Рішення № 91140462, 25.08.2020, Господарський суд Дніпропетровської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49027

E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25.08.2020м. ДніпроСправа № 904/3543/20

Господарський суд Дніпропетровської області у складі судді Бондарєв Е.М. за участю секретаря судового засідання Нвйдьонова Є.О.

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Аврора Бест" (51200, Дніпропетровська область, м. Новомосковськ, вул. Миру, буд. 59, ідентифікаційний код 42386735)

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Укрпромфлюси" (49005, Дніпропетровська область, м. Дніпро, проспект Дмитра Яворницького, буд. 5, оф.101-А, ідентифікаційний код 42972424)

про стягнення 1 548 440,00 грн. заборгованості за поставлений товар

Представники:

Від позивача: Дуплій Д.А., ордер, адвокат

Від відповідача: не з`явився

СУТЬ СПОРУ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Аврора Бест" звернулося до Господарського суду Дніпропетровської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Укрпромфлюси" про стягнення 1 548 440,00 грн. заборгованості за поставлений товар.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем взятих на себе зобов`язань за договором поставки скрапленого газу №1102-01 від 11.02.2020 в частині своєчасної та повної оплати за товар поставлений на загальну суму 1 648 440,00 грн. за видатковими накладними:

- №175 від 13.02.2020 на суму 324 000,00 грн.;

- №184 від 14.02.2020 на суму 333 000,00 грн.;

- №192 від 17.02.2020 на суму 331 560,00 грн.;

- №196 від 18.02.2020 на суму 333 360,00 грн.;

- №200 від 19.02.2020 на суму 326 520,00 грн.

Ухвалою суду від 03.07.2020 позовну заяву залишено без руху, позивачу запропоновано протягом 5 днів з дня вручення ухвали суду про залишення позовної заяви без руху усунути недоліки позовної заяви, а саме надати до суду докази доплати судового збору в розмірі 300,00 грн.

До суду 08.07.2020 позивачем подана заява про усунення недоліків позовної заяви.

Ухвалою суду від 1307.2020 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі №904/3543/20, вирішено справу розглядати за правилами загального позовного провадження з викликом учасників справи та призначено підготовче засідання на 25.08.2020 о 15:30год.

Позивачем 27.07.2020 до суду подано клопотання про розгляд справи без участі позивача, за наявними в матеріалах справи документами та зазначив, що позовні вимоги підтримує в повному обсязі.

Відповідачем 21.08.2020 до суду подана заява про визнання Товариством з обмеженою відповідальністю "Укрпромфлюси" позовних вимог про стягнення заборгованості в сумі 1 548 440,00 грн. у повному обсязі.

В порядку ст. 240 Господарського процесуального кодексу України в судовому засіданні 25.08.2020 проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

ВСТАНОВИВ:

Між Товариством з обмеженою відповідальністю "Аврора Бест" (далі - постачальник, позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Укрпромфлюси" (далі - покупець, відповідач) 11.02.2020 укладено договір №1102-01 поставки скрапленого газу (далі - договір) за умовами якого постачальник зобов`язується у відповідності з замовленням передавати партіями у власність покупцеві (поставляти) скраплений вуглеводневий газ марки ДСТУ 4047-2011 та/або газ вуглеводневий скраплений марок Євро для двигунів внутрішнього згорання ТУ У 23.2-36956615-001:2010; Газ нафтовий скраплений ДСТУ EN 589:2017 (далі - товар), а покупець зобов`язується приймати товар та своєчасно здійснювати його оплату на умовах договору та додаткових угод до нього (п.1.1 договору).

Кількість, асортимент, умови поставки, ціна товару та умови оплати вказуються у заявках, направлених покупцем постачальнику у письмовій, електронній чи усній формах. та у видаткових накладних, які є невід`ємними частинами договору(п.1.2 договору).

Покупець оплачує товару за ціною та на умовах, встановлених постачальником в видаткових накладних до договору (п.2.2 договору).

Відповідно до п. 3.1 договору, поставка здійснювалася погодженими партіями згідно графіку поставок.

Умови поставки товару згідно з правилами "ІНКОТЕРМС" в редакції 2010 року (п.3.3 договору).

Сторони погодили, що транспортні витрати постачальника по доставці покупцю скрапленого газу включаються у вартість партії товару (п.3.4 договору).

Приймання товару за кількістю та якістю, здійснюється сторонами відповідно до Інструкції про порядок приймання, зберіганні, відпуску та обліку газів вуглеводних скраплених для комунально-побутового споживання автомобільного транспорту, затвердженою наказом Міністерства палива та енергетик України №332 від 03.06.2002. Прийом-передача товару проводиться сторонами на підставі видаткових, товарно- транспортних накладних за участю уповноважених представників сторін (п.3.5 договору).

Перехід ризиків випадкового знищення або випадкового пошкодження товару відбувається в момент передачі товару від постачальника до покупця. Моментом передачі товару за кількістю та якістю вважається дата підписання товарної та/або товарно-транспортної накладних та/або видаткових накладних на товар про їх отримання покупцем (п.3.6 договору).

Право власності на переданий покупцеві товар переходить від постачальника до покупця з моменту передачі товару (п.3.9 договору).

Обов`язок постачальника передати товар вважається виконаним в момент передачі товару та підписання накладної на товарну партію (п.3.10 договору).

Постачальник гарантує, що якість постачаємого товару, відповідає ДСТУ, ТУ, У232-36956615-001:2010 (для скрапленого газу марок Євро), та засвідчує це відповідним паспортом заводу - виробник а(п.3.11 договору).

Відповідно до п.8.1 договору договір набирає чинності з моменту підписання його сторонами і діє до 31.12.2021, але в будь-якому випадку до повного виконання сторонами своїх зобов`язань по договору. Закінчення строку дії договору не звільняє винну сторону від відповідальності за його невиконання.

За домовленістю сторін покупцем було здійснено на користь постачальника оплата товару на суму 120 000,00 грн., що підтверджується платіжним дорученням №40 від 12 лютого 2020 року.

Матеріалами справи підтверджується, що позивач на виконання умов договору:

1) 13 лютого 2020 року постачальником (за допомогою перевізника) здійснено користь покупця поставку товару у кількості (маса) 18 000 кілограм на загальну суму 324 000,00 грн., в тому числі ПДВ 20% 54 000,00 грн., що підтверджується наступними документами:

- видаткова накладна №175 від 13.02.2020 на суму 324 000,00 грн. з ПДВ;

- товарно-транспортна накладна на відпуск нафтопродуктів (нафти) №Р175 від 13.02.2020, маса вантажу 18 000 кг;

- акт прийому-передачі №000175 від 13 лютого 2020 року на суму 324 000 гривень;

- паспорт якості №002/20 від 06 січня 2020 року;

2) 14 лютого 2020 року постачальником (за допомогою перевізника) було здійснено користь покупця поставку товару у кількості (маса) 18 500 кілограм на загальну суму 333 000,00 грн., з тому числі ПДВ 20% - 55 500,00 грн., що підтверджується наступними документами:

- видаткова накладна №184 від 14.02.2020 на суму 333 000,00 грн. з ПДВ;

- товарно-транспортна накладна на відпуск нафтопродуктів (нафти) №Р184 від 14.02.2020, маса вантажу 18 500 кг;

- акт прийому-передачі №000184 від 14 лютого 2020 року на суму 333 000 грн.;

- паспорт якості №002/20 від 06 січня 2020 року;

3) 17 лютого 2020 року постачальником (за допомогою перевізника) було здійснено користь покупця поставку товару у кількості (маса) 18 420 кілограм на загальну суму 331 560,00 грн., в тому числі ПДВ 20% - 55 260,00 грн., що підтверджується наступними документами:

- видаткова накладна №192 від 17.02.2020 на суму 331 560,00 грн. з ПДВ;

- товарно-транспортна накладна на відпуск нафтопродуктів (нафти) №Р192 від 17.02.2020, маса вантажу 18 420 кг;

- акт прийому-передачі №000192 від 17 лютого 2020 року на суму 331 560 грн.;

- паспорт якості №005/20 від 20 січня 2020 року;

4) 18 лютого 2020 року постачальником (за допомогою перевізника) було здійснено на користь покупця поставку товару у кількості (маса) 18 520 кілограм на загальну суму 333 360,00 грн., в тому числі ПДВ 20% - 55 560,00 грн., що підтверджується наступними документами:

- видаткова накладна № 196 від 18.02.2020 на суму 333 360,00 грн. з ПДВ;

- товарно-транспортна накладна на відпуск нафтопродуктів (нафти) №Р196 від 18.02.2020, маса вантажу 18 520 кг;

- акт прийому-передачі №000196 від 18 лютого 2020 року на суму 333 360 грн.;

- паспорт якості №005/20 від 20 січня 2020 року;

5) 19 лютого 2020 року постачальником (за допомогою перевізника) було здійснено на користь покупця поставку товару у кількості (маса) 18 140 кілограм на загальну суму 326 520,00 грн., в тому числі ПДВ 20% - 54 420,00 грн., що підтверджується наступними документами:

- видаткова накладна № 200 від 19.02.2020 на суму 326 520,00 грн. з ПДВ;

- товарно-транспортна накладна на відпуск нафтопродуктів (нафти) №Р200 від 19.02.2020, маса вантажу 18 140 кг;

- акт прийому-передачі №000200 від 19 лютого 2020 року на суму 326 520 грн.;

- паспорт якості №004/20 від 13 січня 2020 року.

Таким чином товар поставлений на загальну суму 1 648 440,00 грн., враховуючи вартість поставленого за договором товару та суму платежу за товар (120 000,00 грн.), виникла заборгованість відповідача перед позивачем в сумі 1 548 440,00 грн., що є причиною виникнення спору.

Станом на червень місяць 2020 року між уповноваженими особами позивача та відповідача підписано Акт звірки взаємних розрахунків за договором №1102-01 від лютого 2020 року, де заборгованість боржника перед позивачем складає 1 548 440,00 грн. (а.с. 38).

Предметом доказування у справі є обставини укладання договору, факт поставки товару, строк оплати, наявність часткової оплати, строк дії договору, наявність прострочення оплати.

Частинами 1 та 2 статті 509 Цивільного кодексу України встановлено, що зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Пунктом 1 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України передбачено, що однією з підстав виникнення цивільних прав та обов`язків є договори та інші правочини.

Договір є обов`язковим для виконання сторонами (стаття 629 Цивільного кодексу України).

Статтею 526 Цивільного кодексу України встановлено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

За змістом ст.173 Господарського кодексу України господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

Зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку (ч.1 ст.509 Цивільного кодексу України).

Господарське зобов`язання виникає, зокрема із господарського договору (ст.174 Господарського кодексу України.

Відповідно до частини першої 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Частиною 1 статті 265 Господарського кодексу України передбачено, що за договором поставки одна сторона - постачальник зобов`язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов`язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно ст.712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Статтею 655 Цивільного кодексу України встановлено, що за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до ч.1 ст.662 Цивільного кодексу України продавець зобов`язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу.

За приписами ст.663 Цивільного кодексу України продавець зобов`язаний передати товар покупцеві у строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо зміст договору не дає змоги визначити цей строк, - відповідно до положень статті 530 цього Кодексу.

Частиною 1 статті 530 Цивільного кодексу України передбачено, що якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цій строк (термін).

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ст. 612 Цивільного кодексу України).

На час розгляду справи доказів погашення заборгованості у сумі 1 548 440,00 грн. відповідачем суду не надано.

Таким чином, відповідач свої зобов`язання за договором щодо своєчасного розрахунку за переданий йому товар не виконав, оплату в установлені в договорі строки не здійснив, внаслідок чого у нього утворилась заборгованість перед позивачем в сумі 1 548 440,00 грн., проте під час розгляду справи в суді на стадії підготовчого провадження визнав наявність за ним заборгованості в указаному розмірі.

Згідно з частиною 3 статті 185 Господарського процесуального кодексу України за результатами підготовчого провадження суд ухвалює рішення суду у випадку визнання позову відповідачем.

Ураховуючи викладене, суд дійшов висновку про доведеність та обґрунтованість позовних вимог, що підлягають задоволенню.

Відповідно до частини 1 статті 73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно з частиною 1 статті 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Статтею 76 Господарського процесуального кодексу України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Відповідно до частини 1 статті 77 Господарського процесуального кодексу України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

За приписами частини 1 статті 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Частиною 1 ст.191 України встановлено, що позивач може відмовитися від позову, а відповідач - визнати позов на будь-якій стадії провадження у справі, зазначивши про це в заяві по суті справи або в окремій письмовій заяві.

Як свідчать матеріали справи, відповідно до заяви від 20.08.2020, відповідач визнав наявність боргу в повному обсязі у сумі 1 548 440,00 грн.

Згідно з ч. 4 ст. 191 Господарського процесуального кодексу України у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову. Якщо визнання відповідачем позову суперечить закону або порушує права чи інтереси інших осіб, суд постановляє ухвалу про відмову у прийнятті визнання відповідачем позову і продовжує судовий розгляд.

Враховуючи, що визнання позову не суперечить закону та не порушує прав та інтересів інших осіб, суд, з урахуванням наявних в матеріалах справи доказів, доходить висновку про необхідність задоволення позовних вимог у повному обсязі.

Вирішуючи питання розподілу судових витрат, суд зазначає, що згідно з частиною 1 статті 130 Господарського процесуального кодексу України у разі визнання позову відповідачем до початку розгляду справи по суті суд вирішує питання про повернення позивачу з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при подання позову. Аналогічна норма міститься в частині 3 статті 7 Закону України "Про судовий збір". В даному випадку відповідачем позов визнаний до початку розгляду справи по суті, у зв`язку з чим, підготовче провадження закінчене прийняттям даного рішення, а тому позивачу підлягає поверненню з державного бюджету 50% сплаченого судового збору, а саме у розмірі 11 613,30 грн., на підставі ухвали суду, а інша частина в розмірі 11 613,30 грн. відноситься на відповідача.

Керуючись статтями 86, 129, 130, 185, 191, 232, 236-241 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Аврора Бест" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Укрпромфлюси" про стягнення 1 548 440,00 грн. заборгованості за поставлений товар задовольнити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Укрпромфлюси" (49005, Дніпропетровська область, м. Дніпро, проспект Дмитра Яворницького, буд. 5, оф.101-А, ідентифікаційний код 42972424) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Аврора Бест" (51200, Дніпропетровська область, м. Новомосковськ, вул. Миру, буд. 59, ідентифікаційний код 42386735) 1 548 440,00 грн. заборгованості за поставлений товар та витрати зі сплати судового збору у розмірі 11 613,30 грн., про що видати наказ.

Рішення набирає законної сили у відповідності до ст.241 Господарського процесуального кодексу України. Рішення суду може бути оскаржено до Центрального апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Дата складення повного судового рішення - 26.08.2020.

Суддя Е.М. Бондарєв