Ухвала суду № 91127706, 21.08.2020, Шевченківський районний суд міста Полтави (до 25.04.2025 - Октябрський районний суд м. Полтави)

Дата документу 21.08.2020 Справа № 554/7382/20

Провадження № 1-кс/554/11666/2020

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 серпня 2020 року м. Полтава

Слідчий суддя Октябрського районного суду міста Полтави Чуванова А.М., при секретарі Таран В.І., за участю прокурора Савчука О.Р., підозрюваного ОСОБА_1 , захисника Астапової О.А., розглянувши клопотання слідчого Третього слідчого відділу слідчого управління Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Полтаві Серпухова О.О. стосовно:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, уродженця м. Кривий Ріг Дніпропетровської області, із вищою освітою, не одруженого, старшого сержанта, командира радіовзводу роти зв`язку командного пункту польового вузла зв`язку військової частини А0501 ОК «Схід» СВ ЗС України, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 .

який підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 410 КК України, по матеріалам досудового розслідування № 62020170000000850, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань 17.06.2020 року,-

В С Т А Н О В И В:

Слідчий звернувся до суду з клопотанням про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно ОСОБА_1 . В клопотанні орган досудового розслідування необхідність прийняття такого рішення аргументував наступним.

Територіальним управлінням Державного бюро розслідувань, розташованим у місті Полтаві, за процесуального керівництва військової прокуратури Харківського гарнізону, здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні №62020170000000850 від 17.06.2020 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 410 КК України.

Досудовим розслідуванням встановлено, що громадянин України (військовослужбовець) ОСОБА_1 16 лютого 2020 року уклав контракт про проходження громадянами України військової служби у Збройних Силах України на посадах осіб рядового, сержантського та старшинського складу строком на 1 (один) рік.

Відповідно до Контракту про проходження громадянами України військової служби у Збройних Силах України на посадах осіб рядового, сержантського та старшинського складу ОСОБА_1 ознайомившись із законами та іншими нормативно-правовими актами України, які регулюють порядок проходження громадянами України військової служби, зобов`язаний проходити військову службу у військовій частині А0501 протягом строку Контракту відповідно до вимог, визначених законодавством, що регулює порядок проходження військової служби, свято і неухильно додержуватися Конституції України та законів України, Військової присяги, віддано служити Українському народові, сумлінно і чесно виконувати вимоги військових статутів, накази командирів (начальників), знати та сумлінно виконувати службові обов`язки з посадами, які займатиме протягом строку Контракту, а також особливі обв`язки визначені статутами Збройних Сил України.

Окрім того, ОСОБА_1 склав військову присягу на вірність народу України. Вступаючи на військову службу, присягнув завжди бути вірним і відданим народу України, сумлінно і чесно виконувати військовий обов`язок, накази командирів, неухильно дотримуватися Конституції і законів України, зберігати державну і військову таємницю.

Наказом командира військової частини А0501 (по стройовій частині) №127 від 19.06.2020 року старшого сержанта ОСОБА_1 призначено на посаду командира радіовзводу роти зв`язку командного пункту польового вузла зв`язку військової частини А0501 ОК «Схід» СВ ЗС України.

Відповідно до приписів ст. ст. 2, 4, 24 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу», старший сержант ОСОБА_1 на момент вчинення злочину вважався військовослужбовцем військової служби за контрактом.

Вимоги ст.ст. 17, 65 Конституції України, ст. 17 Закону України «Про оборону України», ч. 1 ст. 1 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» зобов`язують старшого сержанта ОСОБА_1 захищати Вітчизну, суверенітет і територіальну цілісність України.

У відповідності до вимог ст.ст. 9, 11, 16, 49, 120 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, затвердженого Законом України від 24.03.1999 року №548-XIV (зі змінами), ст.ст. 1, 4 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, затвердженого Законом України від 24.03.1999 №551-XIV, старший сержант ОСОБА_1 під час проходження військової служби повинен свято і непорушно додержуватися Конституції України та законів України, Військової присяги, віддано служити Українському народові, сумлінно і чесно виконувати військовий обов`язок; беззастережно виконувати накази командирів; знати та виконувати свої обов`язки та додержуватися вимог статутів Збройних Сил України; виявляти повагу до командирів (начальників) і старших за військовим званням, сприяти їм у підтриманні порядку і дисципліни; виконувати службові обов`язки, що визначають обсяг виконання завдань, доручених йому за посадою; бути зразком високої культури, скромності й витримки, берегти військову честь, захищати свою й поважати гідність інших людей та інше.

Згідно положень ст. ст. 1, 3 Закону України «Про правовий режим майна у Збройних Силах України» від 21.09.1999 року військовим майном є державне майно, закріплене за військовими частинами, закладами, установами та організаціями Збройних Сил України. До військового майна окрім іншого належать і пально-мастильні матеріали. Військове майно закріплюється за військовими частинами Збройних Сил України на праві оперативного управління. З моменту надходження майна до Збройних Сил України і закріплення його за військовою частиною воно набуває статусу військового майна. Військові частини використовують закріплене за ними військове майно лише за його цільовим та функціональним призначенням. Облік, інвентаризація, зберігання, списання, використання та передача військового майна здійснюються у спеціальному порядку, що визначається Кабінетом Міністрів України.

У відповідності до ст. 1 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», особливий період - це період функціонування національної економіки, органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, Збройних Сил України, інших військових формувань, сил цивільного захисту, підприємств, установ і організацій, а також виконання громадянами України свого конституційного обов`язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, який настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і частково відбудовний період після закінчення воєнних дій.

У свою чергу, мобілізація - це комплекс заходів, здійснюваних з метою планомірного переведення національної економіки, діяльності органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ і організацій на функціонування в умовах особливого періоду, а Збройних Сил України, інших військових формувань, Оперативно-рятувальної служби цивільного захисту - на організацію і штати воєнного часу. Мобілізація може бути загальною або частковою та проводиться відкрито чи приховано (абз. 4 ст. 1 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію»).

Обставинами (умовами), що визначають момент настання особливого періоду є: або оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової), або доведення такого рішення до виконавців стосовно прихованої мобілізації, або момент введення воєнного стану в Україні чи окремих її місцевостях.

Таким чином, часткова мобілізація, яка оголошувалася Указами Президента України, є складовою частиною особливого періоду.

Згідно рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13 квітня 2014 року «Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози та збереження територіальної цілісності України», уведеного в дію Указом Президента України від 14 квітня 2014 року № 405/2014 року, у Донецькій та Луганській областях проводиться антитерористична операція.

В силу положень Закону України «Про боротьбу з тероризмом» Збройні Сили України та інші військові формування приймають участь в антитерористичній операції визначеним складом сил і засобів.

У відповідності до абз. 8 ст. 11 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», Президент України приймає рішення про демобілізацію із внесенням відповідного Указу на затвердження Верховною Радою України.

Демобілізація - це комплекс заходів, рішення про порядок і терміни проведення яких приймає Президент України, спрямованих на планомірне переведення національної економіки, органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ і організацій на роботу і функціонування в умовах мирного часу, а Збройних Сил України, інших військових формувань, Оперативно-рятувальної служби цивільного захисту - на організацію і штати мирного часу.

За викладених обставин особливий період як часовий проміжок, що охоплює мобілізацію, воєнний час і частково відбудовний період після закінчення воєнних дій, на даний час не завершився.

Проте, в порушення вищевказаних вимог чинного законодавства України, у липні 2020 року старший сержант ОСОБА_1 вирішив стати на злочинний шлях та незаконно збагатитися за рахунок держави шляхом привласнення та подальшої реалізації військового майна військової частини А0501, а саме дизельного палива, яка дислокується по АДРЕСА_1 .

З цією метою, старший сержант ОСОБА_1 розуміючи, що він має безперешкодний доступ до складів паливно-мастильних матеріалів (складська територія) військової частини А0501, та безпосередньо 17 липня 2020 року для виконання свого злочинного наміру, направленого на привласнення іншого військового майна, старший сержант ОСОБА_1 запустив на складську територію паливно-мастильних матеріалів військової частини А 0501 цивільний автомобіль марки Volkswagen LT 46, державний номерний знак НОМЕР_1 з метою реалізації, за раніше обговореним із громадянином ОСОБА_2 планом, паливо-мастильних матеріалів, а саме дизельного палива у кількості 1200 літрів, бензину у кількості 400 літрів, а також 220 літрів автомобільного масла на загальну суму 23340 грн. здійснивши громадянину ОСОБА_2 реалізацію військового майна.

Продовжуючи реалізовувати свій злочинний умисел, старший сержант ОСОБА_1 19 серпня 2020 року, близько 05.50 години, знаходячись на території складів паливно-мастильних матеріалів військової частини А0501, за адресою: вул. Горішного, б. 142, м.Чугуїв Харківської області, будучи військовослужбовцем військової частини А0501, діючи в умовах особливого періоду та реалізуючи свій вищевказаний злочинний умисел, з метою особистого збагачення за рахунок злочинної діяльності шляхом привласнення військового майна - дизельного палива у кількості 2080 літрів запустив на територію цивільний автомобіль марки Volkswagen LT 46 та, отримав від громадянина ОСОБА_2 раніше оговорені грошові кошти у сумі 29120 грн. та за допомогою заправного шлангу здійснив злив 2080 літрів дизельного палива із автомобіля марки «КАМАЗ» (паливозаправник) військовий номер 2756 К5 у 10 (десять) металевих бочок ємністю 200 літрів кожна громадянина ОСОБА_2 , який в свою чергу брав участь у проведенні негласної слідчої дії - контроль за вчиненням злочину у формі контрольованої закупки та якому працівниками правоохоронних органів було доручено безпосереднє виконання контрольованої закупки дизельного пального, тим самим старший сержант ОСОБА_1 привласнив військове майно та розпорядився ним на власний розсуд.

Відразу після цього, зазначені злочинні дії старшого сержанта ОСОБА_1 були припиненні співробітниками відділу Головного управління військової контррозвідки ДКР СБУ України.

19.08.2020 року повідомлено ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 410 КК України, а саме: привласнення іншого військового майна в умовах особливого періоду, крім воєнного стану.

З метою запобігання спробам підозрюваного переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; незаконно впливати на свідків у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, вчинити інше кримінальне правопорушення, слідчий просить обрати підозрюваному запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.

В судовому засіданні прокурор підтримав клопотання просив задовольнити з підстав зазначених в клопотанні. Просив відмовити в передачі підозрюваного на поруки, оскільки це зашкодить слідству та особа, яка заявила клопотання, нікому невідома.

Підозрюваний в судовому засіданні заперечував проти задоволення клопотання. Вказав, що у нього є троє дітей від різних жінок від попередніх шлюбів. Донька ОСОБА_3 у нього народилася в 2020 році у цивільному шлюбі, дитина не зареєстрована на теперішній час. Просив врахувати, що у нього на утриманні малолітня дитина, цивільна дружина та її неповнолітня дитина.

Захисник в судовому засіданні просила відмовити в задоволенні клопотання, як заявлене передчасно. Вказала, що підозра не конкретизована, ризики не доведені. Зазначила, що у підозрюваного є четверо неповнолітніх дітей, він позитивно характеризується, має нагороди, грамоти, його просять передати на поруку. Просила обрати більш м`який запобіжний захід.

Заслухавши учасників процесу, вивчивши матеріали клопотання, суд приходить до наступного.

Відповідно до ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується. Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.

Частиною 1 статті 183 КПК України передбачено, що тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не може запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 КПК України.

Європейський суд з прав людини неодноразово підкреслював, що наявність підстав для тримання особи під вартою та продовження строку тримання під вартою має оцінюватися в кожному кримінальному провадженні з урахуванням його конкретних обставин. Тримання під вартою та продовження строку тримання під вартою може бути виправдано за наявності того, що його вимагають справжні інтереси суспільства, які не зважаючи на презумпцію невинуватості, переважають над принципом поваги до особистої свободи. При розгляді питання про доцільність тримання особи під вартою судовий орган повинен брати до уваги фактори, які можуть мати відношення до справи: характер (обставини) і тяжкість передбачуваного злочину; обґрунтованість доказів того, що саме ця особа вчинила злочин; покарання, яке можливо буде призначено в результаті засудження; характер, минуле, особисті та соціальні обставини життя особи, його зв`язки з суспільством.

Аналогічне відображення принципів вирішення питання застосування щодо особи запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою міститься і в положеннях ст.ст.177, 178, 183 КПК України.

Згідно ч. ч. 1, 3 ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Встановлено, що 19.08.2020 року ОСОБА_1 затримано за підозрою у вчиненні кримінального правопорушення в порядку статті 208 КПК України.

19.08.2020 року повідомлено ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 410 КК України, а саме: привласнення іншого військового майна в умовах особливого періоду, крім воєнного стану.

В матеріалах провадження містяться достатні дані, які переконують суд у тому, що підозрюваний міг вчинити інкримінований йому злочин, висунута підозра є обґрунтованою.

При цьому слідчим суддею при обранні запобіжного заходу лише перевіряється наявність вагомих доказів, що можуть свідчити про вчинення підозрюваним кримінального правопорушення. Питання щодо доведеності чи недоведеності вини підозрюваного не є предметом розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу.

Так, в судовому засіданні стороною кримінального провадження надані докази, які на думку слідчого судді свідчать про:

- наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_1 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 410 КК України, санкцією якої передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк до 12 років, що підтверджується зібраними в кримінальному провадженні доказами, а саме: протоколом затримання особи підозрюваної у вчиненні злочину від 19.08.2020, протоколами допиту свідків ОСОБА_2 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , протоколами огляду, помітки, копіювання та вручення заздалегідь ідентифікованих засобів - грошових купюр від 17.07.2020 року, огляду транспортного засобу від 17.07.2020 року, огляду, видачі паливо-мастильних матеріалів від 17.07.2020 року, огляду, помітки, копіювання та вручення заздалегідь ідентифікованих засобів - грошових купюр від 19.08.2020 року, огляду транспортного засобу від 19.08.2020 року, огляду, видачі паливо-мастильних матеріалів від 17.08.2020 року, протоколом обшуку гаражу ОСОБА_1 , матеріалами виконаних доручень оперативними підрозділами, речовими доказами та іншими матеріалами кримінального провадження;

- наявність достатніх підстав вважати, що існують ризики, передбачені статтею 177 цього Кодексу, а саме: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; незаконно впливати на свідків у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, вчинити інше кримінальне правопорушення;

- жоден із більш м`яких запобіжних заходів не може запобігти доведеним ризикам.

Суд, у відповідності до ст. 178 КПК України, при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 КПК України, враховує дані про особу підозрюваного в їх сукупності, у тому числі: вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним кримінального правопорушення, тяжкість покарання, що йому загрожує у разі визнання його винуватим, вік та стан його здоров`я, міцність соціальних зв`язків в місці його проживання, репутацію, майновий стан.

З урахуванням викладеного, суд приходить до висновку про задоволення клопотання прокурора та необхідність застосування щодо підозрюваного виняткового запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

У відповідності до ч.1 ст.197 КПК України, строк дії ухвали слідчого судді, суду про тримання під вартою або продовження строку тримання під вартою не може перевищувати шістдесяти днів.

Відповідно до ч. 4 ст. 183 КПК України слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи підстави та обставини, передбачені статтями 177 та 178 цього Кодексу, має право не визначити розмір застави у кримінальному провадженні: 1) щодо злочину, вчиненого із застосуванням насильства або погрозою його застосування; 2) щодо злочину, який спричинив загибель людини; 3) щодо особи, стосовно якої у цьому провадженні вже обирався запобіжний захід у вигляді застави, проте був порушений нею.

Одночасно, задовольняючи клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, слідчий суддя враховує недоведеність на даний момент стороною обвинувачення наявності обставин, передбачених ч. 4 ст. 183 КПК України, а відтак вважаю за необхідне визначити підозрюваному розмір застави.

Згідно ч. 4 ст. 182 КПК України розмір застави визначається з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, обвинуваченого, інших даних про його особу та ризиків, передбачених статтею 177 цього

Кодексу. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов`язків та не може бути завідомо непомірним для нього.

У відповідності до п.3 ч. 5 ст. 182 КПК України розмір застави визначається у межах щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні особливо тяжкого злочину, - від вісімдесяти до трьохсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Враховуючи особу підозрюваного, слідчий суддя вважає за необхідне визначити заставу відповідно до ч. 5 ст. 182 КПК України у вигляді двохсот п`ятдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, оскільки внесення застави саме в такому розмірі може гарантувати виконання підозрюваним покладених на нього обов`язків.

Відповідно до ч. 7 ст. 182 КПК України у випадках, передбачених частинами третьою або четвертою статті 183 цього Кодексу, підозрюваний або заставодавець мають право у будь - який момент внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Окрім цього, слідчий суддя вважає за необхідне відповідно до норм ч. 3 ст. 183 та ч. 5 ст. 194 КПК України у разі внесення застави покласти на підозрюваного такі обов`язки: прибувати за викликом до слідчого, прокурора чи суду; не відлучатися із Харківської області, м. Чугуєва, без дозволу слідчого, прокурора або суду; утримуватися від спілкування із свідками та іншими особами з приводу обставин вчинення інкримінованого йому злочину; повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання; здати на зберігання слідчому, прокурору свій паспорт для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну.

Відповідно до ч. 4 ст. 202 КПК України підозрюваний звільняється з-під варти після внесення застави, визначеної у даній ухвалі, якщо в уповноваженої службової особи місця ув`язнення, під вартою в якому перебуває підозрюваний, відсутнє інше судове рішення, що набрало законної сили і прямо передбачає тримання останнього під вартою.

Крім того, суд вважає відмовити у задоволенні заяви про взяття ОСОБА_1 на особисту поруку, оскільки обставини, які б доводили, що дана особа (заявник) заслуговують на довіру, взагалі не наведені у листі-поруці і не обґрунтовані в судовому засіданні.

Враховуючи вищевикладене, керуючись ст. ст. 131, 132, 176-179, 182-183, 193-194,196-197, 199, 202, 205, 309, 369-372, 395 КПК України, слідчий суддя,-

У Х В А Л И В:

Клопотання слідчого - задовольнити.

Обрати відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою у межах строку тримання під вартою, передбаченого ч. 1 ст. 197 КПК України, строком на 60 днів, в умовах Державної установи «Харківський слідчий ізолятор», що знаходиться за адресою: м. Харків, вул. Полтавський шлях, б. 99, який обчислювати з 06 год. 19 хв. 19 серпня 2020 року.

Кінцевим днем тримання під вартою визначити 17.10.2020 року, 06 год. 19 хв.

Розмір застави визначити у межах 250 (двісті п`ятдесят) розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб в сумі 525 500 (п`ятсот двадцять п`ять тисяч п`ятсот) гривень у національній грошовій одиниці, яка може бути внесена як самим підозрюваним, так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на наступний депозитний рахунок: отримувач - ТУ ДСАУ в Полтавській області , ЗКПО 26304855, р/р UA398201720355289002000015950 В ДКСУ м. Київ, МФО 820172, призначення платежу - застава, № ухвали суду та назва суду, прізвище, ім`я, по - батькові платника застави, сума застави, дата внесення застави.

Підозрюваний або заставодавець мають право у будь - який момент внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, протягом дії ухвали.

У разі внесення застави покласти на підозрюваного такі обов`язки: прибувати за викликом до слідчого, прокурора чи суду; не відлучатися із Харківської області, м. Чугуєва, без дозволу слідчого, прокурора або суду; утримуватися від спілкування із свідками та іншими особами з приводу обставин вчинення інкримінованого йому злочину; повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання; здати на зберігання слідчому, прокурору свій паспорт для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну.

Роз`яснити підозрюваному, що у разі внесення застави у визначеному в даній ухвалі розмірі, оригінал документу з відміткою банку, який підтверджує внесення на вказаний депозитний рахунок коштів, має бути наданий уповноваженій службовій особі місця ув`язнення. Після отримання та перевірки документа, що підтверджує внесення застави, уповноважена службова особа місця ув`язнення має негайно здійснити розпорядження про звільнення з-під варти та повідомити усно і письмово слідчого, прокурора та слідчого суддю. У разі внесення застави та з моменту звільнення підозрюваного з-під варти внаслідок внесення застави, визначеної у даній ухвалі, підозрюваний зобов`язаний виконувати покладені на нього обов`язки, пов`язані із застосуванням запобіжного заходу у вигляді застави.

З моменту звільнення з-під варти у зв`язку з внесенням застави підозрюваний вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у виді застави.

Ухвала слідчого судді підлягає негайному виконанню.

Контроль за виконанням ухвали покласти на слідчого, в провадженні якого знаходиться кримінальне провадження.

Ухвала може бути оскаржена до Полтавського апеляційного суду протягом п`яти днів з часу проголошення.

Слідчий суддя: А.М. Чуванова