Ухвала суду № 91167209, 27.08.2020, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

м. Київ

27.08.2020Справа № 910/12791/20

Суддя Господарського суду міста Києва Сташків Р.Б., розглянувши заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Фрагрант» про вжиття заходів забезпечення позову до пред`явлення позову до Міністерства оборони України та Акціонерного товариства «Перший український міжнародний банк» про зобов`язання скасувати рішення про відхилення цінової пропозиції та визнання гарантій такими, що не підлягають виконанню,

без повідомлення (виклику) учасників процесу

ВСТАНОВИВ:

26.08.2020 до Господарського суду міста Києва із вказаною заявою про забезпечення позову звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю «Фрагрант» (далі - заявник або ТОВ «Фрагрант»).

На обґрунтування цієї заяви ТОВ «Фрагрант» посилається на наступні обставини:

- заявник взяв участь у відборі учасників для проведення переговорної процедури закупівлі Міністерством оборони України (далі - Міноборони) для потреб оборони нафти і дистилятів за ідентифікатором № UA-2020-07-16-006663-C лот 3 та лот 4;

- з метою прийняття участі у цій процедурі ТОВ «Фрагрант» оформив та надав Міноборони банківські гарантії, видані Акціонерним товариством «Перший український міжнародний банк» (далі - Банк) по лотам 3 та 4;

- 07.08.2020 на засіданні тендерного комітету Міністерства прийнято рішення про відхилення цінової пропозиції ТОВ «Фрагрант» за лотами 3 і 4, та про не повернення забезпечення цінової пропозиції за лотами 3 та 4;

- 13.08.2020 за результатами переговорів за переговорною процедурою закупівлі на засіданні тендерного комітету Міноборони прийняло пропозиції інших учасників тендеру, визнавши їх переможцями, а також вирішило укласти з ними відповідні договори;

- 21.08.2020 Банк отримав від Міноборони вимоги про перерахування коштів у сумі гарантій по лотам 3 та 4, мотивовані порушенням ТОВ «Фрагрант» порядку надання документів, що підтверджують відсутність підстав, передбачених статтею 17 Закону України «Про публічні закупівлі»;

- заявник зазначає, що ним було надано усіх необхідних документи, у тому числі передбачені статтею 17 Закону України «Про публічні закупівлі», а тому гарантійний випадок не настав;

- ТОВ «Фрагрант», як учасник оспорюваної процедури, не погоджується із правомірністю її перебігу та її результатами, і має намір звернутись до Господарського суду міста Киева з позовом до Міноборони та Банку про зобов`язання скасувати рішення щодо відхилення цінової пропозиції ТОВ «Фрагрант» та щодо не повернення забезпечення цінової пропозиції за лотами 3 та 4, а також про визнання гарантій такими, що не підлягають виконанню.

На думку заявника, у разі задоволення вищевказаного позову, виконання рішення за майбутнім позовом буде ускладненим або неможливим без застосування заходів забезпечення позову, оскільки зміняться обов`язки сторін за гарантією, у той час, як кошти банком вже будуть сплачені бенефіціару.

У своїй заяві про забезпечення позову заявник просить суд вжити заходів до забезпечення вищевказаного майбутнього позову шляхом заборони Банку здійснювати будь-які дії на виконання гарантій КІЕG287981708 та КІЕG287981709 від 27.07.2020 до моменту набрання законної сили рішенням суду у справі за вищевказаним позовом.

Суд, розглянувши зазначену заяву про забезпечення позову та дослідивши наявні у справі докази, дійшов висновку, що вона підлягає задоволенню з наступних підстав.

Згідно з частиною 2 статті 136 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Відповідно до пункту 4 частини 1 статті 137 ГПК України позов забезпечується забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві, або виконувати щодо нього інші зобов`язання.

Суд враховує, що метою вжиття заходів щодо забезпечення позову є уникнення можливого порушення в майбутньому прав та охоронюваних законом інтересів позивача, а також будь-яких труднощів при виконанні рішення у випадку задоволення позову.

Як вбачається із поданої заяви, вимогами майбутнього позову будуть немайнові вимоги. Тобто, судове рішення у разі задоволення вказаних вимог не вимагатиме примусового виконання, тому ретельному дослідженню підлягає така підстава вжиття заходів забезпечення позову як достатньо обґрунтоване припущення того факту, що невжиття відповідних заходів може істотно ускладнити чи унеможливити ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він має намір звернутися до суду.

У таких немайнових спорах має досліджуватися питання, чи не призведе невжиття заявленого заходу забезпечення позову до порушення вимоги щодо справедливого та ефективного захисту порушених прав, оскільки позивач не зможе їх захистити в межах одного цього судового провадження за його позовом без нових звернень до суду (правова позиція викладена Верховним Судом у постанові від 16.08.2018 р. по справі № 910/1040/18).

Отже, реальне та ефективне виконання судового рішення в контексті превенції потенційних труднощів стосовно предмету спору у майбутньому слід розуміти так, що сторона, на користь якої ухвалено судове рішення, повинна бути в тому числі захищена від необхідності подання наступних позовів, пов`язаних із предметом спору, підстави пред`явлення яких можуть виникнути через те, що в процесі розгляду спору мала місце зміна відповідних обставин.

З матеріалів справи, доданих до вказаної заяви вбачається, що:

- 27.07.2020 Банком (гарант) було видано на користь Міноборони (бенефіціар) банківську гарантію № КІЕG287981708, відповідно до якої Гарант зобов`язується виплати на користь Бенефіціара суму, що складає 792000 грн. протягом 5-ти банківських днів після одержання Гарантом письмової вимоги Бенефіціара, в якій Бенефіціар заявляє про те, що Принципал (ТОВ «Фрагрант») не виконав свої зобов`язання, що передбачаються його пропозицією, у викладених у цій гарантії випадках;

- цього ж дня Банком (гарант) було видано на користь Міноборони (бенефіціар) банківську гарантію № КІЕG287981709, відповідно до якої Гарант зобов`язується виплати на користь Бенефіціара суму, що складає 3498000 грн. протягом 5-ти банківських днів після одержання Гарантом письмової вимоги Бенефіціара, в якій Бенефіціар заявляє про те, що Принципал (ТОВ «Фрагрант») не виконав свої зобов`язання, що передбачаються його пропозицією, у викладених у цій гарантії випадках;

- серед зазначених випадків, викладених у цих Гарантіях зазначено і ненадання учасником (Принципалом) документів, що підтверджують відсутність підстав, передбачених статтею 17 Закону України «Про публічні закупівлі»;

- 21.08.2020 Банк отримав від Міноборони дві вимоги № 119/5481-1/59 від 21.08.2020 про перерахування коштів у сумі гарантій за лотами 3 та 4 на 792000 грн. та на 3498000 грн., відповідно;

- зі змісту цих вимог слідує, що підставами гарантійних випадків є ненадання учасником (Принципалом) документів, що підтверджують відсутність підстав, передбачених статтею 17 Закону України «Про публічні закупівлі» по процедурі закупівлі нафта і дистиляти за лотами 3 та 4.

У поданій до суду заяві про забезпечення позову заявник зазначає, що ним були надані усіх необхідних документи, у тому числі передбачені статтею 17 Закону України «Про публічні закупівлі», а тому гарантійні випадки не настали, і вказані вимоги Міноборони є безпідставними.

Дослідивши наведені заявником обґрунтування та надані докази, суд вважає, що у разі невжиття заходів забезпечення позову шляхом заборони Банку вчиняти дії з виконання вимог Міноборони, грошові кошти за гарантіями будуть Банком виплачені, що, у свою чергу, буде мати негативні наслідки у подальшому для заявника та в разі задоволення майбутнього позову про визнання гарантій такими, що не підлягають виконанню, будуть змінені права та обов`язки сторін за цими зобов`язаннями, зокрема щодо належної та правомірної виплати коштів, що значно вплине на виконання рішення суду за майбутнім позовом щодо гарантій.

Судом встановлено, що Міноборони, як бенефіціар, вже вчиняє дії зі стягнення коштів за вищевказаними банківськими гарантіями, про що зазначалося вище.

Отже, за висновком суду заявник обґрунтовано вказує про наявність підстав для застосування заходів забезпечення позову, а обраний ним захід такого забезпечення є співмірним та адекватним із майбутньою позовною вимогою - про визнання гарантій такими, що не підлягають виконанню, оскільки заборона зазначених дій дозволить уникнути наслідків, які можуть настати для заявника за дійсними гарантіями.

Суд зазначає, що обраний заявником захід про забезпечення позову шляхом заборони Банку здійснювати будь-які дії на виконання гарантій до моменту набрання законної сили рішенням у справі за позовом про визнання гарантій такими, що не підлягають виконанню, не перешкоджає господарській діяльності учасників спірних правовідносин, а також не порушує права інших осіб, а лише запроваджує тимчасові обмеження, існування яких дозволяє створити належні умови для виконання рішення суду у разі задоволення позовних вимог.

Отже, вжиття вищенаведених заходів до забезпечення позову сприятиме запобіганню порушення прав позивача на час вирішення спору в суді та в разі задоволення позову - забезпечить можливість відновлення його порушеного права.

Європейський суд з прав людини у своєму рішенні від 29.06.2006 у справі «Пантелеєнко проти України» зазначив, що засіб юридичного захисту має бути ефективним, як на практиці, так і за законом. «Ефективний засіб» передбачає запобігання порушенню або припиненню порушення, а так само встановлення механізму відновлення, поновлення порушеного права. Ефективний засіб - це запобігання тому, щоб відбулося виконання заходів, які суперечать Конвенції, або настала подія, наслідки якої будуть незворотніми (рішення від 31.07.2003 у справі «Дорани проти Ірландії»)

При вирішенні справи «Каіч та інші проти Хорватії» (рішення від 17.07.2008) Європейський Суд зазначив, що для Конвенції про захист прав та свобод людини було б неприйнятно, якби стаття 13 декларувала право на ефективний засіб захисту, але без його практичного застосування. Таким чином, обов`язковим є практичне застосування ефективного механізму захисту. Протилежний підхід суперечитиме принципу верховенства права.

На підставі викладеного суд дійшов висновку, що заява ТОВ «Фрагрант» про вжиття заходів забезпечення позову підлягає задоволенню.

При цьому суд роз`яснює, що згідно з частиною 3 статті 138 ШПК України у разі подання заяви про забезпечення позову до подання позовної заяви заявник повинен пред`явити позов протягом десяти днів з дня постановлення ухвали про забезпечення позову.

Керуючись ст. ст. 136, 137, 140, 234 ГПК України, суд

УХВАЛИВ:

Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Фрагрант» про вжиття заходів забезпечення позову до пред`явлення позовної заяви задовольнити.

Заборонити Акціонерному товариству «Перший український міжнародний банк» (04070, м. Київ, вул. Андріївська, 4, ідентифікаційний код 14282829) здійснювати будь-які дії на виконання гарантії № КІЕG287981708 від 27.07.2020 до моменту набрання законної сили рішенням суду у справі за майбутнім позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фрагрант» до Міністерства оборони України та Акціонерного товариства «Перший український міжнародний банк» про зобов`язання скасувати рішення від 07.08.2020 №75/407/5 про відхилення цінової пропозиції ТОВ «Фрагрант» за лотами 3 та 4; рішення від 07.08.2020 № 75/407/5 та про визнання гарантій такими, що не підлягають виконанню.

Заборонити Акціонерному товариству «Перший український міжнародний банк» (04070, м. Київ, вул. Андріївська, 4, ідентифікаційний код 14282829) здійснювати будь-які дії на виконання гарантії № КІЕG287981709 від 27.07.2020 до моменту набрання законної сили рішенням суду у справі за майбутнім позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фрагрант» до Міністерства оборони України та Акціонерного товариства «Перший український міжнародний банк» про зобов`язання скасувати рішення від 07.08.2020 №75/407/5 про відхилення цінової пропозиції ТОВ «Фрагрант» за лотами 3 та 4; рішення від 07.08.2020 № 75/407/5 та про визнання гарантій такими, що не підлягають виконанню.

Ухвала про забезпечення позову підлягає негайному виконанню та може бути пред`явлена до виконання в передбаченому чинним законодавством порядку до 27.08.2023.

Стягувачем за даною ухвалою є: Товариство з обмеженою відповідальністю «Фрагрант» (01001, м. Київ, провулок Музейний, буд. 4, ідентифікаційний код 42805477).

Боржником за даною ухвалою є: Акціонерне товариство «Перший український міжнародний банк» (04070, м. Київ, вул. Андріївська, 4, ідентифікаційний код 14282829).

Ухвала набирає законної сили з дня її підписання, і може бути оскаржена в порядку та строк встановлені статтями 254-257 ГПК України.

Суддя Р.Б. Сташків