Рішення № 91140306, 25.08.2020, Господарський суд Вінницької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Пирогова, 29, м. Вінниця, 21018, тел./факс (0432)55-80-00, (0432)55-80-06 E-mail: inbox@vn.arbitr.gov.ua

_______________

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"25" серпня 2020 р.Cправа № 902/373/20

Господарський суд Вінницької області у складі головуючого судді Тварковського А.А., розглянувши без виклику сторін за наявними матеріалами в порядку спрощеного позовного провадження матеріали господарської справи

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "Енера Вінниця" (вул. Пирогова, 131, м. Вінниця, 21037)

до: Відділу освіти Мурованокуриловецької районної державної адміністрації (вул. Соборна, 57, смт Муровані Курилівці, Вінницька область, 23400)

про стягнення 228412,53 грн,

В С Т А Н О В И В :

Товариством з обмеженою відповідальністю "Енера Вінниця" подано позов до Відділу освіти Мурованокуриловецької районної державної адміністрації про стягнення 228412,53 грн.

В якості підстав заявлених позовних вимог позивач посилається на те, що з 01.01.2019 відповідач приєднався до умов Договору про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг, який є публічним договором приєднання та здійснював споживання електричної енергії.

Окрім того, між Товариством з обмеженою відповідальністю "Енера Вінниця" та Відділом освіти Мурованокуриловецької районної державної адміністрації укладено договір про закупівлю (робіт або послуг) за державні кошти №34 від 18.02.2019.

Як стверджує позивач, відповідач за спожиту протягом лютого 2020 року електричну енергію розрахувався частково, внаслідок чого Товариством з обмеженою відповідальністю "Енера Вінниця" заявлено до стягнення з Відділу освіти Мурованокуриловецької районної державної адміністрації 228412,53 грн заборгованості, з яких: 221320,61 грн - основного боргу за спожиту електроенергію, 4632 грн - пені, 1770,56 грн - інфляційних втрат та 689,36 грн - 3% річних.

Ухвалою суду від 20.02.2020 за вказаним позовом відкрито провадження у справі №902/373/20 в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін (без проведення судового засідання). Даною ухвалою встановлено сторонам строки для вчинення процесуальних дій, зокрема щодо подання відповідачем відзиву на позовну заяву. При цьому такі строки були продовжені на строк дії карантину відповідно до пункту 4 розділу X "Прикінцеві положення" Господарського процесуального кодексу України в редакції Закону України від 30.03.2020 №540-IX.

Вказана ухвала вручена усім учасникам справи, що підтверджується відповідними рекомендованими повідомленнями про вручення поштових відправлень, які наявні в матеріалах справи.

18.05.2020 до суду надійшов відзив відповідача на позовну заяву, відповідно до якого Відділ освіти Мурованокуриловецької районної державної адміністрації визнає факт постачання останньому електричної енергії у лютому 2020 року Товариством з обмеженою відповідальністю "Енера Вінниця" з урахуванням укладених між сторонами додаткових угод №2 від 27.12.2019 та №3 від 09.01.2020 до Договору №34 від 18.02.2019. При цьому відповідач визнає наявність заявленого до стягнення боргу, який не було сплачено внаслідок перевищення ліміту використання електроенергії та за відсутності кошторисних призначень за Договором №34 від 18.02.2019, враховуючи оформлення з 12.02.2020 договірних відносин з іншим постачальником електричної енергії.

Розглядаючи дану справу, суд враховує, що процесуальні строки, які були продовжені відповідно до пункту 4 розділу X "Прикінцеві положення" Господарського процесуального кодексу України в редакції Закону України від 30.03.2020 №540-IX, закінчилися через 20 днів після набрання чинності Законом України від 18.06.2020 №731-IX.

Окрім того, суд з урахуванням ч. 2 ст. 11 ГПК України та ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" приймає до уваги припис ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, якою закріплене право особи на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено таке.

Шляхом підписання заяви-приєднання відповідач з 01.01.2019 приєднався до умов Договору про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг ТОВ "Енера Вінниця" відповідно до обраної комерційної пропозиції.

Зазначений Договір є публічним договором приєднання, який встановлює порядок та умови постачання електричної енергії як товарної продукції споживачу (далі - Споживач) постачальником електричної енергії (далі - Постачальник) та укладається сторонами, з урахуванням статей 633, 634, 641, 642 Цивільного кодексу України, шляхом приєднання Споживача до умов цього договору.

18.02.2019 між Відділом освіти Мурованокуриловецької районної державної адміністрації (Замовник, відповідач) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Енера Вінниця" (Учасник, позивач) укладено Договір про закупівлю товарів (робіт або послуг) за державні кошти (електрична енергія (активна) №34 (далі - Договір №34), відповідно до п.1.1. якого Учасник зобов`язався у 2019 поставити Замовникові електричну енергію, а Замовник зобов`язався прийняти і оплатити її в повному обсязі.

Згідно з п.3.1. Договору №34 ціна вказаного договору на момент його укладення становить 1980000 грн, у т.ч. ПДВ.

Пунктом 5.1. Договору №34 сторони погодили строк (термін) поставки електричної енергії - протягом 2019 року, але не пізніше 31.12.2019 згідно з умовами поставки електричної енергії, визначеними у Додатку №1 до цього Договору.

Згідно з п.7.2. Договору №34 у разі невиконання або несвоєчасного виконання зобов`язань при закупівлі електроенергії за бюджетні кошти винна Сторона сплачує на користь іншої сторони штрафні санкції (неустойка, штраф, пеня) у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми боргових зобов`язань за кожен день прострочення, а у разі здійснення попередньої оплати Учасник, крім сплати зазначених штрафних санкцій, повертає Замовнику кошти з урахуванням індексу інфляції.

Невід`ємною частиною цього договору є: Додаток №1 - Заява-приєднання до умов договору про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг та кошторис, затверджений повноважною державною установою, затверджену копію якого Замовник зобов`язаний надати Учаснику при підписанні цього Договору (п. 12.1 Договору №34).

Додатковою угодою №2 від 27.12.2019 до Договору №34 сторони погодили продовжити строк дії Договору №34 до 31.03.2020, а у частині виконання грошових зобов`язань - до моменту їх повного виконання. При цьому відповідно до Додаткової угоди №3 від 09.01.2020 до Договору №34 сторони дійшли згоди щодо збільшення кількості електричної енергії, що постачається та збільшили ціну Договору №34 на суму 394165,20 грн з ПДВ, що не перевищує 20 відсотків суми, визначеної у договорі, укладеному у попередньому році.

Відповідно до умов п.2.1. укладеного шляхом підписання відповідачем Заяви-приєднання Договору, про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг ТОВ "Енера Вінниця" (далі - Договору приєднання) Постачальник продає електричну енергію Споживачу для забезпечення потреб електроустановок Споживача, а Споживач оплачує Постачальнику вартість спожитої (купленої) електричної енергії та здійснює інші платежі згідно з умовами цього Договору.

Споживач розраховується з Постачальником за електричну енергію за цінами, що визначаються відповідно до механізму визначення ціни електричної енергії, згідно з обраною Споживачем комерційною пропозицією, яка є додатком 2 до цього Договору (п. 5.1. Договору приєднання).

Відповідно до п. 5.8. Договору приєднання оплата рахунка Постачальника за цим Договором має бути здійснена Споживачем у строк, визначений у рахунку, який не може бути меншим 5 (п`яти) робочих днів з моменту отримання його Споживачем.

Пунктом 6.2. Договору приєднання, зокрема, встановлено обов`язок Споживача забезпечувати своєчасну та повну оплату активної електричної енергії згідно з умовами цього Договору.

За змістом поданого відповідачем відзиву він не заперечує, що отримував електроенергію відповідно до умов Договору приєднання у лютому 2020 року.

Несплата відповідачем вартості спожитої у лютому 2020 року електричної енергії у повному обсязі з урахуванням виставленого рахунку та відповідного акту прийняття-передавання товарної продукції-активної електричної енергії №МУ-132601/66219/1 від 28.02.2020 по факту споживання за вказаний період слугувала підставою для звернення Товариства з обмеженою відповідальністю "Енера Вінниця" із відповідним позовом до суду про стягнення 228412,53 грн, з яких: 221320,61 грн - основний борг; 4632 грн - пеня; 1770,56 грн - інфляційні втрати; 689,36 грн - 3% річних.

З урахуванням встановлених обставин суд дійшов таких висновків.

За умовами укладеного між сторонами Договору приєднання між сторонами виникли правовідносини, які врегульовано такими законодавчими приписами.

Відповідно до ст. 714 Цивільного кодексу України за договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов`язується надавати другій стороні (споживачеві, абонентові) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобов`язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання.

Згідно з частиною 1 статті 275 Господарського кодексу України за договором енергопостачання енергопостачальне підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду (далі - енергію) споживачеві (абоненту), який зобов`язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується. Окремим видом договору енергопостачання є договір постачання електричної енергії споживачу. Особливості постачання електричної енергії споживачам та вимоги до договору постачання електричної енергії споживачу встановлюються Законом України "Про ринок електричної енергії".

Відповідно до ст. 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Згідно із п. 1 ст. 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Статтею 530 ЦК України встановлено, що якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

У відповідності до ст. 26 Закону України "Про електроенергетику" споживач, якому електрична енергія постачається енергопостачальником, що здійснює господарську діяльність з постачання електричної енергії на закріпленій території, зобов`язаний оплачувати її вартість виключно коштами шляхом їх перерахування на поточний рахунок із спеціальним режимом використання енергопостачальника. У разі проведення споживачем розрахунків в інших формах та/або сплати коштів на інші рахунки такі кошти не враховуються як оплата спожитої електричної енергії.

Відповідно до акту прийняття-передавання товарної продукції-активної електричної енергії №МУ-132601/66219/1 від 28.02.2020 відповідачу у лютому 2020 року поставлено електричну енергію загальною вартістю 470670,38 грн з ПДВ, за яку останній розрахувався частково в сумі 249349,77 грн, що підтверджується банківською випискою по рахунку позивача (а.с.38-40, т.1).

Таким чином, несплаченим залишається основний борг в сумі 221320,61 грн, який позивачем заявлено до стягнення.

Отже, матеріалами справи підтверджується наявність основного боргу в сумі 221320,61 грн, відтак позов в цій частині підлягає задоволенню у повному обсязі.

Щодо заявлених до стягнення 4632 грн - пені; 1770,56 грн - інфляційних втрат та 689,36 грн - 3% річних внаслідок прострочення виконання зобов`язання в частині оплати за поставлену електричну енергію суд зазначає таке.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Порушенням зобов`язання, згідно ст. 610 Цивільного кодексу України, є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

У відповідності до п.3 ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Відповідно до ч.1 ст. 546 Цивільного кодексу України та ст. 230 Господарського кодексу України виконання зобов`язання може забезпечуватися, крім іншого, неустойкою.

У відповідності до ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно з ч.1 ст. 550 Цивільного кодексу України право на неустойку виникає незалежно від наявності у кредитора збитків, завданих невиконанням або неналежним виконанням зобов`язання.

Статтею 230 Господарського кодексу України встановлено, що штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

Частиною шостою статті 232 Господарського кодексу України передбачено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано.

Пунктом 7.2. Договору про закупівлю товарів (робіт або послуг) за державні кошти (електрична енергія (активна) №34 від 18.02.2019 сторони погодили, що у разі невиконання або несвоєчасного виконання зобов`язань при закупівлі електроенергії за бюджетні кошти винна Сторона сплачує на користь іншої сторони штрафні санкції (неустойка, штраф, пеня) у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми боргових зобов`язань за кожен день прострочення, а у разі здійснення попередньої оплати Учасник, крім сплати зазначених штрафних санкцій, повертає Замовнику кошти з урахуванням індексу інфляції.

Суд, перевіривши за допомогою програми "ЛІГА.ЗАКОН" наданий позивачем розрахунок 3% річних, інфляційних втрат та пені, дійшов висновку, що такий розрахунок не перевищує розрахунку суду, а тому позов в цій частині підлягає задоволенню повністю у визначених позивачем сумах.

За змістом ст. 73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Згідно із ч.ч. 1, 3 ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи, в інтересах яких заявлено вимоги, за винятком тих осіб, які не мають процесуальної дієздатності (ч. 2 ст. 14 ГПК України).

Відповідно до ст.ст. 76, 77, 78, 79 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи. Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Приймаючи до уваги, що матеріалами справи підтверджується факт постачання Товариством з обмеженою відповідальністю "Енера Вінниця" відповідачу електричної енергії у лютому 2020 року, що визнається Відділом освіти Мурованокуриловецької районної державної адміністрації, та відсутність доказів оплати відповідачем в повному обсязі за отриману електричну енергію, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню в повному обсязі як такі, що доведені позивачем належними та допустимими доказами.

З огляду на посилання відповідача щодо відсутності кошторисних призначень на сплату заборгованості враховуючи перевищення ліміту використання електроенергії суд акцентує увагу, що Європейським судом з прав людини в рішенні від 18.10.2005 у справі "Терем ЛТД, Чечеткін та Оліус проти України" та в рішенні від 30.11.2004 у справі "Бакалов проти України" зазначено, що відсутність бюджетного фінансування (бюджетних коштів) не є підставою для звільнення від відповідальності за порушення зобов`язання.

Відповідно ж до положень ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року та практику Суду як джерело права.

Аналогічної позиції, що відсутність бюджетного фінансування (бюджетних коштів) не є підставою для звільнення від відповідальності за порушення зобов`язання притримується Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду, про що, зокрема, викладено у постанові ВС КГС від 07.11.2019 у справі № 916/1345/18.

Витрати по сплаті судового збору відповідно до ч. 4 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст. 5, 7, 8, 10, 11, 13, 14, 15, 18, 42, 45, 46, 73, 74, 76, 77, 78, 79, 86, 91, 123, 129, 232, 233, 236, 237, 238, 240, 241, 242, 326, 327 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

В И Р І Ш И В :

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Відділу освіти Мурованокуриловецької районної державної адміністрації (вул. Соборна, 57, смт Муровані Курилівці, Вінницька область, 23400; код ЄДРПОУ 02141408) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Енера Вінниця" (вул. Пирогова, 131, м. Вінниця, 21037; код ЄДРПОУ - 41835359) 221320,61 грн - основного боргу за спожиту електроенергію; 4632 грн - пені; 1770,56 грн - інфляційних втрат; 689,36 грн - 3% річних та 2102 грн - витрат на сплату судового збору.

3. Згідно з приписами ч.1 ст.241 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

4. Відповідно до положень ч.1 ст.256 ГПК України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення до Північно-західного апеляційного господарського суду. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

5. Примірник повного судового рішення надіслати учасникам справи рекомендованим листом з повідомленням про вручення поштового відправлення.

Повне рішення складено 25 серпня 2020 р.

Суддя А.А. Тварковський

віддрук. прим.:

1 - до справи;

2 - позивачу - вул. Пирогова, 131, м. Вінниця, 21037;

3 - відповідачу - вул. Соборна, 57, смт Муровані Курилівці, Вінницька область, 23400.