Ухвала суду № 91196116, 28.08.2020, Білоцерківський міськрайонний суд Київської області

Справа № 357/8926/19

1-кс/357/1839/20

У Х В А Л А

28 серпня 2020 року Білоцерківський міськрайонний суд Київської області в складі:

головуючого судді Примаченка В.О.,

розглянувши клопотання прокурора військової прокуратури Білоцерківського гарнізону Дубченка О.В. у кримінальному провадженні №4201910360000084 про скасування арешту та вирішення долі речових доказів,

в с т а н о в и в :

28.08.2020 до слідчого судді Білоцерківського міськрайонного суду Київської області надійшло клопотання прокурора військової прокуратури Білоцерківського гарнізону Дубченка О.В. у кримінальному провадженні №4201910360000084 про скасування арешту та вирішення долі речових доказів.

Прокурор просить скасувати арешт накладений ухвалою слідчого судді Білоцерківського міськрайсуду від 13.08.2019 року у кримінальному провадженні №4201910360000084 від 02.08.2019 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 197-1 КК України вирішити питання про долю речових доказів, а саме:

- 5 земельних ділянок загальною площею близько 285,91 га, розташованих на території колишнього аеродромно-технічного комплексу «Авіаційна база «Узин» в межах Узинської міської об`єднаної територіальної громади за адресою Київська область, Білоцерківський район, м. Узин, вул. Гагаріна, 1А, залишити в користуванні Узинської міської об`єднаної територіальної громади.

Як на правову підставу для звернення з клопотанням до суду прокурор посилається на положення ст. 171-174 КПК України та ч.9 ст. 100 КПК України, яка регулює порядок вирішення питання щодо речових доказів, які містять сліди кримінального правопорушення.

Відповідно до ч. 3 ст. 172 КПК України суд, встановивши, що клопотання про арешт майна подано без додержання вимог статті 171 цього Кодексу, повертає його прокурору, цивільному позивачу та встановлює строк в сімдесят дві години або з урахуванням думки слідчого, прокурора чи цивільного позивача менший строк для усунення недоліків, про що постановляє ухвалу.

Вивчивши клопотання, суд приходить до висновку, що воно підлягає поверненню прокурору, для усунення недоліків.

При цьому суд звертає увагу прокурора, що частина 9 ст. 100 КПК України містить 7(СІМ) пунктів, які визначають групи речових доказів та можливі варіанти визначення їх долі.

Однак у клопотанні прокурором не зазначено, до якої з передбачених ч. 9 КПК України групи відносяться речові докази вказані у клопотанні, що позбавляє суд можливості правильно вирішити їх долю.

Крім того, як вбачається з клопотання кримінальне провадження закрито за відсутністю складу злочину, передбаченого ч. 1 ст. 197-1 КК України. Однак поза увагою прокурора залишились положення ч.3 ст. 174 КПК України, щодо скасування арешту майна.

На підставі викладеного, керуючись ч. 9 ст. 100, ч. 3 ст. 172 КПК України,

постановив:

Клопотання прокурора військової прокуратури Білоцерківського гарнізону Дубченка О.В. у кримінальному провадженні №4201910360000084 про скасування арешту та вирішення долі речових доказів повернути прокурору, для усунення недоліків, вказаних в ухвалі.

Встановити строк для усунення недоліків 72 години з моменту отримання копії ухвали та клопотання.

Ухвала оскарженню не підлягає.

СуддяВ. О. Примаченко