Рішення № 91120359, 13.08.2020, Сумський окружний адміністративний суд

СУМСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

13 серпня 2020 р. Справа № 480/941/20

Сумський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Шевченко І.Г.,

за участю секретаря судового засідання - Мельник О.П., ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Суми адміністративну справу за позовом акціонерного товариства "Сумське машинобудівне науково-виробниче об`єднання" до Офісу великих платників податків Державної податкової служби про скасування вимоги в частині,-

В С Т А Н О В И В:

Акціонерне товариство "Сумське машинобудівне науково-виробниче об`єднання" (далі - позивач, АТ "Сумське НВО") звернулося до суду з позовною заявою до Офісу великих платників податків Державної податкової служби (далі - відповідач, ОВПП ДФС), в якій просило скасувати вимогу відповідача про сплату боргу (недоїмки) від 12 грудня 2019 року №Ю-230-50 в частині наявності заборгованості зі сплати єдиного внеску у розмірі 7944500грн.

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідачем на підставі даних інформаційної системи контролюючого органу сформована вимога про сплату боргу (недоїмки) від 12 грудня 2019 року №Ю-230-50, відповідно до якої ОВПП ДФС вимагає від АТ «Сумське НВО» сплатити недоїмку з єдиного внеску у сумі 93 107 741,70грн.

Разом з тим, станом на 12.12.2019 сума заборгованості АТ «Сумське НВО» з єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування за звітний місяць не відповідає даним контролюючого органу. Так, за період з 01 по 12 грудня 2019 р. АТ «Сумське НВО» загалом сплачено до бюджету 7 944 500грн. Однак, вказані оплати не враховані відповідачем під час прийняття вимоги про сплату боргу (недоїмки) від 12 грудня 2019 року №Ю-230-50.

Тому оскаржувана вимога в частині наявності заборгованості зі сплати єдиного внеску у розмірі 7 944 500грн. підлягає скасуванню.

Ухвалою суду від 16.03.2019 вказану позовну заяву було прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі, ухвалено здійснювати розгляд справи за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче засідання на 14.04.2020.

Відповідач, заперечуючи проти позову, подав до суду відзив на позов (а.с.48-49), в якому просив відмовити у задоволенні позову. В обґрунтування заперечень зазначив, що оскаржувану вимогу про сплату боргу (недоїмки) від 12 грудня 2019 року №Ю-230-50 на суму 93107741,70грн. сформовано у зв`язку з несплатою зобов`язань по єдиному соціальному внеску на кінець календарного місяця - 30.11.2019, що відображено в інтегрованих картках платника з єдиного соціального внеску за відповідний період.

Вважає, що посилання позивача на не врахування відповідачем у вимозі №Ю-230-50 від 12.12.2019 сплачених АТ "Сумське НВО" коштів у період з 01 по 12 грудня 2019 року є такими, що суперечать Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування" та Інструкції про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, затвердженої наказом Міністерства фінансів України від 20.04.2015 № 449, у зв`язку з тим, що платник мав недоїмку зі сплати єдиного внеску на кінець календарного місяця.

Ухвалою суду від 14.04.2020 підготовче засідання було відкладено та призначено на 19.05.2020 в режимі відеоконференції.

В підготовчому засіданні 19.05.2020 було оголошено перерву до 03.06.2020 у зв`язку з необхідністю витребування додаткових доказів у справі від позивача та надання часу сторонам для підготовки та подання ними заяв по суті спору.

Ухвалою суду, занесеною до протоколу судового засідання від 03.06.2020, підготовче провадження було закрито та призначено справу до судового розгляду по суті на 13.08.2020.

В судове засідання представник позивача не з`явився, подав до суду заяву (а.с.95), відповідно до якої просив розглядати справу без участі представника АТ “Сумське НВО” у зв`язку з неможливістю прийняти участь в судовому засіданні.

Представник відповідача також подав до суду клопотання, в якому просив розглянути справу без участі представника ОВПП ДПС України у зв`язку з тим, що суд, якому було доручено проведення відеоконференції, не зміг забезпечити її проведення (а.с.96).

У зв`язку з цим, суд, з урахуванням ст. 205 Кодексу адміністративного судочинства України, вважав можливим розглядати справу у відсутності представників сторін.

Дослідивши наявні матеріали справи, заяви по суті справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини справи та об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд не вбачає підстав для задоволення позову, виходячи з наступного.

В судовому засіданні встановлено, що 28.03.1994 позивач зареєстрований як юридична особа, що підтверджується копією витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (а.с.8-10).

Як вбачається з витягу з інтегрованої картки платника податків позивача станом на 30.11.2019 за позивачем обраховувалася недоїмка у розмірі 93107741,70грн. (а.с.50).

11.12.2019 позивачем було сплачено до бюджету 7944500,00грн. єдиного внеску, що підтверджується копіями платіжних доручень від 11.12.2019 (а.с.81-90), а також вбачається з витягу з інтегрованої картки платника податків позивача (а.с.50-54).

Відповідачем 12.12.2019 було сформовано вимогу про сплату боргу (недоїмки) №Ю-230-50, відповідно до якої позивача зобов`язано сплатити 93107741,70грн., в т.ч. недоїмку у розмірі 71413403,63грн., штраф - 11894278,36грн., пеня - 9800059,71грн. (а.с.4).

Позивач, не погоджуючись з прийнятою вимогою, подав скаргу про її скасування до Державної податкової служби України (а.с.5), за результатами розгляду якої Державною податковою службою України вимогу про сплату боргу від 12.12.2019 №Ю-230-50 було залишено без змін, а скаргу без задоволення (а.с.6-7).

Надаючи правову оцінку відносинам, що в даному випадку склалися між сторонами, суд виходить з наступного.

Правові та організаційні засади забезпечення збору та обліку єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, умови та порядок його нарахування і сплати та повноваження органу, що здійснює його збір та ведення обліку визначено Законом України “Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування” від 08.07.2010 №2464-VI (тут і далі, в редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин, далі - Закон №2464), відповідно до п. 6 ч. 1 ст. 1 якого недоїмка - сума єдиного внеску, своєчасно не нарахована та/або не сплачена у строки, встановлені цим Законом, обчислена органом доходів і зборів у випадках, передбачених цим Законом.

Згідно з п. 1 ч. 2 ст. 6 Закону № 2464, платник єдиного внеску зобов`язаний своєчасно та в повному обсязі нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок.

Частиною 8 статті 9 Закону №2464 передбачено, що платники єдиного внеску, крім платників, зазначених у пунктах 4, 5 та 5-1 частини першої статті 4 цього Закону, зобов`язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за календарний місяць, не пізніше 20 числа наступного місяця, крім гірничих підприємств, які зобов`язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за календарний місяць, не пізніше 28 числа наступного місяця.

Відповідно до ч. 4 ст. 25 Закону №2464 орган доходів і зборів у порядку, за формою та у строки, встановлені центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, надсилає платникам єдиного внеску, які мають недоїмку, вимогу про її сплату. Вимога про сплату недоїмки є виконавчим документом. Платник єдиного внеску зобов`язаний протягом десяти календарних днів з дня надходження вимоги про сплату недоїмки сплатити суми недоїмки та штрафів разом з нарахованою пенею. У разі незгоди з розрахунком суми недоїмки платник єдиного внеску узгоджує її з органом доходів і зборів шляхом оскарження вимоги про сплату єдиного внеску в адміністративному або судовому порядку.

Відповідно до пункту 3 розділу VI Інструкції про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, затвердженої наказом Міністерства фінансів України від 20.04.2015 №449 (далі - Інструкція № 449), органи доходів і зборів надсилають (вручають) платникам вимогу про сплату боргу (недоїмки), якщо: платник має на кінець календарного місяця недоїмку зі сплати єдиного внеску, платник має на кінець календарного місяця борги зі сплати фінансових санкцій.

У такому випадку вимога про сплату боргу (недоїмки) надсилається (вручається): платникам, зазначеним у підпунктах 1, 2 пункту 1 розділу II цієї Інструкції, протягом 10 робочих днів, що настають за календарним місяцем, у якому виникла, зросла або частково зменшилась сума недоїмки зі сплати єдиного внеску (заборгованість зі сплати фінансових санкцій).

При цьому, вимога про сплату боргу (недоїмки) формується на підставі даних інформаційної системи органу доходів і зборів на суму боргу, що перевищує 10 гривень.

Позивач не оспорює наявності у нього заборгованості зі сплати єдиного внеску, однак не погоджується з розміром такої заборгованості. Проте, суд відхиляє доводи позивача про те, що при визначенні розміру заборгованості відповідач не врахував сплачені 7944500,00грн. єдиного внеску, оскільки вказана сума була сплачена 11.12.2019, тоді як вимога сформована станом на 30.11.2019.

На переконання суду, це суперечить нормам Закону № 2464 та Інструкції № 449, які містять чіткий порядок формування та надсилання вимоги на суму боргу на кінець календарного місяця, протягом десяти робочих днів, що настають за календарним місяцем, у якому виникла, зросла або частково зменшилась сума недоїмки з єдиного соціального внеску. Як вбачається з самої вимоги та виходячи з норм діючого законодавства, борг при формуванні вимоги враховується станом на кінець місяця. При цьому протягом 10 робочих днів сформована вимога надсилається платникові.

Отже, суму єдиного внеску у розмірі 7944500,00грн., сплачену позивачем 11.12.2019, правомірно не враховано при формуванні оскаржуваної вимоги, та вказане не є підставою для її скасування в цій частині.

З урахуванням викладеного суд приходить до висновку, що оскаржувана вимога відповідає критеріям правомірності, визначеним ч.2 ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України, а тому суд не вбачає підстав для задоволення позовних вимог.

У зв`язку з тим, що у задоволенні позову відмовлено, розподіл судових витрат, понесених позивачем, відповідно до ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України не здійснюється.

Керуючись ст.ст. 90, 241, 242, 243, 244, 245, 246, 250, 255, 295, 297, п.15.5 Розділу VІІ Перехідні положення Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

В И Р І Ш И В:

У задоволенні позовної заяви акціонерного товариства "Сумське машинобудівне науково-виробниче об`єднання" (40004, м.Суми, вул.Горького буд.58, код ЄДРПОУ 05747991) до Офісу великих платників податків Державної податкової служби (04119, м.Київ, вул.Дегтярівська, буд.11г, код ЄДРПОУ 43141471) про скасування вимоги в частині – відмовити.

Рішення може бути оскаржено до Другого апеляційного адміністративного суду через Сумський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги на рішення суду протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту судового рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст судового рішення складено 25.08.2020.

Суддя І.Г. Шевченко