
Справа №443/684/16-а
Провадження №2-а/443/47/20
РІШЕННЯ
іменем України
25 серпня 2020 року місто Жидачів
Жидачівський районний суд Львівської області у складі головуючого-судді Сливки С.І., розглянув в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління пенсійного фонду України у Львівській області про визнати протиправною бездіяльності щодо не здійснення виплати суми компенсації за втрату частини пенсії у зв`язку з порушенням строків її виплати,
в с т а н о в и в :
ОСОБА_1 звернувся в суд з позовом у якому просить: визнати протиправною бездіяльність Управління Пенсійного фонду України в Жидачівському районі Львівської області щодо нездійснення виплат ОСОБА_1 у лютому 2016 року компенсації втрати частини індексації пенсії за період з 01 липня по 31 грудня 2014 року у зв`язку із порушенням строків її виплати; зобов`язати відповідача виплатити ОСОБА_1 суму компенсації втрати частини індексації пенсії за період з 1 липня до 31 грудня 2014 року у зв`язку із порушенням троків її виплати.
Позивач неодноразово уточнював позовні вимоги, зокрема у заяві від 12.12.2017 року позивач ОСОБА_1 просить суд: стягнути з Миколаївського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Львівської області на користь ОСОБА_1 (ідентифікаційний код НОМЕР_1 ) кошти на відшкодування шкоди, завданої його незаконною бездіяльністю, тобто не здійсненням компенсації втрати частини індексації пенсії за період з 01 травня 2010 року по 31 грудня 2014 року у зв`язку з порушенням строків її виплати, у сумі 7 947,86 (сім тисяч дев`ятсот сорок сім) грн. 86 коп.; встановити строк для подання Миколаївським об`єднаним управлінням Пенсійного фонду України Львівської області до Жидачівського районного суду Львівської області звіту про виконання постанови.
У заяві від 15.12.2017 року ОСОБА_1 просить суд: визнати протиправною бездіяльність Управління Пенсійного фонду України в Жидачівському районі Львівської області і Миколаївського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Львівської області щодо нездійснення ОСОБА_1 компенсації втрати частини суми індексації, виплаченої у лютому 2015 року і вересні 2017 року за постановою Жидачівського районного суду Львівської області від 22 травня 2015 року у справі № 443/255/15-а.; стягнути з Миколаївського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Львівської області на користь ОСОБА_1 (ідентифікаційний код НОМЕР_1 ) кошти на відшкодування шкоди, завданої його незаконною бездіяльністю, тобто не здійсненням компенсації втрати частини суми індексації пенсії за період з 01 травня 2010 року по 31 грудня 2014 року у зв`язку з порушенням строків її виплати, у сумі 7 947,86 (сім тисяч дев`ятсот сорок сім) грн 86 коп.
Крім того, ОСОБА_1 у заяві від 03.01.2018 року просить прийняти до уваги, що у пункті 1 прохальної частини заяви від 15.12.2017 № 501 про часткову зміну позовних вимог позивачем допущена описка: зазначено «у лютому 2015 року», а слід читати «у лютому 2016 року».
Позовні вимоги мотивує тим, що пенсія за віком призначена ОСОБА_1 з 10 грудня 2009 року. З 5 серпня 2014 року позивач перебуває на обліку в Управлінні Пенсійного фонду України в Жидачівському районі Львівської області (далі - Відповідач). 22 травня 2015 року Жидачівський районний суд Львівської області прийняв постанову по часткове задоволення адміністративного позову ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в Жидачівському районі Львівської області у справі № 443/255/15-а, якою визнано протиправними дії Управління Пенсійного фонду України в Жидачівському районі Львівської області, щодо нарахування і виплати суми індексації ОСОБА_1 на протязі 2010-2014 років з порушенням положень Закону України «Про індексацію грошових доходів населення», а також зобов`язано провести ОСОБА_1 перерахунок розміру індексації за період з 01.05.2010 р. по 31.12.2014 р. відповідно до положень Закону України «Про індексацію грошових доходів населення» та виплатити ОСОБА_1 різницю між сумою індексації, яка мала бути сплачена відповідно до Закону України «Про індексацію грошових доходів населення» і фактично виплаченою сумою індексації, за період з 01 травня 2010 року по 31 грудня 2014 року. Зазначена постанова Жидачівського районного суду набрала законної сили 8 грудня 2015 року.
Станом на 19 лютого 2016 року відповідач частково виконав постанову суду у справі № 443/255/15-а, зокрема позивачеві виплачена різниця індексація у сумі 931,90 грн за період з 1 липня по 31 грудня 2014 року. Оскільки недоплачену своєчасно індексацію пенсії у сумі 931,90 грн. за період з 1 липня по 31 грудня 2014 року він отримав тільки 19 лютого 2016 року, купівельна спроможність цього грошового доходу зменшилась внаслідок інфляції.
Основною умовою для виплати громадянину передбаченої статтею 46 Закону № 1058-IV, статтею 2 Закону № 2050-ІІІ та Порядком компенсації є порушення встановлених строків виплати нарахованих доходів (у тому числі пенсії). При цьому компенсація за порушення строків виплати такого доходу проводиться незалежно від порядку і підстав його нарахування: самим підприємством, установою чи організацією (у цій справі - органом ПФУ) добровільно чи на виконання судового рішення.
Згідно зі статтею 3 Закону України «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати» сума компенсації обчислюється шляхом множення суми нарахованого, але не виплаченого громадянину доходу за відповідний місяць (після утримання податків і обов`язкових платежів) на індекс інфляції в період невиплати доходу (інфляція місяця, за який виплачується доход, до уваги не береться). Відповідно до статті 4 вказаного Закону виплата громадянам суми компенсації провадиться у тому ж місяці, у якому здійснюється виплата заборгованості за відповідний місяць. На підставі цієї норми Закону Відповідач мав обов`язок одночасно з сумою 931,90 грн виплатити у лютому 2016 року суму компенсації втрати частини індексації пенсії у зв`язку з порушенням строків її виплати. Бездіяльністю суб`єкта владних повноважень є його пасивна поведінка, а також невиконання обов`язків, покладених на нього правовими та іншими актами, які можуть вплинути на реалізацію прав, свобод, інтересів фізичної або юридичної особи. Не нарахувавши і не сплативши у лютому 2016 року Позивачеві разом з сумою 931,90 грн компенсацію відповідно до статті 4 Закону, Відповідач допустив протиправну бездіяльність. Сума компенсації, яка має бути виплачена Позивачу Відповідачем на виконання припису статті 3 Закону становить 498,44 грн. Розрахунок цієї суми наданий у додатку 3 до цього позову.
Крім того, позивач зазначає, що після пред`явлення позову Миколаївське об`єднане управління Пенсійного фонду України Львівської області у вересні 2017 року допустило аналогічне порушення прав позивача, зокрема, за постановою Жидачівського районного суду від 22.05.2015 у справі № 443/255/15-а виплатило позивачеві недоплачену за період з 01.05.2010 по 31.12.2014 індексацію пенсії у сумі 6 014,10 грн., а компенсацію втрати частини грошового доходу у зв`язку з порушенням строків його виплати не виплатило позивачеві. Цей факт підтверджує довідка Миколаївського об`єднаного управління ПФУ від 05.10.2017 № 283. скільки грошові доходи у сумах 498,44 грн. і 7 028,13 грн. не виплачені позивачеві у лютому 2016 року та вересні 2017 року відповідно, тобто одночасно з сумами індексації пенсії 931,90 і 6 014,10 грн. як того вимагає ст. 4 Закону, на суми 498,44 і 7 028,13 грн. також підлягає нарахуванню компенсація втрати частини цих сум у зв`язку з порушенням строків їх виплати. Стверджує, що купівельна спроможність не отриманої у лютому 2016 році і вересні 2017 року компенсації продовжує зменшуватись внаслідок інфляційних процесів. Загальна сума компенсації, яка підлягає стягненню з Миколаївського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Львівської області на підставі положень Закону становить 7 947,86 грн. (498,44+7 028,13+126,11+295,18).
Ухвалою Жидачівського районного суду Львівської області від 15.11.2017 року відкрито провадження у справі.
Ухвалою Жидачівського районного суду Львівської області від 12.01.2018 року справу передано на розгляд до Львівського окружного адміністративного суду.
Ухвалою Львівського окружного адміністративного суду від 15.03.2018 року справу передано на розгляд до Жидачівського районного суду Львівської області.
На підставі розпорядження керівника апарату Жидачівського районного суду Львівської області Особи В.М. №205 від 04 серпня 2020 року справу передано на повторний автоматизований розподіл.
Згідно протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 04.08.2020 року головуючим у справі визначено суддю Сливку С.І.
Ухвалою судді Жидачівського районного суду Львівської області Сливки С.І. від 06 серпня 2020 року справу прийнято до провадження та призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (письмове провадження).
Також, ухвалою від 17.08.2020 року замінено відповідача Управління ПФ в Жидачівському районі на Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області.
20.08.2020 року відповідачем подано відзив на позовну заяву. Обґрунтовуючи у відзиві правомірність своїх дій відповідач просить відмовити в задоволенні позовних вимог з тих підстав, що на виконання постанови Жидачівського районного суду Львівської області від 22.05.2015 року у справ №443/255/15-а та постанови Львівського апеляційного адміністративного суду від 08.12.2015 року відповідачем проведено виплату ОСОБА_1 перерахунок розміру індексації двома періодами, за період з 01.07.2014 року по 31.12.2014 року в сумі 931,90 грн., у лютому 2016 року та у вересні 2017 року в сумі 6014,10 грн., за період з 01.05.2010 року по 31.12.2014 рік (з урахуванням виплаченої суми за період з 01.07.2017 року по 31.12.2014 р.)
Суд з`ясував зміст позовних вимог, дослідив долучені до матеріалів справи письмові докази, оцінив їх в сукупності та встановив такі фактичні обставини справи та відповідні правовідносини.
ОСОБА_1 з 01.08.2014 року перебував на обліку в управлінні Пенсійного фонду України в Жидачівському районі і отримував пенсію за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».
Постановою Жидачівського районного суду Львівської області від 22 травня 2015 року у справі №443/255/15-а, позов ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в Жидачівському районі Львівської області про визнання протиправною бездіяльність суб`єкта владних повноважень і зобов`язання вчинити певні дії задовольнити частково. Вирішено: визнати протиправною бездіяльність Управління Пенсійного фонду України в Жидачівському районі Львівської області щодо невиконання перерахунку пенсії ОСОБА_1 з 01 березня 2014 року відповідно до ч. 2 ст. 42 Закону України "Про загальнообов"язкове державне пенсійне страхування". Визнати протиправними дії Управління Пенсійного фонду України в Жидачівському районі Львівської області, щодо нарахування і виплати суми індексації ОСОБА_1 на протязі 2010- 2014 років з порушенням положень Закону України "Про індексацію грошових доходів населення." Зобов`язати Управління Пенсійного Фонду України в Жидачівському районі Львівської області провести ОСОБА_1 перерахунки: пенсії з 01 березня 2014 року із застосуванням заробітної плати, з якої призначено (попередньо перераховано) пенсію, підвищеної на коефіцієнт, який відповідає 20 відсоткам показника зростання середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески у 2013 році, порівняно з 2012 роком; розміру індексації за період з 01.05.2010 р. по 31.12.2014 р. відповідно до положень Закону України «Про індексацію грошових доходів населення». Зобов`язати Управління Пенсійного Фонду України в Жидачівському районі Львівської області виплатити ОСОБА_1 різницю між сумою індексації, яка мала бути сплачена відповідно до Закону України «Про індексацію грошових доходів населення» (з урахуванням того, що місяцем початку обчислення індексу споживчих цін наростаючим підсумком є грудень 2009 року) і фактично виплаченою сумою індексації, за період з 01 травня 2010 року по 31 грудня 2014 року. У решті позовних вимог відмовити.
Постановою Львівського апеляційного адміністративного суду від 08.12.2015 року справа №876/6250/15 постанову Жидачівського районного суду Львівської області від 22 травня 2015 року у справі № 443/255/15-а в частині визнання протиправною бездіяльність управління Пенсійного фонду України в Жидачівському районі Львівської області щодо невиконання перерахунку пенсії ОСОБА_1 з 01 березня 2014 року відповідно до ч. 2 ст. 42 Закону України ,,Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" та зобов`язання провести ОСОБА_1 перерахунок пенсії з 01 березня 2014 року із застосуванням заробітної плати, з якої призначено (попередньо перераховано) пенсію, підвищеної на коефіцієнт, який відповідає 20 відсоткам показника зростання середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески у 2013 році, порівняно з 2012 роком - скасувати та прийняти в цій частині нову постанову, якою відмовити в задоволенні зазначених позовних вимог. В решті постанову суд першої інстанції залишити без змін.
Матеріалами справи встановлено, що недоплачену своєчасно індексацію пенсії у сумі 931,90 грн. за період з 1 липня по 31 грудня 2014 року ОСОБА_1 отримав 19 лютого 2016 року /а.с.27/. Відтак, купівельна спроможність цього грошового доходу зменшилась внаслідок інфляції.
Миколаївське об`єднане управління Пенсійного фонду України Львівської області у вересні 2017 року за постановою Жидачівського районного суду від 22.05.2015 у справі № 443/255/15-а виплатило позивачеві недоплачену за період з 01.05.2010 по 31.12.2014 індексацію пенсії у сумі 6 014,10 грн., а компенсацію втрати частини грошового доходу у зв`язку з порушенням строків його виплати не виплатило позивачеві, що підтверджується довідкою Миколаївського об`єднаного управління ПФУ від 05.10.2017 № 283 /а.с.27/.
Розрахунок суми 6 014,10 грн. за місяцями зазначеного вище періоду наведено у додатку до електронного листа Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області від 31.10.2017 № 1785/С-20/12.03-06 /а.с.28,29-30/. Зазначений лист підтверджує, що сума 6 014,10 грн була виплачена позивачеві саме за період 01.05.2010 по 31.12.2014.
Позивач надає Розрахунок № 2 компенсації втрати частини різниці суми індексації пенсії (6 014,10 грн.) ОСОБА_1 за затримку її виплати (станом на вересень 2017 року), згідно з яким відповідач на підставі ст.ст. 1, 2 і 3 Закону України «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати» (далі - Закон) має обов`язок сплатити позивачеві компенсацію у сумі 7 028,13 грн. /а.с.31-33/.
Оскільки грошові доходи у сумах 498,44 грн. /а.с. 9/ і 7 028,13 грн. не виплачені позивачеві у лютому 2016 року та вересні 2017 року відповідно, тобто одночасно з сумами індексації пенсії 931,90 і 6 014,10 грн., як того вимагає ст. 4 Закону, на суми 498,44 і 7 028,13 грн. також підлягає нарахуванню компенсація втрати частини цих сум у зв`язку з порушенням строків їх виплати.
Відповідні розрахунки проведені на підставі норм Закону України «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати» і «Порядку проведення компенсації громадянам втрати частини грошових доходів у зв`язку з порушенням термінів їх виплати», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21.02.2001 № 159.
Згідно розрахунку, компенсація втрати частини суми 498,44 грн у зв`язку з порушенням строку її виплати станом на 12 грудня 2017 року складає 126,11 грн., а компенсація втрати частини суми 7 028,13 грн. - 295,18 грн. Загальна сума компенсації, яка підлягає стягненню з відповідача на підставі положень Закону становить 7 947,86 грн (498,44+7 028,13+126,11+295,18).
Надаючи правову оцінку спірним відносинам та відповідним доводам сторін, суд виходить з наступного.
Під доходами слід розуміти грошові доходи громадян, які вони одержують на території України і які не мають разового характеру: пенсії, соціальні виплати, стипендії, заробітна плата та інші.
У рішенні Конституційного суду України від 15 жовтня 2013 року № 9 рп/2013 зазначено, що держава передбачає заходи, спрямовані на забезпечення реальної заробітної плати, тобто грошової винагороди за виконану роботу як еквівалента вартості споживчих товарів і послуг.
Конституційний Суд України дійшов висновку, що кошти, які підлягають нарахуванню в порядку індексації заробітної плати та компенсації працівникам частини заробітної плати у зв`язку з порушенням строків її виплати, мають компенсаторний характер. Як складові належної працівникові заробітної плати, ці кошти спрямовані на забезпечення реальної заробітної плати з метою підтримання достатнього життєвого рівня громадян та купівельної спроможності заробітної плати у зв`язку з інфляційними процесами та зростанням споживчих цін на товари та послуги.
У випадках порушення встановлених строків виплати заробітної плати працівникові надається право на компенсацію відповідно до Закону України «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати», за яким компенсація громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати провадиться у разі затримки на один і більше календарних місяців виплати доходів, нарахованих громадянам за період, починаючи з дня набрання чинності цим Законом.
Згідно ст. 3 цього Закону, сума компенсації обчислюється шляхом множення суми нарахованого, але не виплаченого громадянину доходу за відповідний місяць (після утримання податків і обов`язкових платежів) на індекс інфляції в період невиплати доходу (інфляція місяця, за який виплачується доход, до уваги не береться).
Відповідно до Положення про порядок компенсації працівникам втрати частини заробітної плати у зв`язку з порушенням термінів її виплати, затвердженого постановою КМУ від 20 грудня 1997 року № 1427 (зі змінами, внесеними згідно з постановою КМУ від 23 квітня 1999 року № 692) компенсація провадиться у разі затримки на один і більше календарних місяців виплати заробітної плати, нарахованої працівникові за період роботи, починаючи з 01 січня 1998 року, якщо індекс цін на споживчі товари і тарифів на послуги за цей період зріс більш як на один відсоток.
Суд погоджується з наведеним розрахунком позивача щодо компенсації втрати частини доходу у зв`язку з порушенням строків їх виплати.
Таким чином, втрати частини різниці суми індексації пенсії (6 014,10 грн.) ОСОБА_1 за затримку її виплати (станом на вересень 2017 року), згідно з яким відповідач на підставі ст.ст. 1, 2 і 3 Закону України «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати» (далі - Закон) має обов`язок сплатити позивачеві компенсацію складає 7 028,13 грн.
Оскільки грошові доходи у сумах 498,44 грн. і 7 028,13 грн. не виплачені позивачеві у лютому 2016 року та вересні 2017 року відповідно, тобто одночасно з сумами індексації пенсії 931,90 і 6 014,10 грн., як того вимагає ст. 4 Закону, на суми 498,44 і 7 028,13 грн. також підлягає нарахуванню компенсація втрати частини цих сум у зв`язку з порушенням строків їх виплати.
Відповідні розрахунки (№ 3 і № 4) виконані позивачем на підставі норм Закону і «Порядку проведення компенсації громадянам втрати частини грошових доходів у зв`язку з порушенням термінів їх виплати», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21.02.2001 № 159 (далі - Порядок) та надані у додатках 4 і 5 до цієї скарги. З розрахунків №№ 3 і 4 випливає, що компенсація втрати частини суми 498,44 грн у зв`язку з порушенням строку її виплати станом на 12 грудня 2017 року складає суму 126,11 грн, а компенсація втрати частини суми 7 028,13 грн. - 295,18 грн. /а.с.34,35/.
Загальна сума компенсації втрати частини доходу у зв`язку з порушенням строків їх виплати за період з 01.05.2010 року по 31 грудня 2014 рік становить 7947,86 грн. і саме ця сума підлягає стягненню з відповідача.
Відповідно до ст. 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном; ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.
Згідно з практикою Європейського суду з прав людини (зокрема, наприклад, справа «Суханов та Ільченко проти України» заяви № 68385/10 та 71378/10, а також справа «Принц Ліхтенштейну Ганс-Адам II проти Німеччини», заява N9 42527/98 тощо) «майно» може являти собою «існуюче майно» або засоби, включаючи «право вимоги» відповідно до якого заявник може стверджувати, що він має принаймні «законне сподівання»/ «правомірне очікування» (legitimate expectation) стосовно ефективного здійснення права власності.
Європейський Суд неодноразово вказував, що володінням, на яке поширюються гарантії ст. 1 Протоколу №1 є також майнові інтереси, вимоги майнового характеру, соціальні виплати, щодо яких особа має правомірне очікування, що такі вимоги будуть задоволені.
У відповідності до п. 10 ч. 2 ст. 245 КАС України у разі задоволення позову суд може прийняти рішення про інший спосіб захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень, який не суперечить закону і забезпечує ефективний захист таких прав, свобод та інтересів.
При обранні способу відновлення порушеного права позивача суд виходить з принципу верховенства права щодо гарантування цього права ст.1 Протоколу № 1 до Європейської Конвенції з прав людини, як складової частини змісту і спрямованості діяльності держави, та виходячи з принципу ефективності такого захисту, що обумовлює безпосереднє поновлення судовим рішенням прав особи, що звернулась за судовим захистом без необхідності додаткових її звернень та виконання будь-яких інших умов для цього.
Відповідно до ч. 2 ст. 73 КАС України, предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Згідно зі ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.
У розумінні ч. 2 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Матеріали справи свідчать, що відповідні критерії відповідачем не дотримані, що зумовило звернення позивача за захистом порушених прав та інтересів до суду.
З огляду на викладене, суд вважає, що позовні вимоги є підставними та обґрунтованими, а тому позов підлягає задоволенню.
Керуючись ст.ст. 90, 139, 243-246, 255, 293, 295 КАС України, суд -
в и р і ш и в :
Позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ІПН НОМЕР_1 ) до Головного управління пенсійного фонду України у Львівській області (м.Львів, вул.М.Адрея, 10, код ЄДРПОУ 13814885) про визнати протиправною бездіяльності щодо не здійснення виплати суми компенсації за втрату частини пенсії у зв`язку з порушенням строків її виплати - задовольнити.
Визнати протиправною бездіяльність Головного управління пенсійного фонду України у Львівській області (м.Львів, вул.М.Адрея, 10, код ЄДРПОУ 13814885) щодо нездійснення ОСОБА_1 компенсації втрати частини суми індексації, виплаченої у лютому 2016 року і вересні 2017 року за постановою Жидачівського районного суду Львівської області від 22 травня 2015 року у справі № 443/255/15-а.
Стягнути з Головного управління пенсійного фонду України у Львівській області (м.Львів, вул.М.Адрея, 10, код ЄДРПОУ 13814885) на користь ОСОБА_1 (ідентифікаційний код НОМЕР_1 ) кошти на відшкодування шкоди, завданої його незаконною бездіяльністю, тобто не здійсненням компенсації втрати частини суми індексації пенсії за період з 01 травня 2010 року по 31 грудня 2014 року у зв`язку з порушенням строків її виплати, у сумі 7 947,86 (сім тисяч дев`ятсот сорок сім) грн. 86 коп.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Жидачівський районний суд Львівської області протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Повний текст рішення складено 25 серпня 2020 року
Суддя С.І. Сливка
Судове рішення № 91146751, Жидачівський районний суд Львівської області було прийнято 25.08.2020. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти ключові дані про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити ключові дані.
Це рішення відноситься до справи № 443/684/16-а. Фірми, які зазначені в тексті цього судового документа: