Ухвала суду № 91119937, 25.08.2020, Луганський окружний адміністративний суд

ЛУГАНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

про повернення позовної заяви

25 серпня 2020 рокуСєвєродонецькСправа № 360/2567/20

Суддя Луганського окружного адміністративного суду Чернявська Т.І., розглянувши матеріали позовної заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «Луганськобленерго» до Відділу освіти Біловодської районної державної адміністрації Луганської області, Управління Державної казначейської служби України у Біловодському районі Луганської області, Біловодської районної державної адміністрації Луганської області, Біловодської районної ради Біловодського району Луганської області про визнання дій неправомірними та зобов`язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

06 липня 2020 року до Луганського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю «Луганськобленерго» (далі - позивач) до Управління Державної казначейської служби України у Біловодському районі Луганської області, Біловодської районної державної адміністрації Луганської області, Біловодської районної ради Луганської області, в якій позивач просить:

- визнати неправомірними дії Управління Державної казначейської служби України у Біловодському районі Луганської області щодо невиконання наказу Господарського суду Луганської області від 10 лютого 2017 року по справі № 913/1376/16;

- визнати неправомірною бездіяльність Біловодської районної державної адміністрації Луганської області щодо не встановлення асигнувань для виконання рішення Господарського суду Луганської області від 10 січня 2017 року у справі № 913/1376/16;

- зобов`язати Біловодську районну державну адміністрацію Луганської області вжити заходи для встановлення асигнувань, спрямованих на забезпечення виконання рішення Господарського суду Луганської області від 10 січня 2017 року у справі № 913/1376/16, а саме: негайно розробити, погодити з місцевим фінансовим органом та затвердити розпорядженням голови Біловодської районної державної адміністрації паспорт бюджетної програми встановлення асигнувань для виконання рішення Господарського суду Луганської області від 10 січня 2017 року у справі № 913/1376/16, в якому визначити код класифікації видатків бюджету з обсягом бюджетних призначень на суму 139302,46 грн;

- зобов`язати Біловодську районну раду Луганської області затвердити рішенням цільову програму про виконання судових рішень;

- зобов`язати Управління Державної казначейської служби України у Біловодському районі Луганської області здійснити негайне виконання наказу Господарського суду Луганської області від 10 лютого 2017 року по справі № 913/1376/16.

Ухвалою суду від 13 липня 2020 року позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Луганськобленерго» до Управління Державної казначейської служби України у Біловодському районі Луганської області, Біловодської районної державної адміністрації Луганської області, Біловодської районної ради Луганської області про визнання дій неправомірними та зобов`язання вчинити певні дії залишено без руху. Запропоновано Товариству з обмеженою відповідальністю «Луганськобленерго» протягом 7-ми (семи) календарних днів з дати отримання даної ухвали, проте не пізніше ніж через 5 (п`ять) днів з дня закінчення карантину, пов`язаного із запобіганням поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), усунути недоліки позовної заяви шляхом надання суду позовної заяви, оформленої з дотриманням вимог, встановлених статтями 160, 161 КАС України, та її копії для вручення відповідачам.

05 серпня 2020 року через відділ діловодства та обліку звернень громадян (канцелярію) за вхідним реєстраційним № 31356/2020 від позивача на виконання вимог ухвали суду надійшла заява від 03 серпня 2020 року № 104-01/03/08 про продовження строку для подання позовної заяви, до якої додано позовну заяву, оформлену з дотриманням вимог, встановлених статтями 160, 161 КАС України, та її копію для вручення відповідачам.

В уточненій позовній заяві від 03 серпня 2020 року № 105-01/03/08 Відділ освіти Біловодської районної державної адміністрації Луганської області визначений І відповідачем, Управління Державної казначейської служби України у Біловодському районі Луганської області – ІІ відповідачем, Біловодська районна державна адміністрація Луганської області – ІІІ відповідачем, Біловодська районна рада Біловодського району Луганської області – ІV відповідачем.

З урахуванням уточненої позовної заяви від 03 серпня 2020 року № 105-01/03/08 позивач просить:

- визнати неправомірними дії Відділу освіти Біловодської районної державної адміністрації Луганської області щодо закриття рахунку, який використовується для розрахунків з кредиторами під час ліквідації юридичної особи;

- зобов`язати Відділ освіти Біловодської районної державної адміністрації Луганської області утриматись від дій щодо закриття рахунку, який використовується для розрахунків з кредиторами під час ліквідації для перерахування коштів по кредиторській заборгованості за наказом Господарського суду Луганської області від 10 лютого 2017 року у справі № 913/1376/16;

- визнати неправомірними дії Відділу освіти Біловодської районної державної адміністрації Луганської області щодо нескладання проміжного ліквідаційного балансу з переліком кредиторських вимог по Наказу Господарського суду Луганської області від 10 лютого 2017 року у справі № 913/1376/16;

- зобов`язати Відділ освіти Біловодської районної державної адміністрації Луганської області скласти проміжний ліквідаційний баланс, який затвердити органом, що прийняв рішення про ліквідацію юридичної особи, який має містити склад майна юридичної особи, що ліквідується, перелік пред`явлених кредиторами вимог, результат їх розгляду, відомості про правонаступництво та включати відомості щодо прав та обов`язків юридичної особи, що припиняється, по кредиторській заборгованості за наказом Господарського суду Луганської області від 10 лютого 2017 року у справі № 913/1376/16;

- визнати неправомірними дії Управління Державної казначейської служби України у Біловодському районі Луганської області щодо невиконання наказу Господарського суду Луганської області від 10 лютого 2017 року по справі № 913/1376/16;

- зобов`язати Управління Державної казначейської служби України у Біловодському районі Луганської області здійснити негайне виконання наказу Господарського суду Луганської області від 10 лютого 2017 року по справі № 913/1376/16;

- визнати неправомірною бездіяльність Біловодської районної державної адміністрації Луганської області щодо не встановлення асигнувань для виконання рішення Господарського суду Луганської області від 10 січня 2017 року у справі № 913/1376/16;

- зобов`язати Біловодську районну державну адміністрацію Луганської області затвердити проміжний ліквідаційний баланс з переліком кредиторських вимог по наказу Господарського суду Луганської області від 10 лютого 2017 року по справі № 913/1376/16, вжити заходи для встановлення асигнувань, спрямованих на забезпечення виконання рішення Господарського суду Луганської області від 10 січня 2017 року у справі № 913/1376/16, а саме: негайно розробити, погодити з місцевим фінансовим органом та затвердити розпорядженням голови Біловодської районної державної адміністрації паспорт бюджетної програми встановлення асигнувань для виконання рішення Господарського суду Луганської області від 10 січня 2017 року у справі № 913/1376/16, в якому визначити код класифікації видатків бюджету з обсягом бюджетних призначень на суму 139302,46 грн;

- визнати неправомірною бездіяльність Біловодської районної ради Біловодського району Луганської області щодо не затвердження рішенням цільової програми про виконання судових рішень;

- зобов`язати Біловодську районну раду Біловодського району Луганської області затвердити рішенням цільову програму про виконання судових рішень.

За приписами пунктів 3 та 6 частини першої статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суддя після одержання позовної заяви з`ясовує, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу, чи немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.

Розглянувши матеріали уточненої позовної заяви від 03 серпня 2020 року № 105-01/03/08, суддя дійшов висновку, що позовну заяву згідно з пунктом 6 частини четвертої статті 169 КАС України необхідно повернути позивачу, оскільки порушено правила об`єднання позовних вимог (крім випадків, в яких є підстави для застосування положень статті 172 цього Кодексу), з огляду на таке.

Відповідно до частини першої статті 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Частиною першою статті 5 КАС України визначено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом:

1) визнання протиправним та нечинним нормативно-правового акта чи окремих його положень;

2) визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень;

3) визнання дій суб`єкта владних повноважень протиправними та зобов`язання утриматися від вчинення певних дій;

4) визнання бездіяльності суб`єкта владних повноважень протиправною та зобов`язання вчинити певні дії;

5) встановлення наявності чи відсутності компетенції (повноважень) суб`єкта владних повноважень;

6) прийняття судом одного з рішень, зазначених у пунктах 1-4 цієї частини та стягнення з відповідача - суб`єкта владних повноважень коштів на відшкодування шкоди, заподіяної його протиправними рішеннями, дією або бездіяльністю.

Згідно з частиною другою статті 5 КАС України захист порушених прав, свобод чи інтересів особи, яка звернулася до суду, може здійснюватися судом також в інший спосіб, який не суперечить закону і забезпечує ефективний захист прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

В рамках адміністративного судочинства:

дії - певна форма поведінки суб`єкта владних повноважень, яка полягає у здійсненні суб`єктом владних повноважень своїх обов`язків у межах наданих законодавством повноважень чи всупереч їм;

бездіяльність - певна форма поведінки суб`єкта владних повноважень, яка полягає у невиконанні ним дій, які він повинен був і міг вчинити відповідно до покладених на нього посадових обов`язків згідно із законодавством України;

рішення - нормативно-правовий акт або індивідуальний акт (нормативно-правовий акт - акт управління (рішення) суб`єкта владних повноважень, який встановлює, змінює, припиняє (скасовує) загальні правила регулювання однотипних відносин, і який розрахований на довгострокове та неодноразове застосування; індивідуальний акт - акт (рішення) суб`єкта владних повноважень, виданий (прийняте) на виконання владних управлінських функцій або в порядку надання адміністративних послуг, який стосується прав або інтересів визначеної в акті особи або осіб, та дія якого вичерпується його виконанням або має визначений строк).

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 19 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема, спорах фізичних чи юридичних осіб із суб`єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження.

Вжитий у цій процесуальній нормі термін «суб`єкт владних повноважень» позначає орган державної влади (у тому числі без статусу юридичної особи), орган місцевого самоврядування, їх посадова чи службова особа, інший суб`єкт при здійсненні ними публічно-владних управлінських функцій на підставі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, або наданні адміністративних послуг (пункт 7 частини першої статті 4 КАС України).

Відповідно до пункту 2 частини першої статті 4 КАС України публічно-правовий спір - спір, у якому хоча б одна сторона здійснює публічно-владні управлінські функції, в тому числі на виконання делегованих повноважень, і спір виник у зв`язку із виконанням або невиконанням такою стороною зазначених функцій.

Отже, до компетенції адміністративних судів належать спори фізичних чи юридичних осіб з органом державної влади, органом місцевого самоврядування, їхньою посадовою або службовою особою, предметом яких є перевірка законності рішень, дій чи бездіяльності цих органів (осіб), відповідно, прийнятих або вчинених ними при здійсненні публічно-владних управлінських функцій.

Визначальною ознакою справи адміністративної юрисдикції є наявність публічно-правового спору, тобто спору, у якому хоча б одна сторона здійснює публічно-владні управлінські функції і спір виник у зв`язку із виконанням або невиконанням такою стороною зазначених функцій.

Публічно-правовий спір має особливий суб`єктний склад. Участь суб`єкта владних повноважень є обов`язковою ознакою для того, щоб класифікувати спір як публічно-правовий. Однак сама по собі участь у спорі суб`єкта владних повноважень не дає підстав ототожнювати спір із публічно-правовим та відносити його до справи адміністративної юрисдикції. Необхідно виходити із суті права та/або інтересу, за захистом якого звернулася особа, заявлених вимог, характеру спірних правовідносин, змісту та юридичної природи обставин у справі.

Натомість приватноправові відносини вирізняються наявністю майнового чи немайнового інтересу учасника. Спір має приватноправовий характер, якщо він обумовлений порушенням або загрозою порушення приватного права чи інтересу конкретного суб`єкта, що підлягає захисту в спосіб, передбачений законодавством для сфери приватноправових відносин, навіть якщо до порушення приватного права чи інтересу призвели дії органів державної влади, місцевого самоврядування, їхніх посадових чи службових осіб.

Якщо порушення своїх прав особа вбачає у наслідках, які спричинені рішенням, дією чи бездіяльністю органу державної влади, органу місцевого самоврядування, їхньої посадової або службової особи, які вона вважає неправомірними, і ці наслідки призвели до виникнення, зміни чи припинення цивільних правовідносин, мають майновий характер або пов`язані з реалізацією її майнових або особистих немайнових інтересів, то визнання незаконними (протиправними) таких рішень є способом захисту цивільних прав та інтересів.

Відповідно до частини першої статті 15 Цивільного кодексу України України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Положеннями статті 16 Цивільного кодексу України визначено, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути, зокрема, відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди, визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб.

Таким чином, розгляду адміністративними судами підлягають спори, що мають в основі публічно-правовий характер, тобто випливають із владно-розпорядчих функцій або виконавчо-розпорядчої діяльності публічних органів. Якщо порушення своїх прав особа вбачає у наслідках, які спричинені рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень, які вона вважає неправомірними, і ці наслідки призвели до виникнення, зміни чи припинення цивільних правовідносин, мають майновий характер або пов`язаний з реалізацією її майнових або особистих немайнових інтересів, то визнання незаконними (протиправними) таких рішень, дій чи бездіяльності є способом захисту цивільних прав та інтересів і спір підлягає розгляду в порядку цивільного чи господарського судочинства залежно від суб`єктного складу сторін спору.

Позивачем у позовній заяві серед іншого заявлено вимоги щодо визнання неправомірними дій Відділу освіти Біловодської районної державної адміністрації Луганської області щодо закриття рахунку, який використовується для розрахунків з кредиторами під час ліквідації юридичної особи, та зобов`язання Відділу освіти Біловодської районної державної адміністрації Луганської області утриматись від дій щодо закриття рахунку, який використовується для розрахунків з кредиторами під час ліквідації для перерахування коштів по кредиторській заборгованості за наказом Господарського суду Луганської області від 10 лютого 2017 року у справі № 913/1376/16; визнання неправомірними дій Відділу освіти Біловодської районної державної адміністрації Луганської області щодо нескладання проміжного ліквідаційного балансу з переліком кредиторських вимог по Наказу Господарського суду Луганської області від 10 лютого 2017 року у справі № 913/1376/16 та зобов`язання Відділу освіти Біловодської районної державної адміністрації Луганської області скласти проміжний ліквідаційний баланс, який затвердити органом, що прийняв рішення про ліквідацію юридичної особи, який має містити склад майна юридичної особи, що ліквідується, перелік пред`явлених кредиторами вимог, результат їх розгляду, відомості про правонаступництво та включати відомості щодо прав та обов`язків юридичної особи, що припиняється, по кредиторській заборгованості за наказом Господарського суду Луганської області від 10 лютого 2017 року у справі № 913/1376/16.

Згідно з частинами третьою, четвертою статті 105 Цивільного кодексу України учасники юридичної особи, суд або орган, що прийняв рішення про припинення юридичної особи, відповідно до цього Кодексу призначають комісію з припинення юридичної особи (комісію з реорганізації, ліквідаційну комісію), голову комісії або ліквідатора та встановлюють порядок і строк заявлення кредиторами своїх вимог до юридичної особи, що припиняється. Виконання функцій комісії з припинення юридичної особи (комісії з реорганізації, ліквідаційної комісії) може бути покладено на орган управління юридичної особи. До комісії з припинення юридичної особи (комісії з реорганізації, ліквідаційної комісії) або ліквідатора з моменту призначення переходять повноваження щодо управління справами юридичної особи. Голова комісії, її члени або ліквідатор юридичної особи представляють її у відносинах з третіми особами та виступають у суді від імені юридичної особи, яка припиняється.

Частинами п`ятою, шостою статті 105 Цивільного кодексу України передбачено, що строк заявлення кредиторами своїх вимог до юридичної особи, що припиняється, не може становити менше двох і більше шести місяців з дня оприлюднення повідомлення про рішення щодо припинення юридичної особи. Кожна окрема вимога кредитора, зокрема щодо сплати податків, зборів, єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, страхових коштів до Пенсійного фонду України, фондів соціального страхування, розглядається, після чого приймається відповідне рішення, яке надсилається кредитору не пізніше тридцяти днів з дня отримання юридичною особою, що припиняється, відповідної вимоги кредитора.

Відповідно до частини першої статті 111 Цивільного кодексу України з дати внесення до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань запису про рішення засновників (учасників) юридичної особи, суду або уповноваженого ними органу щодо ліквідації юридичної особи ліквідаційна комісія (ліквідатор) зобов`язана вжити всіх необхідних заходів щодо стягнення дебіторської заборгованості юридичної особи, що ліквідується, та письмово повідомити кожного з боржників про припинення юридичної особи в установлені цим Кодексом строки. Ліквідаційна комісія (ліквідатор) заявляє вимоги та позови про стягнення заборгованості з боржників юридичної особи.

Під час проведення заходів щодо ліквідації юридичної особи до завершення строку пред`явлення вимог кредиторів ліквідаційна комісія (ліквідатор) закриває рахунки, відкриті у фінансових установах, крім рахунка, який використовується для розрахунків з кредиторами під час ліквідації юридичної особи (частина третя статті 111 Цивільного кодексу України).

Згідно з частиною восьмою статті 111 Цивільного кодексу України ліквідаційна комісія (ліквідатор) після закінчення строку для пред`явлення вимог кредиторами складає проміжний ліквідаційний баланс, що включає відомості про склад майна юридичної особи, що ліквідується, перелік пред`явлених кредиторами вимог та результат їх розгляду. Проміжний ліквідаційний баланс затверджується учасниками юридичної особи, судом або органом, що прийняв рішення про ліквідацію юридичної особи.

Виплата грошових сум кредиторам юридичної особи, що ліквідується, у тому числі за податками, зборами, єдиним внеском на загальнообов`язкове державне соціальне страхування та іншими коштами, що належить сплатити до державного або місцевого бюджету, Пенсійного фонду України, фондів соціального страхування, провадиться у порядку черговості, встановленому статтею 112 цього Кодексу. У разі недостатності в юридичної особи, що ліквідується, коштів для задоволення вимог кредиторів ліквідаційна комісія (ліквідатор) організовує реалізацію майна юридичної особи (частина дев`ята статті 111 Цивільного кодексу України).

Частиною третьою статті 112 Цивільного кодексу України визначено, що у разі відмови ліквідаційної комісії у задоволенні вимог кредитора або ухилення від їх розгляду кредитор має право протягом місяця з дати, коли він дізнався або мав дізнатися про таку відмову звернутися до суду із позовом до ліквідаційної комісії. За рішенням суду вимоги кредитора можуть бути задоволені за рахунок майна, що залишилося після ліквідації юридичної особи.

Вимоги кредиторів, які не визнані ліквідаційною комісією, якщо кредитор у місячний строк після одержання повідомлення про повну або часткову відмову у визнанні його вимог не звертався до суду з позовом, вимоги, у задоволенні яких за рішенням суду кредиторові відмовлено, а також вимоги, які не задоволені через відсутність майна юридичної особи, що ліквідується, вважаються погашеними (частина п`ята статті 112 Цивільного кодексу України).

Відповідно до частини першої статті 2 Господарського процесуального кодексу України завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов`язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.

Здійснюючи правосуддя, господарський суд захищає права та інтереси фізичних і юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором (частина перша статті 5 Господарського процесуального кодексу України).

Згідно з пунктом 1 частини першої статті 20 Господарського процесуального кодексу України господарські суди розглядають справи у спорах, що виникають у зв`язку із здійсненням господарської діяльності (крім справ, передбачених частиною другою цієї статті), та інші справи у визначених законом випадках, зокрема: справи у спорах, що виникають при укладанні, зміні, розірванні і виконанні правочинів у господарській діяльності, крім правочинів, стороною яких є фізична особа, яка не є підприємцем, а також у спорах щодо правочинів, укладених для забезпечення виконання зобов`язання, сторонами якого є юридичні особи та (або) фізичні особи – підприємці.

З аналізу вищенаведених норм слідує, що спір про визнання неправомірними дій Відділу освіти Біловодської районної державної адміністрації Луганської області щодо закриття рахунку, який використовується для розрахунків з кредиторами під час ліквідації юридичної особи, та зобов`язання Відділу освіти Біловодської районної державної адміністрації Луганської області утриматись від дій щодо закриття рахунку, який використовується для розрахунків з кредиторами під час ліквідації для перерахування коштів по кредиторській заборгованості за наказом Господарського суду Луганської області від 10 лютого 2017 року у справі № 913/1376/16; визнання неправомірними дій Відділу освіти Біловодської районної державної адміністрації Луганської області щодо нескладання проміжного ліквідаційного балансу з переліком кредиторських вимог по Наказу Господарського суду Луганської області від 10 лютого 2017 року у справі № 913/1376/16 та зобов`язання Відділу освіти Біловодської районної державної адміністрації Луганської області скласти проміжний ліквідаційний баланс, який затвердити органом, що прийняв рішення про ліквідацію юридичної особи, який має містити склад майна юридичної особи, що ліквідується, перелік пред`явлених кредиторами вимог, результат їх розгляду, відомості про правонаступництво та включати відомості щодо прав та обов`язків юридичної особи, що припиняється, по кредиторській заборгованості за наказом Господарського суду Луганської області від 10 лютого 2017 року у справі № 913/1376/16 не стосується захисту прав, свобод та інтересів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень, не є публічно-правовим, не підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства, а з огляду на суб`єктний склад сторін повинен розглядатися господарським судом за правилами Господарського процесуального кодексу України, оскільки зі змісту цієї частини позовних вимог слідує, що позивач прагне захистити свої цивільні права через недотримання Відділом освіти Біловодської районної державної адміністрації Луганської області встановленого законом порядку ліквідації юридичної особи.

Згідно з частинами першою, шостою статті 21 КАС України позивач може заявити кілька вимог в одній позовній заяві, якщо вони пов`язані між собою. Не допускається об`єднання в одне провадження кількох вимог, які належить розглядати в порядку різного судочинства, якщо інше не встановлено законом.

Згідно з частиною першою статті 172 КАС України в одній позовній заяві може бути об`єднано декілька вимог, пов`язаних між собою підставою виникнення або поданими доказами, основні та похідні позовні вимоги.

Частиною четвертою статті 172 КАС України встановлено, що не допускається об`єднання в одне провадження кількох вимог, які належить розглядати в порядку різного судочинства, якщо інше не встановлено законом.

З огляду на викладене суд дійшов висновку, що позивачем у позовній заяві порушено правила об`єднання позовних вимог - об`єднано позовні вимоги, які належить розглядати в порядку різного судочинства, що є неприпустимим.

Відповідно до пункту 6 частини четвертої статті 169 КАС України позовна заява повертається позивачеві якщо порушено правила об`єднання позовних вимог (крім випадків, в яких є підстави для застосування положень статті 172 цього Кодексу).

Оскільки з уточненої позовної заяви слідує, що позивачем порушено правила об`єднання позовних вимог - об`єднано позовні вимоги, які належить розглядати в порядку різного судочинства, і відсутні підстави для застосування положень статті 172 КАС України, суд дійшов висновку, що позовну заяву слід повернути позивачу.

Керуючись статтями 21, 160, 169, 172, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

УХВАЛИВ:

Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Луганськобленерго» до Відділу освіти Біловодської районної державної адміністрації Луганської області, Управління Державної казначейської служби України у Біловодському районі Луганської області, Біловодської районної державної адміністрації Луганської області, Біловодської районної ради Біловодського району Луганської області про визнання дій неправомірними та зобов`язання вчинити певні дії повернути позивачеві.

Копію ухвали разом з позовною заявою і доданими до неї документами невідкладно надіслати особі, яка подала позовну заяву.

Повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.

Ухвала набирає законної сили з моменту підписання суддею та може бути оскаржена в апеляційному порядку окремо від рішення суду.

Апеляційна скарга на ухвалу суду подається до Першого апеляційного адміністративного суду через Луганський окружний адміністративний суд протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини ухвали суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

СуддяТ.І. Чернявська