Рішення № 91101126, 11.08.2020, Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД 01133, м. Київ, бульвар Лесі Українки, 26, тел. +380 (044) 207 80 91

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

11 серпня 2020 року м.Київ № П/320/1200/20

Суддя Київського окружного адміністративного суду Брагіна О.Є.;

при секретарі судового засідання - Лубянській Д.С.;

за участю позивача - ОСОБА_1 ;

представника відповідача - Прохорової В.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Бориспільського міськрайнного відділу державної реєстрації актів цивільного стану Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції України про визнання протиправним та скасування висновку, зобов`язання вчинити дії,

у с т а н о в и в:

ОСОБА_1 звернувся до суду з вимогами про визнання протиправним та скасування висновку Бориспільського міськрайонного відділу державної реєстрації актів цивільного стану Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції України (далі по тексту Бориспільський МВ ДРАЦС ЦМУ МЮУ) про відмову у внесенні змін до актового запису цивільного стану від 14.01.2020 та зобов`язання відповідача внести зміни до актового запису цивільного від 03.03.1965 за №22 в частині дати його народження, змінивши дату народження з ІНФОРМАЦІЯ_1 на ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Вимоги позову аргументовані тим, що позивач не може одержати документи про право на спадщину, оскільки, як на його думку, в Державному реєстрі актів цивільного стану громадян міститься помилкова інформація про дату його народження і цю інформацію, шляхом внесенні відповідних змін до актового запису та Державного реєстру, відкоригувати відповідач відмовляється.

Ухвалою суду від 17.03.2020 було відкрито спрощене позовне провадження у даній справі, з проведенням судового засідання.

Під час розгляду справи, позивач пояснив, що він народився ІНФОРМАЦІЯ_3 , що підтверджується копією повторно виданого свідоцтва про народження серії НОМЕР_1 від 06.08.1996.

Після смерті своєї матері, позивач звернувся до нотаріуса з метою оформлення свідоцтва про право на спадщину. Під час здійснення підготовчих нотаріальних дій було встановлено, що за даними Державного реєстру актів цивільного стану громадян в актовому записі №22 від 03.03.1965 зазначена дата народження ІНФОРМАЦІЯ_4 , в той час як у паспорті громадянина України та інших документах вказана дата народження ІНФОРМАЦІЯ_2 .

З метою виправлення помилки у Реєстрі та акті цивільного стану, позивач звернувся з відповідною заявою до Бориспільського МВ ДРАЦС ЦМУ МЮУ про внесення змін до актового запису в частині дати народження, змінивши дату з ІНФОРМАЦІЯ_4 року на ІНФОРМАЦІЯ_3 року.

14 січня 2020, відповідач склав висновок, яким вважав за необхідне відмовити у внесенні таких змін до актового запису з мотивів суттєвих розбіжностей у поданих документах, у зв`язку з чим ОСОБА_1 подав позов до суду на захист порушеного та не визнаного права.

Представник відповідача позовні вимоги категорично не визнала та пояснила, що в актовому записі про народження заявника №22, складеному 03 березня 1965 року виконавчим комітетом Великоолександрівської сільської ради Бориспільського району Київської області дата народження позивача була записана як ІНФОРМАЦІЯ_4 року. Документом, яким підтверджено дату народження ОСОБА_1 зазначено медичну довідку про народження дитини від 10 лютого 1965 року, яка була видана Бориспільською ЦРЛ Київської області.

В актовому записі про перший шлюб заявника №215 від 31 жовтня 1987 року, складеному Полонським районним відділом державної реєстрації актів цивільного стану Центрально-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції України (м. Хмельницький), прізвище, ім`я, по-батькові осіб, які реєструють шлюб вказані: ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , дата народження нареченого ІНФОРМАЦІЯ_2 .

В актовому записі про розірвання шлюбу заявника також зазначена дата народження ІНФОРМАЦІЯ_2 . Така ж дата народження позивача була вказана і в актовому записі про реєстрацію другого шлюбу - ІНФОРМАЦІЯ_3 року.

Водночас, представник відповідача звернула увагу суду, що державна реєстрація народження ОСОБА_1 була проведена його матір`ю - ОСОБА_3 , яка поставила підпис у відповідній графі актового запису у присутності двох свідків: ОСОБА_4 та ОСОБА_5 та підтвердила факт народження сина саме ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Перший примірник актового запису про народження позивача зберігається в архівах Бориспільського міжрайонного відділу ДРАЦС ЦМУ Міністерства юстиції України, у якому вказана дата народження позивача ІНФОРМАЦІЯ_4 року; другий примірник актового запису зберігається в архівах відділу РАЦС у Київській області Управління державної реєстрації ЦМУ Міністерства юстиції України, в якому також зазначена дата народження позивача ІНФОРМАЦІЯ_4 року.

Крім того, за результатом розгляду поданої ОСОБА_1 заяви було встановлено, що 07.08.1996 він повторно отримував свідоцтво про народження серії НОМЕР_2 , про що в Книзі обліку бланків свідоцтв міститься його особистий підпис, однак це свідоцтво про народження ОСОБА_1 до матеріалів справи не надано. Також ОСОБА_1 у 1996 здійснив заміну паспорта громадянина України.

З урахуванням наявних, очевидних розбіжностей у поданих позивачем документах, з яких неможливо однозначно встановити правильну дату його народження та документального непідтвердження народження позивача ІНФОРМАЦІЯ_3 року, було прийнято рішення відповідача від 14.01.2020, яке оформлено висновком, яким відмовлено у внесенні змін до актового запису про народження №22 від 03 березня 1965 року.

Заслухавши пояснення сторін, встановивши зміст та характер спірних правовідносин, надавши належної правової оцінки зібраним у справі доказам, суд приходить до висновку про необхідність відмови у задоволенні позовних вимог, ураховуючи таке:

у справах про оскарження відмови внести за заявою особи зміни до актового запису цивільного стану суд за правилами адміністративного судочинства вивчає наявність чи відсутність достатніх підстав для прийняття відповідного рішення, зокрема, перевіряє, чи відповідні рішення прийняті на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, а також чи прийняті вони обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті.

Як було встановлено судом в межах розгляду даної адміністративної справи, 10.01.2020, ОСОБА_1 звернувся до Бориспільського МВ ДРАЦС ЦМУМЮ (м. Київ) із заявою про внесення змін до актового запису про його народження №22 від 03.03.1965 року, складеного Великоолександрівською сільською радою Бориспільського району Київської області. Разом із заявою подав копію паспорта; копію свідоцтва про народження серії НОМЕР_3 ; копію свідоцтва по розірвання шлюбу серії НОМЕР_4 ; копію свідоцтва про шлюб серії НОМЕР_5 від 01.04.2000 р.; повний витяг з Реєстру щодо актового запису про народження позивача, сформований Бориспільським МВ ДРАЦС ЦМУ МЮ 10.01.2020 за № НОМЕР_6 ; повний витяг з Реєстру актового запису про шлюб позивача та ОСОБА_6 від 10.01.2020 № НОМЕР_7 та повний витяг про шлюб від 10.01.2020 №00025180802; повний витяг з Реєстру актового запису від 11.02.2020 №00025186272.

За результатом розгляду поданої заяви та документів, 14.01.2020, керівником Бориспільського МВ ДРАЦС ЦМУ МЮ Прохоровою В.В. було прийнято рішення, яке оформлено висновком про відмову у внесенні змін до актового запису про народження ОСОБА_1 .

Підставою для прийняття рішення послугували виявлені під час перевірки документів суттєві розбіжності щодо дійсної дати народження ОСОБА_1 , які не дають можливості достовірно встановити дату його народження.

На підтвердження правомірності свого рішення відповідач послався та представив суду копію запису акта про народження позивача №22 від 03.03.1965, з якої вбачається, що реєстрація факту народження позивача була проведена його матір`ю- ОСОБА_3 та проставлено нею підпис у відповідній графі актового запису, яким вона посвідчила факт народження сина - ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 у присутності двох свідків ОСОБА_4 та ОСОБА_5 .

Крім того, наданими відповідачем документами встановлено, що 07.08.1996 року йому було видано повторне свідоцтво про народження серії НОМЕР_8 про що в Книзі обліку бланків свідоцтв наявний його підпис.

Позивач відмовився надати копію цього свідоцтва та поставив під сумнів факт повторного одержання свідоцтва, пославшись на свою забудькуватість.

Надаючи правової оцінки спірним правовідносинам, суд виходив із наступного:

до адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб`єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження (ч. 2 ст. 2 КАС України, у цьому випадку й далі - у редакції, чинній на час звернення позивача до суду з позовом).

Юрисдикція адміністративних судів поширюється на правовідносини, що виникають у зв`язку з здійсненням суб`єктом владних повноважень владних управлінських функцій (ч. 1 ст. 19 КАС України). За правилами п. 1 ч. 2 ст. 19 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на публічно-правові спори, зокрема спори фізичних чи юридичних осіб із суб`єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.

Справою адміністративної юрисдикції у розумінні п. 1 ч. 1 ст. 4 КАС України є переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір, у якому хоча б однією зі сторін є орган виконавчої влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа або інший суб`єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Під час визначення предметної юрисдикції справ суд виходив із суті права та/або інтересу, за захистом якого звернулася особа, заявлених вимог, характеру спірних правовідносин, змісту та юридичної природи обставин у справі.

Звертаючись до суду з вимогами про визнання протиправним та скасування висновку відповідача та зобов`язання Бориспільського МВ ДРАЦС ЦМУ МЮ (м. Київ) внести відповідні зміни до запису акту цивільного стану та Державного реєстру актів цивільного стану щодо дати народження, ОСОБА_1 висловив свою незгоду з рішенням Бориспільського МВ ДРАЦС ЦМУ МЮ (м. Київ) про відмову у внесенні таких змін як до Державного реєстру актів цивільного стану, так і до самого акту цивільного стану, тому у даному має місце публічно-правовий спір, у якому одна сторона-відповідач виконує владні управлінські функції і спір виник у зв`язку з невиконанням відповідачем цих функцій.

Постановою КМУ від 22 серпня 2007 р. №1064 було затверджено Порядок ведення Державного реєстру актів цивільного стану громадян, яким визначено процедуру створення та ведення Державного реєстру актів цивільного стану громадян (далі - Реєстр).

Згідно п.2 Загальної частини Порядку №1064, визначення термінів та понять, Реєстр - це єдина комп`ютерна база даних про акти цивільного стану, внесені до них зміни і доповнення, видачу свідоцтв про державну реєстрацію актів цивільного стану та витягів з Реєстру; реєстратори - це відділи державної реєстрації актів цивільного стану територіальних органів Мін`юсту.

Внесення до Реєстру відомостей про народження фізичної особи та її походження, шлюб, розірвання шлюбу, зміну імені, смерть здійснюється реєстратором одночасно із складенням відповідного актового запису цивільного стану, п. 6 Порядку.

Відповідно до п.11 Порядку №1064, зміни і доповнення до актового запису цивільного стану вносяться одночасно з такими самими змінами і доповненнями до

Реєстру.

Ураховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що Бориспільське МВ ДРАЦС ЦМУ МЮ (м. Київ) є субєктом владних повноважень та одночасно виконувачем послуг у вигляді внесення відомостей до Державного реєстру актів цивільного стану (п.11 Порядку №1064), що також свідчить про публічно-правовий характер спору.

Приймаючи рішення про відмову у задоволенні позовних вимог, суд виходив із такого:

державна реєстрація актів цивільного стану проводиться з метою забезпечення реалізації прав фізичної особи й офіційного визнання і підтвердження державою фактів народження фізичної особи та її походження, шлюбу, розірвання шлюбу, зміни імені, смерті (ч. 1 ст. 9 Закону № 2398-VI).

Законом, яким врегульовані відносини, пов`язані з проведенням державної реєстрації актів цивільного стану, внесенням до актових записів цивільного стану змін, їх поновленням і анулюванням, визначає засади діяльності органів державної реєстрації актів цивільного стану є Закон України «Про державну реєстрацію актів цивільного стану» від 1 липня 2010 №2398-VI.

Державній реєстрації відповідно до цього Закону підлягають: народження фізичної особи та її походження, шлюб, розірвання шлюбу у випадках, передбачених законом, зміна імені, смерть, - ч.2 ст.2 Закону №2398-VI .

Пунктом 2 ст. 4 Закону визначені органи державної реєстрації актів цивільного стану , до яких відносяться відділи державної реєстрації актів цивільного стану Головного управління юстиції Міністерства юстиції України в Автономній Республіці Крим, головних управлінь юстиції в областях, містах Києві та Севастополі, районних, районних у містах, міських (міст обласного значення), міськрайонних управлінь юстиції (далі - відділи державної реєстрації актів цивільного стану).

Відділи державної реєстрації актів цивільного стану проводять державну реєстрацію народження фізичної особи та її походження, шлюбу, розірвання шлюбу, зміни імені, смерті, вносять зміни до актових записів цивільного стану, поновлюють та анулюють їх; формують Державний реєстр актів цивільного стану громадян, ведуть його, зберігають архівний фонд; здійснюють відповідно до законодавства інші повноваження, - ч.1 ст.6 Закону.

Відповідно до положень ч. 4 ст. 9 Закону, для державної реєстрації актів цивільного стану подається паспорт громадянина України або паспортний документ іноземця заявника та документи, які підтверджують факти, що підлягають державній реєстрації.

Правила проведення державної реєстрації актів цивільного стану, внесення змін до актових записів цивільного стану, їх поновлення та анулювання затверджуються Міністерством юстиції України.

Порядок внесення змін до актового запису цивільного стану, встановлений ст.22 Закону №2398-VI.

Так, приписами ст.22 Закону 2398-VI передбачено, що внесення змін до актового запису цивільного стану проводиться відповідним органом державної реєстрації актів цивільного стану за наявності достатніх підстав.

За наслідками перевірки зібраних документів орган державної реєстрації актів цивільного стану складає обґрунтований висновок про внесення змін до актового запису цивільного стану або про відмову в цьому.

Внесення змін до актового запису цивільного стану проводиться за заявою, зокрема, особи, щодо якої складено актовий запис.

Заява про внесення змін до актового запису цивільного стану подається до відповідного органу державної реєстрації актів цивільного стану за місцем проживання заявника, а у випадках, передбачених законодавством, - за місцем зберігання актового запису цивільного стану.

За наслідками перевірки зібраних документів орган державної реєстрації актів цивільного стану складає обґрунтований висновок про внесення змін до актового запису цивільного стану або про відмову в цьому. У разі відмови у внесенні змін до актового запису цивільного стану у висновку вказуються причини відмови та зазначається про можливість її оскарження в судовому порядку ,-(ч. 1 ст. 22 Закону № 2398-VI).

Аналогічні положення містять і Правила внесення змін до актових записів цивільного стану, їх поновлення та анулювання, затверджені наказом Міністерства юстиції України від 12 січня 2011 року № 96/5 (далі - Правила).

Відповідно до п.1.10 Правил №96/5, питання про внесення змін до актових записів цивільного стану, їх поновлення та анулювання розглядається у строк, що не перевищує трьох місяців, з дня подання відповідної заяви до відділу державної реєстрації актів цивільного стану.

Згідно із п.2.12 Правил, на підставі зібраних документів та за наслідками перевірки відділ державної реєстрації актів цивільного стану, дипломатичне представництво чи консульська установа України складає обґрунтований висновок про внесення змін до актового запису (або декількох актових записів) цивільного стану або про відмову в цьому за формою, наведеною в додатку 2.

Дослідивши дії відповідача на предмет дотримання Закону № 2398-VI, Порядку №1064 та Правил, суд приходить до висновку про їх правомірність.

Як було встановлено судом, після отримання заяви позивача та наданих ним документів, Бориспільським МВ ДРАЦС ЦМУ МЮ (м. Київ) була проведена відповідна реєстрація цих документів, включаючи у Державному реєстрі та перевірка, за наслідком якої встановлено, що запис акта №22 про народження ОСОБА_1 був складений 03.03.1965 року Великоолександрівською сільською радою Бориспільського району Київської області. Відомості акту сформовані на підставі даних довідки з пологового будинку Бориспільської лікарні від 10.02.1965; факт народження позивача 03.02.1965 підтверджено власноручним підписом його матері - ОСОБА_3 , у присутності двох свідків: ОСОБА_4 та ОСОБА_5 . Запис було складено у двох екземплярах, перший примірник актового запису про народження позивача зберігався в архівах Бориспільського міжрайонного відділу ДРАЦС ЦМУ Міністерства юстиції України, у якому вказана дата народження позивача ІНФОРМАЦІЯ_5 ; другий примірник актового запису з в архівах відділу ДРАЦС у Київській області Управління державної реєстрації ЦМУ Міністерства юстиції України, в якому також зазначена дата народження ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Водночас, судом встановлено, що 07.08.1996 року ОСОБА_1 було видано повторне свідоцтво про народження серії НОМЕР_8 , про що в Книзі обліку бланків свідоцтв зроблена відмітка з власноручним підписом позивача та проведена заміна паспорта громадянина України у 1996, про що позивач повідомив суд.

Однак, ОСОБА_1 факт повторного одержання свідоцтва про народження від суду приховав, надавши лише копію повторного виданого свідоцтва про народження серії НОМЕР_1 від 06.08.1996. Копію свідоцтва про народження серії НОМЕР_8 представити суду відмовився та надав нещирі пояснення з приводу того, що не пам`ятає факт повторного отримання свідоцтва про народження, хоча підтвердив справжність підпису, яким посвідчено одержання документу.

За таких обставин, суд погоджується з висновком відповідача про наявність суттєвих розбіжностей у поданих відповідачем документах та неможливість їх усунення на підставі відомостей та даних зібраних Бориспільським МВ ДРАЦС ЦМУ МЮ, за відсутності дійсних намірів та правдивості ОСОБА_1 щодо свідоцтва про народження серії НОМЕР_8 , яке було видано на підставі первинного актового запису №22 від 03.03.1965 року.

За формою та змістом висновок про відмову у внесенні змін до актового запису від 14.01.2020 року Бориспільського міжрайонного відділу ДРАЦС ЦМУ Міністерства юстиції України, відповідає формі та змісту, визначених Законом «Про реєстрацію актів цивільного стану», Правилами внесення змін до актових записів цивільного стану, їх поновлення та анулювання та Порядку №1064 .

Рішення прийнято у строк, передбачений п.1.10 Правил №96/5, тож у даному випадку відсутні підстави для задоволення заявлених вимог.

Водночас, суд також звертає увагу на невідповідність обраного позивачем способу захисту права, що також є підставою для прийняття рішення про відмову в позові.

Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях неодноразово підкреслював необхідність ефективного захисту прав заявників. Наприклад, у п. 75 рішення від 05.04.2005 у справі «Афанасьєв проти України» (заява №38722/02) ЄСПЛ зазначає, що засіб захисту, який вимагається згаданою статтею, повинен бути «ефективним», як у законі, так і на практиці, зокрема, у тому сенсі, щоб його використання не було ускладнене діями або недоглядом органів влади відповідної держави. Конституційний Суд України у рішенні від 30.01.2003 № 3-рп/2003 зазначив, що правосуддя за своєю суттю визнається таким лише за умови, що воно відповідає вимогам справедливості і забезпечує ефективне поновлення в правах (абз. 10 п. 9).

Під ефективним засобом (способом) слід розуміти такий, що призводить до потрібних результатів, наслідків, дає найбільший ефект. Тому ефективний спосіб захисту повинен забезпечити поновлення порушеного права, бути адекватним наявним обставинам.

Приймаючи до уваги вищевикладене та, керуючись статтями 72-77, 241-246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

в и р і ш и в:

адміністративний позов ОСОБА_1 (код - НОМЕР_9 , АДРЕСА_1 ) до Бориспільського міськрайонного відділу державної реєстрації актів цивільного стану Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції України (код - 33354561, м.Бориспіль, вул.Київський шлях, 45, Київська область) про про визнання протиправним та скасування висновку, зобов`язання вчинити певні дії, - залишити без задоволення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.

Суддя Брагіна О.Є.