Рішення № 91097368, 19.08.2020, Херсонський окружний адміністративний суд

ХЕРСОНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

____________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 серпня 2020 р.м. ХерсонСправа № 540/1250/20

Херсонський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Бездрабка О.І.,

при секретарі - Альошиній І.В.,

за участю:

представника позивача - Раєнка В.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Херсонській області до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про вжиття заходів реагування під час здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності,

встановив:

Головне управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Херсонській області (далі - позивач) звернулося з позовною заявою до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (далі - відповідач), в якій просить застосувати до відповідача захід реагування у вигляді припинення подальшої експлуатації приміщення ресторану " ІНФОРМАЦІЯ_1 " за адресою: АДРЕСА_1 , до повного усунення порушень вимог законодавства у сфері пожежної та техногенної безпеки, цивільного захисту шляхом заборони ФОП ОСОБА_1 використовувати приміщення ресторану " ІНФОРМАЦІЯ_1 ", окрім робіт, пов`язаних із усуненням порушень вимог законодавства у сфері цивільного захисту, пожежної та техногенної безпеки, до повного усунення порушень.

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що керуючись положеннями Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності", згідно наказу Головного управління ДСНС України у Херсонській області від 11.02.2020 р. № 55 посадовою особою позивача проведено планову перевірку стану пожежної, техногенної безпеки та цивільного захисту приміщення ресторану "ІНФОРМАЦІЯ_1" ФОП ОСОБА_1 . За результатами перевірки виявлено ряд порушень, які зафіксовані в акті перевірки щодо додержання суб`єктом господарювання вимог законодавства у сфері цивільного захисту, техногенної та пожежної безпеки від 06.03.2020 р. № 83. Крім того, визначено ступінь ризику суб`єкта господарювання з урахуванням значення прийнятого ризику від провадження господарської діяльності у сфері техногенної та пожежної безпеки - високий. Зазначає, що акт перевірки відповідачем підписаний без зауважень, перевірка не оскаржувалася, заперечення не надавалися. У зв`язку з тим, що порушення становлять небезпеку і загрозу життю та здоров`ю людей, а відповідачем не вживаються заходи до усунення виявлених порушень, просить припинити експлуатацію приміщення ресторану " ІНФОРМАЦІЯ_1 " за адресою: АДРЕСА_1, до повного усунення виявлених перевіркою порушень.

Ухвалою від 21.05.2020 р. позовну заяву залишено без руху та надано позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви.

У встановлений суддею строк позивач усунув недоліки позовної заяви і ухвалою від 04.06.2020 р. відкрито спрощене провадження в адміністративній справі, призначено судове засідання на 19.06.2020 р. о 09:00 год.

Протокольною ухвалою від 19.06.2020 р. відкладено судове засідання на 04.08.2020 р. на 13:00 год.

Ухвалою від 04.08.2020 р. за клопотанням представника позивача відкладено розгляд справи на 19.08.2020 р. на 11:00 год.

В судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги та просив їх задовольнити з підстав, викладених у позовній заяві.

Представник відповідача в судове засідання не з`явився, про причини неявки суд не повідомив, відзив на позовну заяву у встановлений суддею строк не надав.

Суд зазначає, що поштова кореспонденція щодо судових засідань, призначених на 19.06.2020 р., 04.08.2020 р., 19.08.2020 р. направлялася як на адресу реєстрації ФОП ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 ), так і на юридичну адресу ресторану " ІНФОРМАЦІЯ_1 " (АДРЕСА_1) і повернулася до суду з відмітками "адресат відсутній за вказаною адресою", "за закінченням терміну зберігання".

Згідно ч.3 ст.124 КАС України судовий виклик або судове повідомлення учасників справи здійснюється: 1) за наявності в особи офіційної електронної адреси - шляхом надсилання повістки на офіційну електронну адресу; 2) за відсутності в особи офіційної електронної адреси - шляхом надсилання повістки рекомендованою кореспонденцією (листом, телеграмою), кур`єром із зворотною розпискою за адресами, вказаними цими особами, або шляхом надсилання тексту повістки в порядку, визначеному статтею 129 цього Кодексу.

Відповідно до п.1 ч.4 ст.124 КАС України у разі ненадання учасниками справи інформації щодо їх поштової адреси судовий виклик або судове повідомлення надсилаються фізичним особам-підприємцям - за адресою місцезнаходження (місця проживання), що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців та громадських формувань. У разі відсутності учасників справи за такою адресою вважається, що судовий виклик або судове повідомлення вручено їм належним чином.

Окрім цього, секретарем судового засідання здійснено дзвінки на номери телефонів відповідача ( НОМЕР_1 , НОМЕР_2 ), які вказані у позовній заяві, та встановлено, що номери відключені. Також здійснено дзвінок за номером телефону НОМЕР_3 , який належить ресторану "ІНФОРМАЦІЯ_1", однак співробітники ресторану будь-яку інформацію щодо власника - ОСОБА_1 надавати відмовилися, про що складено відповідну довідку.

Дослідивши наявні у справі докази, суд приходить до висновку про обґрунтованість позовних вимог виходячи з наступного.

Судом встановлено, що на підставі наказу Головного управління ДСНС України у Херсонській області від 11.02.2020 р. № 55 "Про проведення планових та позапланових перевірок", посвідчення на проведення перевірки від 03.03.2020 р. № 80 посадовою особою позивача у період з 03.03.2020 р. по 06.03.2020 р. проведено планову перевірку стану пожежної та техногенної безпеки приміщення ресторану "ІНФОРМАЦІЯ_1" ФОП ОСОБА_1 за місцем розташування: АДРЕСА_1 .

За результатами перевірки складно акт від 06.03.2020 р. № 83, яким зафіксовано високий ступінь ризику суб`єкта господарювання та ряд порушень вимог Правил пожежної безпеки в Україні, затверджених наказом МВС України від 30.12.2014 р. № 1417 (далі - Правила № 1417), а також інших нормативних актів з питань пожежної і техногенної безпеки, зокрема і КЦЗ України.

Оскільки ФОП ОСОБА_1 не вжито заходів щодо усунення виявлених порушень, Головне управління ДСНС у Херсонській області звернулося з позовною заявою про вжиття заходів реагування.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з наступних приписів законодавства.

Кодекс цивільного захисту України (далі - КЦЗ України) регулює відносини, пов`язані із захистом населення, територій, навколишнього природного середовища та майна від надзвичайних ситуацій, реагуванням на них, функціонуванням єдиної державної системи цивільного захисту, та визначає повноваження органів державної влади, Ради міністрів Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування, права та обов`язки громадян України, іноземців та осіб без громадянства, підприємств, установ та організацій незалежно від форми власності.

Відповідно до ч.ч.1, 2 ст.64 КЦЗ України центральний орган виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, уповноважений організовувати та здійснювати державний нагляд (контроль) щодо виконання вимог законів та інших нормативно-правових актів з питань техногенної та пожежної безпеки, цивільного захисту і діяльності аварійно-рятувальних служб. Центральний орган виконавчої влади, який здійснює нагляд (контроль) у сфері техногенної та пожежної безпеки, реалізує повноваження безпосередньо і через свої територіальні органи в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, районах, районах у містах, містах обласного, республіканського (Автономної Республіки Крим) значення.

Згідно ст.66 КЦЗ України центральний орган виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, здійснює державний нагляд (контроль) шляхом проведення планових та позапланових перевірок відповідно до закону.

Правові та організаційні засади, основні принципи і порядок здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності, повноваження органів державного нагляду (контролю), їх посадових осіб і права, обов`язки та відповідальність суб`єктів господарювання під час здійснення державного нагляду (контролю) визначені Законом України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" від 05.04.2007 р. № 877-V (далі - Закон № 877-V).

Відповідно до ч.1 ст.1 Закону № 877-V заходи державного нагляду (контролю) - планові та позапланові заходи, які здійснюються у формі перевірок, ревізій, оглядів, обстежень та в інших формах, визначених законом.

Частинами 11 та 12 статті 4 Закону № 877-V передбачено, що плановий чи позаплановий захід щодо суб`єкта господарювання - юридичної особи має здійснюватися у присутності керівника або особи, уповноваженої керівником. Перед початком здійснення державного нагляду (контролю) посадова особа органу державного нагляду (контролю) вносить запис до журналу реєстрації заходів державного нагляду (контролю) (за наявності такого журналу у суб`єкта господарювання).

Для здійснення планового або позапланового заходу орган державного нагляду (контролю) видає наказ (рішення, розпорядження), який має містити найменування суб`єкта господарювання, щодо якого буде здійснюватися захід, та предмет перевірки (ч.1 ст.7 Закону № 877-V).

Згідно ч.6 ст.7 Закону № 877-V за результатами здійснення планового або позапланового заходу посадова особа органу державного нагляду (контролю) складає акт, який повинен містити такі відомості: дату складення акта; тип заходу (плановий або позаплановий); форма заходу (перевірка, ревізія, обстеження, огляд тощо); предмет державного нагляду (контролю); найменування органу державного нагляду (контролю), а також посаду, прізвище, ім`я та по батькові посадової особи, яка здійснила захід; найменування юридичної особи або прізвище, ім`я та по батькові фізичної особи - підприємця, щодо діяльності яких здійснювався захід.

Посадова особа органу державного нагляду (контролю) зазначає в акті стан виконання вимог законодавства суб`єктом господарювання, а в разі невиконання - детальний опис виявленого порушення з посиланням на відповідну вимогу законодавства.

В останній день перевірки два примірники акта підписуються посадовими особами органу державного нагляду (контролю), які здійснювали захід, та суб`єктом господарювання або уповноваженою ним особою, якщо інше не передбачено законом.

Якщо суб`єкт господарювання не погоджується з актом, він підписує акт із зауваженнями.

Зауваження суб`єкта господарювання щодо здійснення державного нагляду (контролю) є невід`ємною частиною акта органу державного нагляду (контролю).

Один примірник акта вручається керівнику чи уповноваженій особі суб`єкта господарювання - юридичної особи, її відокремленого підрозділу, фізичній особі-підприємцю або уповноваженій ним особі в останній день заходу державного нагляду (контролю), а другий зберігається в органі державного нагляду (контролю).

З матеріалів справи вбачається, що планову перевірку відповідача проведено у присутності адміністратора ОСОБА_4 , а акт перевірки від 06.03.2020 р. № 83 підписано адміністратором ОСОБА_4 та директором ОСОБА_1 без зауважень.

Згідно акту від 06.03.2020 р. № 83 виявлено наступні порушення вимог законодавства:

- пожежна сигналізація знаходиться в неробочому стані, чим порушено п.1.2 глави 1 розділу V ППБУ, ризик настання негативних наслідків - пожежа;

- не укладений договір на технічне обслуговування автоматичної пожежної сигналізації, чим порушено п.1.4 глави 1 розділу V ППБУ, ризик настання негативних наслідків - пожежа;

- сигнал від приймально-контрольного приладу автоматичної пожежної сигналізації не виведений на пульт централізованого пожежного спостереження, чим порушено п.1.2 глави 1 розділу V ППБУ, ризик настання негативних наслідків - пожежа;

- дерев`яні конструкції покрівлі не оброблені вогнезахисним розчином, чим порушено п.2.5 глави 2 розділу ІІІ ППБУ, ризик настання негативних наслідків - пожежа;

- керівник (відповідальна особа за дотримання протипожежного стану об`єкта) не пройшов навчання з питань пожежної безпеки, чим порушено п.16 розділу ІІ ППБУ, ризик настання негативних наслідків - пожежа;

- не проведено заміри опору ізоляції і перевірки спрацювання приладів захисту електричних мереж від короткого замикання, чим порушено п.1.20 глави 1 розділу ІV ППБУ, ризик настання негативних наслідків - пожежа;

- відсутні інструкції про заходи пожежної безпеки для кожного приміщення, чим порушено п.4 розділу ІІ ППБУ, ризик настання негативних наслідків - пожежа;

- не проведено інструктаж з питань пожежної безпеки з працівниками, чим порушено п.15 розділу ІІ ППБУ, ризик настання негативних наслідків - пожежа;

- приміщення ресторану не забезпечені первинними засобами пожежогасіння (вогнегасниками) згідно норм належності, чим порушено п.3.6 глави 3 розділу V ППБУ, ризик настання негативних наслідків - пожежа;

- на шляхах евакуації не встановлено евакуаційне освітлення, чим порушено п.2.31 глави 2 розділу ІІІ ППБУ, ризик настання негативних наслідків - пожежа;

- евакуаційні шляхи та виходи не відмічені світловими покажчиками "Вихід" білого кольору на зеленому фоні та не підключені до джерела живлення евакуаційного (аварійного) освітлення, чим порушено п.2.32 глави 2 розділу ІІІ ППБУ, ризик настання негативних наслідків - пожежа;

- не проведено вогневі випробування оздоблюваного матеріалу стелі (гіпсокартон) для визначення групи за показником пожежної небезпеки, чим порушено п.2.23 глави 2 розділу ІІІ ППБУ, ризик настання негативних наслідків - пожежа;

- допускається встановлення електророзеток на горючих основах, чим порушено п.1.17 глави 1 розділу ІV ППБУ, ризик настання негативних наслідків - пожежа;

- в приміщенні допускається встановлення глухих ґрат на вікнах, чим порушено п.2.16 глави 2 розділу ІІІ ППБУ, ризик настання негативних наслідків - пожежа;

- допускається з`єднання та відгалуження жил проводів за допомогою скруток, чим порушено п.1.6 глави 1 розділу ІV ППБУ, ризик настання негативних наслідків - пожежа;

- допускається використання пошкоджених відгалужувальних коробок (не закритими кришками з негорючих матеріалів), чим порушено п.1.18 глави 1 розділу ІV ППБУ, ризик настання негативних наслідків - пожежа;

- допускається підвішування освітлювальних приборів безпосередньо на струмопровідні проводи, чим порушено п.1.18 глави 1 розділу ІV ППБУ, ризик настання негативних наслідків - пожежа;

- не відокремлено приміщення електрощитової від загального коридору протипожежними дверима, чим порушено п.2.3 глави 2 розділу ІІІ, п.1.24 глави 1 розділу ІV ППБУ, ризик настання негативних наслідків - пожежа;

- допускається захаращення горища сторонніми предметами, чим порушено п.2.12 глави 1 розділу ІІІ ППБУ, ризик настання негативних наслідків - пожежа;

- приміщення не забезпечені відповідними знаками пожежної безпеки, чим порушено п.8 розділу ІІ ППБУ, ризик настання негативних наслідків - пожежа;

- відсутня декларація відповідності матеріально-технічної бази суб`єкта господарювання вимогам законодавства з питань пожежної безпеки, чим порушено п.п.2, 4, 5 ст.57 КЦЗ України, ризик настання негативних наслідків - пожежа;

- допускається встановлення гвинтових сходів на 2-й та 3-й поверхи, чим порушено п.2.23 глави 2 розділу ІІІ ППБУ, п.5.30 ДБН В.1.1.7-2002, ризик настання негативних наслідків - пожежа;

- допускається експлуатація 2-го та 3-го поверхів без другого евакуаційного виходу, чим порушено п.2.23 глави 2 розділу ІІІ ППБУ, п.5.13 ДБН В.1.1.7-2002, ризик настання негативних наслідків - пожежа;

- приміщення кухні не обладнано модульною системою локального пожежегасіння, чим порушено п.1.2 глави 1 розділу V ППБУ, п.8.1.5 ДБН В.2.5-56:2014, ризик настання негативних наслідків - пожежа.

Дослідивши акт перевірки від 06.03.2020 р. № 83, суд приходить до висновку, що останній відповідає вимогам Закону № 877 та в ньому зафіксовано детальний опис порушень з посиланням на відповідну вимогу законодавства.

Згідно ч.7 ст.7 Закону № 877-V на підставі акта, складеного за результатами здійснення заходу, в ході якого виявлено порушення вимог законодавства, орган державного нагляду (контролю) за наявності підстав для повного або часткового зупинення виробництва (виготовлення), реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг звертається у порядку та строки, встановлені законом, з відповідним позовом до адміністративного суду. У разі необхідності вжиття інших заходів реагування орган державного нагляду (контролю) протягом п`яти робочих днів з дня завершення здійснення заходу державного нагляду (контролю) складає припис, розпорядження, інший розпорядчий документ щодо усунення порушень, виявлених під час здійснення заходу.

Визначення небезпечного чинника міститься у п.26 ч.1 ст.2 КЦЗ України та означає складову частину небезпечного явища (пожежа, вибух, викидання, загроза викидання небезпечних хімічних, радіоактивних і біологічно небезпечних речовин) або процесу, що характеризується фізичною, хімічною, біологічною чи іншою дією (впливом), перевищенням нормативних показників і створює загрозу життю та/або здоров`ю людини.

Отже, законодавець пов`язує настання реальної загрози життю та здоров`ю людей від пожежі з обставинами, які можуть призвести до займання та розповсюдження вогню.

Відповідно до п.12 ч.1 ст.67 КЦЗ України до повноважень центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, належить, зокрема, звернення до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення до повного усунення порушень вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки роботи підприємств, окремих виробництв, виробничих дільниць, експлуатації будівель, об`єктів, споруд, цехів, дільниць, а також машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів, зупинення проведення робіт, у тому числі будівельно-монтажних, випуску і реалізації пожежонебезпечної продукції, систем та засобів протипожежного захисту, надання послуг, якщо ці порушення створюють загрозу життю та/або здоров`ю людей.

Частиною 2 статті 68 КЦЗ України обумовлено, що у разі встановлення порушення вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, що створює загрозу життю та здоров`ю людей, посадові особи центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сферах техногенної та пожежної безпеки, звертаються до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення роботи підприємств, окремих виробництв, виробничих дільниць, агрегатів, експлуатації будівель, споруд, окремих приміщень, випуску та реалізації пожежонебезпечної продукції, систем та засобів протипожежного захисту у порядку, встановленому законом.

Підстави для звернення центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення роботи підприємств, об`єктів, окремих виробництв, цехів, дільниць, експлуатації машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів передбачені ч.1 ст.70 КЦЗ України та полягають у:

1) недотриманні вимог пожежної безпеки, визначених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами, стандартами, нормами і правилами;

2) порушенні вимог пожежної безпеки, передбачених стандартами, нормами і правилами, під час будівництва приміщень, будівель та споруд виробничого призначення;

3) випуску і реалізації вибухопожежонебезпечної продукції та продукції протипожежного призначення з відхиленням від стандартів чи технічних умов або без даних щодо відповідності такої продукції вимогам пожежної безпеки;

4) нездійсненні заходів щодо захисту персоналу від шкідливого впливу ймовірних надзвичайних ситуацій;

5) відсутності на виробництвах, на яких застосовуються небезпечні речовини, паспортів (формулярів) на обладнання та апаратуру або систем із забезпечення їх безперебійної (безаварійної) роботи;

6) невідповідності кількості засобів індивідуального захисту органів дихання від небезпечних хімічних речовин нормам забезпечення ними працівників суб`єкта господарювання, їх непридатність або відсутність;

7) порушенні правил поводження з небезпечними речовинами;

8) відсутності або непридатності до використання засобів індивідуального захисту в осіб, які здійснюють обслуговування потенційно небезпечних об`єктів або об`єктів підвищеної небезпеки, а також в осіб, участь яких у ліквідації наслідків надзвичайної ситуації передбачена планом локалізації і ліквідації наслідків аварій;

9) відсутності на об`єкті підвищеної небезпеки диспетчерської служби або її неготовності до виконання покладених на неї завдань, у тому числі через відсутність відповідних документів, приладів, обладнання або засобів індивідуального захисту;

10) неготовності до використання за призначенням аварійно-рятувальної техніки, засобів цивільного захисту, а також обладнання, призначеного для забезпечення безпеки суб`єктів господарювання;

11) проведенні робіт з будівництва будинків та споруд, розміщення інших небезпечних об`єктів, інженерних і транспортних комунікацій, які порушують встановлений законодавством з питань техногенної безпеки порядок їх проведення або проведення яких створює загрозу безпеці населення, суб`єктам господарювання, обладнанню та майну, що в них перебувають.

Аналіз викладених положень дає підстави для висновку, що орган, який здійснює державний нагляд у сферах техногенної та пожежної безпеки, у разі виявлення факту недотримання вимог пожежної безпеки, на підставі акту, складеного за результатами здійснених заходів (перевірок тощо), має право звернутися до суду із позовом про застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення експлуатації будівель, споруд, окремих приміщень.

При цьому, суд зазначає, що застосування заходів реагування у вигляді повного чи часткового зупинення експлуатації будівель, споруд, окремих приміщень не є санкцією за порушення вимог законодавства з питань техногенної та пожежної безпеки, а є превентивним заходом, який спрямовано на недопущення існування невиправданого ризику виникнення надзвичайних ситуацій, та, відповідно, ризику завдання шкоди життю і здоров`ю людей.

Крім того, захід реагування має також спонукаючий характер, направлений на забезпечення вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки на території розташування об`єкта.

Аналогічна позиція з цього питання викладена у постановах Верховного Суду від 12.08.2020 р. у справі № 826/13906/16, від 28.04.2019 р. у справі № 810/2400/18.

За приписами ч.1 ст.77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Аналізуючи виявлені за результатом проведеної позапланової перевірки ФОП ОСОБА_1 порушення пожежної безпеки суд вважає, що існуючі порушення в їх сукупності можуть кваліфікуватись як такі, що створюють реальну загрозу життю і здоров`ю людей.

Доказів усунення порушень у сфері пожежної безпеки, які зафіксовані в акті перевірки від 06.03.2020 № 83, відповідачем не надано.

З огляду на вищевикладене, суд вважає, що позовні вимоги Головного управління ДСНС України у Херсонській області є обґрунтованими та підлягають задоволенню у повному обсязі.

Керуючись ст.ст.9, 14, 73-78, 90, 242-246, 250, 255, 262 КАС України, суд -

вирішив:

Позовну заяву Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Херсонській області (73022, м.Херсон, вул.Молодіжна, 6, код ЄДРПОУ 38594707) до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , рнокпп НОМЕР_4 ) про вжиття заходів реагування під час здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності задовольнити.

Застосувати до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , рнокпп НОМЕР_4 ) захід реагування у вигляді припинення подальшої експлуатації приміщення ресторану " ІНФОРМАЦІЯ_1 " за адресою: АДРЕСА_1 до повного усунення порушень вимог законодавства у сфері пожежної та техногенної безпеки, цивільного захисту шляхом заборони фізичній особі-підприємцю ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , рнокпп НОМЕР_4 ) використовувати приміщення ресторану "ІНФОРМАЦІЯ_1", окрім робіт, пов`язаних із усуненням порушень вимог законодавства у сфері цивільного захисту, пожежної та техногенної безпеки, до повного усунення порушень.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку безпосередньо до П`ятого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги в 30-денний строк з дня складання повного судового рішення, при цьому відповідно до пп.15.5 п.15 розділу VII "Перехідні положення" КАС України до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються через суд першої інстанції, який ухвалив відповідне рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо вона не була подана у встановлений строк. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Повний текст рішення виготовлений та підписаний 21 серпня 2020 р.

Суддя О.І. Бездрабко

кат. 108010200