Рішення № 91200594, 28.08.2020, Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області

Справа № 308/8625/20

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

28 серпня 2020 року місто Ужгород

Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області у складі:

головуючого судді Хамник М.М.,

за участі секретаря Івашко Я.С.,

перекладача Кондратенка М.С.

представника позивача Балог О.Ю.

відповідача ОСОБА_1 ( ОСОБА_1 )

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду в місті Ужгород в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Військової частини 1493 Держприкордонслужби України до громадянина Республіки Узбекистан ОСОБА_1 ( ОСОБА_1 ), ІНФОРМАЦІЯ_1 , про затримання іноземця з метою передачі в порядку реадмісії, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач Військова частина 1493 Держприкордонслужби України звернувся до суду з позовом про затримання відповідача ОСОБА_1 ( ОСОБА_1 ), ІНФОРМАЦІЯ_1 , з метою забезпечення його передачі відповідно до міжнародних договорів України про реадмісію.

Позовні вимоги обґрунтовує тим, що відповідач о 22 год. 00 хв. 19.08.2020 незаконно перетнув державний кордон України в Словацьку Республіку на напрямку 34 прикордонного знаку на ділянці відповідальності віпс «Стужиця» впс «Великий Березний», та був затриманий о 09 год. 10 хв. 21.08.2020 на напрямку 34 прикордонного знаку прикордонною поліцією СР в 4000 метрів від державного кордону в н.п. Збой.

25.08.2020 о 16 год. 30 хв. в пункті пропуску «Малий Березний» в порядку Угоди між Україною та Європейським Співтовариством «Про реадмісію осіб», встановленим порядком відповідач був прийнятий на територію України з Словаччини.

Своїми діями відповідач вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 204-1 КУпАП, та відповідно до ст. 263 КУпАП був затриманий в адміністративному порядку на термін до трьох діб з метою з`ясування обставин правопорушення.

В ході з`ясування обставин правопорушення було встановлено, що відповідач потрапив на територію України з метою незаконного перетинання кордону України до країн Західної Європи, а також те, що у нього відсутні кошти та він не має бажання і наміру самостійно повертатись на свою Батьківщину. На сьогоднішній день підстави для законного перебування на території України у відповідача відсутні.

У зв`язку з наведеним, представник позивача звернувся до суду з вищевказаним позовом.

У судовому засіданні представник позивача позов підтримав та просив його задовольнити.

Відповідач в судовому засіданні зазначив, що приїхав в Україну у лютому 2020 року, хотів працевлаштуватися, однак не зміг. Згодом вирішив потрапити за кордон з метою підшукання підробітку. Про те, що скоїв правопорушення, перетнувши кордон в незаконний спосіб, не усвідомлює. Стосовно документів, що посвідчують особу, пояснив, що паспорт загубив, у підтвердження чого подав суду довідку Шевченківського УП ГУ НП у м.Київ від 20.07.2020.

Заслухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступних висновків.

В судовому засіданні встановлено, що відповідач, о 22 год. 00 хв. 19.08.2020 незаконно перетнув державний кордон України в Словацьку Республіку на напрямку 34 прикордонного знаку на ділянці відповідальності віпс «Стужиця» впс «Великий Березний», та був затриманий о 09 год. 10 хв. 21.08.2020 на напрямку 34 прикордонного знаку прикордонною поліцією СР в 4000 метрів від державного кордону в н.п. Збой.

25.08.2020 о 16 год. 30 хв в пункті пропуску «Малий Березний» в порядку Угоди між Україною та Європейським Співтовариством «Про реадмісію осіб», встановленим порядком відповідач був прийнятий на територію України з Словаччини, про що складений відповідний Акт приймання передавання особи. У подальшому відносно відповідача було складено Протокол про адміністративне затримання від 25.08.2020, за результатами якого відповідача було розміщено в спеціальне приміщення н.п. Оноківці на термін до трьох діб з метою з`ясування обставин правопорушення.

У судовому засіданні також встановлено, що документи, які посвідчують особу та підтверджують законність перебування на території України, у відповідача відсутні. Окрім того, у відповідача відсутній документ, що дає право на виїзд з України. Отже, наявні умови, за яких суд вправі застосувати затримання іноземця з метою забезпечення його передачі відповідно до міжнародних договорів України про реадмісію.

Представлені позивачем докази свідчать про те, що відповідач реалізуючи свої права та свободи, міг у встановленому порядку іммігрувати в Україну або іншу європейську країну на постійне місце проживання, або тимчасово прибути для працевлаштування на визначений термін, як це передбачено законодавством України, законодавством інших держав та міжнародними документами, не завдавши шкоди національним інтересам України. Але знаючи про можливість легально виїхати до європейських країн і України, відповідач обрав незаконний спосіб, знаючи, що для досягнення своєї мети він неодноразово буде порушувати та ігнорувати законодавство країн на своєму шляху, відповідач умисно пішов на вчинення правопорушення.

Правовий статус іноземців та осіб без громадянства, які перебувають в Україні, порядок їх в`їзду в Україну та виїзду з України визначається Законом України «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства».

Відповідно до ч. 3 ст. 3 Закону України «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства» іноземці та особи без громадянства зобов`язані неухильно додержуватися Конституції та законів України, інших нормативно-правових актів, не посягати на права і свободи, честь і гідність інших людей, інтереси суспільства та держави.

Згідно з ч. 4 ст. 30 Закону України «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства», іноземці та особи без громадянства, які не мають законних підстав для перебування на території України, затримані в установленому порядку та підлягають примусовому видворенню за межі України, у тому числі прийняті відповідно до міжнародних договорів України про реадмісію, розміщуються в пунктах тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства, які незаконно перебувають в Україні, протягом строку, необхідного для їх ідентифікації та забезпечення примусового видворення (реадмісії) за межі України, але не більш як на вісімнадцять місяців.

Особливості провадження у справах за адміністративними позовами з приводу затримання іноземця або осіб без громадянства визначені статтею 289 Кодексу адміністративного судочинства України.

Згідно з ч. 1 ст. 289 КАС України, за наявності обґрунтованих підстав вважати, що іноземець або особа без громадянства, стосовно якої подано адміністративний позов про примусове видворення, ухилятиметься від виконання рішення про її примусове видворення, перешкоджатиме проведенню процедури видворення чи реадмісії відповідно до міжнародних договорів України про реадмісію або якщо існує ризик її втечі, а так само у разі відсутності в іноземця або особи без громадянства, яка вчинила порушення законодавства України з прикордонних питань або про правовий статус іноземців, документа, що дає право на виїзд з України, центральним органом виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики у сфері міграції, його територіальним органом чи підрозділом, органом охорони державного кордону або Служби безпеки України подається до місцевого загального суду як адміністративного суду за місцезнаходженням цих органів (підрозділів) або за місцезнаходженням пункту тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства, які незаконно перебувають в Україні, позовна заява про застосування судом до іноземця або особи без громадянства одного з таких заходів: 1) затримання іноземця або особи без громадянства з метою ідентифікації та (або) забезпечення видворення за межі території України; 2) затримання іноземця або особи без громадянства з метою забезпечення її передачі відповідно до міжнародних договорів України про реадмісію; 3) взяття іноземця або особи без громадянства на поруки підприємства, установи чи організації; 4) зобов`язання іноземця або особи без громадянства внести заставу.

Згідно з ч. 11 ст. 289 КАС України, строк затримання іноземців та осіб без громадянства в пунктах тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства, які незаконно перебувають в Україні, становить шість місяців.

Беручи до уваги наведене вище, а також те, що у відповідача відсутні документи, що дозволяють йому виїхати за межі території України самостійно, позивачем встановлено країну громадянської належності відповідача, у нього відсутні родичі на території України, а також будь-які законні джерела доходу, а тому суд приходить до висновку, що даний позов є обґрунтованим та таким, що підлягає до задоволення.

На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 2, 6, 77, 246, 250, 289, 293 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

У Х В А Л И В:

Адміністративний позов Військової частини 1493 Держприкордонслужби України до громадянина Республіки Узбекистан ОСОБА_1 ( ОСОБА_1 ), ІНФОРМАЦІЯ_1 , про затримання іноземця з метою передачі в порядку реадмісії - задовольнити.

Затримати громадянина Республіки Узбекистан ОСОБА_1 ( ОСОБА_1 ), ІНФОРМАЦІЯ_1 , з метою забезпечення його передачі відповідно до міжнародних договорів України про реадмісію на строк 6 місяців, починаючи з часу фактичного затримання до 16 години 30 хвилин 25 лютого 2021 року.

Рішення в частині затримання громадянина Республіки Узбекистан ОСОБА_1 ( ОСОБА_1 ), ІНФОРМАЦІЯ_1 , звернути до негайного виконання.

Рішення суду може бути оскаржене протягом десяти днів з дня його проголошення безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Ужгородського

міськрайонного суду

Закарпатської області М.М. Хамник