Рішення № 91203825, 28.08.2020, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

28 серпня 2020 р. Справа№200/4383/20-а

приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов`янськ, вул. Добровольського, 1

Донецький окружний адміністративний суд у складі судді Куденкова К.О.,

секретар судового засідання: Притула С.С.;

за участю:

позивача: не з`явилась,

представника відповідача: Ковальов А.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Держгеокадастру у Донецькій області про визнання протиправним і скасування наказу, зобов`язання вчинити певні дії,-

УСТАНОВИВ:

У квітні 2020 року ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 , позивач) звернулася до Донецького окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Держгеокадастру у Донецькій області (далі - ГУ Держгеокадастр у Донецькій області, відповідач), в якому просить: - визнати протиправним і скасувати наказ від 28.11.2019 № 6509-СГ про відмову в затвердженні документації із землеустрою та надання у власність земельної ділянки; - зобов`язати прийняти рішення та видати наказ про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки безоплатно у власність для ведення особистого селянського господарства із земель сільськогосподарського призначення державної власності, що перебувають у запасі на території Сонячної (Краснівської) сільської ради Волноваського району Донецької області та передати у власність земельну ділянку кадастровий номер 1421583200:04:000:1220 площею 2,0000 га.

Обґрунтовуючи позов ОСОБА_1 посилається на відсутність у відповідача повноважень (правових підстав) відмовляти їй у затвердженні проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для наступного передавання у власність за умови виконання останнім вимог законодавства. Вважає, що в цьому випадку відсутнє втручання в дискреційні повноваження Головного управління Держгеокадастру у Донецькій області.

Відповідач надав відзив на адміністративний позов, яким просить відмовити в задоволенні позовних вимог у повному обсязі. Зазначає, що наказом Головного управління Держгеокадастру у Донецькій області від 28.11.2019 № 6509-СГ відмовлено ОСОБА_1 у затверджені проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, розташованої на території Сонячної (Краснівської) сільської ради Волноваського району Донецької області, розмір земельної ділянки 2,0000 га, кадастровий номер 1421583200:04:000:1220 із цільовим призначенням для ведення особистого селянського господарства та наданні цієї земельної ділянки у власність з підстав: невідповідність землевпорядної документації вимогам законів та прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, документації із землеустрою.

Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 4 травня 2020 року суддею прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження в адміністративній справі, витребувано у відповідача докази.

Ухвалою суду від 03.07.2020 розгляд справи вирішено здійснювати за правилами загального позовного провадження.

Ухвалою суду від 03.08.2020 закрито підготовче провадження та призначити справу до судового розгляду по суті на 28 серпня 2020 року.

Позивач до судового засідання надала заяву про розгляд справи без її участі.

Представник відповідача в судовому засіданні від 28.08.2020 адміністративний позов не визнав і просив відмовити в задоволенні позовних вимог.

Суд, перевіривши матеріали справи та оцінивши повідомлені сторонами обставини, дійшов наступних висновків.

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , звернулася до Головного управління Держгеокадастру у Донецькій області із клопотанням від 16.11.2019 про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства загальною площею 2,0000 га ріллі безоплатно у власність із земель запасу сільськогосподарського призначення на території Сонячної (Краснівської) сільської ради, розташованих за межами населених пунктів та передати у власність земельну ділянку (кадастровий номер 1421583200:04:000:1220) площею 2,0000 га ріллі із земель сільськогосподарського призначення державної власності, що перебувають у запасі, на території Сонячної (Краснівської) сільської ради Волноваського району Донецької області.

Наказом Головного управління Держгеокадастру у Донецькій області від 29 листопада 2019 року 6509-СГ позивачу відмовлено в затвердженні проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, розташованої на території Сонячної (Краснівської) сільської ради Волноваського району Донецької області, розмір земельної ділянки 2,0000 га, кадастровий номер 1421583200:04:000:1220 із цільовим призначенням для ведення особистого селянського господарства та наданні цієї земельної ділянки у власність з таких підстав: невідповідність землевпорядної документації вимогам законів та прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, документації із землеустрою.

ОСОБА_1 23.12.2019 подала скаргу до Головного управління Держгеокадастру у Донецькій області якою просила скасувати наказ від 28.11.2019 № 6509-СГ про відмову у затвердженні проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки і поновити розгляд клопотання від 16.11.2019.

Листом Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру від 22.01.2020 № В-3746/0-0.13-428/6-20 повідомлено ОСОБА_1 про те, що відмова в затвердженні документації із землеустрою не позбавляє зацікавлену особу права повторно звернутися до Головного управління стосовно затвердження проекту землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки в порядку встановленому законодавством. Також роз`яснено, що відмова органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування в передачі земельної ділянки у власність або залишення клопотання без розгляду можуть бути оскаржені до суду.

Після отримання відповіді на скаргу позивач звернулася з повторним клопотанням від 19.02.2020 до Головного управління Держгеокадастру у Донецькій області про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства загальною площею 2,0000 га ріллі безоплатно у власність із земель запасу сільськогосподарського призначення на території Сонячної (Краснівської) сільської ради, розташованих за межами населених пунктів та передати у власність земельну ділянку (кадастровий номер 1421583200:04:000:1220) площею 2,0000 га ріллі із земель сільськогосподарського призначення державної власності, що перебувають у запасі, на території Сонячної (Краснівської) сільської ради Волноваського району Донецької області. Позивач зазначає, що відповіді не отримала.

Позивачем надана до суду копія проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для ведення особистого селянського господарства із земель сільськогосподарського призначення державної власності, що перебувають у запасі на території Сонячної (Краснівської) сільської ради за межами населених пунктів Волноваського району Донецької області, який має висновок від 28.10.2019 № 1049/82-19 про погодження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки власність позивача для ведення особистого селянського господарства.

З інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо нерухомого майна від 27.08.2020 № 221684781 випливає, що речові права на земельну ділянку з кадастровим номером 1421583200:04:000:1220 не зареєстровані.

У частинах першій та третій статті 22 Земельного кодексу України передбачено, що землями сільськогосподарського призначення визнаються землі, надані для виробництва сільськогосподарської продукції, здійснення сільськогосподарської науково-дослідної та навчальної діяльності, розміщення відповідної виробничої інфраструктури, у тому числі інфраструктури оптових ринків сільськогосподарської продукції, або призначені для цих цілей.

Землі сільськогосподарського призначення передаються у власність та надаються у користування громадянам - для ведення особистого селянського господарства, садівництва, городництва, сінокосіння та випасання худоби, ведення товарного сільськогосподарського виробництва, фермерського господарства.

Відповідно до частин першої-третьої статті 116 Земельного кодексу України громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом, або за результатами аукціону. Набуття права на землю громадянами та юридичними особами здійснюється шляхом передачі земельних ділянок у власність або надання їх у користування. Безоплатна передача земельних ділянок у власність громадян провадиться у разі: приватизації земельних ділянок, які перебувають у користуванні громадян; одержання земельних ділянок внаслідок приватизації державних і комунальних сільськогосподарських підприємств, установ та організацій; одержання земельних ділянок із земель державної і комунальної власності в межах норм безоплатної приватизації, визначених цим Кодексом.

Згідно з ч.ч. восьмої-десятої статті 118 Земельного кодексу України проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки погоджується в порядку, встановленому статтею 186-1 цього Кодексу.

Відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, у двотижневий строк з дня отримання погодженого проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки (а в разі необхідності здійснення обов`язкової державної експертизи землевпорядної документації згідно із законом - після отримання позитивного висновку такої експертизи) приймає рішення про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та надання її у власність.

Відмова органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування у передачі земельної ділянки у власність або залишення клопотання без розгляду можуть бути оскаржені до суду.

Отже, системний аналіз наведених норм права дає можливість дійти висновку, що законом передбачено певний алгоритм та поетапність процесу безоплатної передачі земельних ділянок державної та комунальної власності у власність громадян, а саме: 1) подання громадянином клопотання до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування щодо отримання земельної ділянки у власність; 2) отримання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки (або мотивовану відмову в його наданні); 3) після розроблення проекту землеустрою такий проект погоджується, зокрема з територіальним органом центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин у відповідності до приписів статті 186-1 ЗК України; 4) здійснення державної реєстрації сформованої земельної ділянки в Державному земельному кадастрі; 5) подання громадянином погодженого проекту землеустрою до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність, про що, у свою чергу, такий орган у двотижневий строк, зобов`язаний прийняти відповідне рішення про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та надання її у власність або рішення про відмову передання земельної ділянки у власність чи залишення клопотання без розгляду.

При цьому, з наведених норм Земельного кодексу України випливає, що єдиною підставою для відмови в затвердженні проекту землеустрою може бути лише те, що проект землеустрою не погоджено в порядку, встановленому статтею 186-1 Земельного кодексу України, а також відсутність обов`язкової державної експертизи у визначених законом випадках та відомостей щодо державної реєстрації сформованої земельної ділянки в Державному земельному кадастрі.

Жодних інших правових підстав для відмови в затвердженні проекту землеустрою після його погодження в порядку статті 186-1 Земельного кодексу України, норми статті 118 Земельного кодексу України не містять. При цьому, перевірка на відповідність проекту землеустрою вимогам законів і прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів має здійснюватися саме на етапі погодження такого проекту.

Відповідно до пункту 107 Порядку ведення Державного земельного кадастру, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України № 1051 від 17 жовтня 2012 року, державна реєстрація земельної ділянки здійснюється під час її формування за результатами складення документації із землеустрою після її погодження у встановленому порядку та до прийняття рішення про її затвердження органом державної влади або органом місцевого самоврядування (у разі, коли згідно із законом така документація підлягає затвердженню таким органом) шляхом відкриття Поземельної книги на таку земельну ділянку відповідно до пунктів 49-54 цього Порядку.

Оскаржуваний наказ ГУ Держгеокадастру у Донецькій області від 29 листопада 2019 року 6509-СГ обґрунтовано невідповідністю землевпорядної документації вимогам законів та прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, документації із землеустрою.

Частиною 2 ст. 77 КАС України встановлено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Проте в оскаржуваному наказі на наведено яким саме вимогам законодавства не відповідає надана позивачем землевпорядна документація.

Під час судового розгляду цієї справи відповідачем також не надано конкретизованих доводів щодо наявності певних недоліків землевпорядної документації позивача.

Тому суд вважає, що відповідачем не доведено правомірність оскаржуваного припису.

Із матеріалів справи випливає, що звертаючись до відповідача із заявою про затвердження проекту землеустрою позивач додала погоджений проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки з кадастровим номером 1421583200:04:000:1220 у власність орієнтовною площею 2,00 га земель сільськогосподарського призначення державної власності для ведення особистого селянського господарства.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку про протиправну відмову в затвердженні документації із землеустрою та наданні у власність земельної ділянки позивачу.

Слід зазначити, що зобов`язання затвердити проект щодо відведення вказаної земельної ділянки є адміністративним актом, прийняттю якого повинна передувати визначена законом адміністративна процедура. Затвердження такого проекту без необхідних дій суб`єкта владних повноважень в межах адміністративної процедури не гарантує забезпечення прав позивача у передбачений законом спосіб.

Відповідно до Рекомендацій Комітету Міністрів Ради Європи №R(80)2 стосовно здійснення адміністративними органами влади дискреційних повноважень, прийнятої Комітетом Міністрів 11 березня 1980 року на 316-й нараді, під дискреційними повноваженнями слід розуміти повноваження, які адміністративний орган, приймаючи рішення, може здійснювати з певною свободою розсуду, тобто, коли такий орган може обирати з кількох юридично допустимих рішень те, яке він вважає найкращим за даних обставин.

Дискреційні повноваження - це сукупність прав та обов`язків органів державної влади та місцевого самоврядування, осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, що надають можливість на власний розсуд визначити повністю або частково вид і зміст управлінського рішення, яке приймається, або можливість вибору на власний розсуд одного з декількох варіантів управлінських рішень, передбачених нормативно-правовим актом, проектом нормативно-правового акта.

У разі наявності у суб`єкта владних повноважень законодавчо закріпленого права адміністративного розсуду при вчиненні дій/прийнятті рішення, та встановлення у судовому порядку факту протиправної поведінки відповідача, зобов`язання судом суб`єкта прийняти рішення конкретного змісту є втручанням у дискреційні повноваження.

Водночас, повноваження державних органів не є дискреційними, коли є лише один правомірний та законно обґрунтований варіант поведінки суб`єкта владних повноважень. Тобто, у разі настання визначених законодавством умов відповідач зобов`язаний вчинити конкретні дії і, якщо він їх не вчиняє, його можна зобов`язати до цього в судовому порядку.

Тобто, дискреційне повноваження може полягати у виборі діяти, чи не діяти, а якщо діяти, то у виборі варіанту рішення чи дії серед варіантів, що прямо або опосередковано закріплені у законі. Важливою ознакою такого вибору є те, що він здійснюється без необхідності узгодження варіанту вибору будь-ким.

Наведене відповідає правовим висновкам Верховного Суду, викладеним у постанові від 06.03.2019 у справі № 1640/2594/18 і в постанові від 30.08.2018 у справі № 817/586/17.

Відповідно до пункту 4 частини першої 1 статті 5 Кодексу адміністративного судочинства України способом захисту прав особи від протиправної бездіяльності є визнання бездіяльності суб`єкта владних повноважень протиправною та зобов`язання вчинити певні дії. Тобто дії, які він повинен вчинити за законом.

Частиною четвертою статті 245 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що у випадку, визначеному пунктом 4 частини другої цієї статті, суд може зобов`язати відповідача - суб`єкта владних повноважень прийняти рішення на користь позивача, якщо для його прийняття виконано всі умови, визначені законом, і прийняття такого рішення не передбачає права суб`єкта владних повноважень діяти на власний розсуд.

Під час розгляду цієї справи судом встановлено, що позивачем виконані всі умови для прийняття відповідачем рішення на користь позивача. Відповідачем не наведено жодних обґрунтованих доводів, які б свідчили про наявність правових підстав для прийняття рішення не на користь позивача.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог у повному обсязі.

Відповідно до квитанції № 0.0.1683454627.1 від 21.04.2020 позивачем сплачено 840,80 грн. судового збору за подання позову.

Частиною 1 ст. 139 КАС України встановлено, що при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Отже, стягненню на користь позивача підлягає 840,80 грн понесених судових витрат за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

Керуючись статтями 2, 5-10, 19, 72-77, 90, 132, 139, 143, 241-246, 250, 255, 263, 295, 371, підпунктом 15.5 пункту 15 розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ) до Головного управління Держгеокадастру у Донецькій області (ідентифікаційний код: 39767332; 84313, Донецька область, м. Краматорськ, бульвар Машинобудівників, буд.16) про визнання протиправним та скасування наказу і зобов`язання вчинити певні дії, - задовольнити повністю.

Визнати протиправним і скасувати наказ Головного управління Держгеокадастру у Донецькій області 28.11.2019 № 6509-СГ про відмову в затвердженні документації із землеустрою та надання у власність земельної ділянки.

Зобов`язати Головне управління Держгеокадастру у Донецькій області затвердити проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки безоплатно у власність ОСОБА_1 для ведення особистого селянського господарства із земель сільськогосподарського призначення державної власності, що перебувають у запасі на території Сонячної (Краснівської) сільської ради Волноваського району Донецької області та передати у власність земельну ділянку з кадастровим номером 1421583200:04:000:1220 загальною площею 2,0000 га.

Стягнути на користь ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Держгеокадастру у Донецькій області суму судових витрат у розмірі 840 (вісімсот сорок) гривень 80 (вісімдесят) копійок.

Повне рішення суду прийняте, складене і підписане в нарадчій кімнаті та проголошене в судовому засіданні 28 серпня 2020 року.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку до Першого апеляційного адміністративного суду через Донецький окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Суддя К.О. Куденков