Ухвала суду № 91149137, 26.08.2020, Теребовлянський районний суд Тернопільської області

Провадження № 2/606/561/20

Справа № 606/1730/20

УХВАЛА

про залишення позовної заяви без руху

26 серпня 2020 року м. Теребовля

Суддя Теребовлянського районного суду Тернопільської області Мельник А.В., розглянувши позовну заяву та додані до неї матеріали ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про витребування трудової книжки та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до ОСОБА_2 , у якому просить:

витребувати у ФОП ОСОБА_2 трудову книжку ОСОБА_1 ;

стягнути із ОСОБА_2 в користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу у розмірі 27393 грн;

стягнути із ОСОБА_2 в користь ОСОБА_1 судові витрати на правову допомогу адвоката у розмірі 4000 грн.

Згідно з частиною першою статті 4 Цивільного процесуального кодексу України (далі ЦПК України), кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Частиною першою статті 5 ЦПК України передбачено, що здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

Відповідно до частини першої статті 185 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

Позовна заява не відповідає вимогам, встановленим статтями 175, 177 ЦПК України, та місить такі недоліки.

Так, згідно пункту другого частини третьої статті 175 ЦПК України позовна повинна містити: повне найменування (для юридичних осіб) або ім`я (прізвище, ім`я та по батькові для фізичних осіб) відповідача, його місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштовий індекс, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України), реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серію паспорта для фізичних осіб - громадян України, номери засобів зв`язку, офіційну електронну адресу та адресу електронної пошти, за наявності.

В порушення вказаних вимог у позовній заяві містяться розбіжності щодо статусу відповідача. Так, відповідачем вказано фізичну особу ОСОБА_2 , разом з тим, у прохальній частині позовної заяви вимоги заявлені як до ФОП (фізичної особи-підприємця) і як до фізичної особи ОСОБА_2 .

Пунктами 4, 5 частини першої статті 175 ЦПК України передбачено, що позовна заява повинна містити зміст позовних вимог: спосіб (способи) захисту прав або інтересів, передбачений законом чи договором, або інший спосіб (способи) захисту прав та інтересів, який не суперечить закону і який позивач просить суд визначити у рішенні; виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини.

В порушення вказаних вимог у позовній заяві неповно зазначений зміст позовних вимог щодо зобов`язання витребувати у відповідача трудову книжку, оскільки не вказано спосіб захисту щодо подальшої дії після витребування.

Згідно частини четвертої статті 177 ЦПК України до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Порядок сплати судового збору регламентує Закон України від 08.07.2011, №3674-VI «Про судовий збір». Згідно з частиною першою статті 3, частиною першою статті 4 цього Закону судовий збір справляється за подання до суду позовної заяви та іншої заяви, передбаченої процесуальним законодавством; судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Відповідно до підпунктів 1 та 2 пункту 1 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір» судовий збір за подання до суду позовної заяви майнового характеру, яка подана фізичною особою становить 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; судовий збір за подання до суду позовної заяви немайнового характеру, яка подана фізичною особою становить 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

При цьому відповідно до частини третьої статті 6 Закону України «Про судовий збір» за подання позовної заяви, що має одночасно майновий і немайновий характер, судовий збір сплачується за ставками, встановленими для позовних заяв майнового та немайнового характеру.

Згідно зі статтею 7 Закону України від 14.11.2019, № 294-IX «Про Державний бюджет України на 2020 рік» прожитковий мінімум для працездатних осіб з 01.01.2020 становить 2102,00 гривні.

У позовній заяві позивач зазначає про звільнення від сплати судового збору на підставі пункту 1 частини першої статті 5 Закону України «Про судовий збір», яка передбачає, що під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються позивачі у справах про стягнення заробітної плати та поновлення на роботі.

Разом з тим, як вбачається зі змісту позовних вимог, позивач просить витребувати трудову книжку та стягнути з відповідача на її користь середній заробіток за час вимушеного прогулу.

За змістом приписів статей 94, 116, 117 Кодексу законів про працю України та статей 1, 2 Закону України від 24 березня 1995 року № 108/95-ВР «Про оплату праці» середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні за своєю правовою природою є спеціальним видом відповідальності роботодавця, спрямованим на захист прав звільнених працівників щодо отримання ними в передбачений законом строк винагороди за виконану роботу (усіх виплат, на отримання яких працівники мають право згідно з умовами трудового договору і відповідно до державних гарантій), який нараховується у розмірі середнього заробітку та не входить до структури заробітної плати.

Пільга щодо сплати судового збору, передбачена пунктом 1 частини першої статті 5 Закону України «Про судовий збір», згідно з якою від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються позивачі - у справах про стягнення заробітної плати та поновлення на роботі, не поширюється на вимоги позивачів про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні під час розгляду таких справ в усіх судових інстанціях.

Такий правовий висновок висловила Велика Палата Верховного Суду у постанові від 30 січня 2019 року (справа № 910/4518/16).

Пільг щодо сплати судового збору за позовну вимогу про стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу Законом України «Про судовий збір» також не передбачено. Середній заробіток за час вимушеного прогулу за своєю правовою природою є спеціальним видом відповідальності роботодавця та не входить до структури заробітної плати.

Аналогічну позицію висловлено Верховним Судом в ухвалах від 02.10.2019 у справі № 699/640/18, від 23.01.2020 у справі № 295/14595/17.

Отже, у даному випадку позивач не звільнена від сплати судового збору, позовна заява містить одну вимогу немайнового характеру (витребувати трудову книжку) та одну вимогу майнового характеру (стягнути середній заробіток за час вимушеного прогулу у розмірі 27393 грн).

Відтак, позивачу слід було сплатити судовий збір за подання даної позовної заяви у розмірі 1681,60 грн, з них:

за вимогу майнового характеру в розмірі 840,80 грн, (27393,00 грн х 1% = 273,93 грн, що менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб);

за вимогу немайнового характеру в розмірі 840,80 грн.

Доказів сплати позивачем судового збору в порядку і розмірі, встановленому законом, до позовної заяви не додано.

За подання цього позову позивачу слід сплатити судовий збір у розмірі, зазначеному вище, за реквізитами Теребовлянського районного суду Тернопільської області:

УК у Теребовлянському району/Теребовлянський район/22030101

Код отримувача (код за ЄДРПОУ) 37625079

Банк отримувача Казначейство України (ЕАП)

Номер рахунку UA868999980313151206000019468

Код класифікації доходів бюджету 22030101

Найменування коду класифікації доходу бюджету – Судовий збір (Державна судова адміністрація України, 050)

(Призначення платежу: судовий збір, за позовом, прізвище ініціали та ідентифікаційний код платника у квитанції)

Згідно з частинами першою, п`ятою статті 177 ЦПК України позивач повинен додати до позовної заяви її копії та копії всіх документів, що додаються до неї, відповідно до кількості відповідачів і третіх осіб; позивач зобов`язаний додати до позовної заяви всі наявні у нього докази, що підтверджують обставини, на яких грунтуються позовні вимоги (якщо додаються письмові докази позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).

Сторони та інші учасники справи подають докази у справі безпосередньо до суду. Позивач, особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб, повинні подати докази разом з поданням позовної заяви (частини перша-друга статті 83 ЦПК України).

Вимоги до письмових доказів регламентовані статтею 95 ЦПК України, яка визначає, що письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії, якщо інше не передбачено цим Кодексом. Якщо для вирішення спору має значення лише частина документа, подається засвідчений витяг з нього. Копії документів вважаються засвідченими належним чином, якщо їх засвідчено в порядку, встановленому чинним законодавством. Учасник справи підтверджує відповідність копії письмового доказу оригіналу, який знаходиться у нього, своїм підписом із зазначенням дати такого засвідчення.

В порушення зазначених вимог додані до заяви копії документів не засвідчені належним чином, на них міститься лише відмітка копія без підпису і дати засвідчення.

Відповідно до частин першої, другої статті 185 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити).

Таким чином, оскільки позовна заява не відповідає вимогам, встановленим статтями 175, 177 ЦПК України, її належить залишити без руху, встановивши строк для усунення недоліків - десять днів з дня отримання ухвали про залишення заяви без руху.

Позивачу у цей строк необхідно усунути вказані недоліки позовної заяви шляхом подання до суду:

- позовної заяви (у новій редакції) (разом з її копіями відповідно до кількості учасників справи), де чітко вказати статус відповідача, а також уточнити позовні вимоги в частині витребування трудової книжки;

- оригіналу документу про сплату судового збору у сумі 1681,60 грн за реквізитами, вказаними вище, або документів, що підтверджують звільнення позивача від сплати судового збору;

- належним чином засвідчених копій доданих до позовної заяви документів відповідно до кількості учасників справи.

Керуючись статтями 175, 177, 185 ЦПК України, суддя,

ПОСТАНОВИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про витребування трудової книжки та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу залишити без руху, надавши строк для усунення недоліків - десять днів з дня вручення ухвали про залишення позову без руху.

Роз`яснити, що у випадку не усунення недоліків позовної заяви у встановлений судом строк позовна заява і додані до неї документи будуть повернуті позивачу.

Копію ухвали надіслати особі, яка подала позовну заяву.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею і оскарженню не підлягає.

Суддя А.В.Мельник