
Справа № 462/3496/20
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
26 серпня 2020 року Залізничний районний суд м. Львова у складі:
головуючої-судді- Гедз Б.М.
за участю секретаря - Гербут Н.М.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Львові в порядку спрощеного позовного провадження, без повідомлення сторін, справу за позовом ОСОБА_1 до Комунальної 3-ої стоматологічної поліклініки м. Львова про стягнення невиплаченої заробітної плати,-
встановив:
ОСОБА_1 18.06.2020 року звернулася до суду із позовом, в якому просить стягнути з Комунальної 3-ої стоматологічної поліклініки м. Львова на її користь заробітну плату за період з вересня 2018 року по травень 2020 року в розмірі 123 942 грн. Свої позовні вимоги обгрунтовує тим, що перебуває у трудових відносинах з Комунальною 3-ою стоматологічною поліклінікою
м. Львова, працює на посаді завідуючого дитячим стоматологічним відділом. Починаючи з 01 серпня 2017 року та по сьогодні заробітна плата працівникам не нараховується та не виплачується, що унеможливлює отримати довідку про нараховану, але невиплачену заробітну плату. Факт перебування у трудових відносинах та відсутності протягом тривалого часу нарахувань заробітної плати підтверджується рішеннями Залізничного районного суду м. Львова від 23.10.2018 року та 23.07.2018 року про стягнення з відповідача на її користь заборгованості по заробітній платі. Враховуючи наведене, просить позов задовольнити та стягнути з відповідача невиплачену заробітну плату за період з вересня 2018 року по травень 2020 року в розмірі 123 942 грн.
Ухвалою судді Залізничного районного суду м. Львова від 23.06.2020 року прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі, розгляд справи вирішено проводити в порядку спрощеного позовного провадження, без повідомлення сторін (а.с. 7).
Відповідача належним чином повідомлено про розгляд справи у порядку спрощеного провадження, направлено ухвалу про відкриття провадження у справі разом з копією позовної заяви та додатками рекомендованою поштовою кореспонденцією, що стверджується наявним у матеріалах справи повідомленням про вручення поштового відправлення, яке отримано відповідачем 29.07.2020 року.
Відповідач відзив на позовну заяву, у визначений судом п`ятнадцятиденний строк з дня отримання ухвали про відкриття провадження, не подав, заяви про поновлення строку для подання такого до суду також не подано.
Клопотання сторін про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін у матеріалах справи відсутні.
Враховуючи наведене, відповідно до ч. 8 ст. 178 ЦПК України та ч. 5 ст. 279 ЦПК України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.
У зв`язку із тим, що відповідно до положень ЦПК України розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, на підставі частини другої статті 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.
Дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку, що позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
Заочним рішенням Залізничного районного суду м. Львова від 23.07.2018 року позов
ОСОБА_1 до Комунальної 3-ої стоматологічної поліклініки м. Львова про стягнення заборгованості по заробітній платі задоволено. Ухвалено стягнути з Комунальної 3-ої стоматологічної поліклініки м. Львова на користь ОСОБА_1 заборгованість по заробітній платі за період з серпня 2017 року по березень 2018 року в розмірі 47 216 (сорок сім тисяч двісті шістнадцять) грн. (а.с. 5-6).
Заочним рішенням Залізничного районного суду м. Львова від 23.10.2018 року позов ОСОБА_1 до Комунальної 3-ої стоматологічної поліклініки м. Львова про стягнення заборгованості по заробітній платі задоволено. Ухвалено стягнути з Комунальної 3-ої стоматологічної поліклініки
м. Львова на користь ОСОБА_1 заборгованість по заробітній платі за період з квітня 2018 року по серпень 2018 року в розмірі 29 510 (двадцять дев`ять тисяч п`ятсот десять) грн. (а.с. 3-4).
Вказаними рішеннями встановлено, що позивач ОСОБА_1 знаходиться у трудових відносинах з відповідачем, працюючи на посаді завідувача дитячим стоматологічним відділенням та відповідачем порушено право позивача на отримання заробітної плати, зокрема за період з серпня 2017 року по березень 2018 року та за період з квітня 2018 року по серпень 2018 року.
Зазначені судові рішення не оскаржувалися та набрали законної сили.
Оскільки дані обставини встановлені рішеннями суду, які набрали законної сили, відтак, доказуванню не підлягають.
Відповідно до ч.ч. 4, 5 статті 82 ЦПК України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом. Обставини, встановлені стосовно певної особи рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, проте можуть бути у загальному порядку спростовані особою, яка не брала участі у справі, в якій такі обставини були встановлені.
Згідно із ст. 2 КЗпП України право громадян на працю, - тобто на одержання роботи з оплатою праці не нижче встановленого державою мінімального розміру, включаючи право на вільний вибір професії, роду занять і роботи, забезпечується державою. Працівники реалізують право на працю шляхом укладення трудового договору про роботу на підприємстві, в установі, організації або з фізичною особою.
Відповідно до ст. 7 ч. 4 Конституції України, право на своєчасне одержання винагороди за працю захищене законом.
Частинами 1, 7 ст. 43 Конституції України визначено, що кожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується. Право на своєчасне одержання винагороди за працю захищається законом.
Згідно ст. 115 Кодексу законів про працю України заробітна плата повинна виплачуватися робітнику регулярно у робочі дні у строки, встановлені колективною угодою, але не рідше двох разів на місяць через проміжок часу, не перевищуючий шістнадцяти календарних днів.
Відповідно до частини першої статті 94 Кодексу законів про працю України заробітна плата - це винагорода, обчислена, як правило, у грошовому виразі, яку власник або уповноважений ним орган виплачує працівникові за виконану роботу.
У частині першій статті 1 Закону України «Про оплату праці» від 24 березня 1995 року, який є спеціальним нормативно-правовим актом, що регулює правовідносини у сфері оплати праці, міститься аналогічне визначення поняття заробітна плата.
Згідно ст. 2 Закону України «Про оплату праці» основна заробітна плата - це винагорода за виконану роботу відповідно до встановлених норм праці (норми часу, виробітку, обслуговування, посадові обов`язки). Вона встановлюється у вигляді тарифних ставок (окладів) і відрядних розцінок для робітників та посадових окладів для службовців. Додаткова заробітна плата - це винагорода за працю понад установлені норми, за трудові успіхи та винахідливість і за особливі умови праці. Вона включає доплати, надбавки, гарантійні і компенсаційні виплати, передбачені чинним законодавством; премії, пов`язані з виконанням виробничих завдань і функцій. Інші заохочувальні та компенсаційні виплати. До них належать виплати у формі винагород за підсумками роботи за рік, премії за спеціальними системами і положеннями, компенсаційні та інші грошові і матеріальні виплати, які не передбачені актами чинного законодавства або які провадяться понад встановлені зазначеними актами норми.
У відповідності до вимог ч.ч. 1, 4 ст. 95 Кодексу законів про працю України мінімальна заробітна плата - це встановлений законом мінімальний розмір оплати праці за виконану працівником місячну (годинну) норму праці. Мінімальна заробітна плата є державною соціальною гарантією, обов`язковою на всій території України для підприємств, установ, організацій усіх форм власності і господарювання та фізичних осіб, які використовують працю найманих працівників, за будь-якою системою оплати праці.
У пункті 20 постанови Пленуму Верховного Суду України № 13 від 24.12.1999 року «Про практику застосування судами законодавства про оплату праці» роз`яснено, що у будь-якому випадку оплата праці при виконанні працівником місячної (годинної) норми праці (обсягу робіт) не може бути нижчою від встановленої законом мінімальної заробітної плати. При визначенні, чи не є заробітна плата нижчою від мінімальної, до неї не включаються доплати, надбавки, заохочувальні та компенсаційні виплати.
Положеннями ч. 1 ст. 13 ЦПК України передбачено, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
У відповідності до ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Статтею 12 ЦПК України закріплено, що цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Позивач у позовній заяві заявляє вимоги про стягнення з відповідача заборгованості заробітної плати, зокрема з вересня 2018 року по травень 2020 року у розмірі заробітної плати, встановленої рішеннями суду згідно із штатним розписом Комунальної 3-ої ситоматологічної поліклініки м. Львова на 2017 рік - 5 902 грн. * 21 місяць, згідно розрахунку позивача, сума заборгованості разом становить 123 942 грн.
Суд не бере до уваги наведений позивачем розрахунок заборгованості в частині стягнення заробітної плати встановленої у розмірі 5 902 грн. за період з вересня 2018 року по травень
2020 року виходячи з наступного.
Рішеннями Залізничного районного суду м. Львова від 23.07.2018 року та 23.10.2018 року встановлено розмір заробітної плати позивача 5 902 грн. виходячи з місячного фонду заробітної плати, передбаченого штатним розписом Комунальної 3-ої стоматологічної поліклініки на
2017 рік та стосувались періоду заборгованості заробітної плати 2017-2018 рр.
Однак, судом не може бути прийнятий до уваги такий розрахунок позивача заборгованості заробітної плати за період з вересня 2018 року по травень 2020 року, оскільки позивачем не надано до матеріалів даної справи штатного розпису Комунальної 3-ої стоматологічної поліклініки м. Львова на 2019 рік та на 2020 рік, а штатний розпис Комунальної 3-ої стоматологічної поліклініки м. Львова на 2017 рік не діє у 2019-2020 рр., тому не може бути доказом розміру заробітної плати позивача за спірний період, інших належних та допустимих доказів в обгрунтування розміру заробітної плати позивача 5 902 грн. суду також не подано.
Відтак, при розрахунку за вказаний період суд виходив зі встановленого державою мінімального розміру заробітної плати.
Згідно п. 8 ч. 1 ст. 40 Бюджетного Кодексу України розмір мінімальної заробітної плати на відповідний бюджетний період визначається Законом про Державний бюджет України.
Статтею 8 Закону України «Про державний бюджет України на 2018 рік» було встановлено у 2018 році мінімальну заробітну плату у місячному розмірі з 1 січня- 3 723 гривні.
Відтак, стягненню за період з вересня 2018 року по грудень 2018 року підлягає заборгованість у сумі 14 892 грн. (3 723 грн. розмір мінімальної заробітної плати * 4 місяці).
Статтею 8 Закону України «Про державний бюджет України на 2019 рік» було встановлено у 2019 році мінімальну заробітну плату у місячному розмірі з 1 січня - 4 173 гривні.
За період з січня 2019 року по грудень 2019 року стягненню підлягає заборгованість у сумі 50 076 грн. (4 173 грн. мінімальної заробітної плати * 12 місяців).
Статтею 8 Закону України «Про державний бюджет України на 2020 рік» було встановлено у 2020 році мінімальну заробітну плату у місячному розмірі з 1 січня - 4 723 гривні.
За період з січня 2020 року по травень 2020 року стягненню підлягає заборгованість у сумі
23 615 грн. (4 723 грн. мінімальної заробітної плати * 5 місяців).
Таким чином, сума заборгованості заробітної плати за період з вересня 2018 року по травень 2020 року становить 88 583 грн.
Виходячи з наведеного та враховуючи, що позивач дійсно перебуває у трудових відносинах із відповідачем, належних та допустимих доказів про нарахування та виплату позивачу заробітної плати за оспорюваний період відповідачем не надано, суд вважає за необхідне позов задовольнити частково та стягнути з відповідача 88 583 грн. заборгованості по заробітній платі.
На підставі ч. 1 ст. 141 ЦПК України з відповідача підлягає стягненню на користь держави 840,80 грн. судового збору.
Керуючись ст.ст. 12, 13, 81, 82, 89, 141, 259, 258, 259, 263-268, 280-282 ЦПК України,
ст.ст. 47, 115 КЗпП України, суд, -
ухвалив:
позов ОСОБА_1 до Комунальної 3-ої стоматологічної поліклініки
м. Львова про стягнення невиплаченої заробітної плати задовольнити частково.
Стягнути з Комунальної 3-ої стоматологічної поліклініки м. Львова (ідентифікаційний код в ЄДРПОУ 01984317, м. Львів, вул. С. Петлюри, 17) на користь ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) - 88 583 грн. (вісімдесят вісім тисяч п`ятсот вісімдесят три) невиплаченої заробітної плати за період з вересня 2018 року по травень 2020 року.
Стягнути з Комунальної 3-ої стоматологічної поліклініки м. Львова 840,80 грн. судового збору в дохід держави.
В решті заявлених позовних вимог відмовити.
Рішення в частині стягнення заробітної плати у межах виплати за один місяць допустити до негайного виконання.
На рішення може бути подана апеляційна скарга до Львівського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Дата складення повного рішення суду - 25 серпня 2020 року.
Позивач: ОСОБА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 , яка проживає за адресою: АДРЕСА_1 .
Відповідач: Комунальна 3-я стоматологічна поліклініка м. Львова, ідентифікаційний код в ЄДРПОУ 01984317, м. Львів, вул. С. Петлюри, 17.
Суддя: (підпис) Б.М. Гедз
З оригіналом згідно.
Суддя: Б.М.Гедз
Судове рішення № 91182765, Залізничний районний суд м. Львова було прийнято 26.08.2020. Форма судочинства - Цивільне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти важливі відомості про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити важливі відомості.
Це рішення відноситься до справи № 462/3496/20. Фірми, які зазначені в тексті цього судового документа: