Ухвала суду № 91127732, 18.08.2020, Шевченківський районний суд міста Полтави (до 25.04.2025 - Октябрський районний суд м. Полтави)

Дата документу 18.08.2020 Справа № 554/2624/14-ц

Провадження №2-п/554/59/20

УХВАЛА

іменем України

18 серпня 2020 року м.Полтава

Октябрський районний суд м.Полтави у складі:

головуючого судді Андрієнко Г.В.,

за участю секретаря судового засідання Карабаш О.В.,

представника відповідача – адвоката Жовницької В.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Полтаві заяву ОСОБА_1 про перегляд заочного рішення Октябрського районного суду м.Полтави від 07 травня 2014 року по цивільній справі за позовом Публічного акціонерного товариства комерційний банк «Надра» до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_1 про стягнення заборгованості та звернення стягнення на заставне майно, -

В С Т А Н О В И В :

Заочним рішенням Октябрського районного суду м.Полтави від 07 травня 2014 року позовні вимоги Публічного акціонерного товариства комерційний банк «Надра» до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_1 про стягнення заборгованості та звернення стягнення на заставне майно задоволено в повному обсязі.

22 липня 2020 року відповідач по справі ОСОБА_1 подав до суду заяву про скасування заочного рішення Октябрського районного суду м.Полтави від 07 травня 2014 року, посилаючись на те, що з вказаним рішенням суду він не згодний, оскільки ним було укладено тільки договір поруки з банком, але було ще два позичальника ОСОБА_3 та ОСОБА_2 , і заставне майно, яке на даний час відсутнє, можливо ним заволоділи службові особи банку в порядку забезпечення виконання зазначеного договору. Тривалий час він не підтримує жодних зв`язків з ними та навіть не знав, що вони до цього часу не виплатили кредит, оскільки його про це не повідомляли, жодної вимоги з банку не надходило. Крім того, відповідач не був повідомлений про судовий розгляд, про винесене рішення ОСОБА_1 стало відомо тільки 09 червня 2020 року. Його неявка в судове засідання була викликана тим, що на його поштову адресу не надіслано та він особисто не отримував жодної судової повістки, а відтак не мав можливості надати докази, брати участь у їхньому дослідженні та доведення їхньої переконливості перед судом. Також він не надавав заяви про розгляд справи за своєї відсутності, з клопотанням про відкладення розгляду справи до суду не звертався, а також не скористався правом надання заперечень проти позову. Крім того, зазначив, що під час розгляду справи було допущено порушення норм процесуального закону, що позбавило відповідача можливості особисто брати участь у справі та реалізувати надані процесуальним законом права і виконати відповідні обов`язки.

У судовому засіданні представник відповідача адвокат Жовницька В.І. заяву про перегляд заочного рішення підтримала, просила задовольнити.

Відповідач ОСОБА_1 в судове засідання не з`явився, будучи належним чином повідомленим про дату, час та місце судового розгляду. Надав на адресу суду заяву про розгляд без участі, заяву про скасування заочного рішення підтримав у повному обсязі, просив задовольнити, призначивши справу до розгляду в порядку загального позовного провадження (а.с.139).

Представник позивача у справі (стягував, його правонаступник), а також ОСОБА_2 , ОСОБА_3 до суду не з`явились, про розгляд заяви повідомлені належним чином, причини неявки суду невідомі.

Відповідно до ч.1 ст.287 ЦПК України заява про перегляд заочного рішення розглядається в судовому засіданні. Неявка осіб, належним чином повідомлених про дату, час і місце засідання, не перешкоджає розгляду заяви.

За таких обставин, суд вважає можливим розглянути заяву за відсутності учасників справи, які не з`явились.

Заслухавши пояснення представника відповідача, вивчивши суть заяви про перегляд заочного рішення, дослідивши надані докази та матеріали цивільної справи №554/2624/14-ц, суд дійшов до таких висновків.

Відповідно до ч.1 ст.284 ЦПК України заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.

Відповідно до ч.1 ст.288 ЦПК України заочне рішення підлягає скасуванню, якщо судом буде встановлено, що відповідач не з`явився в судове засідання та (або) не повідомив про причини неявки, а також не подав відзив на позовну заяву з поважних причин, і докази, на які він посилається, мають істотне значення для правильного вирішення справи.

Так, поважними причинами неявки можуть бути хвороба, тривале відрядження, інші обставини, що об`єктивно перешкоджають явці до судового засідання, які, безумовно, повинні бути підтверджені документально відповідними доказами, тобто, повинні додаватися до заяви про перегляд заочного рішення. Крім того, відповідач має подати документи, що свідчать про неможливість повідомити суд про причини неявки у судове засідання.

Водночас, з`ясування причин неявки не може бути підставою для скасування заочного рішення. Для цього відповідач має вказати докази, які мають значення для справи, та можуть привести до ухвалення рішення, протилежного заочному повністю або частково, або до його зміни. Тобто, якщо б ці докази були відомі суду при розгляді справи, то у справі було б ухвалено інше рішення.

Наявність вищенаведених обставин повинно бути встановлено у їх сукупності, за відсутності хоча б однієї з них, заочне рішення скасуванню не підлягає.

Як вбачається з матеріалів цивільної справи і встановлено судом, рішенням Октябрського районного суду м.Полтави від 07 травня 2014 року позов Публічного акціонерного товариства комерційний банк «Надра» до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_1 про стягнення заборгованості та звернення стягнення на заставне майно задоволено повністю; стягнуто солідарно з ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_1 на користь Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «Надра» заборгованість за кредитним договором №14-МК/11/2006-840 від 29 листопада 2006 року у розмірі 256766,01 грн.; звернуто стягнення на заставне майно згідно Договору застави №19/11/2006 від 29.11.2006 року, а саме: шино-монтажний стенд, Балансувальний стенд Eldis1110, Балансувальний стенд Eldis1500, підйомник, механізований стелаж для змішування фарб (а.с.36-38).

Дане рішення набрало законної сили 07 липня 2014 року та судом видані стягувачу ПАТ КБ «Надра» відповідні виконавчі листи (а.с.53, 60, 66-67).

12 серпня 2020 року ухвалою Октябрського районного суду м.Полтави замінено стягувача ПАТ КБ «Надра» на його правонаступника – ТОВ «Фінансова компанія «СІТІ ФІНАНС» у виконавчих листах щодо солідарного стягнення з боржників, якими є ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_1 , на користь ПАТ КБ «Надра» заборгованості за кредитним договором №14-МК/11/2006-840 від 29 листопада 2006 року у розмірі 256766,01 грн. (а.с.129-130).

Вирішуючи питання щодо вимог заявника про скасування заочного рішення суду від 07 травня 2014 року, суд зазначає про таке.

Твердження відповідача, викладені в заяві про перегляд заочного рішення, а також доводи його представника щодо поважності причин неявки ОСОБА_1 в судове засідання через відсутність належного повідомлення про розгляд справи не знайшли свого підтвердження в судовому засіданні, оскільки, як вбачається з копії паспорту громадянина України серії НОМЕР_1 , виданого Київським РВ ПМУ УМВС України в Полтавській області 25 липня 1999 року, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з 30 вересня 2008 року зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 (а.с.102-103), що також підтверджується відомостями адресно-довідкового підрозділу ГУДМС України в Полтавській області від 12.03.2014 року (а.с.27).

Так, відповідно до матеріалів справи, відповідач ОСОБА_1 про дату, час та місце слухання справи повідомлявся судовою повісткою, адреса в якій була зазначена саме АДРЕСА_1 , що підтверджується поштовим повідомленням на ім`я ОСОБА_1 , з якого вбачається, що конверт повернутий за закінченням терміну зберігання (а.с.32, 33).

На підставі викладеного, суд приходить до висновку, що відповідач у розумінні діючого законодавства України був належним чином повідомлений про час та місце розгляду цивільної справи, але на власний розсуд не прибув у судове засідання, внаслідок чого судом було ухвалено по справі заочне рішення.

У подальшому копію згаданого судового рішення направлено на адресу реєстрації ОСОБА_1 , однак указане поштове відправлення також повернулось до суду з відміткою поштового відділення зв`язку «за закінчення строку зберігання» (а.с.40, 41, 42).

Відповідно до ч.4 ст.10 ЦПК України суд застосовує при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколи до неї, згоду на обов`язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Одним з основоположних аспектів верховенства права є принцип правової визначеності, який передбачає дотримання принципу res judicata, тобто принципу остаточності рішення, згідно з яким жодна зі сторін не має права домагатися перегляду остаточного й обов`язкового рішення лише з метою повторного слухання справи і постановлення нового рішення. Відхід від цього принципу можливий лише за умови особливих непереборних обставин.

У справах «Осман проти Сполученого королівства» та «Креуз проти Польщі» Європейський суд з прав людини роз`яснив, що реалізуючи пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо доступності правосуддя, держави-учасниці цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони й обмеження, зміст яких полягає в запобіганні безладного руху у судовому процесі.

З мотивувальної частини рішення Октябрського районного суду м.Полтави від 07 травня 2014 року у справі №554/2624/14-ц вбачається, що відповідачі в судове засідання не з`явилися, суд про причини неявки не повідомили. Доказів того, що відповідач не був обізнаний про наявність заочного рішення, останнім суду не надано.

Таким чином, відповідач ОСОБА_1 , звертаючись із заявою про перегляд заочного рішення суду через 6 років після його ухвалення, не надав належних та допустимих доказів на підтвердження поважності причин неявки у судове засідання та спростування зазначених у судовому рішенні тверджень щодо належного повідомлення сторін, у тому числі і відповідача, про час та місце розгляду справи.

Зважаючи на вищезазначене, суд приходить до висновку, що твердження відповідача ОСОБА_1 про те, що він не був належним чином повідомленим про час та місце розгляду справи, яке ґрунтується на припущенні, не може бути підставою для скасування заочного рішення, оскільки не виправдовує втручання у принцип res judicata (юридичної визначеності) та права на справедливий судовий розгляд, гарантоване пунктом 1 статті 6 Конвенції.

Отже, головними умовами для скасування заочного рішення є поважність причини не з`явлення відповідача в судове засідання і докази, на які посилається відповідач, мають істотне значення для правильного вирішення спору. Наявність одночасно цих двох умов дає підстави для скасування заочного рішення суду.

Проте, відповідачем не надано до суду доказів, які б мали істотне значення для правильного вирішення справи, і не були враховані судом при винесенні спірного заочного рішення від 07 травня 2014 року.

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Желтяков проти України» від 09 червня 2001 року, зазначено, що право на справедливий розгляд судом, гарантоване пунктом 1 статті 6 Конвенції, повинно тлумачитися в контексті Преамбули Конвенції, яка, серед іншого, проголошує верховенство права як частину спільного спадку Договірних Держав. Одним із основоположних аспектів верховенства права є принцип юридичної визначеності, який, inter alia, вимагає, щоб, коли суди остаточно вирішили питання, їхнє рішення не ставилось під сумнів (рішення суду у справі «Брумареску проти Румунії» (Brumarescu v. Romania) [ВП], №28342/95, п. 61, ECHR1999-VII).

Цей принцип передбачає повагу до остаточності судових рішень та наполягає на тому, щоб жодна сторона не могла вимагати перегляду остаточного та обов`язкового судового рішення просто задля нового розгляду та постановлення нового рішення у справі. Відступи від цього принципу є виправданими лише тоді, коли вони обумовлюються обставинами суттєвого та неспростовного характеру (рішення у справі «Рябих проти Росії» (Ryabykh v. Russia), № 52854/99, п. 52, ECHR 2003-Х).

Виходячи з вищенаведеної практики ЄСПЛ, скасування рішення суду, що набрало законної сили, за відсутності факту істотності таких обставин, з мотивів неправильного застосування судом норм матеріального та/або процесуального права буде порушенням принципу юридичної визначеності, тобто п.1 ст.6 Конвенції, а також ст.1 Першого протоколу до неї, оскільки у позивача після задоволення його вимог були законні сподівання на те, що його інтереси є остаточно захищеними.

Крім того, суд ураховує, що кредитний договір №14-МК/11/2006-840 між ПАТ КБ «Надра» та ОСОБА_2 , договір застави обладнання №19/11/2006 між ПАТ КБ «Надра» та ОСОБА_4 , договір поруки №11-П/06 між ПАТ КБ «Надра» та ОСОБА_3 , а також договір поруки між ПАТ КБ «Надра» та ОСОБА_1 були укладені 29 листопада 2006 року, тому саме з цього часу заявник повинен був бути обізнаним про наявність своїх боргових зобов`язань перед банком, що витікають із зазначених договорів (а.с.5-8, 9, 10-11, 12-13).

У зв`язку з вищенаведеним, суд зазначає, що заявник не надав будь-яких доказів, які мають істотне значення для справи та не були досліджені судом при винесенні рішення, оскільки обґрунтуванням заяви про перегляд заочного рішення є непогодження з винесеним рішенням по суті.

Відповідно до ч.3 ст.287 ЦПК України суд може своєю ухвалою за результатами розгляду заяви про перегляд заочного рішення залишити заяву без задоволення або скасувати заочне рішення і призначити справу до розгляду за правилами загального чи спрощеного позовного провадження.

Частиною 4 статті 287 ЦПК України передбачено, що у разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому цим Кодексом. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

З огляду на зазначене, суд не вбачає підстав для скасування заочного рішення суду від 07 травня 2014 року, а тому в задоволенні заяви ОСОБА_1 про перегляд заочного рішення потрібно відмовити.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 284-288, 260, 261 ЦПК України, суд, -

У Х В А Л И В :

У задоволенні заяви ОСОБА_1 про перегляд заочного рішення Октябрського районного суду м.Полтави від 07 травня 2014 року по цивільній справі за позовом Публічного акціонерного товариства комерційний банк «Надра» до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_1 про стягнення заборгованості та звернення стягнення на заставне майно, - відмовити.

Роз`яснити заявнику, що відповідно до пункту 4 статті 287 ЦПК України, у разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення, заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому цим Кодексом. У цьому разі строк на апеляційне оскарження починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя Г.В. Андрієнко