Рішення № 91168315, 27.08.2020, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

27 серпня 2020 р. Справа№200/7518/20-а

приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов`янськ, вул. Добровольського, 1

Донецький окружний адміністративний суд в складі головуючого судді - Зінченка О.В., розглянувши в письмовому провадженні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 (зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Клименка Роман Васильовича (за місцезнаходженням: 02094, місто Київ, вулиця Юрія Поправки, будинок 6, офіс 31), третя особа без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: Товариство з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Сіті Фінанс" (за місцезнаходженням: 04053, м. Київ, вулиця Січових Стрільців, 37/41, код ЄДРПОУ 39508708) про визнання протиправним та скасування постанови приватного виконавця, -

В С Т А Н О В И В:

13 серпня 2020 року до Донецького окружного адміністративного суду надійшов позов ОСОБА_1 (далі - позивач) до Приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Клименка Романа Васильовича (далі відповідач), третя особи без самостійних вимог на стороні відповідача: Товариство з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Сіті Фінанс", в якій просить визнати протиправною та скасувати постанову Приватного виконавця виконавчого округу м. Києва Клименка Романа Васильовича про відкриття виконавчого провадження від 23 червня 2020 року за № 62396545 з примусового виконання виконавчого напису № 11620, виданого 13 травня 2020 року приватним нотаріусом Броварського районного нотаріального округу Київської області Колейчик Володимиром Вікторовичем про стягнення з ОСОБА_1 на користь Товариства обмеженою відповідальністю "ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ "СІТІ ФІНАНС" заборгованості в розмірі 15 918,63 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що дії відповідача щодо винесення постанови про відкриття виконавчого провадження від 23 червня 2020 року ВП № 62396545 є неправомірними, оскільки адреса вказана у виконавчому написі, а саме: АДРЕСА_2 є неправдивою, оскільки за договором, визначена адреса: АДРЕСА_3 , місце фактичного проживання зазначено: АДРЕСА_4 . Вважає, що відповідачем з перевищенням наданих йому законом повноважень прийнято до виконання виконавчий напис № 11620, виданий 13 травня 2020 року приватним нотаріусом Броварського районного нотаріального округу Київської області Колейчик В.В. про стягнення з нього на користь ТОВ «Фінансова компанія» «Сіті Фінанс» заборгованість у розмірі 15 918,63 грн.

Ухвалою суду від 17 серпня 2020 року відкрито провадження в адміністративній справі та призначено до розгляду у судове засідання на 27 серпня 2020 року на 9-00 год. (арк. справи 30).

26 серпня 2020 року від відповідача надійшли матеріали виконавчого провадження, яке відкрито у відношенні позивача (арк. справи 36-73).

26 серпня 2020 року відповідач надав відзив на позов, відповідно до якого просив суд відмовити у задоволені позовних вимог. Зазначив, що у виконавчому написі № 11620 від 13 травня 2020 року виданим приватним нотаріусом Броварського районного нотаріального округу зазначена адреса проживання ОСОБА_1 : АДРЕСА_2 . У зв`язку з чим, керуючись статтями 24, 26 Закону України «Про виконавче провадження», приватним виконавцем 23 червня 2020 року винесено постанову про відкриття виконавчого провадження № 623964545. На підставі чого вважає, що ним не порушено норм Закону України "Про виконавче провадження", у зв`язку з чим, просить відмовити у задоволенні позову у повному обсязі (арк. справи 37-41).

Від третьої особи: Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Сіті Фінанс" на адресу суду пояснень щодо позовної заяви не надходило.

В судове засідання сторони, третя особа не з`явились, про день та час розгляду справи своєчасно повідомлені.

Суд, розглянувши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, встановив.

13 травня 2020 року приватним нотаріусом Броварського районного нотаріального округу Київської області Колейчиком В.В. вчинено виконавчий напис за реєстраційним №11620 про стягнення з позивача - ОСОБА_1 (адреса реєстрації АДРЕСА_5 , місце проживання: АДРЕСА_6 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Сіті Фінанс" (04053, м. Київ, вул. Січових Стрільців, буд. 37/41) заборгованість у сумі 15 918,63 грн. (арк. справи 47)

23 червня 2020 приватним виконавцем Клименком Романом Васильовичем виконавчого округу міста Києва на підставі заяви ТОВ "Фінансова компанія "Сіті Фінанс" прийнято постанову про відкриття виконавчого провадження №62396545 про стягнення з позивача на користь ТОВ "Фінансова компанія "Сіті Фінанс" заборгованості у сумі 15 918,63 грн. (арк. справи 51).

23 червня 2020 року приватним виконавцем Клименком Романом Васильовичем при примусовому виконанні виконавчого напису №11620 виданого 13 травня 2020 року прийнято постанову про стягнення з боржника (позивача) основної суми винагороди у розмірі 1 591,86 грн. (арк. справи 54-55).

23 червня 2020 року приватним виконавцем Клименком Романом Васильовичем при примусовому виконанні виконавчого напису №11620 виданого 13 травня 2020 року прийнято постанову про розмір мінімальних витрат виконавчого провадження ВП №62396545 у сумі 300 грн. (арк. справи 60-61)

У всіх перелічених постановах державного виконавця вказано дві адреси боржника: АДРЕСА_6 та АДРЕСА_5 .

Спірна постанова про відкриття виконавчого провадження по виконавчому провадженню № 62396545 згідно супровідного листа направлені позивачу, у тому числі, за адресою у АДРЕСА_7 , отримані ним 07 серпня 2020 року (арк. справи 22-23).

Як вбачається з Єдиного реєстру приватних виконавців України приватний виконавець Клименко Р.В. діє у виконавчому окрузі м. Київ.

Не погодившись із постановою Приватного виконавця виконавчого округу м. Києва Клименка Романа Васильовича про відкриття виконавчого провадження від 23 червня 2020 року за № 62396545 з примусового виконання виконавчого напису № 11620 виданого 13 травня 2020 року приватним нотаріусом Броварського районного нотаріального округу Київської області Колейчик Володимиром Вікторовичем про стягнення з ОСОБА_1 на користь Товариства обмеженою відповідальністю "ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ "СІТІ ФІНАНС" заборгованості в розмірі 15 918,63 гривні позивач звернувся до суду із цим позовом.

Спірним питанням даної справи є правомірність винесення постанови про відкриття виконавчого провадження №62396545 у місті Києві, у межах власного виконавчого округу, всупереч того, що місце проживання позивача є місто Бахмут Донецька область.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам суд вказує на наступне.

Згідно зі статтею 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Спірні правовідносини врегульовані Законом України "Про виконавче провадження" від 02 червня 2016 року № 1404-VІІІ (далі Закон № 1404-VIII).

Згідно із статтею 1 Закону № 1404-VIII, виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Згідно частини першої статті 5 Закону № 1404-VIII примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та у передбачених цим Законом випадках на приватних виконавців, правовий статус та організація діяльності яких встановлюються Законом України "Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів".

Статтею 18 Закону № 1404-VIII передбачено, що виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

Згідно частини 1 статті 19 Закону № 1404-VIII, право вибору пред`явлення виконавчого документа для примусового виконання до органу державної виконавчої служби або до приватного виконавця, якщо виконання рішення відповідно до статті 5 цього Закону віднесено до компетенції і органів державної виконавчої служби, і приватних виконавців, належить стягувачу.

Відповідно до статті 24 Закону № 1404-VIII, виконавчі дії провадяться державним виконавцем за місцем проживання, перебування, роботи боржника або за місцезнаходженням його майна. Право вибору місця відкриття виконавчого провадження між кількома органами державної виконавчої служби, що можуть вчиняти виконавчі дії щодо виконання рішення на території, на яку поширюються їхні функції, належить стягувачу.

Приватний виконавець приймає до виконання виконавчі документи за місцем проживання, перебування боржника - фізичної особи, за місцезнаходженням боржника - юридичної особи або за місцезнаходженням майна боржника. Виконавчі дії у виконавчих провадженнях, відкритих приватним виконавцем у виконавчому окрузі, можуть вчинятися ним на всій території України.

Згідно пунктом 1 частини 1 статті 26 Закону № 1404-VІІІ, виконавець розпочинає примусове виконання рішення на підставі виконавчого документа, зазначеного у ст. 3 цього Закону за заявою стягувача про примусове виконання рішення.

З матеріалів справи судом встановлено, що у виконавчому написі за реєстраційним №11620 про стягнення з боржника - ОСОБА_1 вказано дві адреси, а саме адреса його реєстрації: АДРЕСА_5 , а також місце його проживання: АДРЕСА_6 , так само як і в заяві про примусове виконання рішення стягувач зазначив дві адреси боржника. Одна із адрес територіально відноситься до виконавчого округу міста Києва, в якому здійснює діяльність приватний виконавець Клименко Роман Васильович.

При цьому, суд звертає увагу, що положеннями Закону № 1404-VІІІ на приватного виконавця не покладено обов`язку щодо перевірки місцезнаходження боржника зазначеного у виконавчому документі і у нього відсутні такі повноваження.

Позивачем доказів визнання недійсним виконавчого напису нотаріуса або визнання його таким, що не підлягає виконанню, суду не надано. Такі обставини судом також не встановлені.

Окрім зазначеного вище, суд вказує, що положення частини 3 статті 26 Закону № 1404-VІІІ передбачено, що у заяві про примусове виконання рішення стягувач має право зазначити відомості, що ідентифікують боржника чи можуть сприяти примусовому виконанню рішення (рахунок боржника, місце роботи чи отримання ним інших доходів, конкретне майно боржника та його місцезнаходження тощо), рахунки в банківських установах для отримання ним коштів, стягнутих з боржника, а також зазначає суму, яка частково сплачена боржником за виконавчим документом, за наявності часткової сплати.

Відповідно до статті 29 Цивільного кодексу України, місцем проживання фізичної особи є житло, в якому вона проживає постійно або тимчасово. Фізична особа може мати кілька місць проживання.

Згідно абзацу 5 статті 3 Закону України "Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні", місце проживання - житло, розташоване на території адміністративно-територіальної одиниці, в якому особа проживає, а також спеціалізовані соціальні установи, заклади соціального обслуговування та соціального захисту, військові частини.

Як зазначено у статті 6 вказаного Закону, реєстрація місця проживання здійснюється тільки за однією адресою. У разі якщо особа проживає у двох і більше місцях, вона здійснює реєстрацію міст проживання за однією з цих адрес за власним вибором. За адресою зареєстрованого місця проживання з особою ведеться офіційне листування та вручення офіційної кореспонденції.

Таким чином, фактичне місце проживання особи може відрізнятися від зареєстрованого у встановленому законом порядку. Проте ні стягувач, ні виконавець не можуть зобов`язати боржника зареєструвати чи перереєструвати адресу свого місця проживання у разі розбіжностей між фактичною та зареєстрованою адресами.

Отже, положення частини 2 статті 24 Закону №1404-VІІІ у взаємозв`язку з частиною 3 статті 26 того ж Закону, щодо відомостей про "місце проживання", "місце перебування" чи "місцезнаходження" особи не можна тлумачити виключно як вказівку на зареєстроване місце проживання, адже в Законі України "Про виконавче провадження" застосовуються всі три окремих поняття.

Аналогічна правова позиція викладена в ухвалі Верховного Суду від 25 січня 2019 року у справі №511/1342/17.

Крім того, суд зазначає, що приватний виконавець не вправі давати правову оцінку діям нотаріуса при вчиненні виконавчого напису і правомірність таких дій не була предметом судового розгляду у рамках даної адміністративної справи.

Суд зазначає, що виконавчий напис нотаріуса відповідає вимогам статті 89 Закону № 3425 та його не визнано таким, що не підлягає виконанню, не скасовано у судовому порядку, а отже, у відповідача станом на день винесення постанови про відкриття виконавчого провадження не було законних підстав для повернення виконавчого документу стягувачу.

Крім того, позивач в разі незгоди з виконавчим написом нотаріуса має право оскаржити його до суду, але доказів оскарження напису в судовому порядку до суду позивачем не надано.

На підставі зазначеного вище, 23 червня 2020 року приватним виконавцем виконавчого округу міста Києва Клименком Романом Васильовичем правомірно керуючись приписами Закону України "Про виконавче провадження" та виходячи із місця проживання боржника вказаного у виконавчому написі нотаріуса та зазначеної стягувачем у заяві про примусове виконання рішення інформації про місце проживання боржника, відкрито виконавче провадження за місцем проживання боржника та винесені у виконавчому провадженні №62396545 оскаржувана постанова про відкриття виконавчого провадження.

Відповідно до вимог статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до частин першої, другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

З огляду на те, що відповідачем доведено правомірність прийняття спірної постанови, суд приходить до висновку, що позовні вимоги позивача є необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.

Відповідно до частини першої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

З урахуванням відмови в задоволенні позову повністю, судові витрати, сплачені позивачем, не стягуються.

Керуючись ст. ст. 134, 139, 241-246, 250, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

У задоволені позовних вимог ОСОБА_1 (зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Клименка Роман Васильовича (за місцезнаходженням: 02094, місто Київ, вулиця Юрія Поправки, будинок 6, офіс 31), третя особа без самостійних вимог на стороні відповідача: Товариство з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Сіті Фінанс" (за місцезнаходженням: 04053, м. Київ, вулиця Січових Стрільців, 37/41, код ЄДРПОУ 39508708) про визнання протиправним та скасування постанови приватного виконавця, - відмовити у повному обсязі.

Повний текст судового рішення складено та підписано 27 серпня 2020 року.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Суддя О.В. Зінченко