Рішення № 91128644, 25.08.2020, Кальміуський районний суд міста Маріуполя (до 25.04.2025 - Іллічівський районний суд м. Маріуполя)

264/2296/20

2/264/945/2020

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

(ЗАОЧНЕ)

"25" серпня 2020 р. Іллічівський районний суд м. Маріуполя Донецької області під головуванням судді Кузнецова Д. В., за участю секретаря судового засідання Скудар С.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Маріуполі в порядку письмового провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення грошових коштів, набутих без достатніх правових підстав,

В С Т А Н О В И В:

10 квітня 2020 року ОСОБА_1 звернулась до суду із зазначеним позовом про стягнення з ОСОБА_2 грошових коштів у розмірі 24 245,00 гривень, які були набуті без достатніх правових підстав. В обґрунтування позову вказує, що 20 квітня 2018 року о 15 годині на мобільний номер позивачки надійшло повідомлення про те, що з її карткового рахунку у АТ «Укрсоцбанк» були зняті грошові кошти. В цей же день вона звернулась до банку та працівників поліції з факту шахрайського зняття коштів з її рахунку. 21 квітня 2018 року відомості про кримінальне правопорушення, передбачене ч.1 статті 190 КК України, були внесені до ЄРДР. В банку їй повідомили, що зняті кошти були перераховані на платіжну картку № НОМЕР_1 , яка видана ПАТ «Укргазбанк» і на даному рахунку грошові кошти заблоковано. В ході досудового розслідування було встановлено, що платіжна картка, на яку були перераховані грошові кошти, належить відповідачу ОСОБА_2 . Ухвалою слідчого судді Октябрьского районного суду м.Полтави від 17.05.2018 року на вказаний банківський рахунок був накладений арешт в межах кримінального провадження. З метою повернення належних позивачці коштів вона зверталась із листами до ОСОБА_2 та АТ «Укргазбанк», однак банк їй відмовив у поверненні коштів, а від ОСОБА_3 жодної відповіді так і не надійшло. На підставі цього та посилаючись на положення статей 387, 1212 ЦК України наголошує на тому, що не давала жодних доручень на проведення списання коштів з її карткового рахунку, а з відповідачем вона не знайома, жодних договорів або правочинів вона з ним не вчиняла, а тому жодних правових підстав для отримання належних коштів відповідач не мав та зобов`язаний повернути безпідставно набуті кошти.

Позивачка в судове засідання не з`явилася, направила на адресу суду заяву про розгляд справи за її відсутності, підтримує позовні вимоги та просить їх задовольнити, не заперечувала проти винесення заочного рішення.

Відповідач ОСОБА_2 у судове засідання не з`явився з невідомих підстав, про час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином.

У цьому випадку суд вважає доцільним ухвалити заочне рішення, оскільки відповідно до ст. 280 ЦПК України у разі неявки у судове засідання відповідача, який належним чином повідомлений і від якого не надійшло повідомлення про причини неявки або якщо зазначені причини визнані неповажними, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів, якщо позивач не заперечує проти такого вирішення.

Суд, дослідивши письмові матеріали справи, вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до частини 1 статті 16 Цивільного кодексу України (далі за текстом - ЦК України), кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Зокрема, частиною 1 статті 11 Цивільного процесуального кодексу України встановлено, що суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

Статтею 76 ЦПК України встановлено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Згідно із частиною 1 статті 77 ЦПК України, належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.

Згідно із статтею 80 ЦПК України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом (стаття 80 ЦПК України).

Судом встановлено, що позивачка має особистий банківський рахунок № НОМЕР_2 та картковий рахунок НОМЕР_3 , відкритий в ПАТ «Укрсоцбанк» в період з 21.03.2018 року по 20 квітня 2018 року, що підтверджується відповідною банківською випискою. Згідно даної виписки сформованої по руху коштів за період з 21 березня 2018 року по 20 квітня 2018 року 20 квітня 2018 року з її рахунку були списанні грошові кошти в сумі 24 245 гривень з призначенням платежу CH Debit UKR Visa Direct Pravex p2p Portmone.

Згідно з випискою по рахунку № НОМЕР_4 , відритому в ПАТ АБ «Укргазбанк» відділення №313/04, ОСОБА_2 є власником даного рахунку та 24 квітня 2018 року отримав кошти, здійсненні переказом р2р, в сумі 24 210,00 гривень.

Згідно з розпискою ОСОБА_2 отримав платіжну картку номер НОМЕР_5 Акціонерного банку «Укргазбанк» 20 квітня 2018 року у відділенні №313/04Б, яке розташоване в Донецькій області, м.Маріуполь, вул.Архітектора Нільсена, 32.

Згідно з витягом з Єдиного реєстру досудових розслідувань 21 квітня 2018 року за заявою ОСОБА_1 було зареєстровано кримінальне провадження №12018170040001235 про вчинення відносно нею злочину, передбаченого частиною 1 статті 190 КК України, та заволодіння 20 квітня 2018 року шляхом обману її коштами в сумі 24245 гривень невідомою особою, яка представилась працівником банку.

Ухвалою слідчого судді Октябрьского районного суду м.Полтави від 17 травня 2018 року по справі №554/3618/18 клопотання слідчого про накладення арешту було задоволено та накладено арешт на платіжний рахунок «УКРГАЗБАНК» № НОМЕР_1 , який перебуває в ПАТ акціонерний банк «УКРГАЗБАНК», ЄДРПОУ 23697280.

Згідно з заявами від 17 жовтня 2018 року позивачка зверталась із письмовою вимогою до ОСОБА_2 та відділення ПАТ АБ «Укргазбанк» про повернення помилково перерахованих з її карти коштів в сумі 24245 гривень.

Листом ПАТ АБ «Укргазбанк» від 08.11.2018 року позивачці була спрямована відповідь, в якій їй було повідомлено про відсутність правових підстав здійснити переказ коштів. Додатково проінформовано , що станом на дату надання відповіді, на виконання ухвали Октябрьского районного суду м.Полтави від 11.09.2018 року на закріплений за карткою 5355ХХХХХХХХ1057 рахунок накладено арешт. Подальшу дії з повернення помилкового перерахованих позивачкою коштів будуть здійсненні банком у відповідності до вимог чинного законодавства України, в тому числі за рішенням суду.

При цьому будь-якої відповіді від ОСОБА_2 до позивачки не надходило.

З наведених доказів слідує, що з банківського рахунку позивачки 20 квітня 2018 року без будь-яких підстав було списано грошові кошти в сумі 24 245,00 гривень та перераховані на банківський рахунок ПАТ АБ «Укргазбанк», який відкритий та належить відповідачу.

При вирішенні спору суд виходить з наступного.

Згідно з статтею 387 ЦК України власник має право витребувати своє майно від особи, яка незаконно, без відповідної правової підстави заволоділа ним.

Загальні підстави для виникнення зобов`язань у зв`язку з набуттям, збереженням майна без достатньої правової підстави визначені нормами глави 83 ЦК України.

Згідно з ст.1212 ЦК України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов`язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов`язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.

Положення цієї глави застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події.

Положення цієї глави застосовуються також до вимог про: 1) повернення виконаного за недійсним правочином; 2) витребування майна власником із чужого незаконного володіння; 3) повернення виконаного однією із сторін у зобов`язанні; 4) відшкодування шкоди особою, яка незаконно набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи.

За ст.1213 ЦК України набувач зобов`язаний повернути потерпілому безпідставно набуте майно в натурі.

У разі неможливості повернути в натурі потерпілому безпідставно набуте майно відшкодовується його вартість, яка визначається на момент розгляду судом справи про повернення майна.

Отже, стаття 1212 ЦК України регулює випадки набуття майна або його збереження без достатніх правових підстав.

Предметом регулювання інституту безпідставного отримання чи збереження майна є відносини, які виникають у зв`язку з безпідставним отриманням чи збереженням майна i які не врегульовані спеціальними інститутами цивільного права.

Зобов`язання з безпідставного набуття, збереження майна виникають за наявності трьох умов: а) набуття або збереження майна, б) набуття або збереження за рахунок іншої особи, в) вiдсутнiсть правової підстави для набуття або збереження майна (відсутність положень закону, адміністративного акта, правочину або інших підстав, передбачених статтею 11 ЦК України).

Об`єктивними умовами виникнення зобов`язань iз набуття, збереження майна без достатньої правової підстави виступають: 1) набуття або збереження майна однією особою (набувачем) за рахунок іншої (потерпілого); 2) шкода у вигляді зменшення або незбiльшення майна у іншої особи (потерпілого); 3) обумовленість збільшення або збереження майна на стороні набувача шляхом зменшення або вiдсутностi збільшення на стороні потерпілого; 4) відсутність правової підстави для вказаної зміни майнового стану цих осіб.

Під вiдсутнiстю правової підстави розуміється такий перехід майна від однієї особи до іншої, який або не ґрунтується на прямій вказiвцi закону, або суперечить меті правовiдношення i його юридичному змісту. Тобто вiдсутнiсть правової підстави означає, що набувач збагатився за рахунок потерпілого поза підставою, передбаченою законом, іншими правовими актами чи правочином.

Тобто у разі, коли поведінка набувача, потерпілого, інших осіб або подія утворюють правову підставу для набуття (збереження) майна, стаття 1212 ЦК України може бути застосована тільки після того, як така правова підстава в установленому порядку скасована, визнана недійсною, змінена, припинена або була відсутня взагалі.

Будь-яких правових підстав для переказу коштів на рахунок відповідача судом не встановлено, так само як і не встановлено жодних договірних стосунків або деліктних правовідносин між сторонами, а призначення переказу взагалі не дає можливості ідентифікувати мету проведеної банківської операції.

Таким чином, суд доходить висновку про безпідставне отримання ОСОБА_2 грошових коштів в сумі 24245 гривень, які були набуті ним за рахунок позивачки без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно) та які він зобов`язаний повернути за рішенням суду.

У зв`язку із цим безпідставно отримані кошти в розмірі 24245 гривень мають бути повернуті позивачу, а тому позовні вимоги ОСОБА_1 є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Відповідно до статті 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. На підставі вказаних положень з відповідача підлягає стягненню сплачений позивачем при зверненні до суду судовий збір в розмірі 840,80 гривень.

Керуючись ст. ст. 12, 81, 89, 247, 263-265 ЦПК України, суд

В И Р І Ш И В:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення грошових коштів, набутих без достатніх правових підстав - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІПН НОМЕР_6 , який зареєстрований в АДРЕСА_1 ) на користь ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , ІПН НОМЕР_7 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_2 ) безпідставно набуті грошові кошти в сумі 24 245,00, а також судовий збір в сумі 840,80 грн.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

На рішення суду може бути подана апеляційна скарга протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції або через суд першої інстанції.

Повний текст рішення виготовлено 25 серпня 2020 року.

Суддя: Д. В. Кузнецов