Рішення № 91203837, 28.08.2020, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

28 серпня 2020 р. Справа№200/4017/20-а

приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов`янськ, вул. Добровольського, 1

Донецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді - Хохленкова О.В. за участю секретаря судового засідання Синкової А.О.

за участю

представника позивача - не з`явився,

представника відповідача - Ярової С.Е.

розглянувши у відкритому судовому засіданні за правилами загального позовного провадження адміністративну справу за позовом фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 до Головного управління Державної податкової служби у Донецькій області про визнання неправомірними і скасування податкових повідомлень-рішень від 23.12.2019 року форми «Р» № 0003903306, форми «В4» № 003913306, форми «ПС» № 0003883306, форми «ПС» № 0003893306, прийнятих на підставі акту документальної позапланової невиїзної перевірки № 289/05-99-33-06/ НОМЕР_1 від 29.11.2019 року,

У С Т А Н О В И В:

Фізична особа - підприємець ОСОБА_1 звернувся до Донецького окружного адміністративного суду з позовною заявою до Головного управління Державної податкової служби у Донецькій області про визнання неправомірними і скасування податкових повідомлень-рішень від 23.12.2019 року форми «Р» № 0003903306, форми «В4» № 003913306, форми «ПС» № 0003883306, форми «ПС» № 0003893306, прийнятих на підставі акту документальної позапланової невиїзної перевірки № 289/05-99-33-06/ НОМЕР_1 від 29.11.2019 року.

В обґрунтування своїх позовних вимог позивач посилається на те, що у нього відповідачем була проведена документальна позапланова невиїзна перевірка фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.08.2018 по 30.06.2019, правильності нарахування, обчислення та сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування за період з 01.08.2018 по 30.06.2019, за результатами якої складено акт документальної позапланової невиїзної перевірки №289/05-99-33-06/ НОМЕР_1 від 29.11.2019 року.

Позивачем були надані заперечення б/н від 12.12.2019 (вх. №46607/10) до акту № 289/05-99-33- 06/НОМЕР_1 від 29.11.2019 року.

ГУ ДПС у Донецькій області, залишило без змін висновки по акту та прийняло податкові повідомлення-рішення від 23.12.2019 року форми «Р» № 0003903306, яким донараховано суму грошового зобов`язання з податку на додану вартість у розмірі 10 766,25 грн.; форми «В4» № 003913306, яким зменшено від`ємне значення податку на додану вартість на суму 36 204,00 грн.; форми «ПС» № 0003883306, яким визначено суму штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 170 грн. за ненадання податкової декларації; форми «ПС» № 0003893306, яким визначено суму штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 510 грн. за нібито ненадання до перевірки оригіналів документів.

Позивачем на адресу Державної податкової служби України було направлено скаргу б/н від 13.01.2020 року на податкові повідомлення-рішення від 23.12.2019 року форми «Р» № 0003903306, форми «В4» № 003913306, форми «ПС» № 0003883306, форми «ПС» № 0003893306, прийняті на підставі акту документальної позапланової невиїзної перевірки № 289/05-99-33-06/ НОМЕР_1 від 29.11.2019 року із долученням копій всіх первинних документів, обов`язковість ведення яких передбачена Податковим кодексом України.

10.03.2020 року позивачем від Державної податкової служби України отримано рішення від 06.03.2020 №8696/99-00-08-05-04-06 про результати розгляду скарги, яким податкові повідомлення-рішення від 23.12.2019 форми «Р» № 0003903306, форми «В4» № 003913306, форми «ПС» № 0003883306, форми «ПС» № 0003893306 залишено без змін, а скаргу без задоволення.

З обставинами та висновками, викладеними в акті документальної позапланової невиїзної перевірки № 289/05-99-33-06/ НОМЕР_1 від 29.11.2019 року та з прийнятими на його підставі податковими повідомленнями-рішеннями він категорично не згоден, вважає їх необґрунтованими та такими що прийняті не у законний спосіб.

Вважає, по перше, що перевірка була призначена необґрунтовано. По друге,вважає, що податкова декларація про майновий стан та доходи за 2018 рік подана ним своєчасно і по трете що податковий кредит по взаємовідносинам з ТОВ «АГРОТЕК» був сформований ним правомірно.

Просить суд:

Визнати неправомірним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Донецькій області від 23.12.2019 року форми «Р» № 0003903306, яким донараховано суму грошового зобов`язання з податку на додану вартість у розмірі 10 766,25 грн.

Визнати неправомірним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Донецькій області від 23.12.2019 року форми «В4» № 003913306, яким зменшено від`ємне значення податку на додану вартість на суму 36 204,00 грн.

Визнати неправомірним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Донецькій області від 23.12.2019 року форми «ПС» № 0003893306, яким визначено суму штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 510 грн.

Визнати неправомірним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Донецькій області від 23.12.2019 року форми «ПС» № 0003883306, яким визначено суму штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 170 грн.

Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 29 квітня 2020 року справу було прийнято до розгляду суддею Хохленковим О.В. та призначено в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін на 28 травня 2020 року.

Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 28 травня 2020 року суд перейшов зі спрощеного провадження до загального провадження та призначив підготовче засідання на 01 липня 2020 року.

01 липня 2020 року суд відклав підготовче провадження на 30 липня 2020 року.

Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 30 липня 2020 року суд закрив підготовче провадження та призначив справу до розгляду по суті на 28 серпня 2020 року.

18 травня 2020 року відповідач через канцелярію суду надав відзив на позовну заяву в якому вказав наступне.

Головним управлінням ДПС у Донецькій області ФОП ОСОБА_1 був надісланий запит № 69178/10/05-99-13-02 від 23.08.2019 року з проханням обов`язково надати, засвідчені підписом ФОП ОСОБА_1 копії документів (в листі вказаний повний перелік обов`язкових документів), що безпосередньо стосуються господарських відносин, виду, обсягу і якості операцій та розрахунків (їх відображення в обліку і звітності) по виписаним податковим накладним з метою документального підтвердження здійснення господарських операцій у періоді з 01.09.2018 року по 31.12.2018 року з ТОВ «ХАУЛЕНД"» (код ЄДРПОУ 39655545), ТОВ "АГРОТЕК" (код ЄДРПОУ 32232765), ФОП ОСОБА_2 (р.н.о.к.п.п НОМЕР_2 ).

Тобто, для цілей визначення об`єкта оподаткування податком на додану вартість для податкового кредиту мають бути фактично здійсненні і підтверджені належним чином складеними первинними документами, що відображають реальність господарської операції, яка є підставою для формування податкового обліку платника податків.

Згідно відповіді вх.№ 4698/10 від 10.09.2019 р., ФОП ОСОБА_1 не надав до контролюючого органу пояснення та їх документальні підтвердження стосовно питань, вказаних в запиті.

У зв`язку з ненаданням до ГУ ДПС у Донецькій області інформації і завірених копій документів щодо взаємовідносин ТОВ «АГРОТЕК», код за ЄДРПОУ 32232765,ТОВ «ХАУЛЕНД», код за ЄДРПОУ 39655545, ФОП ОСОБА_2 за вересень-листопад 2018 року та відповідно до підпунктів 20.1.4, пункту 20.1 статті 20, підпункту 75.1.2 пункту 75.1 статті 75, підпункту 78.1.4 пункту 78.1 статті 78, пункту79.2 статті 79 Податкового кодексу України, на адресу ФОП ОСОБА_1 був спрямований рекомендований лист з поштовим повідомленням від 17.10.2019 року вих. № 13951/10/05-99-33-06 про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки і надіслані копія наказу № 272 від 07.10.2019 року й повідомлення № 101/10/05-99-33-06 від 17.10.2019 про дату початку та місце проведення документальної позапланової невиїзної перевірки. Одночасно, в цьому листі ФОП ОСОБА_1 було попереджено про надання до перевірки первинних документів, що підтверджують дані податкового обліку .

За наведених обстави у відповідача були всі законодавчі підстави для проведення перевірки позивача.

На підставі наказу Головного управління ДП у Донецькій області від 07.10.2019 року № 272 та повідомлення від 17.10.2019 року № 101/10/05-99-33-06, була проведена документальна позапланова невиїзна перевірка ФОП ОСОБА_1 з метою перевірки дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період діяльності з 01.08.2018 року по 30.06.2019 року з метою перевірки своєчасності та правильності нарахування, сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування.

За результатами перевірки складений акт №289/05-99-33-06/ НОМЕР_1 від 29.11.2019 року.

Актом встановлені наступні порушення.

Встановлено порушення підпункту 16.1.3 пункту 16.1 статті 16 , підпункту 49.18.2 пункту 49.18 статті 49 Податкового Кодексу України від 02.12.2010р. № 2755-VI, із змінами і доповненнями, в частині ненадання податкової декларації про майновий стан та доходи за 3 квартал 2018 року до Головного управління ДПС у Донецькій області Мар`їнське управління (Великоновосілківське відділення).

Також встановлено, що підприємством ТОВ «Агротек» не підтверджено реальність (законне джерело) придбання ТМЦ у контрагентів-постачальників ПРАТ "ХАРКІВСЬКИЙ МЕТИЗНИЙ ЗАВОД", ТОВ "ЕТС», Комунальне автотранспортне підприємство,ТОВ «НЬЮ ЕКС ТРЕЙД», ТОВ Агрофірма «Єдність», ПП «ДАНВІС», ТОВ «САТЕЛІТ СЕРВІС», Управління поліції, ТОВ «ПОКРОВСЬКИЙ АВТОЦЕНТР», ТОВ «АЗС СЛАВУТИЧ», ФОП ОСОБА_2 та в подальшому їх реалізацію контрагенту-покупцю ФОП ОСОБА_1 в вересні 2018 року на суму податкового кредиту 8613 грн., в жовтні 2018р. у сумі 36204 грн.

ФОП ОСОБА_1 до перевірки не були надані первинні документи, які підтверджують рух товарно - матеріальних цінностей від постачальника ТОВ «Агротек» до ФОП ОСОБА_1 (угоди на перевезення, товарно - транспортні накладні, тощо).

Водночас, за відсутності всіх необхідних первинних документів, обов`язковість ведення яких передбачена діючим законодавством України, відсутності факту сплати грошових коштів або придбання товарів платником податку, відповідні суми не можуть включатися до складу витрат для цілей оподаткування податком на прибуток або податкового кредиту з податку на додану вартість навіть за наявності формально складених, але недостовірних документів або сплати грошових коштів.

Таким чином, наслідки в податковому обліку платника податків створюють лише реально вчинені господарські операції, такі, що пов`язані з рухом активів, зміною зобов`язань чи власного капіталу платника, та відповідають змісту, відображеному в укладених платником податку договорах.

Далі відповідач зазначає, що враховуючи те, що по ланцюгам постачання встановлено постачання товарів з номенклатурою, що відрізняється від номенклатури придбання товарів, здійснення операцій не у відповідності з їх дійсною економічною метою, без отримання економічного ефекту, відсутність обов`язкових первинних документів, сумнівна податкова історія контраагентів-постачальників, все це свідчить про те, що господарські операції, проведені між ФОП ОСОБА_1 і ТОВ «Агротек» не є господарською діяльністю в розумінні підпункту 14.1.36 пункту 14.1 статті.14 Податкового Кодексу України.

Тому, відповідач вважає що оскаржувані податкові повідомлення - рішення прийняті на підставах, в межах повноважень та у спосіб визначені законом.

На цих підставах просить відмовити позивачу в позові.

28 серпня 2020 року позивач та його представник в судове засідання не з`явилися. 26.08.2020 року через канцелярію суду представник позивача надав заяву про проведення судового засідання за відсутністю позивача та його представника.

Представник відповідача у судовому засіданні заперечував проти задоволення позову, надав пояснення, аналогічні викладеним у відзиві на адміністративний позов, просив у задоволенні позовних вимог відмовити.

Відповідно до ч.1 ст.205 КАС України неявка представника позивача не перешкоджає розгляду справи по суті.

Заслухавши представника відповідача, розглянувши матеріали справи, повно, всебічно та об`єктивно дослідивши в судовому засіданні всі обставини справи та оцінивши їх наявними доказами в їх сукупності за своїм внутрішнім переконанням, суд встановив наступне.

Позивач - ОСОБА_1 є фізичною особою - підприємцем відповідно до виписки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань РНОКПП НОМЕР_1, дані про основний вид діяльності за кодом 01.61 Допоміжна діяльність у рослинництві (т.1 а.с.15-16).

Відповідач - Головне управління Державної податкової служби у Донецькій області є суб`єктом владних повноважень, який у правовідносинах з юридичними особами, в тому числі пов`язаними із контролем за повнотою нарахування та сплати податків, обов`язкових платежів, реалізує владні управлінські функції, через що належить до суб`єктів владних повноважень в розумінні п. 7 ч. 1 статті 4 Кодексу адміністративного судочинства України. Також відповідач є юридичною особою код ЄДРПОУ 43142826.

Правовідносини, які склалися між позивачем та відповідачем регулюються Податковим Кодексом України, Законом України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», та іншими підзаконними нормативно - правовими актами.

Згідно з п. 1 ч. 2 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України.

Частиною 2 ст. 77 КАС України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Предметом доказування в цій справі є, зокрема, законність підстав для проведення перевірки, своєчасність подання податкової декларації про майновий стан та доходи за 2018 рік та обставини реальності господарських операцій позивача з ТОВ «Агротек».

Головним управлінням ДПС у Донецькій області ФОП ОСОБА_1 був надісланий запит № 69178/10/05-99-13-02 від 23.08.2019 року з проханням обов`язково надати, засвідчені підписом ФОП ОСОБА_1 копії документів (в листі вказаний повний перелік обов`язкових документів), що безпосередньо стосуються господарських відносин, виду, обсягу і якості операцій та розрахунків (їх відображення в обліку і звітності) по виписаним податковим накладним з метою документального підтвердження здійснення господарських операцій у періоді з 01.09.2018 року по 31.12.2018 року з ТОВ «ХАУЛЕНД"» (код ЄДРПОУ 39655545), ТОВ "АГРОТЕК" (код ЄДРПОУ 32232765), ФОП ОСОБА_2 (р.н.о.к.п.п НОМЕР_2 ) (т.1 а.с.17-25).

Згідно відповіді № 1 від 06.09.2019 р., ФОП ОСОБА_1 не надав до контролюючого органу пояснення та їх документальні підтвердження стосовно питань, вказаних в запиті (т.1 а.с.26-28).

У зв`язку з ненаданням до ГУ ДПС у Донецькій області інформації і завірених копій документів щодо взаємовідносин ТОВ «АГРОТЕК», код за ЄДРПОУ 32232765,ТОВ «ХАУЛЕНД», код за ЄДРПОУ 39655545, ФОП ОСОБА_2 за вересень-листопад 2018 року та відповідно до підпунктів 20.1.4, пункту 20.1 статті 20, підпункту 75.1.2 пункту 75.1 статті 75, підпункту 78.1.4 пункту 78.1 статті 78, пункту79.2 статті 79 Податкового кодексу України, на адресу ФОП ОСОБА_1 був спрямований рекомендований лист з поштовим повідомленням від 17.10.2019 року вих. № 13951/10/05-99-33-06 про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки і надіслані копія наказу № 272 від 07.10.2019 року й повідомлення № 101/10/05-99-33-06 від 17.10.2019 про дату початку та місце проведення документальної позапланової невиїзної перевірки. Одночасно, в цьому листі ФОП ОСОБА_1 було попереджено про надання до перевірки первинних документів, що підтверджують дані податкового обліку (т.1 а.с.29-31).

До перевірки ФОП ОСОБА_1 були надані первинні документи згідно з описом (т.1 а.с.32).

За результатами перевірки складений акт №289/05-99-33-06/ НОМЕР_1 від 29.11.2019 року (т.1 а.с.33-67).

Актом встановлені наступні порушення.

Встановлено порушення підпункту 16.1.3 пункту 16.1 статті 16 , підпункту 49.18.2 пункту 49.18 статті 49 Податкового Кодексу України від 02.12.2010р. № 2755-VI, із змінами і доповненнями, в частині ненадання податкової декларації про майновий стан та доходи за 3 квартал 2018 року до Головного управління ДПС у Донецькій області Мар`їнське управління (Великоновосілківське відділення).

Також встановлено, що підприємством ТОВ «Агротек» не підтверджено реальність (законне джерело) придбання ТМЦ у контрагентів-постачальників ПРАТ "ХАРКІВСЬКИЙ МЕТИЗНИЙ ЗАВОД", ТОВ "ЕТС», Комунальне автотранспортне підприємство,ТОВ «НЬЮ ЕКС ТРЕЙД», ТОВ Агрофірма «Єдність», ПП «ДАНВІС», ТОВ «САТЕЛІТ СЕРВІС», Управління поліції, ТОВ «ПОКРОВСЬКИЙ АВТОЦЕНТР», ТОВ «АЗС СЛАВУТИЧ», ФОП ОСОБА_2 та в подальшому їх реалізацію контрагенту-покупцю ФОП ОСОБА_1 в вересні 2018 року на суму податкового кредиту 8613 грн., в жовтні 2018р. у сумі 36204 грн.

12.12.2019 року позивач спрямував заперечення на вищезазначений акт №289/05-99-33-06/НОМЕР_1 від 29.11.2019 року до Головного управління ДПС у Донецькій області (т.1 а.с.68-74).

Листом про розгляд заперечень №35707/10/05-99-33-06 від 20.12.2019 року відповідач відмовив позивачу в його запереченнях та залишив без змін акт №289/05-99-33-06/ НОМЕР_1 від 29.11.2019 року (т.1 а.с.75-91).

Контролюючим органом були прийняті и спрямовані позивачу податкові повідомлення - рішення від 23.12.2019 року форми «Р» № 0003903306, яким донараховано суму грошового зобов`язання з податку на додану вартість у розмірі 10 766,25 грн. від 23.12.2019 року форми «В4» № 003913306, яким зменшено від`ємне значення податку на додану вартість на суму 36 204,00 грн., від 23.12.2019 року форми «ПС» № 0003893306, яким визначено суму штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 510 грн.23.12.2019 року форми «ПС» № 0003883306, яким визначено суму штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 170 грн. (т.1 а.с.92-101).

13.01.2020 року позивач спрямував скаргу на вищезазначені податкові повідомлення - рішення до Державної податкової служби України (т.1 а.с.102-112).

Рішенням про продовження строку розгляду скарги № 3269/6/99-00-08-05-04-06 від 27.01.2020 року Державна податкова служба України зобов`язала ГУ ДПС у Донецькій області надати позивачу обґрунтований висновок по суті (т.1 а.с.113-115).

Рішенням про результати розгляду скарги №8696/6/99-00-08-05-04-06 від 06.03.2020 року ГУ ДПС у Донецькій області залишила скаргу без задоволення, а податкові повідомлення - рішення без змін (т.1 а.с.116-123).

Також, позивачем були надані до суду наступні документи.

Договір поставки № 14218 3-АТ від 13.09.2018 року між ТОВ «АГРОТЕК» и ФОП ОСОБА_1 на постачання товарів згідно із специфікацією (т.1 а.с.124-126).

Видаткові накладні на постачання товарів від ТОВ «АГРОТЕК» (т.1 а.с.127-153).

Податкові накладні № 5250 від 25.09.2018 року, № 6149 від 28.09.2018 року, № 387 від 01.10.2018 року, № 388 від 01.10.2018 року, № 1769 від 02.10.2018 року, № 1770 від 02.10.2018 року, № 1771 від 02.10.2018 року, № 1224 від 05.10.2018 року, № 1367 від 08.10.2018 року, № 1369 від 08.10.2018 року, № 3230 від 16.10.2018 року, № 3231 від 16.10.2018 року, № 3232 від 16.10.2018 року, № 3233 від 16.10.2018 року, № 3234 від 16.10.2018 року, № 3436 від 17.10.2018 року, № 3605 від 18.10.2018 року, №3606 від 18.10.2018 року, № 3607 від 18.10.2018 року, № 4128 від 23.10.2018 року, № 4129 від 23.10.2018 року, № 4130 від 23.10.2018 року, № 4203 від 24.10.2018 року (т.1 а.с.154-181).

Всі ці податкові накладні зареєстровані в Єдиному реєстрі податкових накладних (т.2 а.с.18-19).

Платіжне доручення № 3 від 20.03.2019 року на суму 268905,72 грн. на оплату запчастин ТОВ «АГРОТЕК» (т.1 а.с.182).

Податкова декларація про майновий стан і доходи за 2018 рік. Дата подання 09.02.2019 року і квитанція № 2 відповідно до якої пакет документів прийнятий ГУ ДФС у Донецькій області (т.2 а.с.6-9).

Податкова декларація платника єдиного податку за 2018 рік. Дата подання 09.01.2019 року і квитанція № 2 відповідно до якої пакет документів прийнятий ГУ ДФС у Донецькій області (т.2 а.с.10-13).

Податкова декларація платника єдиного податку за 2019 рік. Дата подання 10.02.2019 року і квитанція № 2 відповідно до якої пакет документів прийнятий ГУ ДФС у Донецькій області (т.2 а.с.14-17).

Податкова декларація з податку на додану вартість за вересень 2018 року з розрахунком коригування сум податку на додану вартість та довідкою про суму від`ємного значення звітного (податкового періоду, яка зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного податкового періоду (т.2 а.с.36-38).

Відповідно до квитанції № 2 звітна податкова декларація з податку на додану вартість за вересень 2018 року, граничний термін подання 22.10.2018 року. Подана 19.10.2020 року (т.2 а.с.39).

Податкова декларація з податку на додану вартість за жовтень 2018 року з розрахунком коригування сум податку на додану вартість та довідкою про суму від`ємного значення звітного (податкового періоду, яка зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного податкового періоду (т.2 а.с.32-34).

Відповідно до квитанції № 2 звітна податкова декларація з податку на додану вартість за жовтень 2018 року, граничний термін подання 20.11.2018 року. Подана 19.11.2020 року (т.2 а.с.35).

Вирішуючи заявлений спір по суті, суд зазначає наступне.

Згідно зі статтею 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Щодо зауважень позивача про те, що перевірка призначена неправомірно.

Хоча він і не висуває позовної вимоги про визнання дій податкового органу неправомірними в цій частині, суд зазначає наступне.

Як суд вже зазначав вище, Головним управлінням ДПС у Донецькій області ФОП ОСОБА_1 був надісланий запит № 69178/10/05-99-13-02 від 23.08.2019 року з проханням обов`язково надати, засвідчені підписом ФОП ОСОБА_1 копії документів (в листі вказаний повний перелік обов`язкових документів), що безпосередньо стосуються господарських відносин, виду, обсягу і якості операцій та розрахунків (їх відображення в обліку і звітності) по виписаним податковим накладним з метою документального підтвердження здійснення господарських операцій у періоді з 01.09.2018 року по 31.12.2018 року з ТОВ «ХАУЛЕНД"» (код ЄДРПОУ 39655545), ТОВ "АГРОТЕК" (код ЄДРПОУ 32232765), ФОП ОСОБА_2 (р.н.о.к.п.п НОМЕР_2 ).

Тобто, для цілей визначення об`єкта оподаткування податком на додану вартість для податкового кредиту мають бути фактично здійсненні і підтверджені належним чином складеними первинними документами, що відображають реальність господарської операції, яка є підставою для формування податкового обліку платника податків.

Згідно відповіді вх.№ 4698/10 від 10.09.2019 р., ФОП ОСОБА_1 не надав до контролюючого органу пояснення та їх документальні підтвердження стосовно питань, вказаних в запиті.

У зв`язку з ненаданням до ГУ ДПС у Донецькій області інформації і завірених копій документів щодо взаємовідносин ТОВ «АГРОТЕК», код за ЄДРПОУ 32232765,ТОВ «ХАУЛЕНД», код за ЄДРПОУ 39655545, ФОП ОСОБА_2 за вересень-листопад 2018 року та відповідно до підпунктів 20.1.4, пункту 20.1 статті 20, підпункту 75.1.2 пункту 75.1 статті 75, підпункту 78.1.4 пункту 78.1 статті 78, пункту79.2 статті 79 Податкового кодексу України, на адресу ФОП ОСОБА_1 був спрямований рекомендований лист з поштовим повідомленням від 17.10.2019 року вих. № 13951/10/05-99-33-06 про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки і надіслані копія наказу № 272 від 07.10.2019 року й повідомлення № 101/10/05-99-33-06 від 17.10.2019 про дату початку та місце проведення документальної позапланової невиїзної перевірки. Одночасно, в цьому листі ФОП ОСОБА_1 було попереджено про надання до перевірки первинних документів, що підтверджують дані податкового обліку .

За наведених обстави у відповідача були всі законодавчі підстави для проведення перевірки позивача.

На підставі наказу Головного управління ДП у Донецькій області від 07.10.2019 року № 272 та повідомлення від 17.10.2019 року № 101/10/05-99-33-06, була проведена документальна позапланова невиїзна перевірка ФОП ОСОБА_1 з метою перевірки дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період діяльності з 01.08.2018 року по 30.06.2019 року з метою перевірки своєчасності та правильності нарахування, сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування.

За результатами перевірки складений акт №289/05-99-33-06/ НОМЕР_1 від 29.11.2019 року.

Таким чином, суд вважає що контролюючий орган проводячи перевірку діяв на підставі, в межах повноважень та спосіб що визначений законом.

Щодо позовних вимог про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень Головного управління ДПС у Донецькій області від 23.12.2019 року форми «Р» № 0003903306, яким донараховано суму грошового зобов`язання з податку на додану вартість у розмірі 10 766,25 грн. від 23.12.2019 року форми «В4» № 003913306, яким зменшено від`ємне значення податку на додану вартість на суму 36 204,00 грн. від 23.12.2019 року форми «ПС» № 0003893306, яким визначено суму штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 510 грн., суд зазначає наступне.

Відповідно до підпункту 14.1.181 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов`язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Пунктом 198.1 статті 198 Податкового кодексу України передбачено, що право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв`язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

За змістом пункту 198.2 статті 198 Податкового кодексу України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Відповідно до пункту 198.3 статті 198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв`язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Тобто необхідною умовою для віднесення сплачених у ціні товарів (послуг) сум податку на додану вартість є факт придбання товарів та послуг з метою їх використання в господарській діяльності.

Пунктом 198.6 статті 198 Податкового кодексу України передбачено, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 ст. 201 цього Кодексу.

Як передбачено у пункті 201.1 статті 201 Податкового кодексу України, платник податку зобов`язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою (за наявності) податкову накладну, складену за вибором покупця (отримувача) в один з таких способів: а) у паперовому вигляді; б) в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та умови реєстрації податкової накладної у Єдиному реєстрі податкових накладних. У такому разі складання податкової накладної у паперовому вигляді не є обов`язковим.

Згідно з пунктом 201.4 статті 201 Податкового кодексу України податкова накладна складається у день виникнення податкових зобов`язань продавця.

При цьому, пунктом 201.10 статті 201 Податкового кодексу України визначено, що податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту. При здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний надати покупцю податкову накладну та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Отже, право на формування податкового кредиту виникає у платника податків за наявності сукупності таких елементів: - фактичного (реального) здійснення оподатковуваних операцій; - документального підтвердження реального здійснення господарських операцій сукупністю юридично значимих (дійсних) первинних та інших документів, які зазвичай супроводжують операції певного виду (в залежності від характеру певних операцій) та які містять інформацію про зміст та обсяг операції, підписані уповноваженими особами; - придбання товарів/послуг з метою їх використання в господарській діяльності; - наявності розумних економічних причин (ділової мети) для здійснення господарських операцій; - наявності у сторін спеціальної податкової правосуб`єктності (особа, що видає податкову накладну, повинна бути зареєстрованою як платник ПДВ); - наявності у покупця податкової накладної, яка відповідає вимогам статті 201 Податкового кодексу України та підписана уповноваженою особою.

Крім того у відповідності до статті 134 Податкового кодексу України, в редакції, що діяла в період, за який проводилась перевірка, об`єктом оподаткування є, зокрема, прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які виникають відповідно до положень цього розділу.

Проте, згідно з пунктом 44.1 статті 44 Податкового кодексу України для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством. Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Як встановлено абзацом 5 статті 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16.07.1999 № 996-ХІV (далі - Закон № 996-ХІV) господарська операція - дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов`язань, власному капіталі підприємства. Отже, господарська операція повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.

Відповідно до частини другої статті 3 Закону № 996-ХІV бухгалтерський облік є обов`язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

За змістом частини першої статті 9 вищезазначеного Закону підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Частиною 2 статті 9 Закону № 996-ХІV передбачені обов`язкові реквізити, які мають містити первинні та зведені облікові документи.

Відповідно до пунктів 2.15 та 2.16 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 № 88 (далі - Положення) первинні документи підлягають обов`язковій перевірці працівниками, які ведуть бухгалтерський облік, за формою і змістом, тобто перевіряється наявність у документі обов`язкових реквізитів та відповідність господарської операції чинному законодавству, логічна ув`язка окремих показників. Забороняється приймати до виконання первинні документи на операції, що суперечать нормативно-правовим актам, встановленому порядку приймання, зберігання і витрачання грошових коштів, товарно-матеріальних цінностей та іншого майна, порушують договірну і фінансову дисципліну, завдають шкоди державі, власникам, іншим юридичним і фізичним особам. Такі документи повинні бути передані керівнику підприємства, установи для прийняття рішення.

Пунктом 2.4 Положення визначено, що первинні документи повинні мати такі обов`язкові реквізити: найменування підприємства, установи, від імені яких складений документ, назва документа (форми), дата і місце складання, зміст та обсяг господарської операції, одиниця виміру господарської операції (у натуральному та/або вартісному виразі), посади і прізвища осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення, особистий чи електронний підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Необхідною умовою для віднесення сплачених у ціні товарів (послуг) сум податку на додану вартість є факт придбання товарів та послуг із метою їх використання в господарській діяльності.

При цьому, право на віднесення сум податку на додану вартість, сплачених при придбанні товарів чи послуг, до податкового кредиту виникає у суб`єкта господарювання в разі фактичного здійснення оплачених товарів, наявності первинних документів та використання в господарській діяльності цих товарів.

Будь-які документи (у тому числі договори, накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції.

Якщо ж фактичного здійснення господарської операції не було, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені чинним законодавством.

З урахуванням викладеного, для підтвердження даних податкового обліку можуть братися до уваги лише ті первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції.

Таким чином, з метою встановлення факту здійснення господарської операції, формування витрат для цілей визначення об`єкта оподаткування податком на прибуток або податкового кредиту з податку на додану вартість необхідно з`ясовувати, зокрема, такі обставини: рух активів у процесі здійснення господарської операції; установлення спеціальної податкової правосуб`єктності учасників господарської операції; установлення зв`язку між фактом придбання товарів (послуг), спорудженням основних фондів, понесенням інших витрат і господарською діяльністю платника податку. Для підтвердження даних податкового обліку можуть братися до уваги лише ті первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції.

Предметом доказування у відповідній категорії спорів є реальність господарських операцій, що є підставою для виникнення права на формування податкового кредиту; добросовісність дій платника податку, яка полягає у відповідності вчинених ним дій господарській меті, а також реальність усіх даних, наведених у документах, що надають право на формування податкового кредиту для цілей визначення об`єкта оподаткування податком на додану вартість.

Судом здійснений системний аналіз положень пунктів 198.1, 198.3, 198.6 статті 198, пунктів 201.6, 201.10 статті 201 Податкового кодексу України, який зумовлює висновок про те, що право на віднесення сум податку на додану вартість, сплачених при придбанні товару (робіт, послуг), до податкового кредиту у суб`єкта господарювання виникає у разі фактичності придбання такого товару (робіт, послуг), тобто, реальності відповідної господарської операції, наявності податкових накладних, складених особою, зареєстрованою платником податку, чи митних декларацій на підтвердження придбання такого товару (робіт, послуг) та сплати відповідної суми податку на додану вартість, та подальшого використання придбаного товару (робіт, послуг) в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності підприємства.

Як вбачається з матеріалів справи, реальність господарських операцій між ФОП ОСОБА_1 та ТОВ «АГРОТЕК» правильність відображення їх в податковому обліку та правильність формування податкового кредиту в декларації, обумовлено вчиненням правочину, спрямованого на досягнення господарської мети економічної доцільності, а також використанням отриманих товарів у подальшій діяльності підприємця, що підтверджується первинними та бухгалтерськими документами, наданими позивачем безпосередньо до суду та яки є наявними в матеріалах справи.

Крім того, при дослідженні факту здійснення господарської операції оцінці підлягають відносини безпосередньо між учасниками тієї операції, на підставі якої сформовані дані податкового обліку.

Аналізуючи складені між позивачем та ТОВ «АГРОТЕК» первинні документи, що долучені до матеріалів справи, суд зазначає, що ці документи відповідають положенням законодавства та містять всі обов`язкові реквізити первинного документу, які передбачені статтею 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», а тому вказані документи мають юридичну силу та підтверджують реальний рух активів, зміну зобов`язань та капіталу позивача.

Ця позиція суду узгоджується з правовою позицією викладеною в постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 19.03.2019 року у справі № 803/1576/16.

У свою чергу, податковий орган не подав доказів, які однозначно свідчили б про неправдивість одержаних від платника документів, підтверджували б фіктивний характер спірних операцій та недобросовісність позивача як платника податків.

При вирішенні даного спору суд дотримується позиції, що у разі якщо на час здійснення господарських операцій, за якими податковий орган не визнає обґрунтованим віднесення позивачем до податкового кредиту сум податку на додану вартість, постачальники були включені до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, а також мали свідоцтво про реєстрацію платника податку на додану вартість, покупець не може нести відповідальність ні за несплату податків продавцями, ні за можливу недостовірність відомостей про них, наведених у зазначеному реєстрі, за умови необізнаності щодо неї.

Доводи про неможливість встановлення походження товару, не є достатніми для не підтвердження витрат та податкового кредиту.

Суд виходить з того, що чинне податкове законодавство не покладає на платника обов`язку контролювати діяльність осіб, що виконують роботи (поставляють йому товари, надають послуги).

В матеріалах справи відсутні докази встановлення податковим органом обставин на підтвердження того, що укладаючи спірний договір, учасники договірних відносин діяли з метою, яка є завідомо суперечною інтересам держави та суспільства. Хоча факт порушення публічного порядку повинен бути доведеним певними засобами доказування.

Відповідачем не наведено суду жодних обставин та доказів, які б свідчили про незвичність цін за спірними операціями, або про невідповідність господарських операцій цілям та завданням статутної діяльності позивача, незвичності цих операцій, збитковості здійснених операцій, або інших обставин, які б окремо або в сукупності могли б свідчити про не пов`язаність операцій з господарською діяльністю позивача, фіктивність вчинених операцій, а також про те, що вчинення зазначених операцій не було обумовлено розумними економічними причинами (цілями ділового характеру), а дії позивача та його контрагента були спрямовані на отримання необґрунтованої податкової вигоди.

До того ж слід зазначити, щодо реальності операцій та використання результатів виконаних робіт у власній господарській діяльності.

Разом з тим, суд вважає за необхідне зазначити, що законодавством України на одну із сторін цивільно-правової угоди - покупця товару (робіт, послуг), яка є платником податків, не покладено обов`язку здійснення контролю за дотриманням усіма виконавцями, постачальниками по ланцюгу постачання вимог законодавства щодо здійснення господарської діяльності, сплати податку і в подальшому за можливі будь-які неправомірні дії будь-кого з виконавців, постачальників у ланцюгу постачання або через відсутність висновків зустрічних перевірок, зазнавати певних негативних наслідків у вигляді позбавлення права на декларування валових витрат та права на податковий кредит з податку на додану вартість, яке виникло в результаті сплати податку на додану вартість при придбанні товарів (робіт, послуг).

Так само і відповідальність за порушення норм податкового законодавства є самостійним видом юридичної відповідальності і застосовується незалежно від відповідальності за порушення правил здійснення господарської діяльності. Отже, в даному разі для перевірки законності здійснених донарахувань оспорюваних сум податкових зобов`язань позивачеві дослідженню підлягають обставини щодо реальності здійснення господарських операцій та правильності формування даних податкового обліку за наслідками виконання саме цих операцій.

Якщо контрагент не виконав свого зобов`язання щодо сплати податку до бюджету, це тягне відповідальність та негативні наслідки саме щодо цієї особи та не може бути підставою для відмови у праві платника податку на податковий кредит чи формування валових витрат за наявності факту здійснення господарської операції.

З урахуванням вищевикладеного, суд вважає, що операції позивача з контрагентом ТОВ «АГРОТЕК» є підтвердженими, відповідають дійсному економічному змісту та підтверджуються необхідними документами, що є свідченням добросовісності позивача при здійсненні вказаних операцій. Позивачем вчинено дії та досягнуто конкретних результатів, які визначають саме поняття господарської операції - факти підприємницької та іншої діяльності, що впливають на стан майна, капіталу, зобов`язань та фінансових ресурсів.

Щодо посилань відповідача на відсутність товарно-транспортних накладних та підтвердження перевезення придбаних товарно матеріальних цінностей.

Правила перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні не встановлюють правил податкового обліку валових витрат та податкового кредиту платника податків. При цьому, документи обумовлені правилами перевезень вантажів автомобільним транспортом, зокрема, товарно-транспортна накладна та подорожній лист, не є документами первинного бухгалтерського обліку, що підтверджують обставини придбання та продажу товарно- матеріальних цінностей. Відсутність товарно-транспортних накладних не є безумовною підставою ставити під сумнів здійснення господарських операцій.

Ненадання товарно-транспортних накладних не є доказом наявності складу податкового правопорушення.

Така правова позиція узгоджується з висновками Верхового Суду України, висловленими, зокрема, у постанові від 11 вересня 2018 року у справі N 804/4787/16.

Враховуючи викладене, суд вважає, що фактичні обставини, які є встановленими у межах даної справи, об`єктивно засвідчують правомірність нарахування позивачем податкового кредиту та віднесення відповідних сум до складу валових витрат, відповідно до первинних бухгалтерських документів та по податковим накладним, які виписані на виконання умов зазначених договорів.

З огляду на вищевикладене, суд приходить до висновку про задоволення позовних вимог ФОП ОСОБА_1 про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень Головного управління ДПС у Донецькій області від 23.12.2019 року форми «Р» № 0003903306, яким донараховано суму грошового зобов`язання з податку на додану вартість у розмірі 10 766,25 грн., від 23.12.2019 року форми «В4» № 003913306, яким зменшено від`ємне значення податку на додану вартість на суму 36 204,00 грн. від 23.12.2019 року форми «ПС» № 0003893306, яким визначено суму штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 510 грн.

Щодо позовної вимоги про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення від 23.12.2019 року форми «ПС» № 0003883306, яким визначено суму штрафних санкцій в розмірі 170 грн. за ненадання податкової декларації про майновий стан і доходи за 3 квартал 2018 року.

Судом встановлено, що ФОП ОСОБА_1 за період з 01.08.2018 року по 30.09.2018 року перебував на загальній системі оподаткування.

Згідно пункту 177.5 статті 177 ПК України (в редакції що діяла на період виникнення спірних правовідносин), фізичні особи - підприємці подають до контролюючого органу податкову декларацію за місцем своєї податкової адреси за результатами календарного року у строки, встановлені цим Кодексом для річного звітного податкового періоду, в якій також зазначаються авансові платежі з податку на доходи.

Відповідно до п.п.177.5.2 п.177.5 ст.177 ПК України (в редакції що діяла на період виникнення спірних правовідносин), фізичні особи - підприємці, які зареєстровані протягом року в установленому законом порядку або перейшли із спрощеної системи оподаткування на загальну систему оподаткування чи сплачували фіксований податок до набрання чинності цим Кодексом, подають податкову декларацію за результатами звітного кварталу, в якому розпочата така діяльність або відбувся перехід на загальну систему оподаткування. Вперше зареєстровані підприємці в податковій декларації також зазначають інформацію про майновий стан та доходи за станом на дату державної реєстрації підприємцем. Платники податку розраховують та сплачують авансові платежі у строки, визначені підпунктом 177.5.1 пункту 177.5 цієї статті, що настануть у звітному податковому році.

Відповідно до пп.49.18.5 п.49.18 ст.49 ПКУ, податкові декларації, крім випадків, передбачених цим Кодексом, подаються за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює календарному року для платників податку на доходи фізичних осіб - підприємців - протягом 40 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) року.

Податкова декларація про майновий стан та доходи за 2018 рік позивачем була подана 09.02.2019 року та відповідно до квитанції № 2 пакет прийнято ГУ ДФС у Донецькій області (т.2 а.с.6-9).

Тобто, податкова декларація про майновий стан та доходи за 2018 рік позивачем була подана в строки встановлені п.п.49.18.5 п.49.18 ст.49 ПКУ, а саме протягом 40 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) року.

Таким чином, позивачем в даному випадку не допущено порушень строків подання декларації, а позовні вимоги про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення від 23.12.2019 року форми «ПС» № 0003883306, яким визначено суму штрафних санкцій в розмірі 170 грн. за ненадання податкової декларації про майновий стан і доходи за 3 квартал 2018 року, підлягають задоволенню.

Решта доводів та заперечень учасників справи висновків суду по суті позовних вимог не спростовують. Слід зазначити, що згідно практики Європейського суду з прав людини та зокрема, рішення у справі "Серявін та інші протии Україн" від 10 лютого 2010 року, заява 4909/04, відповідно до п.58 якого згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі Руїс Торіха проти Іспанії від 9 грудня 1994 року, серія A, N 303-A, п.29).

Згідно ч.1 ст.77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Частиною 2 ст.77 КАС України визначено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Приписами статті 90 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Надаючи правову оцінку встановленим судом обставинам, та перевірки їх доказами, суд приходить до висновку про задоволення позовних вимог ФОП ОСОБА_1 про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень Головного управління ДПС у Донецькій області від 23.12.2019 року форми «Р» № 0003903306, яким донараховано суму грошового зобов`язання з податку на додану вартість у розмірі 10 766,25 грн. від 23.12.2019 року форми «В4» № 003913306, яким зменшено від`ємне значення податку на додану вартість на суму 36 204,00 грн. від 23.12.2019 року форми «ПС» № 0003893306, яким визначено суму штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 510 грн. від 23.12.2019 року форми «ПС» № 0003883306, яким визначено суму штрафних санкцій в розмірі 170 грн. за ненадання податкової декларації про майновий стан і доходи за 3 квартал 2018 року, підлягають задоволенню.

Судом встановлено що позивачем сплачено судовий збір в розмірі 840,00 грн. відповідно до платіжного доручення № 6 від 06.04.2020 року (т.1 а.с.1) та 0,80 грн. відповідно до платіжного доручення № 8 від 22.04.2020 року (т.1 а.с.188).

Відповідно до ч.1 ст..139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

На підставі викладеного, керуючись статтями 2, 6-8, 10, 19, 72, 90, 139, 191, 241-246, 255, 293 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 до Головного управління Державної податкової служби у Донецькій області про визнання неправомірними і скасування податкових повідомлень-рішень від 23.12.2019 року форми «Р» № 0003903306, форми «В4» № 003913306, форми «ПС» № 0003883306, форми «ПС» № 0003893306, прийнятих на підставі акту документальної позапланової невиїзної перевірки № 289/05-99-33-06/ НОМЕР_1 від 29.11.2019 року, задовольнити.

Визнати неправомірним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Донецькій області від 23.12.2019 року форми «Р» № 0003903306, яким донараховано суму грошового зобов`язання з податку на додану вартість у розмірі 10 766,25 грн.

Визнати неправомірним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Донецькій області від 23.12.2019 року форми «В4» № 003913306, яким зменшено від`ємне значення податку на додану вартість на суму 36 204,00 грн.

Визнати неправомірним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Донецькій області від 23.12.2019 року форми «ПС» № 0003893306, яким визначено суму штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 510 грн.

Визнати неправомірним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Донецькій області від 23.12.2019 року форми «ПС» № 0003883306, яким визначено суму штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 170 грн.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Державної податкової служби у Донецькій області (87515, Донецька область, м. Маріуполь, вул..Італійська, 59 код ЄДРПОУ 43142826) на користь фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) суму судового збору в розмірі 840 (вісімсот сорок) гривень 80 копійок.

Повний текст судового рішення прийнятий в нарадчій кімнаті складений та підписаний суддею головуючим 28 серпня 2020 року.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Донецького апеляційного адміністративного суду через Донецький окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Строк на апеляційне оскарження також може бути поновлений в разі його пропуску з інших поважних причин, крім випадків, визначених частиною другою статті 299 КАС України.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя О.В. Хохленков