Рішення № 91119936, 25.08.2020, Луганський окружний адміністративний суд

ЛУГАНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

Іменем України

25 серпня 2020 рокуСєвєродонецькСправа № 360/2827/20

Суддя Луганського окружного адміністративного суду Смішлива Т.В., розглянувши у письмовому провадженні справу за позовом Рубіжанського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Луганської області до відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Луганській області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) про визнання протиправною та скасування постанови про накладення штрафу від 08.07.2020 ВП № 61764696,

ВСТАНОВИВ:

24.07.2020 до Луганського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов Рубіжанського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Луганської області (далі - позивач) до відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Луганській області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) (далі - відповідач), в якому просить:

- визнати протиправною та скасувати постанову відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Луганській області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) від 08.07.2020 про накладення штрафу в розмірі 5100,00 грн на Рубіжанське об`єднане управління Пенсійного фонду України в Луганській області за невиконання рішення суду у виконавчому провадженні № 61764696 за виконавчим листом № 360/372/20, виданим Луганським окружним адміністративним судом 31.03.2020.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що 14.07.2020 за вхідним № 74/14 позивачем отримано постанову про накладення штрафу від 08.07.2020 в межах виконавчого провадження ВП № 61764696, якою на за невиконання рішення суду накладено штраф у розмірі 5100,00 грн.

У мотивувальній частині постанови про накладення штрафу зазначено, що боржником рішення суду не виконано.

Правовою підставою для накладення державним виконавцем на боржника штрафу у межах виконавчого провадження є невиконання ним судового рішення у встановлений строк без поважних причин.

Державним виконавцем не перевірено виконання рішення Луганського окружного адміністративного суду від 20.02.2020 у справі № 360/372/20 (далі - Рішення суду від 20.02.2020).

09.04.2020 прийнято постанову про відкриття виконавчого провадження № 61764696, у якій визначено, що боржник має виконати рішення суду протягом 10 робочих днів. Постанову про відкриття провадження отримано 09.04.2020.

21.04.2020 листом № 762/03.-31 К позивач повідомив відповідача про те, що у зв`язку з набранням Рішенням суду від 20.02.2020 набрало законної сили 24.03.2020, 16.04.2020 прийняло рішення № 87 «Про відновлення нарахування та виплату ОСОБА_1 заборгованість з пенсії в разі втрати годувальника з 01.03.2016 по 31.12.2019.

Рішення від 16.04.2020 направлено ОСОБА_1 за місцем його фактичного проживання/перебування (за довідкою внутрішньо переміщеної особи) листом від 16.04.2020 № 755/03.2-31к.

Пенсію в разі втрати годувальника за період з 01.03.2016 по 31.12.2019 у сумі 147656,20 грн нараховано ОСОБА_1 у квітні 2020 року на виплату у травні 2020 року на рахунок, відкритий у ПАТ «Державний ощадний банк України» та поточну пенсію за травень 2020 року у розмірі 4492,44 грн. Заявку на фінансування виплати включено до потреби у фінансуванні пенсійних виплат на травень 2020 року.

Починаючи з 01.01.2019 управління немає діючих договорів з ПАТ «Укрпошта» та банками, уповноваженими на право виплати пенсій через поточні рахунки одержувачів.

З 01.01.2019 управління здійснює функції виключно з нарахування пенсійних виплат, фінансування таких виплат здійснюється з поточних рахунків Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області.

Позивач вважає це об`єктивною причиною, що унеможливлює остаточне виконання Рішення суду від 20.02.2020.

У квітні 2020 року Головним управлінням Пенсійного фонду України в Луганській області виплату ОСОБА_1 пенсії в разі втрати годувальника за період з 01.03.2016 по 31.12.2019 у сумі 147656,20 грн не профінансовано.

Рішення про відновлення нарахування та виплати ОСОБА_1 пенсії в разі втрати годувальника, а саме: від 16.04.2020 № 87, прийнято управлінням до відкриття виконавчого провадження.

Зазначене вище підтверджує вжиття позивачем конкретних заходів щодо повного виконання Рішення суду від 20.02.2020, вини або умислу управління на навмисне невиконання в повному обсязі рішення суду не має.

Листом від 16.04.2020 № 755/03.2-31К та листом від 03.07.2020 № 1241-32-5/1332 позивачем повідомлено відповідача про направлення до Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області листа від 16.04.2020 № 756/03.2-31К «Щодо виділення фінансування на виконання рішення суду у справі № 360/372/20 для виплати пенсії ОСОБА_1 ».

Зазначеним листом позивач просив Головне управління Пенсійного фонду України в Луганській області профінансувати виплату нарахованої ОСОБА_1 пенсії за період з 01.03.2016 по 31.12.2019 в сумі 147656,20 грн.

З об`єктивних причин, які унеможливлюють виконання рішення суду від 20.02.2020, та, які не залежать від власного волевиявлення позивача, з огляду на Постанову № 27-1, виплату нарахованої управлінням ОСОБА_1 пенсії за період з 01.03.2016 по 31.12.2019 в сумі 147656,20 грн проведено Головним управлінням Пенсійного фонду України в Луганській області не в повному обсязі.

Всупереч наведеному відповідач не встановив чи дійсно позивач допустив невиконання рішення суду, не перевірив подані ним документи на підтвердження факту такого виконання, належної оцінки їм не надав, що призвело до прийняття ним незаконної постанови від 08.07.2020 у ВП № 61764696 про накладення штрафу.

Крім того, накладення штрафу у такому випадку жодним чином не захищає право особи на отримання бюджетних коштів, що відповідає правовій позиції, викладеній у постанові Верховного Суду України від 24.03.2015 справа № 21-66а15.

В постанові не висвітлено питання причин невиконання вказаного рішення суду без поважних причин.

18.08.2020 до Луганського окружного адміністративного суду надійшов відзив на позовну заяву (арк. спр. 38-42) в якому відповідач просить суд відмовити у задоволені позову за необґрунтованістю.

В обґрунтування у відзиві зазначено, що 08.04.2020 на виконання надійшов виконавчий лист Луганського окружного адміністративного суду від 31.03.2020 № 360/372/20 про зобов`язання Рубіжанське об`єднане управління Пенсійного фонду України Луганської області нарахувати та виплатити ОСОБА_1 заборгованість з неотриманої пенсії по інвалідності за період з 01.03.2016 по 31.12.2019.

09.04.2020 державним виконавцем винесено постанову про відкриття виконавчого провадження. Копію постанови направлено сторонам виконавчого провадження.

До державного виконавця надійшла відповідь від боржника з якої встановлено, що позивачем прийнято рішення від 16.04.2020 № 87 про відновлення нарахування та виплату ОСОБА_1 заборгованість з пенсії в разі втрати годувальника з 01.03.2016 по 31.12.2019.

Рішенням управління від 16.04.2020 направлено ОСОБА_1 за місцем його фактичного проживання/перебування (за довідкою внутрішньо переміщеної особи) листом від 16.04.2020 № 755/03.2-31К.

У квітні 2020 року ОСОБА_1 управлінням нараховано на виплату травня 2020 року пенсію за період з 01.03.2016 по 31.12.2019 в сумі 147656,20 грн та поточну пенсію за травень 2020 року у розмірі 4492,44 грн. Заявку на фінансування виплати включено до потреби у фінансуванні пенсійних виплат на травень 2020 року.

Відповідно до постанови Пенсійного фонду України від 13.12.2018 № 27-1 "Про невідкладні заходи щодо організації виплати пенсії у 2019 році" з 01.01.2019 фінансування пенсійних виплат здійснюється відповідними Головними управліннями Пенсійного фонду України в областях.

08.07.2020 державним виконавцем винесено постанову про накладення штрафу на боржника у розмірі 5100,00 грн. Копію постанови направлено боржнику для виконання.

Враховуючи викладене, на думку відповідача, позовні вимоги є необґрунтованими, позивачем не було вжито всіх можливих та необхідних заходів для виконання судового рішення в повному обсязі.

Отже, дії відповідача є правомірними та не підлягають скасуванню відповідно до норм Закону України "Про виконавче провадження".

Просить суд у задоволенні позовної заяви відмовити за необґрунтованістю.

Ухвалою суду від 28.07.2020 позов залишено без руху та надано строк для усунення недоліків (арк. спр. 25-26).

Ухвалою суду від 14.08.2020 прийнято позовну заяву до провадження та відкрито провадження у справі (арк. спр. 32-34).

Позивач участь у судовому засіданні свого представника не забезпечив, про дату, час і місце судового розгляду повідомлений належним чином, в позовній заяві просив розглянути справу без його участі.

Представник відповідача у судове засідання не прибув, про дату, час і місце судового розгляду повідомлений належним чином, просив суд розглянути справу без його участі.

Частиною четвертою статті 287 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) визначено, що адміністративна справа з приводу рішень, дій або бездіяльності державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби, приватного виконавця вирішується судом протягом десяти днів після відкриття провадження у справі.

Відповідачем у справах з приводу рішень, дій або бездіяльності державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби є відповідний орган державної виконавчої служби, а у справах з приводу рішень, дій або бездіяльності приватного виконавця - приватний виконавець (частина третя статті 287 КАС України).

Відповідно до частини першої статті 268 КАС України у справах, визначених статтями 273-277, 280-283, 285-289 цього Кодексу, щодо подання позовної заяви та про дату, час і місце розгляду справи суд негайно повідомляє відповідача та інших учасників справи шляхом направлення тексту повістки на офіційну електронну адресу, а за її відсутності - кур`єром або за відомими суду номером телефону, факсу, електронною поштою чи іншим технічним засобом зв`язку.

Учасник справи вважається повідомленим належним чином про дату, час та місце розгляду справи, визначеної частиною першою цієї статті, з моменту направлення такого повідомлення працівником суду, про що останній робить відмітку у матеріалах справи, та (або) з моменту оприлюднення судом на веб-порталі судової влади України відповідної ухвали про відкриття провадження у справі, дату, час та місце судового розгляду (частина друга статті 268 КАС України).

Згідно з частиною третьою статті 268 КАС України неприбуття у судове засідання учасника справи, повідомленого відповідно до положень цієї статті, не перешкоджає розгляду справи у судах першої та апеляційної інстанцій.

Відповідно до частини дев`ятої статті 205 КАС України якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але всі учасники справи не з`явилися у судове засідання, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

Оскільки учасники справи про дату, час і місце судового розгляду повідомлені належним чином і відсутня потреба заслухати свідка чи експерта, суд вважає за можливе розглянути справу у письмовому провадженні на підставі наявних у ній доказів.

Дослідивши матеріали справи та оцінивши докази відповідно до вимог статей 72-77, 90 КАС України, суд встановив.

Рішенням Луганського окружного адміністративного суду у справі № 360/372/20 від 20.02.2020 позовні вимоги ОСОБА_2 в інтересах недієздатного ОСОБА_1 до Рубіжанського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Луганської області про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії задоволено; визнано протиправною бездіяльність Рубіжанського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Луганської області щодо невиплати ОСОБА_1 заборгованості по пенсії по інвалідності за період з 01.03.2016 по 31.12.2019; зобов`язано Рубіжанське об`єднане управління Пенсійного фонду України Луганської області нарахувати та виплатити ОСОБА_1 заборгованість з неотриманої пенсії по інвалідності за період з 01.03.2016 по 31.12.2019.

31.03.2020 на підставі рішення Луганського окружного адміністративного суду у справі № 360/372/20 від 20.02.2020 видано виконавчий лист (арк. спр. 45-46).

Постановою державного виконавця від 09.04.2020 за заявою ОСОБА_2 , як представника ОСОБА_1, відкрито виконавче провадження № 61764696 (арк. спр. 8, 44, 48).

Відповідно до рішення № 87 від 16.04.2020 «Про відновлення нарахування та виплату пенсії ОСОБА_2 в інтересах ОСОБА_1 згідно рішення суду» позивачем вирішено нарахувати та виплатити заборгованість з пенсії з 01.03.2016 по 31.12.2019 ОСОБА_2 в інтересах ОСОБА_1 (арк. спр. 10, 52, 64).

Листом № 762/03.2-31К від 21.04.2020 позивач повідомив відповідача про те, що у зв`язку з набранням рішенням суду від 20.02.2020 законної сили 24.03.2020, 16.04.2020 прийняло рішення № 87 «Про відновлення нарахування та виплату пенсії ОСОБА_2 в інтересах ОСОБА_1 згідно рішення суду» заборгованість з пенсії в разі втрати годувальника з 01.03.2016 по 31.12.2019 (арк. спр. 12-14, 49-51).

Відповідно до довідки про розмір призначеної і фактично отриманої пенсії ОСОБА_1 без номера та без дати за період з 01.02.2016 по 29.02.2020, останньому нараховано проте не виплачено пенсію за період з березня 2016 року по грудень 2019 року у розмірі 147656,20 грн (арк. спр. 11, 55, 67).

23.06.2020 за № 8721 державним виконавцем направлено вимогу боржнику щодо надання інформації про повне виконання вказаного рішення суду (арк. спр. 15, 56-57).

Листом № 1241-32-5/1332 від 03.07.2020 позивач повідомив відповідача, що окрім інформації, зазначеної у листі № 762/03.2-31К від 21.04.2020, у квітні 2020 року ОСОБА_1 управлінням нараховано на виплату травня 2020 року пенсію за період з 01.03.2016 по 31.12.2019 в сумі 147656,20 грн та поточну пенсію за травень 2020 року у розмірі 4492,44 грн. Заявку на фінансування виплати включено до потреби у фінансуванні пенсійних виплат за травень 2020 року (арк. спр. 16-17, 58-60, 61-63).

У зв`язку з невиконанням рішення суду державним виконавцем 08.07.2020 винесено постанову про накладення штрафу на позивача у розмірі 5100,00 грн (арк. спр. 6 зв.б., 69).

Вирішуючи адміністративну справу по суті заявлених вимог, надаючи оцінку обставинам (фактам), якими обґрунтовано вимоги позивача, суд виходить з такого.

Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Статтею 129-1 Конституції України визначено, що суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.

Частиною першою статті 255 КАС України визначено, що постанова або ухвала суду, яка набрала законної сили, є обов`язковою для осіб, які беруть участь у справі, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України.

Відповідно до статті 1 Закону України від 02.06.2016 № 1404-VIII "Про виконавче провадження" (далі - Закон № 1404-VIII) виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Згідно з пунктами 1 та 16 частини третьої статті 18 Закону № 1404-VIII виконавець під час здійснення виконавчого провадження має право: проводити перевірку виконання боржниками рішень, що підлягають виконанню відповідно до цього Закону; накладати стягнення у вигляді штрафу на фізичних, юридичних та посадових осіб у випадках, передбачених законом.

Статтею 26 Закону № 1404-VIII визначено, що виконавець не пізніше наступного робочого дня з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження, в якій зазначає про обов`язок боржника подати декларацію про доходи та майно боржника, попереджає боржника про відповідальність за неподання такої декларації або внесення до неї завідомо неправдивих відомостей (частина п`ята), за рішенням немайнового характеру виконавець у постанові про відкриття виконавчого провадження зазначає про необхідність виконання боржником рішення протягом 10 робочих днів (крім рішень, що підлягають негайному виконанню, рішень про встановлення побачення з дитиною) (частина шоста).

Відповідно до частини першої статті 63 Закону № 1404-VIII за рішеннями, за якими боржник зобов`язаний особисто вчинити певні дії або утриматися від їх вчинення, виконавець наступного робочого дня після закінчення строку, визначеного частиною шостою статті 26 цього Закону, перевіряє виконання рішення боржником. Якщо рішення підлягає негайному виконанню, виконавець перевіряє виконання рішення не пізніш як на третій робочий день після відкриття виконавчого провадження.

У разі невиконання без поважних причин боржником рішення виконавець виносить постанову про накладення на боржника штрафу, в якій також зазначаються вимога виконати рішення протягом 10 робочих днів (за рішенням, що підлягає негайному виконанню, - протягом трьох робочих днів) та попередження про кримінальну відповідальність (частина друга статті 63 Закону № 1404-VIII).

Згідно з частиною третьою статті 63 Закону № 1404-VIII виконавець наступного робочого дня після закінчення строку, передбаченого частиною другою цієї статті, повторно перевіряє виконання рішення боржником.

У разі повторного невиконання без поважних причин боржником рішення, якщо таке рішення може бути виконано без участі боржника, виконавець надсилає органу досудового розслідування повідомлення про вчинення боржником кримінального правопорушення та вживає заходів примусового виконання рішення, передбачених цим Законом.

У разі невиконання боржником рішення, яке не може бути виконано без участі боржника, виконавець надсилає до органу досудового розслідування повідомлення про вчинення боржником кримінального правопорушення та виносить постанову про закінчення виконавчого провадження.

Відповідно до частини другої статті 74 Закону № 1404-VIII рішення, дії чи бездіяльність виконавця та посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання рішень інших органів (посадових осіб), у тому числі постанов державного виконавця про стягнення виконавчого збору, постанов приватного виконавця про стягнення основної винагороди, витрат виконавчого провадження та штрафів, можуть бути оскаржені сторонами, іншими учасниками та особами до відповідного адміністративного суду в порядку, передбаченому законом.

Частинами першою та другою статті 75 Закону № 1404-VIII визначено, що у разі невиконання без поважних причин у встановлений виконавцем строк рішення, що зобов`язує боржника виконати певні дії, та рішення про поновлення на роботі виконавець виносить постанову про накладення штрафу на боржника - фізичну особу у розмірі 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, на посадових осіб - 200 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, на боржника - юридичну особу - 300 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян та встановлює новий строк виконання.

З вищевикладеного слідує, що правовою підставою для накладення державним виконавцем на боржника штрафу у межах виконавчого провадження є невиконання ним судового рішення у встановлений строк без поважних причин. При цьому, застосування такого заходу реагування є обов`язком державного виконавця і націлено на забезпечення реалізації мети виконавчого провадження, як завершальної стадії судового провадження.

Судом з вищеописаних письмових доказів встановлено, що Рубіжанське об`єднане управління Пенсійного фонду України Луганської області рішення суду у встановлений державним виконавцем строк не виконано в повному обсязі.

Як зазначає позивач, невиконання рішення суду сталося з незалежних від нього причин, а саме через відсутність відповідних бюджетних асигнувань.

Згідно з пунктом 1 Положення про управління Пенсійного фонду України в районах, містах, районах у містах, а також про об`єднані управління, затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 22.12.2014 № 28-2, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 15.01.2015 за № 41/26486 (далі - Положення № 28-2), управління Пенсійного фонду України в районах, містах, районах у містах, а також об`єднані управління (далі - управління Фонду) є територіальними органами Пенсійного фонду України (далі - Фонд).

Управління Фонду підпорядковуються Фонду та безпосередньо відповідним головним управлінням Фонду в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі (далі - головні управління Фонду), що разом з цими управліннями утворюють систему територіальних органів Фонду.

Відповідно до пункту 4 Положення управління Фонду відповідно до покладених на нього завдань, зокрема: планує доходи та видатки коштів Фонду в районі (місті), у межах своєї компетенції забезпечує виконання бюджету Фонду (підпункт 3); призначає (здійснює перерахунок) і виплачує пенсії, щомісячне довічне грошове утримання суддям у відставці, допомогу на поховання та інші виплати відповідно до законодавства (підпункт 7); забезпечує своєчасне і в повному обсязі фінансування та виплату пенсій, щомісячного довічного утримання суддям у відставці, допомоги на поховання та інших виплат, які згідно із законодавством здійснюються за рахунок коштів Фонду та інших джерел, визначених законодавством (підпункт 8).

Отже, до повноважень управлінь Пенсійного фонду України в містах (у тому числі до повноважень відповідача) серед іншого віднесено забезпечення своєчасного і в повному обсязі фінансування та виплату пенсії.

Згідно з статтями 23 та 116 Бюджетного кодексу України будь-які бюджетні зобов`язання та платежі з бюджету здійснюються лише за наявності відповідного бюджетного призначення, якщо інше не передбачено законом про Державний бюджет України. Бюджетні призначення встановлюються законом про Державний бюджет України (рішенням про місцевий бюджет) у порядку, визначеному цим Кодексом. Взяття зобов`язань без відповідних бюджетних асигнувань або з перевищенням повноважень, встановлених цим Кодексом чи законом про Державний бюджет України є порушенням бюджетного законодавства.

Пунктом 1 частини першої статті 73 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" визначено, що кошти Пенсійного фонду використовуються на:

1) виплату пенсій, передбачених цим Законом;

2) надання соціальних послуг, передбачених цим Законом;

3) фінансування адміністративних витрат, пов`язаних з виконанням функцій, покладених на органи Пенсійного фонду;

4) оплату послуг з виплати та доставки пенсій;

5) формування резерву коштів Пенсійного фонду.

Разом з тим, постановою Правління Пенсійного фонду України від 13.12.2018 № 27-1 "Про невідкладні заходи щодо організації виплати пенсії у 2019 році" встановлено, що для здійснення з 01.01.2019 фінансування пенсійних виплат головними управліннями Пенсійного фонду України у Вінницькій, Волинській, Житомирській, Закарпатській, Запорізькій, Івано - Франківській, Київській, Луганській, Миколаївській, Одеській, Полтавській, Рівненській, Сумській, Тернопільській, Харківській та Чернігівській областях начальникам відповідних головних управлінь забезпечити у порядку, встановленому законом, укладання договорів з публічним акціонерним товариством "Укрпошта" та банками, уповноваженими на право виплати пенсій через поточні рахунки одержувачів.

Суд дійшов висновку, що невиконання судового рішення в частині виплат грошових коштів за відсутності відповідного фінансового забезпечення та фактичної відсутності коштів, оскільки відповідач не належить до категорії розпорядників бюджетних коштів, а тільки є їх одержувачем (п. 38, 47 частини першої статті 2 Бюджетного кодексу України), не може вважатися невиконанням судового рішення без поважних причин. Накладення штрафу в такому випадку жодним чином не захищає право особи на отримання коштів.

Аналогічну правову позицію висловлено Верховним Судом у постанові від 24.01.2018 у справі № 405/3663/13-а.

Таким чином, виплати здійснюються позивачем виключно за рахунок коштів Фонду та інших джерел, визначених законодавством.

Крім того, ОСОБА_1 отримує пенсію в разі втрати годувальника, виплата якої здійснюється за рахунок коштів Пенсійного фонду України, а не за рахунок коштів Державного бюджету України.

Суд зазначає, що на виконання заходів щодо реалізації органами Пенсійного фонду України Стратегії модернізації та розвитку Пенсійного фонду України на період до 2020 року, затвердженої розпорядженням Кабінету Міністрів України від 14.09.2016 № 672-р, забезпечено виконання процесів призначення, перерахунку та виплати пенсій у підсистемі «Призначення та виплата пенсій - на базі електронної пенсійної справи» з формуванням виплатних документів в підсистемі ІКІС ПФУ ПВП-ЕПС.

На підставі чого відомості про нарахування та виплаті пенсій формуються у ППВП та в електронному вигляді направляються до ГУ ПФУ в Луганській області.

З матеріалів справи встановлено, що позивачем відновлено виплату пенсії ОСОБА_1 з січня 2020 року.

Одночасно позивачем підтверджено формування позивачем в підсистемі ІКІС ПФУ на підставі рішення № 87 від 16.04.2020 інформації про суми нарахованої ОСОБА_1 пенсії за період з квітня 2016 року по грудень 2019 року у сумі 147656,20 грн та наявності заборгованості на вказану суму через відсутність відповідного фінансування.

Зважаючи на вищевикладене, суд погоджується з твердженнями Рубіжанського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Луганської області, що відсутність коштів на виплату заборгованості за судовим рішенням, тобто відсутність відповідного фінансового забезпечення боржника на виконання судового рішення, не може вважатися невиконанням такого рішення без поважних причин.

Зважаючи на вказане, суд вважає, що у відповідача відсутні підстави для накладення на боржника штрафу за невиконання рішення без поважних причин.

Посилання позивача на постанову Кабінету Міністрів України від 22.08.2018 № 649 суд вважає безпідставним, оскільки рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва № 640/5248/19 від 12.11.2019 з урахуванням змін, внесених постановою Шостого апеляційного адміністративного суду № 640/5248/19 від 22.07.2020 визнано протиправними та нечинними пункти 1 та 2 постанови Кабінету Міністрів України від 22.08.2018 № 649 «Питання погашення заборгованості з пенсійних виплат за рішеннями суду».

Сторонами суду не наведено інших специфічних, доречних та важливих аргументів, які суд зобов`язаний оцінити, виконуючи свої зобов`язання щодо пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

З урахуванням зазначеного, суд дійшов висновку, що доводи позивача про відсутність у державного виконавця правових підстав для винесення постанови про накладення на боржника штрафу у розмірі 5100,00 грн є обґрунтованими, тому постанова державного виконавця від 08.07.2020 ВП № 61764696 не відповідає критеріям правомірності, визначеним частиною другою статті 2 КАС України, відповідно, є протиправною та підлягає скасуванню.

Згідно з частиною першою статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Зважаючи на вищевикладене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню повністю.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд виходить з такого.

Згідно з частиною першою статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

З огляду на те, що позов підлягає задоволенню повністю, на користь позивача, який у спірних правовідносинах не є суб`єктом владних повноважень, необхідно стягнути понесені ним і документально підтверджені судові витрати зі сплати судового збору за подання адміністративного позову в сумі 2102,00 грн.

Враховуючи те, що відділ примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Луганській області є структурним підрозділом Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків), яке, в свою чергу, є юридичною особою, судові витрати зі сплати судового збору за подання адміністративного позову в сумі 2102,00 грн необхідно стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків).

Керуючись статтями 2, 8, 9, 19, 20, 32, 77, 132, 139, 205, 241-246, 250, 287 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

Позов Рубіжанського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Луганської області задовольнити повністю.

Визнати протиправною та скасувати постанову Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Луганській області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) від 08.07.2020 ВП № 61764696 про накладення на Рубіжанське об`єднане управління Пенсійного фонду України Луганської області штрафу у розмірі 5100,00 грн.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) (61002, Харківська область, м. Харків, Київський район, вул. Ярослава Мудрого, буд. 16, ідентифікаційний код 43315445) на користь Рубіжанського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Луганської області (93009, Луганська область, м. Рубіжне, вул. Студентська, 35А, ідентифікаційний код 41245565) витрати зі сплати судового збору в розмірі 2102,00 гривень (дві тисячі сто дві гривні 00 коп.).

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається Першого апеляційного адміністративного суду через Луганський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня його проголошення.

Суддя Т.В. Смішлива