Ухвала суду № 91207213, 28.08.2020, Шевченківський районний суд м. Чернівців

Справа № 727/6905/20

Провадження № 4-с/727/55/20

У Х В А Л А

28 серпня 2020 року Шевченківський районний суд м. Чернівці у складі:

Головуючого- судді: Одовічен Я.В.

За участю секретаря:Кицинюка С.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за скаргою Акціонерного товариства «Банк Кредит Дніпро», заінтересовані особи: ОСОБА_1 , Державний виконавець Першого відділу Державної виконавчої служби м.Чернівці Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Піц Альона Василівна про визнання неправомірними дій державного виконавця та зобов`язання вчинити дії, -

ВСТАНОВИВ :

18.08.2020 року стягувач АТ «Банк Кредит Дніпро» звернувся до суду зі скаргою на дії державного виконавця.

Посилався на те, що рішенням Шевченківського районного суду м.Чернівці від 25.01.2018 року позов банку було задоволено та стягнуто з ОСОБА_1 на користь ПАТ «Банк Кредит Дніпро» заборгованість у розмірі 77976, 49 доларів США, що згідно офіційного курсу НБУ становить 2066094 грн. 09 коп. та 82671 грн. 60 коп.

01.03.2018 року на підставі зазначеного судового рішення було видано виконавчий лист про стягнення заборгованості з ОСОБА_1 .

Виконавчий лист №727/11962/17 стягувачем було пред`явлено до виконання, після чого Першим відділом ДВС м.Чернівці ГТУЮ в Чернівецькій області відкрито виконавче провадження №56923483 з примусового виконання виконавчого листа.

У подальшому, 19.05.2020 року АТ «Банк Кредит Дніпро» звернувся до відділу ДВС з заявою про повернення виконавчого листа №727/11962/17.

Однак, станом на 06.08.2020 року постанови про повернення виконавчого документу та оригіналу виконавчого листа на адресу АТ «Банк Кредит Дніпро» не надходило.

Просив визнати неправомірними дії державного виконавця Першого відділу ДВС у м.Чернівці Південно-Західного міжрегіонального управління юстиції Піц Альони Василівни щодо неповернення виконавчого листа №727/11962/17, виданого 01.03.2018 року Шевченківським районним судом м.Чернівці, про стягнення з ОСОБА_1 на користь ПАТ «Банк Кредит Дніпро» заборгованості у розмірі 77976, 49 доларів США, що згідно офіційного курсу НБУ становить 2066094 грн. 09 коп. та 82671 грн. 60 коп.

Також просив зобов`язати державного виконавця повернути АТ «Банк Кредит Дніпро» виконавчий лист №727/11962/17, виданий 01.03.2018 року Шевченківським районним судом м.Чернівці.

Представником Першого відділу Державної виконавчої служби м.Чернівці Південно-Західного міжрегіонального управління юстиції було подано до суду письмові пояснення на скаргу, в яких державний виконавець вказувала на те, що постановою від 28.05.2020 року виконавчий документ було повернуто стягувачеві. Просила відмовити в задоволенні скарги.

Представник скаржника у судове засідання не з`явився, у поданій до суду заяві скаргу підтримав, просив розглянути скаргу у його відсутності.

Представник Першого відділу Державної виконавчої служби м.Чернівці Південно-Західного міжрегіонального управління юстиції у наданих суду письмових поясненнях просила провести розгляд скарги у її відсутності.

ОСОБА_1 у судове засідання не з`явилась, про причини неявки суд не повідомила.

Дослідивши письмові докази провадження, суд, приходить до наступного.

Так, відповідно до ст.447 ЦПК України, сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їх права чи свободи.

Скаргу може бути подано до суду: а) у десятиденний строк з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її права та свободи; б) у триденний строк з дня, з коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її права, у разі оскарження постанови про відкладення провадження виконавчих дій. Пропущений з поважних причин строк для подання скарги може бути поновлено судом.

Як вбачається з поданої до суду скарги, стягувач по виконавчому провадженню вважає, що його права були порушені, оскільки державним виконавцем за його заявою не було повернуто виконавчий лист №727/11962/17.

Як було встановлено судом, 01.03.2018 року Шевченківським районним судом м.Чернівці було видано виконавчий лист №727/11962/17 про стягнення з ОСОБА_1 на користь ПАТ «Банк Кредит Дніпро» заборгованості у розмірі 77976, 49 доларів США, що згідно офіційного курсу НБУ становить 2066094 грн. 09 коп. та 82671 грн. 60 коп. (а.с.4-5).

На підставі заяви стягувача державним виконавцем було відкрито виконавче провадження №56923483 з примусового виконання виконавчого листа №727/11962/17.

19.05.2020 року стягувачем АТ «Банк Кредит Дніпро» до виконавчої служби було подано заяву про винесення постанови про повернення виконавчого листа №727/11962/17 (а.с.6-7).

Даючи оцінку аргументам стягувача, що були викладені ним у поданій до суду скарзі, суд враховує таке:

Згідно статті 129-1 Конституції України суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.

У відповідності до вимог ст. 1 Закону України «Про виконавче провадження» виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Примусовому виконанню підлягають рішення на підставі виконавчих листів, що видаються судами у передбачених законом випадках на підставі судових рішень (Стаття 3 Закону).

Перелік заходів примусового виконання наведено у ст. 10 вказаного Закону, згідно з п. 5 якої цей перелік не є вичерпним.

Згідно ч.1 ст. 26 Закону виконавець розпочинає примусове виконання рішення на підставі виконавчого документа, зазначеного у статті 3 цього Закону, зокрема за заявою стягувача про примусове виконання рішення. За рішенням немайнового характеру виконавець у постанові про відкриття виконавчого провадження зазначає про необхідність виконання боржником рішення протягом 10 робочих днів (крім рішень, що підлягають негайному виконанню).

Відповідно до п.1 ч.1 ст.37 Закону України «Про виконавче провадження», виконавчий документ повертається стягувачу, якщо: 1) стягувач подав письмову заяву про повернення виконавчого документа.

Положеннями ст. 81 ЦПК України регламентові, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками. Доказування не може ґрунтуватись на припущеннях.

Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів, показаннями свідків (стаття 76 ЦПК України).

Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин, які входять до предмета доказування у справі. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Як було встановлено судом, на підтвердження правомірності своїх державним виконавцем було надано суду копію постанови про повернення виконавчого документа стягувану від 28.05.2020 року.

Із змісту наданої суду постанови видно, що 19.05.2020 року до відділу ДВС надійшла заява стягувача про повернення виконавчого документа. Розглянувши подану заяву, державний виконавець Піц А.В. постановою від 28.05.2020 року повернула виконавчий лист №727/11962/17, виданий 01.03.2018 року Шевченківським районним судом м. Чернівці, про стягнення з ОСОБА_1 на користь ПАТ «Банк Кредит Дніпро» заборгованості у розмірі 77976, 49 доларів США, що згідно офіційного курсу НБУ становить 2066094 грн. 09 коп. та 82671 грн. 60 коп. – стягувачеві.

Таким чином, вимоги заяви стягувача від 19.05.2020 року державним виконавцем були виконані.

Отже, суд, ознайомившись з усіма доводами сторін та матеріалами виконавчого провадження, приходить до переконливого висновку, що дії Державного виконавця Першого відділу Державної виконавчої служби м.Чернівці Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Піц Альона Василівна були правомірними.

Згідно ст.451 ЦПК України, за результатами розгляду скарги суд постановляє ухвалу. Якщо оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність були прийняті або вчинені відповідно до закону, в межах повноважень державного виконавця або іншої посадової особи державної виконавчої служби, приватного виконавця і право заявника не було порушено, суд постановляє ухвалу про відмову в задоволенні скарги.

Як роз`яснив Пленум Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у п.3, п.18 постанови №6 від 07.02.2014 року «Про практику розгляду судами скарг на рішення, дії або бездіяльність державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби під час виконання судових рішень у цивільних справах», при розгляді скарг на рішення, дії або бездіяльність державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби суди повинні враховувати, що Законом про виконавче провадження передбачено заборону на зловживання процесуальними правами під час здійснення виконавчого провадження.

Якщо оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність було прийнято або вчинено відповідно до закону, у межах повноважень суб`єкта оскарження і права чи свободи заявника не було порушено, суд постановляє ухвалу про відмову в задоволенні скарги. При цьому, визнаючи доводи скарги необґрунтованими і відмовляючи в її задоволенні, суд має зазначити в ухвалі, у зв`язку з чим і на підставі яких саме норм закону він дійшов такого висновку.

На підставі вищевикладеного, суд приходить до висновку, що скарга - необґрунтована та задоволенню не підлягає.

Керуючись ст.ст.8, 81, 247, 447, 448, 449, 450, 451 ЦПК України, -

УХВАЛИВ:

У задоволенні скарги Акціонерного товариства «Банк Кредит Дніпро», заінтересовані особи: ОСОБА_1 , Державний виконавець Першого відділу Державної виконавчої служби м.Чернівці Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Піц Альона Василівна про визнання неправомірними дій державного виконавця та зобов`язання вчинити дії – відмовити.

Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п`ятнадцяти днів з дня її складення до суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції. Учасник справи, якому повну ухвалу суду не було вручено у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження ухвали суду, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Суддя Шевченківського

районного суду м. Чернівці Одовічен Я.В.