Ухвала суду № 91184706, 19.08.2020, Високопільський районний суд Херсонської області

Справа № 652/619/19

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

19 серпня 2020 року Високопільський районний суд Херсонської області у складі:

головуючого судді Дамчука О.О.

при секретареві Миценко О.Г.

представника заявника ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні в смт. Високопілля заяву ОСОБА_2 , представник заявника ОСОБА_1 про перегляд заочного рішення Високопільського районного суду Херсонської області від 07.08.2019 року по цивільній справі за позовом ТОВ «“Фінансова компанія” Європейська агенція з повернення боргів» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості.

в с т а н о в и в:

Заявник ОСОБА_2 звернувся до суду з заявою про перегляд заочного рішення, посилаючись на те, що 07.08.2019 року Високопільським районним судом Херсонської області винесено заочне рішення про стягнення з нього на користь ТОВ «“Фінансова компанія” Європейська агенція з повернення боргів» заборгованості за кредитним договором № 014/1424/82/0113838 від 26.07.2013 року у розмірі 54809,70 грн. та судові витрати 1921,00 грн. Оскільки за місцем своєї реєстрації ОСОБА_2 проживає періодично, про існування вказаного рішення йому стало відомо у грудні 2019 року від його матері. Тому, оскільки, про день судового засідання він не знав та не був присутній при розгляді справи, текст заочного рішення не отримував, просив поновити пропущений строк на подання заяви про перегляд заочного рішення та скасувати заочне рішення Високопільського районного суду Херсонської області від 07.08.2019 року у справі № 652/619/19.

Заявник ОСОБА_2 будучи належним чином повідомлений про дату, час і місце засідання, у судове засідання не з`явився, причини неявки суду не повідомив. Клопотань про відкладення слухання справи суду не надав.

Представник заявника, адвокат Кудлюк О.І. у судовому засіданні підтримав заяву додатково пояснивши, що відповідно до наданої довідки виданої виконкомом Архангельської селищної ради Високопільського району Херсонської області № 2343 від 09.12.2019 року ОСОБА_2 зареєстрований за адресою АДРЕСА_1 , але з квітня 2019 року проживає за адресою АДРЕСА_2 . На час розгляду справи та винесення заочного рішення за місцем його реєстрації проживала мама, яка отримала повістку до суду після призначеної дати. Про рішення відповідач дізнавався у грудні 2019 року. Враховуючи, що рішення суду він не отримував, а дізнався про нього тільки в грудні 2019 року просив вимоги заяви задовольнити та скасувати заочне рішення Високопільського районного суду Херсонської області від 07 серпня 2019 року.

Від представника позивача ТОВ «“Фінансова компанія” Європейська агенція з повернення боргів» надійшло заперечення на заяву про перегляд заочного рішення, в якій представник позивача просив у задоволенні заяви відмовити та справу розглянути без його участі.

Вислухавши представника заявника, допитавши свідків, вивчивши матеріали заяви та цивільної справи, суд приходить до наступного.

Допитана у судовому засіданні у якості свідка ОСОБА_3 , пояснила, що працює секретарем виконкому Архангельської селищної ради, дійсно до неї звернувся ОСОБА_2 в вимогою надати довідку в якій зазначити, що ОСОБА_2 проживає з квітня 2019 року за адресою АДРЕСА_2 , таким чином за вказівкою ОСОБА_2 свідок видавала довідку за № 2343 від 09.12.2019 року та у зазначеній довідці вказала, що ОСОБА_2 проживає з квітня 2019 року за адресою АДРЕСА_2 як того просив ОСОБА_2 .. Також пояснила, що згідно даних реєстраційного обліку Архангельської селищної ради, ОСОБА_2 зареєстрований по АДРЕСА_1 по даній адресі зареєстровані та постійно проживають мати заявника ОСОБА_4 та сестра ОСОБА_5 . Що стосується даної квартири то вона дісталася у спадок заявнику та на даний час він проводить в ній ремонтні роботи та нещодавно оформив право власності. Також свідок надала копію журналу реєстраційного обліку осіб по АДРЕСА_1 та витяг з державного реєстру, щодо квартири АДРЕСА_3 .

Допитаний у судовому засіданні у якості свідка голова Архангельської селищної ради Високопільського району Херсонської області ОСОБА_6 пояснив, що на запит суду зроблений відповідно до ч.6 ст. 187 ЦПК України № 176 від 22.07.2019 року була дана відповідь за його підписом, що ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1 , згідно даних реєстраційного обліку Архангельської селищної ради Високопільського району Херсонської області. Що стосується довідки виданої секретарем виконкому Архангельської селищної ради Компанець О.П., а саме № 2343 від 09.12.2019 року, свідок пояснив, що у вказаній довідці зазначено, що ОСОБА_5 проживає з квітня 2019 року за адресою АДРЕСА_2 за вказівкою самого ОСОБА_5 , оскільки вищезазначеними даними селищна рада не володіє. Також свідок зазначив, що кв. АДРЕСА_3 заявнику дісталася у спадок після смерті бабусі заявника, чи він там проживає чи ні свідку не відомо.

Згідно заочного рішенням Високопільського районного суду Херсонської області від 07 серпня 2019 року було задоволено позовну заяву ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» до ОСОБА_7 про стягнення заборгованості та стягнуто з останнього заборгованість за кредитним договором № 014/1424/82/0113838 від 26 липня 2013 року в розмірі 54809,70 грн., а також суму судового збору в розмірі 1921,00 грн.(а.с. 43)

Відповідно до супровідного листа суду від 07.08.2019 року, копію заочного рішення надіслано відповідачу 08 серпня 2019 року на адресу: АДРЕСА_1 . (а.с.44)

Згідно повідомлення про вручення поштового відправлення, заочне рішення було отримано 13 серпня 2019 року ОСОБА_8 особисто (а.с.45).

З відповіді Голови Архангельської селищної ради Високопільського району Херсонської області на запит суду № 176 від 22.07.2019 року вбачається, що ОСОБА_9 зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1 (а.с.35).

Згідно довідки секретаря виконкому Архангельської селищної ради Високопільського району Херсонської області № 2343 від 09.12.2019 року, зазначено, що ОСОБА_9 дійсно зареєстрований на території селищної ради за адресою АДРЕСА_1 , але з квітня 2019 року проживає за адресою АДРЕСА_2 (а.с.76).

Відповідно до заяв ОСОБА_10 , який діяв від імені ОСОБА_7 згідно довіреності про ознайомлення з матеріалами справи та про надання копії рішення від 26 листопада 2019 року та розписках на цих заявах, останній ознайомився з матеріалами справи та отримав копію рішення 27 листопада 2019 року (а.с.54-57).

Згідно заяви адвоката Кудлюка О.І., який діє в інтересах ОСОБА_7 про ознайомлення з матеріалами справи від 06 грудня 2019 року та розписки на ній ОСОБА_7 останній ознайомився з матеріалами справи 09 грудня 2019 року (а.с.58).

17 грудня 2019 року ОСОБА_9 звернувся до суду з заявою про перегляд заочного рішення Високопільського районного суду Херсонської області від 07 серпня 2019 року, в якій заявив клопотання про поновлення строку на подання заяви про перегляд заочного рішення. (а.с.59)

Згідно копії журналу реєстраційного обліку осіб по АДРЕСА_1 , за зазначеною адресою крім відповідача постійно проживають рідна мати відповідача ОСОБА_4 та сестра ОСОБА_5

Відповідно до ст. 263 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим.

Згідно зі ст. 264 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує, зокрема, такі питання: чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги і заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин; яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин; чи слід позов задовольнити або в позові відмовити; 6) як розподілити між сторонами судові витрати.

За ч. 1 ст. 287 ЦПК України, неявка осіб, належним чином повідомлених про дату, час і місце засідання, не перешкоджає розгляду заяви.

Згідно зі ст. 284 ЦПК України, заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Відповідно до ч. 1 ст. 127 ЦПК України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.

Згідно ч. 1 ст. 288 ЦПК України, заочне рішення підлягає скасуванню, якщо судом буде встановлено, що відповідач не з`явився в судове засідання та (або) не повідомив про причини неявки, а також не подав відзив на позовну заяву з поважних причин, і докази, на які він посилається, мають істотне значення для правильного вирішення справи.

Судом встановлено, що заочним рішенням Високопільського районного суду Херсонської області від 07 серпня 2019 року у справі № 652/619/19, позовні вимоги ТОВ «“Фінансова компанія” Європейська агенція з повернення боргів» задоволено та стягнуто з ОСОБА_5 на користь ТОВ «“Фінансова компанія” Європейська агенція з повернення боргів» заборгованість за кредитним договором № 014/1424/82/0113838 від 26.07.2013 року у розмірі 54809,70 грн. та судові витрати 1921,00 грн.

З матеріалів справи вбачається, що справа судом призначалася до судового розгляду в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін на 07.08.2019 року.

У вказане судове засідання відповідач ОСОБА_5 не з`явився без поважної причини. Також не надав відзив на позов та заперечення проти розгляду справи у спрощеному провадженні.

В матеріалах справи наявне повідомлення про отримання відповідачем судової повістки 27 липня 2019 року (а.с. 38). Тобто відповідач був належним чином повідомленим про розгляд справи в суді за десять днів до розгляду справи, що на думку суду достатній час для явки в суд та підготовки до участі у судовому розгляді справи та відповідає вимогам положення п. 5 ст. 128 ЦПК України.

Як вбачається з заяви про поновлення пропущеного строку на подання заяви про перегляд заочного рішення, ОСОБА_5 вважає, що пропустив строк з поважних причин, так як відповідач проживав за зареєстрованою адресою періодично та про існування заочного рішення йому стало відомо у грудні 2019 року.

Суд вважає доводи заявника, щодо поважності пропуску строку на подання заяви про перегляд заочного рішення необґрунтованими, виходячи з наступного.

З матеріалів справи вбачається, що 07.08.2019 року за вих. № 652/619/19/4142/19 від 08.08.2019 року ОСОБА_2 направлено рекомендованим листом копію рішення від 07.08.2019 року (а.с. 44), яку він отримав 13.08.2019 року, про що свідчить повідомлення про вручення поштового відправлення (а. с. 45). Таким чином, поважність причин неподання заяви про перегляд заочного рішення, у визначений ЦПК України строк, не підтвердився. Доводи, що він дізнався про рішення суду лише у грудні 2019 року спростовуються матеріалами справи.

Інших поважних причин пропуску строку, встановленого цивільним процесуальним законом, відповідач не навів.

Посилання заявника на довідку видану виконкомом Архангельської селищної ради Високопільського району Херсонської області № 2343 від 09.12.2019 року, як на доказ того, що ОСОБА_5 пропустив строк перегляду заочного рішення, оскільки проживає з квітня 2019 року за адресою АДРЕСА_2 , суд прийняти не може та відноситься до даного доказу критично, оскільки допитана у якості свідка у судовому засіданні ОСОБА_3 , яка працює секретарем виконкому Архангельської селищної ради пояснила, що дійсно видавала довідку за № 2343 від 09.12.2019 року ОСОБА_5 ,(а.с. 76) у зазначеній довідці вказала, що ОСОБА_5 проживає з квітня 2019 року за адресою АДРЕСА_2 за вказівкою самого ОСОБА_5 , який звернувся до неї за вказаною довідкою. Також пояснила, що згідно даних реєстраційного обліку Архангельської селищної ради, ОСОБА_5 зареєстрований по АДРЕСА_1 по даній адресі зареєстровані та постійно проживають мати заявника ОСОБА_4 та сестра ОСОБА_5 .

Також допитаний у судовому засіданні у якості свідка голова Архангельської селищної ради Високопільського району Херсонської області ОСОБА_6 пояснив, що на запит суду зроблений відповідно до ч.6 ст. 187 ЦПК України № 176 від 22.07.2019 року (а.с.35) була дана відповідь за його підписом, що ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1 . Що стосується довідки виданої секретарем виконкому Архангельської селищної ради Компанець О.П., а саме № 2343 від 09.12.2019 року, свідок пояснив, що у вказаній довідці зазначено, що ОСОБА_5 проживає з квітня 2019 року за адресою АДРЕСА_2 за вказівкою самого ОСОБА_5 , оскільки вищезазначеними даними селищна рада не володіє. Також свідок зазначив, що кв. АДРЕСА_3 заявнику дісталася у спадок після смерті бабусі заявника, чи він там проживає чи ні свідку не відомо.

Крім цього відповідно до п. 3 ст. 130 ЦПК України, якщо особу, якій адресовано судову повістку, не виявлено в місці проживання, повістку під розписку вручають будь-кому з повнолітніх членів сім`ї, які проживають разом з нею. У такому випадку особа, якій адресовано повістку, вважається належним чином повідомленою про час, дату і місце судового засідання, вчинення іншої процесуальної дії.

Як встановлено у судовому засіданні з пояснень свідків та дослідженої у судовому засіданні копії журналу реєстраційного обліку осіб по АДРЕСА_1 , за зазначеною адресою крім відповідача постійно проживають рідна мати відповідача ОСОБА_4 та сестра ОСОБА_5 , що в розумінні п.3 ст. 130 ЦПК України відповідач ОСОБА_5 , якому адресовано повістку, вважається належним чином повідомленою про час, дату і місце судового засідання, вчинення іншої процесуальної дії.

Що стосується кв. АДРЕСА_3 , дійсно у судовому засіданні встановлено, що дана квартира у спадок перейшла відповідачу ОСОБА_11 , але доказів того, що останній в ній постійно проживав з квітня 2019 року до суду надано не було.

Таким чином довідку видану виконкомом Архангельської селищної ради Високопільського району Херсонської області № 2343 від 09.12.2019 року, як на доказ того, що ОСОБА_5 пропустив строк перегляду заочного рішення, оскільки проживає з квітня 2019 року за адресою АДРЕСА_2 , суд прийняти не може та відноситься до даного доказу критично, оскільки як встановлено у судовому засіданні вона видана зі слів самого відповідача ОСОБА_5 , таким чином останній намагається ввести суд в оману. Крім цього суд також звертає увагу, що в заяві про перегляд заочного рішення та в інших клопотаннях відповідача, що зберігаються в матеріалах справи та в апеляційних скаргах, адреса відповідача для отримання кореспонденції зазначена АДРЕСА_1 , що також дає підстави вважати що відповідач проживав та продовжує проживати по АДРЕСА_1 .

Відповідно до ч. 1 ст. 127 ЦПК України, суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.

Згідно з ч. 3 ст. 127 ЦПК України, якщо інше не встановлено законом, заява про поновлення процесуального строку, встановленого судом, розглядається судом, у якому належить вчинити процесуальну дію, стосовно якої пропущено строк, а заява про продовження процесуального строку, встановленого судом, - судом, який встановив строк, без повідомлення учасників справи.

Посилання представника відповідача на те, що суд при ухваленні заочного рішення обмежився лише доказами позивача, а відповідач був позбавлений можливості реалізувати свої процесуальні права та взяти участь у змагальному процесі безпідставні.

Так, відповідач мав можливість реалізувати свої процесуальні права і доводити не правомірності нарахування заборгованості за кредитним договором в стадії судового розгляду справи, оскільки відповідно до п.5 ст. 128 та п. 3 ст. 130 ЦПК України був належним чином повідомленою про час, дату і місце судового засідання, вчинення іншої процесуальної дії.

Небажання відповідача надавати докази в обґрунтування своїх заперечень проти позову, зокрема з причини ухилення від участі в судовому засіданні, давало суду право при заочному розгляді справи обмежитися доказами, наданими позивачем, що повністю відповідає положенням ч. 1 ст. 280 ЦПК України.

Крім того, ні відповідач ні його представник і при розгляді заяви про перегляд заочного рішення не надали доказів, які б мали істотне значення для правильного вирішення справи.

Що стосується клопотання про витребування доказів відповідача ОСОБА_5 суд виходить зі слідуючого.

Згідно ч. 1 ст. 84 ЦПК України, учасник справи, у разі неможливості самостійно надати докази, вправі подати клопотання про витребування доказів судом. Таке клопотання повинно бути подане в строк, зазначений у частинах другій та третій статті 83 цього Кодексу. Якщо таке клопотання заявлено з пропуском встановленого строку, суд залишає його без задоволення, крім випадку, коли особа, яка його подає, обґрунтує неможливість його подання у встановлений строк з причин, що не залежали від неї.

Згідно ч. 4 ст. 83 ЦПК України, якщо доказ не може бути поданий у встановлений законом строк з об`єктивних причин, учасник справи повинен про це письмово повідомити суд та зазначити: доказ, який не може бути подано; причини, з яких доказ не може бути подано у зазначений строк; докази, які підтверджують, що особа здійснила всі залежні від неї дії, спрямовані на отримання вказаного доказу.

Таким чином, обов`язковою умовою для винесення судом ухвали про витребування доказів є наявні у особи, яка бере участь у справі, складнощі у їх отриманні та докази, які підтверджують, що особа здійснила всі залежні від неї дії, спрямовані на отримання вказаного доказу.

Враховуючи, що відповідачем не надано жодного доказу, який би вказував на те, що ОСОБА_5 чи його представник намагалися отримати докази, а саме: зверталися до відділення ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» чи до ТОВ «“Фінансова компанія” Європейська агенція з повернення боргів» з приводу заборгованості за кредитним договором, крім цього дане клопотання надійшло до суду поштою та у судовому засіданні представником відповідача жодного разу не піднімалося питання, щодо його задоволення, у зв`язку з чим суд вважає за необхідне залишити клопотання про витребування доказів без задоволення.

Крім цього представником відповідача не надані докази неправильності визначення розміру заборгованості за кредитним договором № 014/0424/82/0113838 від 26.07.2013 року.

Також в задоволенні заяви відповідача ОСОБА_5 про повернення виконавчого листа № 652/6129/19 без виконання на підставі ст. 39 ч. 1 п. 10 ЗУ «Про виконавче провадження» від 02.06.2016 року у судовому засіданні відмовлено, оскільки заява про перегляд заочного рішення знаходиться на розгляді у суді, крім того зупинення стягнення за виконавчим документом за своєю сутністю є заходом забезпечення позову, крім цього, відсутність законодавчо визначених підстав визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню.

Що стосується посилання зазначеного в ухвалі Херсонського апеляційного суду від 18.05.2020 року, щодо ухвалення заочного рішення в першому судовому засіданні, суд виходить зі слідуючого.

Заочне провадження або заочний розгляд справи став можливим у сучасному цивільному процесі після прийняття ЦПК у 2004 році. Інститут заочного розгляду не є новелою ЦПК, він поновлений у зв`язку зі зміною змісту цивільних процесуальних правовідносин.

Уведення інституту заочного розгляду справи покликано реалізувати Рекомендацію № R (84) 5 Комітету Міністрів Ради Європи державам-членам стосовно принципів цивільного судочинства, що спрямовані на вдосконалення судової системи. Для досягнення цієї мети необхідно забезпечити доступ сторін до спрощених і більш оперативних форм судочинства (до яких належить заочний розгляд) і захистити їх від зловживань і затримок, зокрема надавши суду повноваження здійснювати судочинство більш ефективно.

Інститут заочного рішення спрямований, з одного боку, на розширення засад диспозитивності в цивільному процесі (зокрема свободи розсуду сторін), та, з іншого боку, на запобігання можливості зловживання процесуальними правами й установлення відповідальності за ці зловживання. З огляду на це, заочне провадження правильно розглядати як надання додаткових процесуальних гарантій позивачеві, який так набуває захисту від несумлінного відповідача, що, зловживаючи своїми процесуальними правами, не з`являється до судового засідання та затягує розгляд справи. Крім досягнення процесуальної економії, заочне провадження має на меті дисциплінувати тих відповідачів, які фактично перешкоджають ухваленню рішення у справі.

До того ж у юридичній літературі заочне провадження називають спрощеною процедурою або вважають спрощеним через відсутність відповідача під час розгляду справи й тих обмежень, що встановлені для позивача.

Главою 11 розділу III ЦПК регламентується інститут заочного рішення, яке визначається як рішення, що ухвалюється судом у разі неявки в судове засідання відповідача, який належним чином повідомлений і від якого не надійшло повідомлення про причини неявки або зазначені ним причини визнані неповажними та якщо позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

Загалом реалізація інституту заочного провадження в цивільно-процесуальному законодавстві України не позбавлена недоліків, що іноді призводить до суттєвого порушення прав і законних інтересів однієї або обох сторін. Із моменту виникнення інституту заочного розгляду в ЦПК він зазнав істотної трансформації.

Аналіз положень ЦПК щодо заочного розгляду справи дає змогу дійти висновку, що зазначений інститут потребує серйозного доопрацювання, а практика перегляду та виконання заочних рішень свідчить про існування системних проблем.

Загальні засади заочного провадження передбачені ст. ст. 280–289 ЦПК. Відповідно до ст. 280 цього Кодексу, у разі неявки в судове засідання відповідача, який належним чином повідомлений і від якого не надійшло заяви про розгляд справи за його відсутності або якщо повідомлені ним причини неявки визнані неповажними, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів, якщо позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

Так, згідно з ч. 1 ст. 280 ЦПК, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов: 1) відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; 2) відповідач не з`явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; 3) відповідач не подав відзив; 4) позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

Отже, законодавством передбачено сукупність чотирьох умов, які дають можливість суду ухвалити заочне рішення: 1) відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; 2) відповідач не з`явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; 3) відповідач не подав відзив; 4) позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

ЦПК передбачає особливий порядок оскарження заочного рішення. Зокрема, відповідно до ст. 284 ЦПК, заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, на підставі заяви відповідача. У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення не виключається можливість оскарження заочного рішення відповідачем у загальному порядку шляхом подання апеляційної скарги.

Згідно зі ст. 288 ЦПК, заочне рішення підлягає скасуванню, якщо судом буде встановлено, що відповідач не з`явився в судове засідання та не повідомив про причини неявки з поважних причин, і докази, на які він посилається, мають істотне значення для правильного вирішення справи. Для скасування заочного рішення необхідна наявність обох передбачених ст. 280 ЦПК обставин.

Аналіз ЦПК дає змогу дійти висновку про існування системних проблем під час реалізації інституту заочного розгляду справи в цивільному судочинстві. Зокрема, серед основних із них можна виділити такі: непоодинокі випадки ухвалення заочних рішень у справах, де відповідач не був повідомлений належним чином про судові засідання, що призводить до суттєвого порушення інтересів відповідача; відсутність єдиної практики набрання заочним рішенням законної сили через прогалини в ЦПК; порушення інтересів позивача, через те що не визначено на тепер, як діяти суду, якщо копію заочного рішення неможливо вручити відповідачу з тих чи інших причин; визнання заочного рішення таким, що набрало законної сили після спливу десяти днів з дня його проголошення, і звернення його до примусового виконання; наявність хибної практики зупинення стягнення за виконавчим документом, що за своєю сутністю є заходом забезпечення позову, аналогією закону, відповідно до якої до заяви про перегляд заочного рішення застосовуються загальні норми ЦПК; відсутність законодавчо визначених підстав визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню.

Істотною відмінністю заочного рішення від звичайного є можливість спрощеного порядку його перегляду самим судом, що ухвалив таке рішення за заявою відповідача. Так, згідно зі ст. 284 ЦПК, заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Однак у зазначеній статті не вказано, що робити суду, якщо такий строк пропущено за будь-яких причин.

Таким чином з огляду на вищевикладене наявна пряма норма передбачена ст. 280 ЦПК України, яка передбачає сукупність чотирьох умов, які дають можливість суду ухвалити заочне рішення: 1) відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; 2) відповідач не з`явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; 3) відповідач не подав відзив; 4) позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

Крім цього під час розгляду справи в порядку зао¬чного провадження суд досліджує докази, подані сторонами, враховує їхні доводи, мір¬кування та клопотання й ухвалює рішення, що є заочним. Однак відсутність у судовому засіданні відповідача та неможливість заслу¬хати його пояснення ще зовсім не означає, що позовні вимоги позивача будуть задово¬лені в повному обсязі, оскільки суд розглядає справу на підставі наявних у справі доказів і в разі недоведеності позову повинен відмо¬вити в позові або задовольнити його лише в доведеній позивачем частині.

Позов ТОВ «“Фінансова компанія” Європейська агенція з повернення боргів» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором був прийнятий до розгляду та призначений розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін, у зв`язку з малозначністю справи. Відповідач ОСОБА_5 своєчасно та належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання, що знайшло своє підтвердження у судовому засіданні (а.с.38). Від¬повідач ОСОБА_5 не з`явився в судове засідання без поважних причин та не повідомив про причини неявки, також не подав відзив на позов. Представник позивача, за дорученням Курдинська В.В. не заперечувала проти ухвалення судом заочного рішення у разі неявки відповідача (а.с. 39-40). Суд розглядав справу на підставі наявних у справі доказів на запобігання мож¬ливості зловживання процесуальними пра¬вами зі сторони відповідача своєю неявкою у судове засідання.

Таким чином, заочне рішення ухвалено на підставі норм ст. 280 ЦПК України з додержанням вимог ч. 1 ст. 2 ЦПК України.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 286-288 ЦПК України,

п о с т а н о в и в:

У задоволенні заяви ОСОБА_2 , представник заявника ОСОБА_1 про перегляд заочного рішення Високопільського районного суду Херсонської області від 07.08.2019 року по цивільній справі за позовом ТОВ «“Фінансова компанія” Європейська агенція з повернення боргів» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором - відмовити.

Повний текст ухвали суду виготовлений 26.08.2020 року.

Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п`ятнадцяти днів з дня складення повного судового рішення до Апеляційного суду Херсонської області через Високопільський районний суд Херсонської області.

Суддя О.О. Дамчук