Ухвала суду № 91181542, 27.08.2020, Рівненський районний суд Рівненської області

Справа № 570/3003/18

Номер провадження 2/570/70/2020

У Х В А Л А

27 серпня 2020 року

Суддя Рівненського районного суду Рівненської області Гладишева Х.В., розглянувши заяву представника відповідача ОСОБА_1 про відвід судді в порядку ст. 36 ЦПК України у цивільній справі № 570/3003/18 за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про стягнення заборгованості,-

в с т а н о в и в:

У провадженні Рівненського районного суду Рівненської області знаходиться цивільна справа № 570/3003/18 за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про стягнення заборгованості.

В судовому засіданні 12.08.2020 представником відповідача заявлено відвід головуючому судді Гладишевій Х.В., а 14.08.2020 через канцелярію суду подано письмову заяву про відвід судді в порядку ст. 36 ЦПК України.

Обґрунтовуючи вказану заяву, представник відповідача зазначив: що суддя не реагувала на його прохання зробити зауваження представнику позивача, а навпаки робила зауваження йому; що в ухвалі від 19.04.2019 судді Кушнір Н.В. та в ухвалі від 02.08.2019 судді Остапчук Л.В. в мотивувальній та резолютивній частинах відсутнє що-небудь з того, що вказувало б на намір суддів, приймаючи справу до свого провадження, призначати одразу розгляд справи по суті; ухвала суду від 15.07.2020 містить спотворення обставин справи на користь позивача і на свою користь, зокрема в частині виклику свідків, тож наслідком чого стала повна недовіра до судді з боку сторони відповідача.

Згідно ч.8 ст.39 ЦПК України суд вирішує питання про відвід судді без повідомлення учасників справи. З огляду на обставини справи, суд не вбачає підстав для розгляду питання про відвід судді з повідомленням учасників справи.

Дослідивши вищезазначену заяву, суд дійшов висновку, що вона не підлягає задоволенню враховуючи наступне.

Підстави для відводу (самовідводу) судді визначені ч.1 ст.36 Цивільного процесуального кодексу України, відповідно до норм якої суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо:

1) він є членом сім`ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім`ї або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу;

2) він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання або надавав стороні чи іншим учасникам справи правничу допомогу в цій чи іншій справі;

3) він прямо чи побічно заінтересований у результаті розгляду справи;

4) було порушено порядок визначення судді для розгляду справи;

5) є інші обставини, що викликають сумнів в неупередженості або об`єктивності судді.

У відповідності до ст.39 ЦПК України, відвід має бути мотивованим.

Згідно Бангалорських принципів об`єктивність судді є необхідною умовою для належного виконання ним своїх обов`язків.

Суддя заявляє самовідвід від участі в розгляді справи в тому випадку, якщо для нього не є можливим винесення об`єктивного рішення у справі, або в тому випадку, коли у стороннього спостерігача могли б виникнути сумніви в неупередженості судді, зокрема:

1. У судді склалося реальне упереджене ставлення до якоїсь зі сторін або судді з його власних джерел стали відомі певні докази чи факти стосовно справи, яка розглядається.

2. Раніше при розгляді цього самого предмета спору суддя виступав як адвокат чи долучався до справи як важливий свідок.

3. Суддя чи члени його родини матеріально зацікавлені в рішенні у відповідній справі.

Представник відповідача зазначає, що заява від 05.11.2018 р. про виклик свідків розглянута і задоволена судом ухвалою від 28.03.2019 р., та не погоджується з тим, що суддя вважає її не розглянутою.

Такі міркування представника відповідача є безпідставними, оскільки, як вбачається з резолютивної частини ухвали Рівненського районного суду Рівненської області від 28.03.2019 р. зазначеною ухвалою було закрито підготовче провадження у справі та призначено справу до судового розгляду, в судове засідання викликано осіб, які беруть участь у справі, будь-яких інших рішень резолютивна частина не містить. Зокрема, резолютивна частина зазначеної ухвали не містить жодних відомостей про виклик свідків та попередження їх про кримінальну відповідальність за завідомо неправдиве показання чи відмову від давання показань на вимогу суду, як це передбачено вимогами ст.91 ЦПК України.

Враховуючи зазначене, суд дійшов висновку, що питання виклику свідків (заява про виклик свідків від 05.11.2018 р.) ухвалою Рівненського районного суду Рівненської області від 28.03.2019 р. не вирішувалось, а доводи представника відповідача є необгрунтованими та такими, що не відповідають матеріалам справи.

Твердження представника відповідача щодо відсутності у суддів Кушнір Н.В. та Остапчук Л.В. намірів призначати справу одразу до розгляду по суті, суд оцінює критично та зазначає, що інтерпретація представника відповідача постановлених суддями Кушнір Н.В. та Остапчук Л.В. ухвал від 19.04.2019 та 02.08.2019 є помилковою та суперечить нормам цивільного процесуального права.

Слід зазначити, що цивільне судочинство являє собою просування цивільної справи у суді, певну взаємопов`язану сукупність стадій її розгляду та вирішення. Тож, судовий розгляд - є однією з основних стадій цивільного процесу, у ході якої відбувається розгляд і вирішення справи по суті.

Як вбачається із матеріалів справи: ухвалою від 19.04.2019 суддею Рівненського районного суду Рівненської області Кушнір Н.В. справу прийнято до свого провадження та призначено до судового розгляду на 23.04.2019 року о 15:30 год; ухвалою від 02.08.2019 суддею Рівненського районного суду Рівненської області Остапчук Л.В. справу прийнято до свого провадження та призначено до судового розгляду на 10.09.2019 року о 10:00 год.

25.03.2020 року ухвалою судді Остапчук Л.В. заяву щодо відводу судді Остапчук Л.В., подану відповідачем ОСОБА_3 задоволено. Тож, на підставі протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 31.03.2020 р. вказана справа надійшла на розгляд судді Рівненського районного суду Рівненської області Гладишевої Х.В.

01.04.2020 року ухвалою судді Рівненського районного суду Рівненської області Гладишевої Х.В. справу прийнято до провадження та призначено до судового розгляду по суті на 29.04.2020 року о 12:00 год.

З огляду на викладене, обґрунтування представника відповідача не можуть бути підставою для відводу судді, оскільки незгода з постановленням відповідних ухвал може бути викладена стороною у апеляційній скарзі до апеляційного суду, а у разі, якщо ухвала суду не підлягає окремому оскарженню - мотиви щодо незгоди із поставленою ухвалою викладаються особою в апеляційній скарзі за наслідками апеляційного перегляду судового рішення, ухваленого за наслідками судового розгляду. Проте такі обставини не є підставою для відводу судді.

Наведене повністю узгоджується із приписами ст.36 ЦПК України, відповідно до якої незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах не може бути підставою для відводу. Незгода із рішенням суду може бути викладена стороною у апеляційній скарзі на рішення суду першої інстанції, яка є предметом розгляду апеляційного суду (ст.352 ЦПК України). Незгода із ухвалою суду може бути викладена у апеляційній скарзі окремо від рішення суду лише у випадках, передбачених статтею 353 ЦПК України; заперечення на ухвали, що не підлягають оскарженню окремо від рішення суду, включаються до апеляційної скарги на рішення суду.

Відповідно до прецедентної практики ЄСПЛ несприятлива позиція суду з питань права сама по собі не породжує сумнівів в неупередженості (рішення "Кастілло Альгар проти Іспанії" ).

В силу вимог ст.129 Конституції України, суддя, здійснюючи правосуддя, є незалежним та керується верховенством права.

Відповідно до пункту 7 ст. 129 Конституції України до основних засад судочинства віднесено, зокрема, розумні строки розгляду справи судом.

Статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод проголошено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку.

Недотримання строків розгляду справ порушує конституційне право на судовий захист, гарантований статтею 55 Конституції України, і негативно впливає на ефективність правосуддя.

Згідно первинного протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями дана справа перебуває на розгляді Рівненського районного суду Рівненської області з 04 липня 2018 року, тобто понад 2 роки.

Судовий розгляд справи повинен бути законним, неупередженим та незалежним, а, крім того, не повинен навмисно затягуватися учасниками процесу.

Вимогами ч.1 ст. 44 ЦПК України регламентується обов`язок учасників судового процесу та їхніх представників добросовісно користуватися процесуальними правами, зловживання процесуальними правами не допускається.

Отже, зважаючи на вищевикладене, суд приходить до висновку, що обставини, які викладені у вищевказаній заяві про відвід судді, жодним чином не свідчать про упередженість або певну зацікавленість судді у наслідках розгляду цієї справи, і тому не є підставою для задоволення даної заяви про відвід. Усі зазначені у заяві про відвід обставини є суб`єктивною думкою представника відповідача та спробою вкотре затягнути розгляд справи. Будь-яких інших підстав, які викликали б сумнів в об`єктивності та неупередженості судді, не виявлено, тому суд вважає, що заява про відвід є необґрунтованою, у зв`язку з чим заява про відвід судді підлягає вирішенню іншим суддею, визначеним в порядку ст.33 ЦПК України.

Відповідно до ч.3 ст. 40 ЦПК України, якщо суд доходить висновку про необґрунтованість заявленого відводу і заява про такий відвід надійшла за три робочі дні (або раніше) до наступного засідання, вирішення питання про відвід здійснюється суддею, що не входить до складу суду, що розглядає справу, і визначається у порядку, встановленому ч.1 ст. 33 цього Кодексу. Такому судді не може бути заявлено відвід.

На підставі вищевикладеного та керуючись ст.ст. 36, 40, 260 ЦПК України, суд,-

п о с т а н о в и в:

Заяву представника відповідача про відвід судді в порядку ст. 36 ЦПК України у цивільній справі № 570/3003/18 за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про стягнення заборгованості - визнати необґрунтованою.

Заяву представника відповідача про відвід судді в порядку ст. 36 ЦПК України у цивільній справі № 570/3003/18 за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про стягнення заборгованості передати до канцелярії суду для визначення судді для розгляду даної заяви відповідно до вимог ч. 1 ст. 33, ч. 3 ст. 40 ЦПК України.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя: Гладишева Х.В.