Рішення № 91112562, 20.08.2020, Солом'янський районний суд міста Києва

СОЛОМ`ЯНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

03037, м. Київ, вул. Максима Кривоноса, 25; тел. (факс): 249-79-28; e-mail: inbox@sl.ki.court.gov.ua

03113, м. Київ, вул. Полковника Шутова, 1; тел.: (044) 456-51-65, факс: 456-93-08

______________

Справа № 760/6157/20

№2/760/49112/20

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

І . Вступна частина

20 серпня 2020 року суддя Солом`янського районного суду м. Києва Коробенко С.В. розглянув в порядку спрощеного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу, стягнення аліментів та додаткових витрат на утримання дитини.

ІІ. Описова частина

Позивачка ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 про розірвання укладеного з ним шлюбу, стягнення аліментів та додаткових витрат на утримання їх сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , а також про визначення порядку участі батька у спілкуванні з дитиною.

Ухвалою від 10.03.2020 Позивачці наданий строк на усунення виявлених недоліків позовної заяви.

22 квітня 2020 року Позивачка подала заяву про залишення без розгляду її вимоги про визначення порядку участі батька у спілкуванні з дитиною.

Ухвалою від 27.04.2020 відкрито спрощене провадження у справі за вимогами про розірвання шлюбу, стягнення аліментів та додаткових витрат на дитину.

Свої вимоги Позивачка мотивує тим, що 22 серпня 2015 року вони з Відповідачем одружилися. Від шлюбу з Відповідачем у них народився син ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Позивачка вказує, що протягом більше двох років вони з Відповідачем не проживають разом, між ними припинено будь-які сімейні та шлюбні стосунки. Відтак, шлюб існує лише формально, у зв`язку з чим його слід розірвати, оскільки примирення між подружжям неможливе. Після розірвання шлюбу Позивачка просить змінити прізвище на дошлюбне « ОСОБА_1 ».

ОСОБА_1 зазначає, що син проживає з нею, проте домовитися з Відповідачем про його участь у матеріальному утриманні дитини не вдалося, а тому необхідним є вирішення питання про стягнення з нього аліментів.

З урахуванням потреб дитини Позивачка вважає за необхідне стягнути з Відповідача аліменти в розмірі 1/3 частини його заробітку (доходу), але не менше розміру двох прожиткових мінімумів для дитини відповідного віку.

Крім того, як вказує Позивачка, дитина має відвідувати дитячий садок, гуртки, басейн, дитина потребує постійного оновлення одягу і взуття, дитину необхідно забезпечити приладдям для ігор та спорту. Зважаючи на викладене, Позивачка вважає, що зазначені додаткові витрати на утримання дитини мають оплачуватися батьками у рівних частках, у зв`язку з чим просить суд встановити, що додаткові витрати на утримання дитини відшкодовуються Відповідачем у розмірі 50% від фактично понесених витрат, що мають бути підтвердженими виправдовувальними документами, за неможливості отримання останніх - виходячи із середньоринкової вартості відповідного товару/послуги та перераховуються на банківський рахунок Позивача.

13 липня 2020 року до суду надійшов відзив Відповідача в якому він зазначив, що проти задоволення вимог про розірвання шлюбу він не заперечує, також наполягаючи на тому, що примирення між подружжям неможливе.

Вимоги про стягнення з нього аліментів Відповідач визнав частково, наполягаючи на тому, що він готовий допомагати матеріально утримувати свого сина, проте розмір аліментів, які просить стягувати з нього Позивачка, є надмірним. Відповідач вважає, що для забезпечення усіх потреб їх сина достатнім розміром аліментів буде 1/6 частина отриманого ним щомісячного доходу, але не менше ніж 2 прожиткових мінімуми для дитини відповідного віку. Відтак, за підрахунком Відповідача, за умови рівноцінного виконання батьками своїх обов`язків щодо утримання малолітнього ОСОБА_3 , щомісячний бюджет на його потреби становитиме близько 8000 гривень, що більше ніж в чотири рази перевищує прожитковий мінімум для дитини його віку. Відповідач звернув увагу на те, що окрім витрат на утримання сина він щомісячно несе витрати на винаймання житла у м. Києві, обслуговування кредитів у трьох банках, утримання свого батька-пенсіонера. Відтак, більше, ніж 1/6 частину від свого доходу він не має можливості сплачувати в якості аліментів.

Крім того, Відповідач заперечував проти вимог про стягнення з нього половини додаткових витрат на утримання дитини, оскільки такі вимоги не є конкретними, Позивачкою не надано будь-яких доказів їх несення, а закон не дозволяє стягувати невизначену суму додаткових витрат, які будуть понесені у майбутньому.

27 липня 2020 року до суду надійшла відповідь Позивачки на відзив, у якому вона зазначила, що Відповідач не надав жодних доказів того, що він не має змоги сплачувати аліменти саме в розмірі 1/3 частини від його заробітку.

Заявою від 27.07.2020 Позивачка просила залишити без розгляду заявлені нею раніше вимоги про стягнення додаткових витрат на утримання дитини в розмірі 50% від фактично понесених.

Ухвалою від 20.08.2020 зазначені вимоги залишені без розгляду.

ІІІ. Мотивувальна частина

Відповідно до ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Відповідно до ч. 3 ст. 12, ч.ч. 1, 6 ст. 81 ЦПК України кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Всебічно з`ясувавши обставини, на які Позивач посилається як на підставу своїх вимог, суд вважає встановленими такі факти та відповідні їм правовідносини.

Встановлено, що 22 серпня 2015 року між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 був зареєстрований шлюб, що підтверджується копією свідоцтва про шлюб, зареєстрований Відділом державної реєстрації актів цивільного стану Солом`янського РУЮ у м. Києві. (а.с. 6)

Від шлюбу Сторони мають неповнолітнього сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 (свідоцтво про народження Серії НОМЕР_1 видане 09 вересня 2017 року Відділом реєстрації актів цивільного стану Солом`янського районного управління юстиції у м. Києві).

З матеріалів справи вбачається, що на даний час сторони не підтримують шлюбних стосунків, не ведуть спільного господарства, проживають окремо та на примирення не згодні.

Відповідно до ч.2 ст.112 СК України суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їхніх дітей, що мають істотне значення.

Відтак, вимоги про розірвання шлюбу є обгрунтованими, а тому підлягають задоволенню.

Безспірним є той факт, що син проживає разом з матір`ю - ОСОБА_1 .

Згідно зі ст. 180 Сімейного кодексу України батьки зобов`язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.

Частиною 3 ст. 181 Кодексу визначено, що за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина.

Відповідно до ст. 183 Сімейного Кодексу України частка заробітку (доходу) матері, батька, яка буде стягуватися як аліменти на дитину, визначається судом.

Відповідно до ч. 1 ст. 182 Сімейного кодексу України при визначенні розміру аліментів суд враховує:

1) стан здоров`я та матеріальне становище дитини;

2) стан здоров`я та матеріальне становище платника аліментів;

3) наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина;

3-1) наявність на праві власності, володіння та/або користування у платника аліментів майна та майнових прав, у тому числі рухомого та нерухомого майна, грошових коштів, виключних прав на результати інтелектуальної діяльності, корпоративних прав;

3-2) доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів;

4) інші обставини, що мають істотне значення.

Згідно з ч. 2 ст. 182 Кодексу розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку. Мінімальний рекомендований розмір аліментів на одну дитину становить розмір прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку і може бути присуджений судом у разі достатності заробітку (доходу) платника аліментів.

З матеріалів справи вбачається, що Відповідач працює на посаді головного менеджера зі збуту в ТОВ «СОТОН ТРЕЙД» та за період з січня по травень 2020 року йому нараховано сукупний дохід в розмірі 137153,30 гривень.

В матеріалах справи також відсутні відомості про те, що на утриманні ОСОБА_2 перебувають інші діти або непрацездатні особи. Надана Відповідачем копія паспорта його батька, який з огляду на його вік є непрацездатним, не підтверджує того факту, що він потребує матеріальної допомоги.

Разом з тим, Позивачкою не зазначено, які саме витрати вона несе щомісяця на утримання дитини, і чому, на її думку, саме 1/3 частина від усього доходу Відповідача зможе задовольнити усі потреби малолітнього ОСОБА_3 .

Таким чином, враховуючи матеріальний стан Відповідача, суд вважає можливим призначити стягнення з нього аліментів щомісячно в розмірі ј частини його доходів щомісячно, але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

Згідно з ст.191 СК України аліменти на дитину присуджуються за рішенням суду від дня пред`явлення позову.

Відповідно до ст. ст. 133, 141 ЦПК України з відповідача підлягає стягненню судовий збір на користь держави у розмірі 840 грн 80 коп., а також судовий збір на користь Позивачки в розмірі 840 гривень 80 коп.

Крім того, стягненню з Відповідача на користь Позивачки підлягають понесені нею витрати на правничу допомогу в розмірі 2500 гривень.

IV. Резолютивна частина

Керуючись ст. ст. 112, 180-183 Сімейного кодексу України, ст. ст. 4, 5, 12, 13, 76-81, 223, 259, 263-265, 268, 273 ЦПК України, суд вирішив:

1.Позов задовольнити частково.

Шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , зареєстрований 22 серпня 2015 року Відділом реєстрації актів цивільного стану Голосіївського районного управління юстиції в м. Києві за актовим записом №2480, розірвати.

Повернути ОСОБА_1 дошлюбне прізвище « ОСОБА_1 ».

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 на утримання неповнолітнього сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , аліменти в розмірі ј частини його заробітку (доходу), але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку щомісячно, починаючи з 04 березня 2020 року до досягнення ним повноліття.

2.Стягнути з ОСОБА_2 на користь держави судовий збір в розмірі 840,80 гривень.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 витрати, пов`язані з розглядом справи в розмірі 3340,80 гривень.

3.Рішення підлягає негайному виконанню в частині стягнення аліментів за 1 місяць.

4.Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом 30 днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

5.Позивач: ОСОБА_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_2 ;

Відповідач: ОСОБА_2 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_2 , РНОКПП: НОМЕР_3 .

Суддя: