Рішення № 91204240, 18.08.2020, Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

18 серпня 2020 року № П/320/368/20

Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого - судді Щавінського В.Р., при секретарі судового засідання Ставничому Н.В.,за участю позивача ОСОБА_1 , представника відповідача Шкардун М.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за првилами спрощеного позовного провадження за позовом ОСОБА_1 до Управління інспекції та контролю Броварської міської ради Київської області про визнання протиправними дій, визнання протиправними та скасування рішень, зобов`язання вчинити певні дії,

в с т а н о в и в:

ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до Управління інспекції та контролю Броварської міської ради Київської області, в якому просить суд:

1) визнати протиправними дії посадових осіб Управління інспекції та контролю Броварської міської ради;

2) визнати протиправними та скасувати:

- повідомлення від 05.12.2019 №0512/4-вих;

- направлення для проведення планового (позапланового) заходу від 13.12.2019 №139/19;

- акт №Т-2312/1 від 23.12.2019 про недопущення посадових осіб органу державного архітектурно-будівельного контролю на об`єкт будівництва, підприємства будівельної галузі для виконання покладених на них функцій;

- протокол № Л-А-2312/1 від 23.12.2019 про адміністративне правопорушення;

- припис № С-2312/1 від 23.12.2019 про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил;

- постанову №А-0301/1 по справі про адміністративне правопорушення від 03.01.2020;

3) зобов`язати відповідача принести публічні вибачення шляхом розміщення відповідного повідомлення на офіційному сайті Управління інспекції та контролю Броварської міської ради та письмово повідомити про таке розміщення, дату публікації та інтернет-адреси офіційного сайту;

4) стягнути за рахунок бюджетних асигнувань з Управління інспекції та контрою Броварської міської ради Київської області на користь позивача, вартість трьох годин робочого часу в розмірі з 170 (сто сімдесят) грн. 55 коп.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 20.01.2020 позовну заяву залишено без руху.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 14.02.2020 відкрито провадження у справі та визначено, що справа буде розглядатися за правилами спрощеного позовного провадження.

Щодо розгляду в межах даної справи вимоги позивача про визнання протиправною та скасування постанови №А-0301/1 по справі про адміністративне правопорушення від 03.01.2020 суд зазначає наступне.

Відповідно до п.1 ч.1 ст.20 КАС України місцевим загальним судам як адміністративним судам підсудні адміністративні справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності.

Водночас ч.1,ч.3 ст.21 КАС України визначено, що позивач може заявити кілька вимог в одній позовній заяві, якщо вони пов`язані між собою. Якщо справа щодо однієї з вимог підсудна окружному адміністративному суду, а щодо іншої вимоги (вимог) - місцевому загальному суду як адміністративному суду, таку справу розглядає окружний адміністративний суд.

Зважаючи на вказані норми КАС України всі заявлені вимоги позивача підлягають розгляду окружним адміністративним судом в межах даної адміністративної справи.

В обґрунтування своїх вимог позивач вказує, що 27.112019 до її приватного будинку, що розташований за адресою: АДРЕСА_1, прибули чоловік та жінка, що назвалися працівниками управління інспекції та контролю Броварської міської Ради Київської області. Повідомили, що мають намір провести перевірку та попросили надати їм документи на будівлю. Свої посвідчення надати вони відмовились, повноважень та будь яких направлення на таку перевірку також не надали, посилаючись на те, що діють в межах отриманих скарг від фізичних осіб, нібито сусідів.

Вказує, що 10.12.2019 їй було надіслано рекомендованим листом Повідомлення від 05.12.2019 про необхідність бути присутньою за місцем її мешкання 13.12.2019 о 10-00 годині з письмовою вимогою про надання документів: права власності чи користування земельною ділянкою по АДРЕСА_1 ; правовстановлюючих документів на майно; технічний паспорт БТІ (далі - Повідомлення).

Зазначає, що 13.12.2019 о 10:30 за вищевказаною адресою прибули представники Управління інспекції та контролю Броварської міської Ради та надали Направлення для проведення планового (позапланового) заходу № 139/19 від 13.12.2019 р. (далі-Направлення). При цьому начальник управління інспекції та контролю Броварської міської Ради Київської області ОСОБА_4 посвідчення пред`явити відмовився.

Позивач стверджує, що під час отримання Направлення вона надала для огляду Викопіровку з топозйомки, що складена і надана на її замовлення Управлінням містобудування та архітектури 20.01.2014, Інформаційну довідку з державного реєстру речових прав на нерухоме майно та реєстру прав власності на нерухоме майно та інформаційну довідку з Державного реєстру земельного кадастру про право власності та речові прав на земельну ділянку.

Посилаючись на: зареєстроване в установленому законом порядку право власності на земельну ділянку та житловий будинок на такій земельній ділянці, відсутність звернень від імені Позивача чи будь яких інших заяв до зазначеного органу про намір щодо забудови території тому вона відмовила у надання доступу до приватної власності та наданні будь яких документів, щодо мого майна.

Вказує, що 23.12.2019 о 15-00 за місцем її проживання прибули вже троє працівників: Начальник управління інспекції та контролю Броварської міської Ради Київської області ОСОБА_4, начальник відділу державного архітектурно-будівельного контролю управління інспекції та контролю Броварської міської Ради Київської області ОСОБА_5 та додатково залучена Головний спеціаліст відділу з питань містобудівної діяльності та реклами управління містобудування та архітектури Броварської міської Ради Київської області. Зазначеними особами позивачу вручено:

- Акт №Т-2312/1 від 23.12.2019 про недопущення посадових осіб органу державного архітектурно-будівельного контролю на об`єкт будівництва, підприємства будівельної галузі для виконання покладених на них функцій (далі - Акт про недопуск);

- Протокол № Л-А-2312/1 від 23.12.2019 про адміністративне правопорушення (далі - Протокол);

- Припис № С-2312/1 від 23.12.2019 про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил (далі - Припис).

Позивач вважає, що зазначені документи: Повідомлення, Направлення, Акт про недопуск, Припис складені з грубим порушенням законодавства та підлягають скасуванню.

У судових засіданнях позивач підтримала обставини викладені у позовній заяві, позовні вимоги підтримала у повному обсязі, просила їх задовольнити.

Відповідач проти позову заперечував. В обґрунтування своєї правової позиції вказує, що 21.11.2019, 04.12.2019, 05.12.2019, 09.12.2019 на адресу управління інспекції та контролю надійшли звернення фізичних осіб - мешканців будинків по АДРЕСА_1 , щодо функціонування по АДРЕСА_1 Центру наркозалежних людей. На підставі зазначених звернень видане направлення № 139/19 на перевірку законодавства у сфері містобудівної діяльності за адресою АДРЕСА_1 . У направленні встановлений строк проведення перевірки з 13.12 по 24.12.2019. Позивачу, як власнику направлено Повідомлення про проведення перевірки та зобов`язанням бути присутньою на об`єкті перевірки - 13.12.2019 о10:00.

З виїздом на місце в зазначений в повідомленні день та час гр. ОСОБА_1 вручено копію направлення для проведення перевірки та повідомлено про необхідність надати документи для проведення перевірки. Проте, позивач не допустила на об`єкт, про що також зазначила письмово в направленні про проведення перевірки.

Також, з виїздом на об`єкт будівництва 23.12.2019 р., з залученням головного спеціаліста відділу з питань містобудівної діяльності та реклами управління містобудування та архітектури Броварської міської ради Київської області - ОСОБА_7., та гр. ОСОБА_1 знов не допустила перевіряючих на об`єкт перевірки.

Пояснив, що на момент проведення перевірки у представників інспекції було повідомлення фізичних осіб, що житлових будинок належний позивачу, експлуатуються не за призначенням. Встановити обставини, так само як і інші обставини щодо перевірки містобудівного законодавства дотримання будівельних норм, стандартів та правил, не виявилося можливими в зв`язку з недопущенням перевіряючи на об`єкт перевірки. Тому доводи позивача, що вона не є суб`єктом перевірки є безпідставними.

Вказує, що відповідальність, визначена ч.2 ст. 188-42 КУпАП настає у разі недопущення суб`єктом містобудування посадових осіб архітектурно-будівельної інспекції на об`єкт будівництва для здійснення ними заходів контролю, в тому числі шляхом проведення перевірки, за умови наявності в останніх законних підстав здійснювати ці заходи та дотримання ними процедури їх здійснення.

Так як керівник підприємства ОСОБА_3 , достовірно обізнана про час і місце перевірки не допустила співробітника інспекції на об`єкт перевірки, орган перевірки не мав право оглянути об`єкт будівництва, відповідно не міг провести перевірку та виконати покладені на нього державою функції. В зв`язку з цими обставинами було складено Акт про не допуск та позивачка була притягнута до відповідальності.

Щодо вимог позивача визнати протиправними та скасувати: Повідомлення; Направлення, Акт про не допуск, Протокол, то на думку відповідача зазначені процесуальні документи не створюють для позивача правових наслідків, оскільки не являються рішням суб`єкта владних повноважень

Відповідач вказує, що вимоги позивача щодо зобов`язання відповідача принести публічні вибачення шляхом розміщення відповідного повідомлення на офіційному сайті Управління інспекції та контролю Броварської міської ради та письмово повідомити про таке розміщення, дату публікації та інтернет-адреси офіційного сайту; стягнення за рахунок бюджетних асигнувань з Управління інспекції та контрою Броварської міської ради Київської області на користь позивача, вартість трьох годин робочого часу в розмірі з 170,55 грн. вважає такими що не підлягають задоволенню з огляду на те, що вони є похідними від первинних вимог щодо визнання незаконної перевірки, скасування припису, постанови які вважає необґрунтованими та такими що не підтягають задоволенню.

Також представником відповідача 11.08.2020 подано додаткові письмові пояснення в яких зазначається, що з даних мережі інтернет вбачається що за адресою АДРЕСА_1 розташований реабілітаційний центр для наркозалежних осіб. Дана будівля зареєстрована як житловий будинок, а не як заклад охорони здоров`я, відповідно не відповідає вищевказаним ДБН. Під час перевірки позивач не допустила співробітників Управлінні до об`єкту перевірки для з`ясування обставин функціонування будівлі, так само вона не надала доказів щодо дотримання замовниками, проектувальниками. підрядниками, сертифікованими відповідальними виконавцями робіт, підприємствами, що надають технічні умови щодо інженерного забезпечення об`єкта будівництва, та експертними організаціями вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил під час виконання підготовчих та будівельних робіт під час будівництва споруди закладу охорони здоров`я. Єдиним власником будівлі за адресою по АДРЕСА_1, що експлуатується не за призначенням (як житлових будинок) є позивач.

Так як досі реабілітаційний центр за адресою по АДРЕСА_1 не прийнято до експлуатації як заклад охорони здоров`я, можна стверджувати, що будівництво цього об`єкту не завершено. Відповідно, об`єкт перевірки є об`єктом будівництва, відповідач є суб`єктом будівництва та заходи перевірки були спрямовані на дотримання замовником, вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил під час виконання підготовчих та будівельних робіт.

У судових засіданнях представник відповідача проти позову заперечувала, просила відмовити у його задоволенні.

У судовому засіданні 02.07.2020 відтворено звукозапис (тривалістю 6 секунд) який був з особистого телефону позивачки. За її словами цей звукозапис був нею здійснений на її мобільний телефон під час здійснення перевірки.

Безпосередньо з відеозапису вбачається, що свідок ОСОБА_4 зачитує присутнім інформацію зі свого службового посвідчення - номер посвідчення, дату його видачи та термін дії.

Допитаний судом у якості свідка ОСОБА_4 повідомив, що він являється начальником управління інспекції та контролю Броварської міської ради. Повідомив, що в кінці листопада на початку грудня 2020 року щодо об`єкту будівництва по АДРЕСА_1 почали надходити скарги в яких зазначалось що за вказаною адресою відбувається утримання та лікування нарко та алкозалежних осіб у зв`язку з чим управлінням видано направлення на проведення позапланового заходу з метою проведення перевірки. Направлення попередньо було надіслано власнику будівлі та ним отримано.

13.12.2019 року під час виїзду за вказаною адресою встановлено особу громадянки ОСОБА_1 та вручено їй направлення, однак вона відмовилась допускати перевіряючи на територію та відмовилась надавати будь які документи.

У зв`язку з чим було здійснено повторний виїзд, однак перевіряючи не допустили до проведення перевірки. Тому складено акт про не допуск перевіряючих на об`єкт перевірки .

Повідомив, що предметом перевірки було дотримання містобудівного законодавства. Перевірка здійснювалась згідно Порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №553.

Свідок вказав, що оскільки позивачем приміщення використовується як лікувальний заклад, то це зміна функціонального призначення, тобто видом реконструкції, що в свою чергу є видом будівництва. Реконструкція потребує отримання дозвільних документів, а позивачка їх не отримувала.

Вказав, що у зв`язку з не допуском позивачем перевіряючих до проведення перевірки на неї було накладено штраф.

Свідок повідомив, що під час перевірки не було помічено будь яких будівельних робіт, а також не встановлено факт перебування за вказаною адресою нарко та алкозалежних осіб.

Допитаний судом у якості свідка ОСОБА_5 повідомив суду, що він працює в Управлінні інспекції та контролю Броварської міської ради. Він безпосередньо проводив позапланову перевірку за адресою АДРЕСА_1 .

Повідомив, що управлінням 13.12.2019 підготовлено направлення на проведення перевірки. Перевіряючими було здійснено виїзд за вказаною адресою, однак ОСОБА_1 не допустила їх на перевірку. Тому 24.12.2019 здійснено повторний виїзд, однак також їх не було допущено до проведення перевірки. У зв`язку з чим складено акт про не допуск, протокол про адміністративне правопорушення, а також припис про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівельної діяльності.

Вказав, що підставою перевірки були скарги громадян про наявність центру наркозалежних, а також перевірка факту можливої реконструкції об`єкту за адресою: АДРЕСА_1 .

Також свідок повідомив, що 10.12.2020 він прибув до об`єкта перевірки для встановлення місця його розташування, а також перевірити чи є там такий об`єкт. З будинку вийшла особа, яка представилась ОСОБА_6 . Вказана особа повідомила, що там знаходиться наркологічний центр. Документально свідок це ніде не зафіксував, бо на той час не мав направлення на проведення перевірки.

Свідок ОСОБА_7 повідомила суду, що вона працює у відділі містобудування та архітектури Броварської міської ради. Вона була залучена для проведення перевірки за адресою Київська область, АДРЕСА_1

Підставою перевірки були скарги громадян про наявність за вказаною адресою наркологічного центру.

Перед проведенням перевірки вдділом було встановлено, що документи на проведення реконструкції вищевказаного об`єкта будівництва та переобладнання його на медичний заклад не надавались.

Повідомила, що вона разом з іншими перевіряючими перебувала за вищевказаною адресою, однак для проведення перевірки їх допущено не було. У зв`язку з чим було складено акт про недопуск, протокол про адміністративне правопорушення та припис про порушення вимог законодавства.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення позивача, представника відповідача, показання свідків суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню виходячи з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи ОСОБА_1 являється власником земельної ділянки площею 0,006 га (кадастровий номер земельної ділянки 3210600000:00:063:0072, право власності зареєстровано 16.05.2016) яка знаходиться за адресою АДРЕСА_1 .

На вказаній земельній ділянки знаходиться житловий будинок загальною площею 291,6 кв. м., 130,4 кв.м житлова площа який також належить ОСОБА_1 (дата реєстрації права власності 16.05.2016).

Судом встановлено, що 21.11.2019, 04.12.2019, 05.12.2019, 09.12.2019 на адресу Управління інспекції та контролю Броварської міської ради Київської області надійшли звернення фізичних осіб - мешканців будинків по АДРЕСА_1 , щодо функціонування по АДРЕСА_1 наркозалежних людей. В яких зокрема зазначалось, що у вказаному будинку знаходиться реабілітаційний центр для наркозалежних. В ньому мешкає 30 чоловік, які вільно ходять біля будинків, вечорами світять фонариками в приміщення мешканців, що проживають на цій вулиці.

На підставі зазначених звернень громадян видане направлення № 139/19 на перевірку законодавства у сфері містобудівної діяльності за адресою АДРЕСА_1 . У направленні встановлений строк проведення перевірки з 13.12 по 24.12.2019. підставою перевірки вказано звернення гр. ОСОБА_8 вх.№211/9 від 21.11.2019, гр.. ОСОБА_9 вх.№0412/3 від 04.12.2019, гр. ОСОБА_10 вх.№0512/1 від 05.12.2019, гр. ОСОБА_11 вх.№0912/8 від 09.12.2019.

Також позивачу, як власнику надіслано Повідомлення про проведення перевірки та зобов`язано бути присутньою на об`єкті перевірки - 13.12.2019 о 10 год. 00 хв. Лист отримано позивачем 10.12.2019.

Направлення, дії працівників відповідача щодо проведення перевірки на підставі вищевказаного направлення, а також прийняті за наслідками перевірки Акт, Протокол, Припис, Постанову позивач вважає протиправними та просить їх скасувати.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам суд зазначає наступне.

Частиною 2 ст. 19 Конституції України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Закон України «Про регулювання містобудівної діяльності» від 17.02.2011 № 3038-VI (далі - Закон) встановлює правові та організаційні основи містобудівної діяльності і спрямований на забезпечення сталого розвитку територій з урахуванням державних, громадських та приватних інтересів.

Відповідно до ч.1 ст.41 Закону державний архітектурно-будівельний контроль - це сукупність заходів, спрямованих на дотримання замовниками, проектувальниками, підрядниками та експертними організаціями вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил під час виконання підготовчих та будівельних робіт.

Порядок здійснення архітектурно-будівельного контролю визначається Кабінетом Міністрів України.

Процедуру здійснення заходів, спрямованих на дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил під час виконання підготовчих та будівельних робіт визначає Порядок здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, який затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 23.05.2011 № 553 (далі - Порядок).

Згідно з пунктом 2 Порядку державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється за дотриманням вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, проектної документації, будівельних норм, державних стандартів і правил, положень містобудівної документації всіх рівнів, вихідних даних для проектування об`єктів містобудування, технічних умов, інших нормативних документів під час виконання підготовчих і будівельних робіт, архітектурних, інженерно-технічних і конструктивних рішень, застосування будівельної продукції.

Відповідно до пункту 7 Порядку та ст. 41 Закону підставами для проведення позапланової перевірки є: 1) подання суб`єктом містобудування письмової заяви про проведення перевірки об`єкта будівництва або будівельної продукції за його бажанням; 2) необхідність проведення перевірки достовірності даних, наведених у повідомленні про початок виконання підготовчих робіт, повідомленні про початок виконання будівельних робіт, декларації про готовність об`єкта до експлуатації, протягом трьох місяців з дня подання зазначених документів; 3) виявлення факту самочинного будівництва об`єкта; 4) перевірка виконання суб`єктом містобудування вимог приписів органів державного архітектурно-будівельного контролю; 5) вимога головного інспектора будівельного нагляду центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду, про проведення перевірки за наявності підстав, передбачених законом; 6) звернення фізичних чи юридичних осіб про порушення суб`єктом містобудування вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності; 7) вимога правоохоронних органів про проведення перевірки.

Положеннями ч. 5 ст. 34 Закону встановлено, що органи державного архітектурно-будівельного контролю здійснюють контроль за виконанням підготовчих та будівельних робіт.

Проте, суд зазначає, що зі змісту положень ст. 41 Закону та Порядку № 553 вбачається, що для усунення можливості зловживання правом на перевірки, сукупність заходів, які здійснюється органами державного архітектурно-будівельного контролю за додержанням вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил можуть здійснюватися лише під час виконання відповідними суб`єктами підготовчих та будівельних робіт.

Тобто за загальним правилом такі перевірки можливі щодо тих об`єктів, які знаходяться в процесі будівництва.

Разом з тим, після реєстрації права власності на збудований об`єкт нерухомості на підставі зареєстрованої декларації про готовність об`єкту до експлуатації, остання вичерпує свою дію фактом виконання, та виключає можливість віднесення такого об`єкту до самочинного в силу його узаконення. А відтак, не може визнаватись законною перевірка контролюючого органу такого об`єкта та акти, оформлені за результатами державного архітектурно-будівельного контролю.

Аналогічна правова позиція міститься, зокрема, у постановах Верховного Суду від 19 вересня 2018 року у справі № 804/1510/16, від 02 жовтня 2018 року у справі № 465/1461/16, від 12 червня 2019 року у справі №916/1986/18.

Як вбачається з Інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна №84253182 від 05.04.2017 будинок за адресою Київська область, АДРЕСА_1 побудовано у 2002 році. Дата прийняття рішення про державну реєстрацію 15.03.2006. Позивачем даний будинок придбано на підставі договору купівлі-продажу №701 від 15.02.2016 посвідчено приватним нотаріусом міського нотаріального округу Іваненко О.В.

Отже, вищевказаний будинок побудовано за сімнадцять років до проведення перевірки, а право власності отримано безпосередньо позивачем за тринадцять років до проведення перевірки.

За таких обставин суд вважає, що у відповідача взагалі були відсутні правові підстави для проведення перевірки у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил, оскільки у вищевказаних зверненнях громадян, на підставі яких відповідачем здійснено позапланову перевірку, взагалі не йшлося про здійснення позивачем будівельних та підготовчих робіт за адресою: Київська область, АДРЕСА_1, а наголошувалось лише можливе використання житлового будинку як центру надання допомоги нарко та алкозалежним особам.

Надані у судовому засіданні відповідачем докази існування за вищевказаною адресою наркологічного центру «Тонус Плюс» (роздруківки з мережі Інтернет) суд вважає неналежними виходячи з наступного.

Відповідно до ч.2 ст.77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Судом встановлено, що вищезазначені докази не були покладені в основу оскаржуваних рішень. Вони були надані представником відповідача лише через 4 місяці після відкриття провадження по справі. З наданих роздруківок не зрозуміло з якого сайту вони роздруковані, хто адмініструє вказані сайти і є відповідальним за їх зміст.

Судом встановлено, що начальник відділу державного архітектурно-будівельного контролю управління інспекції та контролю Броварської міської ради Київської області ОСОБА_5 , без наявності направлення для проведення перевірки, 10.12.2019 прибув за адресою АДРЕСА_1 10.12.2019 і здійснював перевірку. Він представився співробітником управління інспекції та контролю Броварської міської ради і спілкувався з мешканцями які проживають за вищевказаною адресою, встановлював «чи наявний там такий об`єкт», а також встановив, що там наявний центру надання допомоги нарко та алкозалежним особам.

Вказані дії суд вважає протиправними оскільки вони вчинені посадовою особою органу державного архітектурно-будівельного контролю у не встановлений законом спосіб.

Крім того під час судового розгляду відповідачем не наведено жодних доказів проведення позивачем будівельних робіт та/або підготовчих робіт за адресою АДРЕСА_1 тому проведена відповідачем у грудні 2019 року перевірка є протиправною, а тому всі рішення, що оформлені за її результатами, підлягають скасуванню.

За таких обставин суд вважає, що позовні вимоги про визнання протиправним та скасування Припису № С-2312/1 від 23.12.2019 про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил та Постанови №А-0301/1 по справі про адміністративне правопорушення від 03.01.2020 підлягають задоволенню.

Щодо вимог позивача визнати протиправним і скасувати: направлення для проведення планового (позапланового) заходу від 13.12.2019 р. №139/19; Акт №Т-2312/1 від 23.12.2019 р. про недопущення посадових осіб органу державного архітектурно-будівельного контролю на об`єкт будівництва, підприємства будівельної галузі для виконання покладених на них функцій; протокол № Л-А-2312/1 від 23.12.2019 р. про адміністративне правопорушення суд зазначає наступне.

Відповідно до п. 7 ч. 1 ст. 4 КАС України суб`єкт владних повноважень - орган державної влади (у тому числі без статусу юридичної особи), орган місцевого самоврядування, їх посадова чи службова особа, інший суб`єкт при здійсненні ними публічно-владних управлінських функцій на підставі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, або наданні адміністративних послуг.

Пунктом 19 ч. 1 ст. 4 КАС України індивідуальний акт визначено, як акт (рішення) суб`єкта владних повноважень, виданий (прийняте) на виконання владних управлінських функцій або в порядку надання адміністративних послуг, який стосується прав або інтересів визначеної в акті особи або осіб, та дія якого вичерпується його виконанням або має визначений строк.

Як вбачається з наведеної правової норми, рішення суб`єкта владних повноважень можуть бути виражені у формі нормативно-правових актів чи актів індивідуальної дії.

Адміністративне судочинство спрямоване на захист порушених прав осіб саме у сфері публічно-правових відносин, тобто для задоволення позову адміністративний суд повинен установити, що у зв`язку з прийняттям рішення чи вчиненням владно- управлінських дій (допущення бездіяльності) суб`єктом владних повноважень порушуються права, свободи чи охоронювані законом інтереси позивача.

Сам по собі протокол про адміністративне правопорушення не є рішенням суб`єкта владних повноважень, а тому позовні вимоги, спрямовані на фактичне визнання його незаконним, не підлягають розгляду в порядку адміністративного судочинства (висновок ВП зазначений в постанові від 22.01.2020 по справі 2-а/489/7/2016).

Складання протоколу, акту - це процесуальні дії суб`єкта владних повноважень, які спрямовані на фіксацію адміністративного правопорушення та з огляду на положення статті 251 КУпАП є предметом оцінки, як доказу вчинення такого правопорушення при розгляді справи. Так само повідомлення про проведення перевірки та направлення є процесуальними документами щодо сповіщення осіб про проведення перевірки та не створюють для осіб жодних правових наслідків.

За таких обставин суд вважає, що у задоволенні позовних вимог в цій частині слід відмовити.

Щодо вимоги позивача зобов`язати Відповідача принести публічні вибачення шляхом розміщення відповідного повідомлення на офіційному сайті Управління інспекції та контролю Броварської міської ради та письмово повідомити про таке розміщення, дату публікації та інтернет-адреси офіційного сайту суд зазначає наступне.

Статтею 2 КАС України визначено, що судом здійснюється ефективний захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України.

Це означає, що суд може захистити порушене право у будь-який спосіб, що не суперечить закону, незалежно від того, чи може такі ж дії вчинити певний суб`єкт владних повноважень .

У пункті 9 рішення Конституційного Суду України від 30.01.2003 визначено, що правосуддя за своєю суттю визнається таким лише за умови, що воно відповідає вимогам справедливості й забезпечує ефективне поновлення в правах.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 26.02.2020 у справі №640/5376/19.

При цьому, суд враховує, що відповідно до статті 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ратифікованої Україною Законом №475/97-ВР від 17.07.1997, кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.

Отже, обираючи спосіб захисту порушеного права, слід зважати й на його ефективність з точки зору ст. 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Таким чином, суть цієї статті зводиться до вимоги надати заявникові такі міри правового захисту на національному рівні, що дозволили б компетентному державному органові розглядати по суті скарги на порушення положень Конвенції й надавати відповідний судовий захист, хоча держави - учасники Конвенції мають деяку свободу розсуду щодо того, яким чином вони забезпечують при цьому виконання своїх зобов`язань. Крім того, Суд указав на те, що за деяких обставин вимоги статті 13 Конвенції можуть забезпечуватися всією сукупністю засобів, що передбачаються національним правом.

У справі "Юрій Миколайович Іванов проти України" (заява N 40450/04, п. 64, від 15 жовтня 2009) Європейський суд з прав людини зазначив, що засіб юридичного захисту, якого вимагає ст. 13, має бути "ефективним" як з практичної, так і з правової точки зору, тобто таким, що або запобігає стверджуваному порушенню чи його повторенню в подальшому, або забезпечує адекватне відшкодування за те чи інше порушення, яке вже відбулося.

Суд вважає, що принесення публічного вибачення шляхом розміщення відповідного повідомлення на офіційному сайті Управління інспекції та контролю Броварської міської ради не є ефективним захистом порушеного права, тому задоволенні вказаної вимоги слід відмовити.

Щодо вимоги позивача стягнути за рахунок бюджетних асигнувань з Управління інспекції та контрою Броварської міської Ради Київської області на користь Позивача, вартість трьох годин робочого часу в розмірі з 170 (Сто сімдесят) грн. 55 коп. суд зазначає наступне.

Статтею 56 Конституції України гарантовано право на відшкодування за рахунок держави чи органів місцевого самоврядування матеріальної чи моральної шкоди, завданої незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їх посадових і службових осіб при здійсненні ними своїх повноважень.

Відповідно до ч. 1 ст. 5 КАС України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень та стягнення з відповідача - суб`єкта владних повноважень коштів на відшкодування шкоди, заподіяної його протиправними рішеннями, дією або бездіяльністю.

Частиною другою вказаної статті визначено, що захист порушених прав, свобод чи інтересів особи, яка звернулася до суду, може здійснюватися судом також в інший спосіб, який не суперечить закону і забезпечує ефективний захист прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Положеннями ст. 23 ЦК України визначено, що особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода відшкодовується одноразово, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відшкодування моральної шкоди, завданої незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органів державної влади, органів місцевого самоврядування, має на меті, як компенсацію потерпілому завданих збитків, так і запобігання вчинення суб`єктом владних повноважень такого у майбутньому, зокрема, шляхом здійснення превентивних заходів для удосконалення виконання своїх функцій, спрямованих на інтереси людини.

Моральна шкода полягає у стражданні або приниженні, яких людина зазнала внаслідок протиправних дій. Страждання і приниження - емоції людини, змістом яких є біль, мука, тривога, страх, занепокоєння, стрес, розчарування, відчуття несправедливості, тривала невизначеність, інші негативні переживання. Порушення прав людини чи погане поводження із нею з боку суб`єктів владних повноважень завжди викликають негативні емоції. Проте, не всі негативні емоції досягають рівня страждання або приниження, які заподіюють моральну шкоду. Відсутність наслідків у вигляді розладів здоров`я внаслідок душевних страждань, психологічних переживань не свідчить про те, що позивач не зазнав страждань та приниження, а отже і не свідчить про те, що моральної шкоди не завдано.

При цьому слід виходити з презумпції, що порушення прав людини з боку суб`єктів владних повноважень прямо суперечить їх головним конституційним обов`язкам і завжди викликає у людини негативні емоції. Проте, не всі негативні емоції досягають рівня страждання або приниження, які заподіюють моральну шкоду. Оцінка цього рівня залежить від усіх обставин справи, які свідчать про мотиви протиправних дій, їх інтенсивність, тривалість, повторюваність, фізичні або психологічні наслідки та, у деяких випадках, стать, вік та стан здоров`я потерпілого.

Аналогічної правової позиції дотримується Верховний Суд, що знайшло свої відображення в постанові від 27.11.2019 у справі №750/6330/17.

Суд вважає, що завдані позивачу збитки виразились в тому, що вона за вимогою відповідача змушена була бути присутньою за адресою місця проживання у визначені дні та час, і відповідно змушена була залишати місце роботи. Складаючи заяву про надання відпустки за власний кошт на визначений проміжок часу, а саме: 13.12.2019 з 10-00 до 12-00 години з урахуванням часу на дорогу з місця працевлаштування до дому - АДРЕСА_1 23.12.2019 з 15-00 до 16.00 з урахуванням того ж часу на дорогу.

За таких обстави суд вважає, що на користь позивачки слід стягнути за рахунок бюджетних асигнувань з Управління інспекції та контрою Броварської міської Ради Київської області вартість трьох годин робочого часу у розмірі 170,55 грн. як компенсацію заподіяної моральної шкоди.

На підтвердження сплати судового збору, позивачем додано квитанції про сплату судового збору №21767 від 11.01.2020 в сумі 840,80 грн. та №87950 від 06.02.2020 в сумі 5886,00 грн.

Оскільки суд дійшов висновку про наявність підстав для часткового задоволення позовних вимог, підлягає сплаті за рахунок бюджетних асигнувань відповідача судовий збір у розмірі 4204,00 грн.

Враховуючи викладене вище, керуючись статтями 5, 9, 14, 73, 74, 75, 76, 77, 78, 90, 139, 242-246, 250, 255 КАС України, суд

в и р і ш и в:

1. Адміністративний позов задовольнити частково.

2. Визнати протиправними дії Управління інспекції та контролю Броварської міської ради Київської області щодо проведення перевірки ОСОБА_1 на підставі направлення №139/19 від 13.12.2019.

3. Визнати протиправним та скасувати припис № С-2312/1 від 23.12.2019 про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил винесений Управлінням інспекції та контролю Броварської міської ради Київської області.

4. Визнати протиправною та скасувати постанову №А-0301/1 по справі про адміністративне правопорушення від 03.01.2020 винесену Управлінням інспекції та контролю Броварської міської ради Київської області.

5. Стягнути на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень - Управління інспекції та контрою Броварської міської ради Київської області (код ЄДРПОУ 42587198) судовий збір у розмірі 4204 (чотири тисячі двісті чотири) гривні.

6. Стягнути на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) за рахунок бюджетних асигнувань з Управління інспекції та контрою Броварської міської ради Київської області (код ЄДРПОУ 42587198) моральну шкоду в розмірі 170 (сто сімдесят) грн. 55 коп.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення .

У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.

Відповідно до підпункту 15.5 пункту 1 Розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи до або через Київський окружний адміністративний суд.

Суддя Щавінський В.Р.

Дата виготовлення і підписання повного тексту рішення - 25 серпня 2020 року