Ухвала суду № 91126565, 25.08.2020, Вільшанський районний суд Кіровоградської області

У Х В А Л А

про залишення позовної заяви без руху

№ 384/394/20

№пр. 2-а/384/9/2020

25 серпня 2020 року смт. Вільшанка

Суддя Вільшанського районного суду Кіровоградської області Сорокіна Оксана Олександрівна, розглянувши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до начальника СРПП №3 Вільшанського ВП Голованівського ВП ГУНП в Кіровоградській області старшого лейтенанта поліції Соловйова Олександра Олександровича про визнання протиправною та скасування постанови про накладення адміністративного стягнення, -

в с т а н о в и в:

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовною заявою доначальника СРПП №3 Вільшанського ВП Голованівського ВП ГУНП в Кіровоградській області старшого лейтенанта поліції Соловйова Олександра Олександровича про визнання протиправною та скасування постанови про накладення адміністративного стягнення.

Разом з позовною заявою позивач подав до суду клопотання про звільнення від сплати судового збору.

Розглянувши зазначене клопотання вважаю, що воно не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Так, відповідно до ч. 1 ст. 133 КАС України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.

З наведеного випливає, що звільнення від сплати судового збору, його відстрочення чи розстрочення є дискреційним правом, а не обов`язком суду, можливість реалізації якого пов`язується з майновим станом особи.

Положеннями ч. 2 ст. 8 Закону України «Про судовий збір» передбачено, що суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.

У відповідності до ч. 1 ст. 8 вказаного Закону враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов:

1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або

2) позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім`ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або

3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю.

Сплата судового збору за подання позовної заяви в силу положень ст.ст. 160, 161 КАС України є процесуальним обов`язком сторони, що звертається до суду з позовною заявою.

Відповідно до ч. 3 ст. 161 КАС України до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Незадовільний майновий стан сторони входить до предмета доказування і, відповідно, має бути підтверджений належними і допустимими доказами. Тож, для застосування судом положень ч. 1 ст. 133 КАС України повинні бути відповідні правові підстави, в іншому ж випадку, як зазначено в рішенні Європейського суду з прав людини від 19.06.2001 р. у справі «Креуз проти Польщі», вимога сплатити судовий збір не обмежує право заявників на доступ до правосуддя.

Згідно з ч. 7 ст. 283 КУпАП постанова суду (судді) про накладення адміністративного стягнення повинна містити положення про стягнення з особи, щодо якої її винесено, судового збору.

Згідно з ч. 4 ст. 288 КУпАП особа, яка оскаржила постанову у справі про адміністративне правопорушення, звільняється від сплати державного мита.

При цьому, першорядним нормативно-правовим актом національного законодавства, який регулює порядок справляння судового збору, є Закон України «Про судовий збір», а тому саме правові приписи, закріплені в цьому законі, застосовуються при визначенні об`єктів, за які не справляється судовий збір та осіб, які звільняються від сплати судового збору в усіх судових інстанціях.

Правові засади справляння судового збору, платників, об`єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначає Закон України «Про судовий збір».

За статтями 1, 2 Закону України «Про судовий збір» судовий збір справляється на всій території України за подання заяв, скарг до суду, за видачу судами документів, а також у разі ухвалення окремих судових рішень, передбачених цим Законом. Судовий збір включається до складу судових витрат. Платниками судового збору є: громадяни України, іноземці, особи без громадянства, підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні) та фізичні особи - підприємці, які звертаються до суду чи стосовно яких ухвалене судове рішення, передбачене цим Законом.

Проте, відповідно до положень ст. ст. 3, 5 Закону України «Про судовий збір» серед осіб, які мають пільги щодо сплати судового збору, немає таких, які б звільнялися від сплати судового збору за подання до суду позовної заяви про оскарження постанови про накладення адміністративного стягнення, чи виключали б позовну заяву про оскарження постанови про накладення адміністративного стягнення з об`єктів оплати судовим збором.

Згідно з п. 5 ч.2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» розмір судового збору, який підлягає стягненню у разі ухвалення судом постанови про накладення адміністративного стягнення, складає 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Отже, у справах щодо оскарження постанов про адміністративне правопорушення у розумінні положень статей 287, 288 КУпАП, слід застосовувати норми Закону України «Про судовий збір», які пільг за подання позовної заяви, відповідних скарг у цих правовідносинах, не передбачають.

У постанові від 18 березня 2020 року у справі №543/775/17 Велика Палата Верховного Суду відступила від такого висновку, вказавши, що чинне законодавство містить ставку судового збору, що підлягає сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги у справі про оскарження постанови про адміністративне правопорушення та подальшому оскарженні позивачем та відповідачем судового рішення. За системного, цільового та граматичного тлумачення до наведеного законодавчого регулювання відносин, пов`язаних зі сплатою судового збору, Велика Палата Верховного Суду в контексті фактичних обставин справи та зумовленого ними застосування норм процесуального права зазначає, що у справах щодо оскарження постанов про адміністративне правопорушення у розумінні положень статей 287, 288 КУпАП, як і в інших справах, які розглядаються судом у порядку позовного провадження, слід застосовувати статті 2-5 Закону України «Про судовий збір», які пільг за подання позовної заяви, відповідних скарг у цих правовідносинах не передбачають. Разом з тим, з огляду на необхідність однакового підходу у визначенні розміру судового збору, який підлягає застосуванню у справах щодо накладення адміністративного стягнення та справляння судового збору, він складає за подання позовної заяви 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Відповідно до ч.5 ст.13 Закону України «Про судоустрій та статус суддів» висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, є обов`язковими для всіх суб`єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить відповідну норму права.

Згідно з ч. 1 ст. 169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статями 160, 161 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

Відповідно до Закону України «Про Державний бюджет України на 2020 рік» розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб з 1 січня 2020 року становить 2102,00 грн. Таким чином, при поданні даного позову до суду сплаті підлягає судовий збір у розмірі 420,40 грн.(0,2х2102,00 грн). Згідно з ч.3 ст. 169 КАС України, якщо позивач усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, вона вважається поданою у день первинного її подання до адміністративного суду та приймається до розгляду, про що суд постановляє ухвалу в порядку, встановленому статтею 171 цього Кодексу. З урахуванням наведеного, позовну заяву слід залишити без руху із наданням строку для усунення недоліків. Зазначені вище недоліки позовної заяви можуть бути усунуті шляхом подання до суду оригіналу документа про сплату судового збору. На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 169, 293, 294 КАС України, суд

п о с т а н о в и в:

В задоволені клопотання ОСОБА_1 про звільнення від сплати судового збору по справі за позовом ОСОБА_1 до начальника СРПП №3 Вільшанського ВП Голованівського ВП ГУНП в Кіровоградській області старшого лейтенанта поліції Соловйова Олександра Олександровича про визнання протиправною та скасування постанови про накладення адміністративного стягнення - відмовити.

Позовну заяву ОСОБА_1 до начальника СРПП №3 Вільшанського ВП Голованівського ВП ГУНП в Кіровоградській області старшого лейтенанта поліції Соловйова Олександра Олександровича про визнання протиправною та скасування постанови про накладення адміністративного стягнення - залишити без руху.

Запропонувати ОСОБА_1 сплатити судовий збір у розмірі 420 (чотириста двадцять) грн. 40 коп. та надати до суду оригінал квитанції про сплату судового збору.

Реквізити для сплати судового збору: отримувач коштів: УК у Вільшанському районі/Вiльшанський район/22030101, код отримувача (код за ЄДРПОУ): 36542400, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), код банку отримувача (МФО): 899998, рахунок отримувача: UA228999980313191206000011345, код класифікації доходів бюджету: 22030101

Надати ОСОБА_1 строк для усунення недоліків позовної заяви - протягом десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Роз`яснити, що в разі не усунення недоліків позовної заяви у встановлений судом строк, позовна заява буде вважатись неподаною та повернута позивачеві. Учасники справи можуть отримати інформацію щодо справи за веб-адресою: https://vl.kr.court.gov.ua/sud1102/. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею. Ухвала не підлягає оскарженню.

Суддя О.О. Сорокіна