Рішення № 91133141, 10.08.2020, Солом'янський районний суд міста Києва

Провадження №2/760/2167/20

В справі № 760/23128/19

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

10 серпня 2020 року Солом"янський районний суд м. Києва в складі:

головуючого- судді- Шереметьєвої Л.А.

за участю секретаря- Шпори М.М.

представника позивача- ОСОБА_1

представника відповідача- ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_4 про вселення та встановлення порядку користування квартирою, суд

В С Т А Н О В И В :

Позивач звернувся до суду з позовом і просить:

- вселити його в квартиру АДРЕСА_1 ;

- встановити порядок користування житловим приміщенням шляхом виділення йому в користуваннґ житлової кімнати площею 14,6 кв.м. з балконом площею 1.1 кв.м., а відповідачу житлової кімнати площею 10,2 кв.м.

Інші приміщення залишити в їх загальному користуванні.

Посилається в позові на те, що квартира АДРЕСА_1 належить йому з відповідачем на праві спільної часткової власності по Ѕ частині кожному.

Згідно із технічним паспортом квартира складається з трьох жилих кімнат - 16,5 кв.м., 14,6 кв. м. та 10,2 кв.м., коридору, кухні, вбиральні, ванної кімнати, а всього житловою площею 41, 30 кв.м., загальною площею 59.9 кв.м.

13 квітня 2017 року він зареєстрував своє право власності на частину квартири в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно.

При намаганні потрапити до квартири стикнувся з супротивом з боку відповідача.

За даним фактом 17 травня 2018 року до Солом`янського управління поліції Головного управління Національної поліції у місті Києві було подано відповідну заяву.

Згідно висновку від 26 травня 2018 року за результатами проведеної перевірки відповідач заявив, що він не бачив документів, які підтверджують його право власності на Ѕ частину квартири.

При цьому підтвердив, що дійсно змінив замки в дверях, тому що сторонні особи проникли до його житлового приміщення. Ключі від квартири другому власнику не надав.

Таким чином вважає, що вказані дії відповідача є суттєвою перешкодою у користуванні ним своєю власністю, та обмежують його права, як власника.

Виходячи з цього, просить задовольнити позов.

Представник позивача в судовому засіданні позов підтримала.

Представник відповідача в судовому засіданні проти позову заперечувала.

Зазначає, що позивач не привів будь-яких доказів перешкод з боку відповідача в користуванні квартирою.

Підтвердила, що сторони є співвласниками квартири в рівних частках, між сторонами має місце конфлікт, так як позивач не сплачує комунальні послуги.

Зазначила, що на даний час в квартирі ніхто не проживає, підтвердила зміну замків у вхідних дверях квартири відповідачем, відсутності ключів від квартири у позивача, за якими позивач до відповідача не звертався.

Крім того, пояснила, що коли позивач приїхав до квартири та забрав речі, відповідач змінив замки та повідомив його про це по телефону.

Щодо користування квартирою, зазначила, що проти такого порядку відповідач не заперечує, оскільки він існував у такому вигляді тривалий час, ще коли обидва проживали в квартирі.

Виходячи з цього, просить відмовити в позові.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку про задоволення вимог позивача, виходячи з наступного.

Статтею 1 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (1950 року), ратифікованою Законом України від 17 липня 1997 року № 475/97-ВР, передбачено право кожної фізичної чи юридичної особи безперешкодно користуватися своїм майном, не допускається позбавлення особи її власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом, і загальними принципами міжнародного права, визнано право держави на здійснення контролю за користуванням майном відповідно до загальних інтересів або для забезпечення сплати податків чи інших зборів або штрафів.

Гарантії здійснення права власності та його захисту закріплено і в статті 41 Конституції України, в якій гарантовано право кожному володіти, користуватись та розпоряджатись своєю приватною власністю, набутою у порядку, визначеному законом.

Непорушність права власності закріплено і в статті 321 ЦК України, відповідно до частини першої якої ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

Відповідно до частини першої статті 317 ЦК України власникові належать права володіння, користування та розпорядженням своїм майном.

Згідно частин першої, третьої статті 319 ЦК України власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Усім власникам забезпечуються рівні умови здійснення своїх прав.

За положенням частини першої, другої статті 358 ЦК України право спільної часткової власності здійснюється співвласниками за їхньою згодою. Співвласники можуть домовитися про порядок володіння та користування майном, що є їхньою спільною частковою власністю.

Судом встановлено, що сторони є співвласниками квартири АДРЕСА_1 в рівних частках.

Позивач є власником Ѕ частини квартири на підставі дубліката свідоцтва про право на спадщину, виданого 13 квітня 2017 року Дев`ятою Київською нотаріальною конторою.

Відповідач на підставі свідоцтва про право на спадщину за заповітом, виданого 07 травня 2013 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу.

Спірна квартира має загальну площу 59, 9 кв.м. і складається з трьох житлових кімнат розміром: 14, 6 кв.м. та 10, 2 кв.м., які є окремими, та прохідної розміром 16, 5 кв.м., а також підсобних приміщень: коридору - 6,4 кв.м., кухні - 7, 0 кв.м., вбиральні - 1, 0 кв.м., ванної кімнати - 2, 0 кв.м. та двох балконів по 1,1 кв.м.

/ а.с. 7 - 9; 12 - 14 /

Відповідно до статей 355, 356, 358 ЦК України майно, що є у власності двох або більше осіб (співвласників), належить їм на праві спільної власності (спільне майно).

Власність двох чи більше осіб із визначенням часток кожного з них у праві власності є спільною частковою власністю.

Право спільної часткової власності здійснюється співвласниками за їхньою згодою.

Співвласники можуть домовитися про порядок володіння та користування майном, що є їхньою спільною частковою власністю.

Кожен із співвласників має право на надання йому у володіння та користування тієї частини спільного майна в натурі, яка відповідає його частці у праві спільної часткової власності.

Судом встановлено та не спростовано представником відповідача, між сторонами існує конфліктна ситуація з приводу користування квартирою.

Встановлено та не заперечується представником відповідача, останнім у квартирі замінені замки, ключі від яких позивачу, як співвласнику, передані не були.

Представники сторін у судовому засіданні підтвердили, що позивач, як співвласник, доступу до квартири не має.

В пункті 14 постанови Пленуму Верховного Суду України від 22.12.1995 року « Про судову практику в справах за позовами про захист права власності» квартира, яка є спільною сумісною чи спільною частковою власністю, на вимогу учасника цієї власності підлягає поділу в натурі, якщо можливо виділити сторонам ізольовані жилі приміщення та інші приміщення з самостійними виходами, які можуть використовуватися як окремі квартири або які можна переобладнати в такі квартири. У протилежному випадку може бути встановлено порядок користування приміщеннями квартири, якщо про це заявлено позов.

Таким чином, порядок користування жилими приміщеннями у квартирі, яка належить на праві власності кільком особам, може бути встановлений у випадку, коли такі приміщення є відособленими та за розміром відповідають часткам цих осіб у квартирі.

З плану квартири вбачається, що кімнати розміром 14,6 кв.м. та 10,2 кв.м., які позивач просить виділити в користування його з відповідачем, як співвласників, є ізольованими.

Представник відповідача в судовому засіданні зазначила, що такий порядок користування кімнатами між сторонами склався ще з дитинства, відповідач не заперечує проти його продовження і такий порядок користування нею не порушує його прав, як співвласника.

Виходячи з цього, рівності часток сторін у праві власності, а також враховуючи, що запропонований позивачем порядок користування жилою площею не порушує вимог закону та прав сторін, суд приходить до висновку про задоволення вимог позивача.

Щодо приведених представником відповідача заперечень у судовому засіданні, суд виходить з наступного.

Відповідно до ч.1 ст.4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Згідно з ч.ч.1, 3 ст.12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін.

Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Тобто, при зверненні до суду з позовом на позивача покладений тягар доведення обставин заявлених вимог.

Натомість відповідач повинен довести саме свої заперечення проти доводів позивача.

Представник відповідача в судовому засіданні не заперечувала, що відповідач замінив замки до вхідних дверей квартири, позивач доступу до спірної квартири не має, ключі від вхідних дверей відповідачем після зміни замків йому також передані не були.

Відповідно до ч.5 ст.319 ЦК України власник не може використовувати право власності на шкоду правам, свободам та гідності громадян, інтересам суспільства, погіршувати екологічну ситуацію та природні якості землі.

З урахуванням цього суд вважає, що права позивача, як співвласника, є порушеними, а тому підлягають захисту.

Відповідно до ч.1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи викладене, з відповідача підлягає стягненню судовий збір в розмірі 768, 40 гр. на користь на користь позивача.

Керуючись ст.41 Коституції України, ст.ст. 15,16, 317,319, 321, 355-358, 383 ЦК України, ст.ст. 4, 5, 12, 13, 76 - 82, 141, 259, 263 - 265, 268, 273 ЦПК України, суд

В И Р І Ш И В :

Позов задовольнити.

Вселити ОСОБА_3 / ІНФОРМАЦІЯ_1 , адреса: АДРЕСА_2 , ІН НОМЕР_1 / в квартиру АДРЕСА_1 .

Встановити порядок користування квартирою АДРЕСА_1 .

Виділити в користування ОСОБА_3 жилу кімнату площею 14, 6 кв.м.

Виділити в користування ОСОБА_4 жилу кімнату розміром 10, 2 кв.м.

Інші приміщення: коридор розміром 6, 4 кв.м., жилу кімнату - 16, 5 кв.м., кухню - 7,0 кв.м., вбиральню - 1,0 кв.м., ванну кімнату - 2, 0 кв.м., балкон - 1,1 кв.м. залишити в спільному користуванні сторін.

Стягнути з ОСОБА_4 / адреса: АДРЕСА_2 , ІН НОМЕР_2 / на користь ОСОБА_3 / ІНФОРМАЦІЯ_1 , адреса: АДРЕСА_2 , ІН НОМЕР_1 / 768, 40 гр. судового збору.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Київського апеляційного суду через суд першої інстанції.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення складено 25 серпня 2020 року.

Суддя Л .А. Шереметьєва