Ухвала суду № 91101824, 20.08.2020, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 У Х В А Л А

про залишення позовної заяви без руху

20 серпня 2020 року м. Київ № 640/18733/20

Суддя Окружного адміністративного суду міста Києва Пащенко К.С., ознайомившись з позовною заявою за позовом

Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія «Новий Дім»,

Товариства з обмеженою відповідальністю «Конкорд-К»

до Київської міської ради

про визнання протиправним та скасування рішення,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Компанія «Новий Дім» (адреса: 03189, м. Київ, вул. Вільямса Академіка, буд. 6-Д, офіс 43, ідентифікаційний код 32587668) та Товариство з обмеженою відповідальністю «Конкорд-К» (адреса: 03189, м. Київ, вул. Вільямса Академіка, буд. 6-Д, офіс 43, ідентифікаційний код 32381332) звернулися до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Київської міської ради (адреса: 01044, м. Київ, вул. Хрещатик, 36, ідентифікаційний код 22883141), в якому просили суд:

визнати протиправним та нечинним Рішення Київської міської ради від 06.07.2017 № 725/2887 «Про надання статусу парку відпочинку земельним ділянкам на вул. Метрологічній, 14-д та у пров. Феофанівському, 14-Б у Голосіївському районі м. Києва».

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 171 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), суддя після одержання позовної заяви з`ясовує, чи, зокрема, відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу.

В обґрунтування дотримання позивачами строку звернення до адміністративного суду з позовом зазначено, що пунктом 6 оскаржуваного Рішення Київської міської ради від 06.07.2017 № 725 вирішено оприлюднити це рішення у газеті Київської міської ради «Хрещатик», що підтверджує те, що це рішення не є актом індивідуальної дії, а є нормативно-правовим актом, отже звернення до суду з позовом про його оскарження можливе протягом усього часу його дії.

Відповідно до ч. 1 ст. 122 КАС України, позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Згідно з абз. 1 ч. 2 ст. 122 КАС України, для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Частиною 3 ст. 264 КАС України передбачено, що нормативно-правові акти можуть бути оскаржені до адміністративного суду протягом всього строку їх чинності.

Поняття нормативно-правового акту та індивідуального акту визначено пунктами 18 та 19 ч. 1 ст. 4 КАС України, у яких зазначено:

нормативно-правовий акт - акт управління (рішення) суб`єкта владних повноважень, який встановлює, змінює, припиняє (скасовує) загальні правила регулювання однотипних відносин, і який розрахований на довгострокове та неодноразове застосування;

індивідуальний акт - акт (рішення) суб`єкта владних повноважень, виданий (прийняте) на виконання владних управлінських функцій або в порядку надання адміністративних послуг, який стосується прав або інтересів визначеної в акті особи або осіб, та дія якого вичерпується його виконанням або має визначений строк.

Пунктом 34 ч. 1 ст. 26 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» передбачено, що до виключної компетенції сільських, селищних, міських рад входить вирішення відповідно до закону питань з врегулювання земельних відносин.

Відповідно до ч. 1 ст. 59 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» рада в межах своїх повноважень приймає нормативні та інші акти у формі рішень.

Визначальною особливістю нормативного акта є його спрямованість на врегулювання відносин множинної кількості суб`єктів відповідних правовідносин - двох чи більше учасників певного виду відносин. Тобто об`єктом правового регулювання є встановлення загальних правил поведінки між декількома суб`єктами, що беруть на себе права чи обов`язки, що призводить до виникнення, зміни чи припинення відповідних правовідносин. Адресата юридичних приписів нормативного акта неможливо чітко ідентифікувати, оскільки ним потенційно може бути кожна особа, що зацікавлена у реалізації свого суб`єктивного права або охоронюваного законом інтересу.

Тим часом ненормативні акти мають своїм предметом вплив на чітко визначеного суб`єкта права, якому надаються певні права або на якого покладається певні обов`язки. І об`єктом правового регулювання тут виступає потреба закріплення певної суб`єктивної волі щодо конкретної особи, що зумовлює виникнення певних змін у правовому статусі цієї особи. Тож адресат юридичних приписів ненормативного акта завжди чітко визначений, і залежно від обставин, ініціатором його видання може бути як адресат, так і видавник відповідного акта.

Тобто співвідношення між нормативними актами та ненормативними визначається, зважаючи на мету їхнього видання: ненормативний акт є актом реалізації норм права, який видається тільки задля розв`язання певної ситуації за індивідуально-визначених обставин та умов, тоді як нормативні акти містять приписи права, що стосуються прав та інтересів невизначеного кола суб`єктів, і яке реалізуються без темпоральних обмежень.

З аналізу положень рішення Київської міської ради від 06.07.2017 № 725 вбачається, що останнім прийнято рішення щодо надання земельним ділянкам сумарною площею 4,39 га на вул. Метрологічній, 14-д (кадастровий номер 8000000000:79:130:0009) та у пров. Феофанівському, 14-б (кадастровий номер 8000000000:79:130:0030) у Голосіївському районі м. Києва статус парку відпочинку, а відтак рішення є ненормативним актом одноразового застосування, яке вичерпало свою дію фактом його виконання внаслідок реалізації повноважень Київської міської ради щодо розпорядження та користування земельними ділянками, що належать територіальній громаді міста Києва.

Таким чином, враховуючи, що оскаржуване рішення Київської міської ради від 06.07.2017 № 725 має ознаки індивідуального акту, суд приходить до висновку, що строк на звернення до суду у даному випадку визначений ч. 2 ст. 122 КАС України та становить 6 місяців, який обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Оскаржуване рішення від 6 липня 2017 року N 725/2887 опубліковано 12.09.2017 у газеті «Хрещатик», проте позивачі звернулися до суду 12.08.2020 без подання відповідної заяви про поновлення такого строку.

Відповідно до ч. 1 ст. 123 та ч. 1 ст. 169 КАС України, у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.

Відповідно до ч. 1 ст. 169 КАС України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

Вказані судом недоліки повинні бути усунені шляхом подання до суду заяви про поновлення пропущеного строку на звернення до суду.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 122, 123, 169, 171, 172, 241-243, 248, 287 КАС України, суд -

УХВАЛИВ:

1. Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія «Новий Дім» та Товариства з обмеженою відповідальністю «Конкорд-К» - залишити без руху.

2. Встановити позивачам п`ятиденний строк з дня отримання даної ухвали для усунення недоліків позовної заяви.

3. Попередити позивачів, що в разі не усунення недоліків позовної заяви, яку залишено без руху у встановлений строк, до позовної заяви будуть застосовані наслідки визначені п. 1 ч. 4 ст. 169 КАС України.

Ухвала, відповідно до ч. 2 ст. 256 КАС України, набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

Суддя К.С. Пащенко