Рішення № 91203864, 27.08.2020, Житомирський окружний адміністративний суд

ЖИТОМИРСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 серпня 2020 року м. Житомир справа № 240/12526/19

категорія 111030000

Житомирський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Попової О. Г., розглянувши у письмовому провадженні адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Новогородецький кар`єр" до Головного управління ДПС у Житомирській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень і рішення про застосування штрафних санкцій,

встановив:

До Житомирського окружного адміністративного суду звернулося Товариство з обмеженою відповідальністю "Новогородецький кар`єр" із позовом до Головного управління ДПС у Житомирській області, в якому просить (з урахуванням заяви про збільшення позовних вимог):

- визнати протиправним та скасувати вимогу про сплату боргу (недоїмки) від 11.01.2020 р. №0000653306;

- визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення від 13.12.2019р. №№0008110501, 0008243306 та рішення про застосування штрафних санкцій від 13.12.2019р. №0008233306;

- cтягнути на користь ТОВ "Новогородецький кар`єр" (код 32694400) судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень Головного управління ДПС у Житомирській області (код ЄДРПОУ 43142501) у розмірі 19 211,18 грн.

В обґрунтування позову зазначає, що в період з 28 жовтня 2019 року по 15 листопада 2019 року ГУ ДПС у Житомирській області, на підставі п.п.20.1.4 .20.1 ст.20, п.75.1 ст.75, п.77.1, 77.2, 77.4 ст.77, п.82.1 ст.82 ПК У країни, Наказу від 24.10.2019р. №296 "Про проведення документальної планової перевірки ТОВ "Новогородецький кар`єр", на виконання плану-графіка проведення документальних планових перевірок на 2018 рік та у зв`язку з прийняттям постанови Верховним Судом України від 11.03.2019р., проведено документальну планову виїзну перевірку ТОВ "Новогородецький кар`єр" з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період діяльності з 01.01.2014 по 30.09.2017 та законодавства по єдиному соціальному внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування за період з 01.01.2011 по 30.09.2017. За результатами перевірки складений акт від 22.11.2019р. №104/06-30-05-01/32694400 "Про результати документальної планової виїзної перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю "Новогородецький кар`єр". Не погодившись з висновками перевірки, фактами і даними, викладеними в акті перевірки ТОВ "Новогородецький кар`єр" було подано заперечення до Акту перевірки від 22.11.2019р. № 104/06-30-05-01/32694400. Однак, листом від 12.12.2019р. №3345/6/06-30-05-01 відповідач повідомило, що висновки акту перевірки від 22.11.2019р. №104/06-30-05-01/32694400 залишаються без змін, а подане заперечення без задоволення.

На підставі складеного акту перевірки від 22.11.2019р. №104/06-30-05-01/32694400, ГУ ДПС у Житомирській області 13.12.2019р. були прийняті податкові повідомлення-рішення №№0008110501, 0008243306, 0008233306. ТОВ "Новогородецький кар`єр" не погоджується із висновками, викладеними у акті перевірки від 22.11.2019р. №104/06-30-05-01/32694400 та з прийнятими на підставі нього рішеннями № 0008110501, №0008243306, №0008233306 від 13.12.2019р., з огляду на те, що податкові повідомлення-рішення, прийняті на підставі незаконної перевірки, тому останні не можуть вважатись правомірними та підлягають скасуванню; акт перевірки від 22.11.2019р. №104/06-30-05-01/32694400, виходячи із положень щодо допустимості доказів, закріплених частиною другою статті 74 Кодексу адміністративного судочинства України, не може визнаватися допустимим доказом у справі, якщо він одержаний з порушенням порядку, встановленого законом. Податкові повідомлення-рішення, прийняті за наслідками незаконної перевірки на підставі акту перевірки, який є недопустимим доказом, не може вважатись правомірним та підлягає скасуванню; проведення перевірки за період діяльності Підприємства за 2014, 2015 та З квартали 2016 років є незаконним і контролюючим органом втрачено можливість у реалізації її результатів та визначення сум грошових зобов 'язань; податкові повідомлення-рішення та рішення про застосування штрафних санкцій підлягають скасуванню, оскільки вони є незаконними через їх невідповідність нормам діючого законодавства України.

Позивач також вважає, що вимога про сплату боргу (недоїмки) винесена з порушенням вимог Закону України від 08.07.2010 №2464-VI "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування". Інструкції про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування затвердженої наказом Міністерства фінансів України, є протиправною та підлягає скасуванню.

Ухвалою Житомирського окружного адміністративного суду від 28 грудня 2019 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження в адміністративній справі за правилами загального позовного провадження.

20.01.2020 року від ГУ ДПС у Житомирській області до суду надійшов відзив на позовну заяву, в якому просить відмовити у задоволенні позову. Відповідач вказує, що 28.10.2019 при пред`явленні направлень на проведення документальної перевірки ТОВ "Новогородецький кар`єр" допустив до проведення зазначеної перевірки посадових осіб ГУ ДПС у Житомирській області, відповідно чому представник даного суб`єкта господарювання (головний бухгалтер) розписався у вищевказаних направленнях. ТОВ "Новогородецький кар`єр" допустив посадових осіб ГУ ДПС у Житомирській області до проведення перевірки, а відтак погодився на її проведення. Перевіркою встановлено, що позивачем занижено доходи в сумі 118 514 грн. за рахунок не включення до їх складу простроченої кредиторської заборгованості по ряду контрагентів (бух. рахунок 631), яка не погашена протягом законодавчо встановленого терміну 1095 днів, завищено доходи в сумі 1 058 111 грн. за рахунок невідповідності первинних документів та регістрів бухгалтерського обліку задекларованим показникам доходів платника. ТОВ "Новогрродецький кар`єр" в ході перевірки не надавались договори, акти звірок, документи щодо судових спорів по вищезазначених контрагентах, по яких встановлено кредиторську заборгованість. Згідно даних реєстрів кореспонденції рахунків бухгалтерського обліку за період з 01.01.2015 року по 30.09.2017 року, встановлено завищення/заниження доходів за рахунок розбіжностей декларацій, фінансових звітів з даними бухгалтерських рахунків.

Відповідач зазначає, що введенням в експлуатацію обладнання не відбувається зменшення активів або збільшення зобов`язань, та відповідно не виникають витрати. Понесені витрати на придбання обладнання відносяться до складу витрат по мірі нарахування на них амортизації. Тому висновки по акту перевірки стосовно завищення витрат за рахунок віднесення до адміністративних витрат в 2015 інвестицій в сумі 485 198 грн. є обґрунтованими та правомірними.

З приводу завищення витрат в сумі 8 072 442 грн. по нарахованим відсоткам за угодою, яка не набрала чинності, відповідач вказує, що згідно умов додаткової угоди №5 від 29.04.2016 року вона набирає чинності з Моменту її реєстрації в Національному банку України і діє до повного виконання сторонами взяти на себе зобов`язань за нею та договором (п. 4.). ТОВ "Новогородецький кар`єр" не зареєстровано в Національному банку додаткову угоду №5 від 29.04.2016 року до договору позики №28/03/08 від 28 березня 2008 року та, як результат, відповідно до умов угоди, дана додаткова угода №5 від 29.04.2016 року не набула чинності.

Також, перевіряючими встановлено, що податковим і агентом допущено помилки при відображенні реєстраційних номерів облікових карток платників податків в податкових розрахунках Ф. №1-ДФ за період з І кварталу 2014 по ІІІ квартал 2017 року, які не є дійсними. Податковому агенту потрібно подати уточнюючі звіти за відповідні періоди. Тому застосування штрафних санкцій в сумі 510 грн. за платежем ПДФО згідно п. 119.2. cт. 119 ПК України за відображення недостовірної інформації в Ф.№1- ДФ.

Крім того, відповідач вважає, що оскільки актом перевірки встановлено порушення, за наслідками якого донараховано ЄСВ в сумі 78,95 грн., вимога про сплату боргу (недоїмки) від 11.01.2020 №Ю-0000653306 кар`єр", рішення про застосування штрафних санкцій за донарахування відповідним органом і зборів своєчасно не нарахованого єдиного внеску від 13.12.2019 №0008223306 винесено правомірно.

22.01.2020 року до суду позивачем подано заяву про збільшення позовних вимог.

23.01.2020 року в судовому засідання судом оголошено перерву в підготовчому засіданні до 04.02.2020 року о 11:00 год.

04.02.2020 року до суду від ГУ ДПС в Житомирській області надійшов відзив на заяву про збільшення позовних вимог. Відповідач зазначає, що при формуванні рішення про застосування штрафних санкцій за донарахування відповідним органом доходів і зборів своєчасно не нарахованого єдиного соціального внеску від 13.12.2019 №0008233306 по коду платежу 71010000 на суму 39,47 грн в підсистемі податковий аудит головним державним ревізором-інспектором відділу контрольно-перевірочної роботи юридичних осіб управління податків і зборів з фізичних осіб Хурцилава Г.Г. не було винесено Вимогу про сплату боргу (недоїмки) з єдиного соціального внеску до ТОВ "Новогородецький кар`єр" на суму 78,95 грн., а саме на донараховану суму єдиного внеску згідно висновку акту перевірки. В свою чергу, окремі дефекти процедурного порушення винесення рішення контролюючим органом не повинні сприйматися як безумовні підстави для висновку щодо протиправності спірного рішення і, як наслідок, про його скасування. Позивачем не заперечується по суті факт встановленого порушення, а саме не проведення доплати до мінімального страхового внеску по працівникам.

Протокольною ухвалою від 04.02.2020 року суд закрив підготовче провадження та перейшов до розгляду справи по суті, розгляд справи призначено на 13.02.2020 року о10:00 год.

13.02.2020 року в судовому засіданні оголошено перерву до 18.02.2020 року о 14:00 год.

У зв"язку з необхідністю надати додаткові документи, у розгляді справи оголошено перерву до 12.03.2020 о 12:00 год.

12.03.2020 року в судовому засідання оголошено перерву до 26.03.2020 року о 12:10 год.

26.03.2020 року у зв"язку з заявленими сторонами клопотаннями про відкладення розгляду справи, судом наступне судове засідання призначено на 27.04.2020 о 12:00 год.

03.04.2020 року ГУ ДПС в Житомирській області подано суду клопотання про зупинення провадження у справі до набрання законної сили рішенням у справі №140/388/19.

27.04.2020 року судове засідання у зв"язку з заявленими сторонами клопотаннями про відкладення розгляду справи, судом наступне судове засідання призначено на 25.05.2020 року о 12:20 год.

25.05.2020 року у зв"язку з заявленими сторонами клопотаннями про відкладення розгляду справи, судом наступне судове засідання призначено на 02.07.2020 о 12:00 год.

Ухвалою Житомирського окружного адміністративного суду від 02.07.2020 року клопотання Головного управління ДПС у Житомирській області про продовження процесуального строку для подачі клопотання з письмовими доказами - задоволено. Продовжено Головному управлінню ДПС у Житомирській області строк для надання письмових доказів та долучити документи до матеріалів справи.

Наступне судове засідання призначено на 05.08.2020 року о 10:30 год.

В судовому засіданні 05.08.2020 року, суд заслухавши думку сторін, закінчив з"ясування обставин по справі та перейшов до розгляду справи в порядку письмового провадження.

Згідно з частиною четвертою статті 243 КАС України судове рішення, постановлене у письмовому провадженні, повинно бути складено у повному обсязі не пізніше закінчення встановлених цим Кодексом строків розгляду відповідної справи, заяви або клопотання.

Частиною п`ятою статті 250 КАС України встановлено, що датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення.

Відповідно до наказу Житомирського окружного адміністративного суду № 01-71-в від 04 серпня 2020 року в період часу з 11.08.2020 по 26.08.2020 включно суддя Попова О.Г. перебувала у відпустці.

Розглянувши подані сторонами документи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд зазначає наступне.

Судом встановлено, що Товариство з обмеженою відповідальністю "Новогородецький кар`єр" ідентифікаційний код 32694400, місцезнаходження: 12523, Житомирська область, Коростишівський район, с.Новогородецьке, зареєстровано як юридична особа, як платник податків перебуває на обліку у Головному управлінні ДПС у Житомирській області, основним видом діяльності є 08.11 Добування декоративного та будівельного каменю, вапняку, гіпсу, крейди та глинистого сланцю, 09.90 Надання допоміжних послуг у сфері добування інших корисних копалин і розроблення кар`єрів, 23.70 Різання, оброблення та оздоблення декоративного та будівельного каменю, 46.73 Оптова торгівля деревиною, будівельними матеріалами та санітарно-технічним обладнанням, 49.41 Вантажний автомобільний транспорт, 52.10 складське господарство (том 1 а.с.114-121).

В період з 28 жовтня 2019 року по 15 листопада 2019 року ГУ ДПС у Житомирській області, на підставі п.п.20.1.4 .20.1 ст.20, п.75.1 ст.75, п.77.1, 77.2, 77.4 ст.77, п.82.1 ст.82 ПК У країни, Наказу від 24.10.2019р. №296 "Про проведення документальної планової перевірки ТОВ "Новогородецький кар`єр", на виконання плану-графіка проведення документальних планових перевірок на 2018 рік та у зв`язку з прийняттям постанови Верховним Судом України від 11.03.2019р„ проведено документальну планову виїзну перевірку Товариства з обмеженою відповідальністю "Новогородецький кар`єр" з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період діяльності з 01.01.2014 по 30.09.2017 та законодавства по єдиному соціальному внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування за період з 01.01.2011 по 30.09.2017 (т.1 а.с.119 ).

За результатами перевірки складений акт від 22.11.2019р. №104/06-30-05-01/32694400 "Про результати документальної планової виїзної перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю "Новогородецький кар`єр" (т.1 а.с.22-113).

У відповідності до розділу 4 Акта перевірки, ГУ ДПС у Житомирській області зроблено, на думку платника, хибні висновки про встановлені порушення, а саме:

1. п.п. 159.1.1, п.п.159.1.3 п. 159.1 ст.159 Податкового Кодексу України від 02.12.2010р. № 2755-УІ (із змінами та доповненнями, у редакції, яка діяла до 01.01.2015р.), П(С)БО 16 "Витрати", що затверджене наказом Міністерства фінансів України від 31.12.99р. № 318 та зареєстроване в Міністерстві юстиції України 19.01.2000р. за № 27/4248, в результаті чого підприємством занижено податок на прибуток на загальну суму 454102 грн за 2014 рік

2. п.п.14.1.11, п.14.1 ст.14, п.44.1 ст.44, п.п.134.1.1 п.134.1 ст.134, ті. 138.3.1. п.138.3. ст. 138, п.п.140.4.2 п. 140.4 ст.140 Податкового Кодексу України від 02.12.2010р. № 2755-VІ (із змінами та доповненнями у редакції, яка діяла з 01.01.2015 року, ст.9 Закону України від 16.07.1999г. № 996-ХІV "Про бухгалтерський та доповненнями), Положення (Стандарту) затверджено наказом Міністерства фінансів України від 29.11.1999 №290 "Про затвердження Положення (Стандарту) бухгалтерського обліку" та зареєстровано в Міністерстві юстиції України 14.12.2000р. за №860/4153 (із змінами та доповненням), Положення (Стандарту) бухгалтерського обліку №11 "Зобов"язання", який затверджено наказом Міністерства фінансів України від 31.01.2020 р. №20 "Про затвердження Положення (Стандарту) бухгалтерського обліку" та зареєстровано в Міністерстві юстиції України 11.02.2000р. за №85/4306 (із змінами та доповненнями), Положення (Стандарту) бухгалтерського обліку №7 "Основні засоби", який затверджено наказом Міністерства фінансів України від 27.04.2000р. №92 "Про затвердження Положення (Стандарту) бухгалтерського обліку" та зареєстровано в Міністерстві юстиції України 18.05.2000р. за №288/4509 (із змінами та доповненнями), Положення (Стандарту) бухгалтерського обліку №16 "Витрати", який затверджено наказом Міністерства фінансів України від 31.12.1999р. №318 "Про затвердження Положення (Стандарту) бухгалтерського обліку» та зареєстровано в Міністерстві юстиції України 19.01.2000р. за №27/4248 (із змінами та доповненнями), ст.4 Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 31 "Фінансові витрати", п. 3 розділу ІІІ Національного положення (стандарту) бухгалтерського обліку 1 "Загальні вимоги до фінансової звітності", затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 07.02.2013 № 73, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 28 лютого 2013 за № 336/22868 в результаті чого завищено від`ємне значення об`єкта оподаткування податком на прибуток всього в сумі 11 578 108 грн., вт.ч. за: 2015 рік в сумі 3570271 грн; 1 квартал 2016 року в сумі 4233905 грн; півріччя 2016 року в сумі 5725362 грн.; 3 квартали 2016 року в сумі 6228987 грн; 2016 рік в сумі 7664829 грн; 1 квартал 2017 року в сумі 9097995 грн. півріччя 2017 року в сумі 10151523 грн; 3 квартали 2017 року в сумі 11578108 грн.

3. п. 160.2 ст. 160 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року №2755-VI (із змінами і доповненнями) встановлено заниження суми податку з доходів нерезидентів за 2014 рік в розмірі 29 242 грн.

4. п. 103.9 ст. 103 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року №2755-VI (із змінами і доповненнями) ТОВ "Новогородецький кар`єр" при виплаті доходу із джерелом їх походження з України нерезиденту "FRATZ INVESTMENTS LIMITED" (Кіпр) не подано до Житомирської ОДПI додаток "ПН" до податкової декларації з податку на прибуток підприємств 2014 рік.

5. вимог п.46.1 ст.46. п.51.1 ст. 51. п. 176.2 "б" п. 176.2 ст. 176 Податкового кодексу України від 2 грудня 2010 року № 2755-VI. (із змінами та доповненнями) та порядку заповнення та подання податковими агентами податкового розрахунку сум доходу, нарахованою (сплаченого) на користь платників податку, і сум утриманого з них податку" затвердженого Наказом Міністерства Фінансів України від 31.01.2015р. №4 "Про затвердження форми Податкового розрахунку сум доходу нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, і сум утриманого з них податку (форма №1-ДФ), а саме податковим агентом допущено помилки при відображенні реєстраційних номерів облікових карток платників податків в податкових розрахунках Ф. №1-ДФ за період з І кварталу 2014 по III квартал 2017 року, які не є дійсними.

Податковому агенту потрібно подати уточнюючі звіти за відповідні періоди.

6. п.1 ч.2 ст.6, п.2 ч.1. ст.7, ч.2 ст 9, ч.5 ст.8 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове соціальне страхування" № 2464-IV від 08.07.2010 (із змінами та доповненнями) та враховуючи зміни, внесені Законом України від 28 грудня 2014 року №77-VІІІ перевіркою донараховано суму єдиного меншою за розмір мінімального страхового внеску за місяць, а саме ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на загальну суму 78,95 грн.

Не погодившись з висновками перевірки, фактами і даними, викладеними в акті перевірки ТОВ "Новогородецький кар`єр" було подано заперечення до Акту перевірки від 22.11.2019р. № 104/06-30-05-01/32694400.

Листом від 12.12.2019р. №3345/6/06-30-05-01 ГУ ДПС у Житомирській області повідомило, що висновки акту перевірки від 22.11.2019р. №104/06-30-05-01/32694400 залишаються без змін, а подане заперечення без задоволення.

На підставі складеного акту перевірки від 22.11.2019р. №104/06-30-05-01/32694400, ГУ ДПС у Житомирській області 13.12.2019р. були прийняті наступні податкові повідомлення-рішення та рішення:

- №0008110501, яким зменшено суму від`ємного значення об`єкта оподаткування податком на прибуток всього в сумі 11 578 108 грн.. в т.ч. за: І квартал 2016 року в сумі 4233905 грн.; півріччя 2016 року в сумі 5725362 грн.; 3 квартали 2016 року в сумі 6228987 грн.; 2016 рік в сумі 7664829 грн.; І квартал 2017 року в сумі 9097995 грн.; півріччя 2017 року в сумі 10151523 грн.; 3 квартали 2017 року в сумі 11578108 грн. (п.2 розділу 4 Акту) (т.1 а.с.123);

- №0008243306, яким за платежем ПДФО, що сплачується податковими агентами, із доходів платника податку у вигляді з/п, застосовано штрафну санкцію у сумі 510,00 грн. (п.5 розділу 4 Акту) (т.1 а.с.126);

- №0008233306, яким на підставі п.3 ч.11 ст.25 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове соціальне страхування" застосовано штрафну санкцію у розмірі 39,47 грн. (п.6 розділу 4 Акту) (т.1 а.с.125) .

Крім того, на підставі акту документальної перевірки від 22.11.2019 р. №104/06-30-05-01/32694400 Головним управлінням ДПС у Житомирській області винесено вимогу №0000653306 від 11.01.2020 року про сплату боргу (недоїмки) винесеної на суму недоїмки - 78,95 грн (т.1 а.с.178).

Вважаючи вказані податкові повідомлення-рішення та вимогу про сплату боргу протиправним, позивач звернувся до суду за захистом своїх прав та законних інтересів.

Досліджуючи надані сторонами докази, аналізуючи наведені міркування та заперечення, оцінюючи їх в сукупності, суд бере до уваги наступне.

Податковий кодекс України регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

Щодо підстав проведення перевірки за період діяльності товариства з 01.01.2014 по 30.09.2017 рр., суд зазначає таке.

На основі даних розрахованих інформаційною системою ДФС, а саме автоматизованою ризикоорієнтованою системою, яка реалізує алгоритм розрахунків критеріїв ризику для платників податків на основі інформації в рамках ІТС "Податковий блок", наявні ризики високої та середньої категорії в діяльності ТОВ "Новогородецький кар`єр", що підтверджує правомірність включення товариства до плану-графіка проведення документальних планових перевірок платників податків на 2019 рік (листопад).

Головним управління ДФС у Житомирській області винесено Наказ № 225 від 30.01.2018р. про проведення документальної планової перевірки ТОВ "Новогородецький кар`єр", який був оскаржений в судовому порядку.

Постановою Верховного Суду України від 11.03.2019 року, рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 07.05.2018 та постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 26.11.2018 у справі № 806/1195/18 було скасовано, а в задоволені адміністративного позову відмовлено.

Тобто, Наказ № 225 від 30.01.2018р. про проведення документальної планової перевірки ТОВ "Новогородецький кар`єр" визнано законним.

24.10.2019 року Головним управлінням ДПС у Житомирській області прийнято Наказ №296 "Про проведення документальної планової перевірки ТОВ "Новогородецький кар`єр", згідно якого, на підставі п.п.20.1.4 .20.1 ст.20, п.75.1 ст.75, п.77.1, 77.2, 77.4 ст.77, п.82.1 ст.82 ПК України, на виконання плану-графіка проведення документальних планових перевірок на 2018 рік та у зв`язку з прийняттям постанови Верховним Судом України від 11.03.2019р., наказано провести документальну планову перевірку з 28.10.2019 р. тривалістю 10 робочих днів з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період діяльності з 01.01.2014 по 30.09.2017 та з питань дотримання вимог законодавства по єдиному соціальному внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування за період діяльності з 01.01.2011 по 30.09.2017.

Тобто, враховуючи постанову Верховного Суду від 11.03.2019 року по справі №806/1195/18 відповідачем на підставі наказу ГУ ДПС в Житомирській області від 24.10.19 року № 296, з 28.10.2019 по 15.11.2019 р. проведено планову виїзну документальну перевірку ТОВ "Новогородецький кар`єр", за результатами якої складено акт від 22.11.2019 №104/06-30-05-01/32694400.

Згідно п.77.4 ст. 77 ПК України про проведення документальної планої перевірки керівником (його заступником або уповноваженою особою) контролюючого органу приймається рішення, яке оформлюється наказом.

Відповідно вимоги п.81.1 ст.81 ПК України, платник податків, який вважає порушеними порядок та підстави для призначення перевірки щодо нього, має захищати свої права шляхом недопуску посадових осіб контролюючого органу до такої перевірки.

Відповідно пп.17.1.7 п.17.1 ст.17 ПКУ платник податків має право оскаржувати в порядку, встановленому ПКУ, рішення, дії (бездіяльність) контролюючих органів у тому числі правомірність включення плану-графіка проведення документальних планових перевірок на 2018 та 2019 роки.

Факт допуску посадових осіб відповідача, ТОВ не заперечується. Також позивачем не заперечується факт включення ТОВ "Новогородецький кар`єр" до плану-графіка проведення документальних планових перевірок на 2019 рік.

Суд звертає увагу, що наказ ГУ ДПС у Житомирській області про проведення перевірки від 24.10.2019 №296 реалізовано, оскільки перевірку проведено, за результатами якої встановлено ряд порушень та винесено оскаржувані ППР та рішення про застосування штрафних санкцій.

Доводи позивача про відсутність підпису у акті перевірки однієї з посадових осіб контролюючого органу як на підставу визнання недійсними рішень Головного управління ДПС у Житомирській області спростовуються висновками Верховного суду викладеними у постанові від 19 червня 2020 року у справі №140/388/19. Верховний суд дійшов висновку, що відсутність у акті перевірки підпису однієї з посадових осіб контролюючого органу, яка її проводила, стосується оформлення результатів перевірки та не може бути самостійною підставою для визнання недійсними рішень контролюючого органу, прийнятих на підставі такого акта, при відсутності порушень правил проведення перевірки.

Щодо податкового повідомлення-рішення №0008110501 від 13.12.2019 року, то суд зазначає наступне.

На підставі акта перевірки №104/06-30-05-01/32694400 від 22.11.2019 року встановлено порушення п.п.14.1.11, п.14.1 ст.14, п.44.1 ст.44, п.п.134.1.1 п. 134.1 ст.134, пп. 138.3.1. п. 138.3 ст.138, п.п. 140.4.2 п. 140.4 ст.140 Податкового кодексу України, ст.9 Закону України від 16.07.1999 № 996-ХІУ "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", Положення (Стандарту) бухгалтерського обліку №15 "Доходи", Положення (Стандарту) бухгалтерського обліку №11 "Зобов`язання", Положення (Стандарту) бухгалтерського обліку №7 "Основні засоби", Положення (Стандарту) бухгалтерського обліку №16 "Витрати", ст.4 Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 31 "Фінансові витрати", п. 3 розділу ІІІ Національного положення (стандарту) бухгалтерського обліку 1 "Загальні вимоги до фінансової звітності" та зменшено суму від`ємного значення об`єкта оподаткування податком на прибуток всього в сумі 11 578 108 грн.. в т.ч. за: І квартал 2016 року в сумі 4233905 грн.; півріччя 2016 року в сумі 5725362 грн.; 3 квартали 2016 року в сумі 6228987 грн.; 2016 рік в сумі 7664829 грн.; І квартал 2017 року в сумі 9097995 грн.; півріччя 2017 року в сумі 10151523 грн.; 3 квартали 2017 року в сумі 11578108 грн.

З приводу заниження доходів в сумі 118514 грн за рахунок включення до складу доходів простроченої кредиторської заборгованості, а саме: при перевірці відповідачем встановлено занижено доходи в сумі 118 514 грн. за рахунок не включення до їх складу простроченої кредиторської заборгованості по ряду контрагентів (бух. рахунок 631), яка не погашена протягом законодавчо встановленого терміну 1095 днів (р.2120 Форми №2 "Інші операційні доходи"), завищено доходи в сумі 1 058 111 грн. за рахунок невідповідності первинних документів та регістрів бухгалтерського обліку задекларованим показникам доходів платника.

Перевіркою станом на 06.11.2019 року встановлено кредиторську заборгованість по рахунку №631 "Розрахунки з постачальниками" на загальну суму 118514 грн., щодо якої минув строк позовної давності, по наступних постачальниках товарів (робіт, послуг):

- по Аякс-ЛТД заборгованість в сумі 10500 грн. рахувалась станом на 01.10.2012 року і термін позовної давності 3 роки спливає у 4 кварталі 2015 року;

- ФОП ОСОБА_3 заборгованість в сумі 470,40 грн. рахувалась станом на термін позовної давності 3 роки спливає у 4 кварталі 2015 року;

- по ТТК Граніт заборгованість в сумі 78746,26 грн виникла у жовтні 2013 року і термін позовної давності 3 роки сплив у 4 кварталі 2016 року;

- по Державному інформаційному геологічному фонду України заборгованість в сумі 14232,93 грн рахувалась станом на 01.10.2012 року і термін позовної давності 3 роки спливає у 4 кварталі 2015 року;

- по НДЕКЦ УМВС заборгованість в сумі 190 грн. рахувалась станом на 01.10.2012 і термін позовної давності 3 роки сплив у 4 кварталі 2015 року;

- по ТОВ "Енерготрейд Україна" заборгованість в сумі 14 374,40 грн. виникла у квітні 2013 року і термін позовної давності 3 роки спливає у II кварталі 2016 року.

Позовна давність обчислюється за загальними правилами визначення строків, встановленими статтями 253 - 255 Цивільного кодекс України (частина перша ст. 260 Цивільного кодексу України).

Статтею 256 ЦК України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові (частина четверта ст. 267 Цивільного кодексу України).

Підпунктом 14.1.11 п. 14.1 ст. 14 ПК України встановлено ознаки безнадійної заборгованості, зокрема, безнадійна заборгованість - це заборгованість за зобов`язаннями, щодо яких минув строк позовної давності (п.п. "а" п.п. 14.1.11 п. 14.1 ст. 14 Кодексу).

Відповідно до п.п.134.1.1 п.134.1 ст.134 ПК України (у редакції, яка діяла після 01.01.2015р.) об`єктом оподаткування є прибуток із джерелом її межами, який визначається шляхом коригування (збі фінансового результату до оподаткування (прибутку або фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності на різниці, які виникають відповідно до положень цього розділу.

Крім того, відповідно до п.5 "Зобов`язання", який затверджено наказом Міністерства фінансів України від 31.01.2000 року №20 "Про затвердження Положення (Стандарту) бух зареєстровано в Міністерстві юстиції України 11.02.2000р.за №85/4306 із змінами та з доповненнями) зобов`язання визнається, якщо його оцінка може бути достовірно визначена та існує ймовірність зменшення економічних вигод у майбутньому у наслідок його погашення. Якщо на дату балансу раніше визначене зобов"язання не підлягає погашенню, то його сума включається до складу доходу звітного періоду.

ТОВ "Новогрродецький кар`єр" як в ході перевірки так і під час розгляду справи в суді не надав доказів переривання строку кредиторської заборгованості або її сплати, в тому числі і частково.

Таким чином, суд вважає, що висновки по акту перевірки стосовно заниження "Дохіду від будь-якої діяльності (за вирахуванням непрямих податків), визначений за правилами бухгалтерського обліку" за рахунок не включення до його складу простроченої кредиторської заборгованості в загальному розмірі 118514 грн. є правомірними та обґрунтованими.

З приводу щодо завищення доходів в загальній сумі 1058111 грн за рахунок розбіжностей між даними податкових декларацій, фінансових звітів з даними бухгалтерських рахунків, суд зазначає таке.

Судом встановлено, що Реєстри кореспонденції рахунків бухгалтерського обліку та показників фінансового результату до оподаткування в Податковій декларації з податку на прибуток і Звіті про фінансові результати (форма №2-м) ТОВ "Новогородецький кар`єр" за період з 01.01.2015 року по 30.09.2017 року наведено в додатку № 6 до акту перевірки (т.1 а.с.93-95).

Відповідно до п.п.134.1.1 п.134.1 ст.134 ПК України (у редакції, яка діяла після 01.01.2015р.) об`єктом оподаткування є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом (збільшення, зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності на різниці, які 'виникають відповідно до положень цього розділу.

Фінансовий результат до оподаткування визначається у фінансовій звітності як і різниця між доходами та витратами підприємства.

Відповідно до п. 3 розділу III Національного положення (стандарту) бухгалтерського обліку 1 "Загальні вимоги до фінансової звітності", затвердженого наказом Міністерства {фінансів України від 07.02.2013 №73, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 28.02.2013 року за №336/228683, фінансова звітність повинна бути достовірною (правдивою).

Як встановлено контролюючим органом та перевірено судом, виявлені розбіжності між даними, відображеними у рядку 01 "Дохід від будь-якої діяльності (за вирахуванням непрямих податків), визначений за правилами бухгалтерського обліку" Декларації з податку на прибуток за І кв. 2016 року з рядком 2280 "Разом доходи" Звіту про фінансові доходи (ф.2-м) за 1 кв. в сумі 3183 грн., а саме у рядках 01 "Дохід від будь-якої Діяльності (за вирахуванням непрямих податків), визначений за правилами бухгалтерського обліку" Декларацій з податку на прибуток, рядка 2000 "Чистий дохід (від реалізації продукції, товарів, робіт, послуг", 2120 "Інші операційні доходи", 2280 "Разом доходи" Звіту про фінансові доходи (ф.2-м) за 1 кв. 2016 року задекларовано показник 2195117 грн., а в рядку 2280 "Разом доходи" Звіту про фінансові доходи (ф.2-м) за 1 кв. 2016 року задекларовано показник 2 198 300 грн., що призвело до заниження показника "Дохід від будь-якої діяльності (за вирахуванням непрямих податків), визначений за правилами бухгалтерського обліку" (ряд 01 Декларації) за 1 квартал 2016 року в розмірі 3183 грн.

Тобто, ТОВ "Новогородецький кар`єр" порушено пп. 134.1.1 п. 134.1 ст. 134 ПК України.

Суд зазначає, що фінансовий результат до оподаткування визначається у фінансовій звітності як різниця між доходами та витратами підприємства. Інформація наведена у фінансовій звітності, є достовірною (правдивою), якщо вона не містить помилок та перекручувань, які здатні вплинути на рішення користувачів звітності.

Також, при перевірці первинних бухгалтерських документів, регістрів бухгалтерського обліку встановлено розбіжності між даними, відображеними у рядках 2000 "Чистий дохід від реалізації продукції, товарів, робіт, послуг", 2120 "Інші операційні доходи", 2280 "Разом доходи" Звітів про фінансові результати (ф. №2-м), з даними бухгалтерського обліку (Дт361/Кр701, Дт 361/Кр702, Дт361/Кр703, Дт701/Кр64, Дт702/Кр64, Дт703/Кр64, Дт70/Кр791, ДтЗЗЗ/Кр711, Дт312/Кр714, Дт334/Кр714, Дт506/Кр714, Дт632/Кр714, Дт6852/Кр714, Дт631/Кр717, Дт311/Кр719, Дт71/Кр791), в результаті чого порушено норми п. З розділу III Національного положення (стандарту) бухгалтерського обліку 1 "Загальні вимоги до фінансової звітності", затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 07.02.2013 № 73, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 28 лютого 2013 за № 336/22868, що призвело до завищення (-)/заниження (+) показників в рядках 2000 "Чистий дохід від реалізації продукції, товарів, робіт, послуг", 2120 "Інші операційні доходи" в звіті про фінансові результати за Формою №2-м та у рядках 01 "Дохід від будь-якої діяльності (за вирахуванням непрямих податків), в бухгалтерського обліку" Декларацій з податку на прибуток: 2015 рік в сумі - 19060 грн. (завищено); І квартал 2016 року в сумі + 36502 грн. (занижено); І півріччя 2016 року в сумі +116937 грн. (занижено); 3 квартали 2016 року в сумі +61746 грн. (занижено); 2016 рік в сумі -48790 грн. (завищено); І квартал 2017 року в сумі +3724 грн. (занижено); І півріччя 2017 року в сумі +91705 грн. (занижено); 3 квартали 2017 року в сумі - 990261 грн. (завищено) (т.1 а.с. 93-95).

Реєстри кореспонденції рахунків бухгалтерського обліку за період з 01.01.2015 по 30.09.2017 наведено в додатку 6 (т.1 а.с. 94).

Позивачем не надано жодного доказу, який би спростовував зазначене в акті перевірки та додатків до нього, а тому, враховуючи зазначене, суд дійшов висновку, що висновки відповідача щодо завищення/заниження доходів за рахунок розбіжностей декларацій, фінансових звітів з даними бухгалтерських рахунків, є обґрунтованими.

З приводу завищення витрат в розмірі: в сумі 485 198 грн. по капітальним інвестиціям грн. (p. 2180 "Інші операційні витрати" Форми №2-м); в сумі 3 107 100 грн. за рахунок невідповідності первинних документів та регістрів бухгалтерського обліку задекларованим показникам витрат платника - (р.2050 Форми №2-м «Собівартість реалізованої продукції (товарів, робіт, послуг), р. 2180 Форми 2-м «Інші операційні витрати»); - в сумі 8 072 442 грн. по нарахованим відсоткам за угодою, яка не набрала чинності, суд зазначає наступне.

Під час перевірки встановлено, що позивачем занижено фінансовий результат в декларації з податку на прибуток за рахунок завищення витрат на суму 3107100 грн за рахунок розбіжностей між даними податкових декларацій, фінансових звітів з даними бухгалтерських рахунків, суд зазначає наступне.

Зведені дані щодо задекларованих та встановлених у ході проведення проведення показників Звіту про фінансові результати ТОВ "Новогородецький кар`єр" за період з 01.01.2015року по 30.09.2017року наведено в додатку №10 д (т.1 а.с.98)

Дослідивши зведені дані щодо задекларованих та встановлених у ході проведення перевірки показників Звіту про фінансові результати ТОВ "Новогородецький кар`єр" за період з 01.01.2015року по 30.09.2017року наведено в додатку №10 до в акті перевірки, судом встановлено розбіжності між даними, відображеними у рядках 2050 "Собівартість реалізованої продукції (товарів, робіт, послуг)", 2180 "Інші операційні витрати", 2270 "Інші витрати", 2285 "Разом витрати" Звітів про фінансові результати (форма №2-м), з даними бухгалтерських рахунків (Дт901/Кр26, Дт901/Кр631, Дт902/Кр207, Дт902/Кр281, Дт791/Кр90, Дт92/Кр13, Дт92/Кр1521, Дт92/Кр20, Дт92/Кр22, Дт92/Кр28, Дт92/Кр66, Дт92/Кр651, Дт92/Кр311, Дт92/Кр333, Дт92/Кр372, Дт92/Кр631, Дт92/Кр64, Дт791/Кр92, Дт93/Кр13, Дт93/Кр20, Дт93/Кр22, Дт93/Кр28, Дт93/Кр377, Дт949/Кр631, Дт949/Кр331, Дт949/Кр631, Дт949/Кр651, Дт949/Кр663, Дт949/Кр6851, Дт942/КрЗЗЗ, Дт944/Кр361, Дт945/Кр312, Дт945/Кр334, Дт945/Кр506, Дт945/Кр632, Дт945/Кр6852, Дт791/Кр95) (т.1 а.с.98).

На спростування зазначеного в акті перевірки позивачем не надано жодного доказу.

Тобто, позивачем порушено норми п. 3 розділу ІІІ Національного бухгалтерського обліку 1 "Загальні вимоги до фінансової наказом Міністерства фінансів України від 07.02.2013 № 73, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 28 лютого 2013 за № 336/22868, що призвело до завищення (+)/заниження(-) показників в рядках 2050 "Собівартість реалізованої продукції (товарів, робіт, послуг)", 2180 "Інші операційні витрати", 2270 "Інші витрати" в звіті про фінансові результати за Формою №2-м та відповідно заниження фінансового результату в декларації з податку на прибуток за рахунок завищення витрат в загальній сумі 3 107 100 грн.

З приводу завищення витрат в сумі 485 198 грн. по капітальним інвестиціям, суд зазначає.

Відповідно до ст.4 Закону України № 998-XIV від 16.07.1999р. "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" бухгалтерський облік та фінансова звітність ґрунтуються, зокрема, на принципі відповідності доходів і витрат. Для визначення фінансового результату звітного періоду необхідно порівняти доходи звітного періоду з витратами, що були здійснені для отримання цих доходів. При цьому, доходи і витрати відображаються в бухгалтерському обліку та фінансовій звітності в момент їх виникнення незалежно від дати надходження або сплати коштів.

Положення (стандарт) бухгалтерського обліку "Витрати", затвердженого наказом Міністерства фінансів України № 318 від 31.12.1999р., (далі П(С)БО) визначає методологічні засади формування в бухгалтерському обліку інформації про витрати підприємства та її розкриття в фінансовій звітності.

Згідно із п.6 П(С)БО 16 витратами звітного періоду визнаються або зменшення активів, або збільшення зобов`язань, що призводить до зменшення власного капіталу підприємства (за винятком зменшення капіталу внаслідок його вилучення або розподілу власниками), за умови, що ці витрати можуть бути достовірно оцінені.

Витрати визнаються витратами певного періоду одночасно з визнанням доходу, для отримання якого вони здійснені. Витрати, які неможливо прямо пов`язати з доходом певного періоду, відображаються у складі витрат того звітного періоду, в якому вони були здійснені (п.7 П(С)БО 16).

Відповідно до пп.15.4 п.15 П(С)БО 16 до складу загальновиробничих витрат включаються витрати на утримання, експлуатацію та ремонт, страхування, операційну оренду основних засобів, інших необоротних активів загальновиробничого призначення.

Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 7 "Основні засоби" затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 27 квітня 2000 р. № 92 зареєстровано в Міністерстві юстиції України від 18 травня 2000 p. № 288/4509 (далі П(С)БО 7) визначає методологічні засади формування в бухгалтерському обліку інформації про основні засоби, інші необоротні матеріальні, активи та незавершені капітальні інвестиції в необоротні матеріальні активи, а також розкриття інформації про них у фінансовій звітності.

Пунктом 15 П(С)БО 7 "Основні засоби", затвердженого наказом Міністерства фінансів України № 92 від 27.04.2000р., передбачено, що витрати, які здійснюються для підтримання об`єкта в робочому стані (проведення технічного огляду, нагляду, обслуговування, ремонту тощо) та одержання первісно визначеної суми майбутніх економічних вигод від його використання, включаються до складу витрат.

Згідно з п.4 П(С)БО 7 капітальні інвестиції в необоротні матеріальні активи - це витрати на будівництво, реконструкцію, модернізацію (інші поліпшення, що збільшують первісну (переоцінену) вартість), виготовлення, придбання об`єктів матеріальних необоротних активів (у тому числі необоротних матеріальних активів, призначених для заміни діючих, і устаткування для монтажу), що здійснюються підприємством. Пунктом 14 П(С)БО 7 визначено, що первісна вартість основних засобів збільшується на суму витрат, пов`язаних з поліпшенням об`єкта (модернізація, модифікація, добудова, дообладнання, реконструкція тощо), що призводить до збільшення майбутніх економічних вигод, первісно очікуваних від використання об`єкта.

Водночас, пункт 4 П(С)БО 7 визначає, що вартість, яка амортизується, - це первісна або переоцінена вартість необоротних активів за вирахуванням їх ліквідаційної вартості.

Згідно пункту 25 Методичних рекомендацій з бухгалтерського обліку основних засобів, затверджених наказом Міністерства фінансів України від 30.09.2003 № 561, сума нарахованої амортизації відображається за дебетом рахунків обліку витрат діяльності, виробництва і капітальних інвестицій у кореспонденції з рахунком обліку зносу (амортизації) необоротних активів.

Тобто, при введенні в експлуатацію обладнання (придбання ОЗ) не відбувається зменшення активів або збільшення зобов`язань, та відповідно не виникають витрати. Понесені витрати на придбання обладнання відносяться до складу витрат по мірі нарахування на них амортизації.

Таким чином, ТОВ "Новогородецький кар`єр" необґрунтовано віднесено до адміністративних витрат в 2015 році вартість капітальних інвестицій в сумі 485198 грн, що призвело до завищення витрат по капітальним інвестиціям.

З приводу завищення позивачем витрат по нарахованим відсоткам за угодою, яка не набрала чинності в сумі 8 072 442 грн., суд зазначає.

Як встановлено судом, ТОВ "Новогородецький кар`єр" укладено додаткову угоду №5 від 29.04.2016 року до договору позики №28/03/08 від 28 березня 2008 року з фірмою-нерезидентом "ARATZ INVESTMENTS LIMITED" (Кіпр), згідно якої відсоткова ставка з (Jl.05.2016 року складає 3%, позика надається в безготівковій формі і підлягає поверненню до 31.12.2021 року (п.1.2) (т.1 а.с.79).

Згідно умов додаткової угоди №5 від 29.04.2016 року вона набирає чинності з Моменту її реєстрації в Національному банку України і діє до повного виконання сторонами взятих на себе зобов`язань за нею та договором (п. 4.).

Проте як встановлено, вказаний договір не зареєстрований в Національному банку України, вказане не заперечується позивачем.

Відповідно до Положення про порядок отримання резидентами кредитів, позик в іноземній валюті від нерезидентів і надання резидентами позик в іноземній валюті нерезидентам, затвердженого постановою Правління Національного банку України 17.06.2004 № 270 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 15 липня 2004 р. за № 885/9484 (далі - Положення №270) у редакції чинній на момент укладення угоди, резиденти (юридичні особи, фізичні особи - суб`єкти підприємницької діяльності, фізичні особи) (далі - резиденти-позичальники) можуть одержувати кредити, позики, у тому числі поворотну фінансову допомогу в іноземній валюті (далі - кредити), від нерезидентів відповідно до договорів та в порядку, установленому цим розділом (п.1.1 глави 1 розділу 1).

Резидент-позичальник зобов`язаний зареєструвати договір у Національному банку до фактичного одержання кредиту (п. 1.7 глави 1 розділу 1 Положення №270).

Відповідно до п. 1.16 глави 1 розділу 1 Положення №270, резиденти-позичальники мають передбачати в договорі умову про те, що він набирає чинності з моменту (або не раніше) його реєстрації, за винятком договорів про одержання кредитів уповноваженими банками на строк, що не перевищує один рік.

Вимоги абзацу першого цього пункту поширюються на зміни до договору, які стосуються суми, валюти, строку кредиту, розміру процентної ставки, комісій, неустойки, інших установлених договором платежів, у тому числі тих, що є санкціями за неналежне виконання договору, що впливають на розмір виплат за користування кредитом.

Згідно з п.2.1 глави 2 розділу 1 Положення №270, зміни, які стосуються сторін зареєстрованого договору, суми, валюти, строку кредиту, розміру процентної ставки, комісій, неустойки, інших установлених цим договором платежів, у тому числі тих, що є санкціями за неналежне виконання договору, що впливають на розмір виплат за користування кредитом, потребують реєстрації в Національному банку відповідних змін до договору в порядку, установленому для реєстрації договору, та з урахуванням вимог пункту 1.13 глави 1 цього розділу.

Аналіз викладених норм дає підстави для висновку, що ТОВ "Новогородецький кар`єр" нараховував відсотки договору позики №28/03/08 від 28 березня 2008 року з фірмою "ARATZ INVESTMENTS LIMITED" (Кіпр) на підставі додаткової угоди №5 від 29.04.2016 року, який не набрав чинності, чим порушив т. 44.1 ст. 44 ПК України, Закон України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" від 16.07.99 р. № 996-XIV, тому нараховані відсотки після 01.05.2016 року по договору позики №28/03/08 від 28 березня 2008 року в розмірі 304 399,30 дол. США не можуть визнаватися зобов`язаннями відповідно до ст.4 Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 31 "Фінансові витрати" (т.1 а.с.100).

Суд погоджується з висновком відповідача, що витрати на відсотки за користування кредитом неправомірно віднесені до фінансових витрат позивача.

Крім того, до суми, з якої податковим органом розраховувалось податкове зобов"язання по оскаржуваному податковому повідомленні-рішенні ввійшла сума 852965 грн (різниця при нарахуванні амортизації необоротних активів за 2015р.), яка позивачем не оскаржена в судовому порядку.

Отже, на підставі вищевикладеного, прийняте відповідачем податкове повідомлення-рішення №0008110501 від 13.12.2019 року, є законним та відповідає вимогам чинного законодавства.

Щодо податкового повідомлення-рішення №0008243306 від 13.12.2019 року, то суд зазначає наступне.

В акті перевірки зазначено, що позивачем порушено вимоги п.46.1 ст.46. п.51.1 ст. 51. п. 176.2 "б" п. 176.2 ст. 176 Податкового кодексу України від 2 грудня 2010 року № 2755-VI. (із змінами та доповненнями) та порядку заповнення та подання податковими агентами податкового розрахунку сум доходу, нарахованою (сплаченого) на користь платників податку, і сум утриманого з них податку" затвердженого Наказом Міністерства Фінансів України від 31.01.2015р. №4 "Про затвердження форми Податкового розрахунку сум доходу нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, і сум утриманого з них податку (форма №1-ДФ), а саме податковим агентом допущено помилки при відображенні реєстраційних номерів облікових карток платників податків в податкових розрахунках Ф. №1-ДФ за період з І кварталу 2014 по III квартал 2017 року, які не є дійсними. З вказаним порушенням погоджується і сам позивач.

З 01.04.2015 наказом Міністерства фінансів України від 13.01.2015 №4 затверджено форму податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на фізичних осіб, і сум утриманого з них податку (форма № 1ДФ) та порядок заповнення та подання податковими агентами Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, і сум утриманого з них податку.

Згідно вимог порядку заповнення та подання податковими агентами Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, і сум утриманого з них податку у графі 2 "Податковий номер або серія та номер паспорта" відображається реєстраційний номер облікової картки платника податків або серія та номер паспорта фізичної особи (для фізичної особи, яка має відмітку в паспорті про право здійснювати будь-які платежі за серією та номером паспорта), про яку надається інформація в податковому розрахунку.

Відповідно до підпункту 47.1.3 пункту 47.1 статті 47 ПК України відповідальність за неподання, порушення порядку заповнення документів податкової звітності, порушення строків їх подання контролюючим органам, недостовірність інформації, наведеної у зазначених документах, несуть: податкові агенти.

Судом встановлено, що податковим агентом допущено помилки при відображенні реєстраційних номерів облікових карток платників податків в податкових розрахунках Ф. №1-ДФ за період з І кварталу 2014 по ІІІ квартал 2017 року, які є недійсними.

Тобто, враховуючи встановлені обставини, в порушення абзацу "б" пункту 176.2 статті 176 ПК України, Наказу № 4 інформація в податкових розрахунках за форою 1ДФ за перевіряємий період до Коростишівської ДПІ позивачем надавалась не в повному обсязі.

Відповідно до вимог підпункту 119.2 статті 119 ПК України передбачено, що неподання, подання з порушенням встановлених строків, подання не у повному обсязі, з недостовірними відомостями або з помилками податкової звітності про суми доходів, нарахованих (сплачених) на користь платника податків, суми у триманого з них податку, а також суми отриманої оплати від фізичних осіб за товари (роботи, послуги), якщо такі недостовірні відомості або помилки призвели до зменшення та/або збільшення податкових зобов`язань платника податку та; або до зміни платника податку тягнуть за собою накладення штрафу у розмірі 510 гривень.

Враховуючи вище проаналізовані норми законодавства, прийняте відповідачем податкове повідомлення - рішення від 13.1.2019 №0008243306, відповідно до якого застосовано до позивача відповідальність у вигляді штрафної санкції у розмірі 510 грн, є законним та правомірним.

Щодо податкового повідомлення-рішення №0008233306 від 13.12.2019 року, суд зазначає наступне.

Згідно акту перевірки позивачем порушено п.1 ч.2 ст.6, п.2 ч.1. ст.7, ч.2 ст 9, ч.5 ст.8 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове соціальне страхування" № 2464-IV від 08.07.2010 (із змінами та доповненнями) та враховуючи зміни, внесені Законом України від 28 грудня 2014 року №77-VІІІ перевіркою донараховано суму єдиного меншою за розмір мінімального страхового внеску за місяць, а саме ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на загальну суму 78,95 грн.

Встановлено, що первинними документами, відповідно до яких обліковуються суми, на які нараховується єдиний внесок, є табелі обліку робочого часу, розрахунково - платіжні відомості по нарахуванню заробітної плати, головні книги, накази, відомості на виплату грошей (заробітної плати) за період з 01.01.2011 по 30.09.2017.

Приписами ч.ч.2, 4 ст.6 Закону №2464-VI передбачено, що платник єдиного внеску зобов`язаний, серед іншого, своєчасно та в повному обсязі нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок; подавати звітність та сплачувати до органу доходів і зборів за основним місцем обліку платника єдиного внеску у строки, порядку та за формою, встановленими центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, за погодженням з Пенсійним фондом та фондами загальнообов`язкового державного соціального страхування.

У разі державної реєстрації припинення підприємницької діяльності фізичної особи-підприємця така фізична особа користується правами, виконує обов`язки та несе відповідальність, що передбачені для платника єдиного внеску, в частині діяльності, яка здійснювалася нею як фізичною особою-підприємцем.

Законом України від 06.12.2016 року №1774-VІІІ "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України" внесено зміни до Закону №2464-VI, що діють з 01.01.2017 року, зокрема, щодо обов`язковості визначення бази нарахування ЄВ у разі неотримання доходу (прибутку) у звітному році або окремому місяці звітного року.

Так, згідно п.п.2, 3 ч.1 ст.7 Закону №2464-VI єдиний внесок нараховується:

- для платників, зазначених у пунктах 4 (крім фізичних осіб - підприємців, які обрали спрощену систему оподаткування), 5 та 5-1 частини 1 статті 4 цього Закону, - на суму доходу (прибутку), отриманого від їх діяльності, що підлягає обкладенню податком на доходи фізичних осіб. При цьому сума єдиного внеску не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску на місяць. У разі якщо таким платником не отримано дохід (прибуток) у звітному кварталі або окремому місяці звітного кварталу, такий платник зобов`язаний визначити базу нарахування, але не більше максимальної величини бази нарахування єдиного внеску, встановленої цим Законом. При цьому сума єдиного внеску не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску;

- для платників, зазначених у пункті 4 частини 1 статті 4 цього Закону, які обрали спрощену систему оподаткування, - на суми, що визначаються такими платниками самостійно для себе, але не більше максимальної величини бази нарахування єдиного внеску, встановленої цим Законом. При цьому сума єдиного внеску не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску.

Мінімальний страховий внесок - сума єдиного внеску, що визначається розрахунково як добуток мінімального розміру заробітної плати на розмір внеску, встановлений законом на місяць, за який нараховується заробітна плата (дохід), та підлягає сплаті щомісяця (п.5 ч.1 ст.1 Закону №2464-VI).

Відповідно до ч.5 ст.8 Закону №2464-VI єдиний внесок для платників, зазначених у статті 4 цього Закону, встановлюється у розмірі 22 відсотки до визначеної статтею 7 цього Закону бази нарахування єдиного внеску.

У разі якщо база нарахування єдиного внеску не перевищує розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на місяць, за який отримано дохід, сума єдиного внеску розраховується як добуток розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на місяць, за який отримано дохід (прибуток), та ставки єдиного внеску.

Згідно ч.7 ст.9 Закону №2464-VI єдиний внесок сплачується шляхом перерахування платником безготівкових коштів з його банківського рахунку.

Як встановлено при перевірці, з чим погоджується суд, позивачем в перевірюємому періоді, а саме у лютому, квітні та червні 2015 року не було проведено доплату до мінімального страхового внеску по працівникам, в результаті чого не було нараховано та сплачено єдиний соціальний внесок у розмірі 38,28% на загальну суму 78,95 грн.

Тобто, позивачем порушено вимоги п.1 ч.2 ст.6 п.2 ч1. ст. 7, ч.2 ст.9, п.5 ст.8 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове соціальне страхування" № 2464-IV від 08.07.2010.

Таким чином, податкового повідомлення-рішення №0008233306 від 13.12.2019 року винесено відповідачем правомірно.

Щодо вимоги про сплату боргу (недоїмки) від 11.01.2020 року №Ю-0000653306, суд зазначає наступне.

Процедуру нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування (далі - єдиний внесок) страхувальниками, визначеними Законом України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування», нарахування і сплати фінансових санкцій, стягнення заборгованості зі сплати страхових коштів органами доходів і зборів встановлена Інструкцією про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, затверджена наказом Міністерства фінансів України 20.04.2015 № 449 (в подальшому - Інструкція № 449).

Згідно із п. 1 роз. VI Інструкції № 449, до платників, які не виконали визначені Законом обов`язки щодо нарахування, обчислення та сплати єдиного внеску, застосовуються заходи впливу та стягнення.

Відповідно до пункту 3 розділу VI Інструкції №449 органи доходів і зборів надсилають (вручають) платникам вимогу про сплату боргу (недоїмки), якщо: дані документальних перевірок свідчать про донарахування сум єдиного внеску органами доходів і зборів; платник має на кінець календарного місяця недоїмку зі сплати єдиного внеску.

У випадках, передбачених абзацами третім та/або четвертим цього пункту, вимога про сплату боргу (недоїмки) надсилається (вручається): платникам, зазначеним у підпунктах 1, 2 пункту 1 розділу II цієї Інструкції, протягом 10 робочих днів, що настають за календарним місяцем, у якому виникла, зросла або частково зменшилась сума недоїмки зі сплати єдиного внеску (заборгованість зі сплати фінансових санкцій); платникам, зазначеним у підпунктах 3, 4, 6 пункту 1 розділу II цієї Інструкції, протягом 15 робочих днів, що настають за календарним місяцем, у якому виникла, зросла або частково зменшилась сума недоїмки зі сплати єдиного внеску (заборгованість зі сплати фінансових санкцій). Вимога про сплату боргу (недоїмки) формується на підставі даних інформаційної системи органу доходів і зборів платника на суму боргу, що перевищує 10 гривень.

Пунктом 4 розділу VI Інструкції № 449 визначено, що вимога про сплату боргу (недоїмки) формується на підставі актів документальних перевірок, звітів платника про нарахування єдиного внеску та облікових даних з інформаційної системи фіскального органу за формою згідно з додатком 6 до цієї Інструкції (для платника - юридичної особи) або за формою згідно з додатком 7 до цієї Інструкції (для платника - фізичної особи).

Аналіз вищевказаних норм законодавства вказує, що у разі наявності у платника на кінець календарного місяця недоїмки зі сплати єдиного внеску, фіскальний орган на підставі даних звітів платника про нарахування єдиного внеску та облікових даних з інформаційної системи фіскального органу формує та надсилає (вручає) платнику податків вимогу про сплату боргу (недоїмки) на суму такої недоїмки.

Податковий орган у разі виявлення на кінець календарного місяця недоїмку зі сплати єдиного внеску, який слідує за останнім місяцем коли було сплачено єдиний внесок виносить вимогу про сплату боргу (недоїмки), яка може бути винесена протягом 10 робочих днів з дня, що настає за днем вручення платнику акта перевірки, а за наявності заперечень платника податків до акта перевірки.

Проте, суд звертає увагу на те, що несвоєчасне формування та направлення оскаржуваної вимоги контролюючим органом податкової вимоги не свідчить про його звільнення від обов`язку сплачувати відповідні зобов`язання.

При цьому, наявність у позивача боргу по сплаті єдиного соціального внеску повністю підтверджується наявними у матеріалах справи доказами.

Порушенням відповідачем строку, визначеного п. 3 розділу VI Інструкції № 449 по суті не впливає на правильність формування вимоги, не спростовує наявності у позивача недоїмки з єдиного внеску та не нівелює обов`язку його сплати як такого.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного суду від 14.03.2019 року у справі №826/12543/17.

Отже, доводи позивача, що відповідачем не реалізовувалися повноваження по формуванню та направленню вимоги по сплаті боргу, не спростовують її обґрунтованість в частині встановлення податкових зобов`язань позивача зі сплати ЄСВ. Така обставина не може слугувати для скасування вимоги та звільнення позивача від обов`язку сплати ЄСВ, адже за приписами ст. 25 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування» строк давності щодо нарахування та стягнення сум недоїмки не застосовується.

При цьому самим позивачем не доведено належними та допустимими доказами відсутність у товариства заборгованості зі сплати єдиного соціального внеску у визначеному розмірі.

Оскільки позивачем не виконано обов`язок зі сплати єдиного податку, ГУ ДФС у Житомирській області правомірно сформувало та надіслало позивачу вимогу про сплату боргу (недоїмки) №Ю-000653306 від 11.01.2020, а тому підстави для її скасування відсутні.

Відповідно до частини 2 статті 73 КАС України предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Згідно із частиною 1 статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Беручи до уваги вищенаведене в сукупності, повно та всебічно проаналізувавши матеріали справи та надані докази, суд дійшов до висновку, що позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Новогородецький кар`єр" є необґрунтованими та не підлягають задоволенню.

У відповідності із ст. 139 КАС України судом не вирішується питання про розподіл судових витрат.

Керуючись статтями 2, 77, 90, 139, 242-246, 250, 255, 262, 295 КАС України, суд, -

вирішив:

В задоволенні адміністративного позову Товариства з обмеженою відповідальністю "Новогородецький кар`єр" (с. Новогородецьке, Коростишівський район, Житомирська область,12523) до Головного управління ДПС у Житомирській області (вул. Юрка Тютюнника, 7, м.Житомир, 10003; код ЄДРПОУ 43142501) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень і рішення про застосування штрафних санкцій, - відмовити.

Рішення суду набирає законної сили в порядку, визначеномустаттею 255 Кодексу адміністративного судочинства Українита може бути оскаржене до Сьомого апеляційного адміністративного суду за правилами, встановленимистаттями 295-297 Кодексу адміністративного судочинства України, з урахуванням приписів підпункту 15.5 пункту 15 Розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України.

Рішення суду складено у повному обсязі: 27 серпня 2020 року.

Суддя О.Г. Попова