Рішення № 91205296, 28.08.2020, Чернівецький окружний адміністративний суд

ЧЕРНІВЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 серпня 2020 р. м. Чернівці Справа № 600/1175/20-а

Чернівецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Анісімова О.В., розглянувши у порядку письмового провадження за правилами загального позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до приватного виконавця виконавчого округу м. Києва Дорошкевич Віри Леонідівни про визнання протиправною та скасування постанови, -

В С Т А Н О В И В:

І. РУХ СПРАВИ

1.1. ОСОБА_1 (далі - позивач) звернулась до суду із позовом до приватного виконавця виконавчого округу м. Києва Дорошкевич Віри Леонідівни (далі - відповідач), в якому просить визнати протиправною та скасувати постанову про відкриття виконавчого провадження №62507193 від 08.07.2020 року.

1.2. Ухвалою суду від 10.08.2020 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито загальне позовне провадження в адміністративній справі.

ІІ. ОБСТАВИНИ СПРАВИ

2.1. 08.07.2020 приватним виконавцем виконавчого округу м. Києва Дорошкевич В.Л. винесено постанову про відкриття виконавчого провадження №62507193 стосовно примусового виконання виконавчого напису Приватного нотаріуса Житомирського міського нотаріального округу ОСОБА_2 про звернення стягнення заборгованості.

2.2. Позивач вважає зазначену постанову про відкриття виконавчого провадження протиправною, що і обумовило звернення до суду з цим позовом.

ІІІ. АРГУМЕНТИ СТОРІН

3.1. В обґрунтування позовних вимог у поданій до суду позовній заяві позивач зазначає, що оскаржувана постанова прийнята приватним виконавцем з порушенням норм чинного законодавства, оскільки, виконавче провадження відкрито не за місцем проживання/перебування боржника (чи його майна), у зв`язку з чим, така постанова, на думку позивача, підлягає скасуванню.

3.2. Так, зазначає, що місцем її реєстрації є АДРЕСА_1 , що підтверджується копією паспорта серія НОМЕР_1 . Тобто, на час винесення спірної постанови про відкриття виконавчого провадження ВП №62507193, на підставі виконавчого напису приватного нотаріуса, у відповідача були відсутні докази того, що адреса реєстрації боржника здійснена у виконавчому окрузі м. Києва, а тому у відповідача не було підстав для винесення оскаржуваної постанови, так як виконавчий документ пред`явлено не за місцем виконання.

3.2. Відповідач правом на подачу відзиву на позовну заяву не скористався, хоча ухвала про відкриття загального позовного провадження в адміністративній справі №600/1175/20-а від 10.08.2020 року була направлена йому на офіційну електронну адресу 12.08.2020 року та отримана ним 18.08.2020 року (а.с.73).

IV. ЗАЯВИ ТА КЛОПОТАННЯ УЧАСНИКІВ СПРАВИ

4.1. 26.08.2020 року від позивача до суду надійшла заява про розгляд справи №600/1175/20-а без її участі.

4.2. Заяв та клопотань іншого характеру від учасників справи до суду не надходило.

V. ОБСТАВИНИ ВСТАНОВЛЕНІ СУДОМ

5.1. Згідно паспорту громадянина України серії НОМЕР_1 , виданого Кельменецьким РВУ МВС України в Чернівецькій області місце проживання ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстроване за адресою: АДРЕСА_1 (а. с. 10-13).

5.2. 20.06.2020 року приватним нотаріусом Житомирського міського нотаріального округу Гораєм О.С. видано виконавчий напис нотаріуса №1175, згідно якого запропоновано стягнути з ОСОБА_1 невиплачені в строк грошові кошти на користь ТзОВ «АВЕНТУС УКРАЇНА» (код ЄДРПОУ 41078230) за кредитним договором від 10.12.2018 року №472336, на загальну суму 10410,00 грн. (а.с.54).

5.3. 07.07.2020 року ТзОВ «АВЕНТУС УКРАЇНА» подало до приватного виконавця виконавчого округу м. Києва Дорошкевич В.Л. заяву про примусове виконання рішення, у якому просило "Відкрити за місцем проживання (перебування) боржника виконавче провадження з примусового виконання виконавчого напису, виданого Приватним нотаріусом Житомирський міський нотаріальний округ Гораєм Олегом Станіславовичем за №1175 від 20.06.2020 року про стягнення з боржника, яким є ОСОБА_1 , коштів у розмірі 10410,00 гривень ..." (а.с.47).

5.4. 08.07.2020 року постановою приватного виконавця виконавчого округу м. Києва Дорошкевич Віри Леонідівни відкрито виконавче провадження №62507193 за поданою ТзОВ «АВЕНТУС УКРАЇНА» заявою (а.с.59-60).

Водночас слід зазначити, що в оскаржуваній постанові адресою боржника значиться: АДРЕСА_2 .

5.5. Матеріали виконавчого провадження та й справи взагалі не містять жодної інформації щодо наявності у ОСОБА_1 майна на території виконавчого округу міста Києва.

VІ. ПОЗИЦІЯ СУДУ

6.1. Предметом цього позову є винесена приватним виконавцем виконавчого округу м. Києва Дорошкевич В.Л. постанова про відкриття виконавчого провадження №62507193 від 08.07.2020 року.

Отже, при розгляді цієї справи, суд має надати зазначеній постанові оцінку на предмет відповідності чинним нормативно-правовим актам, через призму верховенства права.

6.2 Так, відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

6.3 У відповідності до статті 1 Закону України "Про виконавче провадження" від 02.06.2016 року № 1404-VIII (далі - Закон № 1404-VIII) виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

6.4. Відповідно до статті 2 Закону №1404-VІІІ виконавче провадження здійснюється з дотриманням таких засад: верховенства права; обов`язковості виконання рішень; законності; диспозитивності; справедливості, неупередженості та об`єктивності; гласності та відкритості виконавчого провадження розумності строків виконавчого провадження; співмірності заходів примусового виконання рішень та обсягу вимог за рішеннями; забезпечення права на оскарження рішень, дій чи бездіяльності державних виконавців, приватних виконавців.

6.5. Згідно пункту 3 частини 1 статті 3 Закону №1404-VІІІ примусовому виконанню підлягають рішення на підставі таких виконавчих документів, зокрема, виконавчих написів нотаріусів.

6.6. Статтею 4 Закону №1404-VІІІ визначено вимоги до виконавчого документа, серед яких у виконавчому документі зазначаються повне найменування (для юридичних осіб) або прізвище, ім`я та, за наявності, по батькові (для фізичних осіб) стягувача та боржника, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або адреса місця проживання чи перебування (для фізичних осіб), дата народження боржника - фізичної особи (пункт 3 частини 1 статті 4 Закону №1404-VІІІ).

6.7. Відповідно до статті 26 Закону №1404-VІІІ виконавець розпочинає примусове виконання рішення на підставі виконавчого документа, зазначеного у статті 3 цього Закону в т. ч.: за заявою стягувача про примусове виконання рішення.

6.8. Частиною 1 статті 18 Закону №1404-VIII визначено, що виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

6.9. За змістом пункту 1 частини 2 статті 18 Закону №1404-VIII виконавець зобов`язаний здійснювати заходи примусового виконання рішень у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом і цим Законом.

6.10. Частиною 1 статті 5 Закону №1404-VIII визначено, що примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та у передбачених цим Законом випадках на приватних виконавців, правовий статус та організація діяльності яких встановлюються Законом України «Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів».

6.11. Пунктом 4 частини 2 статті 23 Закону України «Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів» від 02.06.2016 року №1403-VIII (далі - Закон №1403-VIII) передбачено, що у Єдиному реєстрі приватних виконавців України містяться відомості про виконавчий округ, на території якого приватний виконавець здійснює діяльність.

6.12. За правилами статті 25 Закону №1403-VIII виконавчим округом є територія Автономної Республіки Крим, області, міста Києва чи Севастополя. Приватний виконавець має право приймати до виконання виконавчі документи, місце виконання яких відповідно до Закону України "Про виконавче провадження" знаходиться у межах Автономної Республіки Крим, області або міста Києва чи Севастополя, у яких розташований його виконавчий округ. Інформація про приватних виконавців виконавчого округу та реквізити їхніх офісів розміщуються у всіх судах та в органах державної виконавчої служби, розташованих у межах відповідного виконавчого округу. Виконавчі дії у виконавчих провадженнях, відкритих приватним виконавцем у виконавчому окрузі, можуть вчинятися ним на всій території України.

6.13. Згідно частини 2 статті 24 Закону №1404-VIII приватний виконавець приймає до виконання виконавчі документи за місцем проживання, перебування боржника - фізичної особи, за місцезнаходженням боржника - юридичної особи або за місцезнаходженням майна боржника.

6.14. Аналіз наведених норм законодавства дає підстави для висновку, що і Закон України «Про виконавче провадження» і Закон України «Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів» визначають вимоги (критерії) до місця відкриття приватним виконавцем виконавчого провадження. При цьому, згідно з частиною 2 статті 25 Закону №1403-VIII право приватного виконавця відкривати виконавче провадження обмежується виконавчим округом, на території якого приватний виконавець здійснює діяльність та відомості щодо якого внесені та містяться у Єдиному реєстрі приватних виконавців України.

6.15. Разом з цим, зі змісту частини 2 статті 24 Закону №1404-VIII також слідує, що у разі якщо місце проживання, перебування боржника - фізичної особи та місцезнаходження боржника - юридичної особи або місцезнаходження майна боржника розташовано в окрузі, в якому приватний виконавець здійснює діяльність та відповідно на яку розповсюджуються відповідна компетенція цього приватного виконавця, він має право прийняти до виконання відповідні виконавчі документи та відкрити виконавче провадження з їх виконання. Тобто, відповідно до вимог Закону №1404-VIII, місце виконання рішення напряму пов`язане з боржником, та може визначатися лише за однієї з трьох ознак: 1) місцем проживання боржника; 2) місцем перебування боржника; 3) місцезнаходження майна боржника.

6.16. Дослідженням матеріалів справи судом вставлено, що приватний виконавець виконавчого округу м. Києва Дорошкевич Віра Леонідівни здійснює примусове виконання рішень у виконавчому окрузі міста Києва.

6.17. Також, судом встановлено, що боржник у виконавчому провадженні №62507193 ( ОСОБА_1 ) зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 (див. пункт 5.1 цього рішення).

6.18. Однак, у виконавчому документі (виконавчому написі нотаріуса від 20.06.2020 року №1175), на підставі якого приватним виконавцем відкрито виконавче провадження №62507193 зазначено місце проживання позивача: АДРЕСА_2 (а.с.54). Ця ж сама адреса зазначена в заяві про примусове виконання рішення та оскаржуваній постанові.

Водночас слід зазначити, що відкриваючи виконавче провадження відповідач виходив з того, що місцем проживання позивача є саме АДРЕСА_2 .

6.19. Разом з цим, суд звертає увагу, що документальне підтвердження місця проживання в місті Києві ОСОБА_4 до заяви стягувачем не додано. Окрім цього, відповідно до наявної у справі індивідуальної частини договору №427336 про надання фінансового кредиту від 10.12.2018 року (єдиний документ, який наявний у виконавчому проваджені, що містить підпис позивач та адресу його проживання) адресою реєстрації ОСОБА_4 значиться

АДРЕСА_3 . При цьому суд зазначає, що відповідно до статті 3 Закону України "Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні" від 11.12.2003 року, №1382- IV під місцем перебування розуміють адміністративно-територіальну одиницю, на території якої особа проживає строком менше шести місяців на рік; а під місце проживання - житло, розташоване на території адміністративно-територіальної одиниці, в якому особа проживає, а також спеціалізовані соціальні установи, заклади соціального обслуговування та соціального захисту, військові частини.

6.21. Доказів того, що місцем проживання або перебування ОСОБА_4 був або є місто Київ відповідач суду не надав, як і не надав доказів того, що ОСОБА_4 має у власності майно у м. Києві.

6.22. У справі міститься конверт (а.с.24), згідно якого ОСОБА_4 відправила на адресу суду позовну заяву з смт. Макарів, Київської області, що може свідчити про те, що вона проживає або перебуває у цьому населеному пункті. Однак, наведене не спростовує того, що відповідач діяв поза межами свого виконавчого округу, оскільки його повноваження поширюються на місто Київ, а не на Київську область, яка є окремим виконавчим округом і в ній розташоване смт. Макарів.

6.23. Таким чином, оскільки приватний виконавець має право приймати до виконання виконавчі документи, місце виконання яких відповідно до Закону України «Про виконавче провадження» знаходиться у межах, у яких розташований його виконавчий округ, суд доходить висновку, що місце проживання боржника ( АДРЕСА_1 ) не відноситься до виконавчого округу, на території якого приватний виконавець Дорошкевич В.Л. здійснює діяльність, а відтак виконавчий документ у виконавчому провадженні №62507193 прийнято до виконання відповідачем не за місцем проживання, перебування боржника - фізичної особи.

6.24. Водночас, суд також звертає увагу на положення частини 4 статті 4 Закону №1404-VIII стосовно того, що у виконавчому документі можуть зазначатися інші дані (якщо вони відомі суду чи іншому органу (посадовій особі), що видав виконавчий документ), які ідентифікують стягувача та боржника чи можуть сприяти примусовому виконанню рішення, зокрема місце роботи боржника - фізичної особи, місцезнаходження майна боржника, реквізити рахунків стягувача і боржника, номери їх засобів зв`язку та адреси електронної пошти.

6.25. Аналогічні положення визначені Інструкцією з організації примусового виконання рішень, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 02.04.2012 року №512/5 (далі - Інструкція №512/5), яка розроблена відповідно до Закону України «Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів», Закону України «Про виконавче провадження», інших законодавчих актів України та нормативно-правових актів Міністерства юстиції України і визначає окремі питання організації виконання судових рішень і рішень інших органів (посадових осіб), що відповідно до Закону підлягають примусовому виконанню.

6.26. Так зокрема, згідно з абзацами 3-4 пункту 3 розділу ІІІ вказаної Інструкції у заяві про примусове виконання рішення стягувач має право зазначити відомості, що ідентифікують боржника чи можуть сприяти примусовому виконанню рішення (рахунок боржника, місце роботи чи отримання ним інших доходів, конкретне майно боржника та його місцезнаходження тощо). У разі пред`явлення виконавчого документа до органу державної виконавчої служби або приватного виконавця за місцезнаходженням майна боржника до заяви про примусове виконання рішення додається документальне підтвердження, що майно боржника (грошові кошти на рахунках в банках або інших фінансових установах) знаходиться(яться) на території, на яку поширюється компетенція органу державної виконавчої служби, або в межах виконавчого округу приватного виконавця.

6.27. З матеріалів справи слідує, що відомостей щодо місцезнаходження майна боржника у м. Києві стягувачем також надано не було. Тобто, на момент відкриття виконавчого провадження та прийняття спірної постанови у відповідача були відсутні відомості про те, що позивачу належить будь-яке майно, у тому числі, грошові кошти, які б знаходились в межах виконавчого округу відповідача, як приватного виконавця.

6.28. Водночас, слід зазначити, що статтею 4 Закону №1404-VІІІ окрім визначення вимог до виконавчого документа, визначено і підстави, відповідно до яких орган державної виконавчої служби (приватний виконавець) повертає виконавчий документ стягувачу без його прийняття до виконання.

6.29. Так, пунктом 10 частини 4 статті 4 Закону №1404-VIII визначено, що виконавчий документ повертається стягувачу приватним виконавцем без прийняття до виконання протягом трьох робочих днів з дня його пред`явлення, якщо, зокрема, виконавчий документ пред`явлено не за місцем виконання або не за підвідомчістю.

6.30. Разом з цим, за правилами пункту 4 розділу ІІІ Інструкції №512/5 виконавчий документ повертається без прийняття до виконання у випадках, передбачених частиною четвертою статті 4 Закону №1404-VIII, про що приватний виконавець надсилає стягувачу повідомлення протягом трьох робочих днів з дня пред`явлення виконавчого документа.

6.31. Таким чином, суд вважає, що приватним виконавцем виконавчого округу м. Києва Дорошкевич В.Л. відкрито виконавче провадження за виконавчим документом, місце виконання якого знаходиться за межами виконавчого округу, на території якого вона здійснює діяльність та відомості щодо якого внесені та містяться у Єдиному реєстрі приватних виконавців України.

VІІ. ВИСНОВКИ СУДУ

7.1. Аналізуючи зазначене вище у своїй сукупності, суд приходить до висновку, що наявні підстави для визнання протиправною та скасування постанови приватного виконавця виконавчого округу м. Києва Дорошкевич Віри Леонідівни про відкриття виконавчого провадження №62507193 від 08.07.2020 року щодо виконання виконавчого напису Приватного нотаріуса Житомирського міського нотаріального округу ОСОБА_2 про звернення стягнення заборгованості.

7.2. Отримавши від ТзОВ «АВЕНТУС УКРАЇНА» заяву про примусове виконання рішення з виконання виконавчого напису нотаріуса про стягнення з ОСОБА_1 суми заборгованості за кредитним договором, приватний виконавець повинна була повернути виконавчий документ стягувачу у зв`язку із пред`явленням його не за місцем виконання, однак зазначеного останньою зроблено не було.

7.3. Відтак, оскаржувана постанова прийнята відповідачем з порушенням приписів частини 2 статті 24 Закону №1404-VIII, оскільки приватним виконавцем виконавчого округу м. Києва Дорошкевич В.Л. виконавчий документ прийнято до виконання не за місцем проживання, перебування боржника - фізичної особи (позивача) або знаходження її майна.

7.4. Відповідно до частин 1 та 2 статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

7.5. Відповідачем не доведено суду правомірність прийняття оскаржуваної позивачем постанови про відкриття виконавчого провадження, а тому суд вважає, що позовні вимоги є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі.

VІІІ. РОЗПОДІЛ СУДОВИХ ВИТРАТ

8.1. Відповідно до частини 1 статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

8.2. З матеріалів справи встановлено, що при зверненні до суду з даним позовом позивачем сплачено судовий збір у розмірі 840,80 грн., що підтверджується квитанцією №52565 від 29.07.2020 року (а.с. 23).

8.3. Оскільки позов задоволено повністю, суд стягує на користь позивача зазначені вище судові витрати за рахунок відповідача.

8.4. Окрім цього, суд зазначає, що відповідно до змісту позову та матеріалів справи, позивач також здійснив витрати на підготовку до розгляду справи у розмірі 5000 (п`ять тисяч) грн. 00 коп., що підтверджується договором про надання юридичних послуг №29/07 від 29.07.2020 року, актом приймання-передачі надання послуг №1 від 29.07.2020 року до договору про надання юридичних послуг №29/07 від 29.07.2020 року та прибутковим касовим ордером №100 від 29.07.2020 року квитанцією №8 від 30.08.2019 року (а.с. 14-17), у зв`язку з чим просить відшкодувати йому ці витрати, як такі, що пов`язані з підготовкою до розгляду справи (стаття 132 КАС України).

З даного приводу суд зазначає наступне.

8.5. Відповідно до частини 1 статті 132 КАС України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи, а відповідно до частини 3 цієї ж статті КАС України до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) сторін та їхніх представників, що пов`язані із прибуттям до суду; 3) пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертиз; 4) пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 5) пов`язані із вчиненням інших процесуальних дій або підготовкою до розгляду справи.

8.6. По своїй природі походження понесені позивачем витрати, подібні до витрат на професійну правничу допомогу, правове унормування яких визначено в статті 134 КАС України. Однак, відповідно до змісту статті 134 КАС України така правнича допомога має надаватись адвокатом, а не іншим спеціалістом в галузі права, а тому їх не можна віднести до витрат пов`язаних з правничою допомогою, про що зазначено зокрема і в позові.

8.7. Позивач вважає такі витрати, такими, що пов`язані з підготовкою до розгляду справи (стаття 132 КАС України). Однак, відповідно до частини 1 статті 173 КАС України підготовку справи до судового розгляду здійснює суддя адміністративного суду, який відкрив провадження в адміністративній справі, а не сторона.

Такі витрати пов`язані із виконанням положень статей 174, 306, 340 КАС України, а не складанням позовної заяви.

8.8. Отже, складання позовної заяви, консультування позивача, аналіз документів справи в розумінні КАС України не є діяльністю пов`язаною з підготовкою до розгляду справи, оскільки підготовку до розгляду справи здійснює виключно суддя, а тому не має і підстав для віднесення витрат пов`язаних з складанням позовної заяви, консультування позивача, аналіз документів справи до витрат пов`язаних із підготовкою до розгляду справи.

8.9. За таких обставин, суд не стягує на користь позивача зазначені вище судові витрати за рахунок відповідача.

На підставі викладеного, керуючись статтями 73-77, 90, 241-246, 250, 287 КАС України, суд -

В И Р І Ш И В:

1. Позов ОСОБА_1 до приватного виконавця виконавчого округу м. Києва Дорошкевич Віри Леонідівни про визнання протиправною та скасування постанови - задовольнити повністю.

2. Визнати протиправною та скасувати постанову приватного виконавця Дорошкевич Віри Леонідівни про відкриття виконавчого провадження №62507193 від 08.07.2020 року.

3. Стягнути з приватного виконавця виконавчого округу м. Київ Дорошкевич Віри Леонідівни на користь ОСОБА_1 судові витрати у вигляді сплаченого згідно квитанції №52565 від 29.07.2020 року судового збору у розмірі 840 (вісімсот сорок) грн. 80 коп.

Згідно статті 272 Кодексу адміністративного судочинства України рішення суду набирає законної сили після закінчення строку апеляційного оскарження.

У відповідності до статей 287, 293, 295 Кодексу адміністративного судочинства України рішення суду першої інстанції можуть бути оскаржені в апеляційному порядку повністю або частково. Апеляційна скарга на рішення до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи подається до Сьомого апеляційного адміністративного суду через Чернівецький окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня його проголошення.

Повне найменування учасників процесу:

Позивач - ОСОБА_1 ( АДРЕСА_4 ).

Відповідач - Приватний виконавець виконавчого округу м. Київ Дорошкевич Віра Леонідівна (02002, м. Київ, вул. Окіпної Раїси, 4А, офіс 71А).

Суддя О.В. Анісімов