Ухвала суду № 91190667, 27.08.2020, Київський районний суд м. Полтави

Київський районний суд м. Полтави

Справа № 552/148/14-ц

Провадження № 4-с/552/40/20

У Х В А Л А

іменем України

27.08.2020 Київський районний суд м. Полтави в складі:

головуючого судді Яковенко Н.Л.,

секретаря судового засідання Кондра Ю.Ю.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Полтаві в приміщенні суду скаргу ОСОБА_1 на рішення старшого державного виконавця Полтавського районного відділу державної виконавчої служби Північно-Східного регіонального управління Міністерства юстиції (м. Суми) Піддубного В.В. про арешт коштів боржника, -

ВСТАНОВИВ :

ОСОБА_1 5 серпня 2020 року звернувся в Київський районний суд м. Полтави зі скаргою на рішення старшого державного виконавця Полтавського районного відділу державної виконавчої служби Північно-Східного регіонального управління Міністерства юстиції (м. Суми) Піддубного В.В. про арешт коштів боржника, яку уточнив в поданій до суду 17 серпня 2020 року скарзі.

Скарга обґрунтована тим, що на виконанні в відділі ДВС перебуває виконавче провадження № 48566301 з примусового виконання рішення Київського районного суду м. Полтави в справі № 552/148/14-ц про стягнення коштів з ОСОБА_1 на користь ПАТ «МТБ Банк», в межах якого державним виконавцем 12.03.2020 винесено постанову про арешт коштів боржника ОСОБА_1 .

Вказував, що від АТ «Альфа Банк» дізнався про накладення арешту на карткові рахунки із кредитними коштами, які протягом 2019 року використовував для лікування дитини з інвалідністю ОСОБА_2 , 2006 року народження.

В своїй скарзі просив зобов`язати старшого державного виконавця Полтавського районного ДВС Північно-Східного МРУЮ м. Суми ОСОБА_3 зняти арешт з рахунків IBAN № НОМЕР_1 та НОМЕР_2 , відкритих ОСОБА_1 у АТ «Альфа Банк» з метою надання можливості виконання зобов`язань ОСОБА_1 перед банком з погашення кредитної заборгованості.

В судове засідання заявник не з`явився, просив розглядати справу без його участі.

Представник стягувача в судове засідання не з`явився, будучи повідомлений про розгляд, подавав до суду відзив на скаргу, в якому просив суд в задоволенні скарги відмовити.

Державний виконавець в судове засідання не з`явився, про причини неявки не повідомив, клопотань та заяв до суду не подавав.

Суд, дослідивши зібрані по справі докази, приходить до таких висновків.

Встановлено, що рішенням Київського районного суду м. Полтави 13 травня 2014 року, яке вступило в законну силу, стягнуто солідарно з ОСОБА_4 , ОСОБА_1 на користь ПАТ «Марфін Банк» заборгованість по кредитному договору № 00559/RP від 03 червня 2008 року у розмірі 1405499 грн. 20 коп. Стягнуто з ОСОБА_4 , ОСОБА_1 на користь ПАТ «Марфін Банк» судові витрати по 1827 грн. з кожного.

Судове рішення відповідачами виконано не було, судом по справі видані виконавчі листи, які пред`явлені на примусове виконання до органів ДВС.

Згідно зі ст. 124 Конституції України та ст.ст. 2,18 Цивільного процесуального кодексу України судові рішення є обов`язковими до виконання на всій території України і виконуються в порядку, визначеному Законом України "Про виконавче провадження".

Згідно ст. 1 Закону України "Про виконавче провадження" виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Примусове виконання рішень згідно зі ст. 5 Закону України «Про виконавче провадження» покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та у передбачених цим Законом випадках на приватних виконавців, правовий статус та організація діяльності яких встановлюються Законом України "Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів".

Закон України «Про виконавче провадження» встановлює саме обов`язок, а не право державного виконавця, відкрити виконавче провадження та прийняти виконавчий документ до виконання, вживати заходів щодо примусового виконання.

Заходами примусового виконання рішень відповідно до норм ст. 10 Закону України «Про виконавче провадження» є:

1) звернення стягнення на кошти, цінні папери, інше майно (майнові права), корпоративні права, майнові права інтелектуальної власності, об`єкти інтелектуальної, творчої діяльності, інше майно (майнові права) боржника, у тому числі якщо вони перебувають в інших осіб або належать боржникові від інших осіб, або боржник володіє ними спільно з іншими особами;

2) звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інший дохід боржника;

3) вилучення в боржника і передача стягувачу предметів, зазначених у рішенні;

4) заборона боржнику розпоряджатися та/або користуватися майном, яке належить йому на праві власності, у тому числі коштами, або встановлення боржнику обов`язку користуватися таким майном на умовах, визначених виконавцем;

5) інші заходи примусового характеру, передбачені цим Законом.

Відповідно до норм п. 7 ч. 3 ст. 18 Закону України «Про виконавче провадження» виконавець зобов`язаний накладати арешт на кошти та інші цінності боржника, зокрема на кошти, які перебувають у касах, на рахунках у банках, інших фінансових установах та органах, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів (крім коштів на рахунках платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, коштів на рахунках із спеціальним режимом використання, спеціальних та інших рахунках, звернення стягнення на які заборонено законом), на рахунки в цінних паперах, а також опечатувати каси, приміщення і місця зберігання грошей.

Статтею 48 Закону України «Про виконавче провадження» передбачено, що стягнення за виконавчими документами звертається в першу чергу на кошти боржника у національній та іноземній валютах, інші цінності, у тому числі на кошти на рахунках боржника у банках та інших фінансових установах.

В силу абз. 2 ч. 2 ст. 48 Закону забороняється звернення стягнення та накладення арешту лише на кошти на рахунках платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, на кошти, що перебувають на поточних рахунках із спеціальним режимом використання, відкритих відповідно до статті 15 1 Закону України "Про електроенергетику", на поточних рахунках із спеціальним режимом використання, відкритих відповідно до статті 19 1 Закону України "Про теплопостачання", на поточних рахунках із спеціальним режимом використання для проведення розрахунків за інвестиційними програмами, на поточних рахунках із спеціальним режимом використання для кредитних коштів, відкритих відповідно до статті 26 1 Закону України "Про теплопостачання", статті 18 1 Закону України "Про питну воду, питне водопостачання та водовідведення", на спеціальному рахунку експлуатуючої організації (оператора) відповідно до Закону України "Про впорядкування питань, пов`язаних із забезпеченням ядерної безпеки", на кошти на інших рахунках боржника, накладення арешту та/або звернення стягнення на які заборонено законом.

Жодні інші заборони законом не визначені.

Встановлено, що за заявою стягувача ПАТ «Марфін банк» Полтавським районним відділом ДВС відкрито виконавче провадження № 48566301 з примусового виконання рішення Київського районного суду м. Полтави в справі № 552/148/14-ц (провадження № 2/552/395/14) про стягнення коштів в розмірі 1405499,20 грн. з ОСОБА_1 на користь ПАТ «Марфін Банк», в межах якого старшим державним виконавцем Полтавського районного ВДВС Північно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Суми) Піддубним Вадимом Владиславовичем 12.03.2020 винесено постанову про арешт коштів, згідно з якою накладено арешт на грошові кошти, що містяться на рахунках в банківських установах, відкритих на ім`я боржника ОСОБА_1 , крім коштів, що містяться на рахунках, накладення арешту та/або звернення стягнення на які заборонено законом.

Зазначене рішення державного виконавця про накладення арешту на грошові кошти прийнято на підставі та в межах повноважень, наданих державному виконавцеві.

Тобто державний виконавець, виконуючи свої професійні обов`язки та діючи в межах чинного законодавства вчинив дії, щодо виконання боржником рішення суду.

Суд звертає увагу, що постанова про накладення арешту на рахунки боржника містить застереження щодо не накладення арешту на рахунки, накладення арешту та/або звернення стягнення на які заборонено законом.

Тому суд приходить до висновку, що таке рішення є правомірним.

Також судом встановлено, що на виконання вказаної постанови державного виконавця від 12.03.2020 про арешт коштів боржника ОСОБА_1 банківською установою накладено арешт на кошти на рахунках: № НОМЕР_1 та НОМЕР_2 , відкритих в АТ «Альфа-Банк» на ім`я ОСОБА_1 (том 3 а.с. 207, 224).

За повідомленням АТ «Альфа-Банк» від 08.08.2020 за вих. № 154490203-R, по рахунку № НОМЕР_1 , відповідно до укладеного договору про видачу та обслуговування платіжних карт, згідно з яким ОСОБА_1 була відкрита відновлювальна кредитна лінія, кількість днів прострочки 33, прострочена заборгованість – 25158,37 грн.

Згідно ст.447 ЦПК України сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права чи свободи.

Відповідно до ст.451 ЦПК України у разі встановлення обґрунтованості скарги визнає оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність неправомірними і зобов`язує державного виконавця або іншу посадову особу органу ДВС усунути порушення (поновити порушене право заявника). Якщо оскаржувані рішення були прийняті або вчинені відповідно до закону, в межах повноважень державного виконавця і право заявника не було порушено, суд постановляє ухвалу про відмову у задоволенні скарги.

Враховуючи, що Законом України «Про виконавче провадження», іншими нормативними актами не заборонено накладати арешт на кошти на кредитних рахунках боржника, державний виконавець при винесенні постанови від 12.03.2020 діяв правомірно.

Разом з тим, в даному випадку, в результаті накладеного арешту на кошти на рахунку із встановленою кредитною лінією лише обмежено боржника у здійсненні ним своїх прав та виконання ним своїх зобов`язань за договорами кредиту щодо одержання та погашення таких коштів, однак не досягається мета примусового виконання рішення про стягнення грошових коштів шляхом списання цих коштів в рахунок погашення боргу, такі заходи примусового виконання рішення не є ефективними та не спрямовані на реальне виконання рішення суду.

На підставі встановлених у даній справі обставин і фактів, суд вважає, що хоча й державним виконавцем вчинено примусові заходи у відповідності до Закону України «Про виконавче провадження», однак таке втручання не є пропорційним, оскільки вказаної мети таким обмеженням не досягнуто, судове рішення не виконується, однак порушуються права (інтереси) боржника у сфері, яка не охоплюється примусовим виконанням.

З цих підстав суд приходить до висновку, що скарга ОСОБА_1 підлягає частковому задоволенню.

Тому необхідно зобов`язати старшого державного виконавця Полтавського районного відділу державної виконавчої служби Північно-Східного регіонального управління Міністерства юстиції (м. Суми) Піддубного В.В. зняти арешт з грошових коштів на рахунках: № НОМЕР_1 та НОМЕР_2 , відкритих в АТ «Альфа-Банк» на ім`я ОСОБА_1 .

Керуючись ст.ст. 447-451 ЦПК України, -

УХВАЛИВ:

Скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.

Зобов`язати старшого державного виконавця Полтавського районного відділу державної виконавчої служби Північно-Східного регіонального управління Міністерства юстиції (м. Суми) Піддубного Вадима Владиславовича зняти арешт з грошових коштів на рахунках: № НОМЕР_1 та НОМЕР_2 , відкритих в АТ «Альфа-Банк» на ім`я ОСОБА_1 , який накладено згідно з постановою державного виконавця від 12.03.2020 в межах виконавчого провадження ВП № 48566301.

Ухвала може бути оскаржена до Полтавського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом п`ятнадцяти днів з дня складення ухвали.

Повний текст ухвали складено 27.08.2020.

Головуючий суддя Н.Л.Яковенко