Постанова № 91154588, 20.08.2020, Арбузинський районний суд Миколаївської області

Справа № 489/3602/15-к

1-кп/467/74/20

УХВАЛА

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

20.08.2020 року смт.Арбузинка

Арбузинський районний суд Миколаївської області у складі:

головуючого судді Догарєвої І.О.,

судді Кологривої Т.М.,

присяжних Онищенко Н.В.,

Поплавського В.Г.,

Доротюк А.П.

за участю:

секретаря судових засідань Шевчука Я.М.,

прокурора Коніщука М.В.,

обвинувачених ОСОБА_1 ,

ОСОБА_2 ,

ОСОБА_3 ,

ОСОБА_4

захисників Гриненко Т.В.

Давиденка Є.С.

Абакумова С.М.

Соколіка В.Д.

розглянувши заяви обвинуваченого ОСОБА_1 , захисника Гриненко Т.В., захисника Соколіка В.Д. про відвід складу суду присяжних під час розгляду у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції між Арбузинським районним судом Миколаївської області, Миколаївським апеляційним судом та ДУ «Миколаївський слідчий ізолятор» кримінального провадження №12014150030003470 внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань 31.07.2014 року за обвинуваченням ОСОБА_1 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.ч.3, 5 ст.27, п.п.6,11,12 ч.2 ст.115 КК України; ОСОБА_2 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.4 ст.187, п.п.6,11,12 ч.2 ст.115 КК України; ОСОБА_3 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.4 ст.187, п.п.6,11,12 ч.2 ст.115 КК України; ОСОБА_4 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.4 ст.187, п.п.6,11,12,13 ч.2 ст.115, ч.2 ст.353 КК України

в с т а н о в и в :

В провадженні Арбузинського районного суду Миколаївської області перебуває кримінальне провадження №12014150030003470 внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань 31.07.2014 року за обвинуваченням ОСОБА_1 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.ч.3, 5 ст.27, п.п.6,11,12 ч.2 ст.115 КК України; ОСОБА_2 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.4 ст.187, п.п.6,11,12 ч.2 ст.115 КК України; ОСОБА_3 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.4 ст.187, п.п.6,11,12 ч.2 ст.115 КК України; ОСОБА_4 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.4 ст.187, п.п.6,11,12,13 ч.2 ст.115, ч.2 ст.353 КК України.

19.06.2020 року на електронну адресу суду надійшла заява обвинуваченого ОСОБА_1 про відвід складу суду присяжних Арбузинського районного суду Миколаївської області, а саме: головуючого судді Догарєвої І.О., судді Кологривої Т.М., присяжних Головешко Г.І., Ніколаєнко В.С., Михайлик Н.І., Рубан І.М. та Горбенко Н.В. Заява мотивована тим, що 22.04.2020 року перед судовим засіданням головуюча суддя в розмові з присяжними висловилась, що дана справа «є резонансною, тут і розбій і вбивство», що на думку обвинуваченого свідчить про висновок головуючого щодо кваліфікації дій обвинувачених до вивчення матеріалів справи. При опитуванні присяжної ОСОБА_5 остання заявила, що про обставини справи їй відомо із засобів масової інформації, відтак, на думку обвинуваченого, присяжна Михайлик Н.І. в порушення п.5 ч.2 ст.386 КПК України збирала відомості щодо кримінального провадження поза межами судового засідання. Присяжна Рубан І.М. в судовому засіданні заявила, що її чоловік є пенсіонером МВС, відтак перебуває в залежності від правоохоронних органів, оскільки пенсію отримує від МВС, відтак, чоловік присяжної може мати на неї вплив, що ставить під сумнів її незалежність. Присяжна Головешко Н.І. на запитання, чи має вона родинні зв`язки з суддями заявила, що в майбутньому планує їх, потім звела це на жарт, що також викликає сумнів у її упередженості. Крім того згадані присяжні жодного разу не приймали участі в розгляді кримінальних справ, та не розуміють процесуального порядку їх розгляду. У письмовому виклику присяжних зазначено правову кваліфікацію кримінальних правопорушень, які будуть розглядатись, що, на думку обвинуваченого, є порушенням вимог ч.3 ст.385 КПК України щодо вичерпного переліку відомостей, які має містити даний виклик та спонукало присяжних збирати відомості щодо кримінального провадження поза межами судового засідання.

В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_1 вважав за недоцільне розглядати відвід щодо присяжних, які не приймають участі у розгляді справи, а саме: Михайлик Н.І., Ніколаєнко В.С., Рубан І.М., Горбенко Н.В. В іншій частині заявлений відвід підтримав, та доповнив його додатковою підставою для відводу присяжної Головешко Н.І., яка перебувала в попередньому складі суду присяжних до закінчення їх повноважень та приймала участь у судових засіданнях, відтак є упередженою, оскільки була присутня під час розгляду клопотань прокурора щодо запобіжних заходів, які містять виклад обставин інкримінованого обвинуваченим злочину, а також повторна участь присяжного у кримінальному провадженні не допускається. Крім того, вважав, оскільки суддями, яким він не довіряє здійснювався відбір присяжних, є підстави для відводу всього суду присяжних.

09.07.2020 року на електронну адресу суду надійшла заява захисника Гриненко Т.М. про відвід складу суду. Заява мотивована тим, що ухвалою суду від 26.12.2019 року суд призначив підготовче судове засідання у справі на 13:15 на 27.12.2019 року. При цьому судова повістка їй та іншим захисникам у справі не надсилалась, що підтверджується матеріалами справи та відсутністю їх на судовому засіданні 27.12.2019 року. Таким чином, на думку захисника, в порушення порядку, визначеного ст.53 КПК України обвинуваченим було призначено захисників на окрему процесуальну дію для розгляду клопотання прокурора про продовження дії запобіжного заходу, хоча, як вважає захисник, до суду не надійшло відповідне клопотання прокурора. Крім того суд в ухвалі зазначив про доручення Регіональному центру НБВПД захисників для захисту за призначенням, а не на окрему процесуальну дію. Крім того, суд допустив до участі у кримінальному провадженні прокурора Пахомова О.С., який належним чином не підтвердив свої повноваження, оскільки надана ним постанова про зміну групи прокурорів від 26.12.2019 року не відповідає ст.37 КПК України, оскільки зазначена постанова містить інформацію лише про 3 з 15 прокурорів, що мало на меті забезпечення участі в судовому засіданні прокурора Пахомова О.С., оскільки прокурор Коніщук М.В. не має наміру їздити у судові засідання до смт. Арбузинка. Суд відмовив у задоволенні клопотання захисника про відвід прокурора Пахомова О.С. та у сторони захисту в зв`язку з цим були сумніви, що незважаючи на процесуальні порушення суд та сторона обвинувачення мали на меті якомога скоріше розпочати розгляд справи та продовжити строки обвинуваченим. Також захисник вважає ознакою упередженого розгляду справи розміщення оголошення на офіційному сайті Судової влади України від 10.04.2020 року прес секретарем суду, про те, що вперше Арбузинським районним судом Миколаївської області здійснюється розгляд справи судом присяжних з зазначенням прізвищ обвинувачених та правової кваліфікації відносно кожного, а також, що кримінальне провадження буде здійснюватися при безпосередній участі народу. Зазначене, на думку захисника, є порушенням презумпції невинуватості обвинувачених, а також розповсюдженням конфіденційної інформації щодо них, а саме, їх персональних даних. Крім того, на думку захисника, суд дозволяв образливі висловлювання щодо прокурора, що є порушенням етичних норм поведінки суддів.

В судовому засіданні захисник Гриненко Т.М. заяву про відвід підтримала, доповнила свою заяву тим, що судом призначались судові засідання, заздалегідь знаючи, що у присяжних закінчуються повноваження та суд не вжив заходів для своєчасного затвердження нового списку присяжних. При цьому суд зобов`язував захисників з`являтись в судові засідання та писав скарги на захисників в зв`язку з їх неявкою в судові засідання, що, на думку захисника є імітуванням судового процесу. 03.07.2020 року за отриманою нею інформацією на адвокатський запит у засіданні сесії Арбузинської районної ради приймало участь 18 депутатів, тоді як за п.6 рішення Арбузинської районної ради щодо затвердження списку присяжних проголосували 19 депутатів. Рішення Арбузинської районної ради було прийняте 03.07.2020 року, того ж дня було здійснено автоматичний розподіл судової справи та визначено присяжних, тоді як рішення місцевої ради згідно закону набирає чинності з дня його опублікування, а опубліковане воно було 06.07.2020 року. Крім того, троє обвинувачених у даній справі перебувають під вартою, один з них має травми та тривалий час утримувався в ДУ «Херсонський слідчий ізолятор», що, на думку захисника, не відповідає вимогам щодо поводження із обвинуваченими як з невинуватими до встановлення їх винуватості вироком суду та є катуванням. Крім того ознакою упередженості суддів захисник вважає незадоволення відводі присяжної Головешко Г.І., яка приймала участь у судових засіданнях під час розгляду клопотань прокурора, а відтак, є упередженою. Також захисник вважала, що публікації у ЗМІ щодо даного кримінального провадження вплинули на суд та суд є упередженим. Зазначене захисник Гриненко Т.В. вважає підставою для відводу всього складу суду присяжних.

Захисник Соколік В.Д. в судовому засіданні заявив відвід всьому складу суду присяжних з підстав, що головуючою суддею не було забезпечено його право на відвід, оскільки головуючою суддею вирішене клопотання щодо запобіжних заходів обвинуваченим тоді як їй було заявлено відвід, який не був розглянутий у встановленому порядку. Вирішувати всі інші питання суд повинен після розгляду відводу, що відповідає змітсу постанови Верховного Суду у справі №487/4591/19 від 27.05.2020 року. Склад суду, на думку захисника, є незаконним, оскільки не був визначений в порядку, встановленому ч.3 ст.35 КПК України. Також вважав, що суддями мав бути задоволений відвід присяжної Головешко Г.І., яка вже приймала участь у справі та мала можливість ознайомитись з її матеріалами, в тому числі з обвинувальним актом. Зазначене захисник вважає підставою для відводу всього складу суду присяжних.

Прокурор вважав заявлені відводи безпідставними, а відбір присяжних таким, що відповідає вимогам закону, зокрема зазначив, що рішення Арбузинської районної ради щодо затвердження списку присяжних не є нормативно-правовим актом та набуває чинності з моменту його прийняття.

Всі обвинувачені та їх захисники підтримали заявлені відводи суду присяжних Арбузинського районного суду Миколаївської області.

Проаналізувавши заяви про відвід суду присяжних Арбузинського районного суду Миколаївської області, заслухавши думку прокурора, обвинувачених, захисників, враховуючи наявні матеріали провадження, суд вважає за необхідне залишити зазначені заяви без задоволення з таких підстав.

Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 26.12.2019 року справа №489/3602/15-к (кримінальне провадження №12014150030003470 внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань 31.07.2014 року) передана на розгляд колегії суддів Арбузинського районного суду Миколаївської області у складі головуючого судді Догарєвої І.О., суддів Кологривої Т.М., Кірімової О.М.

Ухвалою від 08.04.2020 року за клопотанням обвинувачених прийнято рішення про здійснення розгляду кримінального провадження у складі суду присяжних. На підставі даного рішення автоматизованою системою документообігу суду визначено двох суддів для розгляду даного кримінального провадження та сімох присяжних.

В судовому засіданні 04.06.2020 року у відповідності до вимог ст.387 КПК України здійснено відбір присяжних та сформовано суд у складі двох професійних суддів, головуючого судді Догарєвої І.О. та судді Кологривої Т.М., а також основних присяжних Головешко Г.І., Ніколаєнко В.С., Михайлик Н.І. та запасних присяжних Горбенко Н.В., Рубан І.М.

В подальшому, в зв`язку з припиненням повноважень присяжних за закінченням строку на який їх обрано, повторно здійснено в порядку, визначеному ст. 35 КПК України, попередній відбір присяжних та у відповідності до вимог ст.387 КПК України в судовому засіданні 20.08.2020 року здійснено відбір присяжних і сформовано суд у складі двох професійних суддів, головуючого судді Догарєвої І.О., судді Кологривої Т.М., основних присяжних Онищенко Н.В., Поплавського В.Г., Доротюк А.П., запасних присяжних Головешко Г.І., Долінської С.М.

Відповідно до ст.75 КПК України, слідчий суддя, суддя або присяжний не може брати участь у кримінальному провадженні:

1) якщо він є заявником, потерпілим, цивільним позивачем, цивільним відповідачем, близьким родичем чи членом сім`ї слідчого, прокурора, підозрюваного, обвинуваченого, заявника, потерпілого, цивільного позивача, цивільного відповідача;

2) якщо він брав участь у цьому провадженні як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, слідчий, прокурор, захисник або представник;

3) якщо він особисто, його близькі родичі чи члени його сім`ї заінтересовані в результатах провадження;

4) за наявності інших обставин, які викликають сумнів у його неупередженості;

5) у випадку порушення встановленого частиною третьою статті 35 цього Кодексу порядку визначення слідчого судді, судді для розгляду справи.

Статтею 76 КПК України визначено обставини щодо недопустимості повторної участі судді в кримінальному провадженні

1) суддя, який брав участь у кримінальному провадженні під час досудового розслідування, не має права брати участі у цьому ж провадженні в суді першої, апеляційної і касаційної інстанцій.

2) суддя, який брав участь у кримінальному провадженні в суді першої інстанції, не має права брати участі у цьому ж провадженні в судах апеляційної і касаційної інстанцій, а також у новому провадженні після скасування вироку або ухвали суду першої інстанції.

3) суддя, який брав участь у кримінальному провадженні в суді апеляційної інстанції, не має права брати участі у цьому ж провадженні в судах першої і касаційної інстанцій, а також у новому провадженні після скасування вироку або ухвали суду апеляційної інстанції.

4) суддя, який брав участь у кримінальному провадженні в суді касаційної інстанції, не має права брати участі у цьому ж провадженні в судах першої і апеляційної інстанцій, а також у новому провадженні після скасування вироку або постанови суду касаційної інстанції.

Нормами частини п`ятої статті 80 КПК України визначено, що відвід повинен бути вмотивованим. Тобто, заява про відвід має містити вказівку на підстави, що його зумовили. Особа, що заявила відвід, повинна викласти відомі їй обставини, з якими вона пов`язує усунення слідчого судді, судді або присяжного від участі в судовому провадженні.

Відхиляючи заяву про відвід складу суду присяжних обвинуваченого ОСОБА_1 суд виходить з наступного.

Висловлювання головуючого у розмові з присяжними попереднього складу щодо суспільного резонансу даної справи та правової кваліфікації дій обвинувачених згідно обвинувального акту є вирваними з контексту даної розмови, оскільки головуючим наголошувалось присяжним про необхідність своєчасної явки в судові засідання та відповідального ставлення до своїх обов`язків, даний вислів не містив будь-яких оціночних суджень щодо причетності обвинувачених до інкримінованих правопорушень. Таким чином, дане висловлювання судді, яке було вчинено безпосередньо в залі судових засідань, не приховуючись від учасників провадження, не може свідчити про наперед сформовану думку судді щодо даного кримінального провадження, що підтверджено в судовому засіданні і самими присяжними.

Твердження обвинуваченого ОСОБА_1 про наявність у присяжної Головешко Н.І. планів мати родичів серед представників судової влади не відповідає дійсності та є власною інтерпретацією її слів, оскільки на запитання, чи має присяжна родинні зв`язки з суддями, ОСОБА_6 сказала, що може колись і будуть, але зараз немає. На додаткові запитання пояснила, що ані вона особисто, ані її близькі родичі не мають стосунків з суддями, які можуть в майбутньому стати родинними, особисто вона з суддями у даній справі не знайома. Відтак, жодних підстав вважати присяжну Головешко Н.І. упередженою у даній справі немає.

Також відсутні підстави вважати, що участь присяжної Головешко Н.І. у даній справі є повторною, оскільки обставини, передбачені ст.76 КПК України, зміст якої наведено вище, щодо присяжної Головешко Н.І. відсутні, судовий розгляд справи у попередньому складі суду присяжних за її участі по суті не було розпочато, обвинувальний акт у даній справі прокурором не оголошувався, рішення по суті справи за її участю судом не приймалися. ЇЇ присутність у залі судових засідань у якості присяжної, як і присутність інших присяжних, під час розгляду клопотань прокурора про продовження обвинуваченим строку дії запобіжних заходів не є збиранням інформації про кримінальне провадження поза судовим засіданням та не є свідченням формування у них певної думки щодо кримінального провадження.

Вказівка у виклику присяжних на прізвища обвинувачених із зазначенням номерів та частин статей Кримінального кодексу України, за якими вони обвинувачуються також не є порушенням вимог ч.3 ст.385 КПК України та базується на довільному трактуванні закону обвинуваченим.

Так, згідно вимог ч.3 ст.385 КПК України, письмовий виклик має бути вручений присяжному під розписку не пізніше ніж за п`ять днів до судового засідання. У виклику зазначаються день, час і місце проведення судового засідання, права та обов`язки присяжного, перелік вимог до присяжних, а також підстави для увільнення їх від виконання обов`язків, припис про явку, а також обов`язок присяжного (чи іншої особи, яка одержала виклик для передачі його присяжному) невідкладно повідомити суд про причини неможливості явки.

Зі змісту даної норми не вбачається, що перелік відомостей, які має містити виклик присяжного, є вичерпним. Більше того, присяжний може приймати участь у розгляді декількох кримінальних проваджень, та виклик, на переконання суду, має містити достатньо відомостей для ідентифікації кримінального провадження. Відтак, виклик присяжних здійснено судом в порядку, визначеному КПК України, а заява обвинуваченого ОСОБА_1 в цій частині не ґрунтується на вимогах закону.

Діюче законодавство України також не містить вимог до присяжних мати юридичну освіту та розуміти процедуру судового розгляду кримінальних проваджень.

Відхиляючи заяву про відвід складу суду присяжних захисника Гриненко Т.В. суд виходить з наступного.

Відповідно до вимог ч.ч.1,8 ст. 135 КПК України, особа викликається до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду шляхом вручення повістки про виклик, надіслання її поштою, електронною поштою чи факсимільним зв`язком, здійснення виклику по телефону або телеграмою.

Особа має отримати повістку про виклик або бути повідомленою про нього іншим шляхом не пізніше ніж за три дні до дня, коли вона зобов`язана прибути за викликом. У випадку встановлення цим Кодексом строків здійснення процесуальних дій, які не дозволяють здійснити виклик у зазначений строк, особа має отримати повістку про виклик або бути повідомленою про нього іншим шляхом якнайшвидше, але в будь-якому разі з наданням їй необхідного часу для підготовки та прибуття за викликом.

Як вбачається з матеріалів справи, виклик учасників кримінального провадження в підготовче судове засідання на 27.12.2019 року здійснювався по телефону, що відповідає вимогам ч. 1 ст. 135 КПК України.

Згідно ч.4 ст.199 КПК України суд повинен розглянути клопотання про продовження строку тримання під вартою до закінчення строку дії попередньої ухвали згідно із правилами, передбаченими для розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу.

Відповідно до вимог ч.3 ст.331 КПК України, незалежно від наявності клопотань суд зобов`язаний розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою до спливу двомісячного строку з дня надходження до суду обвинувального акта, клопотання про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру чи з дня застосування судом до обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

З огляду на зазначені положення КПК України, зважаючи, що шестидесятиденний строк дії попередньої ухвали про продовження застосування щодо обвинувачених запобіжного заходу спливав, з урахуванням святкових та вихідних днів, призначення судового засідання в стислий термін було обумовлено обов`язком суду розглянути питання доцільності продовження тримання обвинувачених під вартою. При цьому учасникам справи було надано достатньо часу для підготовки та прибуття в судове засідання. Зокрема, обвинуваченим ОСОБА_1 та, власне, захисником Гриненко Т.В. було реалізоване право на участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції, інші захисники направили до суду повідомлення про неможливість прибути в судове засідання.

Відтак, твердження захисника Гриненко Т.В. щодо неналежного виклику учасників провадження в підготовче судове засідання 27.12.2019 року спростовуються матеріалами справи.

Наявність неточностей в ухвалі від 27.1.2019 року про доручення Регіональному центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги у Миколаївській області призначити захисників обвинуваченим ОСОБА_2 та ОСОБА_4 , на які звернула увагу захисник Гриненко Т.В., не вплинуло на виконання центром даної ухвали, оскільки в резолютивній її частині було чітко зазначено, що захисникам потрібно прибути в судове засідання «з документами, що підтверджують їх повноваження для проведення окремої процесуальної дії, а саме - для розгляду клопотань прокурора про продовження обвинуваченим запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою». Відповідно, доручення центром надані адвокатам саме для проведення окремої процесуальної дії. Обвинуваченим забезпечено їх право на захист в порядку, передбаченому КПК України. Відтак, дана обставина не може свідчити про упередженість суддів.

Відвід прокурору Пахомову О.С., заявлений захисником Гриненко Т.В. в судовому засіданні 27.12.2019 року, був вирішений в порядку, визначеному КПК України та у задоволенні заяви про відвід прокурора судом було відмовлено з мотивів, викладених у відповідній ухвалі. Незгода захисника Гриненко Т.В. з даним процесуальним рішенням не може бути підставою для відводу складу суду.

Також суд відхиляє доводи захисника Гриненко Т.В., яка вважає ознакою упередженого розгляду справи розміщення оголошення на офіційному сайті Судової влади України від 10.04.2020 року прес секретарем суду, про те, що вперше Арбузинським районним судом Миколаївської області здійснюється розгляд справи судом присяжних з зазначенням прізвищ обвинувачених та правової кваліфікації відносно кожного, а також, що кримінальне провадження буде здійснюватися при безпосередній участі народу, що, на думку захисника створює враження, що рішення у справі прийматиметься не на підставі закону, а на підставі емоційного сприйняття представників народу.

У статті 11 Закону України «Про інформацію» міститься таке визначення: «інформація про фізичну особу (персональні дані) - відомості чи сукупність відомостей про фізичну особу, яка ідентифікована або може бути конкретно ідентифікована…». Аналогічне визначення персональних даних закріплено у статті 1 Закону України «Про захист персональних даних»: «персональні дані - відомості чи сукупність відомостей про фізичну особу, яка ідентифікована або може бути конкретно ідентифікована». Проте у цьому Законі прямо не сказано, що вся інформація про особу - це її персональні дані та не визначено чітко, у яких випадках оприлюднення цих даних є неправомірним. Виходячи з обставин даної справи, безпідставними є твердження захисника Гриненко Т.В. про неправомірне зазначення прізвищ обвинувачених та правової кваліфікації інкримінованих їм правопорушень у одній із статей, розміщених на сайті Судової влади України на сторінці Арбузинського районного суду Миколаївської області у розділі новини прес-секретарем суду, оскільки розгляд справи відбувається з дотриманням принципу гласності кримінального судочинства, у відкритому судовому засіданні, інформація щодо прізвищ, імен та по-батькові обвинувачених, як учасників справи, та категорія справи автоматично відображається на сайті Судової влади України, зокрема, в розділі «Стан розгляду справ» та на сайті суду в розділі «Список справ, призначених до розгляду». Отже, дана інформація в тому обсязі, в якому вона відображена, не є конфіденційною.

Вказана публікація не містить жодних висновків, міркувань чи тверджень з приводу винуватості обвинувачених у вчиненні інкримінованих їм правопорушень. Вислів автора публікації про його впевненість у тому, що суд присяжних, вперше створений в Арбузинському районному суді Миколаївської області, спрацює ефективно і відбудеться справедливий та всебічний розгляд кримінального провадження при безпосередній участі народу у здійсненні правосуддя не дає підстав вважати, що остаточне рішення у справі буде прийнято на підставі емоційного сприйняття представників народу, а не на підставі закону. Такий вислів відповідає змісту ч.4 ст.124 Конституції України, за якою народ безпосередньо бере участь у здійсненні правосуддя через присяжних та змісту ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, за якою кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи.

Щодо образливих висловлювань суду на адресу прокурора, то таке твердження захисника Гриненко Т.В. не відповідає дійсності, оскільки вимога суду про необхідність дотримання процесуальних строків в судовому засіданні образливих висловлювань на адресу прокурора не містила. При цьому суд вважає непослідовною позицію захисника про упередженість суду, який підтримав її зауваження щодо процесуальної поведінки прокурора.

Доводи захисника Гриненко Т.В. про упередженість суддів, які призначаючи судові засідання, не врахували закінчення повноважень присяжних та не вживали заходи щодо продовження їх повноважень не ґрунтуються на вимогах закону, оскільки закон не передбачає таких підстав для зупинення судового розгляду як прогнозоване закінчення повноважень присяжних. Водночас, головою суду, відповідно до її повноважень, неодноразово та заздалегідь скеровувались повідомлення до ТУ ДСА України в Миколаївській області щодо строку повноважень присяжних для вжиття відповідних заходів у порядку, визначеному ЗУ «Про судоустрій і статус суддів України».

Щодо чинності рішення Арбузинської районної ради Миколаївської області від 03.07.2020 року, яким затверджено список присяжних, слід зазначити, що згідно регламенту Арбузинської районної ради, стаття 2.4.5, рішення районної ради вступають в дію з моменту їх прийняття, якщо не встановлено інший термін введення цих рішень у дію чинним законодавством або цим рішенням.

Згідно частини п`ятої статті 59 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», акти органів та посадових осіб місцевого самоврядування нормативно-правового характеру набирають чинності з дня їх офіційного оприлюднення, якщо органом чи посадовою особою не встановлено пізніший строк введення цих актів у дію.

Для нормативно-правових актів притаманні такі характерні властивості, ознаки:

- приймається як у спосіб безпосереднього волевиявлення народу, так і уповноваженим на це органом за встановленою процедурою;

- містить загальнообов`язкові правила поведінки, легітимізовані людьми;

- розрахований на невизначене коло осіб та багаторазове застосування.

Конституційний Суд України у рішення від 16.04.2009 №7-рп/2009, проаналізувавши функції і повноваження органів місцевого самоврядування, врегульовані Конституцією України та іншими законами України, дійшов висновку, що органи місцевого самоврядування, вирішуючи питання місцевого значення, представляючи спільні інтереси територіальних громад сіл, селищ та міст, приймають нормативні та ненормативні акти.

До нормативних належать акти, які встановлюють, змінюють чи припиняють норми права, мають локальний характер, розраховані на широке коло осіб та застосовуються неодноразово, а ненормативні акти передбачають конкретні приписи, звернені до окремого суб`єкта чи юридичної особи, застосовуються одноразово і після реалізації вичерпують свою дію.

Зважаючи, що рішення місцевої ради, яким затверджено список присяжних, не встановлює, не змінює та не припиняє норми права, стосується конкретно визначеного кола осіб та їх повноважень, відсутні підстави вважати дане рішення нормативним актом та відсутні підстави застосовувати до даного рішення положення ст.59 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» в частині порядку набрання ним чинності. Відтак, дане рішення, як встановлено регламентом Арбузинської районної ради, набрало чинності з моменту його прийняття 03.07.2020 року. Відомостей щодо оскарження даного рішення суду не надано, в тому числі і з підстав, зазначених захисником, щодо порушення процедури голосування.

Щодо імітування судового розгляду, як висловилась захисник Гриненко Т.В., та зобов`язання захисників прибувати в судові засідання, в тому числі шляхом направлення скарг, слід зазначити, що відповідно до положень ч.ч.1,2 ст.318 КПК України, судовий розгляд здійснюється в судовому засіданні з обов`язковою участю сторін кримінального провадження та має бути проведений і завершений протягом розумного строку.

Відповідно до пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (РИМ, 4.XI.1950) кожен має право на судовий розгляд своєї справи упродовж розумного строку.

Проведення судового провадження у розумні строки відповідно до ч.ч. 2,4 ст.28 КПК України забезпечує суд. Кримінальне провадження щодо особи, яка тримається під вартою, неповнолітньої особи має бути здійснено невідкладно і розглянуто в суді першочергово. Частина п`ята цієї статті визначає право кожного, щоб обвинувачення щодо нього в найкоротший строк або стало предметом судового розгляду, або щоб відповідне кримінальне провадження щодо нього було закрите.

На виконання свого обов`язку із забезпечення проведення судового засідання в розумний строк судом заздалегідь плануються судові засідання та заплановані дати судових засідань узгоджуються із захисниками.

Судове засідання 09.07.2020 року було відкладене в зв`язку з неявкою захисника Давиденка Є.С., який попри попереднє погодження дати судового засідання судом, в судове засідання не з`явився в зв`язку із участю в іншому кримінальному провадженні. Вже після засідання попередньо визначена присяжна Кутова Т.А. була увільнена від виконання обов`язків в порядку, визначеному ЗУ «Про судоустрій і статус суддів». Однак, в судове засідання 09.07.2020 року було здійснено виклик та з`явилися 7 присяжних, відтак перешкоди для проведення процедури відбору присяжних були відсутні. Захисник Гриненко Т.В. взагалі без будь-яких пояснень 19.06.2020 року після перерви не з`явилась в судове засідання. Про зазначені дії захисників повідомлено Регіональний центр з надання безоплатної вторинної правової допомоги у Миколаївській області.

За таких обставин, висновки захисника Гриненко Т.В. щодо імітування судового процесу є надуманими та не відповідають дійсності.

Крім того, суд звертає увагу, що захисником Гриненко Т.В. вже не вперше в даному кримінальному провадженні безпідставно заявляється відвід складу суду в зв`язку із вжиттям заходів реагування щодо неявки захисників в судові засідання. Як вбачається зі змісту ухвали Жовтневого районного суду Миколаївської області від 19.12.2019 року, з аналогічних підстав був заявлений відвід попередньому складу суду та в даній частині заявлений відвід визнаний необґрунтованим.

Доводи захисника Гриненко Т.В. про упередженість суддів, що, на її думку, вбачається в утриманні під вартою обвинувачених, суд також відхиляє, оскільки кожна ухвала суду, якою продовжено обвинуваченим строк запобіжного заходу у виді тримання під вартою оскаржена в апеляційному порядку, та на даний час жодна з них не скасована. У разі незгоди учасників справи з процесуальним рішенням суду, таке рішення може бути оскаржене, або заперечення на нього можуть бути включені до апеляційної скарги на рішення, прийняте за результатом розгляду справи, однак незгода з процесуальним рішенням не є підставою для відводу суду.

Відхиляючи заяву захисника Соколіка В.Д. про відвід складу суду в зв`язку із незабезпеченням йому права на відвід суд виходить з наступного.

Одним із особливих порядків провадження в суді першої інстанції, визначеним § 2 глави 30 КПК України є провадження в суді присяжних.

Відповідно до ч. 1 ст. 383 КПК України кримінальне провадження судом присяжних здійснюється відповідно до загальних правил цього Кодексу з особливостями, встановленими цим параграфом.

Загальні правила судового розгляду встановлені §3 глави 28 КПК України, за якими процедура судового розгляду передбачає послідовне вчинення дій судом: відкриття судового засідання, повідомлення про повне фіксування судового розгляду технічними засобами, оголошення складу суду і роз`яснення права відводу, повідомлення про права і обов`язки, видалення свідків із зали судового засідання, після чого починається судовий розгляд.

За змістом положень ч.1 ст.387 КПК України при здійсненні провадження у суді присяжних після відкриття судового засідання наступною дією є відбір присяжних у суді, потім суд приводить їх до присяги, після чого провадження здійснюється у загальному порядку, в тому числі оголошується склад суду і роз`яснюється право відводу.

Згідно вимог ч.3 ст. 383 КПК України, усі питання, пов`язані з судовим розглядом, крім питання, передбаченого частиною третьою статті 331 цього Кодексу, судді і присяжні вирішують спільно.

Таким чином, з аналізу зазначених норм вбачається, що вирішення будь-яких клопотань та заяв, в тому числі заяв про відводи при розгляді кримінального провадження судом присяжних має здійснюватись суддями і присяжними спільно, після процедури відбору присяжних, крім питання, передбаченого частиною третьою статті 331 цього Кодексу. Будь-який інший порядок вирішення заяв про відвід є порушенням процедури, визначеної КПК України.

У відповідності до вимог ч.3 ст.331 КПК України, незалежно від наявності клопотань, суд зобов`язаний розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою до спливу двомісячного строку з дня надходження до суду обвинувального акта, клопотання про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру чи з дня застосування судом до обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. За наслідками розгляду питання суд своєю вмотивованою ухвалою скасовує, змінює запобіжний захід у вигляді тримання під вартою або продовжує його дію на строк, що не може перевищувати двох місяців. Копія ухвали вручається обвинуваченому, прокурору та направляється уповноваженій службовій особі місця ув`язнення.

До спливу продовженого строку суд зобов`язаний повторно розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою, якщо судове провадження не було завершене до його спливу.

Під час здійснення судового провадження судом присяжних питання, передбачене цією частиною, вирішує головуючий.

Таким чином, головуючи суддя має обов`язок з розгляду питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою до спливу строку дії попередньої ухвали, та законодавець відокремив цю дію, надавши головуючому повноваження для розгляду даного питання незалежно від наявності складу суду присяжних та можливості вирішувати всі інші питання.

Відтак, головуючим суддею Догарєвою І.О. та суддею Кологривою Т.М. підготовчі дії у даному кримінальному провадженні вчинені у відповідності до вимог КПК України з урахуванням особливостей, передбачених § 2 глави 30 КПК України.

Посилання захисника Соколіка В.Д. на постанову Верховного Суду у справі №487/4591/19 від 27.05.2020 року суд відхиляє, оскільки обставини даної справи суттєво відрізняються від обставин, щодо яких прийнято рішення Верховним Судом. Зокрема, у справі №487/4591/19 апеляційним судом, ухвалу якого скасовано, відмовлено апелянту у відкритті провадження, тобто прийнято рішення по суті справи, та взагалі не вирішено питання про відвід. На відміну від вказаної справи, у справі, що розглядається, йдеться про особливий порядок кримінального провадження у суді присяжних та питання про відвід вирішене судом у порядку, визначеному законом.

Також суд вважає необґрунтованими доводи захисника Соколіка В.Д. щодо упередженості суддів в зв`язку з допущенням до участі у справі присяжної Головешко Г.І., оскільки, як зазначалось вище, її присутність у залі судових засідань у якості присяжної, як і присутність інших присяжних, під час розгляду клопотань прокурора про продовження обвинуваченим строку дії запобіжних заходів є їх обов`язком та не є збиранням інформації про кримінальне провадження поза судовим засіданням і не може свідчити про формування у них певної думки щодо кримінального провадження.

З викладеного судом зроблено висновок, що жодної обставини, передбаченої статтями 75, 76 КПК України, які є підставою для відводу суддів та присяжних судом не встановлено. Висновки сторони захисту про те, що судді своєю процесуальною поведінкою нібито породжують сумніви у своїй неупередженості не ґрунтуються на вимогах кримінального процесуального законодавства України та спростовуються матеріалами кримінального провадження, в той час як незгода обвинувачених та їх захисників з процесуальними рішеннями суддів не може бути підставою для їх відводу. На підставі викладеного, заяви обвинуваченого ОСОБА_1 та захисників Гриненко Т.В., Соколіка В.Д. про відвід всього складу суду присяжних задоволенню не підлягають.

Керуючись ст. ст. 75, 76, 81 КПК України, суд

у х в а л и в :

Відмовити у задоволенні заяв обвинуваченого ОСОБА_1 , захисника Гриненко Т.В., захисника Соколіка В.Д. про відвід складу суду присяжних від розгляду кримінального провадження №12014150030003470 внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань 31.07.2014 року.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Повний текст ухвали проголошено 25.08.2020 року о 08 годині 45 хвилин.

Головуючий суддя Догарєва І.О.

Суддя Кологрива Т.М.

Присяжні Онищенко Н.В.,

Поплавський В.Г.,

Доротюк А.П.