Рішення № 91096352, 21.08.2020, Кіровоградський окружний адміністративний суд

КІРОВОГРАДСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 серпня 2020 року м. Кропивницький Справа № 340/1125/20

Кіровоградський окружний адміністративний суд у складі судді Казанчук Г.П. розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження (у порядку письмового провадження) без повідомлення (виклику) сторін адміністративну справу за ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області про визнання протиправним рішення та зобов`язання вчинити дії,

ВИКЛАД ОБСТАВИН:

ОСОБА_1 звернулась до суду з позовною заявою, в подальшому уточненою (а.с.36-41), в якій просить:

- визнати розпорядження №147794 від 17.11.2017 року за підписами заступника начальника управління (прізвище не зазначено), гол. Спеціаліста Лобур В.В., спеціаліста Похилько Т.И. про проведення перерахунку пенсії в зв`язку з переходом з виду на вид пенсії і бездіяльність щодо призначення (нарахування) пенсії за віком (фактичну відмову призначити (нарахувати) пенсію за віком) у відповідності до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" незаконними;

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області призначити (нарахувати) пенсію за віком на підставі Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" з урахуванням положень пункту 4-4 Розділу ХV "Прикінцеві положення" в редакції від 03.10.2017 р. з 01.10.2017 року та виплатити недоплачені суми пенсії за період з 02.10.2017 р. по день виконання судового рішення.

Ухвалою судді Кіровоградського окружного адміністративного суду від 04.08.2020 року позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі. Справу призначено до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження (у письмовому провадженні).

Ухвалою Кіровоградського окружного адміністративного суду від 05.08.2020 року витребувано від ГУ ПФУ в Кіровоградській області копію пенсійної справи ОСОБА_1 .

В обґрунтування позовних вимог ОСОБА_1 зазначає, що з їй 2014 року призначена пенсій за вислугу років, і з цього часу вона кілька разів влаштовувалась на роботу за спеціальністю, тому виплата пенсії за вислугою років призупинялась, а відтак її страховий стаж збільшився. З 2017 року ОСОБА_1 досягнувши пенсійного віку подала заяву про призначення пенсії за віком та з урахуванням повного стажу. Проте, за наслідком її заяви пенсійним органом не була призначена пенсія за віком, як це передбачено Законом України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», з проведено процедуру переведення з одного виду пенсії на інший, при цьому був змінений коефіцієнт страхового стажу з 1,35% на 1,0%. Вважаючи зазначене рішення незаконним, просить суд визнати його протиправним та скасувати, зобов`язавши провести перерахунок недоплачених грошових коштів.

Головне управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області (надалі відповідач) надав відзив на позов, в якому просить суд відмовити в його задоволенні оскільки вимоги позивачки щодо здійснення перерахунку пенсії із застосуванням величини оцінки одного року страхового стажу в розмірі 1,35% є безпідставними, так як відповідно до ч.4-3 Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" чітко вказано, що раніше призначена пенсія з 01 жовтня 2017 року перераховуються із застосуванням середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, обчисленої як середній показник за 2014, 2015 та 2016 роки із застосуванням величини оцінки одного року страхового стажу в розмірі 1 %. Крім того, представник відповідача наголошував на тому, що право на призначення пенсії особа може використати тільки один раз, при первинному призначенні пенсії, в подальшому при дотримання умов визначених нормами діючого законодавства, можливий лише перехід з одного виду пенсії на інший.

Розглянувши справу в порядку спрощеного позовного провадження (без повідомлення сторін), дослідивши письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, надані докази, суд, -

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 (надалі позивач), з 24.06.2014 року перебуває на пенсійному обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Кіровоградській області та отримує пенсію за вислугою років, призначену відповідно до положень Закону України «Про пенсійне забезпечення" як працівнику закладу охорони здоров`я, коефіцієнт стажу з урахування кратності 1,35 (а.с.60).

Після призначення пенсії за вислугою років позивач продовжувала працювати.

02 жовтня 2017 року позивач звернулась до ГУ ПФУ в Кіровоградській області з заявою про призначення/перерахунок пенсії за віком з дорахуванням стажу (а.с.104 зв.)

На підставі зазначеної заяви ГУ ПФУ в Кіровоградській області винесено розпорядження 147794 від 17.11.2017 року, яким розраховано страховий страж позивачки 30 років 5 місяців 28 днів, коефіцієнт стажу 0,30417 - 365 міс. (надалі спірне рішення, 103-104).

При прийнятті даного розпорядження відповідачем обрахований весь страховий страж позивачка за коефіцієнтом 1%.

Вважає, що відповідачем невірно було застосовано розмір величини оцінки одного року страхового стажу, а саме: замість 1,35% було застосовано 1%, що зумовило її звернення до суду з даним адміністративним позовом.

Надаючи правову оцінку вказаним обставинам, суд виходить з наступного.

Згідно зі статтею 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг визначає Закон України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 № 1058-IV (далі - Закон № 1058 в редакції, станом на дату винесення спірного рішення).

У частині першій статті 9 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» передбачено, що відповідно до цього Закону в солідарній системі призначаються такі пенсійні виплати: 1) пенсія за віком; 2) пенсія по інвалідності; 3) пенсія у зв`язку з втратою годувальника.

Порядок визначення коефіцієнта страхового стажу передбачений статтею 25 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

Відповідно до частини першої статті 25 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» в редакції, яка діяла до 01.10.2017, коефіцієнт страхового стажу, що застосовується для обчислення розміру пенсії, визначається із заокругленням до п`яти знаків після коми за формулою:

Кс = (См х Вс) / (100% х 12), де:

Кс - коефіцієнт страхового стажу;

См - сума місяців страхового стажу;

Вс - визначена відповідно до цього Закону величина оцінки одного року страхового стажу (у відсотках). За період участі тільки в солідарній системі величина оцінки одного року страхового стажу дорівнює 1,35%, а за період участі в солідарній і накопичувальній системах пенсійного страхування - 1,08%.

З 11.10.2017 набрав чинності Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій» від 03.10.2017 № 2148-VIII (далі - Закон № 2148), яким у частині першій статті 25 Закону № 1058 друге речення абзацу п`ятого викладено в редакції, згідно з якою за період участі в системі загальнообов`язкового державного пенсійного страхування величина оцінки одного року страхового стажу дорівнює 1%.

Вказаним Законом розділ XV «Прикінцеві положення» Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» доповнено, зокрема пунктом 4-3, згідно з яким пенсії, призначені відповідно до цього Закону до набрання чинності Законом № 2148, з 1 жовтня 2017 року перераховуються із застосуванням середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, обчисленої як середній показник за 2014, 2015 та 2016 роки із застосуванням величини оцінки одного року страхового стажу в розмірі 1%.

Отже, з 01.10.2017 всі пенсії, які були призначені відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» до набрання чинності Законом № 2148, підлягали перерахунку із застосуванням середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, обчисленої як середній показник за 2014, 2015 та 2016 роки із застосуванням величини оцінки одного року страхового стажу в розмірі 1%.

В даному випадку спірні правовідносини виникли у зв`язку із переходом з одного виду пенсій (пенсія за вислугою років) на інший (пенсія за віком). Під час перерахунку було застосовано величину оцінки одного року страхового стажу в розмірі 1%. Позивач вважає, що має застосовуватися величина, яка була визначена раніше, під час призначення пенсії - 1,35%.

Як вбачається з матеріалів справи, пенсію позивачці призначено відповідно до положень Закону України «Про пенсійне забезпечення» з 24.06.2014, тобто до набрання чинності Законом № 2148-VIII, у зв`язку з чим її пенсія у відповідності до вище вказаних положень, після переходу на інший вид пенсій (за віком) на підставі Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» підлягала перерахунку з врахуванням пунктів 4-3 «Прикінцевих положень» Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» із застосуванням величини оцінки одного року страхового стажу в розмірі 1%.

Разом з тим, суд звертає увагу, що згідно із положеннями абзацу 2 пункту 2 Розділу ІІ Прикінцеві та перехідні положення Закону № 2148-VIII, у разі якщо внаслідок перерахунку, проведеного відповідно до цього Закону, розмір пенсії зменшується, пенсія виплачується в раніше встановленому розмірі.

Відповідно до наведених норм, розмір перерахованої позивачу пенсії з 01.10.2017 визначено на підставі коефіцієнту страхового стажу позивача з урахуванням величини оцінки одного року страхового стажу 1%, а не з урахуванням величини оцінки одного року страхового стажу 1,35%, оскільки було внесено відповідні зміни до законодавства.

Необхідно зазначити, що при зменшенні величини оцінки одного року страхового стажу з 1,35% до 1%, одночасно підвищено розмір середньої заробітної плати, який використовується при обчисленні пенсій.

Вказані норми не було визнано неконституційними в установленому законодавством порядку, а отже у відповідача були відсутні підстави для їх незастосування.

Відповідно до статті 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Це право гарантується загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними.

Пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.

Частиною 1 статті 45 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» визначено, що пенсія призначається з дня звернення за пенсією, крім таких випадків, коли пенсія призначається з більш раннього строку.

Відповідно до частин 2-3 статті 45 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» пенсія призначається довічно або на період, протягом якого пенсіонер має право на виплату пенсії відповідно до цього Закону.

Переведення з одного виду пенсії на інший здійснюється з дня подання заяви на підставі документів про страховий стаж, заробітну плату (дохід) та інших документів, що знаходяться на час переведення з одного виду пенсії на інший в пенсійній справі, а також додаткових документів, одержаних органами Пенсійного фонду.

Стосовно відхиляє посилання позивача на постанову Верховного Суду від 31.10.2018 року у справі №876/5312/17, з огляду на те, що предметом спору в цій справі були дії пенсійного органу щодо відмови в призначенні пенсії за віком із застосуванням показника середньої заробітної плати в Україні за три календарні роки. Більш того, при розгляду даної справи не застосовувались норми пункту 4-3 розділу XV «Прикінцеві положення» Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», оскільки такі зміни до законодавчих актів внесені у жовтні 2017 року, тобто після виникнення спірних правовідносин у справі №876/5312/17.

Натомість, суд застосовує правові висновки Верховного Суду, викладені у постанові від 05.02.2020 у справі № 822/3781/17.

У ході судового розгляду справи доведено правомірність спірного розпорядження №147794 від 17.11.2017 року, тому у задоволенні позовної вимоги про визнання протиправним та скасування цього розпорядження та за похідною позовною вимогою про зобов`язання відповідача вчинити певні дії слід відмовити.

Згідно з частиною першою статті 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Доводи позивача, якими він обґрунтовував свої позовні вимоги, не знайшли свого підтвердження впродовж розгляду справи та спростовуються наведеними в рішенні суду обставинами. Адже, згідно з частини першої статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Отже, виходячи з заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку, що відповідач діяв на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, а викладені в позовній заяві вимоги позивача є необґрунтованими, недоведеними та такими, що не підлягають задоволенню.

Відповідно до положень статті 139 КАС України судовий збір не підлягає відшкодуванню, оскільки в задоволенні позовних вимог було відмовлено.

Керуючись статтями 9, 90, 139, 242-246, 250, 251, 255, 262, 263, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

В И Р І Ш И В :

Відмовити у задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області (вул. Соборна, 7-А, м. Кропивницький, 25009, код в ЄДРОПУ 20632802) про визнання протиправним рішення та зобов`язання вчинити дії.

Копію рішення суду надіслати учасникам справи.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржене до Третього апеляційного адміністративного суду, шляхом подачі апеляційної скарги через Кіровоградський окружний адміністративний суд, у 30-денний строк, установлений статтею 295 КАС України.

Суддя Кіровоградського

окружного адміністративного суду Г.П. Казанчук