Ухвала суду № 91194936, 28.08.2020, Самарський районний суд м. Дніпропетровська

Справа № 206/3903/20

Провадження № 2-з/206/15/20

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28.08.2020 м. Дніпро

Самарський районний суд м. Дніпропетровська у складі судді Маштака К.С., розглянувши у судовому засіданні заяву представника позивача ОСОБА_1 про забезпечення позову ОСОБА_2 до ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ВЕРДИКТ КАПІТАЛ», треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: Приватний нотаріус Житомирського районного нотаріального округу Горай Олег Станіславович, Приватний виконавець виконавчого округу міста Києва Клименко Роман Васильович про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню,

ВСТАНОВИВ

27.08.2020 ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом до ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ВЕРДИКТ КАПІТАЛ», треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: Приватний нотаріус Житомирського районного нотаріального округу Горай Олег Станіславович, Приватний виконавець виконавчого округу міста Києва Клименко Роман Васильович про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню. Разом з матеріалами вказаної позовної заяви, також, було подано заяву про забезпечення позову, згідно якої представник позивача просив до набрання законної сили рішення у цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ВЕРДИКТ КАПІТАЛ», треті особи: Приватний нотаріус Житомирського районного нотаріального округу Горай Олег Станіславович, Приватний виконавець виконавчого округу міста Києва Клименко Роман Васильович про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню вжити заходи забезпечення позову шляхом зупинення стягнення у виконавчому провадженні № 62607527, що знаходиться на виконанні у приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Клименка Романа Васильовича, з виконання виконавчого напису приватного нотаріуса Житомирського міського нотаріального округу Горай Олега Станіславовича № 9106 від 03.07.2020 про стягнення з ОСОБА_2 на користь ТОВ «ВЕРДИКТ КАПІТАЛ» заборгованості у розмірі 32856,35 грн. Заява про забезпечення позову мотивована тим, що позивач звернувся до суд із позовною заявою до ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ВЕРДИКТ КАПІТАЛ», треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: Приватний нотаріус Житомирського районного нотаріального округу Горай Олег Станіславович, Приватний виконавець виконавчого округу міста Києва Клименко Роман Васильович про визнання таким, що не підлягає виконанню виконавчого напису № 9106 виданого 03.07.2020 приватним нотаріусом Житомирського міського нотаріального округу Горай О.С., про стягнення з ОСОБА_2 на користь ТОВ «Вердикт Капітал» заборгованості в розмірі 32856,35 грн. Вищезазначений виконавчий напис було вчинено з грубим порушенням, відтак він є незаконним та відповідно таким, що не підлягає виконанню. Виконавчий напис порушує права позивача, так як покладає на нього протиправний обов`язок по сплаті коштів, які позивач від ТОВ «ВЕРДИКТ КАПІТАЛ» не отримував і жодних правовідносин у нього з даним товариством немає. Приватним виконавцем здійснюються заходи щодо примусового виконання виконавчого напису, в тому числі шляхом звернення стягнення на заробітну плату ОСОБА_2 , невжиття заходів забезпечення позову шляхом зупинення стягнення у виконавчому провадженні, яке здійснюється на підставі виконавчого напису призведе до порушення Конституційних прав позивача на своєчасне одержання винагороди за працю та до утруднення чи унеможливлення поновлення пропущених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду.

Згідно ч. 1 ст. 153 ЦПК України заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи (учасників третейського (арбітражного) розгляду).

Дослідивши заяву про забезпечення позову та позовну заяву з додатками, суд вважає, що заява про забезпечення позову не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Згідно із ч.ч. 1 та 2 ст. 149 ЦПК України суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Вирішуючи питання про забезпечення позову та приймаючи за ним рішення, суд зобов`язаний враховувати обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, та зазначені ним докази, що підтверджують кожну обставину.

Відповідно до п. 4 Постанови Пленуму Верховного Суду України за № 9 від 22.12.2006 року «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову», розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам. Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв`язку із застосуванням відповідних заходів.

Отже, цивільно-процесуальним законом визначено обов`язок заявника вказати та обґрунтувати причини, у зв`язку з якими потрібно забезпечити позов, вид забезпечення та його обґрунтування, вказати про наявність фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного заходу забезпечення позову.

Метою забезпечення позову є вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій із боку відповідача з тим, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективного виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення.

При встановленні відповідності виду забезпечення позову позовним вимогам слід ураховувати, що вжиті заходи не повинні перешкоджати іншим особам здійснювати покладені на них згідно із законодавством повноваження.

Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв`язку із застосуванням відповідних заходів.

Аналогічна позиція викладена в постанові Верховного Суду від 03 квітня 2019 року у справі № 183/5864/17-ц.

В той же час, представником позивачем на підтвердження наявності спору між сторонами фактично не надано жодного доказу, що в свою чергу обґрунтовувало б необхідність забезпечення позову.

Так, представник позивача у своєму позові посилається на те, що на його адвокатські запити від 21.08.2020 до приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Клименко Романа Васильовича станом на дату подачі позову приватним виконавцем копії документів, які було подано стягувачем для одержання виконавчого напису надіслано не було.

Згідно ч. 2 ст. 24 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їх посадові та службові особи, керівники підприємств, установ, організацій, громадських об`єднань, яким направлено адвокатський запит, зобов`язані не пізніше п`яти робочих днів з дня отримання запиту надати адвокату відповідну інформацію, копії документів, крім інформації з обмеженим доступом і копій документів, в яких міститься інформація з обмеженим доступом. У разі якщо адвокатський запит стосується надання значного обсягу інформації або потребує пошуку інформації серед значної кількості даних, строк розгляду адвокатського запиту може бути продовжено до двадцяти робочих днів з обґрунтуванням причин такого продовження, про що адвокату письмово повідомляється не пізніше п`яти робочих днів з дня отримання адвокатського запиту.

Однак, долучені до позовної заяви докази, не містять жодного підтвердження щодо отримання приватним виконавцем виконавчого округу міста Києва Клименко Романом Васильовичем вищезазначених адвокатських запитів від 21.08.2020, відтак припущення щодо порушення приватним виконавцем строків на надання адвокату відповідної інформації та неможливості в зв`язку із цим долучити вищезазначені документи в якості доказів до позовної заяви є передчасними.

Також представником позивача разом із позовною заявою було подано клопотання про витребування доказів, а саме: належним чином завірених копій матеріалів нотаріальної справи, сформованої за заявою ТОВ «Вердикт Капітал» про вчинення виконавчого напису нотаріуса № 9106 від 03.07.2020 та належним чином завірених копій матеріалів виконавчого провадження № 62607527, необхідних для підтвердження факту вчинення виконавчого напису, який на думку представника позивача вчинено з грубим порушенням чинного законодавства та підтвердження факту відкриття виконавчого провадження № 62607527 на підставі виконавчого напису, який на думку представника позивача є незаконним та відповідно таким, що не підлягає виконанню.

Відтак, представником позивача особисто вказано на відсутність доказів, необхідних для обґрунтування позовних вимог, доведення наявності спору між сторонами та існування реальної загрози невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову, задля отримання яких останнім було направлено адвокатські запити від 21.08.2020 та подано клопотання про витребування доказів.

З огляду на такі обставини, забезпечення позову на стадії пред`явлення позову до суду за відсутність у матеріалах справи доказів, які б обґрунтовували позовні вимоги та доводили наявність спору між сторонами та існування реальної загрози невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову є передчасним.

Згідно п. 1 ч. 1 ст. 10 Закону України «Про виконавче провадження», заходами примусового виконання рішень є звернення стягнення на кошти, цінні папери, інше майно (майнові права), корпоративні права, майнові права інтелектуальної власності, об`єкти інтелектуальної, творчої діяльності, інше майно (майнові права) боржника, у тому числі якщо вони перебувають в інших осіб або належать боржникові від інших осіб, або боржник володіє ними спільно з іншими особами.

Так, з огляду на відсутність у матеріалах справи доказів, які б обґрунтовували позовні вимоги та доводили наявність спору між сторонами та існування реальної загрози невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову не знаходять свого підтвердження і доводи представника позивача, щодо порушення Конституційних прав позивача на своєчасне одержання винагороди за працю у разі невжиття заходів забезпечення позову шляхом зупинення стягнення у виконавчому провадженні, яке здійснюється на підставі виконавчого напису.

Оскільки, у разі встановлення судом правомірності підстав для звернення стягнення на заробітну плату ОСОБА_2 у виконавчому провадженні № 62607527 у вигляді відрахувань із його доходів у розмірі 20 відсотків, таке стягнення буде цілком законним та не буде порушувати Конституційних прав позивача на своєчасне одержання винагороди за працю, оскільки можливість такого стягнення прямо передбачена Законом України «Про виконавче провадження».

Також, слід звернути увагу, що у принципі 7 доповіді Асоціації міжнародного права «Про забезпечувальні і запобіжні заходи в міжнародному цивільному процесі», ILA,1996) зазначається, що суд повинен мати повноваження вимагати від позивача гарантії відшкодування збитків відповідачу чи третій стороні, які можуть виникнути в результаті застосування забезпечувальних заходів.

Отже, на відміну від забезпечення позову, метою якого є захист інтересів позивача, то зустрічне забезпечення направлено, перш за все, на захист інтересів відповідача. Крім того, фактично це є збереженням існуючого стану «status-quo» між сторонами до ухвалення кінцевого рішення суду.

В той же час, згідно зі ст. 154 ЦПК України суд може вимагати від особи, яка звернулася із заявою про забезпечення позову, забезпечити відшкодування збитків відповідача, які можуть бути спричинені забезпеченням позову (зустрічне забезпечення). Зустрічне забезпечення застосовується тільки у випадку забезпечення позову. Зустрічне забезпечення, як правило, здійснюється шляхом внесення на депозитний рахунок суду грошових коштів у розмірі, визначеному судом. Якщо позивач з поважних причин не має можливості внести відповідну суму, зустрічне забезпечення також може бути здійснено шляхом: 1) надання гарантії банку, поруки або іншого фінансового забезпечення на визначену судом суму та від погодженої судом особи, щодо фінансової спроможності якої суд не має сумнівів; 2) вчинення інших визначених судом дій для усунення потенційних збитків та інших ризиків відповідача, пов`язаних із забезпеченням позову. Розмір зустрічного забезпечення визначається судом з урахуванням обставин справи. Заходи зустрічного забезпечення позову мають бути співмірними із заходами забезпечення позову, застосованими судом, та розміром збитків, яких може зазнати відповідач у зв`язку із забезпеченням позову.

З аналізу вищенаведених норм ЦПК України вбачається, що метою застосування заходів зустрічного забезпечення є забезпечення відшкодування можливих збитків відповідача, які можуть бути спричинені забезпеченням позову. Питання вжиття заходів зустрічного забезпечення вирішуються судом, який остаточно і визначає захід зустрічного забезпечення, який має бути вжитий в кожному конкретному випадку з урахуванням обставин справи.

Однак, заява про забезпечення позову взагалі не містить пропозиції щодо зустрічного забезпечення, яке є гарантією захисту прав та інтересів відповідача та має забезпечити відшкодування збитків відповідача, що можуть бути спричинені забезпеченням позову.

Частиною 1 ст. 81 ЦПК України, передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ч. 6 ст. 81 ЦПК України доказування не може ґрунтуватись на припущеннях.

Враховуючи встановлені обставини, характер правовідносин, предмет та підстави позову, відсутність доказів, які б обґрунтовували позовні вимоги та доводили наявність спору між сторонами та існування реальної загрози невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову та порушення Конституційних прав позивача, доказів, що ініційований позивачем вид забезпечення позову не суперечить змісту заходів забезпечення та меті їх застосування, що полягає у захисті інтересів учасників процесу, а не в позбавленні (порушенні) прав інших осіб, суд приходить до обґрунтованого висновку, що заява представника позивача ОСОБА_1 про забезпечення позову ОСОБА_2 до ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ВЕРДИКТ КАПІТАЛ», треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: Приватний нотаріус Житомирського районного нотаріального округу Горай Олег Станіславович, Приватний виконавець виконавчого округу міста Києва Клименко Роман Васильович про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню не підлягає задоволенню.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 2, 5, 6, 10, 11, 13, 81, 149-154, 157, 260-261, 263, 353 ЦПК України,

ПОСТАНОВИВ

У задоволенні заяви представника позивача ОСОБА_1 про забезпечення позову ОСОБА_2 до ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ВЕРДИКТ КАПІТАЛ», треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: Приватний нотаріус Житомирського районного нотаріального округу Горай Олег Станіславович, Приватний виконавець виконавчого округу міста Києва Клименко Роман Васильович про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню – відмовити повністю.

Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п`ятнадцяти днів з дня її підписання до Дніпровського апеляційного суду через суд першої інстанції, що відповідає приписам пункту 15, підпункту 15.5 Розділу ХІІІ «Перехідні положення» ЦПК України.

Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Ухвала суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги, ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя К.С. Маштак