Рішення № 91096353, 17.08.2020, Кіровоградський окружний адміністративний суд

КІРОВОГРАДСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

17 серпня 2020 року справа № 340/671/19

Кіровоградський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого - судді Брегея Р.І.,

в присутності секретаря судового засідання Черної О.Ю.,

за участі позивача ОСОБА_1

та представника відповідача Гайдашук В.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м.Кропивницький в порядку загального позовного провадження адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Кіровоградській області (далі - Управління) про визнання незаконними та скасування наказів, поновлення на посаді, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу і моральної шкоди,

В С Т А Н О В И В :

Позивач звернувся до суду з заявою до Управління про визнання протиправними і скасування наказів про притягнення до дисциплінарної відповідальності та звільнення зі служби у поліції від 11 січня 2019 року №25 та 14 січня того ж року №12 о/с.

Водночас просив суд поновити на службі і стягнути з відповідача середній заробіток за час вимушеного прогулу та моральну шкоду у сумі 25000 грн. (Том 1 а.с.4-9).

У судовому засіданні ОСОБА_1 підтримав вимоги позову.

Пояснив, що ні у кого не вимагав і не отримував неправомірної вигоди.

Стверджував, що не чинив опору працівникам Служби безпеки України (далі - СБУ), оскільки не бачив їх. Вважав, що прагнуть затримати невідомі озброєні особи.

Зазначив, що під час втечі на транспортному засобі мало місце зіткнення декількох автомобілів не з його вини, відсутність якої встановив суд.

Звертав увагу, що невідомі особи застосували зброю для зупинки транспортного засобу, а він не здійснював наїзд на одну з них.

Пояснив, що службове розслідування проведено не об`єктивно, оскільки до складу дисциплінарної комісії входила особа, котра брала участь у затриманні.

Водночас твердив, що, караючи звільненням зі служби, Управління не врахувало утримання (виховання без матері) дитини віком до 13 років.

Спричинення моральної шкоди пов`язує з тим, що після звільнення втратив впевненість у завтрашньому дні, оскільки зникло джерело доходу та змінилось відношення людей до нього.

Звертає увагу, що пережив стрес, який призвів до моральних страждань.

Управління заперечило стосовно задоволення позову, подавши відзив на нього (Том 1 а.с.54-59).

У судовому засіданні представник відповідача пояснила, що проходження служби в органах поліції врегульовано виключно Законом України «Про Національну поліцію» (далі - Закон).

Зазначила, що позивач: не відмовився від пропозиції отримання неправомірної вигоди та не повідомив про неї керівництво; не задокументував надання такої пропозиції; керуючи автомобілем, чинив супротив працівникам СБУ, ставши учасником дорожньо-транспортної події; покинув місце зіткнення транспортних засобів і не вжив заходів щодо надання допомоги потерпілій особі.

Стверджувала, що сукупність порушень є підставою звільнення зі служби у поліції, оскільки позивач порушив присягу і втратив довіру суспільства.

Звернула увагу, що оперативно-розшукові заходи і операцію з затримання ОСОБА_1 проводили виключно працівники СБУ, а працівник поліції, котрий увійшов до складу дисциплінарної комісії, був допущений, як спостерігач, оскільки позивач проходив службу в поліції.

Ухвалою суду від 04 квітня 2019 року поновлено строк звернення до суду (Том 1 а.с.197-198).

Суд, вислухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи і допитавши свідків, зробив висновок про відмову у задоволенні позову з таких підстав.

Встановлені обставини і факти, що стали підставами звернення до суду.

Так, станом на 30 жовтня 2018 року ОСОБА_1 проходив службу на посаді оперуповноваженого сектору кримінальної поліції Кіровоградського районного відділення поліції Кропивницького відділу Управління (далі - Відділення) (Том 1 а.с.29).

Того дня близько 18:30 години працівники Управління СБУ в Кіровоградській області намагалися затримати його (пересувався на транспортному засобі) по вул.Єгорова в м.Кропивницький після зустрічі з ОСОБА_2 .

Блокування транспортного засобу іншими автомобілями призвело до дорожньо-транспортної події та зникнення ОСОБА_1 у невідомому напрямку на власному автомобілі.

31 жовтня 2018 року о 09:30 годині позивач прибув на робоче місце.

Того ж дня військова прокуратура затримала ОСОБА_1 у порядку положень статті 208 КПК України за підозрою у вчиненні злочину, передбаченого положеннями частини 3 статті 369-2 КК України (Том 1 а.с.105-108).

31 жовтня 2018 року працівники Управління патрульної поліції у Кіровоградській області склали відносно позивача адміністративні протоколи про вчинення дорожньо-транспортної події і залишення її місця.

Наказом Управління від 31 жовтня 2018 року №1934 призначено службове розслідування за фактом затримання позивача органом досудового розслідування та створено дисциплінарну комісію, до складу якої увійшов оперуповноважений Кіровоградського управління ДВБ НП України ОСОБА_6. (Том 1 а.с.79).

Під час розслідування ОСОБА_1 відмовився від надання пояснень, керуючись положеннями статті 63 Конституції України (Том 1 а.с.143).

ОСОБА_2 надав пояснення, зазначивши, що тривалий час співпрацює з залізницею, вирубуючи на законних підставах лісозахисні насадження.

Починаючи з червня 2018 року транспортні засоби, які перевозили дрова, періодично зупиняли працівники патрульної поліції і, не бажаючи вникати у правові підстави вирубки, викликали слідчо-оперативну групу Відділення.

Працівники Відділення вилучали автомобілі, утримуючи по декілька днів, що спричиняло збитки, так як вони орендувались.

На початку серпня 2018 року зателефонував позивач і викликав до Відділення.

Під час бесіди дав зрозуміти, що для продовження здійснення господарської діяльності має зацікавити матеріально його та керівництво підрозділу.

Не приставши на такі умови, звернувся до правоохоронців.

Упродовж з серпня по жовтень 2018 року декілька разів передав ОСОБА_1 певні суми коштів з відома правоохоронців.

30 жовтня 2018 року близько 18:30 годин до дому на автомобілі приїхав позивач і отримав 5000 грн., котрі поклав йому у картуз (а.с.155-156).

01 листопада 2018 року орган досудового розслідування пред`явив ОСОБА_1 підозру у вчиненні злочину, який передбачений положенням частини 3 статті 369-2 КК України (Том 1 а.с.215-220).

Згідно змісту підозри позивач одержав від ОСОБА_2 неправомірну вигоду для себе за вплив на прийняття рішення особою, уповноваженою на виконання функцій держави, поєднане з вимаганням такої вигоди.

29 грудня 2018 року затверджено висновок службового розслідування (Том 1 а.с.162-175).

11 січня 2019 року керівник Управління прийняв наказ №25, яким ОСОБА_1 притягнуто до дисциплінарної відповідальності у виді звільнення зі служби в поліції (Том 2 а.с.74-76).

Згідно наказу позивач порушив вимоги: Присяги працівника поліції, зміст якої затверджено приписами статті 64 Закону; пунктів 1, 3 частини 1 статті 18 Закону; статті 68 Конституції України; статей 1 Дисциплінарного статуту Національної поліції (далі - Статут); частини 1 статті 24 Закону України «Про запобігання корупції» (далі - Закон 2); пункту 1 розділу 2 Правил етичної поведінки поліцейських; пунктів 2.10 і 13.1 Правил дорожнього руху України.

У підготовчому судовому засіданні представник Управління уточнила суть порушень, за які притягнуто до дисциплінарної відповідальності (Том 1 а.с.242).

Ними є: не висловив відмови від пропозиції отримання неправомірної вигоди; не повідомив про пропозицію неправомірної вигоди безпосереднього керівника; не вжив заходів щодо припинення порушення з боку ОСОБА_2 , якщо таке мало місце; керуючи транспортним засобом здійснив зіткнення з іншими автомобілями; не залишився на місці дорожньо-транспортної події; не вжив заходів стосовно надання першої медичної допомоги працівнику СБУ, який постраждав внаслідок його затримання; не виконав вказівку працівника правоохоронного органу про зупинення руху автомобіля; несумлінне відношення до виконання службових обов`язків та до працівника правоохоронних органів.

Наказом Управління від 14 січня 2019 року №12 о/с позивача звільнено зі служби в поліції на підставі пункту 6 частини 1 статті 77 Закону (у зв`язку із реалізацією дисциплінарного стягнення у виді звільнення зі служби) (Том 1 а.с.29).

У судовому засіданні ОСОБА_1 пояснив, що знайомий з ОСОБА_2 з літа 2018 року, оскільки мав намір придбати дрова. Познайомився під час проведення перевірки за фактом затримання автомобіля, котрий перевозив дрова. Стверджував, що спілкувались декілька разів у приміщенні Відділення виключно стосовно придбання дров.

30 жовтня 2018 року після 18:00 години приїхав на власному автомобілі до помешкання ОСОБА_2 , щоб поспілкуватися стосовно інформації про незаконну вирубку іншими особами. Разом з ним в автомобілі знаходився працівник Відділення ОСОБА_3 , який не брав участі у розмові.

Після завершення розмови до їх автомобіля наблизився інший автомобіль з включеними фарами і здійснив зіткнення. З часом побачив ще один автомобіль, водій котрого прагнув перешкодити руху, однак він відірвався від невідомих осіб і зник, бо боявся за життя.

Не звертався до поліції за допомогою, а попросив зробити це незнайомця.

Автомобіль заховав у лісосмузі за містом.

Стверджує, що не бачив працівників СБУ і не чув жодних вимог про зупинку.

Зазначив, що чув постріли в бік автомобіля.

Свідок ОСОБА_2 дав показання, які відповідають змісту пояснень, котрі відібрали під час службового розслідування.

Доповнив, що бачив, як з`їхались на вулиці неподалік дому декілька автомобілів. Чув, що мало місце зіткнення транспортних засобів.

Пояснив, що вулиця добре освітлюється в темну пору дня і ніколи не продавав дрова позивачу.

Свідок ОСОБА_3 показав, що 30 жовтня 2018 року після 18:00 години разом з ОСОБА_1 під керуванням останнім транспортним засобом приїхали до будинку по вул.Єгорова у м.Кропивницький. Маршрут і мету приїзду знав тільки позивач. ОСОБА_1 вийшов з автомобіля і повернувся через певний час. Коли автомобіль почав рух в бік центру міста, то дорогу перегородив інший автомобіль, з якого вибігли люди. Позивач розвернув транспортний засіб і сталось зіткнення автомобілів. Рушивши в іншу сторону, дорогу перегородив другий автомобіль, з яким теж відбулось зіткнення. Стверджує, що ніхто не вимагав зупинитись і не повідомляв про належність до правоохоронного органу. Після втечі позивач заховав автомобіль у лісозмузі. Висловив припущення, що під час втечі чув постріл в бік їх автомобіля.

Свідок ОСОБА_4 показав, що є працівником СБУ і брав участь в операції по затриманню ОСОБА_1 . Подія відбулась у вечірній час і вулиця Єгорова у м.Кропивницький добре освітлювалась. У проведенні заходів задіяли декілька працівників і три автомобілі, частина з яких відносяться до приватної власності. Усі працівники були зодягнуті в жилети з написом, котрий ідентифікує належність до СБУ (чорні жилети з світловідблискуючими буквами). Перший автомобіль рухався назустріч автомобілю ОСОБА_1 . Два працівника вибігли з автомобіля і наблизились, викрикуючи вимогу зупинитись, бо працює СБУ. Позивач увімкнув задній хід і розвернувся. Свідок спробував заблокувати іншим автомобілем рух, однак ОСОБА_1 допустив зіткнення транспортних засобів і зник, протаранивши третій автомобіль. Зазначив, що позивач здійснив наїзд на працівника ОСОБА_5 .

Свідок ОСОБА_5 показав, що є працівником СБУ і брав участь в операції по затриманню позивача. Дав аналогічні показання як і свідок ОСОБА_4 . Уточнив, що зупинив свій автомобіль, яких рухався назустріч автомобілю позивача. Вийшовши, наказав зупинитись і вийти з транспортного засобу, зазначивши належність до СБУ. ОСОБА_1 допустив зіткнення автомобіля з ним, розвертаючи транспортний засіб, що призвело до падіння. Стверджує, що не мали інформації про перебування в автомобілі позивача сторонньої особи. Заперечив факт застосування зброї для зупинки транспортного засобу. За наданням медичної допомоги звернувся наступного дня після затримання, оскільки відчув погіршення стану здоров`я.

Свідок ОСОБА_6 показав, що залучався працівниками СБУ до проведення операції з затримання позивача, оскільки є працівником Департаменту внутрішньої безпеки НП України. Операцією керували працівники СБУ, а він лише споглядав, перебуваючи в автомобілі. Зазначив, що всі працівники СБУ були зодягнуті в жилети з написом, котрий ідентифікує належність до СБУ (чорні жилети з світловідблискуючими буквами). Пояснив, що автомобіль під керуванням ОСОБА_1 рухався в їх сторону і після вимоги зупинитись проїхав повз них. Стверджував, що не чув пострілів.

Свідок ОСОБА_7 показав, що входив до складу дисциплінарної комісії. Зазначив, що ОСОБА_1 не прибув до Відділення 30 жовтня 2018 року після оголошення збору особового складу.

Постановою Кропивницького апеляційного суду від 19 червня 2019 року ОСОБА_1 визнано невинним у вчиненні правопорушень, які передбачені приписами статей 122-4, 124 КУпАП (Том 2 а.с.39-48).

Суд встановив факт дорожньо-транспортної події.

Закриваючи провадження за відсутності складу правопорушення, суд зробив висновок про неналежне оформлення адміністративних матеріалів, що не дає можливості встановити хто створив дорожньо-транспортну подію.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 проводив перевірку щодо діяльності ОСОБА_2 лише за одним зверненням (Том 2 а.с.91-94).

Перевірка завершена 05 червня 2018 року відібранням пояснень.

З метою усунення протирічь пояснень позивача і свідка ОСОБА_2 суд звернувся до органу досудового розслідування і суду, котрий розглядає кримінальну справу стосовно ОСОБА_1 .

Військова прокуратура Кіровоградського гарнізону Південного регіону України не відреагувала на запит суду (Том 2 а.с.232).

Ленінський районний суд м.Кіровограда надав три аудіо файли розмов позивача і свідка ОСОБА_2 , котрі надані стороною звинувачення.

Серед них не було розмови за 30 жовтня 2018 року.

Прослуховуючи їх за участі ОСОБА_1 , останній визнавав схожість його голосу і ОСОБА_2 .

Більше того, активно доводив, що зміст розмов не доводить вимагання чи отримання неправомірної вигоди.

Зміст розмов не вказує і про розмови щодо придбання позивачем дров.

Суть розмов зводилась до з`ясування відповідності діяльності з вирубки лісонасаджень з залученням керівництва.

Позивач на день звільнення утримував (виховання без матері) дитину віком до 13 років (Том 1 а.с.18,195-196).

У судовому засіданні суд оглянув жилети, в яких були зодягнуті працівники СБУ.

Зовнішній вид дозволяв ідентифікувати належність особи, яка в нього зодягнута, до СБУ.

Юридична оцінка, встановлених судом, обставин і фактів справи.

Перш за все, порядок і підстави звільнення зі служби працівників поліції чітко встановлені Законом, котрий є спеціальним нормативно-правовим актом.

Тому до спірних правовідносин не застосовуються приписи КЗпП України.

Порядок призначення і проведення службового розслідування встановлено приписами Статуту.

Приписами пункту 4 статті 15 Статуту передбачено, що забороняється включення до складу дисциплінарної комісії осіб, які є підлеглими поліцейського, стосовно якого призначено службове розслідування, осіб, які сприяли вчиненню або приховуванню дисциплінарного проступку, та осіб, зацікавлених у результатах розслідування. У разі виникнення таких обставин член дисциплінарної комісії зобов`язаний негайно письмово повідомити про це керівнику, який призначив службове розслідування.

Затримання ОСОБА_1 за підозрою у вчиненні злочину здійснювали працівники СБУ, котрі реалізовували оперативно-розшукову справу.

Тому свідка ОСОБА_6 не можна вважати зацікавленим в результаті розслідування, незважаючи, що слідкував за ходом операції зі затримання (під час операції свідок не постраждав, а його майну не спричинено шкоди).

Приписами частин 4 та 5 статті 14 Статуту передбачено, що підставою для призначення службового розслідування є заяви, скарги та повідомлення громадян, посадових осіб, інших поліцейських, засобів масової інформації (далі - повідомлення), рапорти про вчинення порушення, що має ознаки дисциплінарного проступку, або безпосереднє виявлення ознак такого проступку посадовою особою поліції, за наявності достатніх даних, що вказують на ознаки дисциплінарного проступку.

У разі надходження до органу поліції матеріалів про вчинення поліцейським адміністративного правопорушення, що складені в порядку, визначеному Кодексом України про адміністративні правопорушення, службове розслідування не призначається, а рішення про притягнення до дисциплінарної відповідальності приймається на підставі зазначених матеріалів.

Судом встановлено, що службове розслідування призначено за фактом затримання ОСОБА_1 військовою прокуратурою в порядку КПК України за підозрою у вчиненні злочину (отримання неправомірної вигоди) (Том 1 а.с.79).

Отже, наказ про призначення службового розслідування є правомірним.

Під час службового розслідування Управління не мало право досліджувати питання вчинення позивачем адміністративного правопорушення (порушення Правил дорожнього руху).

Водночас така заборона не стосується дослідження причин, які змусили ОСОБА_1 не підкоритися вимогам правоохоронців.

Управління не надало належних і достовірних доказів отримання ОСОБА_1 неправомірної вигоди від свідка ОСОБА_2 .

Таке питання відноситься до компетенції кримінального суду і перебуває на його вирішенні.

Тому звинувачення позивача в цій частині висновку службового розслідування не доводяться сукупністю досліджених доказів.

Приписами частини 6 статті 78 КАС України визначено, що вирок суду в кримінальному провадженні, ухвала про закриття кримінального провадження і звільнення особи від кримінальної відповідальності або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, які набрали законної сили, є обов`язковими для адміністративного суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалений вирок, ухвала або постанова суду, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою.

Кропивницький апеляційний суд встановив, що мала місце дорожньо-транспортна подія за участі автомобілів під керуванням ОСОБА_1 та працівників СБУ.

Суд зробив висновок про неможливість встановити ким створена дорожньо-транспортна подія у зв`язку із халатністю працівників поліції під час складання адміністративних матеріалів.

Проаналізувавши у сукупності показання свідків, суд зробив висновок, що причиною дорожньо-транспортної події є свідома відмова позивача виконати вимогу працівників СБУ стосовно зупинення транспортного засобу.

Так, працівники СБУ були зодягнені у жилети з надписами, які давали можливість ідентифікувати належність до правоохоронних органів.

Вулиця, на якій відбувалось затримання, добре освітлювалась.

Працівники СБУ не тільки перегородили рух транспортним засобом, а й вибігли з нього, викрикуючи про негайну зупинку.

Пояснення ОСОБА_1 щодо остраху за власне життя, яке вплинуло на поведінку (втеча), не є переконливими.

В автомобілі поруч з ним знаходився інший працівник поліції.

Затримання відбулось в світлу пору доби на вулиці населеного пункту.

Варто проаналізувати поведінку ОСОБА_1 після уникнення переслідування працівниками СБУ.

Так, автомобіль залишив у лісосмузі за межами населеного пункту та не прибув до відділення на терміновий збір особового складу.

Поведінка ОСОБА_1 під час і після затримання характерна для осіб, які намагаються щось приховати.

Логічним поясненням такої поведінки можуть стати пояснення свідка ОСОБА_2 стосовно передачі неправомірної винагороди напередодні затримання.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 підтримував зв`язки (зустрічався декілька разів) зі свідком ОСОБА_2 і після вирішення матеріалів перевірки відносно нього.

Зміст аудіо записів розмов позивача і свідка ОСОБА_2 , які зробили правоохоронці і надані кримінальним судом, спростовують пояснення ОСОБА_1 щодо намагання домовитись про придбання дров.

Приписами частини 1 статті 64 Закону встановлено зміст присяги працівника поліції.

«Я, (прізвище, ім`я та по батькові), усвідомлюючи свою високу відповідальність, урочисто присягаю вірно служити Українському народові, дотримуватися Конституції та законів України, втілювати їх у життя, поважати та охороняти права і свободи людини, честь держави, з гідністю нести високе звання поліцейського та сумлінно виконувати свої службові обов`язки».

Невиконання вимоги працівника правоохоронного органу, що призвело до спричинення матеріальної шкоди, вказує, що така особа не несе з гідністю високе звання поліцейського та сумлінно виконує службові обов`язки.

Отже, ОСОБА_1 допустив порушення присяги.

Фактичні обставини і характер порушення присяги поліцейського доводить, що позивач втратив довіру суспільства, як до особи, котра охороняє закон.

Тому суд зробив висновок, що Управління прийняло правильне і співмірне рішення, звільнивши ОСОБА_1 зі служби в поліції.

Отже, у задоволенні позову належить відмовити.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.139, 243-246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

В И Р І Ш И В:

Відмовити у задоволенні позову.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Третього апеляційного адміністративного суду в апеляційному окрузі, що включає Дніпропетровську, Запорізьку та Кіровоградську області, протягом тридцяти днів з дня його складення у повному обсязі.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення виготовлено 21 серпня 2020 року.

Суддя Кіровоградського

окружного адміністративного суду Р.І. Брегей