживачем перевищення підтвердженого обсягу природного газу.

Відповідно до абз.1 пп.2 п.1 розділу VIІ Постанови НКРЕКП №2496 від 30.09.2015 "Про затвердження Правил постачання природного газу" - якщо за підсумками розрахункового періоду фактичний об`єм (обсяг) постачання природного газу споживачу його постачальником буде перевищувати підтверджений обсяг природного газу на цей період, постачальник має право вимагати від споживача відшкодування збитків за перевищення об`єму (обсягу) природного газу.

Відповідно до вказаної норми позивачем нараховано збитків за березень 2020 на суму 23 694,75 грн, за квітень 2020 на суму 7 652,08 грн., а всього на суму 31346,83 грн.

З метою вжиття заходів досудового врегулювання спору, Товариство з обмеженою відповідальністю "Газпромсервіс" зверталось до відповідача із претензією №08/05-ГУНП від 08 травня 2020 року про сплату заборгованості за спожитий газ на суму 62 693,64 грн та додатково надсилало Рахунок №08/05-01 від 08.05.2020 та акти прийому-передачі природного газу №95 від 31.03.2020 та № 118 від 30.04.2020.

У відповіді на претензію №272/27/05-2020 від 21.05.2020 відповідач заперечив щодо вимог позивача, та зазначив, що 06.04.2020 в систему Прозоро ГУНП сформовано звіт про виконання договору про закупівлю в повному обсязі на суму 2 584 313,93 грн. Жодних інших договорів з позивачем не укладалось, проте не зважаючи на відсутність договорів постачальником не було здійснено заходів щодо припинення постачання газу.

Вважаючи свої права порушеними позивач звернувся до суду та просить стягнути з відповідача 62 693,64 грн основного боргу, 31 346,83 грн збитків за перевищення об`єму природного газу, а також 496,80 грн 3% річних, 2537,44 грн пені та витрати на правову допомогу.

Згідно ст. 11 Цивільного кодексу України (далі ЦК України), цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до п. 5 ст. 16 ЦК України, одним із засобів захисту цивільних прав є примусове виконання обов`язку в натурі, яке в даному випадку полягає у виконанні відповідачем договірних зобов`язань з оплати переданого газу.

У відповідності до ст. 509 ЦК України, ст. 173 Господарського кодексу України (далі ГК України), в силу господарського зобов`язання, яке виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання, один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій. а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 ЦК України).

Відповідно до вимог ст. 526 ЦК України, ст. 193 ГК України, суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 204 ЦК України, правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Згідно зі статтею 629 ЦК України договір є обов`язковим до виконання сторонами.

Суд при вирішенні спору враховує, що правовідносини, що склалися між сторонами, регулюються нормами про договір поставки.

Відповідно до ст. 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін (ч. 2 ст. 712 ЦК України).

Відповідно до ст. 655 ЦК України, за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

За приписами ст.ст. 692, 693 ЦК України, покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Якщо договором встановлений обов`язок покупця частково або повністю оплатити товар до його передання продавцем (попередня оплата), покупець повинен здійснити оплату в строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо такий строк не встановлений договором, - у строк, визначений відповідно до статті 530 цього Кодексу.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 664 ЦК, обов`язок продавця передати товар покупцеві вважається виконаним у момент вручення товару покупцеві, якщо договором встановлений обов`язок продавця доставити товар.

Частиною першою статті 692 ЦК України визначено, що покупець за договором купівлі-продажу повинен оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього; якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлено інший строк оплати товару.

Відповідно до ч.1 ст.530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Статтями 525 та 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться; одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено законом або договором.

Судом встановлено та підтверджено матеріалами справи, що позивач виконав свій обов`язок щодо передачі у власність відповідачу природного газу згідно Договору №3 від 14.01.2019 в повному обсязі. Натомість відповідач свої зобов`язання з оплати вартості отриманого газу виконував з порушенням встановленого Договором строку.

У зв`язку з наведеним позовні вимоги в частині стягнення 62 693,64 грн основної заборгованості підлягають до задоволення як обґрунтовано заявлені та неоспорені відповідачем.

Доводи відповідача судом про виконання умов договору відхиляються, так як управлінням не спростовано факт прийняття газу до споживання.

Посилання відповідача на те, що позивач не звернувся до оператора ГРМ з дорученням про припинення газопостачання спростовується п.10 Постанови НКРЕКП № 2496 від 30.09.2015 "Про затвердження Правил постачання природного газу" (далі Правила) Споживач самостійно контролює власне газоспоживання та для недопущення перевищення підтвердженого обсягу природного газу в розрахунковому періоді має самостійно і завчасно обмежити (припинити) власне газоспоживання.

Відповідно до п. 20 наведених Правил, Споживач зобов`язується дотримуватись вимог цих Правил; забезпечувати дотримання дисципліни відбору (споживання) природного газу в обсягах та на умовах, визначених договорами; самостійно обмежувати (припиняти) споживання природного газу у випадках: порушення строків оплати за договором на постачання природного газу; відсутності споживача у розрахунковому періоді в Реєстрі будь-якого постачальника на інформаційній платформі Оператора ГТС; перевищення підтвердженого обсягу природного газу без узгодження з постачальником; відсутності укладеного договору постачання природного газу.

Також підлягають до задоволення заявлені до стягнення 31 346,83 грн збитків, як такі що заявлені відповідно до вимог абз.1 пп.2 п.1 розділу VIІ Постанови НКРЕКП №2496 від 30.09.2015 "Про затвердження Правил постачання природного газу"

Ст. 625 ЦК України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

На підставі наведеної норми позивачем нараховано та заявлено до стягнення 3% річних в 496,80 грн. З наданого позивачем розрахунку 3% річних вбачається, що останні нараховані за період з 02.04.2020 по 14.07.2020.

З огляду на встановлений судом факт неналежного виконання відповідачем взятих на себе зобов`язань щодо своєчасної оплати вартості поставленого позивачем природного газу, суд прийшов до висновку, що вимоги позивача в частині стягнення 496,80 грн 3% річних є обґрунтованими, правомірними та такими, що підлягають задоволенню.

Щодо заявленої до стягнення суми пені в розмірі 2 537,44 грн, слід зазначити наступне.

Згідно з ч. 2 ст. 343 Господарського кодексу та ст. 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань" платник коштів сплачує на користь отримувача таких коштів за прострочення платежу пеню в розмірі, установленому за угодою сторін (тобто в договорі). При цьому пеня обчислюється від суми простроченого платежу і не може перевищувати подвійної облікової ставки НБУ, яка діяла в певний період (період прострочення).

Як вбачається з умов договору сторони не дійшли згоди щодо стягнення пені.

Таким чином в задоволенні позовних вимог в частині стягнення 2 537,44 грн пені слід відмовити.

У відповідності до ч.1 ст.73 ГПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Ці дані встановлюються такими засобами, зокрема, письмовими, речовими і електронними доказами (ч.2 ст.73 ГПК України).

Частиною 1 ст.74 ГПК України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Приписами ст.79 ГПК України передбачено, що достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Обов`язок із доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб`єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з`ясувати обставини, які мають значення для справи.

Пунктами 1, 2 ст. 86 ГПК України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Відповідно до ст. 129 ГПК України витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача.

Щодо вимог про стягнення з відповідача витрат на професійну правничу допомогу, слід зазначити наступне.

Статтею 16 ГПК України передбачено право учасників справи користуватися правничою допомогою. Представництво у суді, як вид правничої допомоги, здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом.

Згідно зі ст.123 ГПК України судові витрати складаються, зокрема з витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Відповідно до п.1 ч.2 ст. 123 ГПК України до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

У порядку ч. 4 ст. 129 ГПК України інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються, у разі задоволення позову на відповідача.

Відповідно до ч.8 ст.129 ГПК України розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

Враховуючи викладене та керуючись ст.ст. 74, 81, 129, 236-238, 240, 252 ГПК України, господарський суд

В И Р І Ш И В :

1.Позов задовольнити частково.

2.Стягнути з Головного управління Національної поліції в Тернопільській області, м.Тернопіль, вул. Валова, 11 (код 40108720) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Газпромсервіс», Івано-Франківська область, м.Рогатин, вул. Галицька, 119 (код 31767581) - 62 693 (шістдесят дві тисячі шістсот дев`яносто три) грн. 64 коп. боргу, 496 (чотириста дев`яносто шість) грн. 80 коп. 3% річних, 31 346 (тридцять одну тисячу триста сорок шість) грн. 83 коп. збитків за перевищення об`єму природного газу, 2 102 (дві тисячі сто дві) грн рівно судового збору і 8 500 (вісім тисяч п`ятсот) грн. рівно витрат на професійну правову допомогу.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Сторони мають право оскаржити це рішення до Західного апеляційного господарського суду через господарський суд Тернопільської області протягом двадцяти днів з дня складення повного тексту судового рішення.

Повний текст рішення складено 28 серпня 2020 року.

Суддя Ю.О. Чопко