Ухвала суду № 91115441, 27.07.2020, Заводський районний суд м. Дніпродзержинська

справа № 208/4268/20

провадження № 1-кп/208/595/20

УХВАЛА

Про призначення до судового розгляду, обрання запобіжного заходу,

складення досудової доповіді

27 липня 2020 р. м. Кам`янське

Заводський районний суд м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області у складі головуючого судді Ізотова В.М., за участю секретаря судового засідання Вілкової Ю.В., прокурора Коноплянки А.В., обвинуваченого ОСОБА_1 , захисника Ісакова В.В., розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні матеріали обвинувального акта у кримінальному провадженні № 12020040160000105 від 16.01.2020 року відносно ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 , обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України, -

встановив:

03 липня 2020 року до Заводського районного суду м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області з Дніпродзержинської місцевої прокуратури Дніпропетровської області надійшли матеріали обвинувального акта у кримінальному провадженні за обвинуваченням ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України.

У підготовчому судовому засіданні прокурором Коноплянкою А.В. заявлено клопотання про призначення справи до судового розгляду та зміну запобіжного заходу відносно обвинуваченого з домашнього арешту на тримання під вартою з огляду на наявність ризиків переховування від суду, незаконного впливу на свідків та вчинення іншого кримінального правопорушення, зазначає, що під час перевірки працівниками поліції дотримання обвинуваченим умов домашнього арешту 02.07.2020 року встановити його місцезнаходження не виявилось можливим.

Обвинувачений ОСОБА_1 у підготовчому судовому засіданні не заперечував проти призначення справи до судового розгляду, прохав відмовити у клопотанні прокурора щодо тримання його під вартою, суду пояснив, що повністю дотримується умов домашнього арешту, обраного відносно нього під час досудового розслідування, офіційно працює, утримує неповнолітній дітей, поліція раніше перевіряла дотримання ним умов домашнього арешту, але 02.07.2020 року він не почув, що прибувала поліція, був зламаний дверний дзвінок, а мешкає він у чотирикімнатній квартирі, на наступний день прибував з захисником до апеляційного суду, тобто дотримувався належної процесуальної поведінки.

Захисник Ісаков В.В. у підготовчому судовому засіданні не заперечував проти призначення справи до судового розгляду, прохав доручити органу пробації скласти досудову доповідь відносно обвинуваченого, у задоволенні клопотання прокурора щодо запобіжного заходу прохав відмовити, суду зазначив, що обвинувачений дотримується умов домашнього арешту, офіційно працює, утримує двох неповнолітніх дітей, позитивно характеризується за місцем роботи, про що надає відповідні документи, тому ризики, наведені прокурором, необгрунтовані.

Згідно ч. 3 ст. 315 КПК України, під час підготовчого судового засідання суд за клопотанням учасників судового провадження має право обрати, змінити чи скасувати заходи забезпечення кримінального провадження, в тому числі запобіжний захід, обраний щодо обвинуваченого. При розгляді таких клопотань суд додержується правил, передбачених розділом ІІ цього Кодексу.

Запобіжні заходи у кримінальному провадженні обмежують права особи на свободу та особисту недоторканність, гарантовані ст. 5 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод 1950 року, а тому можуть бути застосовані тільки за наявності законної мети та підстав, визначених КПК України, з урахуванням відповідної практики Європейського суду з прав людини.

Виключною (єдиною) метою застосування запобіжних заходів у кримінальному провадженні є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, пов`язаних із необхідністю запобігання ризикам, передбаченим ст. 177 КПК.

Підставами застосування запобіжного заходу є обґрунтованість підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення та наявність ризику (ризиків), перелік яких встановлено пунктами 1 - 5 ч. 1 ст. 177 КПК та не підлягає розширеному тлумаченню.

Стаття 5 Конвенції про захист прав людини та основних свобод гарантує кожному право на свободу та особисту недоторканність.

В силу ст. 183 КПК України запобіжний захід у вигляді тримання під вартою є винятковим, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден з більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України.

Рішенням Конституційного Суду України від 23.11.2017 року № 1-р/2017 визначено, що обґрунтованість застосування запобіжних заходів, пов`язаних з обмеженням права особи на свободу та особисту недоторканність, зокрема домашнього арешту та тримання під вартою, має піддаватися судовому контролю через певні проміжки часу, періодично об`єктивним та неупередженим судом на предмет перевірки наявності чи відсутності ризиків, за яких вказані запобіжні заходи застосовуються, у тому числі при закінченні досудового розслідування, коли деякі ризики вже можуть зникнути.

Висновки слідчого судді щодо будь-яких обставин, які стосувалися суті підозри, обвинувачення та були взяті до уваги при обґрунтуванні запобіжного заходу, обраного під час досудового розслідування, для суду на стадії судового провадження не є преюдиційними. У підготовчому провадженні суд має перевірити обґрунтованість застосування запобіжного заходу щодо обвинуваченого, пов`язаного з обмеженням його права на свободу та особисту недоторканність, та прийняти вмотивоване рішення, незважаючи на те, чи закінчився строк дії ухвали слідчого судді, постановленої на стадії досудового розслідування про обрання такого запобіжного заходу.

ОСОБА_1 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України, а саме у незаконному придбанні та зберіганні з метою збуту, а також незаконному збуті особливо небезпечного наркотичного засобу.

Суд вважає реальними, обґрунтованими та доведеними заявлені прокурором ризики переховування обвинуваченого від суду, незаконного впливу на свідків у цьому кримінальному провадженні з огляду на те, що ОСОБА_1 обвинувачується у вчиненні тяжкого злочину, обізнаний з особами свідків у кримінальному провадженні, які мають бути допитані судом безпосередньо, однак, у своєму клопотанні та у судовому засіданні прокурор не довела суду, що жоден з більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України, а тому враховуючи, що ризик ухилення обвинуваченого від суду та ризик незаконного впливу на свідків можливо нівелювати шляхом домашнього арешту у нічний період доби, оскільки у денний час обвинувачений ОСОБА_1 офіційно працює, позитивно характеризується за місцем роботи, матеріально забезпечує двох неповнолітніх дітей шляхом сплати аліментів, що підтверджується наданими захисником документами.

Згідно ч. 4 ст. 194 КПК України, якщо при розгляді клопотання про обрання запобіжного заходу прокурор доведе обставини, передбачені пунктами 1 та 2 частини першої цієї статті, але не доведе обставини, передбачені пунктом 3 частини першої цієї статті, слідчий суддя, суд має право застосувати більш м`який запобіжний захід, ніж той, який зазначений у клопотанні, а також покласти на підозрюваного, обвинуваченого обов`язки, передбачені частиною п`ятою цієї статті, необхідність покладення яких встановлена з наведеного прокурором обґрунтування клопотання.

Окрім цього, при розгляді даного клопотання суд враховує правову позицію, викладену у п. 80 рішення ЄСПЛ від 10 лютого 2011 року у справі «Харченко проти України», щодо обов`язку суду при розгляді клопотання про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою розглядати можливість застосування інших (альтернативних) запобіжних заходів.

Згідно до ст. 181 КПК України, домашній арешт полягає в забороні підозрюваному, обвинуваченому залишати житло цілодобово або у певний період доби. Домашній арешт може бути застосовано до особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за вчинення якого законом передбачено покарання у виді позбавлення волі.

З урахуванням вищезазначених обставин, необхідним та достатнім для забезпечення виконання обвинуваченим ОСОБА_1 покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України, суд приходить до висновку про доцільність обрання відносно нього запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту на визначений період доби з покладенням на нього обов`язків відповідно до вимог ст. 194 КПК України, оскільки жоден з більш м`яких запобіжних заходів не може запобігти зазначеним прокурором ризикам.

Відповідно до п. 5 ч. 3 ст. 314 КПК України, у підготовчому судовому засіданні суд має право призначити судовий розгляд на підставі обвинувального акта, клопотання про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру.

З матеріалів обвинувального акта вбачається, що кримінальне провадження підсудне Заводському районному суду м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області, обвинувальний акт складено відповідно до вимог КПК України і підстав для закриття провадження або повернення обвинувального акта прокурору немає.

Згідно ч. 5 ст. 314 КПК України у підготовчому судовому засіданні суд у випадках, передбачених цим Кодексом, за власною ініціативою або за клопотанням обвинуваченого, його захисника чи законного представника, чи за клопотанням прокурора і лише в інтересах національної безпеки, економічного добробуту та прав людини вирішує питання щодо складання досудової доповіді, про що постановляє ухвалу із зазначенням строку підготовки такої доповіді.

Відповідно до ст. 314-1 КПК України, Закону України «Про пробацію» з метою забезпечення суду інформацією, що характеризує обвинуваченого, а також прийняття судового рішення про міру покарання представник уповноваженого органу з питань пробації складає досудову доповідь за ухвалою суду.

Враховуючи викладене, думку учасників кримінального провадження, суд вважає за необхідне обрати відносно обвинуваченого запобіжний захід у вигляді домашнього арешту, призначити справу до судового розгляду та доручити органу пробації скласти досудову доповідь відносно обвинуваченого.

Керуючись ст. 176-178, 181, 183, 193, 194, 196, 314, 316 КПК України, суд -

постановив:

Клопотання прокурора - задовольнити частково.

Застосувати до обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України, ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді домашнього арешту за адресою: АДРЕСА_1 із покладенням на нього обов`язків:

1) не покидати квартиру АДРЕСА_1 у період часу з 22:00 до 05:00 години;

2) прибувати до суду за першою вимогою;

3) не відлучатися із м. Кам`янське Дніпропетровської області без дозволу суду;

4) повідомляти суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи;

5) утримуватися від спілкування зі свідками в межах даного кримінального провадження, окрім часу прийняття участі в кримінальному провадженні.

Строк дії запобіжного заходу визначити до 23 вересня 2020 року включно.

Призначити судовий розгляд кримінального провадження відносно ОСОБА_1 у відкритому судовому засіданні, суддею одноособово, в приміщенні Заводського районного суду м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області.

Доручити представнику Заводського районного сектору Кам`янського міського відділу з питань пробації скласти досудову доповідь, що характеризує обвинуваченого, яка повинна містити соціально-психологічну характеристику, оцінку ризиків вчинення повторного кримінального правопорушення, висновок про можливість виправлення без обмеження волі або позбавлення волі на певний строк.

Копію ухвали направити до Заводського районного сектору Кам`янського міського відділу з питань пробації для виконання.

Ухвала в частині обрання запобіжного заходу може бути оскаржена до Дніпровського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги через Заводський районний суд м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області протягом семи днів з дня її проголошення.

Суддя Ізотов В.М.